«Адже тоді буде велике горе, якого не було від
початку світу дотепер, і не буде» (Матвія, 24:21)
«Ридайте, бо близько ГОСПОДНІЙ день! Він
прийде як спустошення від Всемогутнього»
початку світу дотепер, і не буде» (Матвія, 24:21)
«Ридайте, бо близько ГОСПОДНІЙ день! Він
прийде як спустошення від Всемогутнього»
(Іс.13:6)
Допитливий друг, бажаючи знати, що день прийдешній нам готує, не уподібнюйтеся нерозумному, який хапається за гороскопи або гадальні карти, гортає астрологічні або наукові прогнози, біжить до ворожок і ясновидців; він не знайде правдивої відповіді (Мих.3:7).
Краще відкрити Біблію (Ісаї, 42:9) і дізнатися чого чекати осліплим, оглухлим, жорстоким мешканцям землі в недалекому майбутньому. Про що попереджає безтурботного шукача задоволень Всевишній через старозавітного пророка.
«Тому прийде на тебе лихо ("і не знатимеш, як його відвести" [Л.24]), від якого тебе на захистить чародійство. На тебе впаде нещастя (спустошення), якого не зможеш відвернути,– несподівано тебе спіткає знищення ("якого ти не в силах будеш відвернути", Синод пер.), якого ти навіть (не підозрюєш!) не уявляєш» (Ісаї, 47:11; у дужках, тексти з інших перекладів).
Щоб не пророкували древні чи сучасні прозорливці, ворожбити, заклиначі, бачимо, Святе Письмо віщує трагічний кінець роду цього (Лк.17:26-30, Мт.13:39-42, 2Пет.3:6, 7, Соф.1:2-18), тріумфальне пришестя Христа (Мт.24:3-42, Об’явл.1:7, 8, Євр.9:28, Як.5:8, Іс.62:11), справедливий Божий суд (Мт.25:31-46, 2Тим.4:1, 1Пет.4:5, Дії.17:31)..
Сонце, вітер, морська безодня, все, що існує, коряться Творцеві ..., тільки не занепале творіння, невдячне і байдуже, яке стверджує, релігія в житті не важлива. Тому проклятий непокірний лукавий рід цей, що сподівається на фатум, симулює любов; рід, подібний до розкішної, але безплідної смоківниці.
Тривалі страждання обрушаться на ВСІХ жителів планети. Бо агресивний атеїзм переміг теїзм, нечестя здобуло гору над праведністю, кривда засліпила правду і розгулює по землі.
1. Чому бути, того не уникнути
Кінець зненацька застане зле розпусне покоління, обтяжене вбивствами, насильством, зрадами, ханжеством, нігілізмом, егоцентризмом, пияцтвом, бажанням розкоші.
Відплата "обрушиться на всіх людей, що живуть по всій землі" (Луки, 21:34, 35, пер. [Л.24]). На кілька років бедлама жалобне покривало Великої скорботи накриє світ; байдуже до Бога людство одряхліло, близька його трагічна смерть, розвалиться колос на глиняних ногах (Дан.2:31-35).
Настане і вже настає стадія молотьби та жнив, коли ангели-женці спалять бур'яни, потім зберуть пшеницю для Царства Небесного (Мт.13:24-30, 39). У Біблії повідомляється про надзвичайний Йом Адонай, "як час суду над усім світом, час катаклізмів та масової загибелі ... Грандіозні події останнього суду, яким завершиться людська історія, є головною темою всіх пророчих книг" [Л.19, стор. 597, 602].
«Бог покаже Свій гнів у цей час, у день страшних лих та руйнувань ...» попереджає провидець жителів, що відвернулися від Нього (Софонії, 1:15, пер. [Л.21]).
Про те ж саме писали інші наві, «ридайте! о, злощасний день! Бо близький день, так! близький день Господа, день похмурий (чорних хмар); час (біди, суду) народів настає» (Єзекіїля, 30:1-3, Синод. пер.; Іс.13: 6-9, Йоіл.1:13-15, Мал.3:2).
Згоріло зростаюче, вирвано посаджене, скрізь розкидане каміння. Ті, хто жив безтурботно, змушені покинути нажите і залишити побудоване; плачуть, нарікають на долю, роздирають одяг свій.
Настали роки попелу, в них немає радості (Еккл.12:1); прийшли похмурі місяці мовчання, ненависті, руйнувань, вбивств, війни, настає година вмирати (3:1-8). Драму Великої загибелі бачив інший пророк.
«Того дня станеться так:– говорить ГОСПОДЬ,– затремтить (замре) серце царя, як і серця його можновладців (вельмож); жахнуться священики, й заніміють (заціпеніють) пророки» (Єремії, 4:6-9).
Нема кому підтримувати піднесені руки того, хто молиться. Панічний страх паралізує всіх, хто не боявся Всемогутнього; закінчиться благоденство віроломних, обірветься успішний шлях безбожних, які торкалися зла.
Відплата "обрушиться на всіх людей, що живуть по всій землі" (Луки, 21:34, 35, пер. [Л.24]). На кілька років бедлама жалобне покривало Великої скорботи накриє світ; байдуже до Бога людство одряхліло, близька його трагічна смерть, розвалиться колос на глиняних ногах (Дан.2:31-35).
Настане і вже настає стадія молотьби та жнив, коли ангели-женці спалять бур'яни, потім зберуть пшеницю для Царства Небесного (Мт.13:24-30, 39). У Біблії повідомляється про надзвичайний Йом Адонай, "як час суду над усім світом, час катаклізмів та масової загибелі ... Грандіозні події останнього суду, яким завершиться людська історія, є головною темою всіх пророчих книг" [Л.19, стор. 597, 602].
«Бог покаже Свій гнів у цей час, у день страшних лих та руйнувань ...» попереджає провидець жителів, що відвернулися від Нього (Софонії, 1:15, пер. [Л.21]).
Про те ж саме писали інші наві, «ридайте! о, злощасний день! Бо близький день, так! близький день Господа, день похмурий (чорних хмар); час (біди, суду) народів настає» (Єзекіїля, 30:1-3, Синод. пер.; Іс.13: 6-9, Йоіл.1:13-15, Мал.3:2).
Згоріло зростаюче, вирвано посаджене, скрізь розкидане каміння. Ті, хто жив безтурботно, змушені покинути нажите і залишити побудоване; плачуть, нарікають на долю, роздирають одяг свій.
Настали роки попелу, в них немає радості (Еккл.12:1); прийшли похмурі місяці мовчання, ненависті, руйнувань, вбивств, війни, настає година вмирати (3:1-8). Драму Великої загибелі бачив інший пророк.
«Того дня станеться так:– говорить ГОСПОДЬ,– затремтить (замре) серце царя, як і серця його можновладців (вельмож); жахнуться священики, й заніміють (заціпеніють) пророки» (Єремії, 4:6-9).
Нема кому підтримувати піднесені руки того, хто молиться. Панічний страх паралізує всіх, хто не боявся Всемогутнього; закінчиться благоденство віроломних, обірветься успішний шлях безбожних, які торкалися зла.
2. Перипетії останнього часу
Два основні принципи закладені у біблійних образах майбутнього краху переможеного гріхом людства. Перший, світові масштаби подій, обумовлених масовими лихами, що ведуть до катастрофи тендітну техногенну цивілізацію (мал.1).
Другий, жах, викликаний сценами загибелі безбожного роду цього. Посилений розмахом стихійних лих, раптовістю, "з якою вони роблять руйнування землі" [Л.1, стор. 869]. Можна назвати останні сторінки історії Страшним судом, так як
Другий, жах, викликаний сценами загибелі безбожного роду цього. Посилений розмахом стихійних лих, раптовістю, "з якою вони роблять руйнування землі" [Л.1, стор. 869]. Можна назвати останні сторінки історії Страшним судом, так як
у молотьбі розіб'ються народи жезлом залізним, немов зіпсовані горщики гончара. Як передбачено:
«і будуть місцями (у багатьох місцях) великі (сильні) землетруси, голод, пошесті (епідемії, мор) й жахливі події (явища), і будуть великі ознаки (знамення) з неба» (Луки, 21:11).
Основні перипетії Йом Адонай на суші, гідросфері, атмосфері розглянуті в статтях [Л.2-4]. Тепер необхідно дослідити Святе Письмо щодо долі лиходіїв у «день скорботи і тісноти (біди, страждання), день спустошення (загибелі) і руйнування (розорення,), день темряви і мороку ...» (Софонії, 1:15, Синод. пер.). Трагічний етап покарання цього роду за зло його.
Кінець неодмінно настане, не скасується (Авв.2:3), так обіцяє Справедливість. «Я покараю світ за зло (гріхи), і нечестивих (безбожних, лиходіїв) – за їхні злочини (беззаконня, гріхи),– покладу край зарозумілості, і впокорю (знищу) самовпевненість гнобителів» (Ісаї, 13:11).
Але чому, Господи, нинішнє лицемірне цинічне покоління, що перемогло добро злом, неминуче понесе покарання за кров пророків і праведників, пролиту від початку світу?
Відповідь. «Через власну черствість і нерозкаяність (відмовляєтеся покаятися) серця збираєш собі гнів на день гніву (той день, коли Бог виявить Свій гнів) і виявлення (люди побачать Його праведний суд) справедливого Божого суду» (Рим.2:5; 1:18; у дужках, текст з [Л.21]).
«і будуть місцями (у багатьох місцях) великі (сильні) землетруси, голод, пошесті (епідемії, мор) й жахливі події (явища), і будуть великі ознаки (знамення) з неба» (Луки, 21:11).
Основні перипетії Йом Адонай на суші, гідросфері, атмосфері розглянуті в статтях [Л.2-4]. Тепер необхідно дослідити Святе Письмо щодо долі лиходіїв у «день скорботи і тісноти (біди, страждання), день спустошення (загибелі) і руйнування (розорення,), день темряви і мороку ...» (Софонії, 1:15, Синод. пер.). Трагічний етап покарання цього роду за зло його.
Кінець неодмінно настане, не скасується (Авв.2:3), так обіцяє Справедливість. «Я покараю світ за зло (гріхи), і нечестивих (безбожних, лиходіїв) – за їхні злочини (беззаконня, гріхи),– покладу край зарозумілості, і впокорю (знищу) самовпевненість гнобителів» (Ісаї, 13:11).
Але чому, Господи, нинішнє лицемірне цинічне покоління, що перемогло добро злом, неминуче понесе покарання за кров пророків і праведників, пролиту від початку світу?
Відповідь. «Через власну черствість і нерозкаяність (відмовляєтеся покаятися) серця збираєш собі гнів на день гніву (той день, коли Бог виявить Свій гнів) і виявлення (люди побачать Його праведний суд) справедливого Божого суду» (Рим.2:5; 1:18; у дужках, текст з [Л.21]).
3. Відплата
Закони та статути людські суперечливі, часто несправедливі, минущі, можна, але не треба порушувати їх. Навпаки, непорушні заповіді Творця всього сущого, досконалі моральні розпорядження Його, їх не можна безкарно переступати нікому.
Тому горе типовим містам, побудованим на крові, біда зразковим будинкам, створеним неправдою, страждання байдужим до християнської віри мешканцям їх. Бо наближається іспит молотьби та жнив, «коли на вас звалиться страх (жах), наче буря (ураган), і горе (лихо) пронесеться над вами, як вихор; коли вас спіткає
Тому горе типовим містам, побудованим на крові, біда зразковим будинкам, створеним неправдою, страждання байдужим до християнської віри мешканцям їх. Бо наближається іспит молотьби та жнив, «коли на вас звалиться страх (жах), наче буря (ураган), і горе (лихо) пронесеться над вами, як вихор; коли вас спіткає
(придушить) журба (горе, страждання) та скрута» (Притчи, 1:27).
"У Біблії згадується період великої скорботи, який спіткає землю і перевищуватиме за ступенем тяжкості всі страждання, які людство зазнавало досі" [Л.5, стор. 1418]. Істинно так. Небачені екстраординарні стихійні лиха вразять народи, що морально деградували. Про що попереджає Осія, наводячи за приклад відступницю ам Їсраель,
"У Біблії згадується період великої скорботи, який спіткає землю і перевищуватиме за ступенем тяжкості всі страждання, які людство зазнавало досі" [Л.5, стор. 1418]. Істинно так. Небачені екстраординарні стихійні лиха вразять народи, що морально деградували. Про що попереджає Осія, наводячи за приклад відступницю ам Їсраель,
«тому що ГОСПОДЬ висуває судовий позов проти мешканців землі,– адже немає ані правди (істини, вірності), ані милосердя (любові), ані пізнання Бога.
Клятвопорушення (віроломство) й обман (брехня), убивство, крадіж (злодійство) та перелюб (розпуста, блуд) поширюються, і кровопролиття йде (слідує) за кровопролиттям.
Тому земля перебуває (упаде, заплаче) в жалобі (в Масорі, "буде спустошена") й потерпає кожний її мешканець разом з польовими звірами, небесними птахами,– навіть гине в морі риба» (Осії, 4:1-3).
Прийдешню загибель (Єр. 4:6) пророкує інший наві. «Горе! Адже це великий (страшний буде) день, і подібного йому немає» (Єремії, 30:5-9). Лихий період горя Данило називає "час (тяжкої) скрути", якої світ не знав, відколи існують люди (Дан.12:1). Ісус Христос попереджає про ту саму трагедію.
«Адже тоді буде велике горе (скорбота, великі лиха), якого не було від початку світу дотепер, і (ніколи більше) не буде» (Матвія, 24:21). Ось, коли буде потрібно терпіння від віруючих у спокутну жертву Агнця, які дотримуються Його заповідей (Об’явл.14:12), "адже прийшла пора жнив" (вірші 13-20), наблизилися легіони ворогів з безодні.
У Біблії поняття "сум", "жалоба", "горе", "журба", "скорбота" поширюються як на емоційну сферу, так означає буквальні фізичні страждання, муки, біль [Л.1, стор. 1079]. Нестерпні муки, страшні небаченим розмахом і унікальністю лих, це процес завдовжки 3,5 років, від ознаки на небі всім країнам до повернення Господа.
Клятвопорушення (віроломство) й обман (брехня), убивство, крадіж (злодійство) та перелюб (розпуста, блуд) поширюються, і кровопролиття йде (слідує) за кровопролиттям.
Тому земля перебуває (упаде, заплаче) в жалобі (в Масорі, "буде спустошена") й потерпає кожний її мешканець разом з польовими звірами, небесними птахами,– навіть гине в морі риба» (Осії, 4:1-3).
Прийдешню загибель (Єр. 4:6) пророкує інший наві. «Горе! Адже це великий (страшний буде) день, і подібного йому немає» (Єремії, 30:5-9). Лихий період горя Данило називає "час (тяжкої) скрути", якої світ не знав, відколи існують люди (Дан.12:1). Ісус Христос попереджає про ту саму трагедію.
«Адже тоді буде велике горе (скорбота, великі лиха), якого не було від початку світу дотепер, і (ніколи більше) не буде» (Матвія, 24:21). Ось, коли буде потрібно терпіння від віруючих у спокутну жертву Агнця, які дотримуються Його заповідей (Об’явл.14:12), "адже прийшла пора жнив" (вірші 13-20), наблизилися легіони ворогів з безодні.
У Біблії поняття "сум", "жалоба", "горе", "журба", "скорбота" поширюються як на емоційну сферу, так означає буквальні фізичні страждання, муки, біль [Л.1, стор. 1079]. Нестерпні муки, страшні небаченим розмахом і унікальністю лих, це процес завдовжки 3,5 років, від ознаки на небі всім країнам до повернення Господа.
4. Попередження
Ще в давню епоху "пророки і апокаліптики часто говорили про період великої скорботи і страждань, який обов'язково повинен наступити перед новим століттям" [Л.5, стор. 721]. У старозавітних провидців, "страждання в найближчому майбутньому відносяться зазвичай до вавилонського полону, а в далекому майбутньому – до великої скорботи" [Л.6, стор. 53].
Наприклад, Єремія пише (9:12-25). «Адже смерть вдирається (проникає) крізь наші вікна, входить (вторгається) у наші палати, аби вигубити (винищити) дітей на вулицях, й молодь на майданах ...
Наприклад, Єремія пише (9:12-25). «Адже смерть вдирається (проникає) крізь наші вікна, входить (вторгається) у наші палати, аби вигубити (винищити) дітей на вулицях, й молодь на майданах ...
Ось, надходять (настануть) дні,– наголошує ГОСПОДЬ,– коли Я скараю кожного ...» (вірші 20, 24).
Йешайа, від мотиву помсти жорстокій державі Ассирія, нерідко переходить до одкровення Суду над світом в "годину великої скорботи" [Л.19, стор. 77]. Тлумачі зазвичай вважають, "це семирічний період, сімдесята сьомина Данила. Велика скорбота - це друга половина цього семирічного періоду ..." [Л.7, стор. 108].
Правильно. Так Ісус Христос попереджає про "лиха днів тих" (Матвія, 24:29, пер. [Л.26]), пори страхів та маніакально-депресивних психозів (Лк.21:25, 26). Мається на увазі перша половина Даниїлової сьомини, за нею настане жахливе спустошливе "велике горе" (Мт.24:15-29), друга трагічна половина останнього семиріччя (Дан.9:27).
Настане фаза падіння зірок, коливання землі, сильного вітру, всепожираючого вогню, бурхливої води. Наближається велика мобілізація сил всіх країн, катастрофа планетарного масштабу. Всупереч думці ритуальних віруючих, "Та хіба Господь не з нами? Не прийде до нас біда" (Міхея, 3:11, в; пер. [Л.24]).
Велика блудниця-мегаполіс, алегорія об'єднання мешканців усіх міст (Об'явл.17:15), думає, вона не побачить горя. «За це одного дня найдуть (обрушаться) на неї кари (страти, всякі лиха), і смерть, і плач (гіркі ридання), і (великий) голод; і вогнем буде спалена, адже сильний Господь Бог, Який судить її !» (18:8; у дужках, пер. [Л.21]).
Однак фальшивий світ, що фактично розклався під тиском гріха, не прислухається до Нього (Іс.34:1-4); Він же ставить питання всім, хто створив собі кумирів. «Невже у вас немає переді Мною жодного страху? ... невже Моя присутність не викликає у вас тремтіння?» (Єремії, 5:22, а, б).
На жаль, бідні духом, які вважають Бога ілюзією або ставлять свою мудрість вище за Премудрість Його, продовжують будувати вавилонські вежі, творячи собі ім'я, забувши мудре повчання. «Страх перед Господом - джерело життя, що відводить від мереж (пасток) смерті» (Притчі, 14:27, пер. [Л.24]).
Ті, хто збирає скарби, амулети, талісмани на землі, не бояться Всевишнього. Питання пророка, «А що ви будете робити, як настане тому кінець?» (Єремії, 5:31, б) повис у повітрі. Ніхто н е думає, що робити в годину відплати, "коли нагряне на вас погибель здалеку" (Ісаї, 10:3). Примчить біда зграєю нічних вовків, увірветься чума на білому коні, миші принесуть смерть.
5. Прийдешні лиха
Йешайа, від мотиву помсти жорстокій державі Ассирія, нерідко переходить до одкровення Суду над світом в "годину великої скорботи" [Л.19, стор. 77]. Тлумачі зазвичай вважають, "це семирічний період, сімдесята сьомина Данила. Велика скорбота - це друга половина цього семирічного періоду ..." [Л.7, стор. 108].
Правильно. Так Ісус Христос попереджає про "лиха днів тих" (Матвія, 24:29, пер. [Л.26]), пори страхів та маніакально-депресивних психозів (Лк.21:25, 26). Мається на увазі перша половина Даниїлової сьомини, за нею настане жахливе спустошливе "велике горе" (Мт.24:15-29), друга трагічна половина останнього семиріччя (Дан.9:27).
Настане фаза падіння зірок, коливання землі, сильного вітру, всепожираючого вогню, бурхливої води. Наближається велика мобілізація сил всіх країн, катастрофа планетарного масштабу. Всупереч думці ритуальних віруючих, "Та хіба Господь не з нами? Не прийде до нас біда" (Міхея, 3:11, в; пер. [Л.24]).
Велика блудниця-мегаполіс, алегорія об'єднання мешканців усіх міст (Об'явл.17:15), думає, вона не побачить горя. «За це одного дня найдуть (обрушаться) на неї кари (страти, всякі лиха), і смерть, і плач (гіркі ридання), і (великий) голод; і вогнем буде спалена, адже сильний Господь Бог, Який судить її !» (18:8; у дужках, пер. [Л.21]).
Однак фальшивий світ, що фактично розклався під тиском гріха, не прислухається до Нього (Іс.34:1-4); Він же ставить питання всім, хто створив собі кумирів. «Невже у вас немає переді Мною жодного страху? ... невже Моя присутність не викликає у вас тремтіння?» (Єремії, 5:22, а, б).
На жаль, бідні духом, які вважають Бога ілюзією або ставлять свою мудрість вище за Премудрість Його, продовжують будувати вавилонські вежі, творячи собі ім'я, забувши мудре повчання. «Страх перед Господом - джерело життя, що відводить від мереж (пасток) смерті» (Притчі, 14:27, пер. [Л.24]).
Ті, хто збирає скарби, амулети, талісмани на землі, не бояться Всевишнього. Питання пророка, «А що ви будете робити, як настане тому кінець?» (Єремії, 5:31, б) повис у повітрі. Ніхто н е думає, що робити в годину відплати, "коли нагряне на вас погибель здалеку" (Ісаї, 10:3). Примчить біда зграєю нічних вовків, увірветься чума на білому коні, миші принесуть смерть.
5. Прийдешні лиха
У місці випробувань всі живуть так, ніби кінець невірного, перелюбного, лукавого покоління не настане, оскільки "все залишається так, як від початку творення!" (2Петра, 3:4, в). Ті, хто шукає вчорашній день, не вірять в існування Царства Небесного, у метушні суєти влаштовують свій будинок на землі.
Вони їдять, п'ють, купують, продають, будують та з апломбом кажуть, "мир і захищеність", похваляючись. «Я буду в безпеці ("У мене все буде добре" [Л.26]), не дивлячись на те, що продовжуватиму ходити своїм власним шляхом» (Второзаконня, 29:19, пер. [Л.24]; "продовжувати робити, що роблю, і нічого поганого зі мною не станеться!", пер. [Л.21]).
Навпаки. Небо, почервоніле від сорому, покаже фатальні беззаконня його, поневолена їм "земля повстане проти нього" (Йова, 20:27). Сміх звернеться на плач, радість замінить горе; в стані депресії вигукнуть безтурботні, «Ми чуємо зойки (крики) страху (сум'яття і жаху). Немає миру» (Єремії, 30:5).
Дурість скаржиться на своїх дітей, Премудрість виправдовують її діти (Лк.7:35). Неосвічена людина гине, відкидаючи пізнання волі Господа свого. Тим, котрі втратили мудрість від великої кількості знань, не знадобляться віщуни з ворожками, тлумачі снів та чарівники-заклиначі, ні навіть астрологи чи піфії. Знадобляться одні професійні плакальниці.
Тому що «Господь відкрив Свій арсенал (сховище) зброї і взяв звідти знаряддя (зброю) Свого гніву
..." (Єремії, 50:25; у Масорі, "витягнув знаряддя гніву"). "Горе світові від усього, що веде людей до гріха!» (Матвія, 18:7, пер. [Л.24]), а до нього веде все, гідке волі Божій. Але хто торкається Ісуса Христа, освячується.
Звістка про близький крах цивілізації застане зненацька ставлячих перешкоди на шляху сліпих, біда їм. «Горе тим, котрі зло величають добром, і добро – злом, котрі темряву вважають світлом, а світло (підміняють) темрявою ...» (Ісаї, 5:18-23; Лк.6:24 25), вони будуть покарані в День гніву. Все ж таки зло тимчасове, а добро вічне.
Наві радить блокадникам сховатися від гніву (Іс.26:20), пророкуючи суд над усіма націями, море крові, трупи. «Бо вже ГОСПОДЬ виходить із Свого місцеперебування, аби покарати мешканців землі (щоб судити народи) за їхні беззаконня (злочини, гріхи). Земля тоді відкриє (явить) пролиту (поглинуту) на ній кров, і більше не ховатиме (не стане приховувати на ній) своїх убитих» (вірш 21).
Апостол Петро нагадує, попередній світ потопила вода (2Пет.3:6), передбачаючи, що нинішній знищить вогонь (вірші 7-10). Згідно з легендою, наведеною Йосипом Флавієм в "Юдейських старовинах", Сиф та його нащадки "знали від Адама, що людство буде винищено двічі: потопом і вогнем" [Л.25, стор. 440].
6. Імперія зла
Чи прилітає щось добре з країни північної в'язниці народів, яка висунула ультиматум всьому світу? Ні. Назустріч нашій планеті давно повернутий кінь могутнього завойовника, багато бояр, незліченний ескорт мобільних холопів його (Єз.38:2-4). Не злічити армади кіннотників, як не порахувати порошинок з-під копит, піщинок у морському піску, зірок, що слабо світяться у небі.
Від великої прірви і кордонів півночі, з боку 7-ми зірок, з-за краю неба, ще раз стрімко нападе грабіжник, нагряне древній блукаючий варвар. Один із сімки войовничих братів, один з двох військових злочинців, які вціліли від сім'ї, що панувала на біду всесвіту.
Ім'я одіозного деспота північної імперії зла Гог, кількість огрядних маріонеток його 666, всі почесні спільники, але важко порахувати їх. Немов злодій уночі несподівано проникає через підкоп до будинку, так раптово з'явиться вертлявий перевертень, неможливо ухилитися від незліченного полчища його (Єз.38:4-9).
Настане страшний День Господній (1Сол.5:2-4, 2Пет.3:10, Об’явл.3:3, 16:15), драматичні перипетії його бачив провідець. «Вони йдуть з далеких країн, від (самого краю) небес. ГОСПОДЬ і знаряддя Його гніву (буквально "гарячого дихання") прийдуть (рухаються), щоб знищити (розтрощити) всю землю!» (Ісаї, 13:3-6, 29:6; Йоіл.2:11).
Для розуміння сутності червоних грон Божого гніву над головою (космічних тіл, згідно [Л.2-4]), необхідно7. Вторгнення інопланетян
Вони їдять, п'ють, купують, продають, будують та з апломбом кажуть, "мир і захищеність", похваляючись. «Я буду в безпеці ("У мене все буде добре" [Л.26]), не дивлячись на те, що продовжуватиму ходити своїм власним шляхом» (Второзаконня, 29:19, пер. [Л.24]; "продовжувати робити, що роблю, і нічого поганого зі мною не станеться!", пер. [Л.21]).
Навпаки. Небо, почервоніле від сорому, покаже фатальні беззаконня його, поневолена їм "земля повстане проти нього" (Йова, 20:27). Сміх звернеться на плач, радість замінить горе; в стані депресії вигукнуть безтурботні, «Ми чуємо зойки (крики) страху (сум'яття і жаху). Немає миру» (Єремії, 30:5).
Дурість скаржиться на своїх дітей, Премудрість виправдовують її діти (Лк.7:35). Неосвічена людина гине, відкидаючи пізнання волі Господа свого. Тим, котрі втратили мудрість від великої кількості знань, не знадобляться віщуни з ворожками, тлумачі снів та чарівники-заклиначі, ні навіть астрологи чи піфії. Знадобляться одні професійні плакальниці.
Тому що «Господь відкрив Свій арсенал (сховище) зброї і взяв звідти знаряддя (зброю) Свого гніву
..." (Єремії, 50:25; у Масорі, "витягнув знаряддя гніву"). "Горе світові від усього, що веде людей до гріха!» (Матвія, 18:7, пер. [Л.24]), а до нього веде все, гідке волі Божій. Але хто торкається Ісуса Христа, освячується.
Звістка про близький крах цивілізації застане зненацька ставлячих перешкоди на шляху сліпих, біда їм. «Горе тим, котрі зло величають добром, і добро – злом, котрі темряву вважають світлом, а світло (підміняють) темрявою ...» (Ісаї, 5:18-23; Лк.6:24 25), вони будуть покарані в День гніву. Все ж таки зло тимчасове, а добро вічне.
Наві радить блокадникам сховатися від гніву (Іс.26:20), пророкуючи суд над усіма націями, море крові, трупи. «Бо вже ГОСПОДЬ виходить із Свого місцеперебування, аби покарати мешканців землі (щоб судити народи) за їхні беззаконня (злочини, гріхи). Земля тоді відкриє (явить) пролиту (поглинуту) на ній кров, і більше не ховатиме (не стане приховувати на ній) своїх убитих» (вірш 21).
Апостол Петро нагадує, попередній світ потопила вода (2Пет.3:6), передбачаючи, що нинішній знищить вогонь (вірші 7-10). Згідно з легендою, наведеною Йосипом Флавієм в "Юдейських старовинах", Сиф та його нащадки "знали від Адама, що людство буде винищено двічі: потопом і вогнем" [Л.25, стор. 440].
6. Імперія зла
Чи прилітає щось добре з країни північної в'язниці народів, яка висунула ультиматум всьому світу? Ні. Назустріч нашій планеті давно повернутий кінь могутнього завойовника, багато бояр, незліченний ескорт мобільних холопів його (Єз.38:2-4). Не злічити армади кіннотників, як не порахувати порошинок з-під копит, піщинок у морському піску, зірок, що слабо світяться у небі.Від великої прірви і кордонів півночі, з боку 7-ми зірок, з-за краю неба, ще раз стрімко нападе грабіжник, нагряне древній блукаючий варвар. Один із сімки войовничих братів, один з двох військових злочинців, які вціліли від сім'ї, що панувала на біду всесвіту.
Ім'я одіозного деспота північної імперії зла Гог, кількість огрядних маріонеток його 666, всі почесні спільники, але важко порахувати їх. Немов злодій уночі несподівано проникає через підкоп до будинку, так раптово з'явиться вертлявий перевертень, неможливо ухилитися від незліченного полчища його (Єз.38:4-9).
Настане страшний День Господній (1Сол.5:2-4, 2Пет.3:10, Об’явл.3:3, 16:15), драматичні перипетії його бачив провідець. «Вони йдуть з далеких країн, від (самого краю) небес. ГОСПОДЬ і знаряддя Його гніву (буквально "гарячого дихання") прийдуть (рухаються), щоб знищити (розтрощити) всю землю!» (Ісаї, 13:3-6, 29:6; Йоіл.2:11).
Для розуміння сутності червоних грон Божого гніву над головою (космічних тіл, згідно [Л.2-4]), необхідно
зафіксувати, "бачення пророків ... поставали в картинах, категоріях і поняттях їх часу" [Л.19, стор. 316 ]. Потрібно врахувати і наступні архаїчні космологічні вірування.
"Земній географії відповідає географія небесна. Прообрази всього сущого: країн, річок, міст, храмів - існують на небі у вигляді зірок, земні предмети є лише відображенням небесних" [Л.25, стор. 653]. Так довгоперіодичний метеорно-астероїдний потік з карликовою планетою на чолі, Данилом представлений у вигляді єдиної у своєму роді загадкової держави-терориста неземного походження.
«Четверте звір - це четверте царство, яке прийде на землю. Воно буде (різнитися) не таким (не схоже), як усі інші царства, а зовсім іншим (не схоже на інші, [Л.24]). Це четверте царство буде руйнувати (трощити),
"Земній географії відповідає географія небесна. Прообрази всього сущого: країн, річок, міст, храмів - існують на небі у вигляді зірок, земні предмети є лише відображенням небесних" [Л.25, стор. 653]. Так довгоперіодичний метеорно-астероїдний потік з карликовою планетою на чолі, Данилом представлений у вигляді єдиної у своєму роді загадкової держави-терориста неземного походження.
«Четверте звір - це четверте царство, яке прийде на землю. Воно буде (різнитися) не таким (не схоже), як усі інші царства, а зовсім іншим (не схоже на інші, [Л.24]). Це четверте царство буде руйнувати (трощити),
зневажати (вимолотить) і пожирати всі народи ("поглине всю землю" [Л.26]) по всьому світу » (Даниїла, 7:23, пер. [Л.21]; у віршах 2:34, 35 пророк називає його "камінь").
Тих же войовничих лютих прибульців Йехезкейл описує в категоріях військового з'єднання, великого скупчення сателітів, воно складається з багатьох племен на чолі з жорстоким вождем на ім'я "Гог" (Єз., гл.38). Через 700 років інший пророк назве збіговисько фламінів "кадильницею", наповненою вогнем і скинутою зверху (Об'явл.8:5).
Чорним лебедем прилетить велика ("люта" [Л.24]) загибель (Єр.4:6), примчиться світова чума від межі півночі (Єз.38:15, Єр.1:14; [Л.3]), від краю (6:22, Іс.13:5), із-за лінії горизонту [Л.8, стор. 652]. Вночі мала планета виглядає як ще один місяць, немов лебідь у небі, вершник на білому коні, який прискаче з боку 7 опорних зірок північного сузір'я Цефей.
Серед мирного життя злодій, отруйник, відморожений фанатик-вбивця раптово проникне у границі дружини, одягненої в сонце (Об’явл.12:1-4). Не можна розжалувати кам'яне серце, не вблагати нещадного людожера, який обложив нас (13:7), відкрив ящик Пандори, посудину з усілякими лихами.
Тих же войовничих лютих прибульців Йехезкейл описує в категоріях військового з'єднання, великого скупчення сателітів, воно складається з багатьох племен на чолі з жорстоким вождем на ім'я "Гог" (Єз., гл.38). Через 700 років інший пророк назве збіговисько фламінів "кадильницею", наповненою вогнем і скинутою зверху (Об'явл.8:5).
Чорним лебедем прилетить велика ("люта" [Л.24]) загибель (Єр.4:6), примчиться світова чума від межі півночі (Єз.38:15, Єр.1:14; [Л.3]), від краю (6:22, Іс.13:5), із-за лінії горизонту [Л.8, стор. 652]. Вночі мала планета виглядає як ще один місяць, немов лебідь у небі, вершник на білому коні, який прискаче з боку 7 опорних зірок північного сузір'я Цефей.
Серед мирного життя злодій, отруйник, відморожений фанатик-вбивця раптово проникне у границі дружини, одягненої в сонце (Об’явл.12:1-4). Не можна розжалувати кам'яне серце, не вблагати нещадного людожера, який обложив нас (13:7), відкрив ящик Пандори, посудину з усілякими лихами.
7. Вторгнення інопланетян
Винищувач народів (Єр.4:7) здійснить двотижневий набіг на Землю всією армією, багатьма рабами, що втілюють смерть. Військо його подібно до хмари міксантропної сарани з юрких штурмовиків: астероїди, великі та дрібні уламки, каміння, пісок, космічний пил (мал.2).
Грабіжники кинуться навперейми з пронизливим вереском, ніби злі пси, точно зграя лютих хвостатих хижаків шкереберть налетіла на здобич (Авв.1:8); з висоти трюкачі зістрибнутіь на вершини гір (Іл.2:2-11).
Космічні пірати увірвуться через дірку в небозводі, яка випромінює промені; зубчасте колесо, незриме вдень, але чорним сонцем низько пливе вночі. Зборище неймовірне, конвой численний, у повному озброєнні, з мечами, списами, луками, щитами, бронею, "з кіньми та вершниками" (Єзекіїля, 38:4, 15).
Непрохані женці оброблять гострими блискучими серпами майже всю планету, по всій її широті фронту. Зі сходу до заходу і від півночі до екватора обмолотять зубами гуркітливих вогняних колісниць; все розтрощать залізними копитами коней, пронизають дротиками.
Згідно архаїчних уявлень, заснованих на архетипах, обожнювані світила пересувалися твердим небозводом на чомусь подібному коням або колісницям [Л.9, стор. 666]. Тому пророк, до науковою мовою, так розповідає про загадковий повітряний десант; перевертні примчать в Йом Адонай.
«На вигляд вони подібні до коней, і женуться (скачуть, "летять" [Л.23]), як кіннота з вершниками. Скачуть по верхів’ях (гір, що за давніми повір'ями, ототожнювалися з небом [Л.1, 8, 9]) з гуркотом (стукотом) колісниць
(військових возів),– (ніби) із тріском палаючого вогню, що пожирає солому ...» (Йоіла, 2:1-11; Єз.38:1-9, 15).
Цілком правильно. Політ болідів, вогняних хвостатих "возів–колісниць", на висотах менше 55 км супроводжується стукотом, гуркотом, тріском звукових ударних хвиль. Від руйнування метеороїдів "здригається (тремтить) земля й
тремтять небеса" (Йоіла, 2:10; Мк.13:25). Через зіткнення з масивним астероїдом, знаряддям гніву Всемогутнього,
"зрушиться з місця свого земля" (Ісаї, 13:13, пер. [Л.24]).
У планети, що втратила рівновагу, стануть іншими орбіта, ексцентриситет, швидкості руху, відбудеться кутове зміщення осі обертання, відповідно, магнітного і термічного екваторів, кліматичних зон, інше. Ісая стверджує, для збирання небаченого війська від краю (13:5) з'явиться прапор на голій відкритій вершині (вірш 2, по-науковому, радіант).
Дивовижна сарана викличе великий оглушливий шум на горах, немов разом зібралося безліч бунтівних народів з різних царств, які оглядаються Господом (13:4, "уявлення про те, що божество бере участь у битві, було поширене на Близькому Сході в давнину" [Л.8, стор. 755]).
Від оглушливого ревіння гармат, гаубиць, мортир, криків численних вершників та стрільців втече населення з місць проживання, «всі міста будуть залишені ("з усіх міст втечуть люди", пер. [Л.26]), і не буде в них жодного
жителя» (Єр.4:29, Синод. пер.).
8. Страх та жах
Зближення метеорно-астероїдного потоку із Землею, викличе занепокоєння мешканців через можливе їх зіткнення; потім розгубленість, згодом паніку.
Перед небаченою армією Вседержителя злякаються лиходії від переляку, збліднуть безбожні від побаченого, затремтять відступники від почутого (Йоіл.2:6), дибки встануть на головах волосся їх.. В очікуванні лиха, коли смерть заглядає в очі, багато хто втратить свідомість, навіть помре внаслідок важких переживань. Як передбачає Господь Ісус Христос:
«люди будуть мертвіти (подихати, ціпенітимуть, падати бездиханими) від страху й чекання того (перед лихами), що йде (насувається) на ввесь світ ...» (Луки, 21:26). Дослівно, "непритомніють" [Л.10] або "падаючих бездиханими", що може означати смерть [Л.11]). Насправді, "де крах, там і страх".
Від лякаючих факторів нечуваних лих, які "насуваються на ввесь світ", не врятують ні будівництво бункерів, бліндажів, підземних міст, ні повсюдні масові евакуації (Єр.4:29). Далі події розвиваються все швидше.
Відбудуться сонячне, незабаром, місячне затемнення (Йоіл.2:31), зарухаються небесні тіла, почнуть масово падати "зірки" (Мк.13:25), ніби вмирають люди, пов'язані з ними [Л.25, стор. 472] .
Настане день серед ночі (2Пет.3:10), почервоніє у височині білосніжний лебідь, вершник змінить білого коня на рудого (Об’явл.6:2-3), підніметься великий вихор (Єр.25:32). Тривога перетвориться на почуття пригніченості, сльози - на стіну плачу.
«Скорбота охопить царя (заридає, "буде оплакувати мертвих", пер. [Л.21]]), князі (можновладці) впадуть у розпач (одягнуться в жах), а у простого народу затремтять руки ...» (Єзекіїля, 7:27, пер. [Л.26]).
Згідно з передбаченням, "нападе на них раптово с трах і жах" (Єремії, 15:8, Синод. пер.) від навали
Перед небаченою армією Вседержителя злякаються лиходії від переляку, збліднуть безбожні від побаченого, затремтять відступники від почутого (Йоіл.2:6), дибки встануть на головах волосся їх.. В очікуванні лиха, коли смерть заглядає в очі, багато хто втратить свідомість, навіть помре внаслідок важких переживань. Як передбачає Господь Ісус Христос:
«люди будуть мертвіти (подихати, ціпенітимуть, падати бездиханими) від страху й чекання того (перед лихами), що йде (насувається) на ввесь світ ...» (Луки, 21:26). Дослівно, "непритомніють" [Л.10] або "падаючих бездиханими", що може означати смерть [Л.11]). Насправді, "де крах, там і страх".
Від лякаючих факторів нечуваних лих, які "насуваються на ввесь світ", не врятують ні будівництво бункерів, бліндажів, підземних міст, ні повсюдні масові евакуації (Єр.4:29). Далі події розвиваються все швидше.
Відбудуться сонячне, незабаром, місячне затемнення (Йоіл.2:31), зарухаються небесні тіла, почнуть масово падати "зірки" (Мк.13:25), ніби вмирають люди, пов'язані з ними [Л.25, стор. 472] .
Настане день серед ночі (2Пет.3:10), почервоніє у височині білосніжний лебідь, вершник змінить білого коня на рудого (Об’явл.6:2-3), підніметься великий вихор (Єр.25:32). Тривога перетвориться на почуття пригніченості, сльози - на стіну плачу.
«Скорбота охопить царя (заридає, "буде оплакувати мертвих", пер. [Л.21]]), князі (можновладці) впадуть у розпач (одягнуться в жах), а у простого народу затремтять руки ...» (Єзекіїля, 7:27, пер. [Л.26]).
Згідно з передбаченням, "нападе на них раптово с трах і жах" (Єремії, 15:8, Синод. пер.) від навали
спустошувача; священики жахнуться, пророки заніміють (4:9). Всі, хто в житті не боявся покарання від Бога, відчувають жах від праведного гніву Його.
Великими очима страху побачать літаючі запальні стріли та вогняні списи залізних зубів дракона, які випадають з пащі-радіанта. Почують рев мідних труб над головою, крик підірваного неба, завивання киплячого моря. Відчують, як з усіх боків оточує подих смерті, тисне страх, душить жах.
Великими очима страху побачать літаючі запальні стріли та вогняні списи залізних зубів дракона, які випадають з пащі-радіанта. Почують рев мідних труб над головою, крик підірваного неба, завивання киплячого моря. Відчують, як з усіх боків оточує подих смерті, тисне страх, душить жах.
9. Щастя біжить, а нещастя летить
У Святому Письмі так йдеться про долю злодія. «Вдень його поглинатимуть жахи наче повінь (потоп); а вночі його вхопить (викраде ураган, смерч)) буря» (Йова, 27:20). «У вухах його стоїть крик жаху, нападе на нього згубник у мирний час» (15:21, пер. [Л.26]; Єз.38:7-9).
Заметаються ті, хто посіяв вітер, уночі вискочать з будинків назустріч зорі – радіанту метеорного потоку [Л.2]. Покинуть міста, втечуть шукати куди сховати від убивці життя своє (Йов.18:11, Іс.17:13).
Ескалація горя, скорботи, розпачу придушить мешканців землі. Вразить трагічна безвихідь немов буря, захлисне паніка від налетілого вихору біди (Пр.1:27); ні приховати страх, ні замкнути переляк, ні врятуватися від божевілля.
Про подібний таємничий стресовий стан, він супроводжується різкою зміною ритму скорочень серця, почуттям пригніченості, заціпеніння, виникненням тремору, повідомляє Давид.
«Моє серце здригається (тремтить) в мені, й побоювання смерті налягає на мене ("жах смертний мене стиснув", пер. [Л.23]). Страх і тремтіння мене охопили ("тремтіння охопило все тіло моє" [Л.26]), жах огортає мене» (Псалми, 55:5, 6).
Псалмоспівець мріє про крила, щоб полетіти в пустелю, сховатися від вихору (вірші 7-9). Ісус Христос радить тікати в гори (Мт.24:16), Йешайа – увійти до скелі, тобто, печери, чи заритися в землю (Іс.2:10). Щоб сховатися від нестерпно гарячої спеки (Об'явл.16:9), серед світу, який поринув у темряву (вірш 10).
Світло від сонця слабшає з кожним днем, а жар зверху посилюється, так як палити стане НЕ сонце, а вогонь (вірш 8, б). Точніше повітря, нагріте до 400 ºС гарячою ударною хвилею, розпеченими продуктами імпактних викидів, які повернулися, глобальними пожежами.
Задихаючись від кисневого голодування, страждаючи у темряві від сильної спеки, безбожні кусають розпухлі язики свої (Об'явл.16:10). Проклинаючи Бога за травми, страждання, біль, виразки, вони "не покаялися у своїх вчинках" (вірш 11).
Заметаються ті, хто посіяв вітер, уночі вискочать з будинків назустріч зорі – радіанту метеорного потоку [Л.2]. Покинуть міста, втечуть шукати куди сховати від убивці життя своє (Йов.18:11, Іс.17:13).
Ескалація горя, скорботи, розпачу придушить мешканців землі. Вразить трагічна безвихідь немов буря, захлисне паніка від налетілого вихору біди (Пр.1:27); ні приховати страх, ні замкнути переляк, ні врятуватися від божевілля.
Про подібний таємничий стресовий стан, він супроводжується різкою зміною ритму скорочень серця, почуттям пригніченості, заціпеніння, виникненням тремору, повідомляє Давид.
«Моє серце здригається (тремтить) в мені, й побоювання смерті налягає на мене ("жах смертний мене стиснув", пер. [Л.23]). Страх і тремтіння мене охопили ("тремтіння охопило все тіло моє" [Л.26]), жах огортає мене» (Псалми, 55:5, 6).
Псалмоспівець мріє про крила, щоб полетіти в пустелю, сховатися від вихору (вірші 7-9). Ісус Христос радить тікати в гори (Мт.24:16), Йешайа – увійти до скелі, тобто, печери, чи заритися в землю (Іс.2:10). Щоб сховатися від нестерпно гарячої спеки (Об'явл.16:9), серед світу, який поринув у темряву (вірш 10).
Світло від сонця слабшає з кожним днем, а жар зверху посилюється, так як палити стане НЕ сонце, а вогонь (вірш 8, б). Точніше повітря, нагріте до 400 ºС гарячою ударною хвилею, розпеченими продуктами імпактних викидів, які повернулися, глобальними пожежами.
Задихаючись від кисневого голодування, страждаючи у темряві від сильної спеки, безбожні кусають розпухлі язики свої (Об'явл.16:10). Проклинаючи Бога за травми, страждання, біль, виразки, вони "не покаялися у своїх вчинках" (вірш 11).
10. Спроби врятуватися
Багато хто покине місця проживання, залишать будинки і квартири, які тут же пограбують мародери. Ніхто не може розрядити напружену похмуру атмосферу. Деякі сховаються на 42 місяці під землю, втечуть на зрізані вершини гір, сховаються в печерах.
Як радить пророк, так багато хто вчинить. «Побіжать у печери ховатися, у нори земляні заб'ються у страху перед ГОСПОДОМ, перед сяйвом Його величі ("через блиск і велич Його" [Л.23]), коли Він стане стрясати землю!» (Ісаї, 2:19, пер. [Л.26]).
Так, якщо Йахве Елохім почне трясти планету, то стисне дихання, закладе вуха, затремтять серця, трясуться коліна; потече кров із носа, вух, рота (Іс.63:1-6). Всі корчать від болю, "смертельна блідість на обличчях у всіх" (Наума, 2:10, пер. [Л.26]); мукають нещасні наче німі, плачуть; скрипить пісок на зубах у них.
Полетять безбожні точно м'якіна, гнана вітром, «вони втікатимуть, як втікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься» (Левіти, 26:36, б), Господь потрясе світобудову (Іс.2:19). Чому вони тікають, а не їдуть? тому що дороги будуть заблоковані автомобільним транспортом, який зламався або покинутий, коли закінчується паливо.
Масова втеча в гори представників різних соціальних станів з усіх країн відкривається в есхатологічних баченнях наві. «А земні царі, вельможі (чиновники), тисяцьки (полководці), багатії, сильні (владні), кожний раб і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах» (Об'явлення, 6:15; Єз.7:16, Іс.2:21).
Чому сховається кожна людина? Щоб врятуватись від незвичайного ураганного вітру, "пекучого" (Єр.4:11, 12) і "ніщивного" (Пс.11:6). У сучасному розумінні, надзвуковий ударної хвилі з розпечених газів, мінерального пилу, піску. Від вогненних бур, штормів, сильно нагрітого повітря можна сховатися у землянках, бункерах, печерах, ущелинах.
Вони послужать укриттям від сяючих наче блискавка метеоритів, які зневажають дерево немов меч Яхве, що НЕ повертається в піхви свої (Єз.21:4-10). Пісок та дрібні камінці ударної хвилі здирають кору з дерев точно сарана (Йоіл.1:6, 7), січуть гілки немов залізо (Іс.10:33, 34, 18:5). Пробивають одяг як картеч, валять контужених додолу.
Великі пророки називають метеорити кам'яним градом Йахве Елохім (Іс.30:30, Єз.13:11-13), малі – стрілами і списами Його (Авв. 3:11, Зах.9:14; Ісая у вірші 50:11 - запальними стрілами), Йоіл уподібнює численні фрагменти сарані з левовими зубами і іклами.
Іоанн, використовуючи існуючі терміни, поняття, архетипи називає космічні тіла зірками (Об’явл.6:13), кадильницею з неба (8:5), вогнем, горою, зіркою (8:7-10, 9:1), залізним жезлом ( 2:27, 19:15). Політ в атмосфері масивних об'єктів супроводжується потужним трубним звуком (8:7-12, 9:1).
Від звуку труб розлютяться доти зв'язані ангели 4-х стихій, вони вигублять "третину людей" (9:13-15). "Кінець часів буде відзначений наростанням числа природних катаклізмів внаслідок Божого суду над землею" [Л.1, стор 1171]).
Як радить пророк, так багато хто вчинить. «Побіжать у печери ховатися, у нори земляні заб'ються у страху перед ГОСПОДОМ, перед сяйвом Його величі ("через блиск і велич Його" [Л.23]), коли Він стане стрясати землю!» (Ісаї, 2:19, пер. [Л.26]).
Так, якщо Йахве Елохім почне трясти планету, то стисне дихання, закладе вуха, затремтять серця, трясуться коліна; потече кров із носа, вух, рота (Іс.63:1-6). Всі корчать від болю, "смертельна блідість на обличчях у всіх" (Наума, 2:10, пер. [Л.26]); мукають нещасні наче німі, плачуть; скрипить пісок на зубах у них.
Полетять безбожні точно м'якіна, гнана вітром, «вони втікатимуть, як втікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься» (Левіти, 26:36, б), Господь потрясе світобудову (Іс.2:19). Чому вони тікають, а не їдуть? тому що дороги будуть заблоковані автомобільним транспортом, який зламався або покинутий, коли закінчується паливо.
Масова втеча в гори представників різних соціальних станів з усіх країн відкривається в есхатологічних баченнях наві. «А земні царі, вельможі (чиновники), тисяцьки (полководці), багатії, сильні (владні), кожний раб і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах» (Об'явлення, 6:15; Єз.7:16, Іс.2:21).
Чому сховається кожна людина? Щоб врятуватись від незвичайного ураганного вітру, "пекучого" (Єр.4:11, 12) і "ніщивного" (Пс.11:6). У сучасному розумінні, надзвуковий ударної хвилі з розпечених газів, мінерального пилу, піску. Від вогненних бур, штормів, сильно нагрітого повітря можна сховатися у землянках, бункерах, печерах, ущелинах.
Вони послужать укриттям від сяючих наче блискавка метеоритів, які зневажають дерево немов меч Яхве, що НЕ повертається в піхви свої (Єз.21:4-10). Пісок та дрібні камінці ударної хвилі здирають кору з дерев точно сарана (Йоіл.1:6, 7), січуть гілки немов залізо (Іс.10:33, 34, 18:5). Пробивають одяг як картеч, валять контужених додолу.
Великі пророки називають метеорити кам'яним градом Йахве Елохім (Іс.30:30, Єз.13:11-13), малі – стрілами і списами Його (Авв. 3:11, Зах.9:14; Ісая у вірші 50:11 - запальними стрілами), Йоіл уподібнює численні фрагменти сарані з левовими зубами і іклами.
Іоанн, використовуючи існуючі терміни, поняття, архетипи називає космічні тіла зірками (Об’явл.6:13), кадильницею з неба (8:5), вогнем, горою, зіркою (8:7-10, 9:1), залізним жезлом ( 2:27, 19:15). Політ в атмосфері масивних об'єктів супроводжується потужним трубним звуком (8:7-12, 9:1).
Від звуку труб розлютяться доти зв'язані ангели 4-х стихій, вони вигублять "третину людей" (9:13-15). "Кінець часів буде відзначений наростанням числа природних катаклізмів внаслідок Божого суду над землею" [Л.1, стор 1171]).
11. Загибель від вогню, диму, сірки
Широко відчиняться ворота смерті, всі снопи, зібрані Господом на гумно, будуть обмолочені. Хто не сховається від вогняного дощу, загине (Лк.17:29, 30); задихнеться від ядухи, отруїться токсичними газами, згорить подібно до сухої трави.
Пожежі, вони роздмухуються вітрами рідкісної ураганної сили, охоплять величезні площі, стрімко розіллються по землі, перетворюючи її на піч, що реве (рис.3). «Адже надходить День (час суду), що палає, як (розпечена) піч»
(Малахії, 3:19). Тоді.
«Народи (перегорять, немов вапно) уподібняться до гашеного вапна (Люди горітимуть, доки їхні кістки не перетворяться на вапно), до вирваної тернини, яка (швидко згорить) чекає на спалення у вогні» (Ісаї, 33:12; у дужках, тексти з інших перекладів) .
Пророк, побачивши обпалену пожежею землю в Йом Адонай, заявляє, "вже нікому не буде порятунку" (Йоіла, 2:3). Йешайа уточнює, «всі, хто прихильний до зла, будуть винищені» (Ісаї, 29:20, пер. [Л.24]). Немає спасіння безбожним, ніщо не може позбавити їх від палаючих ревнощів Ель Шаддай, навіть багатство (Соф.1:18).
У день Божого гніву "палючий вогонь" (Авв.3:5, букв. "жар, що спалює" [Л19]) швидко знищить усіх противників Його. А саме, "подих вогню і дихання полум'я і сильна буря" (3Ездр.13:9-11). Одяг миттєво спалахне ніби суха тернина від ударної надзвукової хвилі, що біжить.
Зі всіх жителів, які загинуть у стихійних лихах, багато хто згорить від ударних хвиль, адже температура в епіцентрі імпактів перевищує 1 000 000 ºС. Перед смертю неможливо надихатися гарячим повітрям, яке обпалює легені.
Навіть далеко від епіцентру, контужених людей, що задихаються, тварин та птахів спалить "дихання полум'я"
«Народи (перегорять, немов вапно) уподібняться до гашеного вапна (Люди горітимуть, доки їхні кістки не перетворяться на вапно), до вирваної тернини, яка (швидко згорить) чекає на спалення у вогні» (Ісаї, 33:12; у дужках, тексти з інших перекладів) .
Пророк, побачивши обпалену пожежею землю в Йом Адонай, заявляє, "вже нікому не буде порятунку" (Йоіла, 2:3). Йешайа уточнює, «всі, хто прихильний до зла, будуть винищені» (Ісаї, 29:20, пер. [Л.24]). Немає спасіння безбожним, ніщо не може позбавити їх від палаючих ревнощів Ель Шаддай, навіть багатство (Соф.1:18).
У день Божого гніву "палючий вогонь" (Авв.3:5, букв. "жар, що спалює" [Л19]) швидко знищить усіх противників Його. А саме, "подих вогню і дихання полум'я і сильна буря" (3Ездр.13:9-11). Одяг миттєво спалахне ніби суха тернина від ударної надзвукової хвилі, що біжить.
Зі всіх жителів, які загинуть у стихійних лихах, багато хто згорить від ударних хвиль, адже температура в епіцентрі імпактів перевищує 1 000 000 ºС. Перед смертю неможливо надихатися гарячим повітрям, яке обпалює легені.
Навіть далеко від епіцентру, контужених людей, що задихаються, тварин та птахів спалить "дихання полум'я"
метану, сірководню, етану, вони утворюють палаючі вихори і вогняні шторми ("сильна буря" , 3Ездр.). Навіть міцна людина уподібниться до сухого клоччя, "спалахнуть вони разом, і ніхто не згасить" (Ісаї, 1:31, пер. [Л.24]).
Частина трупів згорить вщент, їхні кістки немов вапняк при випаленні, стануть гашеним вапном (33:12). Крім того, навіть каміння перетвориться на потовчене вапно (29:7, Масора). Інші трупи, розсипані наче зерна, перетворяться на мумії, висушені гарячим повітрям.
Тому провідець з жахом запитує. «Хто може встояти перед Його гнівом (обуренням, прокляттям) ... Його гнів (буквально, "гаряче дихання") розливається вогнем» (Наума, 1:6, а). Правителям та вождям немає надійного притулку в руїнах міст, нікому не можна втекти від гніву Небесного Воїна, не уникнути люті спустошувача Його (Єр.25:35-38).
Не під силу врятуватися грішившим перед Господом (Соф.1:17, 18), вони згорять точно солома (Наум.1:10), перетворяться на попіл (Мал.4:1, 3). «І буде в день суду тим, хто відпали від віри в Бога і створили гріх, вогняні водоспади поллються ... і під небом буде полум'я жорстоке, яке не згасне, але хлине до суду гніву ...» (Об'явлення Петра, 5:1-5).
У дні Великої скорботи з гучним шумом зникне небосхил, зруйнований жахливим вибухом, розтануть стихії, які загорілися, закипить море; "земля та діла, що на ній, згорять" (2Пет.3:10, "земля, разом з усім, що на ній, буде спалена" [Л.21]). Температура її поверхні досягне 300 ° С і більше.
Нижня атмосфера розжариться до 400 °С, ось чому пророк бачить, "палила людей велика (сильна) спека"
Частина трупів згорить вщент, їхні кістки немов вапняк при випаленні, стануть гашеним вапном (33:12). Крім того, навіть каміння перетвориться на потовчене вапно (29:7, Масора). Інші трупи, розсипані наче зерна, перетворяться на мумії, висушені гарячим повітрям.
Тому провідець з жахом запитує. «Хто може встояти перед Його гнівом (обуренням, прокляттям) ... Його гнів (буквально, "гаряче дихання") розливається вогнем» (Наума, 1:6, а). Правителям та вождям немає надійного притулку в руїнах міст, нікому не можна втекти від гніву Небесного Воїна, не уникнути люті спустошувача Його (Єр.25:35-38).
Не під силу врятуватися грішившим перед Господом (Соф.1:17, 18), вони згорять точно солома (Наум.1:10), перетворяться на попіл (Мал.4:1, 3). «І буде в день суду тим, хто відпали від віри в Бога і створили гріх, вогняні водоспади поллються ... і під небом буде полум'я жорстоке, яке не згасне, але хлине до суду гніву ...» (Об'явлення Петра, 5:1-5).
12. Хрещення вогнем
Нижня атмосфера розжариться до 400 °С, ось чому пророк бачить, "палила людей велика (сильна) спека"
у пітьмі! (Об’явлення, 16:9, 10; "їх палила нестерпна спека [Л.20, 24], "Люди згоряли від сильної спеки" [Л.23]). Бо настав «День, що палає, як (розпечена) піч» (Малахії, 3:19), вона спалить божевільних немов засохлі гілки, які не приносять плодів (Івана, 15:6).
Всі покинуті овдовілі міста миттєво зруйнує глобальний струс (Об’явл.16:19), знищать пожежі (18:8), заллє бурхлива вода, руїни розвіє сильний вітер [Л.2, 3], так як за одну годину відбувся суд (вірш 10). Серпоподібне небесне знаряддя жнив пожне планету (14:14-20), кожен беззаконник полум'ям осолиться, мужність та розум покинуть його.
Народи, що працювали для вогню, пройдуть "хрещення вогнем", передбачене Іваном (Мт.3:11, 12). Тут хрещення
Всі покинуті овдовілі міста миттєво зруйнує глобальний струс (Об’явл.16:19), знищать пожежі (18:8), заллє бурхлива вода, руїни розвіє сильний вітер [Л.2, 3], так як за одну годину відбувся суд (вірш 10). Серпоподібне небесне знаряддя жнив пожне планету (14:14-20), кожен беззаконник полум'ям осолиться, мужність та розум покинуть його.
Народи, що працювали для вогню, пройдуть "хрещення вогнем", передбачене Іваном (Мт.3:11, 12). Тут хрещення
"відноситься до майбутнього суду, як пояснює Матвій (Мф.3: 12)" [Л.27, стор. 14]. "Адже Він, як ливарний
(розплавляючий) вогонь" (Малахії, 3:2, б). Господь Ісус Христос образно попереджає тих, хто живе в останні дні, так.
«Отже, як збирають кукіль (бур'яни виривають) і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть (видалять, очистять) з Його Царства всі спокуси (все, що веде до гріха; хто інших спокушав)" й тих, хто чинить беззаконня (зло), і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт
зубів» (Матвія, 13:40-42).
Від похоронних гарячих ударних хвиль, диму, попелу, виючих вихорів з палаючого повітря, вулканічних розжарених пірокластичних потоків, гіпотермії, задухи від диму і отруйних газів, гіпоксії помре не менше третини роду людського (Об’явл.9:18). Зокрема 2/3 ізраїльтян (Зах.13:8), що вразили Пастиря свого (вірш 7).
«Через це (зникне народ) вони уподібняться до ранкового туману, до роси, що вранці зникає,– вони, як полова, піднята (здувана) вітром з току (гумна), і як дим з комина» (Осії, 13:3).В екстремальних умовах ніколи оплакати загиблих, неможливо поховати (Єр.25:33), відспівування зробить вітер, що виє, а накриють гарячий попіл, розжарене вугілля, розмелена пемза.
Виповниться загадково-незрозуміле пророцтво. «На нечестивих (лиходіїв), наче дощем, Він пошле (проллє, обрушить) вогонь, сірку та нищівний (палючий) вітер ("пошле в покарання їм" [Л.26]),– як частку (з чаші) їхньї долі» (Псалми, 11:6; "Вихор вогненний – ось їх доля", пер. [Л.23]).
На планеті запанує палаюче пекло крематорію, в ньому важко дихати, не можна вижити. Все-таки вихори небачені, дощі нечувані, пожежа небувала, нестерпно спекотне повітря в напівтемряві, далеко не всі нещастя. Це лише продовження різноманітних лих, той випадок, коли "біда не приходить одна, а за собою ще й горе приводить".
«Отже, як збирають кукіль (бур'яни виривають) і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть (видалять, очистять) з Його Царства всі спокуси (все, що веде до гріха; хто інших спокушав)" й тих, хто чинить беззаконня (зло), і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт
зубів» (Матвія, 13:40-42).
Від похоронних гарячих ударних хвиль, диму, попелу, виючих вихорів з палаючого повітря, вулканічних розжарених пірокластичних потоків, гіпотермії, задухи від диму і отруйних газів, гіпоксії помре не менше третини роду людського (Об’явл.9:18). Зокрема 2/3 ізраїльтян (Зах.13:8), що вразили Пастиря свого (вірш 7).
«Через це (зникне народ) вони уподібняться до ранкового туману, до роси, що вранці зникає,– вони, як полова, піднята (здувана) вітром з току (гумна), і як дим з комина» (Осії, 13:3).В екстремальних умовах ніколи оплакати загиблих, неможливо поховати (Єр.25:33), відспівування зробить вітер, що виє, а накриють гарячий попіл, розжарене вугілля, розмелена пемза.
Виповниться загадково-незрозуміле пророцтво. «На нечестивих (лиходіїв), наче дощем, Він пошле (проллє, обрушить) вогонь, сірку та нищівний (палючий) вітер ("пошле в покарання їм" [Л.26]),– як частку (з чаші) їхньї долі» (Псалми, 11:6; "Вихор вогненний – ось їх доля", пер. [Л.23]).
На планеті запанує палаюче пекло крематорію, в ньому важко дихати, не можна вижити. Все-таки вихори небачені, дощі нечувані, пожежа небувала, нестерпно спекотне повітря в напівтемряві, далеко не всі нещастя. Це лише продовження різноманітних лих, той випадок, коли "біда не приходить одна, а за собою ще й горе приводить".
13. Смерть від землетрусів
Найбільше нещастя, воно вразить усіх, – величезний струс (Об’явл.16:18-20). Неможливо сховатися від нього в ґрунті, воді, печерах, на вершинах (Ам.9:1-5). Не врятують навіть підземні міста, вони заваляться, гора зійдеться з горою.Осквернена гріхом планета виригне народи, разом з їхніми мерзотами (Лев.18:27, 28). Навіть кістки випадуть з трун (Єр.8:1, 2), живі віддадуть перевагу смерті над життям (вірш 3).
«Як черви земні виповзуть ("трясучись, з нір своїх", [Л.23]) вони (тремтячи) з укріплень (укриттів) своїх»
(Михея, 7:17, Синод. пер.), втечуть у долини (Зах.14:5). Рятуючись від сильних коливань суходолу на всіх континентах.
Бо «стався великий (страшний) землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі ("за весь час існування людей", пер. [Л.24]): такий землетрус, такий потужний!» (Об’явлення, 16:18).
Небачений по магнітуді (13 одиниць) та розташуванню епіцентру (біля поверхні), тому максимальний за інтенсивністю руйнувань (XII балів). Спровоковані численні тектонічні макросеймси охоплять ВСЮ планету (Лк.21:11).
В результаті значних деформацій кори потонуть острови, покриється ямами, провалами, довгими глибокими тріщинами ґрунт, немов зоране поле. Впадуть хмарочоси, проваляться люди, дерева, будинки, автомобілі, вулиці, мости, греблі. Немов титани трощать їх, ніби гігантські миші гризуть їх.
Спустілі поселення перетворяться на купи руїн (Мих.3:12, Єр.26:18). Вони впадуть під тягарем беззаконня, потім потонуть (Об'явл.18:1-21), вже не встануть у колишній величі. Немає жодного міста-притулку, де можна втекти від помсти.
Сповниться пророцтво. «Як земля, яку розтинають і дроблять, так розсипані наші кістки у пащі світу мертвих» (Псалми, 141:7, пер. [Л.24]; "Роздроблені, розбиті, по землі розкидані кістки наші - у щелепах Шеола ", пер. [Л.23]).
Загибель усім, хто залишився в давильні мегаполісів; смерть тим, хто сховався на зрізаних вершинах гір, закопався у ґрунт, піднявся у повітря, опустився на дно моря. Рухнуть залишені мешканцями будинки, обрушаться вікові гори, зійдуть снігові лавини, сіли, зсуви ґрунту, перекинуться озера, річки потечуть назад.
На жаль, таке горе ні засипати, ні закопати, ні затопити.
Бо «стався великий (страшний) землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі ("за весь час існування людей", пер. [Л.24]): такий землетрус, такий потужний!» (Об’явлення, 16:18).
Небачений по магнітуді (13 одиниць) та розташуванню епіцентру (біля поверхні), тому максимальний за інтенсивністю руйнувань (XII балів). Спровоковані численні тектонічні макросеймси охоплять ВСЮ планету (Лк.21:11).
В результаті значних деформацій кори потонуть острови, покриється ямами, провалами, довгими глибокими тріщинами ґрунт, немов зоране поле. Впадуть хмарочоси, проваляться люди, дерева, будинки, автомобілі, вулиці, мости, греблі. Немов титани трощать їх, ніби гігантські миші гризуть їх.
Спустілі поселення перетворяться на купи руїн (Мих.3:12, Єр.26:18). Вони впадуть під тягарем беззаконня, потім потонуть (Об'явл.18:1-21), вже не встануть у колишній величі. Немає жодного міста-притулку, де можна втекти від помсти.
Сповниться пророцтво. «Як земля, яку розтинають і дроблять, так розсипані наші кістки у пащі світу мертвих» (Псалми, 141:7, пер. [Л.24]; "Роздроблені, розбиті, по землі розкидані кістки наші - у щелепах Шеола ", пер. [Л.23]).
Загибель усім, хто залишився в давильні мегаполісів; смерть тим, хто сховався на зрізаних вершинах гір, закопався у ґрунт, піднявся у повітря, опустився на дно моря. Рухнуть залишені мешканцями будинки, обрушаться вікові гори, зійдуть снігові лавини, сіли, зсуви ґрунту, перекинуться озера, річки потечуть назад.
На жаль, таке горе ні засипати, ні закопати, ні затопити.
14. Загибель від гігантських хвиль
Врятуватися від лютих валів, що піняться (Авв.3:10), можна лише на горах (Єз.7:16, Об’явл.6:15). Марні інші тортури спробами врятуватися.
Підуть під воду острови, гравітаційні хвилі ринуться на сушу; так як цунамі, низькі у разі виникнення (зазвичай до 1 м), високо піднімуться біля узбережжя на сотні і тисячі метрів (мал.4).
Завалені в розщелинах скель, проваллях, тріщинах, ямах; під зсувами, пірокластичними лавинами, гігантським градом і морськими хвилями на суходолі, багато хто загине, зруйнуються як глиняний посуд (Іс.2:19, Пс.69:3, Об’явл. 9:18, 16:19-21), немов ягоди винограду, розтоптані у давильні (14:20, 11:13).
Не вгадаєш де впадеш чи провалишся, де втопишся; скільки людей, стільки смертей, і немає двох абсолютно однакових. Таких масових лих, які йдуть одне за одним, ніколи не бачила ні одна сучасна людина.
З кожним днем не легше, як за прислів'ям, "прийшла біда, відчиняй ворота". Того, хто уникнув одного нещастя, неодмінно наздожене друге чи третє (Ам.5:17-19), що посіяли, то пожнемо; за Писанням.
«Народи провалилися (звалилися) в яму, яку самі викопали. Їхня нога заплуталась у сітях (у сіті потрапили свої), які вони наставили » (Псалми, 9:16; у дужках, текст з [Л .21]).
Автор роботи [Л.7] вважає, "за період скорботи, принаймні половина жителів нашої планети буде винищена" (стор. 124), але Цефанія стверджує інше. «Я цілковито знищу з поверхні землі все, – говорить ГОСПОДЬ!»
Підуть під воду острови, гравітаційні хвилі ринуться на сушу; так як цунамі, низькі у разі виникнення (зазвичай до 1 м), високо піднімуться біля узбережжя на сотні і тисячі метрів (мал.4).
Завалені в розщелинах скель, проваллях, тріщинах, ямах; під зсувами, пірокластичними лавинами, гігантським градом і морськими хвилями на суходолі, багато хто загине, зруйнуються як глиняний посуд (Іс.2:19, Пс.69:3, Об’явл. 9:18, 16:19-21), немов ягоди винограду, розтоптані у давильні (14:20, 11:13).
Не вгадаєш де впадеш чи провалишся, де втопишся; скільки людей, стільки смертей, і немає двох абсолютно однакових. Таких масових лих, які йдуть одне за одним, ніколи не бачила ні одна сучасна людина.
З кожним днем не легше, як за прислів'ям, "прийшла біда, відчиняй ворота". Того, хто уникнув одного нещастя, неодмінно наздожене друге чи третє (Ам.5:17-19), що посіяли, то пожнемо; за Писанням.
«Народи провалилися (звалилися) в яму, яку самі викопали. Їхня нога заплуталась у сітях (у сіті потрапили свої), які вони наставили » (Псалми, 9:16; у дужках, текст з [Л .21]).
Автор роботи [Л.7] вважає, "за період скорботи, принаймні половина жителів нашої планети буде винищена" (стор. 124), але Цефанія стверджує інше. «Я цілковито знищу з поверхні землі все, – говорить ГОСПОДЬ!»
(Софонії, 1:2, 3). Наві пророкує загибель птахів небесних, риб морських, свійських тварин, безбожних (вірш 3).
Як здійсниться винищення, передбачає інший таємновидець. «Страх (жах, згуба), яма (рів) і пастка (петля,
мережа) на тебе, мешканцю землі. (Тоді) Станеться таке: (всякий) хто втікатиме від страшного крику (крики
жаху почувши), впаде в яму (багато хто проваляться в ями),
а хто вилізе (вибереться) з ями, потрапить у пастку (петлю, мережу, інші пастки), тому що (згори) вікна небесні відкриються (розчиняться), і захитаються (затремтять) основи землі» (Ісаї, 24:17,18); "пророк журиться, передбачаючи жахи Великої скорботи" [Л.28, стор. 915].
Як здійсниться винищення, передбачає інший таємновидець. «Страх (жах, згуба), яма (рів) і пастка (петля,
мережа) на тебе, мешканцю землі. (Тоді) Станеться таке: (всякий) хто втікатиме від страшного крику (крики
жаху почувши), впаде в яму (багато хто проваляться в ями),
а хто вилізе (вибереться) з ями, потрапить у пастку (петлю, мережу, інші пастки), тому що (згори) вікна небесні відкриються (розчиняться), і захитаються (затремтять) основи землі» (Ісаї, 24:17,18); "пророк журиться, передбачаючи жахи Великої скорботи" [Л.28, стор. 915].
15. Все раптом затремтить?
Фундаментальне потрясіння землі коли вона зрушиться з місця свого (Іс.13:13), зробить найзгубніший вплив на море і сушу; на тих, хто наповнює їх, що плаває, повзає, бігає.
Трястись буде не одна планета, просіюючи мешканців через сито смерті (Іс.30:28). У стан раптової безпрецедентної фізичної вібрації увійде ВСЕ живе, за Писанням.
«І затремтять переді Мною риби в морі та небесні птахи, польові (у лісі) звірі та всі плазуни, які живуть на землі, а також усі люди, що заселяють землю» (Єзекіїля, 38:20). Все потрясе Бог небесних воїнств,
викличе тремтіння мешканців всіх країн.
«Ось що говорить ГОСПОДЬ Саваот (Воїнств): Я ще раз, – а це станеться незабаром, – потрясу (затрясу) небеса й землю, море й суходіл. Я потрясу (затрясу) всі народи ...» (Аггея, 2:6, 7; Йоїл.2:6).
Безсумнівно, слідом за неботрясінням здригнуться океани і материки; руйнуються вікові гори, осядуть давні пагорби; затремтять всі жителі (Авв.3:6). Загрози життя сиплються як зверху, так підстерігають унизу.
«І висоти будуть їм страшні, і на дорозі жахи» (Екклезіаста, 12:5, Синод. пер; "І висоти вбоїшся, і страх охопить у дорозі", пер. [Л.26]). У стані дрижання шлунка їдять хліб, тремтячим горлом п'ють воду, вібруючими легенями дихають розпеченим повітрям.
При сейсмічних впливах людина втрачає рівновагу у положенні стоячи або при ходьбі. У разі сильних поштовхів валиться на бік чи спину, перекидається, наче раптово потрапивши в таємно розкинуту мережу, ходьба чи біг неможливі [Л.12]. Вони повзуть наче обважнілий коник (Еккл.12:5, пер. [Л.21, 26]).
Ті, що лежать без сил, підкидаються вгору і падають вниз ... до виснаження (Іс.30:28, Мт.3:12). Немов при віянні обмолоченого зерна лопатою або просіюванні через сито [Л.8, стор. 715, 721]; лежачих битих безліч, немає жодного не битого. За першою бідою поспішає ще одна, така ж надзвичайно дивовижна.
16. Резонанс
Внаслідок коливання поверхні землі (в т.ч. рух літосферних плит), води (цунамі), повітря (бурі, урагани), удари блискавок виникають пружні хвилі низької частоти від 0,001 герц до 16 Гц (т.зв. "інфразвук") ). Вони поширюються на великі відстані.
Під впливом інфразвуку можуть відбуватися негативні зміни у нервовій, серцево-судинній, кістково-суглобовій системах; трансформації, які супроводжуються сильними больовими відчуттями.
Так збіг частоти інфразвукових хвиль з частотою коливань внутрішніх органів людини призводить до збільшення їх амплітуди (до резонансу). Наприклад, шлунка та кишечника при 2 ... 4 Гц, черевній порожнині та нирок 4 ... 8 Гц, рук – 2 .. .5 Гц, хребта 7 Гц, скорочень серця 1 ... 2 Гц, вестибулярного апарату 0, 5 ... 13 Гц, альфа-ритмів мозку при 8 ... 13 Гц.
Резонанс викликає вібрацію (трепет, тремтіння) внутрішніх та зовнішніх органів, погіршення зору і слуху, нудоту, блювання, біль, судоми; психічні розлади, несвідомий страх, паніку, жах; спазми м'язів та судин, зміни ритмів серцевих скорочень.
Понад те, утруднення дихання, підвищення артеріального тиску, втрату рівноваги та здатності правильно орієнтуватися у просторі. Висока інтенсивність інфразвуку, що перевищує 180 децибел, може викликати миттєву смерть внаслідок розриву альвеол у легенях [Л.13, 14].
Немає спокою ні живим, ні мертвим. В результаті тектонічних потрясінь у день гніву (Іс.24:18-20) "земля викине
(у Масорі, виригне) померлих" (26:19). Іншими словами, з могил назовні будуть викинуті кістки, в т.ч. з гробниць (Єр.8:1). «Ніхто не збере цих кісток і не поховає їх знову» (вірш 2, пер. [Л.21, 26]).
Після закінчення покарання, «Земля тоді відкриє (явить) пролиту (поглинену) на ній кров» (Ісаї, 26:21, в), червона рідина заповнить всі відкриті водойми. Твердь "більше не ховатиме своїх убитих " (вірш 21, г), які валяються наче гній (Єр.8:2).
Нема кому підібрати, оплакати, поховати їх; неможливо взяти участь у поминальній трапезі. Немає втішителя у тих, хто вижив, хто не збожеволів в стихійних лихах.
Через вихор-гіперган, він піднявся від країв (Єр.25:32), «лежатимуть побиті (вражені, убиті) ГОСПОДОМ від
одного краю землі й до іншого краю землі. Вони не будуть оплакані,– їх не позбирають і не поховають,–вони будуть (стануть) як гній (покидьки) на просторах землі» (Єремії, 25:33, "вони залишаться лежати, як гній" [Л.21]).
17.Загадка фізіологічних розладів
Лише особливим духовним станом, разом з тим, скороченням перспективи, коли "пророк настільки ясно і чітко бачив внутрішнім поглядом майбутню подію, що відстань між ними як би скорочувалася, і здавалося, що вона настане з хвилини на хвилину або навіть вже настала" [Л.15, стор. 472], якось можна пояснити наступний разючий факт.
Старозавітні наві, від слів Господа та видінь трагедії (Єр.23:9, Авв.3:2, 16, Дан.10:16), вже випробували на собі (!)
Старозавітні наві, від слів Господа та видінь трагедії (Єр.23:9, Авв.3:2, 16, Дан.10:16), вже випробували на собі (!)
та фрагментарно зафіксували загадкові психосоматичні хвороби, передбачаючи майбутні фізіологічні порушення у постраждалих. "Вони (біблійні пророки) відчувають удар Божої руки задовго до того, як він паде на інших" [Л.1, стор. 980].
Тепер й "інші" зазнають фізіологічної та психологічної дезорганізації в період Великої скорботи. Єремія, Ісая, Авакум, Єзекіїль, Наум, Давид, Екклезіаст у поняттях, термінах, образах своїх епох пророкують так. У "день полум'яного гніву" Бога (Плач.1:12) раптово затремтять стегна, нутрощі, кістки, руки, коліна:
• «мої крижі (стегна) сповнені болісним тремтінням, мене схопили нестерпні страждання, як муки породіллі ...» ( Ісаї, 21:3), «скрутило мене – нічого не чую , страшно мені – не бачу нічого» (кінцівка вірша 3 у перекладі [ Л.26]);
• «затремтіло моє нутро (утроба, сердце) ... , задрижали (затремтіли) мої губи,– біль пройняв мої кості,
Тепер й "інші" зазнають фізіологічної та психологічної дезорганізації в період Великої скорботи. Єремія, Ісая, Авакум, Єзекіїль, Наум, Давид, Екклезіаст у поняттях, термінах, образах своїх епох пророкують так. У "день полум'яного гніву" Бога (Плач.1:12) раптово затремтять стегна, нутрощі, кістки, руки, коліна:
• «мої крижі (стегна) сповнені болісним тремтінням, мене схопили нестерпні страждання, як муки породіллі ...» ( Ісаї, 21:3), «скрутило мене – нічого не чую , страшно мені – не бачу нічого» (кінцівка вірша 3 у перекладі [ Л.26]);
• «затремтіло моє нутро (утроба, сердце) ... , задрижали (затремтіли) мої губи,– біль пройняв мої кості,
(моє тіло ослабло) й почали підкошуватись (земля з-під ніг йде!) піді мною мої ноги ...» (Аввакума, 3:16; у Масорі, "Затремтів я на своєму місці");
• «моє сердце в мені розбите (роздирається, розривається), тремтять (тріпочуть) усі мої кості ...» (Єремії, 23:9); "хвилюється в мені нутро, серце моє (тремтить) перевернулося в мені» (Плач.1:20, Синод. пер.), «Він виснажив моє тіло й мою шкіру,– Він поламав мої кості» (3:1-16);
• "у простого народу затремтять (опустяться) руки" (Єзекіїля, 7:27, пер. [Л.26]);
• «завмирають (тануть, тремтять) людські серця, тремтять коліна, (сильна) біль (корчі по крижах усіх) в усьому тілі ...» (Наума, 2:11; Іс.35:3);
• «серце здригається (тремтить) в мені ... Страх і тремтіння (трепет) мене схопили, жах огортає мене»
(Псалми, 55:5, 6); "серце (сильно тріпочеться) стривожене" (38:11);
• «будуть це дні, коли тремтітимуть вартові дому та зігнуться хоробрі мужі» (Екклезіаста, 12:3; "Руки твої втратить силу, і ноги твої ослабнуть", пер. [Л.21]);
Ретельні діагнози перерахованих вище: тремору, тахікардії, брадикардії, фібриляції серця, тривалих тонічних судом, вестибулярного синдрому, тим більше дивні, якщо врахувати, "у ті часи, коли писалася Біблія, люди не мали чіткого уявлення про анатомію та функції людських органів" [Л.5, стор.199].
• «моє сердце в мені розбите (роздирається, розривається), тремтять (тріпочуть) усі мої кості ...» (Єремії, 23:9); "хвилюється в мені нутро, серце моє (тремтить) перевернулося в мені» (Плач.1:20, Синод. пер.), «Він виснажив моє тіло й мою шкіру,– Він поламав мої кості» (3:1-16);
• "у простого народу затремтять (опустяться) руки" (Єзекіїля, 7:27, пер. [Л.26]);
• «завмирають (тануть, тремтять) людські серця, тремтять коліна, (сильна) біль (корчі по крижах усіх) в усьому тілі ...» (Наума, 2:11; Іс.35:3);
• «серце здригається (тремтить) в мені ... Страх і тремтіння (трепет) мене схопили, жах огортає мене»
(Псалми, 55:5, 6); "серце (сильно тріпочеться) стривожене" (38:11);
• «будуть це дні, коли тремтітимуть вартові дому та зігнуться хоробрі мужі» (Екклезіаста, 12:3; "Руки твої втратить силу, і ноги твої ослабнуть", пер. [Л.21]);
Ретельні діагнози перерахованих вище: тремору, тахікардії, брадикардії, фібриляції серця, тривалих тонічних судом, вестибулярного синдрому, тим більше дивні, якщо врахувати, "у ті часи, коли писалася Біблія, люди не мали чіткого уявлення про анатомію та функції людських органів" [Л.5, стор.199].
18. Причина незвичної "хвороби"
У похоронному плачі Йірмейа злилися 2 скорботні перипетії: облога із захопленням міста Єрусалим вавилонянами (Плач.1:1-10, 2:1-9, гл.4, 5) та есхатологічний День Господній (1:12, 13, 20, 21, 3:1-16).
Провидець отак говорить про таємничу недугу "в день палкого (лютого, палаючого, полум'яного) гніву" (1:12), послану на нього Адонаєм, т.зв. "пророчий минулий час".
«Господь послав зверху (згори, з небес) вогонь, який у кості мої увійшов (палає моє тіло). Він мережу для ніг моїх розкинув і перекинув мене, спустошив мене (ціпеніти примусив, жах охопив мене), щоб щодня (день від дня мучуся) йшли сили мої» (Плач Єремії. 1:13, пер. [Л.21]; у дужках, тексти з других перекладів).
Інші пророки теж вказують на основні фактори дивної "хвороби" людей, птахів, риб, звірів (Єз.38:20, Агг.2:6, 7, Іс.24:17-20, Авв.3:16) та її клінічні прояви (Іс.13:6-8, 59:10; Єз.7:16-18; Втор.28:28, 29). Ті, хто перебуває на поверхні або сховалися в землю, злякаються загадкового "вогню", який увійшов у їхні кістки.
Вони втрачають рівновагу, падають немов упіймані сілками, ціпеніють, сили залишать їх. Піджилки тремтять, всі нутрощі вагаються, в очах темніє; раптово погіршиться зір, слух, сяде голос (Пс.38:11, 14). Небачена тряска тіла, спазми, у т.ч. різкі болючі скорочення м'язів живота, викликають шок.
Аналогічна загальна дезорганізація функцій організму, переживання страху, жаху, внутрішнього тремтіння неодноразово згадується Давидом. "Страх і тремтіння (трепет) мене о хопили, жах огортає мене " (Псалми,
55:6; 38:11, 18:5, 6).
Гострий психоемоційний стрес викликає вегетативно-судинну (нейроциркуляторну) дистонію, вона супроводжується кардіалгічним, тахікардіальним, брадикардичним, аритмічним синдромами. Їхня клініка проявиться в кардіалгії (болях), аритмії, дихальних розладах, вегетативних дисфункціях.
Скажімо, частота скорочень серця може як зрости до 90 ударів на хвилину і більше, так сповільнитися до 60
Провидець отак говорить про таємничу недугу "в день палкого (лютого, палаючого, полум'яного) гніву" (1:12), послану на нього Адонаєм, т.зв. "пророчий минулий час".
«Господь послав зверху (згори, з небес) вогонь, який у кості мої увійшов (палає моє тіло). Він мережу для ніг моїх розкинув і перекинув мене, спустошив мене (ціпеніти примусив, жах охопив мене), щоб щодня (день від дня мучуся) йшли сили мої» (Плач Єремії. 1:13, пер. [Л.21]; у дужках, тексти з других перекладів).
Інші пророки теж вказують на основні фактори дивної "хвороби" людей, птахів, риб, звірів (Єз.38:20, Агг.2:6, 7, Іс.24:17-20, Авв.3:16) та її клінічні прояви (Іс.13:6-8, 59:10; Єз.7:16-18; Втор.28:28, 29). Ті, хто перебуває на поверхні або сховалися в землю, злякаються загадкового "вогню", який увійшов у їхні кістки.
Вони втрачають рівновагу, падають немов упіймані сілками, ціпеніють, сили залишать їх. Піджилки тремтять, всі нутрощі вагаються, в очах темніє; раптово погіршиться зір, слух, сяде голос (Пс.38:11, 14). Небачена тряска тіла, спазми, у т.ч. різкі болючі скорочення м'язів живота, викликають шок.
Аналогічна загальна дезорганізація функцій організму, переживання страху, жаху, внутрішнього тремтіння неодноразово згадується Давидом. "Страх і тремтіння (трепет) мене о хопили, жах огортає мене " (Псалми,
55:6; 38:11, 18:5, 6).
Гострий психоемоційний стрес викликає вегетативно-судинну (нейроциркуляторну) дистонію, вона супроводжується кардіалгічним, тахікардіальним, брадикардичним, аритмічним синдромами. Їхня клініка проявиться в кардіалгії (болях), аритмії, дихальних розладах, вегетативних дисфункціях.
Скажімо, частота скорочень серця може як зрости до 90 ударів на хвилину і більше, так сповільнитися до 60
ударів і менше. Через розширення периферійних судин кров приллє до обличчя (т.зв. "блашинг-синдром"), яке стане червоним.
19. Йом Адонай
Описаний вище стан потерпілих старозавітний пророк бачить у День Господній (Іс.13:6).
«Вони жахнуться (налякаються), біль і судоми їх схоплять (пронижуть), мучитимуться (корчаться від болю й мук), мов породілля, дивляться один на одного з подивом (жахом), обличчя їх (будуть червоні, як вогонь) палатимуть» (вірш 8, пер. [Л.24]; у дужках, тексти з інших перекладів).
«Вони жахнуться (налякаються), біль і судоми їх схоплять (пронижуть), мучитимуться (корчаться від болю й мук), мов породілля, дивляться один на одного з подивом (жахом), обличчя їх (будуть червоні, як вогонь) палатимуть» (вірш 8, пер. [Л.24]; у дужках, тексти з інших перекладів).
Обличчя не тільки червоніють (мал.5), але можуть і збліднути (Єр.30:6; в Масорі, "позеленіють") через нервове потрясіння, стресовий вплив на нервову систему гормонів адреналіну та ацетилхоліну.
Вони змінюють частоту серцевих скорочень, підвищують або знижують артеріальний тиск, звужують чи розширюють периферійні судини, викликають різке скорочення мускулатури бронхів, жовчного міхура, матки, інші дисфункції.
Жителі землі кричать немов жінка, яка народжує (Іс.42:14), задихаються від гіпоксії, ловлять гаряче повітря відкритим ротом, з носа тече кров. Мимовільні скорочення м'язів, тобто раптові спазми живота, бронхів, легень зазнають не тільки жінки (Єр.4:31), але сама Земля ("дружина", в Об’явл.12:1, 2), більше того, будь-який чоловік! Як роповідає Єремія.
«Чи мужчина може народити? Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його (стегнах) крижах ("кожен чоловік тримається за свій живіт" [Л.21]), наче в породіллі (у жінки при пологах), і з поблідлими ("Спотворилися їх обличчя смертельною блідістю" [Л.26]) обличчями?» (Єремії, 30:6; Ос.13:13, 1Сол.5:3).
В ту трагічну пору. "Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні" (Матвія, 24:19). Оскільки перші, у тонічних судомах, можуть передчасно розродитися від болісного тягаря; другі, у тривалих стражданнях від грудного болю, спливуть молоком.
Про тануче завмираюче серце, по-науковому "брадикардія", коліна, що тремтять, сильні болі в стегнах у всякої плоті повідомляє пророк Наум (2:10); болях, що проникають у кістки,– Авакум (3:16). Кістки трясуться, серце роздирається (т.зв. "фібриляція") у нави Йірмейа (Єр.23:9).
Серце тріпочеться у Давида (Пс.38:11), за відчуттями псалмоспівця, "ніби землю розтинають і дроблять нас"
Вони змінюють частоту серцевих скорочень, підвищують або знижують артеріальний тиск, звужують чи розширюють периферійні судини, викликають різке скорочення мускулатури бронхів, жовчного міхура, матки, інші дисфункції.
Жителі землі кричать немов жінка, яка народжує (Іс.42:14), задихаються від гіпоксії, ловлять гаряче повітря відкритим ротом, з носа тече кров. Мимовільні скорочення м'язів, тобто раптові спазми живота, бронхів, легень зазнають не тільки жінки (Єр.4:31), але сама Земля ("дружина", в Об’явл.12:1, 2), більше того, будь-який чоловік! Як роповідає Єремія.
«Чи мужчина може народити? Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його (стегнах) крижах ("кожен чоловік тримається за свій живіт" [Л.21]), наче в породіллі (у жінки при пологах), і з поблідлими ("Спотворилися їх обличчя смертельною блідістю" [Л.26]) обличчями?» (Єремії, 30:6; Ос.13:13, 1Сол.5:3).
В ту трагічну пору. "Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні" (Матвія, 24:19). Оскільки перші, у тонічних судомах, можуть передчасно розродитися від болісного тягаря; другі, у тривалих стражданнях від грудного болю, спливуть молоком.
Про тануче завмираюче серце, по-науковому "брадикардія", коліна, що тремтять, сильні болі в стегнах у всякої плоті повідомляє пророк Наум (2:10); болях, що проникають у кістки,– Авакум (3:16). Кістки трясуться, серце роздирається (т.зв. "фібриляція") у нави Йірмейа (Єр.23:9).
Серце тріпочеться у Давида (Пс.38:11), за відчуттями псалмоспівця, "ніби землю розтинають і дроблять нас"
(Пс.141:7, Синод пер.). Сильні мужи зігнуться, потьмяніє світло в очах їх, замовкне звук жорна (Еккл.12:2-4).
20. Реактивні психози
В екстремальних ситуаціях стихійних лих, вони породжують інфразвукові хвилі, а також загроз життя, загибелі оточуючих, травм, усіх охоплять панічний страх, розпач, транс, божевілля; як передбачає Йешайа.
«Страх (жах) і пастка (петля, мережа) на тебе, мешканцю землі ( "Я бачу небезпеку і страшну яму, і всюди розставлені людям пастки ", пер. [Л.21]).
Станеться таке: хто втікатиме від страшного крику ("крики жаху почувши" [Л.23]), впаде (провалиться) в яму, а хто вилізе з ями, потрапить у пастку (петлю, мережу); тому що вікна (вишні створи) небесні відкриються (розчиняться), і захитаються (потрясуться) основи землі» (Ісаї, 24:17-20; 21:3, 4, Іов.27:20-22).
Хто отримали сильні фізичні та/або психічні травми, схильні до тимчасових оборотних психотичних розладів (реактивних психозів). З наступною клінічною картиною: (1) афективно-шокові реакції, (2) істеричні психози, (3) психогенні психотичні розлади [Л.16, 17], що порушують зв'язність психічних процесів.
1. Афективно-шокові реакції (АШР) виникнуть через глобальну масову загрозу життю. АШР триватимуть від хвилин до декількох годин (рідше, днів), протікаючи в гіперкінетичній формі ( збудження) або гіпокінетичній
«Страх (жах) і пастка (петля, мережа) на тебе, мешканцю землі ( "Я бачу небезпеку і страшну яму, і всюди розставлені людям пастки ", пер. [Л.21]).
Станеться таке: хто втікатиме від страшного крику ("крики жаху почувши" [Л.23]), впаде (провалиться) в яму, а хто вилізе з ями, потрапить у пастку (петлю, мережу); тому що вікна (вишні створи) небесні відкриються (розчиняться), і захитаються (потрясуться) основи землі» (Ісаї, 24:17-20; 21:3, 4, Іов.27:20-22).
Хто отримали сильні фізичні та/або психічні травми, схильні до тимчасових оборотних психотичних розладів (реактивних психозів). З наступною клінічною картиною: (1) афективно-шокові реакції, (2) істеричні психози, (3) психогенні психотичні розлади [Л.16, 17], що порушують зв'язність психічних процесів.
1. Афективно-шокові реакції (АШР) виникнуть через глобальну масову загрозу життю. АШР триватимуть від хвилин до декількох годин (рідше, днів), протікаючи в гіперкінетичній формі ( збудження) або гіпокінетичній
(гальмування).
2. Істеричний психоз, психотична дія у відповідь на пригоду, що викликає стрес; може призвести до
кататонічного, реактивного, депресивного ступорам, сутінкового затьмарення свідомості, летаргічного сну, синдрому Ганзера, інше.
3. Психогенний (реактивний) ступор – раптова криза, яка швидко розвивається слідом за травмою. Він характеризується або нерухомістю ("акінезія"), або частіше втратою нормальної здатності стояти ("астазія") та/або ходити ("абазія").
На стадії дезорганізації рухових функцій людина може стояти лише тримаючись за стіну. Пересувається хиткою ходою, спотикається, кульгує внаслідок втрати м'язами здатності до злитого тривалого тонічного скорочення.
Стан "астазії-абазії" вразить усіх потерпілих. Як кажуть, "і сміх і гріх", тому що вони хитаються в темряві ніби п'яні, тремтять як від лихоманки, падають немов підкошена трава, наче спіймані силками (Йов.12:25, 18:8 -10).
23. Стан потерпілих
26. Абсолютна безпорадність
2. Істеричний психоз, психотична дія у відповідь на пригоду, що викликає стрес; може призвести до
кататонічного, реактивного, депресивного ступорам, сутінкового затьмарення свідомості, летаргічного сну, синдрому Ганзера, інше.
3. Психогенний (реактивний) ступор – раптова криза, яка швидко розвивається слідом за травмою. Він характеризується або нерухомістю ("акінезія"), або частіше втратою нормальної здатності стояти ("астазія") та/або ходити ("абазія").
На стадії дезорганізації рухових функцій людина може стояти лише тримаючись за стіну. Пересувається хиткою ходою, спотикається, кульгує внаслідок втрати м'язами здатності до злитого тривалого тонічного скорочення.
Стан "астазії-абазії" вразить усіх потерпілих. Як кажуть, "і сміх і гріх", тому що вони хитаються в темряві ніби п'яні, тремтять як від лихоманки, падають немов підкошена трава, наче спіймані силками (Йов.12:25, 18:8 -10).
21. Афективно-шокові реакції
Разючий стан розгублених грішників, які чекають світла, фіксує старозавітний наві, зрозуміло, в ДО наукових термінах:
«йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну ("плентаємося вздовж стіни навпомацки", пер. [Л.26; 24]),– як незрячі ходимо (блукаємо) навпомацки, спотикаємося (і падаємо) в полудень, наче в сутінках ("навіть днем ми не бачимо" [Л.21]),– живемо в темряві, як померлі» (Ісаї, 59:10).
Миттєві АШР можуть протікати як у ступорозній формі, так у вигляді дисоціації, яка проявляється у розладі свідомості, безладних безглуздих рухах. В даному випадку, під впливом незвичайного ефекту "сп'яніння", в сучасній термінології, центрального вестибулярного запаморочення та порушення рівноваги.
Біблійні письменники бачать саме такий фугіформний стан. «Вони хитаються (кружляють) й заточуються,
наче п'яні" (Псалми, 107:27). «Вони ходять (блукають) навпомацки в темряві без світла, так що заточуються
(хитаються), немов п'яні!» (Йова, 12:25), напоєні не міцним вином (Пс.60:5), а люттю Йахве Елохім (Єр.25:15).
ВСІ народи "вип'ють, і будуть хитатися і (втратять свідомість) збожеволіють ..." (Єремії, 25:16, Синод. пер.). У всіх царствах, "які лише існують на землі» (вірш 26), вони виблюють, впадуть і НЕ встануть (вірш 27). Втративши здатність ходити, ковзають; як черв'яки "з тремтінням виповзатимуть зі своїх (укриттів) криївок" (Михея, 7:17).
«йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну ("плентаємося вздовж стіни навпомацки", пер. [Л.26; 24]),– як незрячі ходимо (блукаємо) навпомацки, спотикаємося (і падаємо) в полудень, наче в сутінках ("навіть днем ми не бачимо" [Л.21]),– живемо в темряві, як померлі» (Ісаї, 59:10).
Миттєві АШР можуть протікати як у ступорозній формі, так у вигляді дисоціації, яка проявляється у розладі свідомості, безладних безглуздих рухах. В даному випадку, під впливом незвичайного ефекту "сп'яніння", в сучасній термінології, центрального вестибулярного запаморочення та порушення рівноваги.
Біблійні письменники бачать саме такий фугіформний стан. «Вони хитаються (кружляють) й заточуються,
наче п'яні" (Псалми, 107:27). «Вони ходять (блукають) навпомацки в темряві без світла, так що заточуються
(хитаються), немов п'яні!» (Йова, 12:25), напоєні не міцним вином (Пс.60:5), а люттю Йахве Елохім (Єр.25:15).
ВСІ народи "вип'ють, і будуть хитатися і (втратять свідомість) збожеволіють ..." (Єремії, 25:16, Синод. пер.). У всіх царствах, "які лише існують на землі» (вірш 26), вони виблюють, впадуть і НЕ встануть (вірш 27). Втративши здатність ходити, ковзають; як черв'яки "з тремтінням виповзатимуть зі своїх (укриттів) криївок" (Михея, 7:17).
П'ють гірку чашу страждань до тих пір, поки не щезнуть, подібно до нащадків Ісава, "як такі, котрих ніколи не було" (Авдія, 16). П'яні наче п'яниці, зчеплені між собою немов кущі засохлого терну, щоб не впасти, «вони цілковито будуть пожерті вогнем, як суха (солома) стерня!» (Наума, 1:10, "згорять, як сухі бур'яни у вогні", пер. [Л. 21]).
АШР часто супроводжуються вегетативними та соматичними порушеннями. Зокрема підвищенням чи зниженням артеріального тиску, сильним серцебиттям, утрудненням дихання, фібриляцією, спазмами внутрішніх органів. Перелічені функціональні порушення, у Святому Письмі характеризуються так:
"обличчя розгорілися", "лице потемніло", "на обличчях сором" (по-науковому, блашинг-синдром); "тремтіння б'є мене", "затремтіли губи мої", "тремтять руки" (тремор); "серце тріпоче" (тахікардія), "серце розтануло" (брадикардія); "дихання завмерло в мені" (бронхіальний спазм) (Іс.13:7, 8, 21:4, Наум.2:10, Єз.7:18, 27, Авв.3:16, Дан.10:17).
АШР часто супроводжуються вегетативними та соматичними порушеннями. Зокрема підвищенням чи зниженням артеріального тиску, сильним серцебиттям, утрудненням дихання, фібриляцією, спазмами внутрішніх органів. Перелічені функціональні порушення, у Святому Письмі характеризуються так:
"обличчя розгорілися", "лице потемніло", "на обличчях сором" (по-науковому, блашинг-синдром); "тремтіння б'є мене", "затремтіли губи мої", "тремтять руки" (тремор); "серце тріпоче" (тахікардія), "серце розтануло" (брадикардія); "дихання завмерло в мені" (бронхіальний спазм) (Іс.13:7, 8, 21:4, Наум.2:10, Єз.7:18, 27, Авв.3:16, Дан.10:17).
22. Психогенний ступор
Уражений генералізованим психогенним ступором, ціпеніє від страху (мал.6), не може вимовити жодного слова, неспроможний зробити будь-якого руху. Виникає повна втрата рухової активності, параліч кінцівок, цілковите розслаблення м'язового тонусу.
Всі вони супроводжуються вегетативними розладами: тахікардією, брадикардією, перепадами артеріального тиску та інше. У разі стихійних лих, не контрольовані соматичне і психічне самопочуття часто мають колективний характер. Як у відповідних старозавітних пророцтвах, в існуючих у ті часи термінах, поняттях, образах.
«Тому опустяться (ослабнуть) всі руки і здригнеться (тремтить, розтане) кожне людське серце» (Ісаї, 13:7; 35:3). «Руки в усіх ослабнуть (опустяться), і всі коліна тремтітимуть (підігнуться, точніше, стануть), як
вода» (Єзекіїля, 7:17; 21:12, ми говоримо, "ніби вата").
Ступорозний стан починається так. Вражені дисоціативним порушенням моторики, падають за відсутності
органічного ушкодження центральної нервової системи. Кожний валиться немов підкошена трава, ніби впійманий невидимими сильцями, "він ускочить у пастку власними ногами", заплутається в мережах (Йова,18:8-10; Іс.24:17-20).
Виповниться загадково-незрозуміла грізна обіцянка безбожним, вони розіб'ються один об одного, падаючи наче п'яні, які винищуються мечем, посланим Яхве Цеваот (Єремії, 25:27).
«Я розіб'ю їх, зіпхнувши (зіштовхнувши) одного з іншим,– навіть батьків і синів між собою ...» (13:14, "примушу кожного з них спотикатися і падати на іншого" пер. Л.21]).
Всі вони супроводжуються вегетативними розладами: тахікардією, брадикардією, перепадами артеріального тиску та інше. У разі стихійних лих, не контрольовані соматичне і психічне самопочуття часто мають колективний характер. Як у відповідних старозавітних пророцтвах, в існуючих у ті часи термінах, поняттях, образах.
«Тому опустяться (ослабнуть) всі руки і здригнеться (тремтить, розтане) кожне людське серце» (Ісаї, 13:7; 35:3). «Руки в усіх ослабнуть (опустяться), і всі коліна тремтітимуть (підігнуться, точніше, стануть), як
вода» (Єзекіїля, 7:17; 21:12, ми говоримо, "ніби вата").
Ступорозний стан починається так. Вражені дисоціативним порушенням моторики, падають за відсутності
органічного ушкодження центральної нервової системи. Кожний валиться немов підкошена трава, ніби впійманий невидимими сильцями, "він ускочить у пастку власними ногами", заплутається в мережах (Йова,18:8-10; Іс.24:17-20).
Виповниться загадково-незрозуміла грізна обіцянка безбожним, вони розіб'ються один об одного, падаючи наче п'яні, які винищуються мечем, посланим Яхве Цеваот (Єремії, 25:27).
«Я розіб'ю їх, зіпхнувши (зіштовхнувши) одного з іншим,– навіть батьків і синів між собою ...» (13:14, "примушу кожного з них спотикатися і падати на іншого" пер. Л.21]).
23. Стан потерпілих
Постраждалі валяються в блювотині своїй, лежать нерухомо наче паралізовані, але за повного функціонального
збереження працездатності опорно-рухового апарату.
Йешайа провидить, «сповнені (точніше, "переповнені") гніву Господнього та люті нашого Бога» розкидані по кутах вулиць (Ісаї, 51:20, пер.[Л.24]), наче безсилі тварини, що потрапили в таємно розкинуту мережу. Відповідно до обітниці, "ви знемагатимете (лежатимете) в муках" (50:11) серед палаючого вогню.
Сили залишили лежачих, пригнічених Богом, немов виноград у давильні під ногами тупцюючого (Об’явл.14:20, 19:15, Іс.63:3), ніби женців під важким возом (Ам.2:13). Не вдасться врятуватися нікому.
«Так що не втече (не стане сили бігти) й найспритніший,– як і не допоможе сильному (міцному) його сила ("могутній всякої сили позбудеться", пер. [Л.26]),– а хоробрий не врятує й власного життя» (вірш 14). Щасливий буде той, хто збожеволіє.
Наступні один за одним жахливі катаклізми, масова загибель оточуючих, смерть близьких спричинять шок. Дуже небезпечний загальний розлад функцій організму, зокрема, дихання та кровообігу, через фізичні травми та/або психічні потрясіння.
Тяжкі реактивні психози можуть протікати як у ступорозній або гіперкінетичній формах, так, одночасно, у формі
збереження працездатності опорно-рухового апарату.
Йешайа провидить, «сповнені (точніше, "переповнені") гніву Господнього та люті нашого Бога» розкидані по кутах вулиць (Ісаї, 51:20, пер.[Л.24]), наче безсилі тварини, що потрапили в таємно розкинуту мережу. Відповідно до обітниці, "ви знемагатимете (лежатимете) в муках" (50:11) серед палаючого вогню.
Сили залишили лежачих, пригнічених Богом, немов виноград у давильні під ногами тупцюючого (Об’явл.14:20, 19:15, Іс.63:3), ніби женців під важким возом (Ам.2:13). Не вдасться врятуватися нікому.
«Так що не втече (не стане сили бігти) й найспритніший,– як і не допоможе сильному (міцному) його сила ("могутній всякої сили позбудеться", пер. [Л.26]),– а хоробрий не врятує й власного життя» (вірш 14). Щасливий буде той, хто збожеволіє.
Наступні один за одним жахливі катаклізми, масова загибель оточуючих, смерть близьких спричинять шок. Дуже небезпечний загальний розлад функцій організму, зокрема, дихання та кровообігу, через фізичні травми та/або психічні потрясіння.
Тяжкі реактивні психози можуть протікати як у ступорозній або гіперкінетичній формах, так, одночасно, у формі
сутінкового (психогенного) затьмарення свідомості [Л.16, 17]. Воно характеризується раптовою тимчасовою
втратою ясності мислення від побаченого. Згідно з передбаченням, «ти божеволітимеш (збожеволієш) від того, що бачитимуть твої очі» (Второзаконня, 28:34).
Ці дисоціації, мабуть супроводжувані амнезією, в Біблії називаються "безумством", "божевіллям", "затьмаренням розуму", "зникненням мудрості". Наприклад. «Того дня,– говорить (промовляє) ГОСПОДЬ,– уражу кожного коня полохливістю (сказом, жахом), а його вершника (шаленством) безумством ...» (Захарії, 12:4).
Після того як Він здійснить над світом неймовірно разючі справи, «втратять (пропаде, загине) свою мудрість їхні мудреці й потьмяніє (померкне) розум найрозумніших!» (Ісаї, 29:14, "розум розумних зникне", пер. [Л.24]).
Тому Біблія містить попередження відступникам. «Господь вразить тебе божевіллям" (Второзаконня, 28:28), тоді "зомліє (розтане, здригнеться) кожне серце, опустяться (ослабнуть) всі руки, ослабне кожне тіло, занепадатиме (знеможе, погасне, затьмариться) всякий дух, і затремтять (підігнуться) усі коліна, наче вода»
Ці дисоціації, мабуть супроводжувані амнезією, в Біблії називаються "безумством", "божевіллям", "затьмаренням розуму", "зникненням мудрості". Наприклад. «Того дня,– говорить (промовляє) ГОСПОДЬ,– уражу кожного коня полохливістю (сказом, жахом), а його вершника (шаленством) безумством ...» (Захарії, 12:4).
Після того як Він здійснить над світом неймовірно разючі справи, «втратять (пропаде, загине) свою мудрість їхні мудреці й потьмяніє (померкне) розум найрозумніших!» (Ісаї, 29:14, "розум розумних зникне", пер. [Л.24]).
Тому Біблія містить попередження відступникам. «Господь вразить тебе божевіллям" (Второзаконня, 28:28), тоді "зомліє (розтане, здригнеться) кожне серце, опустяться (ослабнуть) всі руки, ослабне кожне тіло, занепадатиме (знеможе, погасне, затьмариться) всякий дух, і затремтять (підігнуться) усі коліна, наче вода»
(Єзекіїль, 21:12, в).
24. Сліпота
Такі стресори як травми, сильне душевне потрясіння, смертельні загрози життю і неможливість реагувати на них, викличуть неврози,– функціональні нервово-психічні розлади, у т.ч. тимчасові істеричні психози.
Стан, коли очі перестають бачити, вуха – чути, серце завмирає під впливом страху [Л.8, стор. 680]. Вегетативно-судинна дистонія, яка досягла рівня пароксизму, супроводжується "заціпенінням серця", тобто, брадикардією, головним болем, запамороченням, почервонінням обличчя, загальною слабкістю.
Внаслідок падіння артеріального тиску і недостатнього надходження крові до головного мозку в очах потемніє
(до кількох годин!). Ті, хто перебуває у фазі сутінкового потьмарення свідомості, втрачають зір, однак без анатомічного порушення структури даного органу.
«Господь вразить тебе божевіллям (шаленством), сліпотою і розумовим притупленням (затьмаренням розуму, заціпенінням серця), так що ти ходитимеш навпомацки опівдні (серед білого дня), як ходить навпомацки в повній темряві сліпий» (Второзаконня, 28:28, 29; Пс.38:11, Зах.12:4).
На побутовому рівні пророк так розповідає про таємничу (психогенну) кризу. «Як сліпі, ми йдемо вздовж стіни навпомацки, намацуємо шлях, як люди без очей» (Ісаї, 59:10, пер. [Л.24]; "навіть днем ми не бачимо" [Л.21]);
"страшно мені - не бачу нічого" (21:3, пер. [Л.26]).
У ті дні незрячі поведуть осліплих, але й ті й інші впадуть у провали, вони раптово виникають через потужний
землетрус (Об’явл.16:18-20, Іс.24:17-19). Про подібний істеричний ефект ("амавроз") попереджає пророк Цефанйа.
«–Я пошлю на людей таку біду, що вони стануть блукати, як сліпі...» (Софонії, 1:17, пер. [Л.24]; Йов.5:14).
Біблійний пророк бачить стан амаврозу у правителів. «Вони ходять (бредуть) навпомацки в темряві без
світла» (Йова, 12:25; древні вважали, очі здатні висвітлювати предмети [Л.1, стор. 582]).
Після закінчення вилиття палаючого гніву (Іс.42:25), зберуться разом уцілілі, зійдуться племена (43:9). Господь закликає привести «народ сліпий, хоч і є в нього є очі, та глухий, хоч і є в нього є вуха» (вірш 8).
Він звертається до тих, хто тимчасово втратив слух та зір. "Тож почуйте глухі, і ви, сліпі, прозрійте, аби
(щоб бачити!) побачити" (42:18). Дійсно, у ті трагічні дні каліки прозріють, але зрячі стануть сліпими; хто чіпляється за життя, той втратить його.
25. Порушення слуху та мови
Найбільш поширеним з психогенних хвороб органів чуття у дні Великої загибелі (Єр.4:6) виявиться переривання слуху. Як пророкує Миха про засоромлені народи, «їхні вуха (зробляться глухими) оглохнуть» (Михея, 7:16). Викриває і закликає інший наві, "почуйте (слухайте) глухі" (Ісаї, 42:18), зазнавши на собі наслідки трясіння
чересел (21:3), – «скрутило мене - нічого не чую» (пер. [Л.26]).
З такою фізіологічною дисфункцією зіткнувся Давид, "я, мов (ніби) глухий, не чую" (Псалми, 38:14, а). «У Старому Завіті глухота вважалася ознакою Божої кари" (Іс.4:11, Мих.7:16)» [Л.5, стор. 302]. Але чому псалмоспівець пише НЕ "позбавлений слуху", а "ніби глухий"?
При істеричній глухоті, яка найчастіше фіксується в години бойових дій, начебто, відсутня або знижується чутливість вушних раковин, хоча насправді таке неможливо [Л.18]. Зазначене переривання одного з п'яти зовнішніх почуттів носить характер тимчасового виборчого не чуття оточуючого, тому написано "мов глухий".
Несприйняття звуків часто поєднується із оборотними розладами мови [Л.18], їх відчуває Давид. «Але я, мов глухий, не чую, і мов (як) німий, не відкриваю своїх уст» (Пс.38:14, "ніби німий, що не мовить", пер. [Л.21]).
Вражені Божою рукою втрачають здатність говорити (Пс.39:10, 11, Мих.7:16). Однак не через страх, але від раптового мимовільного скорочення м'язів гортані та голосових зв'язок (т.зв."ларингоспазм") внаслідок важких психічних та/або фізичних травм в період Великої скорботи.
Оніміння виявиться у повній втраті голосу (мутізм) чи втрати його звучності, переході на тиху мову (істерична афонія). Загадкову втрату артикуляції при збереженні шепоту мови передбачає великий провидець.
«Цілковито (будеш) принижений ("внизу, в землі опинишся", пер. [Л.23]), ти говоритимеш з-під землі, з пороху (з-під праху) приглушено звучатиме (глуха) твоя мова ("крізь пил буде доноситися шепіт твій" [Л.26]), а
твій шепіт буде пробиватись, наче від (духа) померлого (примари, чревомовника),– твоя мова підноситиметься (з-під праху) з пороху» (Ісаї, 29:4).
Правильно, хто провалилися під землю, говорять спотвореними глухими словами. Все ж таки, і голос тих, хто перебуває на поверхні, сприймається приглушеним через густий пеплопад (у Ісаї, "прах"). Попіл з неба поховає мертвих і засипле живих.
Сліпі, німі, позбавлені слуху задихаються від гіпоксії в диму, пилу, попелу, отруйному повітрі; в стражданнях кусають розпухлі через спеку свої язики (Об'явл.16:10). Але "плачем горю не допоможеш"; від пилу течуть сльози, скрегочуть зуби (Мт.24:51), попіл наповнює рота (Плач.3:16, пер. [Л.23]).
Воістину, «народ сліпий, хоч і є в нього є очі, та глухий, хоч і є в нього є вуха» (Ісаї, 43: 8).
26. Абсолютна безпорадність
Безперечно, Той, Хто випробовує серця і нутрощі, вразить рід, що відступив від Нього: трепетом серця, судомами, утрудненим диханням, безсиллям, сліпотою, глухотою, німотою, нудотою, блювотою, головним болем.
Оскільки в організмі, під впливом стресорів, виникає внутрішнє напруження,– сукупність фізіологічних захисних реакцій. Унікальний комплексний багатофункціональний нервово-психічний розлад від гніву Божого відчуває Давид.
«Моє серце стривожене (тріпочеться, колотиться); моя сила залишає мене (немає більше сил), і навіть світло моїх очей втрачається (я зір втрачаю) ... я, мов (ніби) глухий, не чую, і мов (ніби) німий (що не мовить),
не відкриваю своїх уст. Я став, як (ніби) людина, яка не чує (слуху позбавлений) і яка не має (ніби я відповідати не можу) в своїх устах відповіді» (Псалми, 38:11, 14, 15).
Міхей передбачає аналогічний стан всього людства, що пишається технічною всемогутністю. «Побачать те (це) й інші народи, і будуть осоромлені, позбудуться всієї сили своєї, прикриють руками роти свої, оглухнуть (зробляться глухими) вуха у них» (Міхея.7:16), пер. [Л.26]). Як провіщено, так і станеться.
Внаслідок різкої зміни систолічного артеріального тиску кров приллє до обличчя, вони розгоряться (Іс.13:8), засоромляться (Єз.7:18), потемніють (Наум.2:10). Через дезорганізацію нервово-психічних функцій від разючих справ Божих (Міх.7:15), засоромлені народи стануть німими, тимчасово втратять слух (вірш 16).
Чоловіки, що впали в транс, ревуть наче налякані ведмеді, жінки тихо стогнуть ніби голуби для жертви (Іс.59:10, 11; Єз.7:16). Вмирають у густій багатоденній пітьмі від голоду (Іс.8:21, 22; Об.6:8, 18:8) "в день ГОСПОДНЬОГО гніву" (Плач Єремії, 2:19-22).
Крім перелічених вище дисфункцій органів чуття, у переживших емоційний та/або фізичний стрес тимчасово
втрачаються відчуття дотику та нюху [Л.16]. Лихо хворим, горе старим, титанічні страждання їх; сил немає повзти здоровому, та куди? Між молотом і ковадлом марно сховатися мешканцям землі.
«І якби Він (Всемогутній) вирішив повернути Свого Духа назад,– тобто забрати до Себе дихання, яке дав, то в одну мить загинуло б (разом) усе живе (всяке тіло), і людина ("людина в порох повернеться", пер.
[Л.24, 26]) повернулася б у порох землі» (Йова, 34:14, 15).
Німі, сліпі, глухі втратять нюх і дотик, вони, знерухомлені як манекени, не видають слів у стані асфікції,
уподібнившись срібним і золотим ідолам, на яких сподівалися; виконається передбачення (Пс.115:4-8, 135:15-18).
Інваліди духовної війни, що кульгають на обидві ноги, в такому безпорадному стані не можуть встояти серед судів Божих: землетрусів, бурі, вогню, кам'яного граду, гігантських хвиль (Іс.29:6, 30:30). Факт, жодна людина не може витримати страшний Йом Адонай (Йоіл.2:11, Об’явл.6:17).
«І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина ("не вціліла б жодна жива істота", пер. [Л.20, 24]). Але заради вибраних, яких Він (Сам) вибрав, Він укоротив ті дні» (Марка, 13:20). Заради віруючих у спокутну жертву Сина Божого Ісуса Христа, Отець покладе межу тим дням.
Однак не скасує загальної молотьби та жнив, навіть якби знайшлися три праведники подібні до Ноаха, Данієла, Ійова (Єз.14:13-20). Бо «Він спасає (визволяє з горя) страждальця шляхом страждань,– через пригноблення (муки) відкриває (бідою) їхній слух" (Йова, 36:15).
Оскільки в організмі, під впливом стресорів, виникає внутрішнє напруження,– сукупність фізіологічних захисних реакцій. Унікальний комплексний багатофункціональний нервово-психічний розлад від гніву Божого відчуває Давид.
«Моє серце стривожене (тріпочеться, колотиться); моя сила залишає мене (немає більше сил), і навіть світло моїх очей втрачається (я зір втрачаю) ... я, мов (ніби) глухий, не чую, і мов (ніби) німий (що не мовить),
не відкриваю своїх уст. Я став, як (ніби) людина, яка не чує (слуху позбавлений) і яка не має (ніби я відповідати не можу) в своїх устах відповіді» (Псалми, 38:11, 14, 15).
Міхей передбачає аналогічний стан всього людства, що пишається технічною всемогутністю. «Побачать те (це) й інші народи, і будуть осоромлені, позбудуться всієї сили своєї, прикриють руками роти свої, оглухнуть (зробляться глухими) вуха у них» (Міхея.7:16), пер. [Л.26]). Як провіщено, так і станеться.
Внаслідок різкої зміни систолічного артеріального тиску кров приллє до обличчя, вони розгоряться (Іс.13:8), засоромляться (Єз.7:18), потемніють (Наум.2:10). Через дезорганізацію нервово-психічних функцій від разючих справ Божих (Міх.7:15), засоромлені народи стануть німими, тимчасово втратять слух (вірш 16).
Чоловіки, що впали в транс, ревуть наче налякані ведмеді, жінки тихо стогнуть ніби голуби для жертви (Іс.59:10, 11; Єз.7:16). Вмирають у густій багатоденній пітьмі від голоду (Іс.8:21, 22; Об.6:8, 18:8) "в день ГОСПОДНЬОГО гніву" (Плач Єремії, 2:19-22).
Крім перелічених вище дисфункцій органів чуття, у переживших емоційний та/або фізичний стрес тимчасово
втрачаються відчуття дотику та нюху [Л.16]. Лихо хворим, горе старим, титанічні страждання їх; сил немає повзти здоровому, та куди? Між молотом і ковадлом марно сховатися мешканцям землі.
«І якби Він (Всемогутній) вирішив повернути Свого Духа назад,– тобто забрати до Себе дихання, яке дав, то в одну мить загинуло б (разом) усе живе (всяке тіло), і людина ("людина в порох повернеться", пер.
[Л.24, 26]) повернулася б у порох землі» (Йова, 34:14, 15).
Німі, сліпі, глухі втратять нюх і дотик, вони, знерухомлені як манекени, не видають слів у стані асфікції,
уподібнившись срібним і золотим ідолам, на яких сподівалися; виконається передбачення (Пс.115:4-8, 135:15-18).
Інваліди духовної війни, що кульгають на обидві ноги, в такому безпорадному стані не можуть встояти серед судів Божих: землетрусів, бурі, вогню, кам'яного граду, гігантських хвиль (Іс.29:6, 30:30). Факт, жодна людина не може витримати страшний Йом Адонай (Йоіл.2:11, Об’явл.6:17).
«І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина ("не вціліла б жодна жива істота", пер. [Л.20, 24]). Але заради вибраних, яких Він (Сам) вибрав, Він укоротив ті дні» (Марка, 13:20). Заради віруючих у спокутну жертву Сина Божого Ісуса Христа, Отець покладе межу тим дням.
Однак не скасує загальної молотьби та жнив, навіть якби знайшлися три праведники подібні до Ноаха, Данієла, Ійова (Єз.14:13-20). Бо «Він спасає (визволяє з горя) страждальця шляхом страждань,– через пригноблення (муки) відкриває (бідою) їхній слух" (Йова, 36:15).
27. Відчутна імла
Нарешті припиняться тремтіння, спазми, судоми, болі, повернеться ясність свідомості. Закінчиться розлад функцій організму, відновляться нормальні дихання та серцебиття. Пройдуть сліпота, глухота (Іс.29:18, 35:5), кульгавість, контузія, та німота, як передбачено.
«Тоді прозріють очі сліпих (повернеться сліпим зір) і відкриються вуха глухих (почують глухі, бо до них повернеться слух). У той час кульгавий (хромий) підскочить, як олень, і язик німого (співатиме) піснею озветься» (Ісаї, 35:3-6; у дужках текст з [Л.21]).
Закінчаться важкі фізіологічні порушення, прострація, реактивні психози. «Розум сплутаний проясниться, і язик, що запинається, заговорить легко і ясно» (32:4, пер. [Л.23]. Все-таки не зніметься з шиї залізне ярмо, немає кінця біді; бо ще не всі печатки зняті, не всі чаші гніву Божого вилито.
Внаслідок фізичних процесів охолодження атмосфери, конденсації гарячої пари, утворення суцільної пелени грозових хмар, що низько мчать, густа відчутна темрява на 40 діб накриє всі країни.
Небо одягнеться в жалобу, царство звіра порине в безодню ночі (Об'явл.16:10), "темрява і морок наступлять і одягнуть і огорнуть собою весь світ" (Об'явлення Петра, 5:1-5). Пророки так характеризують майбутні жахливі перипетії.
«Так і день ГОСПОДНІЙ обернеться для вас темрявою (мороком), а не світлом (сяйва немає у ньому)? Для вас він – темнота (темрява) безпросвітна» (Амоса, 5:20; Єр.13:16), лише плач і скрегіт зубів.
"Народу не слід бажати Дня Господнього – він темрява, час жахів, коли одне лихо змінюватиметься іншим, ще страшнішим " [Л.28, стор. 1069]. Цілком вірно, бо за Писанням.
«Адже близький великий ГОСПОДНІЙ День ... днем темряви і мороку, днем (чорної) хмари й (імли) туману» (Софонії, 1:14, 15). Час небувалої чорної хмари настане перед видимим Його поверненням (Іс.60:2, Об.1:7). Навпаки, грізну теофанію періоду Великої скорботи Небесний Воїн зробить невидимою.
«Темряву Він зробив Своєю заслоною,– довкола Ньго, як Його намет (полог), темні води й густі хмари» (Псалми, 18:12; Іс.5:30, 8:22). Потім на суходіл, який заливається морською водою, з оглушливим шумом зверху обрушиться гаряча злива червоного кольору.
«Тоді прозріють очі сліпих (повернеться сліпим зір) і відкриються вуха глухих (почують глухі, бо до них повернеться слух). У той час кульгавий (хромий) підскочить, як олень, і язик німого (співатиме) піснею озветься» (Ісаї, 35:3-6; у дужках текст з [Л.21]).
Закінчаться важкі фізіологічні порушення, прострація, реактивні психози. «Розум сплутаний проясниться, і язик, що запинається, заговорить легко і ясно» (32:4, пер. [Л.23]. Все-таки не зніметься з шиї залізне ярмо, немає кінця біді; бо ще не всі печатки зняті, не всі чаші гніву Божого вилито.
Внаслідок фізичних процесів охолодження атмосфери, конденсації гарячої пари, утворення суцільної пелени грозових хмар, що низько мчать, густа відчутна темрява на 40 діб накриє всі країни.
Небо одягнеться в жалобу, царство звіра порине в безодню ночі (Об'явл.16:10), "темрява і морок наступлять і одягнуть і огорнуть собою весь світ" (Об'явлення Петра, 5:1-5). Пророки так характеризують майбутні жахливі перипетії.
«Так і день ГОСПОДНІЙ обернеться для вас темрявою (мороком), а не світлом (сяйва немає у ньому)? Для вас він – темнота (темрява) безпросвітна» (Амоса, 5:20; Єр.13:16), лише плач і скрегіт зубів.
"Народу не слід бажати Дня Господнього – він темрява, час жахів, коли одне лихо змінюватиметься іншим, ще страшнішим " [Л.28, стор. 1069]. Цілком вірно, бо за Писанням.
«Адже близький великий ГОСПОДНІЙ День ... днем темряви і мороку, днем (чорної) хмари й (імли) туману» (Софонії, 1:14, 15). Час небувалої чорної хмари настане перед видимим Його поверненням (Іс.60:2, Об.1:7). Навпаки, грізну теофанію періоду Великої скорботи Небесний Воїн зробить невидимою.
«Темряву Він зробив Своєю заслоною,– довкола Ньго, як Його намет (полог), темні води й густі хмари» (Псалми, 18:12; Іс.5:30, 8:22). Потім на суходіл, який заливається морською водою, з оглушливим шумом зверху обрушиться гаряча злива червоного кольору.
28. Повінь
Незвичайна таємнича кров "розтоптаних народів" (Іс.63:1-6) хлине бурхливими потоками з гір та пагорбів. Затопить долини, наповнить моря, річки, інші джерела вод (Об’явл.16:3-6, 8:8), як обіцяно.
«Я на гори кров твою виллю, вона землю всю просочить і наповнить собою (русла,, річища, ущелини, байраки) річки» (Єзеккіїля, 32:6, пер. [Л.21]); а долини, яри, вибоїни наповняться трупами (вірші 5, 6).
Ревучій червоній зливі не видно ні кінця ні краю, "тому що вікна небесні (з висоти) відкриються" (Ісаї, 24:18, "Брама повені відкриється в небі", пер. [Л.21]).
Майже всю сушу затоплять численні цунамі та багатоденні кислотні дощі. Рідина, придатна для вживання, виявиться рідкістю (Ам.8:13, Єр.9:15, Об’явл.8:11), згідно зі знайомим прислів'ям, "скрізь вода, але з питтям біда".
Кривавого кольору струмки, річки, озера, калюжі, болота стануть солоними, брудними, смердючими (Вих.7:17-21). Ті, хто уникнув смерті у стихійних лихах, блукають по руїнах міст у пошуках якісної води, щоб втамувати спрагу.
Небо почорніє, Земля оплакуватиме дітей своїх (Єр.4:28), ридає не три дні, а багато діб подібно до часів Ноя майже 12 000 років тому. "І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ" (Буття, 7:10-12; Лк.17:26).
Тому, хто не загинув від жахів (Пс.73:19), кого минули гігантські градини з неба (Єз.13:13), хто вцілів у вогні й не задихнувся в диму (Об’явл.9:18, Пс.11:6); кого не вкрала буря (Йов.27:20), пощадили киплячі морські хвилі, не завалила земля (Іс.24:22), але він лінувався будувати ковчег, потоне (Мт.24:37-39, Ам.5:19, мал.7).
«Я на гори кров твою виллю, вона землю всю просочить і наповнить собою (русла,, річища, ущелини, байраки) річки» (Єзеккіїля, 32:6, пер. [Л.21]); а долини, яри, вибоїни наповняться трупами (вірші 5, 6).
Ревучій червоній зливі не видно ні кінця ні краю, "тому що вікна небесні (з висоти) відкриються" (Ісаї, 24:18, "Брама повені відкриється в небі", пер. [Л.21]).
Майже всю сушу затоплять численні цунамі та багатоденні кислотні дощі. Рідина, придатна для вживання, виявиться рідкістю (Ам.8:13, Єр.9:15, Об’явл.8:11), згідно зі знайомим прислів'ям, "скрізь вода, але з питтям біда".
Кривавого кольору струмки, річки, озера, калюжі, болота стануть солоними, брудними, смердючими (Вих.7:17-21). Ті, хто уникнув смерті у стихійних лихах, блукають по руїнах міст у пошуках якісної води, щоб втамувати спрагу.
Небо почорніє, Земля оплакуватиме дітей своїх (Єр.4:28), ридає не три дні, а багато діб подібно до часів Ноя майже 12 000 років тому. "І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ" (Буття, 7:10-12; Лк.17:26).
Тому, хто не загинув від жахів (Пс.73:19), кого минули гігантські градини з неба (Єз.13:13), хто вцілів у вогні й не задихнувся в диму (Об’явл.9:18, Пс.11:6); кого не вкрала буря (Йов.27:20), пощадили киплячі морські хвилі, не завалила земля (Іс.24:22), але він лінувався будувати ковчег, потоне (Мт.24:37-39, Ам.5:19, мал.7).
Через потоки, що заливають сушу, навряд чи знайде твердь, безліч вод у темряві покриє його (Йов.22:11, Пс.42:8, Іс.30:30). Серед плаваючих трупів, дерев, сміття заволає людина. «Спаси (врятуй) мене, Боже, бо води (швидка течія їх захоплює мене) загрожують моєму життю!» (Псалми, 69:2, "потрапив я в глибоку воду, і хвилі ось-ось потоплять мене", пер. [Л.26]).
Поринаючи в глибоке болото, задихаючись від насиченого пилом і попелом повітря, потерпілий знеможе від крику; пересохне горло його, сліпнуть очі в очікуванні Елоах (вірші 3, 4).
Єдине абсолютно безпечне місце в пору Великої скорботи (Мт.24:21, 22), вона ж Велика загибель (Єр.4:6) це притулок на небесах.
29. Мерзота спустошення
30. Міста – привиди
Вцілілий у жнивах Великої скорботи не знайде колишніх міст, гір, пагорбів, лісів, островів, НЕМАЄ їх (Об'явл.16:19, 20; Єз.38:20; Єр.4:7, 9:10; Йоіл.1:19).
Землетруси зруйнують покинуті мегаполіси, їхні руїни будуть залиті морськими водами, поховані під шаром піску, глини, органічного мулу. Через рік біженці повернулися і бачать, Бог спустошив їхні країни (Пс.46:9), засипані червоним пилом та сірим попелом, наче снігом.
«Їхні міста спустошені (розорені, "лежать у руїнах" [Л.23]), й немає (не залишилося) в них мешканців»31. Юдоль горя та страждань
33. Світ, повалений у порох
Всеосяжний голод вразить ВСІ країни (Лк.4:25, 21:11), у т.ч. народ заповіту позбудеться хліба нового врожаю.37. Таємничі хвороби
38. Голод, хвороби та горе доконають скоро
39. Сім бід, а допомоги немає
40. Кінець цього роду
Поринаючи в глибоке болото, задихаючись від насиченого пилом і попелом повітря, потерпілий знеможе від крику; пересохне горло його, сліпнуть очі в очікуванні Елоах (вірші 3, 4).
Єдине абсолютно безпечне місце в пору Великої скорботи (Мт.24:21, 22), вона ж Велика загибель (Єр.4:6) це притулок на небесах.
29. Мерзота спустошення
Пора жахливих лих, з благодаті Благословенного, скоротиться; через 40 днів від початку катастрофи вичерпаються хмари, закінчиться цілодобова темрява, припиниться брудний кислотний дощ.
Заспокоїться Земля, що кипіла від гніву й почорніла від горя. Вщухне сильний вітер, схлинуть високі морські води, охолонуть і посвітлішають діряві покривала її. "Цей день темряви і мороку" змінить новий "день хмари і (імли) туману!» (Йоіла, 2:2, а), ні день, ні ніч (Зах.14:7).
Отямиться в цілодобовій напівтемряві змучений травмами, голодом, кошмарною фантасмагорією наяву, нарешті випростається. Підніме голову до каламутного неба, воно зникло за пеленою пилу та попелу; гляне на брудну твердиню внизу, вся в довгих тріщинах вона і великих проріхах, немов старий одяг (Пс.102:26, 27).
В точності виповниться досі загадково-незрозуміле пророче слово, «небеса зникнуть (розвіються), як дим, а земля зітліє (занепаде), як старий одяг, а її мешканці загинуть як (мошки) комарі» (Ісаї, 51:6). Мерзотність запустіння вразить грішний рід цей, як передбачено,
«земля зазнає руйнування (буде пустелею) через мешканців (в розплату за їхні діяння) та їхніх злих справ» (Михея, 7:13, пер. [Л.24]) ). "Земля залишиться в запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежки її заростуть терном, тому що не буде кому ходити по них" (3Ездр.16:33).
Хто пройшов через горнило страждань та зберіг життя в глобальній молотьбі, подивиться на скривавлене смердюче море, воно мертве, загинули безліч тварин, що наповнювали його (Ос.4:3, Об’явл.8:9, 16:3).
Обернеться у пошуках зеленої трави, квітучих полів, густих чагарників, зелених лісів, на жаль, вони зникли (8:7; Пс.29:5, 6; Єр.4:23-28). Залишилися каміння, бита цегла, пісок, попіл, зламані обдерті білі стовбури дерев, вирваних із ґрунту з корінням, перемішані з брудом, сміттям, екскрементами, трупами тварин та людей.
Гляне на повільний рух річок, на озера й джерела вод, всі вони перетворилися на кров (Об'явл.16:4, 6; Єз.32:6). Згвалтована стогнуча планета вся залита кров'ю, "і більше не ховатиме (перестане приховувати) своїх убитих" (Ісаї, 26:21; 63:6). Вона завалена смердючими гниючими купками трупів, немов гній (Єр.25:33, Іс.34:3).
Заспокоїться Земля, що кипіла від гніву й почорніла від горя. Вщухне сильний вітер, схлинуть високі морські води, охолонуть і посвітлішають діряві покривала її. "Цей день темряви і мороку" змінить новий "день хмари і (імли) туману!» (Йоіла, 2:2, а), ні день, ні ніч (Зах.14:7).
Отямиться в цілодобовій напівтемряві змучений травмами, голодом, кошмарною фантасмагорією наяву, нарешті випростається. Підніме голову до каламутного неба, воно зникло за пеленою пилу та попелу; гляне на брудну твердиню внизу, вся в довгих тріщинах вона і великих проріхах, немов старий одяг (Пс.102:26, 27).
В точності виповниться досі загадково-незрозуміле пророче слово, «небеса зникнуть (розвіються), як дим, а земля зітліє (занепаде), як старий одяг, а її мешканці загинуть як (мошки) комарі» (Ісаї, 51:6). Мерзотність запустіння вразить грішний рід цей, як передбачено,
«земля зазнає руйнування (буде пустелею) через мешканців (в розплату за їхні діяння) та їхніх злих справ» (Михея, 7:13, пер. [Л.24]) ). "Земля залишиться в запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежки її заростуть терном, тому що не буде кому ходити по них" (3Ездр.16:33).
Хто пройшов через горнило страждань та зберіг життя в глобальній молотьбі, подивиться на скривавлене смердюче море, воно мертве, загинули безліч тварин, що наповнювали його (Ос.4:3, Об’явл.8:9, 16:3).
Обернеться у пошуках зеленої трави, квітучих полів, густих чагарників, зелених лісів, на жаль, вони зникли (8:7; Пс.29:5, 6; Єр.4:23-28). Залишилися каміння, бита цегла, пісок, попіл, зламані обдерті білі стовбури дерев, вирваних із ґрунту з корінням, перемішані з брудом, сміттям, екскрементами, трупами тварин та людей.
Гляне на повільний рух річок, на озера й джерела вод, всі вони перетворилися на кров (Об'явл.16:4, 6; Єз.32:6). Згвалтована стогнуча планета вся залита кров'ю, "і більше не ховатиме (перестане приховувати) своїх убитих" (Ісаї, 26:21; 63:6). Вона завалена смердючими гниючими купками трупів, немов гній (Єр.25:33, Іс.34:3).
30. Міста – привиди
Вцілілий у жнивах Великої скорботи не знайде колишніх міст, гір, пагорбів, лісів, островів, НЕМАЄ їх (Об'явл.16:19, 20; Єз.38:20; Єр.4:7, 9:10; Йоіл.1:19).Землетруси зруйнують покинуті мегаполіси, їхні руїни будуть залиті морськими водами, поховані під шаром піску, глини, органічного мулу. Через рік біженці повернулися і бачать, Бог спустошив їхні країни (Пс.46:9), засипані червоним пилом та сірим попелом, наче снігом.
«Їхні міста спустошені (розорені, "лежать у руїнах" [Л.23]), й немає (не залишилося) в них мешканців»
(Софонії, 3:6), знищені всі матеріальні досягнення техногенної цивілізації (1:13). Розгромлено збудоване, затоплено високе, спалено зростаюче.
Не літають птахи в повітрі, немає бігаючих звірів суходолом, не плавають риби у воді і кораблі на морі. Невідомо коли і де підніметься сонце, коли й де зійде місяць. Погляду старозавітного таємновидця відкривається страшна картина руйнувань від пекучого вітру (Єр.4:11-13), прапора, звуку труби (вірш 21), великого землетрусу (вірш 24).
«Дивлюсь далі, і не бачу жодної людини (немає нікого), а всі небесні птахи (геть) порозлітались. Я бачу, як перед ГОСПОДОМ родюча (квітуча) земля перетворилась на пустелю, а від Його (люті) палкого
гніву (полум’я) всі її міста (знищені) лежать у руїнах» (Єремії, 4:25, 26).
«Я подивився на землю (окинув поглядом),– а вона порожня (безвидна, безлика) і спустошена (безлюдна, "не залишилося нічого живого", пер. [Л.21]); на небо – й не було на ньому світла» (вірш 23). Більше того, природного світла НЕ буде протягом кількох років!
Внаслідок величезних обсягів пилу, попелу, сажі, розмеленої пемзи, інших грубих дисперсних аерозолів, викинутих в атмосферу імпактними термічними вибухами, виверженнями вулканів, вибухами супервулканів, гіперганами.
Через специфічний суцільний смог "потемніють (почорніють) угорі небеса", провидить Єремія (4:28, "небо вкриється мороком", пер. [Л.26]). Інший біблійний пророк повідомляє, що саме затьмариться у День Господній.
«Сонце і місяць потьмяніли, а зорі (перестануть сяяти) втрачають свій блиск»(Йоіла, 4:15). Бо "уражена
була третина сонця, і третина місяця, і третина зірок" (Об’явлення, 8:12; в давнину джерелами світла вважалися сонце, місяць, зірки [Л.8, стор. 17]).
На роки трансформацій природного середовища змішаються день і ніч, літо та зима, холод й спека, прісні води з солоними. Припиняться сіяння і жнива, не чути співу птахів, кольоровий світ раптом став чорно-білим.
Одні нещастя чергуються з іншими, нестерпний потік страждань та немає утішника. Той, хто зберіг розум, заздрить недоумкуватому; виплакані всі сльози з очей, у стані занепаду духу тихо плаче душа.
Не літають птахи в повітрі, немає бігаючих звірів суходолом, не плавають риби у воді і кораблі на морі. Невідомо коли і де підніметься сонце, коли й де зійде місяць. Погляду старозавітного таємновидця відкривається страшна картина руйнувань від пекучого вітру (Єр.4:11-13), прапора, звуку труби (вірш 21), великого землетрусу (вірш 24).
«Дивлюсь далі, і не бачу жодної людини (немає нікого), а всі небесні птахи (геть) порозлітались. Я бачу, як перед ГОСПОДОМ родюча (квітуча) земля перетворилась на пустелю, а від Його (люті) палкого
гніву (полум’я) всі її міста (знищені) лежать у руїнах» (Єремії, 4:25, 26).
«Я подивився на землю (окинув поглядом),– а вона порожня (безвидна, безлика) і спустошена (безлюдна, "не залишилося нічого живого", пер. [Л.21]); на небо – й не було на ньому світла» (вірш 23). Більше того, природного світла НЕ буде протягом кількох років!
Внаслідок величезних обсягів пилу, попелу, сажі, розмеленої пемзи, інших грубих дисперсних аерозолів, викинутих в атмосферу імпактними термічними вибухами, виверженнями вулканів, вибухами супервулканів, гіперганами.
Через специфічний суцільний смог "потемніють (почорніють) угорі небеса", провидить Єремія (4:28, "небо вкриється мороком", пер. [Л.26]). Інший біблійний пророк повідомляє, що саме затьмариться у День Господній.
«Сонце і місяць потьмяніли, а зорі (перестануть сяяти) втрачають свій блиск»(Йоіла, 4:15). Бо "уражена
була третина сонця, і третина місяця, і третина зірок" (Об’явлення, 8:12; в давнину джерелами світла вважалися сонце, місяць, зірки [Л.8, стор. 17]).
На роки трансформацій природного середовища змішаються день і ніч, літо та зима, холод й спека, прісні води з солоними. Припиняться сіяння і жнива, не чути співу птахів, кольоровий світ раптом став чорно-білим.
Одні нещастя чергуються з іншими, нестерпний потік страждань та немає утішника. Той, хто зберіг розум, заздрить недоумкуватому; виплакані всі сльози з очей, у стані занепаду духу тихо плаче душа.
31. Юдоль горя та страждань
Єзекіїль, слідом за Єремією, Ісаєю, Софонією, Міхеєм, продовжує тему майбутнього покарання, а саме, відкритого йому кінця цього роду "у день ГОСПОДНЬОГО гніву (люті)" (Єзекіїля, 7:1-19). Провидець пророкує загибель безлічі грішників (вірш 15).
«Але, хоча б деякі з них (хто вижив) врятувались утечею в гори,– то перебуваючи там (в ущелинах скель), як голуби з долин, усі вони, як і кожен зокрема, стогнатимуть (і плакатимуть),– вони загинуть з причини власного беззаконня» (вірш 16).
Бачення Іоанна (Об’явл.18:8-18) справляє таке ж приголомшливе враження. Погорільці, що плачуть, здалеку, із жахом спостерігають за димом від пожежі великого міста. В один день прийшли на нього невідворотні лиха: смерть, голод, холод. За одну годину загинуло його багатство на очах переляканих, обгорілих, ридаючих городян; їм залишається посипати голови попелом (вірш 19), втім його буде дуже багато [Л.3, 4].
Заціпеніють серця тих, хто не збожеволіє від того, що бачать їхні очі (Втор.28:34). «Поникнуть (потупляться) горді погляди людини, буде принижена людська (гординя) зарозумілість» (Ісаї, 2:11, "схиляться гордовиті люди", пер. [Л.26]). Зрештою переляк пройде, але залишиться нав'язливий стан страху.
Розвалено все побудоване, не залишилося каменю на камені, лише руїни, згарища, солоні болота, бруд, сморід від трупів, що розкладаються. Винищене все, що бігає, літає, плаває, згоріло зростаюче; знищено самих людей і створене ними (Соф.1:2, 3). Загублено не народом, а ордою бездушною, родом безглуздим (Втор.32:21), таємничим, сильним, давнім.
«Вони з’їдять твій урожай (жниво) і твій хліб; вони також поглинуть твоїх синів і твоїх дочок; вони пожеруть твої отари овець і твої череди корів (худобу дрібну та велику); поглинуть і твої виноградники та твої смоківниці» (Єремії, 5:15-17). Усі поселення зруйновані знаряддями уст Божих, розбиті жезлом залізним (Об’явл.19:15, Пс.2:9, Іс.11:4).
Йешайа провидить незавидну долю у годину ("той день", вірш 3:18) трагедії . «І буде, замість приємних пахощів,– сморід, а замість пояса – шнурок (мотузка), замість (витонченої зачіски) мистецьки укладеного на голові волосся – лисина, замість оздобленого вбрання (багатого одягу) – тісно облягаюча мішковина (вузьке верето, рубище), і замість краси – ганебне тавро» (Ісаї, 3:24; у дужках, тексти з інших перекладів).
Всеохоплюючий бич випалить ганебне тавро на тілі (28:18), він проноситься "щоранку, вдень і вночі", вселяючи жах (вірш 19), засипаючи землю пилом пустель та прахом з неба (Втор.28:24). Щоб при пеплопадах частки склоподібного пилу (т.зв. "імпактне скло", "вулканічний пил") не потрапляли у вічі, ніс, рот, ВСІ застять обличчя.
Як передбачено. "Усі вони закриють свої уста" (Михея, 3:7, б; точніше, "вуси" або "бороди", тобто, обличчя [Л.19, стор. 489]). Живі, ототожнюючи себе з померлими, наслідуючи обряд закопування мертвих, посипатимуть попелом голови, стогнуть, плачуть, ридають (Об’явл.18:19, Єр.25:34-38, Ам.8:10).
Серед жалобних руїн міст, усередині зруйнованих й розграбованих будинків, засипаних товстим шаром попелу, не чути музики, співу, шуму від виробництва їжі (Об’явл.18:22, Іс.24:8-12, Еккл.12:4). Немає освітлення (Об’явл.18:23, Єр.25:10) та палива, щоб зігрітися (Єз.39:9) в надзвичайно холодні зими; "не буде світла; холод і мороз" (Захарії, 14:6, пер. [Л.29]).
Помруть усі, хто не зробив багаторічних запасів їжі або їх відібрали грабіжники. Анархія, хаос, насильство, дефіцит всього необхідного запанують на територіях, де господарюють озброєні зграї. Бандити не лише відбирають воду, їжу, паливо, майно, але знущаються з інвалідів, гвалтують беззахисних, вбивають беззбройних.
Зникнуть держави та кордони між ними. Серед мудреців, вони втратять розум, серед охоплених зневірою громад з'явиться багато лжемесій та лжепророків (Мт.24:23-26). Які сповіщають «фальшиві видіння (бачення хибні),– порожнє чаклунство (ворожіння) і підступний обман (брехливість, вигадки) власного серця» (Єремії, 14:14, в).
«Але, хоча б деякі з них (хто вижив) врятувались утечею в гори,– то перебуваючи там (в ущелинах скель), як голуби з долин, усі вони, як і кожен зокрема, стогнатимуть (і плакатимуть),– вони загинуть з причини власного беззаконня» (вірш 16).
Бачення Іоанна (Об’явл.18:8-18) справляє таке ж приголомшливе враження. Погорільці, що плачуть, здалеку, із жахом спостерігають за димом від пожежі великого міста. В один день прийшли на нього невідворотні лиха: смерть, голод, холод. За одну годину загинуло його багатство на очах переляканих, обгорілих, ридаючих городян; їм залишається посипати голови попелом (вірш 19), втім його буде дуже багато [Л.3, 4].
Заціпеніють серця тих, хто не збожеволіє від того, що бачать їхні очі (Втор.28:34). «Поникнуть (потупляться) горді погляди людини, буде принижена людська (гординя) зарозумілість» (Ісаї, 2:11, "схиляться гордовиті люди", пер. [Л.26]). Зрештою переляк пройде, але залишиться нав'язливий стан страху.
Розвалено все побудоване, не залишилося каменю на камені, лише руїни, згарища, солоні болота, бруд, сморід від трупів, що розкладаються. Винищене все, що бігає, літає, плаває, згоріло зростаюче; знищено самих людей і створене ними (Соф.1:2, 3). Загублено не народом, а ордою бездушною, родом безглуздим (Втор.32:21), таємничим, сильним, давнім.
«Вони з’їдять твій урожай (жниво) і твій хліб; вони також поглинуть твоїх синів і твоїх дочок; вони пожеруть твої отари овець і твої череди корів (худобу дрібну та велику); поглинуть і твої виноградники та твої смоківниці» (Єремії, 5:15-17). Усі поселення зруйновані знаряддями уст Божих, розбиті жезлом залізним (Об’явл.19:15, Пс.2:9, Іс.11:4).
Йешайа провидить незавидну долю у годину ("той день", вірш 3:18) трагедії . «І буде, замість приємних пахощів,– сморід, а замість пояса – шнурок (мотузка), замість (витонченої зачіски) мистецьки укладеного на голові волосся – лисина, замість оздобленого вбрання (багатого одягу) – тісно облягаюча мішковина (вузьке верето, рубище), і замість краси – ганебне тавро» (Ісаї, 3:24; у дужках, тексти з інших перекладів).
Всеохоплюючий бич випалить ганебне тавро на тілі (28:18), він проноситься "щоранку, вдень і вночі", вселяючи жах (вірш 19), засипаючи землю пилом пустель та прахом з неба (Втор.28:24). Щоб при пеплопадах частки склоподібного пилу (т.зв. "імпактне скло", "вулканічний пил") не потрапляли у вічі, ніс, рот, ВСІ застять обличчя.
Як передбачено. "Усі вони закриють свої уста" (Михея, 3:7, б; точніше, "вуси" або "бороди", тобто, обличчя [Л.19, стор. 489]). Живі, ототожнюючи себе з померлими, наслідуючи обряд закопування мертвих, посипатимуть попелом голови, стогнуть, плачуть, ридають (Об’явл.18:19, Єр.25:34-38, Ам.8:10).
Серед жалобних руїн міст, усередині зруйнованих й розграбованих будинків, засипаних товстим шаром попелу, не чути музики, співу, шуму від виробництва їжі (Об’явл.18:22, Іс.24:8-12, Еккл.12:4). Немає освітлення (Об’явл.18:23, Єр.25:10) та палива, щоб зігрітися (Єз.39:9) в надзвичайно холодні зими; "не буде світла; холод і мороз" (Захарії, 14:6, пер. [Л.29]).
Помруть усі, хто не зробив багаторічних запасів їжі або їх відібрали грабіжники. Анархія, хаос, насильство, дефіцит всього необхідного запанують на територіях, де господарюють озброєні зграї. Бандити не лише відбирають воду, їжу, паливо, майно, але знущаються з інвалідів, гвалтують беззахисних, вбивають беззбройних.
Зникнуть держави та кордони між ними. Серед мудреців, вони втратять розум, серед охоплених зневірою громад з'явиться багато лжемесій та лжепророків (Мт.24:23-26). Які сповіщають «фальшиві видіння (бачення хибні),– порожнє чаклунство (ворожіння) і підступний обман (брехливість, вигадки) власного серця» (Єремії, 14:14, в).
32. Безплідний ґрунт
Біблійний пророк бачив майбутнє (Іс.1:1), розповідаючи про трагедію мовою звичних образів, у поняттях своєї епохи.
«Ось ГОСПОДЬ пустошить (руйнує) землю і нищить її (робить безплідною). Він змінює (обертає) її поверхню
поверхню (спотворює її обличчя) і розпорошує (розсіює) її мешканців ("примусить тих, хто живе на ній, піти в далекі краї" [Л.21]).
Земля вщент буде знищена (зруйнована, спустошена) і цілковито пограбована (розграбована повністю!) ... Через те прокляття пожирає землю, і за гріх свій (страждають) несуть покарання (одержали кару) її мешканці» (Ісаї, 24:1-6; у дужках, інші варіанти перекладів ).
Фактично так. В результаті велетенського природного катаклізму планета буде розорена, спалена, вкрита брудом, кістками, залита "кров'ю", засипана пилом, піском, попелом, пемзою. Бо губителі її не слухали голосу Творця свого, відкинули заповіді Його, порушили вічний заповіт; ось, і плоди помислів їх (Єр.6:15-19, Єз.22:31, Втор. 28:45, Мт.23:34-37).
«Ось ГОСПОДЬ пустошить (руйнує) землю і нищить її (робить безплідною). Він змінює (обертає) її поверхню
поверхню (спотворює її обличчя) і розпорошує (розсіює) її мешканців ("примусить тих, хто живе на ній, піти в далекі краї" [Л.21]).
Земля вщент буде знищена (зруйнована, спустошена) і цілковито пограбована (розграбована повністю!) ... Через те прокляття пожирає землю, і за гріх свій (страждають) несуть покарання (одержали кару) її мешканці» (Ісаї, 24:1-6; у дужках, інші варіанти перекладів ).
Фактично так. В результаті велетенського природного катаклізму планета буде розорена, спалена, вкрита брудом, кістками, залита "кров'ю", засипана пилом, піском, попелом, пемзою. Бо губителі її не слухали голосу Творця свого, відкинули заповіді Його, порушили вічний заповіт; ось, і плоди помислів їх (Єр.6:15-19, Єз.22:31, Втор. 28:45, Мт.23:34-37).
Уся трава, третина дерев, згорять (Об’явл.8:7), пасовища заллє солона морська вода, накриє шар попелу завтовшки кілька метрів, затягне брудом, засипле оплавленими кульками мінеральних порід. Частину родючого шару ґрунту цунамі віднесуть у моря. Сушу розірвуть ями, провали, глибокі тріщини (Іс.24:19, Мих.1:4), у скельних породах шириною до 1 м, у пухких – до 10 метрів.
Бог небесних воїнств невпізнанно змінить топографію нашої годувальниці. Понад те, "нищить її" (Ісаї, 24:1), робить безплідною, як по винищення міст содомських. Перетворює на "пожарище (згарище), сірку та сіль"
(Второзаконня, 29:22; земля "загублена сіркою, що горить, і вкрита сіллю", пер. [Л.21], "побачать сірку і сіль, випалену землю", [Л.23]). Під впливом дощів продукти вулканічних викидів перетворяться на бетон.
Випалену пожежами планету і тих, хто вижив у стихійних лихах, занапастять пеплопади,– інтенсивне випадання з атмосфери частинок пилу та праху (Втор.28:24), вони "на всіх лягають, нікого не бояться". Кислий від гарячих кислотних дощів грунт покриють продукти вулканічних викидів (сірка, попіл, пемза) та морська сіль (Йов.18:15, Плач.3:16, Пс.107:34), які погіршують його родючість [Л.8, стор. 226].
Земна куля, огорнута хмарою аерозолів, а саме, дисперсних частинок сажі, імпактного й вулканічного попелу, диму, морської солі, пилу пустель, сірчано-кисневих та азото-водневих сполук різко зменшить надходження до рослин сонячного світла. Протягом року загине більшість рослин, які вціліли від пожеж та кислотних дощів.
До початку сильного похолодання, бурхливо розростуться лише отруйні гриби, ці нижчі рослини позбавлені хлорофілу, тому для зростання їм не потрібне світло. Потім настануть надзвичайно холодні голодні зими, три довгі суворі зими без літа; під каламутним світлом Сонця, при вогні, що погано горить, через низький вміст кисню в повітрі. Замовкнуть голоси птахів, тварин, людини; чути лише виття вітру.
Бог небесних воїнств невпізнанно змінить топографію нашої годувальниці. Понад те, "нищить її" (Ісаї, 24:1), робить безплідною, як по винищення міст содомських. Перетворює на "пожарище (згарище), сірку та сіль"
(Второзаконня, 29:22; земля "загублена сіркою, що горить, і вкрита сіллю", пер. [Л.21], "побачать сірку і сіль, випалену землю", [Л.23]). Під впливом дощів продукти вулканічних викидів перетворяться на бетон.
Випалену пожежами планету і тих, хто вижив у стихійних лихах, занапастять пеплопади,– інтенсивне випадання з атмосфери частинок пилу та праху (Втор.28:24), вони "на всіх лягають, нікого не бояться". Кислий від гарячих кислотних дощів грунт покриють продукти вулканічних викидів (сірка, попіл, пемза) та морська сіль (Йов.18:15, Плач.3:16, Пс.107:34), які погіршують його родючість [Л.8, стор. 226].
Земна куля, огорнута хмарою аерозолів, а саме, дисперсних частинок сажі, імпактного й вулканічного попелу, диму, морської солі, пилу пустель, сірчано-кисневих та азото-водневих сполук різко зменшить надходження до рослин сонячного світла. Протягом року загине більшість рослин, які вціліли від пожеж та кислотних дощів.
До початку сильного похолодання, бурхливо розростуться лише отруйні гриби, ці нижчі рослини позбавлені хлорофілу, тому для зростання їм не потрібне світло. Потім настануть надзвичайно холодні голодні зими, три довгі суворі зими без літа; під каламутним світлом Сонця, при вогні, що погано горить, через низький вміст кисню в повітрі. Замовкнуть голоси птахів, тварин, людини; чути лише виття вітру.
33. Світ, повалений у порох
Блокування земної кулі аерозольною оболонкою на третину знизить добове освітлення (Об’явл.8:12). Померкне світло від сонця, місяця, зірок; за багатоденним дощем повернуться нові хмари (Еккл.12:2), хмари з пилу, попелу, сажі, розмеленої пемзи.
Під час жалоби почорнілої світобудови, учасники трагедії скажуть: «жадаємо світла - а навколо тільки темрява, сяйва жадаємо - а ходимо в повній темряві» (Ісаї, 59:9, б; пер. [Л.23]; Єр.4:23). Зміниться також спектральний склад світла, у результаті, внаслідок смогу, приблизно на рік перерветься фізико-хімічний процес фотосинтезу.
Точніше припиниться одна з фаз процесу, т.зв. "світлозалежна стадія". На даному етапі з вуглекислого газу та води, за участю фотосинтетичних пігментів рослин, в т.ч. хлорофілу, повинні створюватися високоенергетичні продукти за рахунок поглинання енергії сонячного світла, в основному його червоного та помаранчевого спектрів.
Фотосинтезуючі морські рослинні організми (зокрема, фітопланктон), що вціліли від закисленої води при розчиненні величезних обсягів вуглекислого газу з газових гідратів і карбонатних порід, загинуть. Відповідно зникнуть зоопланктон та інші дрібні тварини, основа харчових ланцюжків у біоценозах водойм.
Таким чином, відсутність променистої низькопотенційної енергії, вона у мікроорганізмах перетворювалася на енергію хімічних зв'язків органічних речовин, зруйнує всю екосистему Світового океану. Риби та інші тварини, які уникнули вбивчих гідродинамічних ударних хвиль, загинуть через: 1) недолік їжі; 2) високу температуру води; 3) зниження рівня кисню. Океани та моря спорожніють.
Щільний пиловий екран на 3,5 роки закриє небо, блокує сонячне світло, потьмарить усі світила, на землю наведе темряву (Єз.32:7, 8). Водночас викликає сильне похолодання (Зах.14:6, згідно з Масоретським текстом, "не буде світла; холод і мороз"), "передбачаються глобальні зміни у кліматі" [Л.28, стор. 1121]).
Запанує "астероїдна зима", випаде рожевий кислотний сніг. Особливо холодною виявиться друга зима тривалістю понад 6 місяців, рік без весни, без літа. Вдалині від океанів і теплих морів температура повітря опуститься до мінус 50ºС йі нижче, "і хто встоїть (зможе витримати) перед Його морозом?" (Псалми, 147:17).
Протягом кількох років після Дня Господнього поля відпочивають, надолужать суботи свої. «Весь той час (дні спустошення), поки триватиме це запустіння, земля відпочиватиме за ті суботні роки, коли ви жили на ній, вона не відпочивала» (Левіти, 26:35; пер. [Л.23]).
Грунт перестане плодоносити, плодові рослини, що збереглися, не дадуть бутонів, квітів, зав'язей, плодів (Лев.26:20, Йоіл.1:10-15, Агг.2:19) по причині блідих дрібних листків (т.зв. "етіоляція"). Авакум пророкує такі самі трагічні наслідки.
«Бо не розквітне смоківниця, і не буде врожаю в виноградних лозах, вичерпалися плоди маслини, і поля не виробили їжі, загинула у загонах дрібна худоба, і немає великої худоби в хлівах» (Аввакума, 3:17, Масора). Що посіє людина, то зітліє в землі (Йоіл.1:17), що зійде, те зчахне і зів’яне (вірші 10-12) у темряві (3:15).
Хлібний колос принесе зерно, що не визріло, воно не дасть муки (Ос.8:7). З незрілих зелених маслин не отримати оливкову олію, а зрілих чорних плодів немає, "оскільки твої оливки обсиплються, недозрівши" (Второзаконня, 28:40, б), в т.ч. через скорочення вегетаційного періоду. Навіть те, що виросте в перші роки виявиться отруйним (32:28-32), багато постраждалих будуть "виснажені голодом" (вірш 24).
Під час жалоби почорнілої світобудови, учасники трагедії скажуть: «жадаємо світла - а навколо тільки темрява, сяйва жадаємо - а ходимо в повній темряві» (Ісаї, 59:9, б; пер. [Л.23]; Єр.4:23). Зміниться також спектральний склад світла, у результаті, внаслідок смогу, приблизно на рік перерветься фізико-хімічний процес фотосинтезу.
Точніше припиниться одна з фаз процесу, т.зв. "світлозалежна стадія". На даному етапі з вуглекислого газу та води, за участю фотосинтетичних пігментів рослин, в т.ч. хлорофілу, повинні створюватися високоенергетичні продукти за рахунок поглинання енергії сонячного світла, в основному його червоного та помаранчевого спектрів.
Фотосинтезуючі морські рослинні організми (зокрема, фітопланктон), що вціліли від закисленої води при розчиненні величезних обсягів вуглекислого газу з газових гідратів і карбонатних порід, загинуть. Відповідно зникнуть зоопланктон та інші дрібні тварини, основа харчових ланцюжків у біоценозах водойм.
Таким чином, відсутність променистої низькопотенційної енергії, вона у мікроорганізмах перетворювалася на енергію хімічних зв'язків органічних речовин, зруйнує всю екосистему Світового океану. Риби та інші тварини, які уникнули вбивчих гідродинамічних ударних хвиль, загинуть через: 1) недолік їжі; 2) високу температуру води; 3) зниження рівня кисню. Океани та моря спорожніють.
Щільний пиловий екран на 3,5 роки закриє небо, блокує сонячне світло, потьмарить усі світила, на землю наведе темряву (Єз.32:7, 8). Водночас викликає сильне похолодання (Зах.14:6, згідно з Масоретським текстом, "не буде світла; холод і мороз"), "передбачаються глобальні зміни у кліматі" [Л.28, стор. 1121]).
Запанує "астероїдна зима", випаде рожевий кислотний сніг. Особливо холодною виявиться друга зима тривалістю понад 6 місяців, рік без весни, без літа. Вдалині від океанів і теплих морів температура повітря опуститься до мінус 50ºС йі нижче, "і хто встоїть (зможе витримати) перед Його морозом?" (Псалми, 147:17).
Протягом кількох років після Дня Господнього поля відпочивають, надолужать суботи свої. «Весь той час (дні спустошення), поки триватиме це запустіння, земля відпочиватиме за ті суботні роки, коли ви жили на ній, вона не відпочивала» (Левіти, 26:35; пер. [Л.23]).
Грунт перестане плодоносити, плодові рослини, що збереглися, не дадуть бутонів, квітів, зав'язей, плодів (Лев.26:20, Йоіл.1:10-15, Агг.2:19) по причині блідих дрібних листків (т.зв. "етіоляція"). Авакум пророкує такі самі трагічні наслідки.
«Бо не розквітне смоківниця, і не буде врожаю в виноградних лозах, вичерпалися плоди маслини, і поля не виробили їжі, загинула у загонах дрібна худоба, і немає великої худоби в хлівах» (Аввакума, 3:17, Масора). Що посіє людина, то зітліє в землі (Йоіл.1:17), що зійде, те зчахне і зів’яне (вірші 10-12) у темряві (3:15).
Хлібний колос принесе зерно, що не визріло, воно не дасть муки (Ос.8:7). З незрілих зелених маслин не отримати оливкову олію, а зрілих чорних плодів немає, "оскільки твої оливки обсиплються, недозрівши" (Второзаконня, 28:40, б), в т.ч. через скорочення вегетаційного періоду. Навіть те, що виросте в перші роки виявиться отруйним (32:28-32), багато постраждалих будуть "виснажені голодом" (вірш 24).
34. Іржа
Багаторічні рослини, що збереглися, покриються згубним червоно-бурим загадковим пилом, згідно передбачення. «Всі дерева твої та плоди землі твоєї погубить іржа» (Второзаконня, 28:42, Синод. пер.).
У Синодальному перекладі словом "іржа" передається єврейське "хела" (грецьке ""бросис"") з вихідним значенням "поїдання, пожирання". Це може означати "гниль, руйнування" або комах, які завдають шкоди [Л.15, стор. 153].
Навпаки, у роботі [Л.8] стверджується. "Іржа" походить від давньоєврейського поняття, що позначає пекучий вітер" (стор. 927). Понад те, в ту епоху хела мало "ширше значення, пов'язане з корозією і тлінням різного роду металів" [Л.1, стор. 989].
В останньому випадку маємо традиційне розуміння червоно-бурого нальоту на залізі. При контакті вільного заліза з водою та киснем, внаслідок корозії, відбувається хімічна реакція: 4Fe + 6H2O + 3O2 = 4Fe (OH)3. Утворюється гідратований оксид Fe (OH), званий у побуті "іржа".
За будь-якого тлумачення, одним із факторів загибелі плодів дерев та кущів виявиться рудий наліт, який виникне внаслідок падіння небаченої "страшної зірки" і граду, як передбачається в Третій книзі Ездри.
«Сплачуть хлібороби, що обробляють землю, тому що збідніють у них насіння від іржі і від граду і від страшної зірки» (3Езд.15:13, пер. [Л.22]).
Червоно-бурий прах космічних фрагментів, що випарувалися "від страшної зірки", накриє суходіл шаром завтовшки в кілька сантиметрів.
Понад півроку залишки космічних тіл, разом із червоним пилом пустель, попелом, сажею, розмеленою пемзою, сіллю, немов густий сніг, падають на людей, тварин, рослини, у цілодобовій темряві.
Відтак ще близько 3-х років дрібні пил і порох, замість крихітних крапель дощу, продовжать "зрошувати" холодний твердий ґрунт.
У Синодальному перекладі словом "іржа" передається єврейське "хела" (грецьке ""бросис"") з вихідним значенням "поїдання, пожирання". Це може означати "гниль, руйнування" або комах, які завдають шкоди [Л.15, стор. 153].
Навпаки, у роботі [Л.8] стверджується. "Іржа" походить від давньоєврейського поняття, що позначає пекучий вітер" (стор. 927). Понад те, в ту епоху хела мало "ширше значення, пов'язане з корозією і тлінням різного роду металів" [Л.1, стор. 989].
В останньому випадку маємо традиційне розуміння червоно-бурого нальоту на залізі. При контакті вільного заліза з водою та киснем, внаслідок корозії, відбувається хімічна реакція: 4Fe + 6H2O + 3O2 = 4Fe (OH)3. Утворюється гідратований оксид Fe (OH), званий у побуті "іржа".
За будь-якого тлумачення, одним із факторів загибелі плодів дерев та кущів виявиться рудий наліт, який виникне внаслідок падіння небаченої "страшної зірки" і граду, як передбачається в Третій книзі Ездри.
«Сплачуть хлібороби, що обробляють землю, тому що збідніють у них насіння від іржі і від граду і від страшної зірки» (3Езд.15:13, пер. [Л.22]).
Червоно-бурий прах космічних фрагментів, що випарувалися "від страшної зірки", накриє суходіл шаром завтовшки в кілька сантиметрів.
Понад півроку залишки космічних тіл, разом із червоним пилом пустель, попелом, сажею, розмеленою пемзою, сіллю, немов густий сніг, падають на людей, тварин, рослини, у цілодобовій темряві.
Відтак ще близько 3-х років дрібні пил і порох, замість крихітних крапель дощу, продовжать "зрошувати" холодний твердий ґрунт.
35. Посуха
Нерозумним, які не слухають Господа, нехтують Його заповідями, обіцяно. «Дощ для твоєї землі (замість дощу)
ГОСПОДЬ оберне курявою (пилом, піском). З неба на тебе (тільки) падатиме порох ("поки ти не задихнешся" пер. [Л.26]), аж доки не будеш знищений» (Второзаконня, 28:24).
Дощі припиняться, тому що внаслідок низької прозорості повітря різко зменшиться інтенсивність випаровування води з поверхні Світового океану, відповідно закінчиться процес ефективної конденсації парів у тропосфері (атмосферна посуха).
Через відсутність опадів настане ґрунтове безводдя; висохнуть лісові й плодові дерева і чагарники, які збереглися від вогню (Йоил.1:12, 19; Іс. 42:15, Об’явл. 8:7), розтріскається грунт (мал. 8).
Зникнуть знайомі озера, джерела, річки (гідрологічна посуха) при великій кількості солоної води. Дерева, які збереглися навіть біля водойм, загинуть із-за порушення функцій дихання, фотосинтезу, синтезу пластичних і ростових речовин.
Гола годувальниця протягом 3,5 років не отримає ні краплі дощу, подібно до днів пророка Іллі, за його молитвою (Якова, 5:17). Ґрунт буде заплямований трупами, осквернений фекаліями, кістками людей і тварин, тому сказано. «Ти – земля нечиста (неочищена), через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву» (Єзекіїля, 22:24; Об’явл.16:8, 9).
Немає дощів, лише роса. Оксидами заліза, що містяться в пилюці, роса забарвиться в криваво-червоний колір,– "Земля тоді відкриє (явить) пролиту (поглинену) на ній кров" (Ісаї, 26:21, в). Смерть з кортежем із озброєних банд, хвороб, звірів захоплять всю планету (Об’явл.6:8).
Дощі припиняться, тому що внаслідок низької прозорості повітря різко зменшиться інтенсивність випаровування води з поверхні Світового океану, відповідно закінчиться процес ефективної конденсації парів у тропосфері (атмосферна посуха).
Через відсутність опадів настане ґрунтове безводдя; висохнуть лісові й плодові дерева і чагарники, які збереглися від вогню (Йоил.1:12, 19; Іс. 42:15, Об’явл. 8:7), розтріскається грунт (мал. 8).
Зникнуть знайомі озера, джерела, річки (гідрологічна посуха) при великій кількості солоної води. Дерева, які збереглися навіть біля водойм, загинуть із-за порушення функцій дихання, фотосинтезу, синтезу пластичних і ростових речовин.
Гола годувальниця протягом 3,5 років не отримає ні краплі дощу, подібно до днів пророка Іллі, за його молитвою (Якова, 5:17). Ґрунт буде заплямований трупами, осквернений фекаліями, кістками людей і тварин, тому сказано. «Ти – земля нечиста (неочищена), через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву» (Єзекіїля, 22:24; Об’явл.16:8, 9).
Немає дощів, лише роса. Оксидами заліза, що містяться в пилюці, роса забарвиться в криваво-червоний колір,– "Земля тоді відкриє (явить) пролиту (поглинену) на ній кров" (Ісаї, 26:21, в). Смерть з кортежем із озброєних банд, хвороб, звірів захоплять всю планету (Об’явл.6:8).
36. Масовий голод
Більшість мешканців загине НЕ від стихійних лих, насильства і хвороб. Ті, хто не зробили запасів їжі подібно мурахам, помруть (до 70%) через відсутність продуктів харчування. Особливо багато загиблих виявиться у Китаї, Індії, Пакистані, Індонезії, Нігерії, Бразилії.Всеосяжний голод вразить ВСІ країни (Лк.4:25, 21:11), у т.ч. народ заповіту позбудеться хліба нового врожаю.
«Не їстимете ні хліба (з нового врожаю), ні прожареного (сушеного) зерна, ні (щойно дозрілих) сирих зерен» (Левіти, 23:10-14) , так як у День Господній не піднесли Йому перший сніп зі жнив.
Немає ні каші, ні олії, а замість манни з неба безупинно падає попіл. Будуть їсти гіркий полин, пити смердючу отруєну рідину, дихати пропиленим гарячим повітрям подібно до диких ослів. Замість хліба, м'яса, молока, гірка суспензія з жовчю – їжа та питво людині. «Я нагодую цей народ полином і напою їх отруйною водою!» (Єремії, 9:14) обіцяє Йахве Елохім безбожним.
Байдужі залишили Джерело вологи живої, тому змушені пити мертву з розбитих водойм, засипаних попелом. З'їдені токсичні продукти або сурогати, в утробі перетворяться на жовч аспідів, їх людина виблює; що нечисте вип'є, буде зміїною отрутою, від якої в агонії помре (Об’явл.8:11, Йов.20:14-16).
Позаздрять загиблим відсталі від мертвих, бо в роки повсюдних озброєних пограбувань, фізичного насильства, дефіциту якісних питної води та їжі, – «Смерть від меча краща, ніж смерть від голоду, коли немає врожаю в полі, і дух випускають у муках!» (Плач Єремії, 4:9; Єр.8:3; пер. [Л.23]).
Замерзають напівголі у неймовірному холоді, задихаються від нестачі кисню й пилу, що висить у повітрі. Внаслідок
тривалої нестачі свіжих продуктів, інтоксикації, відсутності фільтрату, ліків, палива ослабнуть; під лахміттям висохнуть тіла їх (Зах.14:6, 12, Лев.26:16, Ам.8:13). Тоді згадають народну мудрість, "вогонь біда і морська вода біда, а без вогню та питної води пуще біди".
Вони перебувають "у голоді, й спразі, в наготі, й нестатках усього" (Второзаконня, 28:48, б) від залізного ярма на шиї, як попереджав Господь (вірші 15-62). Понад те, навіть у сім'ях відбирають один в одного залишки їжі. Не допоможуть гроші, ними не можна наповнити шлунок, неможливо вгамувати спрагу, не наситити душу. Хто в здоровому глузді, заздрить тихо збожеволім.
У напівтемряві тужливі їдять попіл наче хліб, п'ють рідину, куплену за срібло та золото, розбавляючи її солоними сльозами (Пс.102:10). Прагнучому сниться, він їсть, спраглому – він п'є, проте не в численних муках всі біди постраждалих, але в мовчанні Благословляючого.
«Наближаються дні, - говорить Господь Бог, - коли Я пошлю на землю голод, і не тільки голод на їжу та воду, але й на спрагу почути слова Господні» (Амоса, 8:11, пер. [Л.21]).
Ті, хто відступив від Бога, спотикаючись на сухих кістках, блукають подібно Агасферу по юдолі печалі в пошуках благословляючого слова Його, та ... "не знайдуть" (вірш 12). «І будуть смерті віддавати перевагу над життям всі інші, що залишаться від цього злого племені ...» (Єремії, 8:3). Вони побажають померти (Об'явл.9:6), але костлява не йде до них, бо чекає покаяння.
Немає ні каші, ні олії, а замість манни з неба безупинно падає попіл. Будуть їсти гіркий полин, пити смердючу отруєну рідину, дихати пропиленим гарячим повітрям подібно до диких ослів. Замість хліба, м'яса, молока, гірка суспензія з жовчю – їжа та питво людині. «Я нагодую цей народ полином і напою їх отруйною водою!» (Єремії, 9:14) обіцяє Йахве Елохім безбожним.
Байдужі залишили Джерело вологи живої, тому змушені пити мертву з розбитих водойм, засипаних попелом. З'їдені токсичні продукти або сурогати, в утробі перетворяться на жовч аспідів, їх людина виблює; що нечисте вип'є, буде зміїною отрутою, від якої в агонії помре (Об’явл.8:11, Йов.20:14-16).
Позаздрять загиблим відсталі від мертвих, бо в роки повсюдних озброєних пограбувань, фізичного насильства, дефіциту якісних питної води та їжі, – «Смерть від меча краща, ніж смерть від голоду, коли немає врожаю в полі, і дух випускають у муках!» (Плач Єремії, 4:9; Єр.8:3; пер. [Л.23]).
Замерзають напівголі у неймовірному холоді, задихаються від нестачі кисню й пилу, що висить у повітрі. Внаслідок
тривалої нестачі свіжих продуктів, інтоксикації, відсутності фільтрату, ліків, палива ослабнуть; під лахміттям висохнуть тіла їх (Зах.14:6, 12, Лев.26:16, Ам.8:13). Тоді згадають народну мудрість, "вогонь біда і морська вода біда, а без вогню та питної води пуще біди".
Вони перебувають "у голоді, й спразі, в наготі, й нестатках усього" (Второзаконня, 28:48, б) від залізного ярма на шиї, як попереджав Господь (вірші 15-62). Понад те, навіть у сім'ях відбирають один в одного залишки їжі. Не допоможуть гроші, ними не можна наповнити шлунок, неможливо вгамувати спрагу, не наситити душу. Хто в здоровому глузді, заздрить тихо збожеволім.
У напівтемряві тужливі їдять попіл наче хліб, п'ють рідину, куплену за срібло та золото, розбавляючи її солоними сльозами (Пс.102:10). Прагнучому сниться, він їсть, спраглому – він п'є, проте не в численних муках всі біди постраждалих, але в мовчанні Благословляючого.
«Наближаються дні, - говорить Господь Бог, - коли Я пошлю на землю голод, і не тільки голод на їжу та воду, але й на спрагу почути слова Господні» (Амоса, 8:11, пер. [Л.21]).
Ті, хто відступив від Бога, спотикаючись на сухих кістках, блукають подібно Агасферу по юдолі печалі в пошуках благословляючого слова Його, та ... "не знайдуть" (вірш 12). «І будуть смерті віддавати перевагу над життям всі інші, що залишаться від цього злого племені ...» (Єремії, 8:3). Вони побажають померти (Об'явл.9:6), але костлява не йде до них, бо чекає покаяння.
37. Таємничі хвороби
Слідом за лютими стрілами голоду, холоду, фобій поспішають злі хвороби, які кусають до смерті. Вони "йшли, мучили, зігнули і скрючили" , роз'їдаючи тіло зовні (Об’явл.16:2, Втор.28:59-61), пожираючи його зсередини (28:21, 22, 27). Немов вогнем, ніби первістком смерті винищується нечестивий (Йов.18:5-13, Як.5:3).
Не сховатися від отруйного, породженого людьми, не причаїтися від невидимого, що приносить смерть. Свята перетворяться на стогнання, пісні – на плач. Облисіють чоловіки й жінки, які туляться в руїнах міст, побіліє волосся їх (Еккл.12:5, пер. [Л.21]), воно випаде з голови, утворюючи лисину (Ам.8:10, Іс.3:23).
Гнояться порізи, рани, опіки, гематоми, покриються огидними виразками тіла (Іс.1:6), запаляться стегна (Пс.38:8). Надувається гнійними наривами і лусне шкіра (Йов.7:5), вона почорніє (30:30, Плач. 5:10), прилипне до кісток, стане сухою (4:8). Випадуть зуби (Йов.19:20, Еккл.12:5, пер. [Л.21]), пересохне горло, запаляться і осліпнуть очі (Пс.69:4), висохне язик, згниє тіло (Зах.14:12 ).
Йірмейа, до науковою мовою, оповідає про подібний жахливий фізичний стан так, ніби сам пережив його. «Я – та людина, яка зазнала горя (бачив біду) від жезла Його гніву (яким Він разив мене). Він мене провадив (повів, погнав) і завів у темряву (пітьму), а не до світла.
Він виснажив (висушив, пошматував) моє тіло й мою шкіру,– Він поламав (розтрощив, перебив) мої кості. Він натягнув тятиву Свого лука й поставив (зробив) мене мішенню для стріл;
Він пробив моє серце (нирки) стрілами зі Свого сагайдака. Він нагодував (наситив) мене гіркотою, напоїв мене полином (жовчю). Він стер (зламав) мої зуби гравієм (камінням, жорствою), нагодував (покрив) мене порохом (рот мій попелом наповнив, прахом мене нагодував).
Нашою долею стали страх (пагуба) і яма (ми в жаху були, впавши в яму), спустошення (погибіль) й руїни ...» (Плач Єремії, 3:1, 2, 4, 12, 13, 15, 16, 47; у дужках, тексти з інших перекладів).
Справді, їх наситить гіркота вдихуваного смогу, напоїтьі полин гіркої отруєної води, нагодує попел і пісок, що скрипить на зубах. Вони стануть нещасними, жалюгідними, кульгавими, сліпими, голими (Об'явл.3:17, 18, Втор.28:48).
Захворілий гребує хворого, ослаблий зневажає немічного, напівголодний відбирає їжу у голодного. Злодій краде воду у злодія, "сам журиться, і сам краде". Вбивці, ґвалтівники, лиходії та пияки розгулюють по спустошеній холодній землі, під похмурим небом.
Посивілі лаодикійці, які залишилися живими, розшукують цілющу мазь, щоб прозріти; у темряві шукають білий одяг для прикриття ганебної наготи. Але купити все можна тільки за золото, лише воно встоїть у всеочисному вогні (Об’явл.3:18; 1Пет.1:7, "... золота, хоч і випробовуваного вогнем, але все одно не вічного", пер. [Л.20]).
Не сховатися від отруйного, породженого людьми, не причаїтися від невидимого, що приносить смерть. Свята перетворяться на стогнання, пісні – на плач. Облисіють чоловіки й жінки, які туляться в руїнах міст, побіліє волосся їх (Еккл.12:5, пер. [Л.21]), воно випаде з голови, утворюючи лисину (Ам.8:10, Іс.3:23).
Гнояться порізи, рани, опіки, гематоми, покриються огидними виразками тіла (Іс.1:6), запаляться стегна (Пс.38:8). Надувається гнійними наривами і лусне шкіра (Йов.7:5), вона почорніє (30:30, Плач. 5:10), прилипне до кісток, стане сухою (4:8). Випадуть зуби (Йов.19:20, Еккл.12:5, пер. [Л.21]), пересохне горло, запаляться і осліпнуть очі (Пс.69:4), висохне язик, згниє тіло (Зах.14:12 ).
Йірмейа, до науковою мовою, оповідає про подібний жахливий фізичний стан так, ніби сам пережив його. «Я – та людина, яка зазнала горя (бачив біду) від жезла Його гніву (яким Він разив мене). Він мене провадив (повів, погнав) і завів у темряву (пітьму), а не до світла.
Він виснажив (висушив, пошматував) моє тіло й мою шкіру,– Він поламав (розтрощив, перебив) мої кості. Він натягнув тятиву Свого лука й поставив (зробив) мене мішенню для стріл;
Він пробив моє серце (нирки) стрілами зі Свого сагайдака. Він нагодував (наситив) мене гіркотою, напоїв мене полином (жовчю). Він стер (зламав) мої зуби гравієм (камінням, жорствою), нагодував (покрив) мене порохом (рот мій попелом наповнив, прахом мене нагодував).
Нашою долею стали страх (пагуба) і яма (ми в жаху були, впавши в яму), спустошення (погибіль) й руїни ...» (Плач Єремії, 3:1, 2, 4, 12, 13, 15, 16, 47; у дужках, тексти з інших перекладів).
Справді, їх наситить гіркота вдихуваного смогу, напоїтьі полин гіркої отруєної води, нагодує попел і пісок, що скрипить на зубах. Вони стануть нещасними, жалюгідними, кульгавими, сліпими, голими (Об'явл.3:17, 18, Втор.28:48).
Захворілий гребує хворого, ослаблий зневажає немічного, напівголодний відбирає їжу у голодного. Злодій краде воду у злодія, "сам журиться, і сам краде". Вбивці, ґвалтівники, лиходії та пияки розгулюють по спустошеній холодній землі, під похмурим небом.
Посивілі лаодикійці, які залишилися живими, розшукують цілющу мазь, щоб прозріти; у темряві шукають білий одяг для прикриття ганебної наготи. Але купити все можна тільки за золото, лише воно встоїть у всеочисному вогні (Об’явл.3:18; 1Пет.1:7, "... золота, хоч і випробовуваного вогнем, але все одно не вічного", пер. [Л.20]).
38. Голод, хвороби та горе доконають скоро
Багато тих, хто зберіг життя у стихійних лихах, помре через неякісну криваво-червону воду. Задихнуться від жовтого смердючого повітря, наповненого отруйними сполуками сірки, азоту, вуглецю, водню, насиченого склоподібним пилом багатомісячного повсюдного пеплопаду.
Загинуть від чорного голоду, лютого холоду, вбивчих хвороб: гангрени, сепсису, дизентерії, туберкульозу, малярії, менінгіту, тифу (висипного, черевного, зворотного), холери, легеневої та бубонної чуми, сибірки, дифтерії, правця, туляремії, жовтої лихоманки. Хвороб з дуже високою летальністю, вони йдуть по стопах Вседержителя (Авв.3:5).
Загинуть від чорного голоду, лютого холоду, вбивчих хвороб: гангрени, сепсису, дизентерії, туберкульозу, малярії, менінгіту, тифу (висипного, черевного, зворотного), холери, легеневої та бубонної чуми, сибірки, дифтерії, правця, туляремії, жовтої лихоманки. Хвороб з дуже високою летальністю, вони йдуть по стопах Вседержителя (Авв.3:5).
На обезлюднілій, покритій кістками чорно-білій планеті, розмножаться комахи, птахи, дрібні тварини, у т.ч. миші та щури. Місця проживання гризунів – руїни міст, зарослих кропивою, реп'яхом, колючими чагарниками. Там живуть сови, пугачі, ворони; шуліки, їжаки, шакали, гієни; дикі кішки, козли, свині, інша живність (Іс.34:11-15, пер. [Л.24]).
Мешканці, що збожеволіли від недоїдання, ослаблі від холоду, змучені травмами та тяжкими недугами, виявляться легкою здобиччю літаючого, повзаючого, бігаючого; «їхні трупи стануть їжею для птахів небесних та земних звірів» (Єремії, 16:4; Об’явл.6:8, 19:17, 18).
Хто зустріне смерть у руїнах міст, того з'їдять пси, померлого в полі розклюють птахи, "і не буде кому їх відганяти" (Второзаконня, 28:26; Єр.7:33), "бо де буде труп, там зберуться ("стерв'ятники", пер. [Л.23, 24]) орли" (Мт.24:28; Об’явл.19:21). Увесь суходіл перетвориться на неймовірно дивний моторошний цвинтар; численні трупи, які гниють у вибоїнах, ярах, ущелинах гір є, а могил та епітафій немає.
Тричі нещасним навіть щастя не допоможе. Принесуть смерть хмари комарів, сонмища мошок, полчища мух (Вих.8:12-14); у численних болотах розплодяться земноводні, здохнуть на висохлому ґрунті й засмердять. Ті, хто вижив у стихійних лихах, вбивають один одного (Єз.38:21, Об’явл.6:4, 8, 9:21), відбираючи їжу, воду, ліки, одяг, паливо.
Не живі оплакують мертвих, що стирчать з бруду ніби останки вимерлих мамонтів; ні, посивілі плакальниці в чорному одязі проходять повз них. Заплаче про загиблих земля і почорніє від жалоби небо, але Йахве не змінить рішення Свого (Єр.4:28, 16:6). Через Свого пророка, Він попереджає:
«як вони обрали власні свої шляхи (зробили вибір), і душа їх знаходить задоволення в гидотах їх (люблять гидоти свої) ... наведу на них (чого вони боялися!) жахливе для них» (Ісаї, 66:3, 4; Синод. пер.) . Але чому, Господи? з якої радості, хто вийде в поле, того вб'ють грабіжники, а інвалід, що залишився в руїнах міста, помре від горя, голоду, хвороб?
«Адже, коли Я кликав їх,– вони (ніхто) не відповідали, Я говорив,– але вони не слухали (ніхто не слухав), й чинили (лихе) те, що є злом у Моїх очах (справи ненависні Мені),– обирали те, до чого Я відчуваю огиду!» (вірш 4, б).
Отож світ своїми ненависними ділами відкидає Господа, тому Він, на роки Великої скорботи, полишить його.
«Отака доля нечестивої людини (грішників) від Бога,– його уділ (спадщина, доля, вирок), визначений йому Богом» (Йова, 20:29). Адже корінь усіх лих – гріхопадіння.
Мешканці, що збожеволіли від недоїдання, ослаблі від холоду, змучені травмами та тяжкими недугами, виявляться легкою здобиччю літаючого, повзаючого, бігаючого; «їхні трупи стануть їжею для птахів небесних та земних звірів» (Єремії, 16:4; Об’явл.6:8, 19:17, 18).
Хто зустріне смерть у руїнах міст, того з'їдять пси, померлого в полі розклюють птахи, "і не буде кому їх відганяти" (Второзаконня, 28:26; Єр.7:33), "бо де буде труп, там зберуться ("стерв'ятники", пер. [Л.23, 24]) орли" (Мт.24:28; Об’явл.19:21). Увесь суходіл перетвориться на неймовірно дивний моторошний цвинтар; численні трупи, які гниють у вибоїнах, ярах, ущелинах гір є, а могил та епітафій немає.
Тричі нещасним навіть щастя не допоможе. Принесуть смерть хмари комарів, сонмища мошок, полчища мух (Вих.8:12-14); у численних болотах розплодяться земноводні, здохнуть на висохлому ґрунті й засмердять. Ті, хто вижив у стихійних лихах, вбивають один одного (Єз.38:21, Об’явл.6:4, 8, 9:21), відбираючи їжу, воду, ліки, одяг, паливо.
Не живі оплакують мертвих, що стирчать з бруду ніби останки вимерлих мамонтів; ні, посивілі плакальниці в чорному одязі проходять повз них. Заплаче про загиблих земля і почорніє від жалоби небо, але Йахве не змінить рішення Свого (Єр.4:28, 16:6). Через Свого пророка, Він попереджає:
«як вони обрали власні свої шляхи (зробили вибір), і душа їх знаходить задоволення в гидотах їх (люблять гидоти свої) ... наведу на них (чого вони боялися!) жахливе для них» (Ісаї, 66:3, 4; Синод. пер.) . Але чому, Господи? з якої радості, хто вийде в поле, того вб'ють грабіжники, а інвалід, що залишився в руїнах міста, помре від горя, голоду, хвороб?
«Адже, коли Я кликав їх,– вони (ніхто) не відповідали, Я говорив,– але вони не слухали (ніхто не слухав), й чинили (лихе) те, що є злом у Моїх очах (справи ненависні Мені),– обирали те, до чого Я відчуваю огиду!» (вірш 4, б).
Отож світ своїми ненависними ділами відкидає Господа, тому Він, на роки Великої скорботи, полишить його.
«Отака доля нечестивої людини (грішників) від Бога,– його уділ (спадщина, доля, вирок), визначений йому Богом» (Йова, 20:29). Адже корінь усіх лих – гріхопадіння.
39. Сім бід, а допомоги немає
Вищеописані надзвичайні катаклізми принесе загадковий чорний лебідь, він же, вершник на білому коні, він же, астероїд Гог. Вибухне несамовита трагедія під назвою "Велика скорбота".
Екологічна глобальна катастрофа, масова загибель людей, тварин, птахів, риб (Ос.4:3), зникнення багатьох видів флори і фауни, є виконанням грізного пророцтва.
«Я цілковито знищу з поверхні землі все,– говорить ГОСПОДЬ! (Я зруйную все на землі!). Змету (винищу)
людей і худобу (тварин), знищу птахів небесних і риб морських ... Знищу з поверхні землі все людство",– говорить ГОСПОДЬ» (Соф.1:2, 3). У живих залишиться трохи більше 10% населення (Іс.6:13).
Від ескалації жахливих страт єгипетських проклянуть стиснуті з усіх боків Бога (Об'явл.16:9, Іс.8:21), вождів руїн, день народження свій (Єр.20:14-18, Йов. гл.3). Хто блукає у напівтемряві пеплопадів, закриють обличчя, зовсім не на знак жалоби, але щоб самим не померти.
У той час син запитає матір, "навіщо я вийшов з утроби твоєї, щоб бачити страждання та смерть?". Усі перебувають у нав'язливому стані страху перед стихіями вогню, морської води, вітру, коливань суші. "Кручина з ніг зіб'є, а нужда і зовсім заклює", існують так: живіт у голоді, ноги в холоді, голова у попелу.
Ті, що безвідповідально господарювали на планеті, тепер змушені жити без натуральної їжі, чистих води і повітря, без світла та палива. Знаємо, "людина не камінь, терпіть, терпіть тай лусне".
Жорстокі серцем, далекі від правди почнуть шукати сенс у Божих судах і не знайдуть його, звати премудрість, не прийде вона (Притчи, 1:27, 28). Почнуть волати до Благословенного, не почує Він (Зах.7:13).
Тоді вигукнуть хто вижив у трагічні часи молотьбі та жнив. «Упав вінець слави з нашої голови. Горе прийшло до нас через те, що ми згрішили!» (Плач Єремії, 5:16). За одну годину знищено все багатство, в один день впала велич, за рік загине нечестя, занепаде світова економіка.
Назавжди зникне людська могутність, марними виявляться мудрість й знання (Об’явл.18:17, Іс.2:17, Єз.7:11). Зазнавши фіаско, цивілізація відходів вже ніколи не стане такою, як нині. Сучасні високі технології будуть абсолютно марними, повернеться забута в промислово розвинених країнах епоха натурального господарства.
Екологічна глобальна катастрофа, масова загибель людей, тварин, птахів, риб (Ос.4:3), зникнення багатьох видів флори і фауни, є виконанням грізного пророцтва.
«Я цілковито знищу з поверхні землі все,– говорить ГОСПОДЬ! (Я зруйную все на землі!). Змету (винищу)
людей і худобу (тварин), знищу птахів небесних і риб морських ... Знищу з поверхні землі все людство",– говорить ГОСПОДЬ» (Соф.1:2, 3). У живих залишиться трохи більше 10% населення (Іс.6:13).
Від ескалації жахливих страт єгипетських проклянуть стиснуті з усіх боків Бога (Об'явл.16:9, Іс.8:21), вождів руїн, день народження свій (Єр.20:14-18, Йов. гл.3). Хто блукає у напівтемряві пеплопадів, закриють обличчя, зовсім не на знак жалоби, але щоб самим не померти.
У той час син запитає матір, "навіщо я вийшов з утроби твоєї, щоб бачити страждання та смерть?". Усі перебувають у нав'язливому стані страху перед стихіями вогню, морської води, вітру, коливань суші. "Кручина з ніг зіб'є, а нужда і зовсім заклює", існують так: живіт у голоді, ноги в холоді, голова у попелу.
Ті, що безвідповідально господарювали на планеті, тепер змушені жити без натуральної їжі, чистих води і повітря, без світла та палива. Знаємо, "людина не камінь, терпіть, терпіть тай лусне".
Жорстокі серцем, далекі від правди почнуть шукати сенс у Божих судах і не знайдуть його, звати премудрість, не прийде вона (Притчи, 1:27, 28). Почнуть волати до Благословенного, не почує Він (Зах.7:13).
Тоді вигукнуть хто вижив у трагічні часи молотьбі та жнив. «Упав вінець слави з нашої голови. Горе прийшло до нас через те, що ми згрішили!» (Плач Єремії, 5:16). За одну годину знищено все багатство, в один день впала велич, за рік загине нечестя, занепаде світова економіка.
Назавжди зникне людська могутність, марними виявляться мудрість й знання (Об’явл.18:17, Іс.2:17, Єз.7:11). Зазнавши фіаско, цивілізація відходів вже ніколи не стане такою, як нині. Сучасні високі технології будуть абсолютно марними, повернеться забута в промислово розвинених країнах епоха натурального господарства.
40. Кінець цього роду
Драматичні перипетії Великої скорботи стануть виконанням обіцянки Всевишнього, «втратать (пропаде, загине) свою мудрість їхні мудреці й потьмяніє (зникне, заховається) розум у найрозумніших!» (Ісаї, 29:14, б), "пропаде мудрість їхніх мудреців, і затьмариться розум найрозумніших", пер. [Л.26]).
Немає у божевільних втішника. Ніхто не захоче керувати Ізраїлем (3:6, 7), що лежить у руїнах (вірш 8), внаслідок суду (вірші 13, 14). Від загального винищення, коли впадуть усі вежі, залишиться небагато людей, так пророкують біблійні наві. Наприклад:
«прокляття пожирає землю, і за гріх свій несуть покарання (страждання) її мешканці. Тому будуть спалені (згорять) ті, котрі проживають на землі, і небагато (зовсім мало) залишиться людей» (Ісаї, 24:6; 66:16).
Вони згорять подібно до грішних жителів стародавніх міст Сєдома та Амори, все ж таки, не всі. «І, якби ГОСПОДЬ Саваот (Воїнств) не залишив нам невеличкого залишку ("кількох вцілілих", пер. [Л.24]), то ми перетворилися б (нас спіткала б доля) на Содом і уподібнилися до Гоморри» (Ісаї, 1:9; 13:12).
Так, в умовах краху світового масштабу, загинуть безбожні разом із спокусами цивілізації, які спонукали їх грішити. Однак у середовищі мерців Адонай збереже невеликий залишок (6:13), групу "людей, які вижили після катастрофи, посланої Богом" [Л.5, стор. 919].
Закінчиться епоха непомірного споживання, будинок людства спорожніє, але повного винищення не станеться.
«Так говорить ГОСПОДЬ: "Розорення (спустошення) буде по всій землі, але Я не знищу (не погублю) її
повністю" (Єремії, 4:23-27; пер. [Л.26]; Ам.6:9, 10).
Ті, що пережили роки Великої загибелі, багато пізнали, тому й постаріли. На новій тверді, під новим небом (Іс.65:17; [Л.3]) вони розкажуть про все дітям, що народилися в них. Які зафіксують почуте для своїх дітей, а вони передадуть почуте наступним поколінням, з роду в рід (Йоіл.1:2, 3), щоб не грішили (Єз.37:23).
Немає у божевільних втішника. Ніхто не захоче керувати Ізраїлем (3:6, 7), що лежить у руїнах (вірш 8), внаслідок суду (вірші 13, 14). Від загального винищення, коли впадуть усі вежі, залишиться небагато людей, так пророкують біблійні наві. Наприклад:
«прокляття пожирає землю, і за гріх свій несуть покарання (страждання) її мешканці. Тому будуть спалені (згорять) ті, котрі проживають на землі, і небагато (зовсім мало) залишиться людей» (Ісаї, 24:6; 66:16).
Вони згорять подібно до грішних жителів стародавніх міст Сєдома та Амори, все ж таки, не всі. «І, якби ГОСПОДЬ Саваот (Воїнств) не залишив нам невеличкого залишку ("кількох вцілілих", пер. [Л.24]), то ми перетворилися б (нас спіткала б доля) на Содом і уподібнилися до Гоморри» (Ісаї, 1:9; 13:12).
Так, в умовах краху світового масштабу, загинуть безбожні разом із спокусами цивілізації, які спонукали їх грішити. Однак у середовищі мерців Адонай збереже невеликий залишок (6:13), групу "людей, які вижили після катастрофи, посланої Богом" [Л.5, стор. 919].
Закінчиться епоха непомірного споживання, будинок людства спорожніє, але повного винищення не станеться.
«Так говорить ГОСПОДЬ: "Розорення (спустошення) буде по всій землі, але Я не знищу (не погублю) її
повністю" (Єремії, 4:23-27; пер. [Л.26]; Ам.6:9, 10).
Ті, що пережили роки Великої загибелі, багато пізнали, тому й постаріли. На новій тверді, під новим небом (Іс.65:17; [Л.3]) вони розкажуть про все дітям, що народилися в них. Які зафіксують почуте для своїх дітей, а вони передадуть почуте наступним поколінням, з роду в рід (Йоіл.1:2, 3), щоб не грішили (Єз.37:23).
41. Хто ж встоїть?
Попри ясне пророцтво Софонії про винищення всього сущого Господом (Соф.1:2, 3), чимало футурологів наполягає, людство, ось-ось, знищить само себе у фатальній термоядерній війні. Ні, не встигне.
Згідно з Систематичною біблійною есхатологією, саме Бог, який не потребує теодицеї, покарає народи за гидоту їхню, без людських помічників. Сам виллє обурення, всю лють гніву Свого (Іс.63:3-6, Соф.3:8). Божий пророк
стверджує, будуть знищені мирні оселі, земля стане пустелею "від палаючого гніву ГОСПОДА", від "кари (люті)
спустошувача" (Єремії, 25:36-38).
При масовому винищенні, правителі та вожді народів не керують гіпотетичною Третьою світовою війною з бункерів. Але ридають, кричать, крутяться від болю, розіб'ються неначе дорогий посуд. «Не буде для пастирів захисту (притулку),– жодного порятунку (спасіння) для провідників (вождів) отари» (вірші 34-36).
Після закінченням стихійних лих, залишок розсіється Адонаєм по юдолі плачу (Іс.24:1, Лев.26:33). Ті, хто не зберігав одяг свій, рятуючись від холоду, почнуть рити землянки і палити вогнища, які погано горять; притиснуться до теплих морів та океанів. Всі закриють обличчя, накриють сиві голови, захищаючись від пилу і попелу, що безупинно падають із зниклого неба.
Здичавіють банди грабіжників, п'яні від беззаконня, втратять людську подобу мародери. Голодний, що копошиться серед руїн у пошуках якісної їжі та чистої питної води, вбиває іншого (Іс.9:19, 20), не пощадить дітей своїх (Втор.28:53). Хто сподівається на власну силу, захоче зберегти безбожне життя своє, але загубить його (Мк.8:35).
Багато людей загине від насильства, помре через голод, холод, травми, хвороби; виживе не більше десятої частини населення (Іс.6:13, 24:6, 66:16; Соф.1:2,3; Об’явл.6:8, 8:11, 9:18, 19:21). Зникнуть кордони між країнами, кожна громада охороняє своє ізольоване селище самостійно. Хто ж вціліє в годину випробувань останніх днів?
Збережуть життя ті, які втратять його, їх скрушений смиренний "дух був врятований у день Господа нашого Ісуса Христа" (1Коринтян, 5:5, Синод. пер.). Навпаки, загинуть ті, які збережуть життя за всяку ціну, вони залишаться. «Тоді двоє будуть у полі: один буде забраний, а один (другий) залишиться» (Мт.24:40, 41).
Візьмуть тих, хто знає трубний поклик, готових до зустрічі зі Спасителем, вічним притулком у час скрути (Пс.9:10); а тих, що не намагалися пізнати волю Його, залишать. Ось чому обіцяно нам, «Бог дає самотнім оселю (дім, притулок) для проживання, виводить в'язнів на волю (звільняє від кайданів) задоволеними,– і лише бунтівників (непокірних) залишає мешкати (у спекотній пустелі) у вигорілій від сонця землі» (Псалми, 68:7).
Істинно, помруть мертві духом, хто не звернувся до Творця свого з вірою, любов'ю, надією. Бо на шлях до життя виводить віра, веде любов … і збувається надія. У пору Великої скорботи правильні переконання виявляться
дорогоціннішими за золото, яке випробовується вогнем (1Пет.1:7).
Встоїть у лихах стоїк, що охороняється Його праведністю, він переміг світ вірою у спокутну жертву Ісуса Христа, яка рятує від тіла смерті. "І станеться, що кожний, хто покличе Господнє ім'я, спасеться!" (Дії, 2:21, 4:12; Іс.43:11, 45:22).
Згідно з Систематичною біблійною есхатологією, саме Бог, який не потребує теодицеї, покарає народи за гидоту їхню, без людських помічників. Сам виллє обурення, всю лють гніву Свого (Іс.63:3-6, Соф.3:8). Божий пророк
стверджує, будуть знищені мирні оселі, земля стане пустелею "від палаючого гніву ГОСПОДА", від "кари (люті)
спустошувача" (Єремії, 25:36-38).
При масовому винищенні, правителі та вожді народів не керують гіпотетичною Третьою світовою війною з бункерів. Але ридають, кричать, крутяться від болю, розіб'ються неначе дорогий посуд. «Не буде для пастирів захисту (притулку),– жодного порятунку (спасіння) для провідників (вождів) отари» (вірші 34-36).
Після закінченням стихійних лих, залишок розсіється Адонаєм по юдолі плачу (Іс.24:1, Лев.26:33). Ті, хто не зберігав одяг свій, рятуючись від холоду, почнуть рити землянки і палити вогнища, які погано горять; притиснуться до теплих морів та океанів. Всі закриють обличчя, накриють сиві голови, захищаючись від пилу і попелу, що безупинно падають із зниклого неба.
Здичавіють банди грабіжників, п'яні від беззаконня, втратять людську подобу мародери. Голодний, що копошиться серед руїн у пошуках якісної їжі та чистої питної води, вбиває іншого (Іс.9:19, 20), не пощадить дітей своїх (Втор.28:53). Хто сподівається на власну силу, захоче зберегти безбожне життя своє, але загубить його (Мк.8:35).
Багато людей загине від насильства, помре через голод, холод, травми, хвороби; виживе не більше десятої частини населення (Іс.6:13, 24:6, 66:16; Соф.1:2,3; Об’явл.6:8, 8:11, 9:18, 19:21). Зникнуть кордони між країнами, кожна громада охороняє своє ізольоване селище самостійно. Хто ж вціліє в годину випробувань останніх днів?
Збережуть життя ті, які втратять його, їх скрушений смиренний "дух був врятований у день Господа нашого Ісуса Христа" (1Коринтян, 5:5, Синод. пер.). Навпаки, загинуть ті, які збережуть життя за всяку ціну, вони залишаться. «Тоді двоє будуть у полі: один буде забраний, а один (другий) залишиться» (Мт.24:40, 41).
Візьмуть тих, хто знає трубний поклик, готових до зустрічі зі Спасителем, вічним притулком у час скрути (Пс.9:10); а тих, що не намагалися пізнати волю Його, залишать. Ось чому обіцяно нам, «Бог дає самотнім оселю (дім, притулок) для проживання, виводить в'язнів на волю (звільняє від кайданів) задоволеними,– і лише бунтівників (непокірних) залишає мешкати (у спекотній пустелі) у вигорілій від сонця землі» (Псалми, 68:7).
Істинно, помруть мертві духом, хто не звернувся до Творця свого з вірою, любов'ю, надією. Бо на шлях до життя виводить віра, веде любов … і збувається надія. У пору Великої скорботи правильні переконання виявляться
дорогоціннішими за золото, яке випробовується вогнем (1Пет.1:7).
Встоїть у лихах стоїк, що охороняється Його праведністю, він переміг світ вірою у спокутну жертву Ісуса Христа, яка рятує від тіла смерті. "І станеться, що кожний, хто покличе Господнє ім'я, спасеться!" (Дії, 2:21, 4:12; Іс.43:11, 45:22).
ЛІТЕРАТУРА
1. Словник біблійних образів СПб.: Біблія для всіх, 2016. - 1423 с.
2. Стаття № 1 «Ознака і знамення Другого пришестя Ісуса Христа».
3. Стаття № 2 «Гог з Країни Маґоґ: кінець світу цього».
4. Стаття No3 «День Господній».
5. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1503 с.
6. Вуд Леон Дж. Біблія і події майбутнього: Огляд подій останніх днів,– СПб.: Біблія для всіх, 2006. - 213 с.
7. Кастер С. Від Патмоса до раю. Тлумачення Книги Одкровення. – Greenvill, BJU Press, 2006. – 255 с.
8. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт.- СПб.: Мірт, 2003.- 984 с.
9. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 1.- М.: Радянська енциклопедія, 1980.- 672 с.
10. Підрядковий греко-руський Новий Завіт. Дослівний сучасний переклад [LCV].- Житомир, Українське товариство благодаті, 2005.- 1048 с.
11. Кузнецова В.Н. Євангеліє від Луки. Коментар.- М.: ОПУ ім. А. Меня, 2004.- 556 с.
12. Зденек Кукал. Стихійні катаклізми.- М., Видавництво «Знание», 1985.-240 с.
13. Виброболезнь.
14. Инфразвук.
15. Кузнецова В.Н. Євангеліє від Матвія. Коментар.- М.: ОПУ ім. А. Меня, 2002.- 568 с.
16. Психические расстройства при стихийных бедствиях и катастрофах.
17. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. 3-е изд.- 2000.
18. Истерия.
19. Тлумачення старозавітних книг. Від Книги Ісаї до Книги Малахії/ – Ашфорд, Коннектикут, США, Слов’янське місіонерське видавництво, 1996. – 602 с.
20. Біблія для нашого життя. Новий Завіт.- Міжнародне біблійне товариство, 1999.- 687с.
21. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів .- М.: Всесвітній центр перекладу Біблії, 2002. - 1150 с.
22. Біблія.- М.: Російське біблійне товариство, 1998.- 1376 с.
23. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське Біблійне товариство, 2011. - 1408 с.
24. Библия. Новий переклад на на російську мову.- United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
25. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2.- М.: Радянська енциклопедія, 1980.- 720 с.
26. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі.- М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
27. Уірсбі У. Коментар до Нового Завіту. Том 1.- СПб.: Біблія для всіх, 2017.- 848 с.
28. Макдональд В. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт.- Bielefeld: CLV, 2009.- 1142с.
29. Перший і останній пророки. – Єрусалим: Моссад Арав КУК, 1975. – 1002 с.