"І зібрав їх на місце, що по-єврейськи
називається Армагедон" (Об'явлення, 16:16)
"Я зберу всі народи на війну з Єрусалимом.
Місто буде захоплене ..." (Захарії, 14:2)
Через євангелістів Матвія (Мт.24:29, 30) та Луку (Лк.21:25-28), наві Захарію (Зах.13:1, 1:16, 12:10, 2:10-13), Господь відкриває послідовність та зміст основних подій у День Свій.
Померкне світло від Сонця і Місяця внаслідок затемнень, захитаються сили (тіла) небесні, спадуть зірки-метеори, з'явиться знамення (знак) на небосхилі, зашумить й розбурхається море.
Безстрашні помиратимуть від страху в очікуванні стихійних лих, які обрушаться на всесвіт, заридають УСІ народи. Згодом, після закінчення трагедії, уцілілі побачать пришестя Сина Людського.
Безстрашні помиратимуть від страху в очікуванні стихійних лих, які обрушаться на всесвіт, заридають УСІ народи. Згодом, після закінчення трагедії, уцілілі побачать пришестя Сина Людського.
До початку зазначеної історичної події, збудується Храм, ізраїльтяни очистяться від гріха; на тих, хто покаявся, проллється Дух Божий, Месія запанує в Єрусалимі. Усі перелічені пророцтва, не дивлячись на заперечення претеристів, обов'язково виповняться, згідно з обіцянкою Йахве.
«Адже видіння стосується визначеного (умовленого) часу ("видіння це про майбутнє", пер. [Л.31]),– воно сповіщає, що станеться в кінці, і не обмане (не обдурить). Якщо навіть (здасться, що) забариться, продовжуй чекати (виконання) його, бо воно збудеться неодмінно, і (не скасується) не запізниться» (Аввакума, 2:3; Євр.10:37).
«Адже видіння стосується визначеного (умовленого) часу ("видіння це про майбутнє", пер. [Л.31]),– воно сповіщає, що станеться в кінці, і не обмане (не обдурить). Якщо навіть (здасться, що) забариться, продовжуй чекати (виконання) його, бо воно збудеться неодмінно, і (не скасується) не запізниться» (Аввакума, 2:3; Євр.10:37).
Біблійні пророцтва про Велику скорботу, вона ж, Велика загибель (Єр.4:6), Армагеддон, Тисячолітнє царство здійсняться НЕ в духовній сфері, як вважають аміленаристи, наприклад [Л.34, стор. 517-519], але у фізичному світі, на землі.
1. Остання велика битва
Досліджуючи книгу Зехарйя, не можна не звернути увагу на одну важливу подію, вона відноситься до великоскорботного періоду, перед початком тисячолітнього месіанського царства. Мова про війну Ізраїлю із сусідніми племенами, у т.ч. облога та захоплення столиці.
«Ось Я уподібню (зроблю) Єрусалим до чаші запаморочення (оп'яніння) для всіх навколишніх народів,– недоля (ворог) захопить і Юдею під час облоги Єрусалима» (Захарії, 12:2), вороги "захитаються, як у п'яному запамороченні", пер. [Л.33]). Дивіться також вірші 14:1, 2, "У цьому уривку описується, як у той день (перед другим пришестям Христа) язичницькі народи виступлять проти Єрусалиму" [Л.35, стор. 1119]. Так і станеться.
«Я зберу всі народи на війну з Єрусалимом. Місто буде захоплене, доми будуть пограбовані, а жінки – збезчещені. Половина міста піде в полон, і лише залишок з мешканців міста уникне знищеня» (14:2, "небагато жителів у місті вціліють", пер. [Л.31]).
«Ось Я уподібню (зроблю) Єрусалим до чаші запаморочення (оп'яніння) для всіх навколишніх народів,– недоля (ворог) захопить і Юдею під час облоги Єрусалима» (Захарії, 12:2), вороги "захитаються, як у п'яному запамороченні", пер. [Л.33]). Дивіться також вірші 14:1, 2, "У цьому уривку описується, як у той день (перед другим пришестям Христа) язичницькі народи виступлять проти Єрусалиму" [Л.35, стор. 1119]. Так і станеться.
«Я зберу всі народи на війну з Єрусалимом. Місто буде захоплене, доми будуть пограбовані, а жінки – збезчещені. Половина міста піде в полон, і лише залишок з мешканців міста уникне знищеня» (14:2, "небагато жителів у місті вціліють", пер. [Л.31]).
Апостол Йоханан уточнює з якими націями,– від сходу сонячного, коли,– після пересихання річки Євфрат, де відбудеться вирішальна баталія (Об'явл.16:12-16). «І зібрали ці (демонські) духи царів на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон» (вірш 16, пер. [Л.33]). Останне слово означає гора (пагорб) або гори (пагорби) Мегіддо [Л.1], але гора з такою назвою невідома.
Однак біля південно-західного краю долини Йізреель у передгір'ї Кармель існує пагорб (тель) на місці древнього міста Мегіддо, у Синод. пер., "Мегіддон". Тель знаходиться біля сучасного селища з тією ж назвою, в гористій місцевості на південь та північний захід від нього. Долина Ізреель була стратегічним ключем до території Юдеї, де відбувалися численні історичні битви [Л.2-4].
У Біблії не повідомляється, через що почнеться війна. Крім історичного духу ворожнечі між Ізраїлем та сусідніми країнами, причина в гріхах та беззаконнях самих євреїв. Як неодноразово бувало в минулому, «Адже через наші гріхи та через гріхи (беззаконня, провини) наших батьків Єрусалим і Твій народ терплять наругу (ганьбу, зневагу) від усіх, що довкола (оточують) нас!» (Даниїла, 9:16, б).
Приводом до збройного зіткнення виявиться будівництво Бейт Адонай на Храмовій горі (Аль-Харам аль Кудс аш Шаріф). На місці, де зараз знаходиться мешхед "Купол Скелі" або "Купол над Скелею". Він збудований у 687-691 роках від Р.Х. згідно з наказом омейядського халіфа Абд аль-Маліка.
В даний час Куббат ас-Сахра з мечеттю Омара ("Аль-Акса") становлять єдиний мусульманський релігійний комплекс "Харам аш Шаріф".
У Біблії не повідомляється, через що почнеться війна. Крім історичного духу ворожнечі між Ізраїлем та сусідніми країнами, причина в гріхах та беззаконнях самих євреїв. Як неодноразово бувало в минулому, «Адже через наші гріхи та через гріхи (беззаконня, провини) наших батьків Єрусалим і Твій народ терплять наругу (ганьбу, зневагу) від усіх, що довкола (оточують) нас!» (Даниїла, 9:16, б).
Приводом до збройного зіткнення виявиться будівництво Бейт Адонай на Храмовій горі (Аль-Харам аль Кудс аш Шаріф). На місці, де зараз знаходиться мешхед "Купол Скелі" або "Купол над Скелею". Він збудований у 687-691 роках від Р.Х. згідно з наказом омейядського халіфа Абд аль-Маліка.
В даний час Куббат ас-Сахра з мечеттю Омара ("Аль-Акса") становлять єдиний мусульманський релігійний комплекс "Харам аш Шаріф". Будівництво почнеться після зруйнування великим землетрусом мешхеда "Купол над Скелею" (мал.1) та мечеті "Аль-Акса".
У годину лиха столиця розпадеться на 3 частини (Об'явл.16:18, 19). Навпіл розколеться Єлеонська гряда (Зах.14:4). На її західному схилі, на цвинтарі, з трун випадуть кістки древніх городян (Єр.8:1). Холмиста Юдея уподібниться до рівнини (Зах.14:10).
Після закінчення драматичних перипетій, "мешканці Єрусалима житимуть у повній безпеці" (вірш 11). Відтепер "чертогов іноплемінників", а саме, Купола Скелі, Аль-Акса, підземної мечеті вже немає у місті (Іс.25: 1-3).
2. Пророцтво Зехарйа
Спочатку протистояння ізраїльтян виявиться невдалим, тому що на одного захисника прийде 70 нападників (Зах.14:2, Суд.1:7). З півдня та півночі на територію Медінат Йісраель вторгнуться ворожі загони з метою знищити євреїв, вони заполонять усю країну (Дан.11:40, 41).
Футурологи припускають, Данило говорить про Єгипет та Росію [Л.5, 29], деякі, додають до них армії Європи, Африки, Китаю, Індії [Л.6, 7]. Типовий сценарій диспенсаціоналістів наводить їх критик, автор [Л.34]. Цікавий наступний уривок.
"Потім почнеться "найстрашніша з воєн", Третя світова війна – "найбільша у всій історії" (Lindsey, 71). Двісті мільйонів китайських солдатів ("царі від сходу") марширують на Ізраїль, а антихрист у цей час веде на Ізраїль армію європейців. Ці дві гігантські армії з'єднуються на території Ізраїлю, у місці, званому Армагеддон" (стор. 559).
Все ж таки у такого наївного казкового сценарію відсутня підстава. В Біблії не повідомляється про грандіозну міжнародну бойню типу Третьої світової війни. Швидше маються на увазі локальні військові конфлікти між вцілілими у стихійних лихах ізраїльтянами та навколишніми племенами, у т.ч. вирішальна битва (Зах.14:3), очевидно, на горах Мегіддо.
Оскільки в передбаченні Захарії, "зберуться проти нього (Єрушалаїма) всі народи землі" (Захарії, 12:3) мова йде НЕ про всю планету. А лише про населення близькосхідних країн, наві називає їх "навколишні народи" (Йоіла, 4:11).
Дивно, біблійні пророки жодним словом не згадують про участь в останній війні на Близькому Сході Сполучених Штатів Америки, багаторічного вірного союзника Ізраїлю. Очевидно, США не зможуть надати будь-яку реальну допомогу ізраїльському народові, тому що територія самої Північної Америки сильно постраждає від природних потужних катаклізмів.
Мегаземлетрусів, цунамі заввишки сотні метрів, вивержень вулканів 8-ї вищої категорії, вибуху супервулкана Йеллоустоун, тривалого затоплення майже всьго континенту [Л.8-10]. Американський флот, подібно до флотилій інших країн, "загине" (Об'явл.8:9).
Все ж таки у такого наївного казкового сценарію відсутня підстава. В Біблії не повідомляється про грандіозну міжнародну бойню типу Третьої світової війни. Швидше маються на увазі локальні військові конфлікти між вцілілими у стихійних лихах ізраїльтянами та навколишніми племенами, у т.ч. вирішальна битва (Зах.14:3), очевидно, на горах Мегіддо.
Оскільки в передбаченні Захарії, "зберуться проти нього (Єрушалаїма) всі народи землі" (Захарії, 12:3) мова йде НЕ про всю планету. А лише про населення близькосхідних країн, наві називає їх "навколишні народи" (Йоіла, 4:11).
Дивно, біблійні пророки жодним словом не згадують про участь в останній війні на Близькому Сході Сполучених Штатів Америки, багаторічного вірного союзника Ізраїлю. Очевидно, США не зможуть надати будь-яку реальну допомогу ізраїльському народові, тому що територія самої Північної Америки сильно постраждає від природних потужних катаклізмів.
Мегаземлетрусів, цунамі заввишки сотні метрів, вивержень вулканів 8-ї вищої категорії, вибуху супервулкана Йеллоустоун, тривалого затоплення майже всьго континенту [Л.8-10]. Американський флот, подібно до флотилій інших країн, "загине" (Об'явл.8:9).
Ескалацію баталій в Палестині супроводжуватимуть голод, епідемії, нашестя диких звірів (6:8, Єз.38:21, 22). У ході бойових дій Єрушалаїм зазнає блокади, захоплення, розграбування, поділ награбованого. Як передбачено.
«Ось надходить (настає) ГОСПОДНІЙ День (особливий, судний), коли награбоване в тебе вороги ділитимуть на твоїх очах. Я зберу всі народи на війну з Єрусалимом. Місто буде захоплене, доми будуть пограбовані ...» (Захарії, 14:1,2; 12:2).
«Ось надходить (настає) ГОСПОДНІЙ День (особливий, судний), коли награбоване в тебе вороги ділитимуть на твоїх очах. Я зберу всі народи на війну з Єрусалимом. Місто буде захоплене, доми будуть пограбовані ...» (Захарії, 14:1,2; 12:2).
"Під Днем Господнім в даному випадку мається на увазі остання облога Єрусалиму язичницькими народами" [Л.35, стор. 1121].
3. Порятунок Медінат Йісраель
Ель Шаддай, покаравши бунтівний дім "останньою облогою", захистить залишок Свій (Зах.12:8), оскільки повідомляється.
«Що ж до народів, які напали на Єрусалим, то їх ГОСПОДЬ покарає важким лихом (вразить їх хворобою). Їхні тіла (плоть) гнитимуть (і відмиратимуть), хоч вони ще (живі) стоятимуть на своїх ногах,– так само загниватимуть у своїх заглибинах очі, як і язик (гнитиме) у роті кожної людини» (Захарї, 14:12-15, "Ця жахлива хвороба лютуватиме у ворожому стані", пер. [Л.11]).
Люта епідемія фізично сильно послабить ворожі загони, разом з тим, і озброєні сутички один з одним (14:13, Агг.2:22). Тоді начальники Юди виявляться лісовим багаттям, вони спалять ворогів немов вогонь солому; захисники здолають окупантів, тоді городяни зітхнуть спокійно (Зах.12:5, 6).
Виповниться обіцянка Йахве. «У той час (в ті дні), Я буду готовий нищити (винищу, згублю) всі народи, які посміють напасти на Єрусалим» (12:9, "що прийшли битися", пер. [Л.11]). В години штурму, пролунає «голос (шум, гул) із Храму. Це голос ГОСПОДА, Котрий відплачує (карає) Своїм ворогам» (Ісаї, 66:6, б). Він полюбив Йісраель і віддасть життя багатьох за душу його (43:4).
Таким чином, спочатку Зехарйа повідомляє про загибель в Йом Адонай двох третин ізраїльтян, очищення третьої частини вогнем (13:8, 9; [Л.8]). Потім розповідає про майбутню війну навколишніх племен проти Ізраїлю, допомогу Благословенного, перемогу (14:1-15).
«Що ж до народів, які напали на Єрусалим, то їх ГОСПОДЬ покарає важким лихом (вразить їх хворобою). Їхні тіла (плоть) гнитимуть (і відмиратимуть), хоч вони ще (живі) стоятимуть на своїх ногах,– так само загниватимуть у своїх заглибинах очі, як і язик (гнитиме) у роті кожної людини» (Захарї, 14:12-15, "Ця жахлива хвороба лютуватиме у ворожому стані", пер. [Л.11]).
Люта епідемія фізично сильно послабить ворожі загони, разом з тим, і озброєні сутички один з одним (14:13, Агг.2:22). Тоді начальники Юди виявляться лісовим багаттям, вони спалять ворогів немов вогонь солому; захисники здолають окупантів, тоді городяни зітхнуть спокійно (Зах.12:5, 6).
Виповниться обіцянка Йахве. «У той час (в ті дні), Я буду готовий нищити (винищу, згублю) всі народи, які посміють напасти на Єрусалим» (12:9, "що прийшли битися", пер. [Л.11]). В години штурму, пролунає «голос (шум, гул) із Храму. Це голос ГОСПОДА, Котрий відплачує (карає) Своїм ворогам» (Ісаї, 66:6, б). Він полюбив Йісраель і віддасть життя багатьох за душу його (43:4).
Таким чином, спочатку Зехарйа повідомляє про загибель в Йом Адонай двох третин ізраїльтян, очищення третьої частини вогнем (13:8, 9; [Л.8]). Потім розповідає про майбутню війну навколишніх племен проти Ізраїлю, допомогу Благословенного, перемогу (14:1-15).
Вказані перипетії відносяться до другої половини даниїлового семиріччя (Дан.9:27), вони настануть після того, як Бог небесних воїнств потрясе "небеса й землю, море й суходіл" (Аггея, 2:6, 21). Гора Оливна ("Ар Азейтім") розколеться землетрусом на 2 частини, північну й південну. Утвориться широка долина (Зах.14:4), по ній, під час воєнних дій, втечуть городяни (вірш 5), згодом "прийде ГОСПОДЬ".
Після великого струсу, в дні Великої загибелі, «Весь цей край, від Гіви до Ріммона, що на півдні, перетвориться на рівнину» (14:10, а). "Вся земля буде як рівнина, і Єрусалим буде височіти над нею" [Л.35, стор 1122]. Потім мешканці повернуться до столиці, вона знову відбудується «і ніякий ворог більше не прийде, щоб зруйнувати місто. Єрусалим буде у безпеці» (вірш 11, пер. [Л.11]).
Кампанія вибухне в умовах унікального природного явища – тривалої нестачі освітлення. "У той (особливий) день не стане звичного для людей світла" (14:6, а), що НЕ означає буквальну повну його відсутність протягом усіх 3,5 років. Тим не менш, денне світло ослабне приблизно на 30%, виповниться новозавітне бачення Іоанна (Об'явл.8:12).
Після великого струсу, в дні Великої загибелі, «Весь цей край, від Гіви до Ріммона, що на півдні, перетвориться на рівнину» (14:10, а). "Вся земля буде як рівнина, і Єрусалим буде височіти над нею" [Л.35, стор 1122]. Потім мешканці повернуться до столиці, вона знову відбудується «і ніякий ворог більше не прийде, щоб зруйнувати місто. Єрусалим буде у безпеці» (вірш 11, пер. [Л.11]).
Кампанія вибухне в умовах унікального природного явища – тривалої нестачі освітлення. "У той (особливий) день не стане звичного для людей світла" (14:6, а), що НЕ означає буквальну повну його відсутність протягом усіх 3,5 років. Тим не менш, денне світло ослабне приблизно на 30%, виповниться новозавітне бачення Іоанна (Об'явл.8:12).
Світіння померкне через масове попадання у повітря пари, диму, пилу, сажі, золи, інших аерозолів. Спустошену землю, вирвані з коренем дерева, кістки людей й тварин засипле безперервно падаючий попіл, наче сірий сніг. Тому не можна відрізнити день від ночі, "ні то день, ні то ніч" (Захарії, 14:7, "не буде в цей день ні дня, ні ночі" пер. [Л.11]; "передбачаються глобальні зміни в кліматі" [Л.35, стор. 1121]).
Так, висновок правильний. Вдень похмуро від сильної запиленості повітря [Л.9]. Ночі виявляться світлими завдяки попаданню сонячних променів з денного боку планети на її нічний бік внаслідок багаторазового перевипромінювання від дисперсних твердих та рідких частинок [Л.10].
У такому разі стає зрозумілим сучасний переклад вірша 14:7, «коли зазвичай опускається темрява, все ще буде світло», пер. [Л.11]. Одночасно прояснюється загадкове есхатологічне пророцтво Йоіл. 3:15, "зірки втратить блиск свій" (Синод. пер.) із-за колосальних об'ємів грубих аерозолів в атмосфері.
Так, висновок правильний. Вдень похмуро від сильної запиленості повітря [Л.9]. Ночі виявляться світлими завдяки попаданню сонячних променів з денного боку планети на її нічний бік внаслідок багаторазового перевипромінювання від дисперсних твердих та рідких частинок [Л.10].
У такому разі стає зрозумілим сучасний переклад вірша 14:7, «коли зазвичай опускається темрява, все ще буде світло», пер. [Л.11]. Одночасно прояснюється загадкове есхатологічне пророцтво Йоіл. 3:15, "зірки втратить блиск свій" (Синод. пер.) із-за колосальних об'ємів грубих аерозолів в атмосфері.
4. Пророцтва Іоіля
Відомості про Йом Адонай, отримані Йоейлом, не менш значні ніж попередні, їх основні моменти збігаються з тим, що Бог відкрив Захарії. Так, за описом спустошеної землі (Йоіл. гл.1), розореної небесним полчищем Йахве, що скаче по вершинах гір (2:1-11), у 3-й главі наві пише про війну навколишніх племен проти Медінат Йисраель, після відновлення його державності (3:1-8).
Головна битва відбудеться на рівнині Йеошафата (означає, "Господь судить" [Л.32]). «Нехай же вирушать народи і прийдуть на Йосафатову долину. Саме там Я сяду, аби учинити суд над усіма навколишніми народами» (4:12, "навколишніх країн", пер. [Л.31]).
У віршах 12, 13 йдеться про Армагеддонську битву в Палестині, зовсім не вселенському суді, передбаченому в Мт.25:31-46, на помилкову думку авторів [Л.12; Л.29, стор. 83]). Йосафатовий розпадок в ту давню епоху НЕ існував, тому коментатори вважають, "це повинна бути одна з долин поблизу Єрусалиму" [Л.24, стор. 883; Л. 29, стор. 84; Л.1, 12].
Але такої великої западини, в ній мають розміститися "всі народи" (4:2), навіть навколишніх країн, поблизу столиці немає. Очевидно, пророк мав на увазі велику низину Йізреель, точніше, її західну частину, рівнину Мегіддо (мал.2).
У долині Мегіддо поразка Ізраїлю в минулому, юдейського царя Йосії від фараона Нехао, обернеться перемогою в майбутньому, "бо цей день буде великим у Єзреела" (Осії, 2:2; Зах.12:11).
Подібний успіх іудеї здобули над Сеннахіримом у 701 р. до Р.Х., коли ангел умертвив в асирійському стані 185 000 воїнів, призначених для оточення Єрушалаїма, залишки табору пішли з країни (2Цар.19:35, 36).
Те саме Яхве Елохім зробить у день Єзреела. «Я примушу північні народи покинути вашу країну ... Ці люди принесли багато зла. Вони поплатяться за це і гнитимуть, як мерці. І підніметься навколо них страшний сморід» (Йоіла, 2:20, пер. [Л.11]; порівняйте з Зах.14:12).
В останній великій баталії переможуть герої Його (4:9-15), бо «ГОСПОДЬ буде притулком (захистом),– твердинею для дітей Ізраїля» (вірш 16). Незабаром звільниться його територія, згодом, – обложене місто (Зах.12:7);
Головна битва відбудеться на рівнині Йеошафата (означає, "Господь судить" [Л.32]). «Нехай же вирушать народи і прийдуть на Йосафатову долину. Саме там Я сяду, аби учинити суд над усіма навколишніми народами» (4:12, "навколишніх країн", пер. [Л.31]).
У віршах 12, 13 йдеться про Армагеддонську битву в Палестині, зовсім не вселенському суді, передбаченому в Мт.25:31-46, на помилкову думку авторів [Л.12; Л.29, стор. 83]). Йосафатовий розпадок в ту давню епоху НЕ існував, тому коментатори вважають, "це повинна бути одна з долин поблизу Єрусалиму" [Л.24, стор. 883; Л. 29, стор. 84; Л.1, 12].
Але такої великої западини, в ній мають розміститися "всі народи" (4:2), навіть навколишніх країн, поблизу столиці немає. Очевидно, пророк мав на увазі велику низину Йізреель, точніше, її західну частину, рівнину Мегіддо (мал.2).
У долині Мегіддо поразка Ізраїлю в минулому, юдейського царя Йосії від фараона Нехао, обернеться перемогою в майбутньому, "бо цей день буде великим у Єзреела" (Осії, 2:2; Зах.12:11).Подібний успіх іудеї здобули над Сеннахіримом у 701 р. до Р.Х., коли ангел умертвив в асирійському стані 185 000 воїнів, призначених для оточення Єрушалаїма, залишки табору пішли з країни (2Цар.19:35, 36).
Те саме Яхве Елохім зробить у день Єзреела. «Я примушу північні народи покинути вашу країну ... Ці люди принесли багато зла. Вони поплатяться за це і гнитимуть, як мерці. І підніметься навколо них страшний сморід» (Йоіла, 2:20, пер. [Л.11]; порівняйте з Зах.14:12).
В останній великій баталії переможуть герої Його (4:9-15), бо «ГОСПОДЬ буде притулком (захистом),– твердинею для дітей Ізраїля» (вірш 16). Незабаром звільниться його територія, згодом, – обложене місто (Зах.12:7);
«Єрусалим стане святим, і жодні чужинці більше не ходитимуть по його
вулицях» (Йоіла, 4:17, "ніякі чужоземці в цей град не вторгнуться", пер. [Л.33]).
вулицях» (Йоіла, 4:17, "ніякі чужоземці в цей град не вторгнуться", пер. [Л.33]).
Як і Захарія, Йоейл відносить перипетії Йом Адонай до похмурих днів та світлих ночей. "Сонце і місяць потьмяніли, а зорі (зірки) втрачають свій блиск" (4:15; Зах.14:6, 7). Озброєні зіткнення відбудуться через деякий час після того, як "затремтять (здригнуться, захитаються) небеса і земля" (Йоіла, 4:16).
Слідом за перемогою, закінченням будівництва третього Храму, його освяченням, запанує Господь на Цийоні, на святій горі Своїй (4:17-21, Зах.14:9, Соф.3:15-17). Він прославить залишок ам Йісраель (вірші 11-13) серед сусідів, що його ображали. Згідно обіцянки. «Тоді ж Я розправлюсь (покараю) з усіма твоїми гнобителями (у Масорі, "Я знищую всіх мучивших тебе"); спасу кульгавих, і зберу відкинутих (розсіяних, вигнанців),– сприятиму тому, щоб їх поважали і величали у кожній країні, де їх ганьбили» (Софонії, 3:19, "де вони були принижені", пер. [Л.31]).
Слідом за перемогою, закінченням будівництва третього Храму, його освяченням, запанує Господь на Цийоні, на святій горі Своїй (4:17-21, Зах.14:9, Соф.3:15-17). Він прославить залишок ам Йісраель (вірші 11-13) серед сусідів, що його ображали. Згідно обіцянки. «Тоді ж Я розправлюсь (покараю) з усіма твоїми гнобителями (у Масорі, "Я знищую всіх мучивших тебе"); спасу кульгавих, і зберу відкинутих (розсіяних, вигнанців),– сприятиму тому, щоб їх поважали і величали у кожній країні, де їх ганьбили» (Софонії, 3:19, "де вони були принижені", пер. [Л.31]).
5. Пророцтва Міхи та Овадйа
Поразку ворожих до Ізраїлю країн, перед настанням месіанського царства, віщують Міхей (Міха) та Авдій (Овадйа).
На самому початку Великої загибелі, ізраїльтян, вони вийшли з міст із-за страху перед землетрусами та мешкають у полі, охоплять муки й "болі, мов у породіллі" (Міхея, 4:9, 10; [Л.8]). Згодом проти Цийона об'єднаються багато народів.
Вони скажуть. «Нехай він буде зневажений (осквернений), аби нам позловтішатися, дивлячись на Сіон!» (4:11, "Нехай наші очі побачать нещастя Сіону!", пер. [Л.32]). Кінець цього згубного рішення вже відомий.
Зібрані Йахве Цеваот в долину Йеошафата, "як снопи на току", всі, хто нападає на Медінат Йисраель, винищаться (4:12, 13, Зах.12:9). Потім храмова гора утвердиться над язичниками, здійметься над усім світом.
На самому початку Великої загибелі, ізраїльтян, вони вийшли з міст із-за страху перед землетрусами та мешкають у полі, охоплять муки й "болі, мов у породіллі" (Міхея, 4:9, 10; [Л.8]). Згодом проти Цийона об'єднаються багато народів.
Вони скажуть. «Нехай він буде зневажений (осквернений), аби нам позловтішатися, дивлячись на Сіон!» (4:11, "Нехай наші очі побачать нещастя Сіону!", пер. [Л.32]). Кінець цього згубного рішення вже відомий.
Зібрані Йахве Цеваот в долину Йеошафата, "як снопи на току", всі, хто нападає на Медінат Йисраель, винищаться (4:12, 13, Зах.12:9). Потім храмова гора утвердиться над язичниками, здійметься над усім світом.
Багато паломників потечуть до неї. «Адже з Сіону вийде Закон,– ГОСПОДНЄ слово – з Єрусалима» (Михея, 4:1-8; Іс.2:2-4). Під керівництвом Месії всі живуть безпечно (Міх.5:4, 5), "Він (Цар) проголосить мир усім народам" (Зах.9:10).
Овадйа також відкривається незавидна доля держав, ворожих Ізраїлю. На прикладі Едома, який зник у I столітті від Р.Х. «Пам'ятай, що близько ГОСПОДНІЙ день (суду) для всіх народів» (Авдія, 15, а). Вони будуть пити з чаші гніву Божого, доки не зникнуть, "як такі, котрих ніколи не було" (вірш 16).
В результаті перемог у долині Йеошафата, на горах Мегіддонських, в Єрушалаїмі, Ізраїль не лише захистить свою територію, але й значно розширить її. У видінні Авдія, юдеї заволодіють всією землею, обіцяною Адонаєм, повернуть спадщину.
«А на горі Сіон буде спасіння,– вона стане освяченою (святинею, святою обителью), і до нащадків Якова повернуться володіння їхньої спадщини» (вірші 17-21; Бут.15:18-21).
Нові межі регіону майже не відрізняються від кордонів, зазначених у давнину (Єз.47:13-20, порівняйте з Числ.34:1-12). У таких широких межах, в них отримають наділи також іноплемінники, що постійно проживають (Єз.47:21-23), з роками жителям стане тісно (Іс.49:17-20).
Овадйа також відкривається незавидна доля держав, ворожих Ізраїлю. На прикладі Едома, який зник у I столітті від Р.Х. «Пам'ятай, що близько ГОСПОДНІЙ день (суду) для всіх народів» (Авдія, 15, а). Вони будуть пити з чаші гніву Божого, доки не зникнуть, "як такі, котрих ніколи не було" (вірш 16).
В результаті перемог у долині Йеошафата, на горах Мегіддонських, в Єрушалаїмі, Ізраїль не лише захистить свою територію, але й значно розширить її. У видінні Авдія, юдеї заволодіють всією землею, обіцяною Адонаєм, повернуть спадщину.
«А на горі Сіон буде спасіння,– вона стане освяченою (святинею, святою обителью), і до нащадків Якова повернуться володіння їхньої спадщини» (вірші 17-21; Бут.15:18-21).
Нові межі регіону майже не відрізняються від кордонів, зазначених у давнину (Єз.47:13-20, порівняйте з Числ.34:1-12). У таких широких межах, в них отримають наділи також іноплемінники, що постійно проживають (Єз.47:21-23), з роками жителям стане тісно (Іс.49:17-20).
6. Йом Адонай
Отже, "малим" пророкам і апостолам, Всеведучий відкрив, у різному обсязі, одні й ті самі послідовність та зміст останніх днів лукавого роду цього.
Тому не дивно, що одкровення, дані "великим" наві (Йехезкейл, Йірмейа, Йешайа), принципово не відрізняються від передбачень, записаних у Терей-Асар або Євангеліях. Наприклад, Зехарйа, Міха, Маттафія, Йоханан повідомляють про плач, страждання, загибель нечестивих в Йом Адонай.
Йоейл розповідає про знаряддя покарання, згадуючи могутнього виконавця Його слова (2:1-11). Єзекіїлю відкрито ім'я виконавця, ознаки навали, її руйнівні наслідки.
«Було до мене ГОСПОДНЄ слово ... Ось Я виступаю проти тебе, Гогу, володарю Роша, Мешеха і Тувала! Я заверну тебе (назад), вклавши гачки (вудила) в твої щелепи ... в останні (наступні) роки прийдеш (тебе покличуть діяти) до краю, визволеного від меча (відродженого після війни),– до людей, зібраних від багатьох народів,–
на Ізраїлеві гори, що були довго (постійно) спустошеними. Всі вони (жителі) були виведені з-посеред народів (повернулися з розсіяння), і тепер житимуть у безпеці … Я кажу (обіцяю): Того дня в Ізраілевому краю станеться великий (страшний) землетрус … Валитимуться (обваляться) гори і розпадатимуться скелі, а всі стіни впадуть на землю» (Єзекіїля, глава 38; у дужках, уточнення із інших перекладів).
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року, відновлено державність Ізраїлю. Слідом за такою давно передбачуваною історичною подією (Єр.30:3), Йірмейа бачить період жаху, страждань, горя.
«Так говорить ГОСПОДЬ: Ми чуємо зойки (крики) страху (сум'яття та жаху). Немає миру» (вірші 5-7). "Ось знявся Господній (лютий вихор) буревій великого гніву, ураган (вихор, смерч) клубочиться над головами нечестивих (лиходіїв) і не припиняється» (вірш 23). "Все це належним чином зрозумієте в останні дні" (вірш 24, б; "Наприкінці часів ви осягнете це", пер. [Л.33]).
Йешайа повідомляє про грім, землетрус, бурю, вогонь в час відвідування Ель Шаддай (Іс.29:6), тому провидець радить. «Ридайте (голосіть), бо близько ГОСПОДНІЙ день! Він прийде як спустошення (загибель, розорення, руйнівна сила) від Всемогутнього» (Ісаї, 13:4-13).
Що саме принесе нам майбутнє? якою є мета Божого покарання? Пророк відповідає, «невблаганно надходить ГОСПОДНІЙ (лютий, жорстокий, суворий) день, палаючий обуренням (люттю) і гнівом, аби обернути (перетворити) землю в пустелю і знищити на ній грішників» (13:9; 24:17-23).
Тому не дивно, що одкровення, дані "великим" наві (Йехезкейл, Йірмейа, Йешайа), принципово не відрізняються від передбачень, записаних у Терей-Асар або Євангеліях. Наприклад, Зехарйа, Міха, Маттафія, Йоханан повідомляють про плач, страждання, загибель нечестивих в Йом Адонай.
Йоейл розповідає про знаряддя покарання, згадуючи могутнього виконавця Його слова (2:1-11). Єзекіїлю відкрито ім'я виконавця, ознаки навали, її руйнівні наслідки.
«Було до мене ГОСПОДНЄ слово ... Ось Я виступаю проти тебе, Гогу, володарю Роша, Мешеха і Тувала! Я заверну тебе (назад), вклавши гачки (вудила) в твої щелепи ... в останні (наступні) роки прийдеш (тебе покличуть діяти) до краю, визволеного від меча (відродженого після війни),– до людей, зібраних від багатьох народів,–
на Ізраїлеві гори, що були довго (постійно) спустошеними. Всі вони (жителі) були виведені з-посеред народів (повернулися з розсіяння), і тепер житимуть у безпеці … Я кажу (обіцяю): Того дня в Ізраілевому краю станеться великий (страшний) землетрус … Валитимуться (обваляться) гори і розпадатимуться скелі, а всі стіни впадуть на землю» (Єзекіїля, глава 38; у дужках, уточнення із інших перекладів).
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року, відновлено державність Ізраїлю. Слідом за такою давно передбачуваною історичною подією (Єр.30:3), Йірмейа бачить період жаху, страждань, горя.
«Так говорить ГОСПОДЬ: Ми чуємо зойки (крики) страху (сум'яття та жаху). Немає миру» (вірші 5-7). "Ось знявся Господній (лютий вихор) буревій великого гніву, ураган (вихор, смерч) клубочиться над головами нечестивих (лиходіїв) і не припиняється» (вірш 23). "Все це належним чином зрозумієте в останні дні" (вірш 24, б; "Наприкінці часів ви осягнете це", пер. [Л.33]).
Йешайа повідомляє про грім, землетрус, бурю, вогонь в час відвідування Ель Шаддай (Іс.29:6), тому провидець радить. «Ридайте (голосіть), бо близько ГОСПОДНІЙ день! Він прийде як спустошення (загибель, розорення, руйнівна сила) від Всемогутнього» (Ісаї, 13:4-13).
Що саме принесе нам майбутнє? якою є мета Божого покарання? Пророк відповідає, «невблаганно надходить ГОСПОДНІЙ (лютий, жорстокий, суворий) день, палаючий обуренням (люттю) і гнівом, аби обернути (перетворити) землю в пустелю і знищити на ній грішників» (13:9; 24:17-23).
7. Збіг пророцтв
Розповідаючи про майбутні трагічні події, малі пророки говорять про останнє зіткнення Медінат Йісраель з навколишніми країнами.
Те саме пророкують Йешайа та Йірмейа,– День Господній (Іс.29:6, Єр.30:5-7, 23, 24) і війну. Наприклад, Ісая, за оточенням Єрусалима в 701 р. до Р.Х. ассірійським царем Сеннахіримом, провидить початок іншої битви, есхатологічної.
«І як сон, як нічне сновидіння (жах), буде безліч усіх народів (різноплемінних полчищ), що воюють проти Аріїла (Єрушалаїма), і всіх, хто виступив проти нього і укріплень його і стиснувших (оточивших) його» (Ісаї, 29:7, Синод. пер.; "що ведуть проти нього облогу", пер. [Л.33]).
Облога міста ворогами відбудеться після того, як Бог небесних воїнств покарає нечестивих громом, землетрусом, сильним шумом, бурею (ураганом), вихором і полум'ям вогню, який миттєво знищує ВСЕ, що може горіти (вірш 6).
Єремія передбачає чим військові операції закінчаться. «Проте ті, котрі тебе пожирають (хто тебе знищує), самі будуть пожерті (знищені), і хто тебе пригноблював, – усі (вороги) вони підуть у неволю (полон). Всі твої грабіжники будуть пограбовані» (Єремії, 30:11-16).
Пророк Йехезкейл у главі 39 про цей конфлікт розповідає традиційною міфопоетичною мовою.
«Я заверну тебе (назад) й потягну (поволоку) тебе,– поведу тебе з крайньої півночі (війною) й попроваджу (пошлю) тебе на Ізраїлеві гори ... впадеш (будеш убитий) ти та всі твої полчища (полки, воїни) разом з народами, що з тобою. Я віддам тебе на поживу хижим птахам, усім крилатим істотам та всім польовим звірам» (Єзекіїля, 39:2-4).
На відміну від Йоіля, Єзекіїль не робить відмінності між небесними знаряддями гніву Божого (полчище гогово, гл. 38) та збройними людськими силами (гл. 39). Тим більше, що обидві армії прийдуть від країв півночі (38:15, 39:2), в тому самому році (39:8).
Проте суттєва відмінність таки є. Перші, повітряні десантники, ведені звіром Гогом з гачками в щелепах, викличуть сильні природні катаклізми (38:18-20, [Л.9, 10]). Другі, наземні штурмовики, під керівництвом вождя, очевидно, на прізвисько "Гог", стануть їжею птахів і звірів (39:4, 17-20).
Те саме пророкують Йешайа та Йірмейа,– День Господній (Іс.29:6, Єр.30:5-7, 23, 24) і війну. Наприклад, Ісая, за оточенням Єрусалима в 701 р. до Р.Х. ассірійським царем Сеннахіримом, провидить початок іншої битви, есхатологічної.
«І як сон, як нічне сновидіння (жах), буде безліч усіх народів (різноплемінних полчищ), що воюють проти Аріїла (Єрушалаїма), і всіх, хто виступив проти нього і укріплень його і стиснувших (оточивших) його» (Ісаї, 29:7, Синод. пер.; "що ведуть проти нього облогу", пер. [Л.33]).
Облога міста ворогами відбудеться після того, як Бог небесних воїнств покарає нечестивих громом, землетрусом, сильним шумом, бурею (ураганом), вихором і полум'ям вогню, який миттєво знищує ВСЕ, що може горіти (вірш 6).
Єремія передбачає чим військові операції закінчаться. «Проте ті, котрі тебе пожирають (хто тебе знищує), самі будуть пожерті (знищені), і хто тебе пригноблював, – усі (вороги) вони підуть у неволю (полон). Всі твої грабіжники будуть пограбовані» (Єремії, 30:11-16).
Пророк Йехезкейл у главі 39 про цей конфлікт розповідає традиційною міфопоетичною мовою.
«Я заверну тебе (назад) й потягну (поволоку) тебе,– поведу тебе з крайньої півночі (війною) й попроваджу (пошлю) тебе на Ізраїлеві гори ... впадеш (будеш убитий) ти та всі твої полчища (полки, воїни) разом з народами, що з тобою. Я віддам тебе на поживу хижим птахам, усім крилатим істотам та всім польовим звірам» (Єзекіїля, 39:2-4).
На відміну від Йоіля, Єзекіїль не робить відмінності між небесними знаряддями гніву Божого (полчище гогово, гл. 38) та збройними людськими силами (гл. 39). Тим більше, що обидві армії прийдуть від країв півночі (38:15, 39:2), в тому самому році (39:8).
Проте суттєва відмінність таки є. Перші, повітряні десантники, ведені звіром Гогом з гачками в щелепах, викличуть сильні природні катаклізми (38:18-20, [Л.9, 10]). Другі, наземні штурмовики, під керівництвом вождя, очевидно, на прізвисько "Гог", стануть їжею птахів і звірів (39:4, 17-20).
8. Армагеддон
Тайновидець повідомляє читачам місце вирішальної битви (Об'явл.16:16). Очевидно мається на увазі гориста місцевість біля західного краю Ізреельської долини, де було розташоване стародавнє місто Мегіддо. Пагорб (тель) та руїни на місці поселення (мал.3) знаходяться за 15 км на південний захід від Нацрату (Назарета).
Але чому основні бої сторін, що воюють, відбудуться на Меггідонських горах? набагато зручніша для битви велика рівнина, розташована поруч із пагорбом.
Тому що долину Йізреель й прибережну рівнину на північ від гори Карміл надовго перетворять на непрохідну заболочену територію води численних цунамі із Середземного моря, а також суцільні сорокаденні зливи [Л.28].
Великий небачений землетрус (Об'явл.16:18) змінить рельєф, в т.ч. напрями русел річок. Коли закінчиться затоплення території Межиріччя (Месапотамії) та висохне річка Євфрат (ст.12), настане час для Армагеддонського побоїща. Мегіддонські пагорби наві називає горами Йісраеля (Єз.39:2). "У подібному за змістом пророцтві Єзекіїля говориться про "гори Ізраїлеві" [Л.1, стор. 51]. На пагорбах Мегіддонських і "на відкритому полі" поляжуть всі, що повстали на Цийон (вірші 4, 5).
Жодного відношення до християнства дана подія не має, всупереч думці автора [Л.34]. "Разом з антихристом будуть знищені всі армії, зібрані для армагеддонської навали на Церкву" (стор. 578).
Розв'язку війни між ізраїльтянами та навколишніми мешканцями визначить Йахве Елохім, так Він метафорично передбачає в термінах, поняттях, образах старозавітної епохи.
«Я виб'ю лук з твоєї лівої руки і зроблю (вирву) так, щоб твої стріли випали з твоєї правої руки» (Єз.39:3-5). «Так Я виявлю серед народів Свою славу,– всі народи побачать Моє правосуддя (суди), яке Я здійсню, та Мою руку, яку Я на них (опущу) покладу» (вірші 17-21).
Озброєні сутички й окупація Єрушалаїма триватимуть більше року, згідно з порадою пророка, "прикладіть (додайте) рік до року" (Ісаї, 29:1, Синод. пер.); вказане може означати, "що станеться це по закінченні попереднього року, плюс після ще одного" [Л.12]), мабуть, дві тисячі тридцять п'ятого.
9. Початок війни
Армагеддонська кампанія розгорнеться восени 2034 року, очевидно у вересні/жовтні, коли схлине морська вода, яка заливала долину Ізреель та території ворожих країн, що оточували Ізраїль.
Висохне річка Євфрат (Об'явл.16:12), точніше, перетвориться на 7 дрібних струмків (Іс.11:15) внаслідок великого небачено потужного землетрусу (Об'явл.16:18) у квітні 2034 року. Глобальний струс змінить топографію всієї планети, зокрема, регіональну геоморфологію Близького Сходу.
Стане іншим розташування гір, пагорбів, долин Вірменського нагір'я, де бере початок Євфрат, також трансформується гірська гряда Тавр, яку річка перетинає. Тому висохнуть древні повноводні Євфрат, Ніл, інші водойми; вичерпаються струмки, зникне вода в колишніх джерелах (Об'явл.16:12, Іс.19:5-7, 42:15, Єз.30:12, Пс.107:33).
У той час неможливо відрізнити день від ночі, "ні то день, ні то ніч" (Захарії, 14:7), із-за повсюдного безперервно падаючого попелу, відповідно, сильної запиленості всієї гомосфери. «Сонце і місяць потьмяніли, а зорі втрачають свій блиск» (Йоіла, 4:15, "Сонце і місяць тьмяніють, гасне світло зірок", пер. [Л.33]).
Тривожну звістку від Йахве Елохім повідомляє інший провидець. "Вже наближається і прийде день", битви на горах Ізраїлевих, "це той день (день Господній), про який Я провіщав" (Єзекіїля, 39:8).
Дійсно, військова кампанія стартує у призначений термін. Що не означає, війна "триватиме аж до появи Христа, і в день повернення Господа вуличні бої розгоряться в Єрусалимі. Отже Ісус прийде на початку "Армагеддонської битви" або в розпал її" [Л.20, стор. 570].
Або в її кінці, за іншою версією. "Друге пришестя Христа у славі покладе край Армагеддонській битві ... у вечірній час сильне світло 2-го пришестя Господа Ісуса Христа як прожектор засліпить божевільних і припинить людське безчинство" [Л.30, стор. 805]. "Христос їх потопче так, що гори розмокнути від крові і земля вп'ється кров'ю" [Л.17, стор. 242].
Вищеперелічені надмірно емоційні висловлювання позбавлені логіки, вони не підтверджуються Святим Письмом. Згідно з біблійними пророцтвами, Месія нікого НЕ буде топтати, а мирно перебуває в єрусалимському Храмі (Єз.37:26-28, 43:4-7, Зах.2:10-12, 8:3, Йоіл.3:17).
Будівництво самого Бейт а-Мікдаш почнеться ПІСЛЯ великих струсів неба й землі, руйнування Єрушалаїма, смерті жителів у стихійних лихах. Зведення святилища завершиться в мирний час, після закінчення Великої скорботи, перед приходом Господа (Агг.2:6-9, Міх.3:12 - 4:2, Єр.30:8-24).
Висохне річка Євфрат (Об'явл.16:12), точніше, перетвориться на 7 дрібних струмків (Іс.11:15) внаслідок великого небачено потужного землетрусу (Об'явл.16:18) у квітні 2034 року. Глобальний струс змінить топографію всієї планети, зокрема, регіональну геоморфологію Близького Сходу.
Стане іншим розташування гір, пагорбів, долин Вірменського нагір'я, де бере початок Євфрат, також трансформується гірська гряда Тавр, яку річка перетинає. Тому висохнуть древні повноводні Євфрат, Ніл, інші водойми; вичерпаються струмки, зникне вода в колишніх джерелах (Об'явл.16:12, Іс.19:5-7, 42:15, Єз.30:12, Пс.107:33).
У той час неможливо відрізнити день від ночі, "ні то день, ні то ніч" (Захарії, 14:7), із-за повсюдного безперервно падаючого попелу, відповідно, сильної запиленості всієї гомосфери. «Сонце і місяць потьмяніли, а зорі втрачають свій блиск» (Йоіла, 4:15, "Сонце і місяць тьмяніють, гасне світло зірок", пер. [Л.33]).
Тривожну звістку від Йахве Елохім повідомляє інший провидець. "Вже наближається і прийде день", битви на горах Ізраїлевих, "це той день (день Господній), про який Я провіщав" (Єзекіїля, 39:8).
Дійсно, військова кампанія стартує у призначений термін. Що не означає, війна "триватиме аж до появи Христа, і в день повернення Господа вуличні бої розгоряться в Єрусалимі. Отже Ісус прийде на початку "Армагеддонської битви" або в розпал її" [Л.20, стор. 570].
Або в її кінці, за іншою версією. "Друге пришестя Христа у славі покладе край Армагеддонській битві ... у вечірній час сильне світло 2-го пришестя Господа Ісуса Христа як прожектор засліпить божевільних і припинить людське безчинство" [Л.30, стор. 805]. "Христос їх потопче так, що гори розмокнути від крові і земля вп'ється кров'ю" [Л.17, стор. 242].
Вищеперелічені надмірно емоційні висловлювання позбавлені логіки, вони не підтверджуються Святим Письмом. Згідно з біблійними пророцтвами, Месія нікого НЕ буде топтати, а мирно перебуває в єрусалимському Храмі (Єз.37:26-28, 43:4-7, Зах.2:10-12, 8:3, Йоіл.3:17).
Будівництво самого Бейт а-Мікдаш почнеться ПІСЛЯ великих струсів неба й землі, руйнування Єрушалаїма, смерті жителів у стихійних лихах. Зведення святилища завершиться в мирний час, після закінчення Великої скорботи, перед приходом Господа (Агг.2:6-9, Міх.3:12 - 4:2, Єр.30:8-24).
10. Завершення війни
Близькосхідна озброєна боротьба припиниться на початку холодної довгої зими 2035/2036 років. Залишиться багато вже не потрібної зброї.
Нечисленним мешканцям зруйнованих ізраїльських міст доведеться знищувати військове трофейне спорядження протягом семи років, ховати трупи в мерзлу землю 7 місяців (Єз.39:9-16). Місце найбільшого поховання буде в "Долині Перехожих (мандрівників), на схід від Мертвого моря" (вірш 11, у Масорі, "які проходять на схід до моря").
Логічно припустити, мається на увазі долина Йізреель, розташована на великому приморському шляху, перешкоді для мандрівників, що йдуть на схід, які прагнуть Мертвого моря. "Весь народ краю (дім Йісраеля) ховатиме їх" там (вірші 12, 13).
У Єрушалаїмі, що повстає з руїн від небувалого за силою землетрусу (Об'явл.16:18, 19), на колишньому місці спорудиться Храм (Єр.30:18, Зах.1:16), він назветься Домом молитви, для всіх бажаючих (Іс.56:6-8).
«Слава цього останнього Храму буде більшою, ніж попереднього ... А це місце Я сповню миром» (Агг.2:9, "Я пошлю мир цьому місцю", пер. [Л.31]). Адонай, що мешкає на Сіоні (Йоіл.3:21), дасть безпечне життя євреям, вони перестануть страждати від сусідів, бажавших їм зла (Єз.28:24-26).
Ті, що пригнічують й зневажають Ізраїль, тепер будуть покірні йому, прийдуть на поклоніння до Єрусалиму (Зах.8:20-23, 14:16; Іс.60:14). «Адже народ і царство, які тобі не служитимуть (не захочуть служити), загинуть,– такі народи будуть цілковито знищені» (вірш 12).
Виливанням Святого Духа ознаменується настання месіанської ери (Єз.39:29, Зах.12:10, Йоіл.2:28). Виповниться обітниця Бога про масове духовне оновлення уцілілих. «Після того Я відновлю в людей чисті уста, аби всі вони прикликали ГОСПОДНЄ Ім'я, і одностайно (пліч-о-пліч, разом) служили Йому» (Софонії, 3:9).
На жаль, до сьогоднішнього дня ізраїльтяни не чують вухами, не бачать очима, немає у них серця, щоб звернутися до Єгошуа ха Машіах бен Давид за зціленням.
Нечисленним мешканцям зруйнованих ізраїльських міст доведеться знищувати військове трофейне спорядження протягом семи років, ховати трупи в мерзлу землю 7 місяців (Єз.39:9-16). Місце найбільшого поховання буде в "Долині Перехожих (мандрівників), на схід від Мертвого моря" (вірш 11, у Масорі, "які проходять на схід до моря").
Логічно припустити, мається на увазі долина Йізреель, розташована на великому приморському шляху, перешкоді для мандрівників, що йдуть на схід, які прагнуть Мертвого моря. "Весь народ краю (дім Йісраеля) ховатиме їх" там (вірші 12, 13).
У Єрушалаїмі, що повстає з руїн від небувалого за силою землетрусу (Об'явл.16:18, 19), на колишньому місці спорудиться Храм (Єр.30:18, Зах.1:16), він назветься Домом молитви, для всіх бажаючих (Іс.56:6-8).
«Слава цього останнього Храму буде більшою, ніж попереднього ... А це місце Я сповню миром» (Агг.2:9, "Я пошлю мир цьому місцю", пер. [Л.31]). Адонай, що мешкає на Сіоні (Йоіл.3:21), дасть безпечне життя євреям, вони перестануть страждати від сусідів, бажавших їм зла (Єз.28:24-26).
Ті, що пригнічують й зневажають Ізраїль, тепер будуть покірні йому, прийдуть на поклоніння до Єрусалиму (Зах.8:20-23, 14:16; Іс.60:14). «Адже народ і царство, які тобі не служитимуть (не захочуть служити), загинуть,– такі народи будуть цілковито знищені» (вірш 12).
Виливанням Святого Духа ознаменується настання месіанської ери (Єз.39:29, Зах.12:10, Йоіл.2:28). Виповниться обітниця Бога про масове духовне оновлення уцілілих. «Після того Я відновлю в людей чисті уста, аби всі вони прикликали ГОСПОДНЄ Ім'я, і одностайно (пліч-о-пліч, разом) служили Йому» (Софонії, 3:9).
На жаль, до сьогоднішнього дня ізраїльтяни не чують вухами, не бачать очима, немає у них серця, щоб звернутися до Єгошуа ха Машіах бен Давид за зціленням.
11. Армагеддон новозавітний і старозавітний
Традиційно передбачається, розповідь про останню велику битву перед настанням міленіуму міститься в розділі 19 книги Об'явлення Івана. Наприклад, у роботі [Л.1, стор. 39] написано.
"Бунт проти Христа і Його Церкви досягне свого апогею, коли Антихрист виведе своє військо на бій, щоб не допустити Другого пришестя (Об'явл.19:19)". Ще одне подібне судження. "Кульмінацією стане велика битва при Армагеддоні, під час якої народи світу приєднаються до сатани, щоб боротися з Ісусом Христом" [Л.36, стор. 470].
Автор [Л.13] стверджує, «поява Христа на хмарах у славі для визволення свого народу – це і є Армагеддон», тобто, протистояння між міжнародними військами Антихриста та небесним воїнством Христовим (мал.4).
"Бунт проти Христа і Його Церкви досягне свого апогею, коли Антихрист виведе своє військо на бій, щоб не допустити Другого пришестя (Об'явл.19:19)". Ще одне подібне судження. "Кульмінацією стане велика битва при Армагеддоні, під час якої народи світу приєднаються до сатани, щоб боротися з Ісусом Христом" [Л.36, стор. 470].
Автор [Л.13] стверджує, «поява Христа на хмарах у славі для визволення свого народу – це і є Армагеддон», тобто, протистояння між міжнародними військами Антихриста та небесним воїнством Христовим (мал.4).
Тоді "він (дракон) приведе війська антихриста в землю Ізраїлю, оточить гору Єлеон, щоб вразити Сина Божого прямо в повітряних просторах, коли Він спускатиметься з неба на землю" [Л.18, стор. 307].
"Озброєні всією потужністю сучасної техніки, ці війська приготуються зустріти Христа і супроводжуючих Його святих вогнем всіх знарядь, ракет і всіх видів зброї ..." [Л.30, стор. 764], "антихрист направляв свої армії в Палестину, щоб не допустити приземлення (??) Христа і Церкви ..." (там же, стор. 769).
Дуже багато богословів, тлумачів, коментаторів [Л.5, 14-21, 29, 30 і т.д.] дотримуються саме такої версії подій, незважаючи на їх казкову неймовірність, зазначену в роботі [Л.22, стор. 147].
Порівняння вселенської Божої боротьби всіх віків (День Господній), побаченої Йохананом, з місцевими військовими діями в Палестині (Армагеддон), передбаченими старозавітними пророками, змушує сумніватися в правильності наведених вище широко поширених тлумачень. Дві згадані баталії, згідно з наведеною нижче зіставною таблицею, зовсім НЕ схожі.
"Озброєні всією потужністю сучасної техніки, ці війська приготуються зустріти Христа і супроводжуючих Його святих вогнем всіх знарядь, ракет і всіх видів зброї ..." [Л.30, стор. 764], "антихрист направляв свої армії в Палестину, щоб не допустити приземлення (??) Христа і Церкви ..." (там же, стор. 769).
Дуже багато богословів, тлумачів, коментаторів [Л.5, 14-21, 29, 30 і т.д.] дотримуються саме такої версії подій, незважаючи на їх казкову неймовірність, зазначену в роботі [Л.22, стор. 147].
Порівняння вселенської Божої боротьби всіх віків (День Господній), побаченої Йохананом, з місцевими військовими діями в Палестині (Армагеддон), передбаченими старозавітними пророками, змушує сумніватися в правильності наведених вище широко поширених тлумачень. Дві згадані баталії, згідно з наведеною нижче зіставною таблицею, зовсім НЕ схожі.
| Військові дії | У баченні Іоанна (гл.19) | У старозавітних пророків | |
| 1 | Відбуваються | У невизначеній місцевості | На території Палестини |
| 2 | Бій проти | Бога (вірш 19) | Ізраїлю |
| 3 | На війну народи збирають | Звір та царі земні (вірш 19) | Бісівські духи |
| 4 | Проти країн воюють | Бог і Його воїнства небесні (вірші 11-14) | Ізраїльтяни |
| 5 | Господь вражає | Безпосередньо Сам | Опосередковано |
| 6 | Знаряддя поразки | Меч, жезл залізний, давильня (вірші 15, 21) | Хвороби, паніка, сутички між союзними загонами ворога |
| 7 | Дії народів | Відсутні | Присутні |
| 8 | Результати | Загибель мешканців землі, звір – у вогненному озері (вірші 17-21) | Перемога Ізраїлю |
12. Апокаліпсис Іоанна
Відкриті пророку видіння в розділі 19 зовсім різні. Перше (19:1-10), належить до початку 1000-літнього царства після закінчення велико скорботних днів, "бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель!" (19:6). Тому на небесах радість від спасіння вірних та покарання безбожних, "Адже істинні й справедливі Його суди" (вірші 1-3).
Друга подія, викладена у віршах 19:11-21, теж не має прямого відношення до Армагеддону, вона відбудеться на самому початку Великої скорботи [Л.1, 16, 18].
«Бо вже ГОСПОДЬ виходить зі Свого місцеперебування (житла), аби покарати мешканців землі (народи) за їхні (злочини, гріхи) беззаконня» (Ісаї, 26:21, порівняйте з Об'явл.19:11).
Апостол одночасно бачить: на небесах, Ісуса Христа, в силі та славі, і воїнстві Його (19:11-14), у нашому світі, покарання всіх "мешканців землі" через зіткнення Землі з метеорно-астероїдним потоком.
Іоанн називає специфічні знаряддя покарання горою, зіркою, кадильницею з неба (8:5-12, [Л.9,10]). Падіння масивних космічних тіл супроводжуються (зверху) громоподібними трубними звуками (8:8, 10; 9:1) акустичних ударних хвиль.
Нашарування двох дивовижних видінь породжує грандіозну картину масштабного конфлікту Небесного Воїна з гордовито-ворожим світом, з нечестивими жителями землі, що збочили свій шлях.
«І з Його уст (рота) виходить гострий меч, щоб ним поражати (карати) народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у винній давильні (точилі, чавилі) лютого гніву Бога Вседержителя» (19:15 -18).
«А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст (рота), і всі птахи (досхочу) наситилися (наїлися) їхніми ( трупами) тілами» (вірш 21).
Друга подія, викладена у віршах 19:11-21, теж не має прямого відношення до Армагеддону, вона відбудеться на самому початку Великої скорботи [Л.1, 16, 18].
«Бо вже ГОСПОДЬ виходить зі Свого місцеперебування (житла), аби покарати мешканців землі (народи) за їхні (злочини, гріхи) беззаконня» (Ісаї, 26:21, порівняйте з Об'явл.19:11).
Апостол одночасно бачить: на небесах, Ісуса Христа, в силі та славі, і воїнстві Його (19:11-14), у нашому світі, покарання всіх "мешканців землі" через зіткнення Землі з метеорно-астероїдним потоком.
Іоанн називає специфічні знаряддя покарання горою, зіркою, кадильницею з неба (8:5-12, [Л.9,10]). Падіння масивних космічних тіл супроводжуються (зверху) громоподібними трубними звуками (8:8, 10; 9:1) акустичних ударних хвиль.
Нашарування двох дивовижних видінь породжує грандіозну картину масштабного конфлікту Небесного Воїна з гордовито-ворожим світом, з нечестивими жителями землі, що збочили свій шлях.
«І з Його уст (рота) виходить гострий меч, щоб ним поражати (карати) народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у винній давильні (точилі, чавилі) лютого гніву Бога Вседержителя» (19:15 -18).
«А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст (рота), і всі птахи (досхочу) наситилися (наїлися) їхніми ( трупами) тілами» (вірш 21).
13. Образ караючого Бога
Паралельні місця з Книги Пророка Ісаї (63:1-6) і Теїлім (псалом 2) доповнюють алегоричний образ подібного до Сина Людського з Апокаліпсису (Об'явл.1:14-16, 19:12-15; [Л.7]).
Наприклад, провидець сповіщає про загадкове велике чавило (14:19, 20, 19:15). У нього кинуті та витоптані народи «... і потекла кров із давильні аж коням до (висоти) вуздечок, на тисячу шістсот стадій» (14:20, це висота потоку приблизно 1,5 метра, довжина близько 300 кілометрів).
У деяких інтерпретаціях, "точило ототожнюється з Божим гнівом проти гріха і в сюрреалістичному баченні з точила струмує кров замість вина" [Л.23, стор. 1213]. "Подібно до того, як люди топчуть виноград у точилі і при цьому плямують одяг бризками крові від розчавлених ягід, так і Христос давитиме кров винних людей" [Л.5, стор. 151].
Інше, менш кровожерливе тлумачення вірша 19:13. "Це кров Агнця, пролита Ним на Голгофі" [Л.30, стор. 765]. Йешайая вказує на Того, Хто топче точило, на Чиї ризи бризкає червона рідина.
«Я Той, Котрий судить справедливо і спроможний (сильний) спасати! ..." Я топтав чавило Сам один, і нікого з людей (народів) не було зі Мною (ніхто не допомагав Мені),
– Я топтав їх у Своєму гніві. Я топтав (чавив) їх у Своєму обуренні (люті), так що їхній сік (кров) бризкав на Мої шати (ризи, одяг). Таким чином весь Мій одяг Я заплямував» (Ісаї, 63:1-6; у дужках, уточнення з інших перекладів).
Ось чому у Іоанна «Слово Боже» одягнене в забарвлений одяг (Об'явл.19:13). Богослови досі сперечаються, чия це кров: ворожих армій (19:19, 21), віруючих, які загинули мученицькою смертю (6:9-10) або Самого Ісуса Христа, пролита на хресті.
Пророки бачать, Месія пасе жезлом, вражає мечем, що виходить з рота Його, духом уст Своїх знищує нечестивого (Іс.11:4, Об'явл.19:15); трощить збентежні народи. "Бог дає Христу прерогативу карати непокірних та бунтівних" [Л. 35, стор. 530]. «Ти їх розгромиш (вразиш, повбиваєш) залізним жезлом, розіб'єш (потовчеш, розколеш) їх, як глиняний посуд» (Псалми, 2:9).
Вочевидь тут алюзія, чи на старозавітний обрядовий закон, він наказував розбивати осквернений посуд [Л.23, стор. 215], чи на єгипетських фараонів, які писали імена переможених ворогів на глиняних горщиках, які потім розбивалися [Л. 24, стор. 593].
Слід зазначити, на стародавньому Близькому Сході повсюдно існувало уявлення про активну участь божеств у військових конфліктах, їм приписували перемоги у битвах [Л.24, стор. 755].
Наприклад, провидець сповіщає про загадкове велике чавило (14:19, 20, 19:15). У нього кинуті та витоптані народи «... і потекла кров із давильні аж коням до (висоти) вуздечок, на тисячу шістсот стадій» (14:20, це висота потоку приблизно 1,5 метра, довжина близько 300 кілометрів).
У деяких інтерпретаціях, "точило ототожнюється з Божим гнівом проти гріха і в сюрреалістичному баченні з точила струмує кров замість вина" [Л.23, стор. 1213]. "Подібно до того, як люди топчуть виноград у точилі і при цьому плямують одяг бризками крові від розчавлених ягід, так і Христос давитиме кров винних людей" [Л.5, стор. 151].
Інше, менш кровожерливе тлумачення вірша 19:13. "Це кров Агнця, пролита Ним на Голгофі" [Л.30, стор. 765]. Йешайая вказує на Того, Хто топче точило, на Чиї ризи бризкає червона рідина.
«Я Той, Котрий судить справедливо і спроможний (сильний) спасати! ..." Я топтав чавило Сам один, і нікого з людей (народів) не було зі Мною (ніхто не допомагав Мені),
– Я топтав їх у Своєму гніві. Я топтав (чавив) їх у Своєму обуренні (люті), так що їхній сік (кров) бризкав на Мої шати (ризи, одяг). Таким чином весь Мій одяг Я заплямував» (Ісаї, 63:1-6; у дужках, уточнення з інших перекладів).
Ось чому у Іоанна «Слово Боже» одягнене в забарвлений одяг (Об'явл.19:13). Богослови досі сперечаються, чия це кров: ворожих армій (19:19, 21), віруючих, які загинули мученицькою смертю (6:9-10) або Самого Ісуса Христа, пролита на хресті.
Пророки бачать, Месія пасе жезлом, вражає мечем, що виходить з рота Його, духом уст Своїх знищує нечестивого (Іс.11:4, Об'явл.19:15); трощить збентежні народи. "Бог дає Христу прерогативу карати непокірних та бунтівних" [Л. 35, стор. 530]. «Ти їх розгромиш (вразиш, повбиваєш) залізним жезлом, розіб'єш (потовчеш, розколеш) їх, як глиняний посуд» (Псалми, 2:9).
Вочевидь тут алюзія, чи на старозавітний обрядовий закон, він наказував розбивати осквернений посуд [Л.23, стор. 215], чи на єгипетських фараонів, які писали імена переможених ворогів на глиняних горщиках, які потім розбивалися [Л. 24, стор. 593].
Слід зазначити, на стародавньому Близькому Сході повсюдно існувало уявлення про активну участь божеств у військових конфліктах, їм приписували перемоги у битвах [Л.24, стор. 755].
14. Що яскраво світить та не гріє?
Вказані вище сюрреалістичні тлумачення (§ 13) та незвичайні алегоричні образи глави 19 не слід сприймати буквально.
Оскільки особливим світильником (Соф.1:12) і загадковим чавилом "лютого гніву Бога Вседержителя" (Об'явлення, 19:15) таємновидці називають, найімовірніше, радіант метеорного потоку [Л.25]; його яскраві метеорні спалахи на небосхилі подібні до бризок крові. Земний аналог божественного чавила це яма, у ній топтали плоди винограду.
Вузькі довгі шлейфи-хвости болідів біблійні пророки називають мечем Божим (Об'явл.19:15, 21, Іс.34:4-6), як аналог людської зброї (Втор.32:42). Астероїд Гог називається жезлом (Об'явл.19:15, Пс.2:9, Іс.11:4).
За старих часів, такою дерев'яною палицею поганяли худобу, носили її біля пояса, а на посох спиралися при ходьбі; при необхідності їх використовували як зброю [Л.24, стор. 599]. Припускати, що Іоанн мав на увазі Слово Боже (меч) та дисципліну закону (залізний жезл), подібно до автора роботи [Л.26, стор. 7, 48], немає жодних біблійних підстав.
Необхідно врахувати і буквальне значення слова "уста",– вихідний або вхідний отвір у внутрішню порожнину [Л.23, стор. 1006]. Лякаючий "отвір" на небі в центрі потужного радіанта, пророки сприймають як рот Йахве Елохім.
З Його "рота" виходить зброя гніву, це падають небесні тіла з хвостами диму. Вогняне дихання Його, по-науковому, гаряча ударна хвиля, вбиває грішника, як написано у Старому Завіті.
«Пішов (вирвався, бухнув) дим з Його ніздрів,– пожираючий вогонь (буквально, "гаряче дихання") з Його уст , так що жаріюче вугілля (сипалось від Нього) палало перед Ним» (Пс.18:9, 16). Всемогутній знищить лукавий, хтивий, невірний рід цей.
«Жезлом уст Своїх вразить (вдарить) землю, і духом (подихом) уст Своїх вб'є (знищить) нечестивого" (Ісаї, 11:4, Синод. пер.; 30:27,33). Він обіцяє, "Я зберу вас, дмухну на вас Моїм вогненним гнівом, і ви розплавитеся в ньому" (Єзекіїля, 22:21, пер. [Л.32]).
Оскільки особливим світильником (Соф.1:12) і загадковим чавилом "лютого гніву Бога Вседержителя" (Об'явлення, 19:15) таємновидці називають, найімовірніше, радіант метеорного потоку [Л.25]; його яскраві метеорні спалахи на небосхилі подібні до бризок крові. Земний аналог божественного чавила це яма, у ній топтали плоди винограду.
Вузькі довгі шлейфи-хвости болідів біблійні пророки називають мечем Божим (Об'явл.19:15, 21, Іс.34:4-6), як аналог людської зброї (Втор.32:42). Астероїд Гог називається жезлом (Об'явл.19:15, Пс.2:9, Іс.11:4).
За старих часів, такою дерев'яною палицею поганяли худобу, носили її біля пояса, а на посох спиралися при ходьбі; при необхідності їх використовували як зброю [Л.24, стор. 599]. Припускати, що Іоанн мав на увазі Слово Боже (меч) та дисципліну закону (залізний жезл), подібно до автора роботи [Л.26, стор. 7, 48], немає жодних біблійних підстав.
Необхідно врахувати і буквальне значення слова "уста",– вихідний або вхідний отвір у внутрішню порожнину [Л.23, стор. 1006]. Лякаючий "отвір" на небі в центрі потужного радіанта, пророки сприймають як рот Йахве Елохім.
З Його "рота" виходить зброя гніву, це падають небесні тіла з хвостами диму. Вогняне дихання Його, по-науковому, гаряча ударна хвиля, вбиває грішника, як написано у Старому Завіті.
«Пішов (вирвався, бухнув) дим з Його ніздрів,– пожираючий вогонь (буквально, "гаряче дихання") з Його уст , так що жаріюче вугілля (сипалось від Нього) палало перед Ним» (Пс.18:9, 16). Всемогутній знищить лукавий, хтивий, невірний рід цей.
«Жезлом уст Своїх вразить (вдарить) землю, і духом (подихом) уст Своїх вб'є (знищить) нечестивого" (Ісаї, 11:4, Синод. пер.; 30:27,33). Він обіцяє, "Я зберу вас, дмухну на вас Моїм вогненним гнівом, і ви розплавитеся в ньому" (Єзекіїля, 22:21, пер. [Л.32]).
Те саме читаємо в Новому Завіті про пришестя Господа Ісуса Христа в силі та славі. «І з Його уст ("рота", пер. [Л.11, 32]) виходить гострий меч, щоб ним поражати (карати) народи» (Об'явлення, 19:15; 2Сол.2:8). Меч, що виходить із рота (синекдоха) Сина Божого, безперечно, символ, але в його основі лежать реальні майбутні події.
15. Основа пророчих алегорій
Біблійна символіка не абстрактна і не випадкова, вона завжди заснована на конкретних фізичних властивостях предмета чи явища. У вищенаведеному випадку, за рот Бога, пророки приймають "отвір" сяючого радіанта на небі; блиск його, «як сонячне світло; а з Його рук виходять промені,– там таємниця (схованка) Його сили!» (Аввакума, 3:4).
Учень Христа бачить, "гострий меч" виходить із таємничих уст- отвору (Об'явл.19:15), тобто, це гострий довгий яскравий слід боліда.
А лице Господа,– сам радіант, "мов сонце, що сяє у своїй силі" (1:16), "обличчя Його було подібно до яскраво сяючого сонця", пер. [Л.32]).
Ще одна подібна пророча алегорія, Ель Шаддай одягається світлом, ніби священик ризою (Пс.104:2). У Йом Адонай одежа небес набуде червоного кольору (мал.5, [Л.12]).
Тому Йешайа уподібнює Його світлоносне вбрання червленим, тобто, червоним ризам (Іс.63:1-3), Йоханан – закривавленому плащу. "І Він зодягнений в одяг ("плащ", пер. [Л.32]), окроплений кров'ю" (Об'явлення, 19:13).
Продовжуючи символіку, провидці називають почервонілу річкову, озерну, морську воду [Л.27, 28] кров'ю народів, вилиту на землю (Іс.63:6, Об'явл.14:20).
Ось чому у Йоейла такі дивовижні фізичні ознаки Дня Господа: кров, вогонь, стовпи диму; причому одні й ті самі як угорі, так внизу (Иоил.2:30).
Учень Христа бачить, "гострий меч" виходить із таємничих уст- отвору (Об'явл.19:15), тобто, це гострий довгий яскравий слід боліда.
А лице Господа,– сам радіант, "мов сонце, що сяє у своїй силі" (1:16), "обличчя Його було подібно до яскраво сяючого сонця", пер. [Л.32]).
Ще одна подібна пророча алегорія, Ель Шаддай одягається світлом, ніби священик ризою (Пс.104:2). У Йом Адонай одежа небес набуде червоного кольору (мал.5, [Л.12]).
Тому Йешайа уподібнює Його світлоносне вбрання червленим, тобто, червоним ризам (Іс.63:1-3), Йоханан – закривавленому плащу. "І Він зодягнений в одяг ("плащ", пер. [Л.32]), окроплений кров'ю" (Об'явлення, 19:13).
Продовжуючи символіку, провидці називають почервонілу річкову, озерну, морську воду [Л.27, 28] кров'ю народів, вилиту на землю (Іс.63:6, Об'явл.14:20).
Ось чому у Йоейла такі дивовижні фізичні ознаки Дня Господа: кров, вогонь, стовпи диму; причому одні й ті самі як угорі, так внизу (Иоил.2:30).
16. Майбутный день сили Его
Отже, якщо Той, Хто каже правду (Іс.63:1), Вірний, Істинний (Об'явл.19:11), Помазанець (Пс. 2:2) є одна і таж Особа, тоді видіння у віршах 19:11-21 слід зарахувати ДО початку Великої скорботи (17:12-14).
Вона ж, Велика загибель (Єр.4:6) та Йом Адонай, прийдешній час гніву Його, про нього повідомляє псалмоспівець (Пс.2:10-12, 110:5-7). Ісая бачить День обурення й відплати здійсненим. «Я топтав народи в Моєму гніві, нищив (ламав, розтрощив) їх у Своєму обуренні (люті). Я пролив їхню кров на землю!» (63:4-6, 13:5-13, 24:1-22).
"Коли Господь повернеться, щоб встановити Своє царство, Він повинен буде спочатку винищити Своїх ворогів" [Л. 35, стор. 943]. Через пророків Вседержитель попереджає знаючих трубний поклик, заздалегідь сповіщає про загибель, що насувається (Соф.1:2, 3). Весь світ згорить у вогні Його обурення (Мал.3:19, Йоіл.2:3, Іс.66:15, 16, Об'явл.8:7, 2Пет.3:10).
Адже все ще раз повернулося на своє коло. Бо знову «дуже велика розбещеність людей на землі ("багато зла на землі від людей", пер. [Л.31]), й усі (думки) бажання їхніх сердець повсякчасно спрямовані лише на зло» (Буття, 6:5). "Нема жодного, хто б чинив добро" (Пс.14:1-3).
Понад те, «вони не покаялися ні за свої вбивства, ні за свої чари (магію, чаклунства), ні за свою розпусту (блуд), ні за свої крадіжки» (Об'явлення, 9:21). Сьогодні лише у США відбуваються: грабіж, кожні 9 секунд, зґвалтування, кожні 6 хвилин, вбивство, кожні 25 хвилин. Лише з 2019 по 2021 роки у світі гинули від убивств близько 440 тисяч (!) осіб щорічно.
Тому, незважаючи на всю технічну могутність свою, богоборча розбещена цивілізація насильства впаде, загине від меча Небесного Воїна.
«У День ГОСПОДНЬОГО гніву їх не врятує ні їхнє срібло, ані їхнє золото, тому що вогонь Його обурення (гніву) охопить усю землю ("в полум'ї Його ревнощів згорить вся земля", пер. [Л.32]). Він готує страшне (і при тому раптове) знищення для всіх мешканців землі» (Соф.1:18, "страшний кінець уготований Ним для всіх, хто на землі живе" пер. [Л.33]; Іс.24:1-6, 17-22, Міх.7:15-17).
У всіх відкритих водоймах почервоніють води (Об'явл.16:3-6), потемніє повітря (вірш 10). Непрозора атмосфера нагріється до такої високої температури, що палитиме жителів планети (вірш 9) у темряві (вірш 10).
Внаслідок геоморфологічних особливостей місцевості, що змінилися, висохне річка Перат (Євфрат), "щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного" (16:12, Синод пер.). Бісівські духи зберуть вцілілих східних правителів на останню велику битву під назвою Армагедон (вірші 13-16).
Вона ж, Велика загибель (Єр.4:6) та Йом Адонай, прийдешній час гніву Його, про нього повідомляє псалмоспівець (Пс.2:10-12, 110:5-7). Ісая бачить День обурення й відплати здійсненим. «Я топтав народи в Моєму гніві, нищив (ламав, розтрощив) їх у Своєму обуренні (люті). Я пролив їхню кров на землю!» (63:4-6, 13:5-13, 24:1-22).
"Коли Господь повернеться, щоб встановити Своє царство, Він повинен буде спочатку винищити Своїх ворогів" [Л. 35, стор. 943]. Через пророків Вседержитель попереджає знаючих трубний поклик, заздалегідь сповіщає про загибель, що насувається (Соф.1:2, 3). Весь світ згорить у вогні Його обурення (Мал.3:19, Йоіл.2:3, Іс.66:15, 16, Об'явл.8:7, 2Пет.3:10).
Адже все ще раз повернулося на своє коло. Бо знову «дуже велика розбещеність людей на землі ("багато зла на землі від людей", пер. [Л.31]), й усі (думки) бажання їхніх сердець повсякчасно спрямовані лише на зло» (Буття, 6:5). "Нема жодного, хто б чинив добро" (Пс.14:1-3).
Понад те, «вони не покаялися ні за свої вбивства, ні за свої чари (магію, чаклунства), ні за свою розпусту (блуд), ні за свої крадіжки» (Об'явлення, 9:21). Сьогодні лише у США відбуваються: грабіж, кожні 9 секунд, зґвалтування, кожні 6 хвилин, вбивство, кожні 25 хвилин. Лише з 2019 по 2021 роки у світі гинули від убивств близько 440 тисяч (!) осіб щорічно.
Тому, незважаючи на всю технічну могутність свою, богоборча розбещена цивілізація насильства впаде, загине від меча Небесного Воїна.
«У День ГОСПОДНЬОГО гніву їх не врятує ні їхнє срібло, ані їхнє золото, тому що вогонь Його обурення (гніву) охопить усю землю ("в полум'ї Його ревнощів згорить вся земля", пер. [Л.32]). Він готує страшне (і при тому раптове) знищення для всіх мешканців землі» (Соф.1:18, "страшний кінець уготований Ним для всіх, хто на землі живе" пер. [Л.33]; Іс.24:1-6, 17-22, Міх.7:15-17).
У всіх відкритих водоймах почервоніють води (Об'явл.16:3-6), потемніє повітря (вірш 10). Непрозора атмосфера нагріється до такої високої температури, що палитиме жителів планети (вірш 9) у темряві (вірш 10).
Внаслідок геоморфологічних особливостей місцевості, що змінилися, висохне річка Перат (Євфрат), "щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного" (16:12, Синод пер.). Бісівські духи зберуть вцілілих східних правителів на останню велику битву під назвою Армагедон (вірші 13-16).
ЛІТЕРАТУРА
1. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. – Кременчук, Християнська зоря, 1999. – 1088 с.
2. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1503 с.
3. Теологічний енциклопедичний словник. - М.: Асоціація "Духовне відродження" ЄХБ, 2003. - 1468 с.
4. Євангельський словник біблійного богослов'я. - СПб.: Біблія для всіх, 2000. - 1232 с.
5. Вуд Леон Дж. Біблія та події майбутнього: Огляд подій останніх днів. - СПб.: Біблія для всіх, 2006. - 213 с.
6. Куйвенховен Е. День Господній. - СПб.: Мірт, 2006. - 220 с.
7. Паш Р. Друге пришестя Ісуса Христа. - Gummersbach: Місія Фріденсботе, 1995.- 287 с.
8. Стаття № 4 "Час великої скорботи".
9. Стаття № 2 "Гог із землі Магог: кінець світу цього".
10. Стаття №3 "День Господній".
11. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
11. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
12. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по книгу Малахії. - Ашфорд, Коннектикут, США, Слов'янське місіонерське видавництво, 1996. - 602 с.
13. Брукс Р. Вся слава Агнцю: коментарі на книгу Одкровення. - Мінськ: МФЦП, 2005. - 224 с.
14. Стедмен Р. Останнє слово Бога. Осягаючи Одкровення. - Новосибірськ: Посох, 2004. - 416 с.
15. Рогозін П. Таємниці Апокаліпсису. - Корнталь: Світло на Сході, 2003. - 432 с.
16. Музичко І.В. Світло одкровення. - Торонто, 1995. - 224 с.
17. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.- Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
18. Канатуш В.Я. Апокаліпсис та Друге пришестя. - М: ХРЦ "Протестант", 2000. - 384 с.
19. Грюнцвейг Ф. Одкровення Іоанна. - Корнталь: Світло на Сході, 1992. - 597 с.
20. Тлумачення новозавітних послань і Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. - Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. - 598 с.
21. Хендріксен В. Переможці силою Христа. - Мінськ: Заповіт Христа, 2004. - 224 с.
22. Салов-Астахов Н.І. Царство Боже і Царство світу цього. - Wheaton: Євангельське слово, 1995. - 215 с.
22. Салов-Астахов Н.І. Царство Боже і Царство світу цього. - Wheaton: Євангельське слово, 1995. - 215 с.
23. Словник біблійних образів. - СПб.: Біблія для всіх, 2016. - 1423 с.
24. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. - СПб.: Мірт, 2003. - 984 с.
25. Стаття №1 "Ознака і знамення Другого пришестя Ісуса Христа".
26. Чопчик Д.І. Синтези Апокаліпсису. - Луцьк: РТ МКФ "Християнське життя", 2007. - 64 с.
27. Стаття № 6 "Покарання єгипетські і Друге пришестя Христа".
28. Стаття № 5 "Так буде і за днів, коли Ісус Христос з'явиться".
29. Айронсайд Г.А. Коментарі на книги малих пророків. – Рівне: Живе слово, 2008. – 308 с.
29. Айронсайд Г.А. Коментарі на книги малих пророків. – Рівне: Живе слово, 2008. – 308 с.
30. Дуднік А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. - Харцизьк: Світло, 2012. - 975 с.
31. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
32. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
33. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с. 34. Коттрелл Джек. Віра, передана святим: Біблійна доктрина для сучасних читачів. – Сімферополь: Teaching Ministries International, 2006. – 640 с.
35. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт. - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.
36. Уірсбі У. Коментар на Новий Заповіт. Том II. – СПб.: Біблія для всіх, 2018. – 696 с.