«А Господній день прийде, мов злодій [уночі],
коли небо з гуркотом пройде, а розпечені
стихії розплавляться, і земля та діла, що на
ній, згорять» (2Петра, 3:10)
«Нехай затремтять усі мешканці землі, тому що
надходить ГОСПОДНІЙ День,- він уже близько!
... О, який же великий ГОСПОДНІЙ День! Він дуже
страшний, і хто зможе його витримати?»
(Йоіл, 2:1, 11)
У біблійних пророчих книгах, словосполучення "день Господній", евр. "Йом Адонай", дослівно, "якийсь день Яхве" [Л.3], або "той день", означає момент кульмінації, коли Творець всесвіту "втручається в людську історію для суду і порятунку" [Л.3; Л.1, 2, 4].
Наприклад, у Диварім, п'ятій книзі Моше, міститься висловлювання Йахве про долю ізраїльтян, планиду Його народу, який порушив заповіт з Богом. «У той день запалає проти них Мій гнів. Я залишу їх (відвернуся) і сховаю від них Своє обличчя. Вони будуть пожерті (знищені) іншими. Їх спіткають численні лиха й нещастя ...» (Второзаконня, 31:17) ).
Ось тобі, розумнику, і День Господній. Всі, хто живе на землі, потраплять у мережу пастки (Лк.21:35), проте лише безбожні виявляться там, "де буде плач і скрегіт зубів" (Матвія, 13:50, пер. [Л.22]).
1. Йом Адонай
Спочатку він означав період викуплення (очищення), а саме, свято Йом-Кіппур. Але внаслідок спадання віри в Бога, "все більшою мірою під цими словами малися на увазі майбутні суди і загибель" [Л.5]. "День Господній незмінно пов'язується із суворим судом" [Л.1, стор. 263].
Згідно з давніми поглядами євреїв, старий вік змінить Прийдешня Епоха, яка почнеться з моменту "кари та відплати грішникам" [Л.6, стор. 451]. Вона прийде так, як передбачає пророк, з'єднуючи час розплати з руйнівною силою, спустошенням від Всемогутнього (Іс.13:6).
«Так невблаганно надходить ГОСПОДНІЙ день, палаючий обуренням (жорстокий, лютий) і гнівом ("Дивися, настає страшний день Господа, він буде жахливий", пер. [Л.18]), аби обернути землю в пустелю і знищити на ній грішників» (13:9; Йоіл.1:15).
Справді, "в уявленні юдеїв весь час ділилося на два століття: вік нинішній - абсолютно непоправно поганий, і вік майбутній - Золотий вік Божий. А між ними - День Господній - страшний і жахливий ... світ буде розбитий вщент і народиться інший світ" [Л.7].
Головні особливості екстраординарного Йом Йахве, іменованого в Таргумі пророків "День, якому призначено прийти від Господа" [Л.7]:
1) "він прийде раптово та несподівано";
2) "з ним будуть пов'язані космічні катастрофи, в ході яких всесвіт буде зруйнований до самих підстав";
3) "це буде час суду".
У багатьох старозавітних пророцтвах великий "День Господній" (це словосполучення зустрічається 20 разів) страшний надприродністю. Пов'язаний з карами небесними на всі країни, масовою загибеллю населення, знищенням роду людського, що деградував (Іс.13:6-12, Соф.1:2-18, 3:6-8, Йоіл.2:1-11, Авд.15 , 16).
Безперечно, тоді буде "особливий час Божого суду в глобальному масштабі, коли суд виллється не тільки на одну людину, один народ або якусь обмежену територію, а відразу на багато (або навіть усі) народи землі" [Л.25, стор. 192].
Ось чому в книзі Невіїм грізний Йом Адонай називається періодом лиха, скорботи, загибелі, спустошення, руйнування, гніву, люті, помсти, пітьми та мороку. Трагічний етап для ВСІХ жителів планети (Лк.21:35), його не слід розуміти буквально як одну добу (Іс.34:8).
Поряд з оборотом промови «день Господній» у Новому Завіті (2Пет. 3:10, 1Сол.5:2, 2Сол.2:2, Дії.2:20), у тому ж значенні вживаються словосполучення: "велика скорбота", "день суду", "великий день Його гніву", "день той".
Однак зміст новозавітного терміна не обмежується покаранням лукавого роду цього (Мт.13:39-42, 24:14, Лк.17:26-30, 2Пет.3:6, 7). Відбудеться найважливіша історична подія – повернення Спасителя, встановлення Його царства на землі (Мт.16:28, 24:26-30, Об’явл.1:7, 8, 11:15, Якова.5:8).
Таким чином, у вузькому значенні поняття, в основному у старозавітних пророків, "якийсь йом Яхве" стане часом безприкладних стихійних лих тривалістю кілька місяців, частиною песимістичних років Великої скорботи, фізичних і душевних страждань. Зовсім не одну добу, як припускає автор [Л.25, стор. 193].
У широкому контексті біблійних уявлень, День Господній, подібно до виразу "останній час", означає набагато більш тривалий проміжок. Від початку епохи Церкви до закінчення тисячолітнього царства Месії землі.
«Христос ... прийде вдруге, але вже не для того, щоб взяти на Себе гріх, а щоб врятувати тих, хто чекає на Нього» (Євреїв, 9:28, пер. [Л.22]; "які очікують Його на спасіння [через віру]"). «Він прийде і спасе (врятує) вас!» (Ісаї, 35:4).
Тому Павло використовує термін "Йом Адонай", як (1) у загальноприйнятому серед юдеїв значенні (1Сол.5:2, 2Сол.2:2, 1Кор.5:5), так і (2) пов'язує його з Господом Ісусом Христом (1:8, 2Кор.1:14, Філ.1:10, 2:16). Коли настане надзвичайний час, що нам принесе з собою?
Згідно з давніми поглядами євреїв, старий вік змінить Прийдешня Епоха, яка почнеться з моменту "кари та відплати грішникам" [Л.6, стор. 451]. Вона прийде так, як передбачає пророк, з'єднуючи час розплати з руйнівною силою, спустошенням від Всемогутнього (Іс.13:6).
«Так невблаганно надходить ГОСПОДНІЙ день, палаючий обуренням (жорстокий, лютий) і гнівом ("Дивися, настає страшний день Господа, він буде жахливий", пер. [Л.18]), аби обернути землю в пустелю і знищити на ній грішників» (13:9; Йоіл.1:15).
Справді, "в уявленні юдеїв весь час ділилося на два століття: вік нинішній - абсолютно непоправно поганий, і вік майбутній - Золотий вік Божий. А між ними - День Господній - страшний і жахливий ... світ буде розбитий вщент і народиться інший світ" [Л.7].
Головні особливості екстраординарного Йом Йахве, іменованого в Таргумі пророків "День, якому призначено прийти від Господа" [Л.7]:
1) "він прийде раптово та несподівано";
2) "з ним будуть пов'язані космічні катастрофи, в ході яких всесвіт буде зруйнований до самих підстав";
3) "це буде час суду".
У багатьох старозавітних пророцтвах великий "День Господній" (це словосполучення зустрічається 20 разів) страшний надприродністю. Пов'язаний з карами небесними на всі країни, масовою загибеллю населення, знищенням роду людського, що деградував (Іс.13:6-12, Соф.1:2-18, 3:6-8, Йоіл.2:1-11, Авд.15 , 16).
Безперечно, тоді буде "особливий час Божого суду в глобальному масштабі, коли суд виллється не тільки на одну людину, один народ або якусь обмежену територію, а відразу на багато (або навіть усі) народи землі" [Л.25, стор. 192].
Ось чому в книзі Невіїм грізний Йом Адонай називається періодом лиха, скорботи, загибелі, спустошення, руйнування, гніву, люті, помсти, пітьми та мороку. Трагічний етап для ВСІХ жителів планети (Лк.21:35), його не слід розуміти буквально як одну добу (Іс.34:8).
Поряд з оборотом промови «день Господній» у Новому Завіті (2Пет. 3:10, 1Сол.5:2, 2Сол.2:2, Дії.2:20), у тому ж значенні вживаються словосполучення: "велика скорбота", "день суду", "великий день Його гніву", "день той".
Однак зміст новозавітного терміна не обмежується покаранням лукавого роду цього (Мт.13:39-42, 24:14, Лк.17:26-30, 2Пет.3:6, 7). Відбудеться найважливіша історична подія – повернення Спасителя, встановлення Його царства на землі (Мт.16:28, 24:26-30, Об’явл.1:7, 8, 11:15, Якова.5:8).
Таким чином, у вузькому значенні поняття, в основному у старозавітних пророків, "якийсь йом Яхве" стане часом безприкладних стихійних лих тривалістю кілька місяців, частиною песимістичних років Великої скорботи, фізичних і душевних страждань. Зовсім не одну добу, як припускає автор [Л.25, стор. 193].
У широкому контексті біблійних уявлень, День Господній, подібно до виразу "останній час", означає набагато більш тривалий проміжок. Від початку епохи Церкви до закінчення тисячолітнього царства Месії землі.
«Христос ... прийде вдруге, але вже не для того, щоб взяти на Себе гріх, а щоб врятувати тих, хто чекає на Нього» (Євреїв, 9:28, пер. [Л.22]; "які очікують Його на спасіння [через віру]"). «Він прийде і спасе (врятує) вас!» (Ісаї, 35:4).
Тому Павло використовує термін "Йом Адонай", як (1) у загальноприйнятому серед юдеїв значенні (1Сол.5:2, 2Сол.2:2, 1Кор.5:5), так і (2) пов'язує його з Господом Ісусом Христом (1:8, 2Кор.1:14, Філ.1:10, 2:16). Коли настане надзвичайний час, що нам принесе з собою?
2. Прийде день ... уночі?
Апостол Петро, пророкуючи крах останньої безбожної цивілізації, пише: «через те тодішній світ, потоплений водою, загинув. А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим Словом (Бога) і тримаються (зберігаються) для вогню на день суду і погибелі (смерті) безбожних людей» (2Петра, 3:6, 7).
"Вражає те, що в грецькому оригіналі сказано: «Небеса і земля зберігають (збирають, копять) вогонь на день суду» [Л.20, стор. 360]). Буквальні язики полум'я, що збираються як вгорі, так внизу, з'являться перед поверненням Христа (Лк.17:28-30).
Безтурботні жителі не вартують свій Дім, тому Йом Адонай проникне в нього немов нічний злодій, згідно з таємничим пророцтвом. «А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії ("небесні тіла", пер. [Л.9]) розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять» (2 Петра, 3:10).
"Вражає те, що в грецькому оригіналі сказано: «Небеса і земля зберігають (збирають, копять) вогонь на день суду» [Л.20, стор. 360]). Буквальні язики полум'я, що збираються як вгорі, так внизу, з'являться перед поверненням Христа (Лк.17:28-30).
Безтурботні жителі не вартують свій Дім, тому Йом Адонай проникне в нього немов нічний злодій, згідно з таємничим пророцтвом. «А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії ("небесні тіла", пер. [Л.9]) розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять» (2 Петра, 3:10).
Слід зазначити, апостол не стверджує, що буде знищена наша планета, як вважають деякі тлумачі. Разом з тим, прихильники диспенсаціоналізму наполягають, у вірші 10 йдеться про тотальну термоядерну війну (мал.1).
"Будучи атомним або термоядерним, цей вогонь знайде собі багату їжу у вигляді уранових та інших матеріалів, що розщеплюються ..." [Л.19, стор. 849]. Ні. Передбачена апостолом катастрофа носить природний характер, походить безпосередньо від Бога, як Він сповіщає нас.
«Тому тепер чекайте дня,- говорить ГОСПОДЬ, коли Я виступлю (встану, піднімуся) як ваш обвинувач (для спустошення). Адже Я вирішив зібрати народи, скликати царства, аби вилити на них Своє обурення,- весь Мій палкий гнів (лють). Тоді у вогні Моєї ревності буде знищена (пожереться) вся земля» (Софонії, 3:8, "У полум'ї Моєї ревнощі згорить вся", пер. [Л.22]).
Покарання прийде від Всемогутнього (Авв.3:5-12), в Його день (2Пет.3:10). Оскільки Він судить обтяжений беззаконням світ, посилаючи стихійні лиха (3:6, 7) і Велику загибель (Єр.4:6-29). Блаженна людина, яка не спить та готова зустріти таке лихо.
У час суду, "Бог використовує природні засоби, щоб вершити Свою волю" [Л.21, стор. 658] – "небо, землю, море" (Об’явл.14:7, 8:5-12). У тому числі камінь нерукотворний (Дан.2:31-35), знаряддя гніву зі Свого сховища (Єр.50:25), несподіване наче дощ під час жнив пшениці (1Сам.12:16-18). Павло попереджає про раптову загибель населення у мирний час (1Сол.5:3).
Нечувані стихійні лиха провидить Йешайа. «Адже я захитаю небом ("Для цього потрясу небо", Синод. пер; "Гнів Мій струсить", пер. [Л.18]),- здригнеться, зрушиться зі свого місця земля від обурення (люті) ГОСПОДА Саваота (Воїнств) в день Його палкого (палаючого) гніву» (Ісаї, 13:13).
По-науковому, вірш 13 пояснюється так. За потрясінням гомосфери акустичною ударною хвилею планета зрушить з орбіти! рушить зі звичного місця від потужного імпакту; зміниться вид зоряного купола через зміщення (умовної) осі обертання.
"Будучи атомним або термоядерним, цей вогонь знайде собі багату їжу у вигляді уранових та інших матеріалів, що розщеплюються ..." [Л.19, стор. 849]. Ні. Передбачена апостолом катастрофа носить природний характер, походить безпосередньо від Бога, як Він сповіщає нас.
«Тому тепер чекайте дня,- говорить ГОСПОДЬ, коли Я виступлю (встану, піднімуся) як ваш обвинувач (для спустошення). Адже Я вирішив зібрати народи, скликати царства, аби вилити на них Своє обурення,- весь Мій палкий гнів (лють). Тоді у вогні Моєї ревності буде знищена (пожереться) вся земля» (Софонії, 3:8, "У полум'ї Моєї ревнощі згорить вся", пер. [Л.22]).
Покарання прийде від Всемогутнього (Авв.3:5-12), в Його день (2Пет.3:10). Оскільки Він судить обтяжений беззаконням світ, посилаючи стихійні лиха (3:6, 7) і Велику загибель (Єр.4:6-29). Блаженна людина, яка не спить та готова зустріти таке лихо.
У час суду, "Бог використовує природні засоби, щоб вершити Свою волю" [Л.21, стор. 658] – "небо, землю, море" (Об’явл.14:7, 8:5-12). У тому числі камінь нерукотворний (Дан.2:31-35), знаряддя гніву зі Свого сховища (Єр.50:25), несподіване наче дощ під час жнив пшениці (1Сам.12:16-18). Павло попереджає про раптову загибель населення у мирний час (1Сол.5:3).
Нечувані стихійні лиха провидить Йешайа. «Адже я захитаю небом ("Для цього потрясу небо", Синод. пер; "Гнів Мій струсить", пер. [Л.18]),- здригнеться, зрушиться зі свого місця земля від обурення (люті) ГОСПОДА Саваота (Воїнств) в день Його палкого (палаючого) гніву» (Ісаї, 13:13).
По-науковому, вірш 13 пояснюється так. За потрясінням гомосфери акустичною ударною хвилею планета зрушить з орбіти! рушить зі звичного місця від потужного імпакту; зміниться вид зоряного купола через зміщення (умовної) осі обертання.
3. Загадкове знамення
Початком виконання біблійного пророцтва нерідко служить певна ознака від Бога небесних воїнств; вона носить, характер дива, вражаючи глядачів винятковістю.
Також в майбутньому про наступ Йом Адонай сповістить астрономічне диво, передбачене Ісусом Христом. «І тоді з'явиться ознака (знамення) Сина Людського на небі» (Матвія, 24:30, а).
Характерна прикмета має всесвітній характер, так як "заголосять (заплачуть, "заридають у розпачі", пер. [Л.22]) усі племена землі" (вірш 30, б). Унікальний знак побачить будь-яка людина, яка підняла голову до нічного склепіння, що сяє від одного краю до іншого (Луки, 21:28, 17:24). Цей День виникне "уночі" (2Пет.3:10).
Незвичайною ознакою виявиться радіант [Л.10], обумовлений не спорадичними метеорами, а масовим вторгненням в атмосферу метеорних тіл, які іменуються в Біблії "зірки" (Мт.24:29, Об’явл.6:13, Іс.34:4).
Астрономічний феномен можна спостерігати безхмарної ночі; отвір, випромінюючий промені, не побачити вдень. Сяйво, що походить від нього, таке яскраве, ніби в темряві раптом настав світанок.
Так апостоли Петро та Павло дали дуже дивне для сучасників передбачення. «Господній день прийде ... уночі» (2Пет.3:10, 1Сол.5:2; Ам.5:18-20). Ймовірно, тут алюзія на старозаповітне пророцтво Соф.1:12 або ще на більш давню подію Шемот (Вих.12:29).
Ця стадія гніву Його проникне "мов злодій" (2Пет.3: 10), "як грабіжник нагряне" (Йоіл.1:15, пер. [Л.23]). Бо метеорні тіла вриваються крізь невелику область, немов через дірку, прокопану нічним злодієм у стіні будинку (Мт.24:43). Ніби Йахвє Елохім "прорвав небеса і зійшов" (Ісаї, 63:19).
Завдяки участі радіанта в добовому обертанні небозводу, судна година «наче пастка, бо прийде (обрушиться) він (той день) на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі» (Луки, 21:35; Іс.24:17, 18). Рідкісні знамення (Мт.24:30, Лк.21:25) завершать небачені за масштабами евакуації в усіх країнах.
Потім «люди (ослабнуть) ціпенітимуть від страху (перед лихами) й очікування того, що надходить (насуваються на землю) на цілий світ, бо сили небесні захитаються» (вірш 26). Внаслідок чого море зареве і розбурхається (вірш 25), величезні хвилі заллють майже увесь суходіл [Л.12].
Також в майбутньому про наступ Йом Адонай сповістить астрономічне диво, передбачене Ісусом Христом. «І тоді з'явиться ознака (знамення) Сина Людського на небі» (Матвія, 24:30, а).
Характерна прикмета має всесвітній характер, так як "заголосять (заплачуть, "заридають у розпачі", пер. [Л.22]) усі племена землі" (вірш 30, б). Унікальний знак побачить будь-яка людина, яка підняла голову до нічного склепіння, що сяє від одного краю до іншого (Луки, 21:28, 17:24). Цей День виникне "уночі" (2Пет.3:10).
Незвичайною ознакою виявиться радіант [Л.10], обумовлений не спорадичними метеорами, а масовим вторгненням в атмосферу метеорних тіл, які іменуються в Біблії "зірки" (Мт.24:29, Об’явл.6:13, Іс.34:4).
Астрономічний феномен можна спостерігати безхмарної ночі; отвір, випромінюючий промені, не побачити вдень. Сяйво, що походить від нього, таке яскраве, ніби в темряві раптом настав світанок.
Так апостоли Петро та Павло дали дуже дивне для сучасників передбачення. «Господній день прийде ... уночі» (2Пет.3:10, 1Сол.5:2; Ам.5:18-20). Ймовірно, тут алюзія на старозаповітне пророцтво Соф.1:12 або ще на більш давню подію Шемот (Вих.12:29).
Ця стадія гніву Його проникне "мов злодій" (2Пет.3: 10), "як грабіжник нагряне" (Йоіл.1:15, пер. [Л.23]). Бо метеорні тіла вриваються крізь невелику область, немов через дірку, прокопану нічним злодієм у стіні будинку (Мт.24:43). Ніби Йахвє Елохім "прорвав небеса і зійшов" (Ісаї, 63:19).
Завдяки участі радіанта в добовому обертанні небозводу, судна година «наче пастка, бо прийде (обрушиться) він (той день) на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі» (Луки, 21:35; Іс.24:17, 18). Рідкісні знамення (Мт.24:30, Лк.21:25) завершать небачені за масштабами евакуації в усіх країнах.
Потім «люди (ослабнуть) ціпенітимуть від страху (перед лихами) й очікування того, що надходить (насуваються на землю) на цілий світ, бо сили небесні захитаються» (вірш 26). Внаслідок чого море зареве і розбурхається (вірш 25), величезні хвилі заллють майже увесь суходіл [Л.12].
4. Відвідування землі Богом
Всемогутній неодмінно відвідає нас, про що багаторазово повідомляється в Святому Письмі (Соф.1:8-12, 3:8; Авв.3:3-6; Зах.2:10-12, 8:3; Наум.1:3- 6; Мал.3:1, 2; Єз.37:24-28, 43:4-7; Пс.18:10-12; Об’явл. 1:7, 8, 19:11-21; і т.д.).
Міфопоетичною мовою традиційних образів-архетипів наві Міха розповідає про майбутнє таємниче Богоявлення в такому дусі.
«Дивіться, Господь виходить зі Своєї оселі (з місцеперебування); Він сходить (спускається) і ступає по висотах (вершинах) землі. Плавляться (розтануть) гори під Ним, як віск (тане) від вогню, розколюються (розпадаються) долини, як вода (хода Його розтинає долини), що ллється зі схилу» (Міхея.1:3, 4, пер. [Л.22]; у дужках, тексти з інших перекладів).
Висота, що плаче зірками, ніби загориться і вибухне, "небо з гуркотом пройде" (2Пет.3:10, "зникне", пер. [Л.18]). Але чому зникне склепіння над головою? Та ще з гуркотом, буквально, "з шипінням і тріском", це звуконаслідувальне грецьке слово означає свистячий звук, що виникає при опорі повітря [Л.11].
Хіба ж безпрецедентний природний ефект фізичного зникнення атмосфери можливий? навіть у результаті неботрясіння та катастрофічного зрушення Землі з її орбіти (Іс.13:13). Чи немає тут помилки або перебільшення?
Для відповіді скористаємося результатами роботи [Л.12]. У статті стверджується, що причиною астрономічного радіанта послужить метеорний рій астероїдного походження,- повітряний десант, легіон темряви від меж півночі, яка перетинає орбіту нашої планети.
Політ великого космічного об'єкта в стратосфері та тропосфері зі швидкістю до 120 000 км на годину супроводжується їх потрясінням, оглушливим гуркотом, грімінням, спричиненими звуковою ударною хвилею. Саме тому Йірмейа так попереджає нащадків, звісно, в поняттях, термінах, образах своєї епохи.
«ГОСПОДЬ загримить з висоти (з небес гуркоче),- Він подасть Свій голос (страшно загримить) ... галас (шум, гуркіт, грім) донесеться до країв землі ...» (Єремії, 25:30, 31). У сучасному розумінні, ударна акустична хвиля обігне земну кулю.
Від неймовірного за силою імпакту, «Нещастя (лихо, біда) переходитиме (піде) від народу до народу ("Лиха обрушаться на одну країну за іншою" пер. [Л.18]),- грізна буря (великий вихор) вже зривається (підніметься) від країв землі», вона спустошується полум'яним гнівом з висоти (25:30-38; 30:23, 24). Розлютиться ображена, виригне вогонь, дим, сірку з уст своїх (Об'явл.9:17).
Міфопоетичною мовою традиційних образів-архетипів наві Міха розповідає про майбутнє таємниче Богоявлення в такому дусі.
«Дивіться, Господь виходить зі Своєї оселі (з місцеперебування); Він сходить (спускається) і ступає по висотах (вершинах) землі. Плавляться (розтануть) гори під Ним, як віск (тане) від вогню, розколюються (розпадаються) долини, як вода (хода Його розтинає долини), що ллється зі схилу» (Міхея.1:3, 4, пер. [Л.22]; у дужках, тексти з інших перекладів).
Висота, що плаче зірками, ніби загориться і вибухне, "небо з гуркотом пройде" (2Пет.3:10, "зникне", пер. [Л.18]). Але чому зникне склепіння над головою? Та ще з гуркотом, буквально, "з шипінням і тріском", це звуконаслідувальне грецьке слово означає свистячий звук, що виникає при опорі повітря [Л.11].
Хіба ж безпрецедентний природний ефект фізичного зникнення атмосфери можливий? навіть у результаті неботрясіння та катастрофічного зрушення Землі з її орбіти (Іс.13:13). Чи немає тут помилки або перебільшення?
Для відповіді скористаємося результатами роботи [Л.12]. У статті стверджується, що причиною астрономічного радіанта послужить метеорний рій астероїдного походження,- повітряний десант, легіон темряви від меж півночі, яка перетинає орбіту нашої планети.
Політ великого космічного об'єкта в стратосфері та тропосфері зі швидкістю до 120 000 км на годину супроводжується їх потрясінням, оглушливим гуркотом, грімінням, спричиненими звуковою ударною хвилею. Саме тому Йірмейа так попереджає нащадків, звісно, в поняттях, термінах, образах своєї епохи.
«ГОСПОДЬ загримить з висоти (з небес гуркоче),- Він подасть Свій голос (страшно загримить) ... галас (шум, гуркіт, грім) донесеться до країв землі ...» (Єремії, 25:30, 31). У сучасному розумінні, ударна акустична хвиля обігне земну кулю.
Від неймовірного за силою імпакту, «Нещастя (лихо, біда) переходитиме (піде) від народу до народу ("Лиха обрушаться на одну країну за іншою" пер. [Л.18]),- грізна буря (великий вихор) вже зривається (підніметься) від країв землі», вона спустошується полум'яним гнівом з висоти (25:30-38; 30:23, 24). Розлютиться ображена, виригне вогонь, дим, сірку з уст своїх (Об'явл.9:17).
5. Коли горе по горю, біда на біді?
Згадані вище есхатологічні прогнози Йірмейа, інших біблійних пророків, виконаються з точністю до коми.
Падіння вогняної колісниці Фаетона, масою 5 трильйонів тонн, супроводжується (1) громом звукової хвилі, вона викличе (2) мегаструс тверді та (3) великий шум. Підніметься (4) сильний вітер, утвориться гіперган діаметром тисячі кілометрів, вирва лютого (5) вихору, що крутиться, опуститься до землі, на її поверхні все згорить від (6) шквалу вогню.
Перелічені 6 етапів катастрофи повністю відповідають загадковому баченню, отриманому біблійним пророком від Небесного Воїна понад 2 700 років тому (Іс. 1:1).
«ГОСПОДЬ Саваот (Воїнств, Сил) відвідає тебе (1) з громом, (2) землетрусом і (3) великим гулом ("страшним шумом" [Л.22]), (4) бурі ("ураганом"), (5) ) вихору, і (6) полум'ям пожираючого вогню» (Ісаї, 29:6).
Аналогічні руйнівні наслідки знарядь покарання фіксує наві Нахум (Наум.1:3-6). Потрясіння та коливання суші (вірш 5), великий гул у вірші 6, бурю ударної хвилі, яка складається з хмари розпечених газів, піску, кам'яного пилу. Тому що "хмари – порох (пил) під Його ногами" (вірш 3).
Пророк бачить скелі, вони розпалися від гніву Вседержителя, «Його гнів розливається вогнем» (вірш 6, буквально, від "гарячого дихання"). Вбачає сухе море, висохлі річки та рослинність на горах і пагорбах, що зав'яла від жару (вірш 4; Ам.1:2, Іс.42:15).
Тайновидець Авакум розповідає про схожий фрагмент ходи Йахве Елохім у силі та славі (Авв.3:3). «Сяйво (блиск) від Нього, як сонячне світло» (вірш 4, а). Хода Його супроводжується коливаннями поверхні грунту, руйнуванням вікових гір, осіданням пагорбів (вірш 6).
З боку півночі (Єр.1:13) виникне всепожираючий пекучий вітер Господній,- "палаючий вогонь" (Авв.3:5, у Масорі, "полум'я") від стріл, що літають, від блискучих списів Його (вірш 11). Хаваккук бачить море і річки, вражені кіньми, переможними колісницями Ель Шаддай (вірш 8); потоки води, що розсікають ґрунт (вірш 9), надвисокі цунамі (вірш 10).
Той, хто змушує падати космічні тіла, які обмолочують планету, вразить її. "Полум'ям і дощем, що затоплює землю, і сіркою, що з неба летить, камінням величезним, градом жахливим" (Сивілліни книги, 3:690, 601). Через дуже потужний імпакт і дисбаланс мас, "рушить з місця свого земля" (Ісаї, 13:13, пер. [Л.22]).
Зміняться її орбітальна швидкість, період обертання, ексцентриситет орбіти, місця умовних точок північного і південного географічних і магнітних полюсів, лінії екватора. Місяць, зірки, сузір'я сходять та заходять не в колишніх місцях, не в свій час, як і Сонце, воно рухається новим зодіакальним шляхом.
Падіння вогняної колісниці Фаетона, масою 5 трильйонів тонн, супроводжується (1) громом звукової хвилі, вона викличе (2) мегаструс тверді та (3) великий шум. Підніметься (4) сильний вітер, утвориться гіперган діаметром тисячі кілометрів, вирва лютого (5) вихору, що крутиться, опуститься до землі, на її поверхні все згорить від (6) шквалу вогню.
Перелічені 6 етапів катастрофи повністю відповідають загадковому баченню, отриманому біблійним пророком від Небесного Воїна понад 2 700 років тому (Іс. 1:1).
«ГОСПОДЬ Саваот (Воїнств, Сил) відвідає тебе (1) з громом, (2) землетрусом і (3) великим гулом ("страшним шумом" [Л.22]), (4) бурі ("ураганом"), (5) ) вихору, і (6) полум'ям пожираючого вогню» (Ісаї, 29:6).
Аналогічні руйнівні наслідки знарядь покарання фіксує наві Нахум (Наум.1:3-6). Потрясіння та коливання суші (вірш 5), великий гул у вірші 6, бурю ударної хвилі, яка складається з хмари розпечених газів, піску, кам'яного пилу. Тому що "хмари – порох (пил) під Його ногами" (вірш 3).
Пророк бачить скелі, вони розпалися від гніву Вседержителя, «Його гнів розливається вогнем» (вірш 6, буквально, від "гарячого дихання"). Вбачає сухе море, висохлі річки та рослинність на горах і пагорбах, що зав'яла від жару (вірш 4; Ам.1:2, Іс.42:15).
Тайновидець Авакум розповідає про схожий фрагмент ходи Йахве Елохім у силі та славі (Авв.3:3). «Сяйво (блиск) від Нього, як сонячне світло» (вірш 4, а). Хода Його супроводжується коливаннями поверхні грунту, руйнуванням вікових гір, осіданням пагорбів (вірш 6).
З боку півночі (Єр.1:13) виникне всепожираючий пекучий вітер Господній,- "палаючий вогонь" (Авв.3:5, у Масорі, "полум'я") від стріл, що літають, від блискучих списів Його (вірш 11). Хаваккук бачить море і річки, вражені кіньми, переможними колісницями Ель Шаддай (вірш 8); потоки води, що розсікають ґрунт (вірш 9), надвисокі цунамі (вірш 10).
Той, хто змушує падати космічні тіла, які обмолочують планету, вразить її. "Полум'ям і дощем, що затоплює землю, і сіркою, що з неба летить, камінням величезним, градом жахливим" (Сивілліни книги, 3:690, 601). Через дуже потужний імпакт і дисбаланс мас, "рушить з місця свого земля" (Ісаї, 13:13, пер. [Л.22]).
Зміняться її орбітальна швидкість, період обертання, ексцентриситет орбіти, місця умовних точок північного і південного географічних і магнітних полюсів, лінії екватора. Місяць, зірки, сузір'я сходять та заходять не в колишніх місцях, не в свій час, як і Сонце, воно рухається новим зодіакальним шляхом.
6. Небачено сильний вітер
Атмосферний вихор (смерч, торнадо) це турбулентний рух повітряних мас, що переміщуються як поступово зі швидкістю від 20 до 200 км/год, так обертаються навколо умовної вертикальної осі (мал.2).
Вирва (хобот) смерчу діаметром близько 3 км складається з двох потоків. Зовнішній включає повітря, краплі води, град, грунт, каміння, уламки порід, і т.ін; він спірально обертається зі швидкістю до 600 км/год.
Джерело руйнівної енергії торнадо це теплота конденсації парів води та фазового переходу вода/лід. Пари потрапляють у верхні холодні шари тропосфери з внутрішніми висхідними потоками теплого вологого повітря, його швидкість близько 300 км/год.
Вирва (хобот) смерчу діаметром близько 3 км складається з двох потоків. Зовнішній включає повітря, краплі води, град, грунт, каміння, уламки порід, і т.ін; він спірально обертається зі швидкістю до 600 км/год.
Джерело руйнівної енергії торнадо це теплота конденсації парів води та фазового переходу вода/лід. Пари потрапляють у верхні холодні шари тропосфери з внутрішніми висхідними потоками теплого вологого повітря, його швидкість близько 300 км/год.
Масштабні завихрення виникають усередині т.зв."гігантського суперосередка" в ньому утворюється тропічний циклон діаметром у сотні та тисячі кілометрів. Циклони (урагани, тайфуни) зі швидкістю вітру від 100 до 350 км/год зароджуються над поверхнею океанів з температурою понад 26,8 оС, прогрітою вглиб на кілька десятків метрів.
Але температура води в зоні зародження гіперганів може перевищувати 50 °С і навіть кипіти. Наприклад, у місцях падінь масивних космічних об'єктів, вивержень підводних вулканів, розломів океанічного дна. У такому разі виникне вітер страшної немислимої швидкості (до 800 км/год), він охоплює територію розміром з континент і росте без обмежень, існуючи дуже довго, багато діб.
Старозавітні пророки передбачають виникнення такого масштабного природного явища у День відвідування землі Йахве Елохім. «Ось знявся Господній буревій (лютий вихор, смерч) великого гніву» (Єремії, 30:23, а; 25:32), "в вихорі та бурі хода Господа" (Наума, 1:3, б; Синод. пер.). «ГОСПОДЬ Саваот відвідає тебе ... великим гулом бурі» (Ісаї, 29:6, а).
Під натиском могутнього вітру завиє Земля, збуряться покривала її; у піску та пилу пустель з ревом злетять вони, з гулом закрутяться. Розколеться, похитнеться, нахилиться небо (Пс.18:8-16); воно гримить як труба, затягне страшну пісню, заволає немов тисячі плакальниць.
Обгорілу поверхню ґрунту, руїни міст, зруйновані дороги, кинуті автомобілі, вирвані з корінням дерева засипле пожирач бруду, - товстий шар попелу; постійно "падатиме порох (прах)" з неба (Втор.28:24), наче сірий сніг.
Але температура води в зоні зародження гіперганів може перевищувати 50 °С і навіть кипіти. Наприклад, у місцях падінь масивних космічних об'єктів, вивержень підводних вулканів, розломів океанічного дна. У такому разі виникне вітер страшної немислимої швидкості (до 800 км/год), він охоплює територію розміром з континент і росте без обмежень, існуючи дуже довго, багато діб.
Старозавітні пророки передбачають виникнення такого масштабного природного явища у День відвідування землі Йахве Елохім. «Ось знявся Господній буревій (лютий вихор, смерч) великого гніву» (Єремії, 30:23, а; 25:32), "в вихорі та бурі хода Господа" (Наума, 1:3, б; Синод. пер.). «ГОСПОДЬ Саваот відвідає тебе ... великим гулом бурі» (Ісаї, 29:6, а).
Під натиском могутнього вітру завиє Земля, збуряться покривала її; у піску та пилу пустель з ревом злетять вони, з гулом закрутяться. Розколеться, похитнеться, нахилиться небо (Пс.18:8-16); воно гримить як труба, затягне страшну пісню, заволає немов тисячі плакальниць.
Обгорілу поверхню ґрунту, руїни міст, зруйновані дороги, кинуті автомобілі, вирвані з корінням дерева засипле пожирач бруду, - товстий шар попелу; постійно "падатиме порох (прах)" з неба (Втор.28:24), наче сірий сніг.
7. Зникнення атмосфери?
У йом Адонай, коли летять вогняні стріли зоряного воїнства, а палаючі списи болідів з оглушливим гуркотом розтинають повітря, станеться дещо виняткове. Затятий вихор-гіперган велетенських розмірів і сили згорне простір над головою! Про що, в ДО наукових термінах, попереджає всі народи Йешайа (Ісаї, 34:1), він бачить.
«Зірки на небі зітліють (щезнуть, розтануть), і небо згорнеться, як сувій; все зоряне воїнство впаде ...» (34:4, пер. [Л.22]). Виникне повний крові таємничий меч Всемогутнього, який сходить на землю (вірші 5-7). Тут "Едом служить Ісаї лише прообразом всього світу, над яким відбудеться суд Господній" [Л.16, стор. 77].
Падіння метеорних тіл провидить Іван. «І небесні зорі попадали на землю ... І небо відійшло (зникло, "розкололося і згорнулося", пер. [Л.18]), згорнувшись, як сувій» (Об’явлення, 6:13, 14). Воно застогне, розрубане
«Зірки на небі зітліють (щезнуть, розтануть), і небо згорнеться, як сувій; все зоряне воїнство впаде ...» (34:4, пер. [Л.22]). Виникне повний крові таємничий меч Всемогутнього, який сходить на землю (вірші 5-7). Тут "Едом служить Ісаї лише прообразом всього світу, над яким відбудеться суд Господній" [Л.16, стор. 77].
Падіння метеорних тіл провидить Іван. «І небесні зорі попадали на землю ... І небо відійшло (зникло, "розкололося і згорнулося", пер. [Л.18]), згорнувшись, як сувій» (Об’явлення, 6:13, 14). Воно застогне, розрубане
мечем Яхве, шум від польоту якого перевершить рев єрихонських труб.
Зіткнення космічного тіла з поверхнею нашої планети викликає всесвітні титанічні катаклізми каскадного характеру, зокрема:
1) ударну звукову хвилю в атмосфері і величезний вихор (Єр.25:30);
2) великий землетрус (Об'явл.6:12), унікальне неботрясіння (вірш 13);
3) коливання поверхні, через яке «кожна (будь-яка) гора та острів зрушилися зі своїх місць» (6:14, б);
4) викид високо вгору колосальних обсягів пилу, піску, попелу, розмолотої пемзи, інших грубих дисперсних аерозолів; тому «не світили вони третину дня і також ночі » (8:12, в).
Слідом за вибухом, значним за потужністю та звуком, Земля втратить стійку рівновагу, а захмарна висота зникне. Наче тріснулий розгорнутий сувій папірусу, згорнутий гуркотливим вихором (6:14, Іс.34:4), гучний гул "донесеться до країв землі" (Єремії, 25:31). Про те ж саме пише апостол, «небо з (гучним) гуркотом (зникне) пройде» (2Петра, 3:10).
Зміниться характер та інтенсивність дифузного випромінювання внаслідок збільшення концентрації аерозолів: мінерального пилу, диму, праху згорілих метеорів, вулканічного попелу, пари та крапель води, сірчаної, азотної, соляної кислот, тощо. Безперервно падають гарячі опади, ніби купол над головою вибухнув.
Настануть специфічні астрономічні ефекти завдяки аеродисперсному середовищу. З'явиться прапор заграви на відкритих горах рано-вранці та ввечері (Йоіл.2:1, 2; Іс.18:3), почервоніє світло від космічних тіл (Йоіл. 2:31, Об’явл.12:3). Потьмяніють обличчя Сонця, Місяця, зірок (Йоіл.3:15, Мк.13:24).
Потім блакитне покривало, випалена вогнем, почервоніє, сховається за густою пеленою безперервного пеплопаду з пилу та праху (Втор.28:24), настане багатоденна непроглядна темрява (Єз.32:7, 8; Ам.5:20; Іс.8:22, 5:30). Про лякаюче зникнення неба, крім Петра, повідомляють: Ісая (Іс.51:6), псалмоспівець (Пс.102:26, 27), Ісус Христос (Мт.24:35), Іоанн (Об’явл.6:14) .
Зрозуміло, небозвід, що покосився над головою, не перестане існувати, всупереч думці автора [Л.19, стор. 378]. З жахливим гуркотом не обрушиться, розбиваючись на шматки, за архаїчними віруваннями. Все-таки, ніби стара риза небеса занепадуть, прорвуться, "зникнуть, як дим" (Ісаї, 51:6,). На багато місяців світ огорне одноманітна напівтемрява, наче щільний сірий туман.
Сонце, Місяць, зірки не можуть байдуже дивитися на трагедію Землі, від сорому надовго сховаються за хмарою пилу та попелу (Єз.32:7, 8). Бог вись згорне як одяг (Євр.1:12), змінить звичні стихії, "вони проминуть" (Псалми, 102:27). Лише за кілька років закінчиться запиленість атмосфери; тоді «народи (нації) й царства зберуться разом для служіння ГОСПОДУ» (вірш 23).
Зіткнення космічного тіла з поверхнею нашої планети викликає всесвітні титанічні катаклізми каскадного характеру, зокрема:
1) ударну звукову хвилю в атмосфері і величезний вихор (Єр.25:30);
2) великий землетрус (Об'явл.6:12), унікальне неботрясіння (вірш 13);
3) коливання поверхні, через яке «кожна (будь-яка) гора та острів зрушилися зі своїх місць» (6:14, б);
4) викид високо вгору колосальних обсягів пилу, піску, попелу, розмолотої пемзи, інших грубих дисперсних аерозолів; тому «не світили вони третину дня і також ночі » (8:12, в).
Слідом за вибухом, значним за потужністю та звуком, Земля втратить стійку рівновагу, а захмарна висота зникне. Наче тріснулий розгорнутий сувій папірусу, згорнутий гуркотливим вихором (6:14, Іс.34:4), гучний гул "донесеться до країв землі" (Єремії, 25:31). Про те ж саме пише апостол, «небо з (гучним) гуркотом (зникне) пройде» (2Петра, 3:10).
Зміниться характер та інтенсивність дифузного випромінювання внаслідок збільшення концентрації аерозолів: мінерального пилу, диму, праху згорілих метеорів, вулканічного попелу, пари та крапель води, сірчаної, азотної, соляної кислот, тощо. Безперервно падають гарячі опади, ніби купол над головою вибухнув.
Настануть специфічні астрономічні ефекти завдяки аеродисперсному середовищу. З'явиться прапор заграви на відкритих горах рано-вранці та ввечері (Йоіл.2:1, 2; Іс.18:3), почервоніє світло від космічних тіл (Йоіл. 2:31, Об’явл.12:3). Потьмяніють обличчя Сонця, Місяця, зірок (Йоіл.3:15, Мк.13:24).
Потім блакитне покривало, випалена вогнем, почервоніє, сховається за густою пеленою безперервного пеплопаду з пилу та праху (Втор.28:24), настане багатоденна непроглядна темрява (Єз.32:7, 8; Ам.5:20; Іс.8:22, 5:30). Про лякаюче зникнення неба, крім Петра, повідомляють: Ісая (Іс.51:6), псалмоспівець (Пс.102:26, 27), Ісус Христос (Мт.24:35), Іоанн (Об’явл.6:14) .
Зрозуміло, небозвід, що покосився над головою, не перестане існувати, всупереч думці автора [Л.19, стор. 378]. З жахливим гуркотом не обрушиться, розбиваючись на шматки, за архаїчними віруваннями. Все-таки, ніби стара риза небеса занепадуть, прорвуться, "зникнуть, як дим" (Ісаї, 51:6,). На багато місяців світ огорне одноманітна напівтемрява, наче щільний сірий туман.
Сонце, Місяць, зірки не можуть байдуже дивитися на трагедію Землі, від сорому надовго сховаються за хмарою пилу та попелу (Єз.32:7, 8). Бог вись згорне як одяг (Євр.1:12), змінить звичні стихії, "вони проминуть" (Псалми, 102:27). Лише за кілька років закінчиться запиленість атмосфери; тоді «народи (нації) й царства зберуться разом для служіння ГОСПОДУ» (вірш 23).
8. Рев ієрихонських труб
У сиву давнину грім вважався проявом божественного гніву [Л.1], він викликався порушенням встановленого світопорядку. І сьогодні, поки грім не вдарить, безбожний не перехреститься.
Наві Йірмейа, оповідаючи про суд Ель Шаддая з народами в останні дні, попереджає. «ГОСПОДЬ загримить з висоти ("з небес гуркоче" пер. [Л.18]) ... (1) потужно (страшно) загримить» (Єремії, 25:30).
Потім (2) "Цей галас (у Масорі, "гул") донесеться до країв землі" (вірш 31, б), "Гуріт пройде до краю", пер. [Л.22]. Після (3) «грізна буря (великий вихор) вже зривається (підніметься) від країв землі» (вірш 32). Пророк напрочуд точно передбачив зміст і послідовність перипетій, залишилося пояснити їх причини.
За акустичною хвилею з висоти (1), великий (3) вихор, по-науковому, "гіперган", виникне в зоні колосального викиду в атмосферу парів та крапель води від падіння великого астероїда (Об’явл.8:8). Сильний (2) гул, тобто, луна термічного вибуху, пролетить по всій планеті. У місці зіткнення миттєво зростуть: тиск до 100 мільйонів мега паскаль і температура близько мільйона градусів.
В результаті такого імпакту утворюється потужна ударна хвиля, що роздирає гори, руйнує скелі, ламає дерева. Початкова температура вогняного валу від півночі 700 000 оС; екстремальну швидкість напочатку можна порівняти зі швидкістю світла. Навіть після зниження температури фронту до 400 ºС, його швидкість подібна до польоту кулі, тобто, близько 1 000 м/сек.
Надзвичайний за силою тепловий вибух викине вгору (на висоту понад 100 км!) приблизно 70 трильйонів тонн випарованої, розплавленої, роздробленої речовини. Через кілька годин більша частина викиду, у вигляді розжарених уламків порід, повернеться назад, нагріваючи приземний шар тропосфери до 400 ºС, але близько 10% фрагментів відлетить у космічний простір.
Основну причину глобальних фундаментальних руйнувань бачить Іоанн, «наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена (звалилась) в море» (Об’явлення, 8:8, "щось на зразок величезної гори, що горить впало в море", пер. [Л.9]). Начебто купол вибухнув, а внаслідок зсуву землі (Йов.9:6; Іс.13:13) наче звалилися стовпи, що підпирали його (Йов.26:11).
Через «діру» в небі падають вогонь і град (Об'явл.8:7), ґрунт провалюється, хльостають підземні води; стихії борються, знищуючи одна одну. Руйнування природних елементів у День Господній передбачає апостол, «розпадуться (розгорівшись зруйнуються) розпечені стихії» (2Петра, 3:10, в; пер. [24]). Він повідомляє усіх, хто чекає на пришестя дня Божого (вірш 12).
Масивні космічні об'єкти розгоряться через тертя об атмосферу, нагріваючи навколишнє повітря до кількох тисяч градусів. Метеори, внаслідок процесу абляції, повністю випаруються не досягаючи поверхні землі, інакше кажучи, "зітліє (розтане) все небесне воїнство" (Ісаї, 34:4, а; Синод. пер.).
У вірші 4, "воїнство" це зовсім не буквальні зірки, плазмові астрономічні об'єкти велетенських розмірів і маси, які яскраво світяться. Ні. Але це метеори, в давнину вони вважалися зірками, які відірвалися від тверді та падають з висоти.
Цю подію Петро характеризує так, "стихії (небесні тіла), що розгорілися, розтануть" (2Пет.3:12, в; Синод. пер.). Оскільки в ДО науковому розумінні світу категорія "танення" займала основне положення [Л.1, стор. 777], наприклад, Ам.9:5, Іс.64:1, Мих.1:4, Наум.1:5.
Наві Йірмейа, оповідаючи про суд Ель Шаддая з народами в останні дні, попереджає. «ГОСПОДЬ загримить з висоти ("з небес гуркоче" пер. [Л.18]) ... (1) потужно (страшно) загримить» (Єремії, 25:30).
Потім (2) "Цей галас (у Масорі, "гул") донесеться до країв землі" (вірш 31, б), "Гуріт пройде до краю", пер. [Л.22]. Після (3) «грізна буря (великий вихор) вже зривається (підніметься) від країв землі» (вірш 32). Пророк напрочуд точно передбачив зміст і послідовність перипетій, залишилося пояснити їх причини.
За акустичною хвилею з висоти (1), великий (3) вихор, по-науковому, "гіперган", виникне в зоні колосального викиду в атмосферу парів та крапель води від падіння великого астероїда (Об’явл.8:8). Сильний (2) гул, тобто, луна термічного вибуху, пролетить по всій планеті. У місці зіткнення миттєво зростуть: тиск до 100 мільйонів мега паскаль і температура близько мільйона градусів.
В результаті такого імпакту утворюється потужна ударна хвиля, що роздирає гори, руйнує скелі, ламає дерева. Початкова температура вогняного валу від півночі 700 000 оС; екстремальну швидкість напочатку можна порівняти зі швидкістю світла. Навіть після зниження температури фронту до 400 ºС, його швидкість подібна до польоту кулі, тобто, близько 1 000 м/сек.
Надзвичайний за силою тепловий вибух викине вгору (на висоту понад 100 км!) приблизно 70 трильйонів тонн випарованої, розплавленої, роздробленої речовини. Через кілька годин більша частина викиду, у вигляді розжарених уламків порід, повернеться назад, нагріваючи приземний шар тропосфери до 400 ºС, але близько 10% фрагментів відлетить у космічний простір.
Основну причину глобальних фундаментальних руйнувань бачить Іоанн, «наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена (звалилась) в море» (Об’явлення, 8:8, "щось на зразок величезної гори, що горить впало в море", пер. [Л.9]). Начебто купол вибухнув, а внаслідок зсуву землі (Йов.9:6; Іс.13:13) наче звалилися стовпи, що підпирали його (Йов.26:11).
Через «діру» в небі падають вогонь і град (Об'явл.8:7), ґрунт провалюється, хльостають підземні води; стихії борються, знищуючи одна одну. Руйнування природних елементів у День Господній передбачає апостол, «розпадуться (розгорівшись зруйнуються) розпечені стихії» (2Петра, 3:10, в; пер. [24]). Він повідомляє усіх, хто чекає на пришестя дня Божого (вірш 12).
Масивні космічні об'єкти розгоряться через тертя об атмосферу, нагріваючи навколишнє повітря до кількох тисяч градусів. Метеори, внаслідок процесу абляції, повністю випаруються не досягаючи поверхні землі, інакше кажучи, "зітліє (розтане) все небесне воїнство" (Ісаї, 34:4, а; Синод. пер.).
У вірші 4, "воїнство" це зовсім не буквальні зірки, плазмові астрономічні об'єкти велетенських розмірів і маси, які яскраво світяться. Ні. Але це метеори, в давнину вони вважалися зірками, які відірвалися від тверді та падають з висоти.
Цю подію Петро характеризує так, "стихії (небесні тіла), що розгорілися, розтануть" (2Пет.3:12, в; Синод. пер.). Оскільки в ДО науковому розумінні світу категорія "танення" займала основне положення [Л.1, стор. 777], наприклад, Ам.9:5, Іс.64:1, Мих.1:4, Наум.1:5.
9. Космічні тіла у Біблії
Якщо метеори "розтануть", то більші за розмірами боліди та астероїди з нечуваним гуркотом вибухнуть при зіткненні з поверхнею нашої планети. Або подрібняться в її атмосфері внаслідок динамічного тиску і термічних напруг від аеродинамічного розігріву до 3 000 оС при їх гальмуванні.
У повній згоді з твердженням апостола, «розпадуться (розгорівшись зруйнуються) розпечені стихії» (2Петра, 3:10, в; пер. [24]); при цьому утвориться звукова ударна хвиля [Л.13].
В Біблії, написаній ДО наукового періоду історії, малі метеорні тіла називаються сірчаним дощем (Бут.19:24, Лк.17:29), метеорити - жаріючим вугіллям, яке горить (2Сам.22:9), кам'яним градом (Іс.30:30, Єз.13:11), зірками, що падають (Мк.13:25, Об’явл.6:13).
Боліди іменуються стрілами і списами Бога (Авв.3:11, Зах.9:14, Іс.50:11), мечем (Іс.34:5, Об’явл.1:16, 19:21), вогнем, великою зіркою ( Бут.19:24, Об’явл.8:7, 10), вогняними колісницями (Йоіл.2:5, Наум.2:4, 3:2). Астероїди сприймаються тайновидцями як величезна гора, що палає вогнем, зірка (Об’явл.8:8, 9:1, 2), камінь, який відірвався від світової гори (Дан.2:34, 35), язик Бога (Іс.30:27).
Руйнування від астероїда еквівалентним діаметром 15 км, що зіткнувся із Землею (Е≈ 5х1024 Дж), можна порівняти з вибухами супервулканів: по енергії, що виділяється (Тамбора в 1815 р., Е≈1023 Дж), масштабам, віддаленим негативним факторам. Потужність імпактного вибуху (108 Мт ТНТ) багаторазово перевершить надпотужну (58,6 Мт ТНТ) термоядерну бомбу [Л.13].
Лобове зіткнення із Землею такого планетоподібного тіла, воно летить зі швидкістю понад 30 км/сек, призведе до одночасного викиду в атмосферу близько 10 000 км3 гарячої речовини.
З усього обсягу великомасштабного викиду, приблизно 2 трильйони тонн складе найдрібніший склоподібний пил, "імпактне скло",- частинки мікронних та нанометричних розмірів. Через кілька років, повільно осідаючи, пил і порох повернуться на землю (Втор.28:24).
Роздроблені та розплавлені породи у вигляді гарячого кам'яного граду (Єз.38:22, Іс.30:30), через 4 ... 5 годин після вибуху, масово повернуться на поверхню діаметром понад 1 500 км, розігріваючи повітря на сотні градусів. У результаті, твердий за архаїчними віруваннями купол [Л.1, стор. 552] немов рухне, «небозвід буде зруйнований вогнем» (2Пет.3:12, пер. [Л.9]).
Він з тріском розвалиться, так як "небесні сили (порушаться) захитаються" (Матвія, 24:29; Лк.21:26, сучасний переклад, "втратять стійкість і прийдуть в рух"). У подальшому, виправдається прислів'я, "як одна біда йде, то й другу за собою веде".
У повній згоді з твердженням апостола, «розпадуться (розгорівшись зруйнуються) розпечені стихії» (2Петра, 3:10, в; пер. [24]); при цьому утвориться звукова ударна хвиля [Л.13].
В Біблії, написаній ДО наукового періоду історії, малі метеорні тіла називаються сірчаним дощем (Бут.19:24, Лк.17:29), метеорити - жаріючим вугіллям, яке горить (2Сам.22:9), кам'яним градом (Іс.30:30, Єз.13:11), зірками, що падають (Мк.13:25, Об’явл.6:13).
Боліди іменуються стрілами і списами Бога (Авв.3:11, Зах.9:14, Іс.50:11), мечем (Іс.34:5, Об’явл.1:16, 19:21), вогнем, великою зіркою ( Бут.19:24, Об’явл.8:7, 10), вогняними колісницями (Йоіл.2:5, Наум.2:4, 3:2). Астероїди сприймаються тайновидцями як величезна гора, що палає вогнем, зірка (Об’явл.8:8, 9:1, 2), камінь, який відірвався від світової гори (Дан.2:34, 35), язик Бога (Іс.30:27).
Руйнування від астероїда еквівалентним діаметром 15 км, що зіткнувся із Землею (Е≈ 5х1024 Дж), можна порівняти з вибухами супервулканів: по енергії, що виділяється (Тамбора в 1815 р., Е≈1023 Дж), масштабам, віддаленим негативним факторам. Потужність імпактного вибуху (108 Мт ТНТ) багаторазово перевершить надпотужну (58,6 Мт ТНТ) термоядерну бомбу [Л.13].
Лобове зіткнення із Землею такого планетоподібного тіла, воно летить зі швидкістю понад 30 км/сек, призведе до одночасного викиду в атмосферу близько 10 000 км3 гарячої речовини.
З усього обсягу великомасштабного викиду, приблизно 2 трильйони тонн складе найдрібніший склоподібний пил, "імпактне скло",- частинки мікронних та нанометричних розмірів. Через кілька років, повільно осідаючи, пил і порох повернуться на землю (Втор.28:24).
Роздроблені та розплавлені породи у вигляді гарячого кам'яного граду (Єз.38:22, Іс.30:30), через 4 ... 5 годин після вибуху, масово повернуться на поверхню діаметром понад 1 500 км, розігріваючи повітря на сотні градусів. У результаті, твердий за архаїчними віруваннями купол [Л.1, стор. 552] немов рухне, «небозвід буде зруйнований вогнем» (2Пет.3:12, пер. [Л.9]).
Він з тріском розвалиться, так як "небесні сили (порушаться) захитаються" (Матвія, 24:29; Лк.21:26, сучасний переклад, "втратять стійкість і прийдуть в рух"). У подальшому, виправдається прислів'я, "як одна біда йде, то й другу за собою веде".
10. Глобальна пожежа
Руйнування космічних об'єктів, палаючі імпактні викиди порід в атмосферу і плюми, вогненний смерч ударної хвилі, виверження вулканів, вибухи супервулканів, вивільнення горючих газів з гірських порід і газогідратних покладів
викличуть горіння землі, води, неба (2Петра, 3:7, 12, Одкровення Петра, 5:1-5).
Вогонь згори і знизу з'єднаються (Йоіл.2:30), виникнуть суцільні великі лісові, степові, совані, підземні пожежі. Відповідно різко збільшиться концентрація оксидів вуглецю, сірки, азоту; у гомосфері утвориться дефіцит кисню. Все дихаюче помиратиме від задухи та отруєння оксидами вуглецю та сірки, сірководнем, іншими отруйними газами.
Усю планету охопить бурхливе полум'я, тварини виявляться масовими жертвами цілоспалення. Лісові масиви, сади, плантації, пасовища, річки, морська безодня, розливи нафти, пісок пустель - все задимить. У ревучій від бурі і полум'я неосяжній печі згорить те, що росте, літає, повзає, бігає (мал. 3).
Вогонь згори і знизу з'єднаються (Йоіл.2:30), виникнуть суцільні великі лісові, степові, совані, підземні пожежі. Відповідно різко збільшиться концентрація оксидів вуглецю, сірки, азоту; у гомосфері утвориться дефіцит кисню. Все дихаюче помиратиме від задухи та отруєння оксидами вуглецю та сірки, сірководнем, іншими отруйними газами.
Усю планету охопить бурхливе полум'я, тварини виявляться масовими жертвами цілоспалення. Лісові масиви, сади, плантації, пасовища, річки, морська безодня, розливи нафти, пісок пустель - все задимить. У ревучій від бурі і полум'я неосяжній печі згорить те, що росте, літає, повзає, бігає (мал. 3).
Вогняний потоп у судний "День, що палає, як піч" (Малахії, 3:19) біблійні пророки описують у звичних їм термінах, поняттях, образах:
«ріки перетворяться на смолу, а його земля (прах, порох, пил) – на сірку,– весь його край (земля) стане
«ріки перетворяться на смолу, а його земля (прах, порох, пил) – на сірку,– весь його край (земля) стане
палаючою смолою» (Ісаї, 34:9), пророкує наві, далі пояснюючи чому.
«Бо ось гряде ГОСПОДЬ у вогні, а Його колісниці,- наче вихор (буря, ураган, "Його армії в хмарах пилу", пер. [Л.18]), щоб дати волю Своєму гніву (буквально , "гаряче дихання") і виконати (з люттю) Свою погрозу в
«Бо ось гряде ГОСПОДЬ у вогні, а Його колісниці,- наче вихор (буря, ураган, "Його армії в хмарах пилу", пер. [Л.18]), щоб дати волю Своєму гніву (буквально , "гаряче дихання") і виконати (з люттю) Свою погрозу в
полум’ї вогню» (Ісаї, 66:15, 16).
Характерною особливістю небесного вогню, що виливається, послужить його "глибина", він "палить ("пропалює землю", пер. [Л.18]) до дна світу мертвих" Втор.32:22, пер. [Л.22]), "підпалить основи гір" у глибині Шеола.
Наві Йоейл бачить його "широту", «вогонь знищив (пожер, спалив) у степу пасовиська,– вогонь (полум'я)
Характерною особливістю небесного вогню, що виливається, послужить його "глибина", він "палить ("пропалює землю", пер. [Л.18]) до дна світу мертвих" Втор.32:22, пер. [Л.22]), "підпалить основи гір" у глибині Шеола.
Наві Йоейл бачить його "широту", «вогонь знищив (пожер, спалив) у степу пасовиська,– вогонь (полум'я)
спопелив (спалив) усі дерева на полі» (Йоіла, 1:19; 2:1-3). Полум'я, що біжить без ніг, його запалить Сам Господь, та нестерпний жар опалять суходіл від півночі до півдня (Єз.20:46-48); закиплять озера, річки, моря, океани.
11. Загибель всього живого
Дуже гарячі гази, вони спалюють основи гір [Л.18, 23], та незвичайне воїнство (Йоіл.2:4-11) Небесний Воїн проллє в обуренні Своїм, попереджаючи. «Тоді у вогні Моєї ревності (обурення) буде знищена (пожерта) вся земля»
(Софонії, 3:8, г; Мал.3:19).
У новозавітну епоху про таке покарання повідомляють: Христос (Мт.13:38-42), Іоанн Хреститель (3:10-12), апостоли Петро (2Пет.3:7-10) та Павло (2Сол.1:7, 8) ). Бачення світу, який пожирається вогнем, відкрито Івану
У новозавітну епоху про таке покарання повідомляють: Христос (Мт.13:38-42), Іоанн Хреститель (3:10-12), апостоли Петро (2Пет.3:7-10) та Павло (2Сол.1:7, 8) ). Бачення світу, який пожирається вогнем, відкрито Івану
(Об’явл.8:5-7, 9:18, 17:16).
Через дуже високу температуру повітря (50ºС … 400ºС), поверхні води (60ºС … 98ºС), ґрунтів (100ºС … 300ºС), дефіцит кисню, отруєння токсичними газами, від гарячих кислотних дощів загинуть птиці, риби, тварини, люди (Ос.4:3). «Я цілковито знищу з поверзгі землі все, - говорить ГОСПОДЬ!» (Софонії, 1:2; 3).
У дні битви, взуття, яке видає гучний хрускіт розчавленої пемзи, одяг, заплямований червоним дощем, "будуть спалені,- віддані на їжу вогню" (Ісаї, 9:4). Спалахнуть через гаряче дихання Всемогутнього, а саме, шаленого вітру ударної хвилі з розпечених газів, кам'яного пилу, піску, каміння.
Безбожний згорить наче солома (Лк.3:17). Навіть сильний, немов безпорадно лежачий п'яний (Іс.51:20) у муках серед полум'я (50:11), спалахне ніби лахміття, "і не буде того, хто загасив би" (Ісаї, 1:31, "ніхто не зможе погасити той вогонь", пер. [Л.18]). Вціліють ті, що сховалися в печерах або закопалися в ґрунт (2:19).
Бурхливі повсюдні пожежі неможливо загасити по причині гіперганів, вогняних штормів і вихорів (Іс.29:6, 66:15, Пс.50:3). Тому від всеосяжної бурі, "земля та діла, що на ній, згорять" (2Петра, 3:10, "разом з усім, яке на ній, буде спалена", пер. [Л.18]).
СТОП. Якщо буде спалена планета, "разом з усім, що на ній", так як "займисті небеса зруйнуються" (вірш 12, Синод. пер.), чому згорить лише третина дерев (Об’явл.8:7), а не УСІ? Вогонь не встигне знищити 2/3 багаторічних рослин через безперервні зливи, вони погасять навіть великі вогнища пожеж. В атмосферу потраплять мільярди тонн пари, гарячих попелу, золи, сажі, інших дисперсних аерозолів.
На темі вибуху запалених небес і руйнування стихій, які розгорілися, апостол закінчує свою коротку, але точну виразну розповідь про майбутній Йом Адонай (2Пет.3:12). Ми ж продовжимо дослідження біблійних пророцтв.
Через дуже високу температуру повітря (50ºС … 400ºС), поверхні води (60ºС … 98ºС), ґрунтів (100ºС … 300ºС), дефіцит кисню, отруєння токсичними газами, від гарячих кислотних дощів загинуть птиці, риби, тварини, люди (Ос.4:3). «Я цілковито знищу з поверзгі землі все, - говорить ГОСПОДЬ!» (Софонії, 1:2; 3).
У дні битви, взуття, яке видає гучний хрускіт розчавленої пемзи, одяг, заплямований червоним дощем, "будуть спалені,- віддані на їжу вогню" (Ісаї, 9:4). Спалахнуть через гаряче дихання Всемогутнього, а саме, шаленого вітру ударної хвилі з розпечених газів, кам'яного пилу, піску, каміння.
Безбожний згорить наче солома (Лк.3:17). Навіть сильний, немов безпорадно лежачий п'яний (Іс.51:20) у муках серед полум'я (50:11), спалахне ніби лахміття, "і не буде того, хто загасив би" (Ісаї, 1:31, "ніхто не зможе погасити той вогонь", пер. [Л.18]). Вціліють ті, що сховалися в печерах або закопалися в ґрунт (2:19).
Бурхливі повсюдні пожежі неможливо загасити по причині гіперганів, вогняних штормів і вихорів (Іс.29:6, 66:15, Пс.50:3). Тому від всеосяжної бурі, "земля та діла, що на ній, згорять" (2Петра, 3:10, "разом з усім, яке на ній, буде спалена", пер. [Л.18]).
СТОП. Якщо буде спалена планета, "разом з усім, що на ній", так як "займисті небеса зруйнуються" (вірш 12, Синод. пер.), чому згорить лише третина дерев (Об’явл.8:7), а не УСІ? Вогонь не встигне знищити 2/3 багаторічних рослин через безперервні зливи, вони погасять навіть великі вогнища пожеж. В атмосферу потраплять мільярди тонн пари, гарячих попелу, золи, сажі, інших дисперсних аерозолів.
На темі вибуху запалених небес і руйнування стихій, які розгорілися, апостол закінчує свою коротку, але точну виразну розповідь про майбутній Йом Адонай (2Пет.3:12). Ми ж продовжимо дослідження біблійних пророцтв.
12. Світовий океан закипить?
Поодинокі знаки в гомосфері і геосфері: одночасні кров, вогонь, стовпи диму (Йоіл.2:30) це грізне свідчення для землі та неба. На суходолі, криваво-червона вода, полум'я, стовпи диму пожеж; вгорі, криваво-червоний дощ, язики полум'я, хвости диму від падаючих космічних тіл.
Непрохані гості стрімко окупують планету, що тремтить від тупоту небесних коней. Потрапляючи на мілководдя, вершники шиплять, кип'ятять середовище ніби вогонь, який ніким не роздмухується. Завдяки яскравому радіанту ніч перетвориться на "ясний ранок", через трильйони тонн сажі, попелу, пилу, пари день стане "темним, як ніч" (Ам.5:8, Іс.13:10).
Безодня зареве (Іс.5:30, Лк.21:25), підніметься на дибки, ринеться на сушу (Авв.3:10, Об’явл.12:15), запалає (Ам.7:4), закипить (Йов. 41:23). Коментуючи вірші 2Пет.3:7-10, автор роботи [Л.19] висуває дивовижну версію подій.
"Ця пожежа буде результатом термоядерної ланцюгової реакції (з якої причини вона виникне??). При цій реакції вода, розкладаючись на кисень і водень, буде прекрасним пальним матеріалом. Тому, висловлюючись простою мовою, моря та океани, як і інші водні басейни, буквально згорять …” (стор. 860).
Ні. Висловлюючись простою мовою, вони буквально НЕ згорять. Проте деякі території Світового океану насправді закиплять. У зонах підводних вулканів, що прокинулися, падінь астероїдів, у спровокованих термічними вибухами ділянках рифтових тектонічних сейсморозривів,– геологічних розломів довжиною до 1 000 км і більше.
Через глибинні розломи кори у місцях імпактів, розривів, зсувів, підводних вулканів рідина проникне до розплавленої верхньої мантії. Нагріється, спливаючи, закипить внаслідок зменшення тиску, на поверхні виникнуть парові бульбашки.
Підвищення температури викликає обвальне масове розкладання газових гідратів під океанічним дном (також у зонах вічної мерзлоти). Звільняться колосальні обсяги газів, зокрема. вуглекислого; додаткові обсяги СО2, частково розчиняючись, призведуть до загального закислення води.
Гази з гідратів, стрімко піднімаючись вгору, "закип'ятять" рідину, перетворюючи її в сиву піну, що міхуриться, яку Йов називає «котел з киплячим (маззю) зіллям» (Йова, 41:23). Точніше «варевом», як у Масоретському тексті, завдяки шару вулканічних пемзи, золи, попелу, сажі, імпактного пилу, що плавають на поверхні, яка барботується.
Потім над морем горюча речовина спалахне від вогню з неба (Ам.7:4, б). Горітимуть і океани, що киплять від люті, і повітря над ділянками суходолу через попадання в атмосферу метану, етану, сірководню, пропану, інших газів з гідратів,– скупчень у глибинах Чорного, Червоного, інших морів, також з гірських порід.
Продукти згоряння у вигляді смогу високо піднімуться до стратосфери, змішаються з пилом пустель та вулканічними викидами, створюючи т.зв. ефект "глобального затемнення атмосфери". Понад те, "втечуть", точніше відпливуть острови, обрушаться гори, впадуть усі стіни.
Як у баченні Іоанна і в пророцтві Єзекіїля. «І зник (втік) кожен острів ("зникли всі острови", пер. [Л.18, 22]), і не стало гір» (Об'явлення, 16:20). "Валитимуться (обрушаться) гори, і розпадатимуться скелі, а всі стіни впадуть
Непрохані гості стрімко окупують планету, що тремтить від тупоту небесних коней. Потрапляючи на мілководдя, вершники шиплять, кип'ятять середовище ніби вогонь, який ніким не роздмухується. Завдяки яскравому радіанту ніч перетвориться на "ясний ранок", через трильйони тонн сажі, попелу, пилу, пари день стане "темним, як ніч" (Ам.5:8, Іс.13:10).
Безодня зареве (Іс.5:30, Лк.21:25), підніметься на дибки, ринеться на сушу (Авв.3:10, Об’явл.12:15), запалає (Ам.7:4), закипить (Йов. 41:23). Коментуючи вірші 2Пет.3:7-10, автор роботи [Л.19] висуває дивовижну версію подій.
"Ця пожежа буде результатом термоядерної ланцюгової реакції (з якої причини вона виникне??). При цій реакції вода, розкладаючись на кисень і водень, буде прекрасним пальним матеріалом. Тому, висловлюючись простою мовою, моря та океани, як і інші водні басейни, буквально згорять …” (стор. 860).
Ні. Висловлюючись простою мовою, вони буквально НЕ згорять. Проте деякі території Світового океану насправді закиплять. У зонах підводних вулканів, що прокинулися, падінь астероїдів, у спровокованих термічними вибухами ділянках рифтових тектонічних сейсморозривів,– геологічних розломів довжиною до 1 000 км і більше.
Через глибинні розломи кори у місцях імпактів, розривів, зсувів, підводних вулканів рідина проникне до розплавленої верхньої мантії. Нагріється, спливаючи, закипить внаслідок зменшення тиску, на поверхні виникнуть парові бульбашки.
Підвищення температури викликає обвальне масове розкладання газових гідратів під океанічним дном (також у зонах вічної мерзлоти). Звільняться колосальні обсяги газів, зокрема. вуглекислого; додаткові обсяги СО2, частково розчиняючись, призведуть до загального закислення води.
Гази з гідратів, стрімко піднімаючись вгору, "закип'ятять" рідину, перетворюючи її в сиву піну, що міхуриться, яку Йов називає «котел з киплячим (маззю) зіллям» (Йова, 41:23). Точніше «варевом», як у Масоретському тексті, завдяки шару вулканічних пемзи, золи, попелу, сажі, імпактного пилу, що плавають на поверхні, яка барботується.
Потім над морем горюча речовина спалахне від вогню з неба (Ам.7:4, б). Горітимуть і океани, що киплять від люті, і повітря над ділянками суходолу через попадання в атмосферу метану, етану, сірководню, пропану, інших газів з гідратів,– скупчень у глибинах Чорного, Червоного, інших морів, також з гірських порід.
Продукти згоряння у вигляді смогу високо піднімуться до стратосфери, змішаються з пилом пустель та вулканічними викидами, створюючи т.зв. ефект "глобального затемнення атмосфери". Понад те, "втечуть", точніше відпливуть острови, обрушаться гори, впадуть усі стіни.
Як у баченні Іоанна і в пророцтві Єзекіїля. «І зник (втік) кожен острів ("зникли всі острови", пер. [Л.18, 22]), і не стало гір» (Об'явлення, 16:20). "Валитимуться (обрушаться) гори, і розпадатимуться скелі, а всі стіни впадуть
(звалиться) на землю» (Єзекіїля, 38:20).
Багаторазово посилиться активність вулканів, які діють, прокинуться давно згаслі, виникнуть нові, як написано.
Багаторазово посилиться активність вулканів, які діють, прокинуться давно згаслі, виникнуть нові, як написано.
«Від одного Твого погляду земля тремтить; а доторкнешся до гор, і вони почнуть диміти» (Псалми, 104:32). Вулкани димлять, вирують ніби казан кипить на вогні, згорять у полум'ї ніби кущі (Іс.64:2, пер. [Л.18]). Як кажуть, "одна біда не згасне, як інша розгориться". 13. Сейсмічна гроза
У Новому Заповіті про майбутні великі астрономічні знамення, особливо жахливі явища на небі, повсюдні сильні землетруси фрагментарно повідомляє Господь Ісус Христос (Лк.21:11). Ісая ж фіксує всю сукупність загадкових катастрофічних перипетій:
16. Унікальні опади
Нові неприємності починаються тоді, коли й так погано. Апостол побачив, «зчинилися (засяяли) блискавки, 17. Про яку рідину йдеться?
18. Фізико-хімічний процес
13. Сейсмічна гроза
У День Господній вогонь спалить повітря, накинеться на землю та воду; але багатоденна злива погасить бурхливе полум'я. У свою чергу вода захопить сушу, але сама спалахне в океанах і морях, гіперганами підніметься в повітря.
Однак не тотальна битва розлючених стихій виявиться основною причиною багатьох лих, а небачено великий струс (Об’явл.16:18-20) імпактного походження (8:8, 9:1, 2). Мегасейсм викличе термічний вибух від падіння масивного палаючого космічного об'єкта, «наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена в море» (8:8).
Миттєво виділиться величезна кількість теплової енергії (Q ≈ 109 Мт ТНТ) в осередку ударного кратера. Поштовх викликає: фундаментальну деформацію кори планети, коливання її поверхні, зсуви континентальних мас, зрушення літосферних плит; поширення геоударної хвилі у вигляді пружних коливань по всій кулі; виникне всесвітній земле- і моретрус (Аг.2:6).
Його магнітуда в епіцентрі, до 13 одиниць, виявиться в тисячі разів сильнішою за сучасні потрясіння, значно перевищить значення М = 9 за шкалою Ріхтера. Наприклад, щорічне виділення ВСІЄЇ сейсмічної енергії становить ≈
Однак не тотальна битва розлючених стихій виявиться основною причиною багатьох лих, а небачено великий струс (Об’явл.16:18-20) імпактного походження (8:8, 9:1, 2). Мегасейсм викличе термічний вибух від падіння масивного палаючого космічного об'єкта, «наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена в море» (8:8).
Миттєво виділиться величезна кількість теплової енергії (Q ≈ 109 Мт ТНТ) в осередку ударного кратера. Поштовх викликає: фундаментальну деформацію кори планети, коливання її поверхні, зсуви континентальних мас, зрушення літосферних плит; поширення геоударної хвилі у вигляді пружних коливань по всій кулі; виникне всесвітній земле- і моретрус (Аг.2:6).
Його магнітуда в епіцентрі, до 13 одиниць, виявиться в тисячі разів сильнішою за сучасні потрясіння, значно перевищить значення М = 9 за шкалою Ріхтера. Наприклад, щорічне виділення ВСІЄЇ сейсмічної енергії становить ≈
1019 Дж. [Л.13], а при утворенні одного ударного астероїдного кратера діаметром 250 км,– приблизно 1024 Дж.
Ось чому Іван називає майбутній мегаземлетрус "великим", небувалим за всю еру існування людей (Об’явл.16:18),
Ось чому Іван називає майбутній мегаземлетрус "великим", небувалим за всю еру існування людей (Об’явл.16:18),
він викличе повсюдні тектонічні коливання (Лк.21:11), навіть там, де їх ніколи не було.
Серії велетенських сейсмічних поштовхів, спровокованих ударом з космосу, зруйнують дороги, мости, греблі, дамби, міста, пересунуть гори та острови (Об’явл.6:14) у серце морів (16:20, Пс.46:3); змінять макро- і мікрорельєф, розкриють суходіл. Як обіцяно.
«Земля цілком буде зруйнована,– земля (розпадається, розколюється) повністю буде розтрощена,- земля труситиметься (захиталась, тремтить) до основ» (Ісаї, 24:19, "в різні боки розповзеться" пер. [Л.24]).
Потім, заливаючи провали, розломи, тріщини, обрушаться великі гравітаційні хвилі, «безодня морська заревіла і підняла свої хвилі вгору» (Авв.3:10, пер. [Л.22]), розбиваючи узбережжя, заливаючи материки. Струменями ринуть сльози з очей нашої годувальниці, з надр фонтанами заб'ють підземні скупчення вод, нафти, газу; немов воскове розтане тремтяче обличчя її (Мих.1:4, Пс.97:4, 5), воно стане гладкішим (Іс.40:4).
Інтенсивність прояву потужного удару поблизу епіцентру становитиме максимальних XII балів за Європейською макросейсмічною шкалою ЕMS-98. Такі катастрофічні струси супроводжуються помітними коливаннями поверхні грунту з висотою хвиль 0,3 м … 1 метр навіть далеко від місця імпакту.
Серії велетенських сейсмічних поштовхів, спровокованих ударом з космосу, зруйнують дороги, мости, греблі, дамби, міста, пересунуть гори та острови (Об’явл.6:14) у серце морів (16:20, Пс.46:3); змінять макро- і мікрорельєф, розкриють суходіл. Як обіцяно.
«Земля цілком буде зруйнована,– земля (розпадається, розколюється) повністю буде розтрощена,- земля труситиметься (захиталась, тремтить) до основ» (Ісаї, 24:19, "в різні боки розповзеться" пер. [Л.24]).
Потім, заливаючи провали, розломи, тріщини, обрушаться великі гравітаційні хвилі, «безодня морська заревіла і підняла свої хвилі вгору» (Авв.3:10, пер. [Л.22]), розбиваючи узбережжя, заливаючи материки. Струменями ринуть сльози з очей нашої годувальниці, з надр фонтанами заб'ють підземні скупчення вод, нафти, газу; немов воскове розтане тремтяче обличчя її (Мих.1:4, Пс.97:4, 5), воно стане гладкішим (Іс.40:4).
Інтенсивність прояву потужного удару поблизу епіцентру становитиме максимальних XII балів за Європейською макросейсмічною шкалою ЕMS-98. Такі катастрофічні струси супроводжуються помітними коливаннями поверхні грунту з висотою хвиль 0,3 м … 1 метр навіть далеко від місця імпакту.
Про подібні макросейсми планетарного масштабу йдеться в Біблії. «Я глянув на гори, а вони тремтять (всі пагорби хитаються), і зрушились усі (пагорби) узгір’я» (Єремії, 4:24), внаслідок лиху від півночі й великого нещастя (4:6) під час теофанії.
«Перед Ним тремтять гори, і тануть узгір’я (пагорби). Від Його присутності хитається (коливається, здіймається) земля та Всесвіт, у страху всі його мешканці» (Наума, 1:5), коли Ель Шаддай відвідає їх в бурі, вихорі, хмарах пилу та пороху (вірш 3).
«Тож хіба немає від чого захитатися (здригнутися, похитнутись, затрястись) землі ... Хіба вся вона не збуриться (захвилюється), як води ріки, виходячи з берегів, і не осяде ("чи не стане колихатися" пер. [Л.24]), як ріка Ніл у Єгипті? » (Ам.8:8; Пс.60:4), у той День (Ам.8:9).
Бачимо, біблійні наві дають описи поверхні суші, яка піднімається і опускається, через що перемістяться острови, гори з гуркотом зрушать з місць своїх (Об’явл.6:14) наповзаючи одна на одну, вони піднімуться на дибки і обрушаться в долини (Єз.38:20, Іс.40:4, Мих.1:4, Авв.3:6). Пагорби скачуть наче бички, могутні дерева кидає то вгору, то вниз, вони ламаються як сірники (Пс.29:4-6).
Безсумнівно, катаклізм вибухне в день всесвітньої сейсмічної бурі, наприкінці існування цього роду (Об’явл.16:18), в час Богоявлення (Наум.1:3-5, Авв.3:3-6). Якщо провидці й повідомляли про близькі до їхніх років події, одночасно, вони пророкували подібні з ними, але більш віддалені та важливі, т.зв. "пророча перспектива".
«Перед Ним тремтять гори, і тануть узгір’я (пагорби). Від Його присутності хитається (коливається, здіймається) земля та Всесвіт, у страху всі його мешканці» (Наума, 1:5), коли Ель Шаддай відвідає їх в бурі, вихорі, хмарах пилу та пороху (вірш 3).
«Тож хіба немає від чого захитатися (здригнутися, похитнутись, затрястись) землі ... Хіба вся вона не збуриться (захвилюється), як води ріки, виходячи з берегів, і не осяде ("чи не стане колихатися" пер. [Л.24]), як ріка Ніл у Єгипті? » (Ам.8:8; Пс.60:4), у той День (Ам.8:9).
Бачимо, біблійні наві дають описи поверхні суші, яка піднімається і опускається, через що перемістяться острови, гори з гуркотом зрушать з місць своїх (Об’явл.6:14) наповзаючи одна на одну, вони піднімуться на дибки і обрушаться в долини (Єз.38:20, Іс.40:4, Мих.1:4, Авв.3:6). Пагорби скачуть наче бички, могутні дерева кидає то вгору, то вниз, вони ламаються як сірники (Пс.29:4-6).
Безсумнівно, катаклізм вибухне в день всесвітньої сейсмічної бурі, наприкінці існування цього роду (Об’явл.16:18), в час Богоявлення (Наум.1:3-5, Авв.3:3-6). Якщо провидці й повідомляли про близькі до їхніх років події, одночасно, вони пророкували подібні з ними, але більш віддалені та важливі, т.зв. "пророча перспектива".
14. Катастрофа очима пророка
У Новому Заповіті про майбутні великі астрономічні знамення, особливо жахливі явища на небі, повсюдні сильні землетруси фрагментарно повідомляє Господь Ісус Христос (Лк.21:11). Ісая ж фіксує всю сукупність загадкових катастрофічних перипетій:
• єдине у своєму роді хитання неба (Іс.13:13, а), від нього спадуть, зітліють, щезнуть "усі небесні сили (зірки, воїнство)" (34:4, по-науковому, "метеорні тіла");
• рідкісний мегаструс внизу, від чого "зрушиться зі свого місця земля" (13:13, б), у сучасному розумінні, планета змінить орбіту, орбітальну швидкість і швидкість обертання навколо осі, стануть іншими положеннями географічних полюсів, кліматичних зон, розташування сузір'їв, інше;
• літосфера потрясеться, трісне, розпадеться немов зорана гігантським плугом. «Земля цілком буде зруйнована,- земля (розпадається, розколюється) повністю буде розтрощена,– земля труситиметься (захиталась, тремтить) до основ» (Ісаї, 24:19, "в різні боки розповзеться" пер. [Л.24]).
• почне коливатись суходіл, «Наче п'яниця, хитатиметься, заточуючись, земля, гойдатиметься мов колиба» (24:20, а);
• внаслідок коливань, гори та пагорби знизяться назавжди; п'яна мандрівниця "впаде, і вже не піідійметься" (24:20, б). «Кожна долина нехай підніметься, а кожна гора та пагорб – понизяться» (40:4, а), скелі кришаться і гори тріскаються, вони розтануть (64:1);
• обваляться покинуті будівлі, «Спустошене (зруйноване) спорожніле місто,– всі будинки замкнені (точніше, "двері завалені", пер. [Л.18]),– ввійти в них неможливо» (24:10);
• вичерпаються повноводні річки, "і зникне вода моря, ріка пересохне,– вона висохне" (19:5, 6); інші змінять русла;
• воїнство на висоті і мирські царі "будуть зібрані разом, як в'язні, у (ямі, рові) льосі" (24:19-22);
• поверхня вологого ґрунту забарвиться в червоний колір, «Земля явить пролиту на ній кров і не приховуватиме своїх вбитих» (26:21, пер. [Л.22]).
Від побаченого (1:1) пророк у розпачі вигукує. «Страх (жах), яма (страшна) і пастка (петля, силок) на тебе, мешканцю землі" (24:17). У цю мить, той, "хто втікатиме від страшного крику (жаху), впаде в яму ("багато хто проваляться в ями", пер. [Л.18]), а хто вилізе з ями, потрапить у (петлю, мережі) пастку» (вірш 18).
Треба відзначити, вірші 17, 18 містять алюзію на основний метод полювання євреїв у ту епоху, це заглиблення, вкриті замаскованими мережами [Л.1, стор. 583]. У подібні пастки впадуть жителі (Пс.141:7), бо під ними несподівано виникнуть ями, провали, тріщини завширшки десятки метрів, глибиною сотні, довжиною до кількох кілометрів.
В них впадуть дерева, кинутий автомобільний транспорт, мости; покинуті будинки, вулиці, міські квартали; перекинуться озера, падають униз річки; проваляться ділянки суходолу та океанічного дна. Зчепляться у дикому танці всі 4 стихії, земля змішається з водою, повітря – з вогнем, вогонь схльоснеться з водою та сушею. Виникне унікальна суміш пилу, попелу, піску, каміння, дощу, крові, граду, темряви, блискавок.
15. Блискавки
Уявляють собою гігантські іскрові розряди статичної електрики (мал.4) довжиною від сотень метрів до 20 км, діаметром в десятки сантиметрів, тривалістю частки секунди. Кількість теплоти, що виділяється, до 3 млрд. джоулів, напруга близько мільйона вольт, струм від 10 тисяч до 100 тисяч ампер.
Іскрові розряди рухаються іонізованим каналом зі швидкістю 160 ... 1 600 км в секунду, вони супроводжуються яскравим спалахом світла. Одночасно, звуковим імпульсом (громом) до 120 децибел, внаслідок миттєвого нагрівання до 30 000 °С і розширення повітря, виникнення акустичної хвилі та рефракції звукових хвиль. За прислів'ям, "спочатку блиск, за блиском тріск, за тріском переляк".
Факт. Блискавки і грім, що виникають під час грози, зробить не Зевс або Перун. Майбутні атмосферні явища, згідно з видінням апостола, супроводжують НЕ грозу, а небачений за силою мегаструс.
«І зчинилися (засяяли) блискавки ("світло" [Л.11]), голоси (гуркіт) і громи, і стався великий (сильний, страшний) землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий
Іскрові розряди рухаються іонізованим каналом зі швидкістю 160 ... 1 600 км в секунду, вони супроводжуються яскравим спалахом світла. Одночасно, звуковим імпульсом (громом) до 120 децибел, внаслідок миттєвого нагрівання до 30 000 °С і розширення повітря, виникнення акустичної хвилі та рефракції звукових хвиль. За прислів'ям, "спочатку блиск, за блиском тріск, за тріском переляк".
Факт. Блискавки і грім, що виникають під час грози, зробить не Зевс або Перун. Майбутні атмосферні явища, згідно з видінням апостола, супроводжують НЕ грозу, а небачений за силою мегаструс.
«І зчинилися (засяяли) блискавки ("світло" [Л.11]), голоси (гуркіт) і громи, і стався великий (сильний, страшний) землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий
потужний!» (Об’явлення, 16:18; 8:5, 11:19).
Чому Іоанн, згадуючи про блискавки, грім, велике потрясіння, не говорить про грозові хмари, вони породжують миттєві розряди електрики, які накопичилася у гомосфері (візьмемо, Єр.10:13, Пс.135:7). Тому що маються на увазі, швидше, сліпучі спалахи при вибухах болідів у повітрі, ніж знайомий тайновидцю природний атмосферний ефект.
Чи означає сказане про відсутність грозових хмар, відповідно блискавок, у День Господній? Ні, іскрові розряди обов'язково будуть, так як пророк бачив, «взяв Ангел кадильницю, наповнив її вогнем (палаючим вугіллям) з
Чому Іоанн, згадуючи про блискавки, грім, велике потрясіння, не говорить про грозові хмари, вони породжують миттєві розряди електрики, які накопичилася у гомосфері (візьмемо, Єр.10:13, Пс.135:7). Тому що маються на увазі, швидше, сліпучі спалахи при вибухах болідів у повітрі, ніж знайомий тайновидцю природний атмосферний ефект.
Чи означає сказане про відсутність грозових хмар, відповідно блискавок, у День Господній? Ні, іскрові розряди обов'язково будуть, так як пророк бачив, «взяв Ангел кадильницю, наповнив її вогнем (палаючим вугіллям) з
жертовника та й кинув на землю» (Об'явлення, 8:5).
Сублімація вугілля "кадильниці" призведе до непомірної іонізації та запиленості атмосфери частинками вільного заліза. Пізніше до неї надійдуть великі обсяги електризованих частинок попелу і водяної пари, масово викинутих при виверженні вулканів і падінні великої палаючої гори в море (вірш 8).
Тому безліч одночасних велетенських спалахів накриють небо, наче мережа велетня, що залишає на породі оплавлені сліди. Блискавки супроводжують грім мідних труб, вогонь, землетруси, криваво-червоні дощі (вірш 7), випаде загадковий "великий град" (11:19).
Сублімація вугілля "кадильниці" призведе до непомірної іонізації та запиленості атмосфери частинками вільного заліза. Пізніше до неї надійдуть великі обсяги електризованих частинок попелу і водяної пари, масово викинутих при виверженні вулканів і падінні великої палаючої гори в море (вірш 8).
Тому безліч одночасних велетенських спалахів накриють небо, наче мережа велетня, що залишає на породі оплавлені сліди. Блискавки супроводжують грім мідних труб, вогонь, землетруси, криваво-червоні дощі (вірш 7), випаде загадковий "великий град" (11:19).
16. Унікальні опади
Нові неприємності починаються тоді, коли й так погано. Апостол побачив, «зчинилися (засяяли) блискавки, (пролунали) голоси (гуркіт) громи (загримів грім), землетрус", потім випав "великий град» (Об’явлення, 11:19).
Іншими словами, утворення льоду в гомосфері відбудеться після імпакту, який спричинив сильний сейсмічний поштовх, гуркіт, іскрові розряди. З іншого бачення (16:21) можна дізнатися величину падаючих опадів,– 1 талант, брили льоду масою приблизно 35 кг, що відповідає діаметру ≈ 0,4 метра! Можливо, Іоанн помилився, беручи щось за екстремально незвичайну за розмірами "крупу"?
Ні. Слово "град" зустрічається у грецькому тексті книги Апокаліпсис 4 рази, підстав приписувати йому інше значення не існує. Більше того, серед 5-и покарань Божого суду, перерахованих у Третій сивіліній книзі, вказаний "град жахливий" (Сивілліни книги, 3:691), згаданий також у Третій книзі Ездри (3Езд.15:13, 41).
У такому разі, таємновидець, напевно, перебільшив? оскільки в природі не буває опадів у вигляді крижаних куль масою 35 кг діаметром 0,4 метра. Зазвичай їх розміри від 1 мм до декількох сантиметрів. На жаль, пророк має рацію, фізичними наслідками побаченого їм падіння в море палаючої гори-астероїда (8:8), виявляться:
1) утворення на поверхні океану величезної зони з киплячою рідиною та перегрітою парою;
2) гігантський залповий турбулентний викид у тропосферу та стратосферу парів та крапель води на висоту до 30 км;
3) виникнення великомасштабних вихорів-гіперганів, які високо закидають неймовірні об'єми води, піску, пилу.
На висотах з низькими температурами (–1°С ... − 60°С) відбудуться фазові перетворення, пара перейде в рідкий стан, рідина – в твердий. На зародках, ядрах нуклеації, а саме: порошинках, частках морської солі, мікроорганізмах утворюються снігові та крижані кристали кулястої чи неправильної форми. За рахунок поступового намерзання, з подальшою коагуляцією, льодяники ростуть у розмірах.
Всередині крижаних бомб можуть бути пісок, камінці, шматки дерева, жаби, риби, птиці, закинуті гіперганами в переохолоджені шари повітря. Шматки льоду поступово збільшуються в діаметрі до 0,4 метра і більше, завдяки тривалому перебуванню у висхідних потоках потужного вихору, які характеризуються високою вантажопідйомністю.
Іншими словами, утворення льоду в гомосфері відбудеться після імпакту, який спричинив сильний сейсмічний поштовх, гуркіт, іскрові розряди. З іншого бачення (16:21) можна дізнатися величину падаючих опадів,– 1 талант, брили льоду масою приблизно 35 кг, що відповідає діаметру ≈ 0,4 метра! Можливо, Іоанн помилився, беручи щось за екстремально незвичайну за розмірами "крупу"?
Ні. Слово "град" зустрічається у грецькому тексті книги Апокаліпсис 4 рази, підстав приписувати йому інше значення не існує. Більше того, серед 5-и покарань Божого суду, перерахованих у Третій сивіліній книзі, вказаний "град жахливий" (Сивілліни книги, 3:691), згаданий також у Третій книзі Ездри (3Езд.15:13, 41).
У такому разі, таємновидець, напевно, перебільшив? оскільки в природі не буває опадів у вигляді крижаних куль масою 35 кг діаметром 0,4 метра. Зазвичай їх розміри від 1 мм до декількох сантиметрів. На жаль, пророк має рацію, фізичними наслідками побаченого їм падіння в море палаючої гори-астероїда (8:8), виявляться:
1) утворення на поверхні океану величезної зони з киплячою рідиною та перегрітою парою;
2) гігантський залповий турбулентний викид у тропосферу та стратосферу парів та крапель води на висоту до 30 км;
3) виникнення великомасштабних вихорів-гіперганів, які високо закидають неймовірні об'єми води, піску, пилу.
На висотах з низькими температурами (–1°С ... − 60°С) відбудуться фазові перетворення, пара перейде в рідкий стан, рідина – в твердий. На зародках, ядрах нуклеації, а саме: порошинках, частках морської солі, мікроорганізмах утворюються снігові та крижані кристали кулястої чи неправильної форми. За рахунок поступового намерзання, з подальшою коагуляцією, льодяники ростуть у розмірах.
Всередині крижаних бомб можуть бути пісок, камінці, шматки дерева, жаби, риби, птиці, закинуті гіперганами в переохолоджені шари повітря. Шматки льоду поступово збільшуються в діаметрі до 0,4 метра і більше, завдяки тривалому перебуванню у висхідних потоках потужного вихору, які характеризуються високою вантажопідйомністю.
Давид, оповідаючи про теофанію (Пс.18:8-16), поряд із землетрусом та розжареним вугіллям і вогнем, що падають з неба, згадує град Господній (вірші 13, 14). Глиби льоду Йехезкейл називає "градом" (Єз.13:11-13, 38:22), потужний вихор, – "спустошлива (бурхлива) буря" (13:11), "буде сильний вітер і прийде смерч, і звалиться стіна", пер. [Л.18].
Йешайа бачить руйнівні підсумки падіння замерзлої води та зливового дощу, «сховище брехні знищить град, а (укриття ваше) потаємні місця фальші затопить вода» (Ісаї, 28:17; 28:2), коли пройде разючий бич,– "всепоглинаюче лихо" (вірші 15, 22).
Бо «сила Господня - буря з великим дощем і великим градом» (30:30, пер. [Л.18]; див. також 29:6). Буря, злива, великі шматки льоду, наче ікла, які випадають з пащі дракона, обрушаться на землю навесні. У ті дні заколоситься ячмінь, а пшениця ще не дозріє, подібно до днів Шемот (Вих.9:31-33).
Виникає подив, чому пророки нічого не говорять про сніг? за логікою, він має сипатися у великій кількості. Не повідомляють, так як опадів у вигляді снігу ... не бачать, лише проливний дощ і дуже великий град (Об’явл.8:7, Єз.13:13, Іс.30:30). Насправді, у День Господній обрушиться багатоденна злива, аж ніяк НЕ сніг.
Сніжинки розтануть через суттєве зростання температури атмосфери (у приземному шарі від +50°С до +400°С). Внаслідок її розігріву продуктами імпактних викидів, в т.ч. виділення прихованої теплоти конденсації, також її надходження з розпеченими газами, попелом, гарячими гірськими породами, від вивержень та вибухів вулканів, з димом пожеж, тощо.
Через підвищення температури відносна вологість повітря в тропосфері знизиться, ймовірність утворення дощових хмар зменшиться, незважаючи на її надзвичайно високий вміст вологи.
Йешайа бачить руйнівні підсумки падіння замерзлої води та зливового дощу, «сховище брехні знищить град, а (укриття ваше) потаємні місця фальші затопить вода» (Ісаї, 28:17; 28:2), коли пройде разючий бич,– "всепоглинаюче лихо" (вірші 15, 22).
Бо «сила Господня - буря з великим дощем і великим градом» (30:30, пер. [Л.18]; див. також 29:6). Буря, злива, великі шматки льоду, наче ікла, які випадають з пащі дракона, обрушаться на землю навесні. У ті дні заколоситься ячмінь, а пшениця ще не дозріє, подібно до днів Шемот (Вих.9:31-33).
Виникає подив, чому пророки нічого не говорять про сніг? за логікою, він має сипатися у великій кількості. Не повідомляють, так як опадів у вигляді снігу ... не бачать, лише проливний дощ і дуже великий град (Об’явл.8:7, Єз.13:13, Іс.30:30). Насправді, у День Господній обрушиться багатоденна злива, аж ніяк НЕ сніг.
Сніжинки розтануть через суттєве зростання температури атмосфери (у приземному шарі від +50°С до +400°С). Внаслідок її розігріву продуктами імпактних викидів, в т.ч. виділення прихованої теплоти конденсації, також її надходження з розпеченими газами, попелом, гарячими гірськими породами, від вивержень та вибухів вулканів, з димом пожеж, тощо.
Через підвищення температури відносна вологість повітря в тропосфері знизиться, ймовірність утворення дощових хмар зменшиться, незважаючи на її надзвичайно високий вміст вологи.
17. Про яку рідину йдеться?
В одному з одкровень Іоанн бачив феноменальний природний ефект, одночасне падіння на землю вогню, шматків льоду, загадкової червоної рідини. «І засурмив перший (ангел),– і зірвалися (посипався) град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю » (Об'явлення, 8:7, а).
Очевидно, провидець у главі 8, до науковою мовою, описує метеорити, боліди, астероїди ("вогонь" у вірші 7). Їхнє падіння, яке трясе небо трубним звуком, виявиться причиною подальшого утворення незліченних брил льоду в атмосфері (див. §16).
Дозвольте, дозвольте, звідки серед безпрецедентної суміші природних опадів візьметься таємнича кров? про неї в грецькому тексті книги згадується 19 разів. Чому від падіння астероїда, "третина моря стала кров'ю"? (8:8, б).
Автор роботи [Л.14] припустив,"страшний град поб'є безліч живих істот, птахів, тварин і навіть людей, а неймовірної сили вітер підхопить їхню кров і змішає з градом. Таким чином град буде певною мірою червоним" (стор. 105) .
Ця версія, з низки фізичних причин, НЕ є реалістичною, як і гіпотеза, що третина води пофарбується в червоний колір через морських тварин, побитих метеором (там-таки, стор. 106). Очевидно, Іван поділяв існуючі загальноприйняті
Очевидно, провидець у главі 8, до науковою мовою, описує метеорити, боліди, астероїди ("вогонь" у вірші 7). Їхнє падіння, яке трясе небо трубним звуком, виявиться причиною подальшого утворення незліченних брил льоду в атмосфері (див. §16).
Дозвольте, дозвольте, звідки серед безпрецедентної суміші природних опадів візьметься таємнича кров? про неї в грецькому тексті книги згадується 19 разів. Чому від падіння астероїда, "третина моря стала кров'ю"? (8:8, б).
Автор роботи [Л.14] припустив,"страшний град поб'є безліч живих істот, птахів, тварин і навіть людей, а неймовірної сили вітер підхопить їхню кров і змішає з градом. Таким чином град буде певною мірою червоним" (стор. 105) .
Ця версія, з низки фізичних причин, НЕ є реалістичною, як і гіпотеза, що третина води пофарбується в червоний колір через морських тварин, побитих метеором (там-таки, стор. 106). Очевидно, Іван поділяв існуючі загальноприйняті
погляди про кров:
1) вона служить засобом ритуального очищення (Лев.17:11, [Л.15, стор. 127]);
2) в неї можуть перетворюватися інші елементи, які раптом змінюють свій колір на червоний [Л.1, стор. 567]. Наприклад, у випадку, згаданому в книзі Шемот, «як тільки вода торкнеться землі, вона відразу ж перетвориться на кров» (Вихід, 4:9, пер. [Л.18]).
Можливо, але що саме бачив апостол? Про яку рідину, пролиту в Йом Адонай народами, пророкує Цефанйа? (Соф.1:17). Ще один таємновидець, в тому ж дусі, говорить про візит Господа (Ісаї, 63:1-6), «Я топтав народи в Моєму гніві, нищив (ломав, трощив) їх у Своєму обуренні (люті). Я пролив їхню кров на землю!» (вірш 6).
Неможливо уявити, проте водний розчин плазми та формових елементів людей, розтоптаних на землі, проллється ЗВЕРХУ (Об’явл.8:7, Єз.32:6). Такий дощ з градом та вогнем хлюпає ніби з утроби неба, розірваного червоним драконом (Об’явл.12:3), розпоротого рогами багряного звіра з безодні (17:16).
Подібне майбутнє Єгипту провидить старозавітний наві, передаючи пряму промову Бога. «Я на гори кров твою виллю, вона землю всю просочить і наповнить собою річки» (Єзекіїля, 32:6, пер. [Л.18]), тобто, рине потоками з гір, наповнить річки, затопить долини.
Чи існує наукове пояснення загадково-незрозумілого унікального крововиливу з неба? єдиного у своєму роді.
1) вона служить засобом ритуального очищення (Лев.17:11, [Л.15, стор. 127]);
2) в неї можуть перетворюватися інші елементи, які раптом змінюють свій колір на червоний [Л.1, стор. 567]. Наприклад, у випадку, згаданому в книзі Шемот, «як тільки вода торкнеться землі, вона відразу ж перетвориться на кров» (Вихід, 4:9, пер. [Л.18]).
Можливо, але що саме бачив апостол? Про яку рідину, пролиту в Йом Адонай народами, пророкує Цефанйа? (Соф.1:17). Ще один таємновидець, в тому ж дусі, говорить про візит Господа (Ісаї, 63:1-6), «Я топтав народи в Моєму гніві, нищив (ломав, трощив) їх у Своєму обуренні (люті). Я пролив їхню кров на землю!» (вірш 6).
Неможливо уявити, проте водний розчин плазми та формових елементів людей, розтоптаних на землі, проллється ЗВЕРХУ (Об’явл.8:7, Єз.32:6). Такий дощ з градом та вогнем хлюпає ніби з утроби неба, розірваного червоним драконом (Об’явл.12:3), розпоротого рогами багряного звіра з безодні (17:16).
Подібне майбутнє Єгипту провидить старозавітний наві, передаючи пряму промову Бога. «Я на гори кров твою виллю, вона землю всю просочить і наповнить собою річки» (Єзекіїля, 32:6, пер. [Л.18]), тобто, рине потоками з гір, наповнить річки, затопить долини.
Чи існує наукове пояснення загадково-незрозумілого унікального крововиливу з неба? єдиного у своєму роді.
18. Фізико-хімічний процес
Майже всі космічні мандрівники містять хімічний елемент Fe, як правило, у вільному стані. Скажімо, залізні метеорити містять до 91% Fe, кам'яні - від 15% до 26%, багато його в залізо-кам'яних. На відміну від Землі, де даний метал пов'язаний в окислах: червоний Fe2 O3, магнітний Fe3 O4, бурий 2Fe 2O3 х 3H2O мінерали, інші т.зв. "залізні руди".
Невеликі метеорні тіла, пролітаючи крізь гомосферу, випаровуються, точніше, сублімуються, а метеорити втрачають до 90% маси; астероїди при імпакті випаровуються у повному обсязі або майже повністю. В результаті утворюються сотні мільярдів тонн дрібного пилу з частинок розміром від 1 мкм до 100 мікрон.
На зазначених мікрочастинках, в т.ч. залізних, конденсуються гарячі пари води, яка потрапила у повітря; пар перейде у рідку фазу, потім частково у тверду. В ході хімічних реакцій утворюються червоно-бурі гідратовані оксиди Fe (ОH).
Іржа пофарбує краплі дощу та жахливі за розмірами градини у багряний колір. Тому Іван бачить, за падінням небесної кадильниці, «вчинилися (зробилися) град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю»
Невеликі метеорні тіла, пролітаючи крізь гомосферу, випаровуються, точніше, сублімуються, а метеорити втрачають до 90% маси; астероїди при імпакті випаровуються у повному обсязі або майже повністю. В результаті утворюються сотні мільярдів тонн дрібного пилу з частинок розміром від 1 мкм до 100 мікрон.
На зазначених мікрочастинках, в т.ч. залізних, конденсуються гарячі пари води, яка потрапила у повітря; пар перейде у рідку фазу, потім частково у тверду. В ході хімічних реакцій утворюються червоно-бурі гідратовані оксиди Fe (ОH).
Іржа пофарбує краплі дощу та жахливі за розмірами градини у багряний колір. Тому Іван бачить, за падінням небесної кадильниці, «вчинилися (зробилися) град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю»
(Об'явлення, 8:7; Пс.18:14).
Від виливу другої чаші, «стала (зробилася) кров, наче (як би) в мерця, і вимерла кожна жива душа, яка в морі» (Об'явлення, 16:3). Червона рідина виявиться як вгорі, так і внизу, точно виконається обіцянка Господа. «Я покажу ознаки (знамення, дива) на небі й на землі,– кров, вогонь і стовпи (клуби) диму» (Йоіла, 3:3).
Чому новозавітний таємновидець наполягає, вода перетвориться не на просту кровушку, але своєрідну, "наче (як би) в мерця"? Внаслідок чого, "вимерла кожна жива душа, яка в морі»" (Об'явлення, 16:3), а також в озерах та річках; вода стала гіркою (8:11) і смердючою (Вих.7:17, 18).
По-перше, поверхня безодні набуде темно-червоного кольору завдяки оксидам заліза, в т.ч. які містяться в частках фералітних ґрунтів пило-піщаних бур. По-друге, смердюча через трупи, що розкладаються, рідина стане густою, подібно крові мерця завдяки випадаючим з повітря трильйонам тонн мінерального пилу, вулканічних попелу і розмеленої пемзи; через такі опади річки потечуть повільно наче олія.
Від нестачі кисню, у рідкій рудій каші задихнуться прибережні жителі водойм. Інші, третина, загинуть через високу температуру, гідродинамічні ударні хвилі, закислення Світового океану, після падіння гори-велетня в гідросферу (Об’явл.8:8, 9).
Отже, коли обрушиться червона злива, стануть густою "кров'ю" моря (8:8, 16:3), річки, джерела вод (16:4, 14:20), насититься земля (Іс.26:21, Єз.32:6). У ритуальному символі життєвої сили та смерті захлинуться руїни міст, виповниться пророцтво Господа Ісуса Христа.
«Тому нинішнє покоління понесе відповідальність за кров усіх пророків, пролиту від створення світу» (Луки, 11:50, пер. [Л.22]; Іс.63:6). Істинно так, "це все прийде на цей рід" (Мт.23:35, 36).
19. Влада пітьми
Майбутнє глобальне затемнення відкрито Іоанну. «П'ятий ангел вилив зміст своєї чаші на трон звіра, і все царство звіра занурилося в пітьму» (Об'явлення, 16:10, пер. [Л.9]).
Ще один пророк стверджує, "темрява і морок наступлять і одягнуть і огорнуть собою весь світ" (Об'явлення Петра, 5:1-5). Йешайа провидить теофанію в пору повної відсутності світла, коли "темрява покриває землю, й морок - народи" (Ісаї, 60:2). Тому Амоц попереджає тих, хто живе в останні часи.
«Так і День ГОСПОДНІЙ мороком (темрявою) обернеться для вас, а не світлом довгоочікуваним. Для вас він - темрява безпросвітна!» (Амоса, 5:20, пер. [Л.24]).24. Парниковий ефект
Від виливу другої чаші, «стала (зробилася) кров, наче (як би) в мерця, і вимерла кожна жива душа, яка в морі» (Об'явлення, 16:3). Червона рідина виявиться як вгорі, так і внизу, точно виконається обіцянка Господа. «Я покажу ознаки (знамення, дива) на небі й на землі,– кров, вогонь і стовпи (клуби) диму» (Йоіла, 3:3).
Чому новозавітний таємновидець наполягає, вода перетвориться не на просту кровушку, але своєрідну, "наче (як би) в мерця"? Внаслідок чого, "вимерла кожна жива душа, яка в морі»" (Об'явлення, 16:3), а також в озерах та річках; вода стала гіркою (8:11) і смердючою (Вих.7:17, 18).
По-перше, поверхня безодні набуде темно-червоного кольору завдяки оксидам заліза, в т.ч. які містяться в частках фералітних ґрунтів пило-піщаних бур. По-друге, смердюча через трупи, що розкладаються, рідина стане густою, подібно крові мерця завдяки випадаючим з повітря трильйонам тонн мінерального пилу, вулканічних попелу і розмеленої пемзи; через такі опади річки потечуть повільно наче олія.
Від нестачі кисню, у рідкій рудій каші задихнуться прибережні жителі водойм. Інші, третина, загинуть через високу температуру, гідродинамічні ударні хвилі, закислення Світового океану, після падіння гори-велетня в гідросферу (Об’явл.8:8, 9).
Отже, коли обрушиться червона злива, стануть густою "кров'ю" моря (8:8, 16:3), річки, джерела вод (16:4, 14:20), насититься земля (Іс.26:21, Єз.32:6). У ритуальному символі життєвої сили та смерті захлинуться руїни міст, виповниться пророцтво Господа Ісуса Христа.
«Тому нинішнє покоління понесе відповідальність за кров усіх пророків, пролиту від створення світу» (Луки, 11:50, пер. [Л.22]; Іс.63:6). Істинно так, "це все прийде на цей рід" (Мт.23:35, 36).
19. Влада пітьми
Що було над безоднею на початку і виникне наприкінці? Розгадка знаходиться у старозавітних пророків: "День
Господній, який часто пов'язується з поняттям темряви" [Л.21, стор. 1254]. Пов'язується зовсім недаремно.
Зазнавши потрясіння, розлютиться немов фурія понівечена закривавлена Земля, закипить, потемніє від гніву. Згуститься гаряча пара, насититься водою покривала її, низько понесуться суцільною чорною грозовою хмарою, захищаючи від обстрілу тіло тремтячої жертви.
У непроглядній темряві засяє обурена безліччю блискавок, грізно загримить; космічний десант вдариться у важкий її щит. Опираючись, потерпіла розчавить колісниці, у припливі сил розколе облогові знаряддя, розсіються розбиті полки ворогів, не втримати тих, що тікають від гніву Ель Шаддай (Псалми, 18:8-15).
Охолоне запал гарячих штурмовиків, які прорвалися через захист Землі, немає вже колишньої сили їх. Зруйновані облогові знаряддя, розламані колісниці, стерта на порошок кіннота; стали порохом ті, що підірвали небо, ранили море, розпороли суходіл, дробили все на планеті (Дан.2:35).
Скрушиться залізне жезло, колгоспна імперія зла, в'язниця народів; розвіються великі знаки та хибні чудеса, залишаться численні трофеї. Після закінчення активної стадії астероїдного бомбардування розігріта атмосфера почне остигати. Завдяки випромінюванню теплоти у космічний простір, зменшенню її надходження від океанів, суші, сонця.
Зниження температури гомосфери до точки роси, воно супроводжуватиметься підвищенням відносної вологості повітря до 100%, викличе конденсацію (латинською, "згущення") гарячої пари. Іншими словами, пара перейде у рідку фазу з утворенням крапель хмар.
Давид таким бачить процес таємничої теофанії. «Темряву (морок) Він зробив Своєю заслоною (покровом, пологом, навісом),– темні води (згустивши води хмар) й густі (дощові) хмари» (2Самуїла, 22:12, "води хмар зібрав Він у грозову хмару", пер. [Л.18]).
Шляхом згущення пари, у тропосфері утворюється суцільний товстий покрив. Одна грозова чорна хмара, яка нависає дуже низько, наче розірваний небосхил опустився на землю. Пророк бачить, "потемніють (в Масорі "почорніють")
Зазнавши потрясіння, розлютиться немов фурія понівечена закривавлена Земля, закипить, потемніє від гніву. Згуститься гаряча пара, насититься водою покривала її, низько понесуться суцільною чорною грозовою хмарою, захищаючи від обстрілу тіло тремтячої жертви.
У непроглядній темряві засяє обурена безліччю блискавок, грізно загримить; космічний десант вдариться у важкий її щит. Опираючись, потерпіла розчавить колісниці, у припливі сил розколе облогові знаряддя, розсіються розбиті полки ворогів, не втримати тих, що тікають від гніву Ель Шаддай (Псалми, 18:8-15).
Охолоне запал гарячих штурмовиків, які прорвалися через захист Землі, немає вже колишньої сили їх. Зруйновані облогові знаряддя, розламані колісниці, стерта на порошок кіннота; стали порохом ті, що підірвали небо, ранили море, розпороли суходіл, дробили все на планеті (Дан.2:35).
Скрушиться залізне жезло, колгоспна імперія зла, в'язниця народів; розвіються великі знаки та хибні чудеса, залишаться численні трофеї. Після закінчення активної стадії астероїдного бомбардування розігріта атмосфера почне остигати. Завдяки випромінюванню теплоти у космічний простір, зменшенню її надходження від океанів, суші, сонця.
Зниження температури гомосфери до точки роси, воно супроводжуватиметься підвищенням відносної вологості повітря до 100%, викличе конденсацію (латинською, "згущення") гарячої пари. Іншими словами, пара перейде у рідку фазу з утворенням крапель хмар.
Давид таким бачить процес таємничої теофанії. «Темряву (морок) Він зробив Своєю заслоною (покровом, пологом, навісом),– темні води (згустивши води хмар) й густі (дощові) хмари» (2Самуїла, 22:12, "води хмар зібрав Він у грозову хмару", пер. [Л.18]).
Шляхом згущення пари, у тропосфері утворюється суцільний товстий покрив. Одна грозова чорна хмара, яка нависає дуже низько, наче розірваний небосхил опустився на землю. Пророк бачить, "потемніють (в Масорі "почорніють")
угорі небеса (Єремії, 4:28, б). Внизу чорнота розповзеться на схід і захід, північ та південь, її не розігнати руками.
Протягом 6 тижнів з виду повністю зникнуть сонце, місяць, зірки. Тривалий есхатологічний період гніву Яхве, Цефанйа називає «днем темряви (пітьми) і мороку, днем хмари й (імли) туману» (Соф.1:15, г). Чорна корова заволає, увесь світ здолає.
Протягом 6 тижнів з виду повністю зникнуть сонце, місяць, зірки. Тривалий есхатологічний період гніву Яхве, Цефанйа називає «днем темряви (пітьми) і мороку, днем хмари й (імли) туману» (Соф.1:15, г). Чорна корова заволає, увесь світ здолає.
20. Вальпургієва ніч
Зарозумілі вимагають світлих днів, але Йахве Елохім зробить їх однією тривалою безпросвітною ніччю (Єр.13:15, 16). Здійсниться есхатологічне пророцтво про долю Єгипту, написане в термінах, поняттях, образах його епохи.
«І коли ти (згаснеш) гаснутимеш, Я закрию (приховаю) небо й затемню його зірки (сховаю у мороці),– сховаю (вкрию) серед хмар сонце, і місяць не дасть свого світла (не буде світити).
Я затемню над тобою всі небесні світила (які світять, сяють), так що темрява покриє весь твій край (на землю твою наведу пітьму),– говорить Владика ГОСПОДЬ» (Єзекіїля, 32:7, 8; у дужках, уточнення з сучасних перекладів).
Не один Єгипет, куди не глянь, увесь світ огорнув чорний саван, як Йону, якого проковтнула велика риба на 3-и доби. Немов у кошмарному сні змучена катаклізмами планета НЕ три, а 40 діб буде важко крутитись, охоплена екстремальною темрявою.
За нестачі світла сприйняття очей стає ахроматичним, чорним – при його відсутності, так як припиняється стимуляція паличок та колб усередині ока, фоторецептори не посилають у мозок інформації.
Ті, хто вціліє в День Господній, «поглянуть вгору, і (або) подивляться на землю; і ось (лихо та утиск) – горе і морок (засмучення та страждання), густа темрява, і будуть повалені в пітьму ...» (Ісаї, 8:22, 5:30, Синод. пер.; Ам.5:20).
Кинуті у чорноту ночі, що засліплює жахливою грозою, в присутності тремтячої згвалтованої жертви, яка
«І коли ти (згаснеш) гаснутимеш, Я закрию (приховаю) небо й затемню його зірки (сховаю у мороці),– сховаю (вкрию) серед хмар сонце, і місяць не дасть свого світла (не буде світити).
Я затемню над тобою всі небесні світила (які світять, сяють), так що темрява покриє весь твій край (на землю твою наведу пітьму),– говорить Владика ГОСПОДЬ» (Єзекіїля, 32:7, 8; у дужках, уточнення з сучасних перекладів).
Не один Єгипет, куди не глянь, увесь світ огорнув чорний саван, як Йону, якого проковтнула велика риба на 3-и доби. Немов у кошмарному сні змучена катаклізмами планета НЕ три, а 40 діб буде важко крутитись, охоплена екстремальною темрявою.
За нестачі світла сприйняття очей стає ахроматичним, чорним – при його відсутності, так як припиняється стимуляція паличок та колб усередині ока, фоторецептори не посилають у мозок інформації.
Ті, хто вціліє в День Господній, «поглянуть вгору, і (або) подивляться на землю; і ось (лихо та утиск) – горе і морок (засмучення та страждання), густа темрява, і будуть повалені в пітьму ...» (Ісаї, 8:22, 5:30, Синод. пер.; Ам.5:20).
Кинуті у чорноту ночі, що засліплює жахливою грозою, в присутності тремтячої згвалтованої жертви, яка
висвітлюється спалахами блискавок (Йов.26:11, мал.5) та виверженнями вулканів. Опиняться у непроглядній темряві, вона оглушає громом вгорі і ревом морської прірви внизу (Пс.77:17-19), високо піднімаючої хвилі свої (Авв.3:10), що заливають морською водою сушу.
Майбутнє глобальне затемнення відкрито Іоанну. «П'ятий ангел вилив зміст своєї чаші на трон звіра, і все царство звіра занурилося в пітьму» (Об'явлення, 16:10, пер. [Л.9]).
Ще один пророк стверджує, "темрява і морок наступлять і одягнуть і огорнуть собою весь світ" (Об'явлення Петра, 5:1-5). Йешайа провидить теофанію в пору повної відсутності світла, коли "темрява покриває землю, й морок - народи" (Ісаї, 60:2). Тому Амоц попереджає тих, хто живе в останні часи.
«Так і День ГОСПОДНІЙ мороком (темрявою) обернеться для вас, а не світлом довгоочікуваним. Для вас він - темрява безпросвітна!» (Амоса, 5:20, пер. [Л.24]).
"Не знаючи, що око лише відбиває світло, древні вважали, очі здатні висвітлювати предмети. Тому темрява визнавалась не просто відсутністю світла, а й силою, що пригнічує здатність людини бачити" [Л.1, стор. 582].
21. Незвичайні зливи
Згвалтована вагітна Земля ридає гіркими солоними сльозами, зареве гарячими дощами. Потечуть рум'яна, пудра, туш по щоках її, тому що повертається почервонілий вміст океанів, морів, річок, з жовтим і червоним пилом пустель, чорною сажею згорілих лісів, сірим попелом вулканів, білим прахом міст.
Довго плакатиме невтішна про нещасну долю, посилає в темряві блискавки і громи прокльонів насильникам своїм. Червоні, чорні, жовті, білі сльози ллються і ллються ... . Оскільки у всій нижній атмосфері безперервний фізичний процес конденсації пари на частинках пилу, попелу, сажі викличе незвичайні та потужні зливи.
Густа темна рідина хлюпає з оглушливим шумом, наче прорвалася чорна гребля небес і ринули рідкісні хляби: гарячі, кольорові, кислотні. Гарячі, через високу температуру конденсації пари в сильно нагрітому повітрі. Червоні, жовті, чорні, білі завдяки оксидам заліза, сажі, золі, вулканічному попелу, білому мінеральному пилу карбонатних порід. Кислотні (рН = 4,0 ... 5,0), в основному через оксиди: 1) сірки; 2) азоту.
Перші, потраплять у тропосферу з вулканічними викидами (сірчаний ангідрид) та продуктами горіння сірководню. Другі, створюються пожежами, блискавками, термічними вибухами при падінні астероїдів в осадові породи з доломітів та вапняку. Через дегазацію кальциту виділяться великі обсяги газів, у т.ч. дуже токсичних оксидів сірки.
Довго плакатиме невтішна про нещасну долю, посилає в темряві блискавки і громи прокльонів насильникам своїм. Червоні, чорні, жовті, білі сльози ллються і ллються ... . Оскільки у всій нижній атмосфері безперервний фізичний процес конденсації пари на частинках пилу, попелу, сажі викличе незвичайні та потужні зливи.
Густа темна рідина хлюпає з оглушливим шумом, наче прорвалася чорна гребля небес і ринули рідкісні хляби: гарячі, кольорові, кислотні. Гарячі, через високу температуру конденсації пари в сильно нагрітому повітрі. Червоні, жовті, чорні, білі завдяки оксидам заліза, сажі, золі, вулканічному попелу, білому мінеральному пилу карбонатних порід. Кислотні (рН = 4,0 ... 5,0), в основному через оксиди: 1) сірки; 2) азоту.
Перші, потраплять у тропосферу з вулканічними викидами (сірчаний ангідрид) та продуктами горіння сірководню. Другі, створюються пожежами, блискавками, термічними вибухами при падінні астероїдів в осадові породи з доломітів та вапняку. Через дегазацію кальциту виділяться великі обсяги газів, у т.ч. дуже токсичних оксидів сірки.
Частина оксидів сірки та азоту, окислюючись у повітрі киснем до SO3 і NO2, взаємодіючи з парами води та радикалами гідроксилів, утворюють пари сірчаної Н2SO4 та азотної НNO3 кислот.
Їх пари конденсуються в атмосфері на аерозолях розміром 0,5 мкм … 10 мікрон, викликаючи кислотні гарячі дощі (спочатку, більше ніж 50 °С). Відбудеться сильне закислення прісних вод, тих, які не змішалися з морськими, які залили майже весь суходіл.
Така кисла, гірка на смак рідина для пиття, смертельна як для людини, так і для багатьох тварин, рослин, мікроорганізмів. Наприклад, при рН ≈ 4,5 гине вся риба, більшість жаб та комах. Кислотні опади знищать листя на деревах, що вціліли від вогню. Понад те, згідно з видінням Івана, «багато людей померло від води ("загинуло багато людей ", пер. [Л.22]), бо вона стала гіркою» (Об’явлення, 8:11, б).
Отруєним виявиться повітря. Токсичними сполуками сірки, азоту, вуглецю, водню, у т.ч. їх оксидами, також сірководнем, диціаном, метилціанідом, ціаністим воднем, отруйними парами сірчаної, азотної, соляної, інших кислот.
Темрява і шалена гуркітлива злива з градом (Єз.38:22, Іс.28:17), що "затоплює землю" (Сивілліни книги, 3:690), продовжаться без перерв приблизно 40 діб, стільки знадобиться для охолодження тропосфери. Адже зниження її температури супроводжуватиметься безперервною конденсацією, так як повітря постійно перебуває у стані повного
Їх пари конденсуються в атмосфері на аерозолях розміром 0,5 мкм … 10 мікрон, викликаючи кислотні гарячі дощі (спочатку, більше ніж 50 °С). Відбудеться сильне закислення прісних вод, тих, які не змішалися з морськими, які залили майже весь суходіл.
Така кисла, гірка на смак рідина для пиття, смертельна як для людини, так і для багатьох тварин, рослин, мікроорганізмів. Наприклад, при рН ≈ 4,5 гине вся риба, більшість жаб та комах. Кислотні опади знищать листя на деревах, що вціліли від вогню. Понад те, згідно з видінням Івана, «багато людей померло від води ("загинуло багато людей ", пер. [Л.22]), бо вона стала гіркою» (Об’явлення, 8:11, б).
Отруєним виявиться повітря. Токсичними сполуками сірки, азоту, вуглецю, водню, у т.ч. їх оксидами, також сірководнем, диціаном, метилціанідом, ціаністим воднем, отруйними парами сірчаної, азотної, соляної, інших кислот.
Темрява і шалена гуркітлива злива з градом (Єз.38:22, Іс.28:17), що "затоплює землю" (Сивілліни книги, 3:690), продовжаться без перерв приблизно 40 діб, стільки знадобиться для охолодження тропосфери. Адже зниження її температури супроводжуватиметься безперервною конденсацією, так як повітря постійно перебуває у стані повного
насичення парами води, незважаючи на поступове зменшення його абсолютної вологості.
Вказану подію, враховуючи її всесвітній характер і трагічні наслідки, Господь порівнює з глобальною повінню, яка нагрянула майже 12 000 років тому.
Вказану подію, враховуючи її всесвітній характер і трагічні наслідки, Господь порівнює з глобальною повінню, яка нагрянула майже 12 000 років тому.
«І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина ... настав потоп, і вигубив (знищив) усіх» (Луки, 17:26, 27). Псалмоспівець називає сильні опади: "Безодня перекликається з безоднею в гуркоті Твоїх водоспадів", землю іменує "глибоким болотом" (Псалми, 42:8, 69:3; Йов.22:11).
В останні дні існування роду цього хлине дощ з градом, широко розіллються ріки, подують ураганні вітри, обрушаться на будинки безтурботних, байдужих до попереджень Ісуса Христа. Усі будівлі зваляться, тому що побудовані на піску, їхнє падіння буде велике (Мт.7:27) з жахливим гуркотом. Хто має вуха і чує,– треба кувати залізо поки воно гаряче.
В останні дні існування роду цього хлине дощ з градом, широко розіллються ріки, подують ураганні вітри, обрушаться на будинки безтурботних, байдужих до попереджень Ісуса Христа. Усі будівлі зваляться, тому що побудовані на піску, їхнє падіння буде велике (Мт.7:27) з жахливим гуркотом. Хто має вуха і чує,– треба кувати залізо поки воно гаряче.
22. Чому вись стане мідною, низ – залізним?
Після закінчення покарання Божого планета вщухне, за Писанням. «З небес Ти сповістив суд (вирок); земля (від жаху) злякалась ("у страху застигла", пер. [Л.18]) і вщухла» (Псалми, 76:9, Синод. пер.; 75:4).
Через сорок діб закінчиться жалоба неба, висохнуть хмари, розвіється "непроглядна (густа) темрява" (Ісаї, 8:22), посвітлішає. Все-таки каламутне від пилу повітря не стане прозорим, глибокі солоні болота – дрібними, колір небозводу блакитним.
Слідом за тривалим дощем виявлять себе нові "хмари", надовго потьмяніють «сонце, і світло, і місяць, і зірки" (Еклезіаста, 12:2), на 3,5 роки день змішається з ніччю, ранок з вечором. Тоді «будеш прокидатись від першого голосу (крику) птаха» (вірш 4, б).
Внаслідок космічного праху зверху, а також сажі, пилу, сірковмісних сполук, пари, морської солі, диму, вулканічного попелу знизу, на 1/3 послабшає світло від сонця, місяця, зірок. Третя частина дня і третина ночі позбудуться світла (Об'явл. 8:12).
Такий похмурий фрагмент есхатологічної картини зафіксували Єремія та Захарія. «Я подивився на землю,– а вона порожня (розорена) і спустошена ("не залишилося нічого живого", пер. [Л.18]); на небо – й не було на ньому світла» (Єремії, 4:23).
Планета розорена, спустошена, безлика, не видно ні трави, знищеної вогнем, ні дерев; третина з них згоріла, інші обдерті, зламані, повалені, вирвані з корінням; немає ріллі, вона залитою морською водою. Понад те, зникло звичне денне світло (вірш 23, б).
«У той день: не стане звичного для людей світла ... ні то день, ні то ніч,– і тільки під вечір (з'явиться світло) стане розвиднюватись» (Захарії, 14:6, 7); справді, буде щось середнє – ні день, ні ніч. Це станеться в Йом Адонай (вірш 1) завдяки зміні оптичних властивостей атмосфери, наповненої грубими дисперсними аерозолями,
Ось чому склепіння над головою фактично стане червоним [Л.12]: кольору міді "вдень", пурпуру – "ввечері" і "вранці". Світло від місяця вночі, від сонця надвечір та зранку також почервоніє (Іс.24:23), висота стане за кольором міддю.
Внизу твердий, просолений, брудний суходіл вкриється попелом, сажею, чорними зернами оплавлених мінеральних порід імпактів та вулканічних викидів, у т.ч. залишками метеоритів (метеоритне залізо виковували холодним способом [Л.15, стор.25]). Збудеться написане. «Твоє небо, що над твоєю головою, стане як мідь, а земля, що під тобою, як залізо» (Второзаконня, 28:23, залізо це втілення твердості [Л.3]).
Дійсно, гарячий грунт, який скам'янів, стане залізом, але його не можна кувати. У районах активної вулканічної діяльності або осілих імпактних викидів, тефра (попіл, лапіллі, "бомби"), змішавшись з водою, створить великі селі.
Застигаючи, грязьові потоки утворюють тверду масу завтовшки до кількох метрів, схожу на залізобетон; там, де була трава, нічого не виросте. Під мідним небом ґрунт стане залізом (Втор.28:23), виявиться непридатним для землеробства.
Сильно зміниться газовий та аерозольний склад атмосфери. Стануть іншими напрямки та параметри основних струменевих морських течій у Світовому океані, у т.ч. теплий Гольфстрім, циркуляція вод у Північному Льодовитому океані навколо Антарктиди. Підвищиться кислотність верхніх шарів води.
Настане загальне затемнення, як передбачено. «І буде того дня: не стане світла, світила віддаляться»
Через сорок діб закінчиться жалоба неба, висохнуть хмари, розвіється "непроглядна (густа) темрява" (Ісаї, 8:22), посвітлішає. Все-таки каламутне від пилу повітря не стане прозорим, глибокі солоні болота – дрібними, колір небозводу блакитним.
Слідом за тривалим дощем виявлять себе нові "хмари", надовго потьмяніють «сонце, і світло, і місяць, і зірки" (Еклезіаста, 12:2), на 3,5 роки день змішається з ніччю, ранок з вечором. Тоді «будеш прокидатись від першого голосу (крику) птаха» (вірш 4, б).
Внаслідок космічного праху зверху, а також сажі, пилу, сірковмісних сполук, пари, морської солі, диму, вулканічного попелу знизу, на 1/3 послабшає світло від сонця, місяця, зірок. Третя частина дня і третина ночі позбудуться світла (Об'явл. 8:12).
Такий похмурий фрагмент есхатологічної картини зафіксували Єремія та Захарія. «Я подивився на землю,– а вона порожня (розорена) і спустошена ("не залишилося нічого живого", пер. [Л.18]); на небо – й не було на ньому світла» (Єремії, 4:23).
Планета розорена, спустошена, безлика, не видно ні трави, знищеної вогнем, ні дерев; третина з них згоріла, інші обдерті, зламані, повалені, вирвані з корінням; немає ріллі, вона залитою морською водою. Понад те, зникло звичне денне світло (вірш 23, б).
«У той день: не стане звичного для людей світла ... ні то день, ні то ніч,– і тільки під вечір (з'явиться світло) стане розвиднюватись» (Захарії, 14:6, 7); справді, буде щось середнє – ні день, ні ніч. Це станеться в Йом Адонай (вірш 1) завдяки зміні оптичних властивостей атмосфери, наповненої грубими дисперсними аерозолями,
Ось чому склепіння над головою фактично стане червоним [Л.12]: кольору міді "вдень", пурпуру – "ввечері" і "вранці". Світло від місяця вночі, від сонця надвечір та зранку також почервоніє (Іс.24:23), висота стане за кольором міддю.
Внизу твердий, просолений, брудний суходіл вкриється попелом, сажею, чорними зернами оплавлених мінеральних порід імпактів та вулканічних викидів, у т.ч. залишками метеоритів (метеоритне залізо виковували холодним способом [Л.15, стор.25]). Збудеться написане. «Твоє небо, що над твоєю головою, стане як мідь, а земля, що під тобою, як залізо» (Второзаконня, 28:23, залізо це втілення твердості [Л.3]).
Дійсно, гарячий грунт, який скам'янів, стане залізом, але його не можна кувати. У районах активної вулканічної діяльності або осілих імпактних викидів, тефра (попіл, лапіллі, "бомби"), змішавшись з водою, створить великі селі.
Застигаючи, грязьові потоки утворюють тверду масу завтовшки до кількох метрів, схожу на залізобетон; там, де була трава, нічого не виросте. Під мідним небом ґрунт стане залізом (Втор.28:23), виявиться непридатним для землеробства.
23. Несприятливий макроклімат
Захарія провидить День Господній, під час якого настануть масштабні негативні зміни метеорологічних умов (Зах.14:6, 7). Те саме стверджують автори [Л.17], "в роки великої скорботи на землі відбудуться різкі кліматичні зміни" (стор. 569).Сильно зміниться газовий та аерозольний склад атмосфери. Стануть іншими напрямки та параметри основних струменевих морських течій у Світовому океані, у т.ч. теплий Гольфстрім, циркуляція вод у Північному Льодовитому океані навколо Антарктиди. Підвищиться кислотність верхніх шарів води.
Настане загальне затемнення, як передбачено. «І буде того дня: не стане світла, світила віддаляться»
(Захарії, 14:6), у Масоретському тексті, "не буде світла; холод і мороз". Інше прочитання, "буде холод і згущення повітря", пер. [Л.16]. Справді, звичне світло надовго зникне, точніше, настане "ні то день, ні то ніч" (вірш 7).
Причина тотального затемнення це повсюдні пило-піщані бурі, особливо з пустель. Також висока концентрація аерозолів, зокрема, утворення крапельок сірчаної кислоти. Стратосферні аерозолі, у вигляді сірчанокислого туману, ефективно відбивають, розсіюють, поглинають променисту енергію Сонця, перебуваючи у зваженому стані набагато довше, ніж частки пилу та попелу.
Після початкового швидкого розігріву, температура повітря в приземному шарі впаде, порівняно з існуючою: у північній півкулі на 30 °С ... 40 °С, у південній - на 15 °С ... 20 °С і більше. Температура поверхні Світового океану знизиться на 5°С ... 10°С. "Мудрий втече з північних країн до настання суду над ними (Зах.2:6)" [Л.1, стор. 1051], бо де холод, там і голод.
Настануть три суворі аномально довгі зими, особливо на другий рік після катаклізму. Температура повітря в окремих місцях суходолу впаде до мінус 50 ° С і нижче, бувши теплим ґрунт промерзне на глибину десятків метрів. Значно збільшиться площа покритих льодом заток і морів, які раніше ніколи не замерзали, зокрема, у Канаді.
Навіть усередині кордонів Північного та Південного тропіків з'явиться замерзла вода, на екваторі стане холодно, випаде кислотний сніг рожевого кольору. Більшу частину території Європи покриє спресований сніг, під ним – лід. Тим не менш, вцілілих в підземних сховищах, "потреба та голод проженуть на холод".
Дедалі більш значному тривалому глобальному похолоданню, аж до зледеніння поверхні всіх континентів, завадить зростання температури газової оболонки в нижній атмосфері, т.зв. "парниковий ефект". Фізично на її нагрівання піде енергія сонячних променів, що майже не проникають до поверхні постраждалої планети через мало прозору гомосферу.
Сьогодні приблизно 30% відбивається у космос, 47% поглинається, переходить у теплову енергію, 23% витрачається на випаровування води. Потужність потоку сонячного випромінювання біля верхньої межі атмосфери Землі велика – 1,8 х 1017 Вт, його щільність 1350 Вт/м2, середня кількість енергії, що надходить за 1 годину на 1 м2 поверхні, дорівнює 4 870 кДж/(година ⋅ м2).
Причина тотального затемнення це повсюдні пило-піщані бурі, особливо з пустель. Також висока концентрація аерозолів, зокрема, утворення крапельок сірчаної кислоти. Стратосферні аерозолі, у вигляді сірчанокислого туману, ефективно відбивають, розсіюють, поглинають променисту енергію Сонця, перебуваючи у зваженому стані набагато довше, ніж частки пилу та попелу.
Після початкового швидкого розігріву, температура повітря в приземному шарі впаде, порівняно з існуючою: у північній півкулі на 30 °С ... 40 °С, у південній - на 15 °С ... 20 °С і більше. Температура поверхні Світового океану знизиться на 5°С ... 10°С. "Мудрий втече з північних країн до настання суду над ними (Зах.2:6)" [Л.1, стор. 1051], бо де холод, там і голод.
Настануть три суворі аномально довгі зими, особливо на другий рік після катаклізму. Температура повітря в окремих місцях суходолу впаде до мінус 50 ° С і нижче, бувши теплим ґрунт промерзне на глибину десятків метрів. Значно збільшиться площа покритих льодом заток і морів, які раніше ніколи не замерзали, зокрема, у Канаді.
Навіть усередині кордонів Північного та Південного тропіків з'явиться замерзла вода, на екваторі стане холодно, випаде кислотний сніг рожевого кольору. Більшу частину території Європи покриє спресований сніг, під ним – лід. Тим не менш, вцілілих в підземних сховищах, "потреба та голод проженуть на холод".
Дедалі більш значному тривалому глобальному похолоданню, аж до зледеніння поверхні всіх континентів, завадить зростання температури газової оболонки в нижній атмосфері, т.зв. "парниковий ефект". Фізично на її нагрівання піде енергія сонячних променів, що майже не проникають до поверхні постраждалої планети через мало прозору гомосферу.
Сьогодні приблизно 30% відбивається у космос, 47% поглинається, переходить у теплову енергію, 23% витрачається на випаровування води. Потужність потоку сонячного випромінювання біля верхньої межі атмосфери Землі велика – 1,8 х 1017 Вт, його щільність 1350 Вт/м2, середня кількість енергії, що надходить за 1 годину на 1 м2 поверхні, дорівнює 4 870 кДж/(година ⋅ м2).
24. Парниковий ефект
У його створенні істотну роль відіграють кліматично активні атмосферні гази: діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4), оксид азоту (NO), озон (О3); невдовзі після часткового самоочищення повітря від сажі, попелу, пилу і сполук, що містять сірку.
Пари води та згаданих оксидів, які утворилися внаслідок пожеж, зіткнення метеороїдів з сушею, вивержень та вибухів вулканів, поглинуть довгохвильову інфрачервону радіацію Сонця та Землі. Подібно газу СН4, питоме поглинання яким теплового випромінювання приблизно в 23 рази більше, ніж СО2.
Величезні обсяги метану та діоксиду вуглецю з'являться внаслідок збільшення температури специфічних газогідратних покладів, розташованих у донних відкладах Світового океану, зонах вічної мерзлоти, болотах, карбонатних породах та гідрокарбонатах.
Молекули О3 виникнуть завдяки впливу на О2 блискавок. Озон інтенсивно, до 97%, поглинає короткохвильову ультрафіолетову радіацію. Якраз близько 75% всієї сонячної енергії, що надходить, є короткохвильове і ближнє інфрачервоне випромінювання в діапазоні довжин хвиль від 0,4 мкм до 1,5 мікрон.
Поверхня нашої планети та її атмосфера випромінюють теплоту, приблизно 75%, в іншому, далекому інфрачервоному діапазоні на довжині хвиль 8 ... 28 мкм. Гомосфера, не прозора для такого випромінювання через парникові гази та сульфатні аерозолі, виявиться ефективною термоізоляцією, значно зменшить втрати теплоти в космос.
Екстремально сильне похолодання перших 4-х років після катастрофи змінить поступове потепління, особливо на півночі Азії та Європи, півдні Південноамериканського материка, частини Антарктиди. Суть буде полягати у зміщенні географічних полюсів на ≈ 15 о, відповідно, зрушать (умовні) лінії екватора, Північного та Південного полярних кіл, тропіків.
На північній частині Східної півкулі, півдні Західної півкулі, зими стануть м'якше і коротше, літо спекотніше і довше. Навпаки, в північних областях зима набагато холодніша і триваліша, особливо на територіях Канади (північний полюс перебуватиме в морі Баффіна), Гренландії, США. Похолодає на півдні Австралії, на чий бік зміститься південний полюс.
Зате температура повітря в деяких місцевостях зросте на 10 ° С ... 15 ° С і більше в порівнянні з існуючою. Рослинність, яка вціліла від вогню, засохне внаслідок тривалої посухи через різке зниження середньорічних опадів. Клімат на планеті буде теплішим, але не скрізь.
Пари води та згаданих оксидів, які утворилися внаслідок пожеж, зіткнення метеороїдів з сушею, вивержень та вибухів вулканів, поглинуть довгохвильову інфрачервону радіацію Сонця та Землі. Подібно газу СН4, питоме поглинання яким теплового випромінювання приблизно в 23 рази більше, ніж СО2.
Величезні обсяги метану та діоксиду вуглецю з'являться внаслідок збільшення температури специфічних газогідратних покладів, розташованих у донних відкладах Світового океану, зонах вічної мерзлоти, болотах, карбонатних породах та гідрокарбонатах.
Молекули О3 виникнуть завдяки впливу на О2 блискавок. Озон інтенсивно, до 97%, поглинає короткохвильову ультрафіолетову радіацію. Якраз близько 75% всієї сонячної енергії, що надходить, є короткохвильове і ближнє інфрачервоне випромінювання в діапазоні довжин хвиль від 0,4 мкм до 1,5 мікрон.
Поверхня нашої планети та її атмосфера випромінюють теплоту, приблизно 75%, в іншому, далекому інфрачервоному діапазоні на довжині хвиль 8 ... 28 мкм. Гомосфера, не прозора для такого випромінювання через парникові гази та сульфатні аерозолі, виявиться ефективною термоізоляцією, значно зменшить втрати теплоти в космос.
Екстремально сильне похолодання перших 4-х років після катастрофи змінить поступове потепління, особливо на півночі Азії та Європи, півдні Південноамериканського материка, частини Антарктиди. Суть буде полягати у зміщенні географічних полюсів на ≈ 15 о, відповідно, зрушать (умовні) лінії екватора, Північного та Південного полярних кіл, тропіків.
На північній частині Східної півкулі, півдні Західної півкулі, зими стануть м'якше і коротше, літо спекотніше і довше. Навпаки, в північних областях зима набагато холодніша і триваліша, особливо на територіях Канади (північний полюс перебуватиме в морі Баффіна), Гренландії, США. Похолодає на півдні Австралії, на чий бік зміститься південний полюс.
Зате температура повітря в деяких місцевостях зросте на 10 ° С ... 15 ° С і більше в порівнянні з існуючою. Рослинність, яка вціліла від вогню, засохне внаслідок тривалої посухи через різке зниження середньорічних опадів. Клімат на планеті буде теплішим, але не скрізь.
25. Чому вись стане залізною, низ – мідним
Низька прозорість повітря, а саме, "глобальне затемнення", викликане смогом (мал.6), тобто туманом, змішаним з димом, пилом, сажею, кіптявою, значно зменшить інтенсивність випаровування з поверхні Світового океану. На 3,5 роки перерветься усталений кругообіг води в природі, холодний грунт вразить жорстока посуха. Вона супроводжується постійним випаданням найдрібніших частинок з атмосфери, зокрема, до півроку триватимуть густі пеплопади. Як зафіксовано у Святому Письмі.
«Замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох (пил, пісок) з неба падатиме, падатиме на тебе ("поки ти не задихнешся" пер. [Л.24]), доки не будеш винищений» (Второзаконня, 28:24, Синод. пер.; дослівно, «перетворить Господь дощ землі твоєї на пил і порох» [Л.18]).
Космічні останки містять частинки кольору іржі, який їм нададуть оксиди заліза. Іржавий прах, червоний пил пустель, вулканічний попіл, морська сіль покриють поверхні ґрунту та рослин, знищуючи те, що людина посіє (28:42).
Немає ні рослини, яка приносить тінь від палючого сонця, ні деревини, що дає тепло при морозному місяці. Немає дощу, лише попіл, котрий безупинно падає на тих, хто вижив у стихійних лихах та блукає у напівтемряві.
Аерозолі, колоїдні системи з диспергованими твердими частинками, агрегатно нестійкі. Так середній час життя тропосферних сучасних аерозолів становить 6 …40 діб, стратосферних – від 1 місяця у шарі 10 … 12 км до кількох років на висоті 20 км.
У міру випадання великих агрегатів (скупчень) і частинок все менших розмірів, висота втратить мідний колір. Стане блідо-жовтою, потім, блідо-жовто-зеленою, лише з часом, блакитною.
Блідо-жовте, безхмарне, наповнене залізним аеропилом гаряче склепіння вгорі, яке не дає ні краплі дощу, і голий кольору міді суходіл внизу, - ось доля тих, хто завзято губив планету. Виповниться старозавітне пророцтво.
«Я зламаю зарозумілість (гординю) вашої впертості і зроблю небо над вами (залізним) як залізо (доща не буде), а вашу землю (сухою і твердою) наче мідь» (Левіти, 6:19, у дужках, пер. [Л.24]).
Таким чином, прогноз Втор. 28:23 (див. §22) не суперечить пророцтву Лев.26:19, як здається на перший погляд. Зазначені загадкові вірші відносяться до різних стадій Великої скорботи. коли всі постраждалі пройдуть через вогонь, воду, труби, побачать мідь угорі та залізо внизу.
26. Не впізнати обличчя світобудови
27. Простіше поховати, ніж прогодувати
«Замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох (пил, пісок) з неба падатиме, падатиме на тебе ("поки ти не задихнешся" пер. [Л.24]), доки не будеш винищений» (Второзаконня, 28:24, Синод. пер.; дослівно, «перетворить Господь дощ землі твоєї на пил і порох» [Л.18]).
Космічні останки містять частинки кольору іржі, який їм нададуть оксиди заліза. Іржавий прах, червоний пил пустель, вулканічний попіл, морська сіль покриють поверхні ґрунту та рослин, знищуючи те, що людина посіє (28:42).
Немає ні рослини, яка приносить тінь від палючого сонця, ні деревини, що дає тепло при морозному місяці. Немає дощу, лише попіл, котрий безупинно падає на тих, хто вижив у стихійних лихах та блукає у напівтемряві.
Аерозолі, колоїдні системи з диспергованими твердими частинками, агрегатно нестійкі. Так середній час життя тропосферних сучасних аерозолів становить 6 …40 діб, стратосферних – від 1 місяця у шарі 10 … 12 км до кількох років на висоті 20 км.
У міру випадання великих агрегатів (скупчень) і частинок все менших розмірів, висота втратить мідний колір. Стане блідо-жовтою, потім, блідо-жовто-зеленою, лише з часом, блакитною.
Блідо-жовте, безхмарне, наповнене залізним аеропилом гаряче склепіння вгорі, яке не дає ні краплі дощу, і голий кольору міді суходіл внизу, - ось доля тих, хто завзято губив планету. Виповниться старозавітне пророцтво.
«Я зламаю зарозумілість (гординю) вашої впертості і зроблю небо над вами (залізним) як залізо (доща не буде), а вашу землю (сухою і твердою) наче мідь» (Левіти, 6:19, у дужках, пер. [Л.24]).
Таким чином, прогноз Втор. 28:23 (див. §22) не суперечить пророцтву Лев.26:19, як здається на перший погляд. Зазначені загадкові вірші відносяться до різних стадій Великої скорботи. коли всі постраждалі пройдуть через вогонь, воду, труби, побачать мідь угорі та залізо внизу.
26. Не впізнати обличчя світобудови
В результаті космічної катастрофи виявляться зовсім іншими звичне розташування зірок, рельєф (Пс.102:26, 27; Іс.65:17), топографія, в т.ч. розміщення джерел, річок, морів.
"Хоча земля не знищена, але на ній відбудуться такі зміни, що вона стане просто невпізнанною. Гори будуть зсунуті зі своїх місць, а деякі зникнуть зовсім; інші з'являться, треті змінять форму. З'являться нові острови, а інші зникнуть. Все це супроводжується страшними вулканічними виверженнями " [Л.19, стор. 379].
Сильно зміняться мега-, макро-, мезо- та мікрорельєф обмолочених суходолу, дна океанів та морів, узбереж, островів. На всіх континентах регіональна геоморфологія місцевості трансформується, стане одноманітним ландшафт. Фрагментом есхатологічного бачення (Іс.1:1) нової Ерец Їсраель ділиться Йешайа, зрозуміло, до науковою мовою.
«Кожна долина нехай підніметься, а кожна гора та пагорб – понизяться (опустяться); кривизна нехай вирівняється, а вибоїстий шлях (нерівні шляхи зробляться гладкими) стане рівниною» (Ісаї, 40:4; у Масоретському тексті, "Кожен дол підніметься, і кожна гора і пагорб знизяться, і стане крутість рівниною і гірський ланцюг – долиною"; дивіться також Мих.1:4).
Так, крутість перетвориться на рівнину (Зах.14:10), бо гори і пагорби розплющились ніби глина під печаткою, поверхня "стала барвистою ("як одяг офарбилась" пер. [Л.24]) немов одежа" (Йова, 38:14). Великий глобальний мегаструс зруйнує спорожнілі міста (Іс.24:10, Соф.3:6, Об’явл.16:19), знизить гори (Єз.38:20, Авв.3:6, Об’явл.16:20), зрушить острови з їх місць (6:14, 16:20).
Зникнуть колишні джерела, озера, річки, виникнуть нові (Іс.19:5-7, 42:15, 41:18, Єз.30:12, Пс.107:33-35). Покриється ямами, провалами, довгими тріщинами планета, завалена вирваними з корінням деревами; вона занепаде (Іс.51:6, 24:17-22, 51:6, Єр.25:32-38), згорять зелені покриви її (Об’явл. 8:7, Йоіл.1:19, ).
Стихійні лиха виявляться «днем горя і скорботи, днем нищення і руйнування» (Соф.1:15, "страшних лих і руйнувань", пер. [Л.18]). На безплідному, засипаному метровим шаром попелу, солоному грунті не росте трава, на глибоко промерзлій землі вимерзнуть дерева, які вціліли від вогню. Не можна дізнатися виду пораненого, розореного, зануреногої у воду суходолу.
Як передбачено пророком. «Ось ГОСПОДЬ пустошить (знищує, розорить) землю і нищить її (робить безплідною). Він змінює її (вигляд) поверхню і розпорошує (розсіює) її мешканців» (Ісаї, 24:1-6).
«Підніміть очі ваші до неба і подивіться на землю внизу! Адже небеса зникнуть (розсіються, розвіються), як дим, а земля зітліє (занепаде), як старий одяг, а її мешканці загинуть (вимруть), як (мошки) комарі ...» (51:6; Йов.9:5, 6).
Безпрецедентне зникнення небес викличе бедлам; не відрізнити одну частину доби від іншої, "ні то день, ні то ніч" (Захарії,14:7). "Припинення дії покажчиків часу означає, що у природі відбудуться неймовірні катаклізми, які перевернуть весь світ" [Л.15, стор. 940].
Насправді буде "ні день, ні ніч" (пер. [Л.22]) внаслідок зниження інтенсивності дифузного випромінювання
"Хоча земля не знищена, але на ній відбудуться такі зміни, що вона стане просто невпізнанною. Гори будуть зсунуті зі своїх місць, а деякі зникнуть зовсім; інші з'являться, треті змінять форму. З'являться нові острови, а інші зникнуть. Все це супроводжується страшними вулканічними виверженнями " [Л.19, стор. 379].
Сильно зміняться мега-, макро-, мезо- та мікрорельєф обмолочених суходолу, дна океанів та морів, узбереж, островів. На всіх континентах регіональна геоморфологія місцевості трансформується, стане одноманітним ландшафт. Фрагментом есхатологічного бачення (Іс.1:1) нової Ерец Їсраель ділиться Йешайа, зрозуміло, до науковою мовою.
«Кожна долина нехай підніметься, а кожна гора та пагорб – понизяться (опустяться); кривизна нехай вирівняється, а вибоїстий шлях (нерівні шляхи зробляться гладкими) стане рівниною» (Ісаї, 40:4; у Масоретському тексті, "Кожен дол підніметься, і кожна гора і пагорб знизяться, і стане крутість рівниною і гірський ланцюг – долиною"; дивіться також Мих.1:4).
Так, крутість перетвориться на рівнину (Зах.14:10), бо гори і пагорби розплющились ніби глина під печаткою, поверхня "стала барвистою ("як одяг офарбилась" пер. [Л.24]) немов одежа" (Йова, 38:14). Великий глобальний мегаструс зруйнує спорожнілі міста (Іс.24:10, Соф.3:6, Об’явл.16:19), знизить гори (Єз.38:20, Авв.3:6, Об’явл.16:20), зрушить острови з їх місць (6:14, 16:20).
Зникнуть колишні джерела, озера, річки, виникнуть нові (Іс.19:5-7, 42:15, 41:18, Єз.30:12, Пс.107:33-35). Покриється ямами, провалами, довгими тріщинами планета, завалена вирваними з корінням деревами; вона занепаде (Іс.51:6, 24:17-22, 51:6, Єр.25:32-38), згорять зелені покриви її (Об’явл. 8:7, Йоіл.1:19, ).
Стихійні лиха виявляться «днем горя і скорботи, днем нищення і руйнування» (Соф.1:15, "страшних лих і руйнувань", пер. [Л.18]). На безплідному, засипаному метровим шаром попелу, солоному грунті не росте трава, на глибоко промерзлій землі вимерзнуть дерева, які вціліли від вогню. Не можна дізнатися виду пораненого, розореного, зануреногої у воду суходолу.
Як передбачено пророком. «Ось ГОСПОДЬ пустошить (знищує, розорить) землю і нищить її (робить безплідною). Він змінює її (вигляд) поверхню і розпорошує (розсіює) її мешканців» (Ісаї, 24:1-6).
«Підніміть очі ваші до неба і подивіться на землю внизу! Адже небеса зникнуть (розсіються, розвіються), як дим, а земля зітліє (занепаде), як старий одяг, а її мешканці загинуть (вимруть), як (мошки) комарі ...» (51:6; Йов.9:5, 6).
Безпрецедентне зникнення небес викличе бедлам; не відрізнити одну частину доби від іншої, "ні то день, ні то ніч" (Захарії,14:7). "Припинення дії покажчиків часу означає, що у природі відбудуться неймовірні катаклізми, які перевернуть весь світ" [Л.15, стор. 940].
Насправді буде "ні день, ні ніч" (пер. [Л.22]) внаслідок зниження інтенсивності дифузного випромінювання
небосхилу [Л.12], наповненого пилом, попелом, сажею, сульфатними аерозолями. По всій планеті вдень похмуро
(Іс.60:2), вночі – світло (Ам.5:8).
Світліше завдяки багаторазоому відображенню кристалами льоду, хлоридів, карбонатів, сульфатів, іншими
Світліше завдяки багаторазоому відображенню кристалами льоду, хлоридів, карбонатів, сульфатів, іншими
аерозольними стратосферними частинками сонячних променів, вони таким чином потрапляють на темний бік земної кулі з освітленого її боку.
Окрім зникнення звичного світла та відсутності розмежування доби, пророки Захарія та Йоїл не бачать ні сонця вдень, ні місяця та зірок уночі, ніби вони пішли (Зах.14:6, Йоіл.3:15).
Окрім зникнення звичного світла та відсутності розмежування доби, пророки Захарія та Йоїл не бачать ні сонця вдень, ні місяця та зірок уночі, ніби вони пішли (Зах.14:6, Йоіл.3:15).
27. Простіше поховати, ніж прогодувати
Внаслідок різко зміненого клімату планети, жорстока тривала посуха, лютий масовий голод (мал.7) охоплять залишки жителів. Згідно з пророцтвом:
«спустошені поля, сумує земля ("У попелі поля, в золі земля" [Л.24]),– бо знищена пшениця (зерно, посіви),
«спустошені поля, сумує земля ("У попелі поля, в золі земля" [Л.24]),– бо знищена пшениця (зерно, посіви),
висох виноградний сік (молодий виноград), зів'яло оливкове дерево», "всі рослини в полі посохли (Йоіла, 1:10 і далі).
«Зерна насіння загинули під своїми грудами землі ("Ми посіяли зерно, але воно висохло під землею. Наші рослини засохли і загинули", пер. [Л.18]),– засіки (житниці, комори) спорожніли, повалилися стодоли (клуні), бо не стало збіжжя» (1:17 і далі; Втор.28:48-57).
Жителі помирають у напівтемряві від спраги, нестачі їжі, холоду, травм, хвороб; не побачивши сонця, місяця, зірок. Смерть крадеться на блідому, як небо, жовто-зеленому коні (Об’явл.6:8), за нею йдуть повсюдний голод і нещадні епідемії (мор).
Ті, хто губив планету, самі будуть уражені «незвичайними карами, потужними й довготривалими
«Зерна насіння загинули під своїми грудами землі ("Ми посіяли зерно, але воно висохло під землею. Наші рослини засохли і загинули", пер. [Л.18]),– засіки (житниці, комори) спорожніли, повалилися стодоли (клуні), бо не стало збіжжя» (1:17 і далі; Втор.28:48-57).
Жителі помирають у напівтемряві від спраги, нестачі їжі, холоду, травм, хвороб; не побачивши сонця, місяця, зірок. Смерть крадеться на блідому, як небо, жовто-зеленому коні (Об’явл.6:8), за нею йдуть повсюдний голод і нещадні епідемії (мор).
Ті, хто губив планету, самі будуть уражені «незвичайними карами, потужними й довготривалими
(постійними) покараннями, згубними (злими) й тривкими хворобами» (Второзаконня, 28:59-61). Огидні хвороби
бачить Іоанн, «обсіли людей страшні (жахливі, жорсткі) болячки» (Об'явлення, 16:2, б).
Ослаблих від недоїдання (Йов.18:12, Плач.4:9), змучених спекою і холодом (Зах.14:6, Об’явл.16:9), отруєних гіркою водою (8:11), засипаних пилом і порохом з неба замість манни (Втор.28:24). Божевільних від горя, у постійному депресивному стані (Пс.38:3-11); вони живуть у тріщинах скель і норах (Іс.2:19), наче змія (Мих.7:17).
Але гнів Божий короткий , інакше не вижила б жодна людина (Іс.57:16), ось чому Ісус Христос говорить про Велику скорботу так. «І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина» (Марка, 13:20, а). Він зламає ярмо, жезл, тростину утискувача, подібно в ніч поразки мадіанітян Гедеоном (Іс.9:4, Суд.7:19-21).
"У всякому лиху не без добра". Через 3,5 роки від початку катаклізму повітря стане майже прозорим завдяки зниженню концентрації пилу, сажі, вулканічного попелу, інших аерозолів та газів, які затримували або відбивали сонячну радіацію. Вода почне випаровуватись, її пари – конденсуватися, знову підуть дощі "як і раніше" (Йоіла, 2:23).
Самоочиститься повітря, оскільки кількість аерозолів зменшується більш ніж у 10 разів протягом півроку [Л.13]. Атмосфера стабілізується, повернеться в стан термодинамічної рівноваги, впорядкується кругообіг води в природі, покращиться макроклімат. Рілля почне плодоносити, потечуть річки з Єрусалиму (Ам.9:13, 14, Зах.14:8, Йоіл.3:17, 18).
Милосердний Бог відновить гармонію між новим зоряним небом та новою квітучою планетою (Іс.66:17, Ос.2:21, 22). Місяць знову стане яскравим, «а світло сонця буде всемеро ясніше, як світло сімох днів» (Ісаї, 30:26, б), в порівнянні з його тьмяним світлом в напівтемряві жалобних великоскорбних днів.
Усі народи почнуть поклонятися істинному Сину Божому та Богу Ісусу Христу. « І стане ГОСПОДЬ Царем усієї
Але гнів Божий короткий , інакше не вижила б жодна людина (Іс.57:16), ось чому Ісус Христос говорить про Велику скорботу так. «І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина» (Марка, 13:20, а). Він зламає ярмо, жезл, тростину утискувача, подібно в ніч поразки мадіанітян Гедеоном (Іс.9:4, Суд.7:19-21).
"У всякому лиху не без добра". Через 3,5 роки від початку катаклізму повітря стане майже прозорим завдяки зниженню концентрації пилу, сажі, вулканічного попелу, інших аерозолів та газів, які затримували або відбивали сонячну радіацію. Вода почне випаровуватись, її пари – конденсуватися, знову підуть дощі "як і раніше" (Йоіла, 2:23).
Самоочиститься повітря, оскільки кількість аерозолів зменшується більш ніж у 10 разів протягом півроку [Л.13]. Атмосфера стабілізується, повернеться в стан термодинамічної рівноваги, впорядкується кругообіг води в природі, покращиться макроклімат. Рілля почне плодоносити, потечуть річки з Єрусалиму (Ам.9:13, 14, Зах.14:8, Йоіл.3:17, 18).
Милосердний Бог відновить гармонію між новим зоряним небом та новою квітучою планетою (Іс.66:17, Ос.2:21, 22). Місяць знову стане яскравим, «а світло сонця буде всемеро ясніше, як світло сімох днів» (Ісаї, 30:26, б), в порівнянні з його тьмяним світлом в напівтемряві жалобних великоскорбних днів.
Усі народи почнуть поклонятися істинному Сину Божому та Богу Ісусу Христу. « І стане ГОСПОДЬ Царем усієї
землі. Це той час, коли буде єдиний (один) ГОСПОДЬ, і єдине (одне) Його ім'я» (Захарії, 14:9; Мих.4:6, 7, Об’явл.11:15). Хто має очі побачить, хто має вуха почує, хто сподівається на Премудрість зрозуміє.
ЛИТЕРАТУРА
1. Словник біблійних образів. – СПб.: Біблія для всіх, 2016. – 1 423 с.
2. Євангельський словник Біблійного богослов'я. – СПб: Біблія для всіх, 2000. - 1232 с.
3. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. – Кременчук: Християнська зоря, 1999. – 1088 с.
4. Словник Біблійного богослов'я. – Київ-Москва: Кайрос, 1998. - 1297 с.
5. Спраул Р.Ч. Що говорив Ісус про останні дні. – СПб.: Біблія для всіх, 1999. - 246с.
6. Кузнєцова В.М. Євангеліє від Луки. Коментар. – М: ОПУ ім. А.Меня, 2004. - 556 с.
7. Барклі У. Тлумачення Послань до галатів, ефесян, филип'ян, колосян і фессалонікійців. - Scottdale: Всесвітній союз баптистів, 1986. – 447 с.
8. Підрядковий грецько-російський Новий Заповіт. Дослівний сучасний переклад [LCV]. – Житомир: Українське товариство благодаті, 2005. – 1 048 с.
9. Біблія для нашого життя. Новий Заповіт. Finland, International Bible Society, 1999. – 687с.
10. Стаття № 1 «Ознака та ознака Другого пришестя Ісуса Христа».
11. Клеон Л. Роджерс - мл., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Завіту.– М.: Біблія для всіх, 2001. - 1008 с.
12. Стаття №2 «Гог із землі Магог: кінець світу цього».
13. Пустынский В. Последствия падения на Землю крупных астероидов.
14. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.– Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
15. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. – СПб.: Мірт, 2003. - 984с.
16. Тлумачення Старозавітних Книг. Від Книги Ісаї за Книгою Малахії. – Ашфорд: Слов'янське Місіонерське Видавництво, 1996. - 602 с.
17. Тлумачення новозавітних послань та Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. – Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. - 598 с.
18. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. – М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
19. Дудник А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. – Харцизьк: Світло, 2012. - 975 с.
20. Рогозін П. Таємниці Апокаліпсису. – Корнталь: Світло на Сході, 2003. - 432 с.
21. Великий біблійний словник. – СПб.: Біблія всім, 2005.- 1 503 з.
22. Біблія. Новий переклад російською мовою. – United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
23. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. – М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. – М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
25. Прокопенко О.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. – Харків: Глобус, 2016. – 414 с.
2. Євангельський словник Біблійного богослов'я. – СПб: Біблія для всіх, 2000. - 1232 с.
3. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. – Кременчук: Християнська зоря, 1999. – 1088 с.
4. Словник Біблійного богослов'я. – Київ-Москва: Кайрос, 1998. - 1297 с.
5. Спраул Р.Ч. Що говорив Ісус про останні дні. – СПб.: Біблія для всіх, 1999. - 246с.
6. Кузнєцова В.М. Євангеліє від Луки. Коментар. – М: ОПУ ім. А.Меня, 2004. - 556 с.
7. Барклі У. Тлумачення Послань до галатів, ефесян, филип'ян, колосян і фессалонікійців. - Scottdale: Всесвітній союз баптистів, 1986. – 447 с.
8. Підрядковий грецько-російський Новий Заповіт. Дослівний сучасний переклад [LCV]. – Житомир: Українське товариство благодаті, 2005. – 1 048 с.
9. Біблія для нашого життя. Новий Заповіт. Finland, International Bible Society, 1999. – 687с.
10. Стаття № 1 «Ознака та ознака Другого пришестя Ісуса Христа».
11. Клеон Л. Роджерс - мл., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Завіту.– М.: Біблія для всіх, 2001. - 1008 с.
12. Стаття №2 «Гог із землі Магог: кінець світу цього».
13. Пустынский В. Последствия падения на Землю крупных астероидов.
14. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.– Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
15. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. – СПб.: Мірт, 2003. - 984с.
16. Тлумачення Старозавітних Книг. Від Книги Ісаї за Книгою Малахії. – Ашфорд: Слов'янське Місіонерське Видавництво, 1996. - 602 с.
17. Тлумачення новозавітних послань та Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. – Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. - 598 с.
18. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. – М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
19. Дудник А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. – Харцизьк: Світло, 2012. - 975 с.
20. Рогозін П. Таємниці Апокаліпсису. – Корнталь: Світло на Сході, 2003. - 432 с.
21. Великий біблійний словник. – СПб.: Біблія всім, 2005.- 1 503 з.
22. Біблія. Новий переклад російською мовою. – United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
23. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. – М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. – М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
25. Прокопенко О.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. – Харків: Глобус, 2016. – 414 с.