Ізраїль не розпізнав часу свого відвідання під час першого пришестя Месії. Проте це не означає, що Божі обітниці щодо Ізраїлю втратили силу. Навпаки, Бог відновить залишок Свого народу і виконає все сказане через пророків. Так, підбадьорюючи віруючих євреїв, які перебувають у розсіянні, апостол Яків писав.
Наприкінці ХХ століття з'явилося багато публікацій, що передбачали знищення цивілізації у 1999, 2000 чи 2001 роках. Фатальні сценарії вражали уяву: термоядерна війна, навала інопланетян, зіткнення Землі з кометою, вибух Сонця чи близької наднової зірки, переміщення центру тяжкості нашої планети, реверс її обертання, розпад метастабільного вакууму, інше.
У біблійних пророчих книгах, словосполучення "день Господній", евр. "Йом Адонай", дослівно, "якийсь день Яхве" [Л.3], або "той день", означає момент кульмінації, коли Творець всесвіту "втручається в людську історію для суду і порятунку" [Л.3; Л.1, 2, 4].
Допитливий друг, бажаючи знати, що день прийдешній нам готує, не уподібнюйтеся нерозумному, який хапається за гороскопи або гадальні карти, гортає астрологічні або наукові прогнози, біжить до ворожок і ясновидців; він не знайде правдивої відповіді (Мих.3:7). Краще відкрити Біблію (Ісаї, 42:9) і дізнатися чого чекати осліплим, оглухлим, жорстоким мешканцям землі в недалекому майбутньому. Про що попереджає безтурботного шукача задоволень Всевишній через старозавітного пророка.
Наш Вчитель, даючи пояснення учням щодо прийдешнього Царства на землі, порівнює обставини Свого повернення з днями, коли жили Ной чи Лот (Лк.17:22-30). Тієї давньої епохи нащадки Адама, потонувши у метушні, забули Творця, полюбив зло, спотворили шлях свій. Поки потоп зненацька не застав сучасників Ноя, а загибель міст Содома, Гоморри, Адми, Севоіма – співгромадян Лота.
Перед виходом євреїв із єгипетської землі Ель Шаддай зробив дивовижні знамення, разючі дива, незвичайні суди (Вихід, гл.7-12). "Ряд безпрецедентних нещасть, що спіткали Єгипет ..." [Л.11, стор. 657]. Кари, якими Всевишній піддав Міцрайим за злодіяння його (1:11, 22), мали наступні цілі. (1) Позбавити рабства й врятувати Свій народ (Вих.6:6), (2) змусити фараона відпустити синів ізраїлевих (7:2-4), (3) явити могутність Свою (7:5, 9:16, 10:2).
Грецьке «апокаліпсис» означає розкривати, відкривати, знімати завісу. Дієслово "апокалюпто в НЗ вживається в значенні: "розкриття потаємної доти таємниці" [Л.43, стор. 676]. Являючись невід'ємною частиною Систематичної есхатології, "Об'явлення Іоанна" завершує тему (другого) пришестя Месії, Господа Ісуса Христа.
Через євангелістів Матвія (Мт.24:29, 30) та Луку (Лк.21:25-28), наві Захарію (Зах.13:1, 1:16, 12:10, 2:10-13), Господь відкриває послідовність та зміст основних подій у День Свій. Померкне світло від Сонця і Місяця внаслідок затемнень, захитаються сили (тіла) небесні, спадуть зірки-метеори, з'явиться знамення (знак) на небосхилі, зашумить й розбурхається море. Безстрашні помиратимуть від страху в очікуванні стихійних лих, які обрушаться на всесвіт, заридають УСІ народи. Згодом, після закінчення трагедії, уцілілі побачать пришестя Сина Людського.
Майже дві тисячі років тому Фессалонікійська церква вважала "начебто (вже) настав Господній день" (2Солунян, 2:2). На жаль, для цієї надії не було достатніх підстав, згідно з обіцянням Всевишнього, спочатку з'явиться Його обранець. «Перш ніж прийде (настане) великий і страшний ГОСПОДНІЙ День, Я пошлю до вас пророка Іллю» (Мал.3:23; "Він прийде перед великим і страшним днем суду, днем Господнім", пер. [Л.35]).
Творець землі і всього, що наповнює її, багаторазово попереджав про близьку відплату в День Свій (Єз.30:1-3, Іс.13:5-9, Йоіл.1:15, 2:1, 3:14, Авд.1:15, Соф.1:7, 14). Потім зненацька прийде Ангел заповіту (Мал.3:1, 2; мова про Месію). "Хоча у пророків немає чіткої різниці між двома пришестями Христа, Сам Господь і апостоли дуже ясно говорять, що за першим пришестям буде друге" [Л.47, стор. 803]. Першого разу світ не впізнав Того, Хто створив його (Івана, 1:10), другий раз змусить визнати Того, Хто зруйнує його (Об'явл.14:14-20, 19:11-16). Але немає страху перед Богом в очах нечестивого.
Довготерпеливий друже, ознайомившись з трагічними подіями Йом Адонай та Великої скорботи [Л.1-3], вона ж, Велика загибель (Єр.4:6), у вас можуть виникнути запитання, як у біблійних пророків Малахії, Йоіля, Іоанна: «хто витримає день Його пришестя, і хто встоїть, коли Він з'явиться?» (Малахії, 3:2, а), «який же великий ГОСПОДНІЙ День! Він дуже страшний (жахливий), і хто зможе його витримати?» (Йоіла, 2:11, "хто його переживе?", пер. [Л.27]). «Адже прийшов (настав) великий день Його гніву,– і хто може встояти?» (Об'явлення, 6:17). Насправді, який мешканець землі, яким чином може встояти? в роки великої загибелі, у тижні загальної молотьби та масових жнив. Коли в один день зруйнується супертехнологічна цивілізація, що розклалася під натиском гріха.
Епоха влади Сина Божого це момент, з якого почнеться нове літочислення після Його повернення,– період теократії. Майбутнього прямого правління над залишком роду цього, що вижив у трагічних перипетіях Великого лиха (Мт.24:21, 22; [Л.3]). Тоді, "за цю тисячу років Ісус встановить новий порядок, якому будуть підкорятися всі жителі землі" [Л.1, стор. 984]. У світі Месії, саме Він керує народами (Об'явл.11:15, Дан.7:14), згідно з Писанням.
Слово «трансцендентний» (лат. "той, що виходить за межі") означає існуючий невидимо, за кордоном матеріального всесвіту й границями людського досвіду; він не підкоряється фізичним законам, закономірностям часу, простору, енергії, матерії; ні з чим не порівнянний, містичний.
Числа відіграють у Біблії значну роль [Л.2], за їхньою допомогою підраховують однорідні одиниці, включно з відрізками часу. Здебільшого використовують десяткову систему числення [Л.1]. Крім функціонального предметного значення, як поняття кількості, цифри нерідко мають і символічне [Л.2].