"нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля
Твоя, як на небі, так і на землі" (Матвія, 6:10)

"Царство світу стало царством нашого Господа
то Його Христа, і Він царюватиме навіки-віків!"
(Об'явлення, 11:15)

       Епоха влади Сина Божого це момент, з якого почнеться нове літочислення після Його повернення,– період теократії. Майбутнього прямого правління над залишком роду цього, що вижив у трагічних перипетіях Великого лиха (Мт.24:21, 22; [Л.3]).
       Тоді, "за цю тисячу років Ісус встановить новий порядок, якому будуть підкорятися всі жителі землі" [Л.1, стор. 984]. У світі Месії, саме Він керує народами (Об'явл.11:15, Дан.7:14), згідно з Писанням.
        «Адже від Мене вийде Закон (дарую вчення), і Моє правосуддя стане світлом (для) народів» (Ісаї, 51:4). «Богом всієї землі Він (буде званий) називається» (54:5; Зах.9:10). Сатана скують, щоб 1 000 років не міг обманювати народи (Об'явл.20:1-3; [Л.36, стор. 1039]).
      Численні передбачення майбутнього прямого панування Господа містяться в ТаНаХу (Дан.7:13, 14; Зах.8:3-5, 9:10, 14:9; Іс.9:6, 7, 35:1-4, 65:17-21; Міх.4:1-3; Йоіл.3:17-21; Соф.3:14-17, тощо). Також у Новому Завіті, наприклад, Мт.6:10; Лк.1:33; Дії.3:19-21; 1Кор.15:24, 25; Об'явл.11:15, 20:4-6. Збудеться ВСЕ, записане в Законі (Мт.5:18), світська влада над країнами зникне (Об'явл.11:15), нарешті воля Божа виконується внизу, як угорі (Мт.6:10).
      Коли почнеться довгоочікуване царювання Сина (Лк.1:31-33, Ам.9:13-15, Іс.11:4)? Не раніше, ніж «Він вразить землю жезлом Своїх уст; духом уст Своїх вб'є нечестивого» (11:4, пер. [Л.9]). Крім того, Господь день перетворить на ніч, розіллє морські води по обличчю планети (Ам.5:8), для її очищення.
      Нова ера настане після завершення 70-ї сьодміни (Дан.9:24-27), із закінченням тяжкого періоду скорботи. "Вважати, що Царство встановлено під час першого пришестя Христа – богословська помилка ... Царство Месії буде встановлено тільки після Його другого пришестя" [Л.29, стор. 610].
      Згідно з Систематичною біблійною есхатологією, теократія виникне при поверненні Царя царів на Свято кущів. У ті дні Машіах укладе із залишком покаявшихся ізраїльтян новий Заповіт, останній.
      Старозавітні пророки вказують, де оселиться Адонай: у місті істини Єрусалимі, на горі святині (г. Морія), відновленому Храмі (Єз.43:7, 37:27, 28; Зах.2:10-12, 8:3, 12:10-14, 14:9; Мал.3:1; Йоіл.3:17, Соф.3:15). «Лише лагідні (покірні) успадкують землю і будуть насолоджуватись (благополуччям) великим миром» (Псалми, 37:11).    

1. Нова  Земля      

        Якого вигляду набуде наша планета внаслідок стихійних лих й великої загибелі? (Єр.4:6, Мт.24:21, 22; [Л. 3, 4]).
      Глобальні природні катаклізми сильно змінять нинішні стани літосфери, гідросфери (морів, океанів, озер, річок), атмосфери, особливо, тропосфери і стратосфери, стане іншим вигляд зоряного неба.
       Ті, хто пережив катастрофу, через 3,5 роки покинуть укриття, повернуться з евакуації. Врятовані Господом забудуть про існуючі раніше топографічні особливості своєї місцевості (Іс.42:14-16), почнуть звикати до всього нового (Екл.1:11).
      Адаптуватися до незвичного рельєфу, його обличчя невпізнанно змінив великий землетрус (Об'явл.16:18-20, Іс.24:17-20), звикати до іншого розташування зірок на нічному покривалі неба. Навіть русла стали іншими, коли нахилилася суша, а рівнинні річки потекли назад [Л.37].
       Здійсниться обіцянка Адоная. «Я створю нове небо і нову землю, а все колишне (вже) не згадуватиметься, і не спаде на думку» (Ісаї, 65:17, "нічого з минулого люди не пам'ятатимуть", пер. [Л.7]).
      Господь Ісус Христос стверджує, Він сяде на престолі Своєї слави тоді, «коли весь світ оновиться» (Матвія, 19:28, пер. [Л.9]). Автори роботи [Л.5], посилаючись на публікацію Mooze G.F., пишуть.
     "У рабиністичній літературі йдеться про те, що світ буде оновлений і змінений так, що повернеться в первісний стан після створення, будучи очищеним від гріха і зла.
       Інші говорили, що земля повернеться до первісного хаосу, а потім буде відтворена в новій якості. Є також думка, що земля буде повністю знищена, а нове небо і нова земля – абсолютно новий результат творіння" (стор. 973).
      У кожному з наведених суджень є зерна істини. Планета насправді "знищиться", але далеко НЕ повністю, вона пройде через безлад, проте до початкового хаосу НЕ повернеться.
      Світ відродиться, однак в первісний стан від створення не вернеться. На колишній новій підмісячній мандрівниці залишиться жменька вцілілих від лиха Великої скорботи.    

2. Казка  для  дорослих?      

        У роботі [Л.34] стверджується. "По суті, на землі житимуть два типи людей – ті, хто залишився в живих після Армагедону, і святі, які повернулися разом з Ісусом. У святих будуть прославлені тіла, подібні до Царя Ісуса ... .
      Прославлені святі розмовлятимуть, ходитимуть, харчуватимуться і спілкуватимуться з тими, у кого звичайні тіла" (стор. 223). Святі в особливій плоті це "воскреслі прославлені віруючі в Євангеліє інших століть" [Л.6, стор. 790; Л.29, стор. 612].
      НІ. Такий казковий сценарій не підтверджується Писанням, ні буквально, ні побічно. Так, у майбутньому месіанському царстві збережеться вдячний Богові залишок. Але там НЕ житимуть "віруючі інших століть", бо немає прославлених тіл, також, залишиться місце для смерті (Іс.65:20), спотворюється істина (Об'явл.20:7, 8). Золотий вік без страждань, хвороб, смерті, брехні можливий тільки на небесах (21:3, 4).
     Ісус попереджає, перед Його поверненням «постануть (з'являться) лжехристи  та лжепророки і будуть чинити великі ознаки (знамення) й чудеса» (Матвія, 24:24). Вони скажуть. "Ось тут Христос!" (вірш 23), "Дивіться! Він у пустелі! ... Дивіться, Він ховається в одній із далеких кімнат" (вірш 26, пер. [Л.7]).
       Не можна вірити їм, треба чекати видимого повернення Його в силі та славі (24:30). Пророк Софонія також дає вказівку чекати Йахве Елохім. Він обов'язково збере непокірні народи, щоб вилити обурення, обрушити лють гніву Свого, «у вогні Моєї ревності буде знищена вся земля» (Софонії, 3:8).
       Ель Шаддай вогнем очистить серця нечестивих, подібно до того, як плавлять срібні руди або виплавляють золото. Потім залишок отримає чисті уста, «аби всі вони прикликали ГОСПОДНЄ ім'я, і одностайно служили Йому »  (вірш  9, буквально, "плечем до плеча").
     По закінченню Великої скорботи зникнуть кордони між країнами, перестануть існувати самі держави [Л.3, 10, 37]. Уціліють смиренні та прості (Софонії, 3:12), навіть «ті, хто блукає духом, пізнають мудрість (прийдуть до розуміння), і непокірні навчаться слухняності» (Ісаї, 29:24, Синод. пер.).
      Біда вимучить, біда й навчить. Відтепер немає ні царів, президентів, диктаторів, ні бояр, холопів та рабів, немає багатих чи бідних, усі рівні між собою і перед Богом; є в них Утішитель. Тим, хто пізнає логіку смерті, відкриється сенс життя.
     Через катаклізми останніх днів, провіщає Вседержитель, «Я вкладу страх переді Мною у їхнє серце, щоб уже (вони) не відступали (не відвернулися) від Мене» (Єремії, 32:40). Тому що "страх Божий виникає з досвіду пізнання Його трансцендентності та сили" Л.36, стор. 1164].   

3. Час  збирати  каміння

       Що станеться по закінченню періоду Великої загибелі з тими, хто залишиться на зруйнованій, розораній, немов весняне поле хлібороба, незнайомій чорно-білій планеті, зануреній у темряву? [Л.3, 4, 10, 37].
       Після того, як Йахве спустошить гори, заллє морською водою суходіл (Ам.5:8), до невпізнанності перетворить горбисту місцевість на рівнину (Іс.42:15), Він дає слово тим, що тимчасово втратили зір [Л.3].
      «Я попроваджу (поведу) сліпих дорогою (шляхами), якої вони не знали,– невідомими (незнаними) стежками вестиму їх. Я оберну перед ними темряву (морок) на світло, а криві шляхи (вибоїсті, нерівні) зроблю прямими. Ось що Я учиню для них і не залишу (ніколи не покину) їх» (Ісаї, 42:16, у дужках, тексти з інших перекладів).
      Розкиданий у роки скорботи народ, Він реевакує в Ерец Йісраель (11:11). Використовуючи святе насіння, відродить його, по слову пророка, «десятій частині людей судилося залишитися на землі, вони не будуть знищені, бо вони повернуться до Бога. Вони, як коріння зрубаного дуба, і це коріння – святе насіння» (6:13, пер. [Л.7]).
      Благословенний збере разом вигнаних, кульгавих, і всіх, на кого навів лихо (Міх.4:6). Безплідній сьогодні смоковниці дана обітниця. «Надійде час (у прийдешні дні), коли пустить коріння Яків,– зазеленіє та зацвіте (розквітне, розкине гілки) Ізраїль,– і своїми плодами наповнить цілий світ» (Ісаї, 27:6,).
      Обіцянка здійсниться не раніше, ніж «Господь струсоне ("Він почне молотити", пер. [Л.7, 8, 9, 2]) усе від великої річки (Євфрат) до потоку Єгипетського» (27:12, в; Синод. пер.). "У той день засурмить велика труба" (вірш 13).
      Згодом, пророкує Ісая, «ви, діти Ізраїля, будете зібрані (разом, всі до одного ) один за одним» (вірш 12, в) для поклоніння Богові в Єрусалимі (вірш 13). Тому що, «Той, Хто розпорошив (розсіяв) Ізраїль» у полум'яному гніві Своєму, "знову збере його" (Єремії, 31:10), Хто зруйнував міста, Той відновить та заселить їх (Єз.36:35-38).
      Утішитель так обнадіює залишок Якова (Амоса, 9:8-15),– «вони відбудують спустошені (зруйновані) міста й поселяться (будуть жити) в них» (вірш 14), у месіанському царстві (Іс. 65:17-21).
     Закінчиться етап руйнувань, настане пора вцілілим збирати каміння і будувати з нього ... але тільки не вавилонські вежі.
      Далеко не всі поселення будуть відновлені, і то лише частково, оскільки дуже мало будівельників, в інших, немає сил й бажання.
    Розп'яттям Йегошуа ха Машіах (мал.1), Йісраель посіяв вітер, тож у Йом Адонай пожне "лютий вихор (смерч, ураган, буря) ... вихор грізний" (Єремії, 30:23, Синод. пер.).
     Все-таки не вічно гнівається Всемогутній, простягаючи гнів на народ Свій із роду в рід (Пс.85:5-7). У запалі обурення, приховуючи обличчя від бунтівного дому, залишаючи його на малий час (Іс.54:6-8). Врятований вигукне в той день. «Прославлю Тебе, ГОСПОДИ! Гнівався Ти на мене, але ось згас гнів Твій і Ти втішив мене» (12:1, пер. [Л.8]).

4. Відродження

      Нарешті закінчаться сорока добовий зливовий дощ, майже річне затоплення суходолу морською водою, 42-х місячний цілодобовий попелопад; перестануть задихатися люди й тварини. Збудеться прислів'я, "все добре, що добрим закінчується".
       Господь зобов'язується втішити розсіяну отару після завершення лиха, зібрати залишок, котрий повернувся з місць евакуації. «Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них ... врятую (визволю) овець з усіх тих місцевостей ("куди їх закинуло в день бурі й темряви", пер. [Л.2]), куди вони були розпорошені (розсіяні)  того похмурого та імлистого дня» (Єзекіїля, 34:11, 12).
       "Бог стане їхнім Пастирем – збере і приведе в землю, де буде правити ними (у період тисячолітнього царства)" [Л.31, стор. 1016]. Так і станеться. «Я повиводжу їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих (різних) країн, і приведу їх (назад) у власний край,– Я пастиму їх на Ізраїлевих горах ...» (вірш 13).
      Він Сам окропить сухі кістки живою водою; очистить від гріхів глухих, у сліпих замінить необрізане серце, з кульгавих вижене невірний дух. Згідно з обітницею.
       «Я вселю у вас новий дух і зміню ваш розум. Я відберу у вас кам'яні серця і натомість їх дам ніжні людські серця. І вселю в вас Мій Дух, зміню вас так, що ви підкорятиметеся законам Моїм і слухатимете всі Мої накази. І тоді ви будете жити на землі, яку Я дав вашим предкам, будете Моїми людьми, і Я буду вашим Богом» (Єзекіїля, 36:26-28, пер. [Л.7]).
      Святий Дух вселиться в серця для укладення нової угоди. Не маючи Духа Його, наш дух існувати не може, він згасає без подиху Творця свого.
      Збирання домів Юди, Йосипа, Єфрема (Ос.11:9-11, Зах.10:6-10, Єз.37:16-23), повернення ізраїльтян із всіх країн, «з усіх чотирьох сторін світу» (Ісаї, 11:12; 43:5-7) припаде на пору масштабних природних катаклізмів.
      Гори зрушаться, пагорби захитаються (54:10), висохнуть єгипетська затока, повноводні знамениті річки Євфрат (11:15) та Ніл (19:5); все це через небачену біду. «І пройде лихо по морю, і вразить (розіб'є) хвилі морські, і вичерпаються (висушить) всі глибини річки (Ніл) ...» (Захарії, 10:11, Синод. пер.). Постраждалі тимчасово осліпнуть та оглухнуть (Іс.43:8, [Л.3]).
     Не було щастя, та нещастя Великої скорботи допоможе. Завершення всесвітньої драми кардинально змінить стан, соціальну поведінку, діяльність тих, що вижили у катаклізмах. Милосердних стане набагато більше, ніж жорстоких, народи зберуться разом, зійдуться племена (43:9). Біда спонукає всіх навертатись до Бога.
       Він зміцнить залишок, який почав жити в ім'я Його (Зах.10:12). «У своєму стражданні вони будуть наполегливо шукати Мене (й казатимуть): "Підемо (ходімо) і повернемося до Господа. Він вразив (розшарпав) нас, але Він же і зцілить нас. Він поранив (понівечив) нас, але Він же і перев'яже наші рани ... відновить нас, щоб ми жили в Його присутності» (Осії, 6:1, 2; пер. [Л.9]).
      Істинно так, вцілілі в роки великого нещастя (Єр.4:6) отримають нове серце і новий дух (Єз.36:26). Змиряться, відвернуться від злих шляхів, почнуть молитися, прагнути виявити Його. І знайдуть, якщо шукатимуть усім серцем, душею, усім розумінням своїм.

5. Майбутнє  ізраїльтян     

9. Два  Єрусалими      

        У земній столиці, слабкому віддзеркаленні небесної (Об'явл.21:10-27), Адонай утішить Ізраїль, як мати втішає засмучену дитину свою (Іс.66:13); Він відновить її і прославить (62:7).
      Святилище побудують (Агг.2:6-9) у північній частині східного хребта, на горі Морія. Як обіцяно, «зараз це місто просто пагорб, вкритий руїнами (дивіться есхатологічне пророцтво Міх.3:12), але буде воно знову збудоване ("підніметься з руїн" [Л.9]), і царський палац (у Масорі та Синод пер., “храм”) підніметься на колишньому місці» (Єремії, 30:18, пер. [Л.7]).
       Але все відновиться не раніше, ніж відбудуться великі небо-, земле- та моретруси, за Писанням. «Я потрясу (стрясу) небо і землю, море і сушу, і потрясу (стрясу) всі народи, і прийде Той, Кого бажають всі народи, і наповню Дім ("цей Храм", пер. [Л.2, 8]) славою ...» (Аггея, 2:6-9, Синод. пер.).
     Обіцянки Господні спростовують популярну думку,– трансцендентне місто, в якому відсутній Дім молитви (Об'явл.21:22), спуститься з третього неба на суходіл. Або зависне над ним немов зірка, ніби супутник; "лише зникнення колишньої землі звільняє місце для Небесного Єрусалима, що сходить від Бога на нову землю" [Л.1, стор. 625].
      "Після тисячі років новий Єрусалим, імовірно, буде віддалений від землі, приреченої на знищення, а потім, після створення нової землі, опуститься на неї" [Л.11, стор. 587; Л.12, стор. 332-336]. "Зауважте, що Новий Єрусалим, який був на Небі, опуститься з Небес від Бога. Куди? На нову Землю" [Л.13, стор. 48; Л.32, стор. 478, 479].
      Окремі віряни вважають, над царством Месії зависне не столиця, а Церква, наречена Агнця; але навіщо нареченій зависати? Згідно з Біблією, небесне (євр. "олам габа") належить вишньому, зокрема Йерушалаім (Об'явл.3:12, гора в 21:10 рівнозначна захмарній височині). Саме в ньому росте "дерево життя" (22:2), а воно "є в Божому раю" (2:7).
     Духовні палаци населяють безліч ангелів, Бог, Церква первістків, духи праведників, які досягли досконалості (Євр.12:22-24). Навіщо їм із раю кудись спускатися або десь зависати?
      Тайновидець розповідає про незнаймий таємничий град, створений із будівельних матеріалів, котрі НЕ існують у фізичному світі (21:18-21); "він є матір'ю для [всіх] нас" (Галатів, 4:26). Мегалополіс неймовірних розмірів: довжина, ширина, висота по 2 200 кілометрів! У формі цільної геометричної фігури, ймовірно куба, подібно до святого святих у Храмі (1Цар.6:20).
      Перебуваючи в Дусі (Об'явл.21:10), Іоанн бачив ЩОСЬ грандіозне, у вірші 3:12 Ісус називає його містом Бога, який спускається НЕ на планету (навіщо?). НІ. З одного неба він спускається на інше. У давнину євреї поділяли небеса на 7 сфер [Л.1, стор. 626], апостол Павло "був підхоплений (піднесений) аж до третього неба" (2Коринтян, 12:2).
     Земне ж (євр. "олам газе") належить цьому світові, у т.ч. відновлений після великого землетрусу Єрусалим та новий Храм, виміряти його запропоновано пророкові (11:1).    

10. Відродження  Будинку  молитви

       Майже всі християни не бачать сенсу в будівництві знаменитої єрусалимської культової споруди. Обгрунтовано вважаючи, що збори віруючих є "храм Живого Бога" (2Коринтян, 6:16; 1Кор.3:16), їхні тіла – місце поклоніння Духу Святому, Який живе в них (6:19).
      Одноразовим принесенням у жертву Себе (Євр.7:27), Ісус Христос "назавжди вдосконалив тих, які освячуються" (10:10-14). Тому потреба в старозавітних жертвах, зокрема, вбивстві жертовних тварин, відпала.
     Логічно. Однак як скинія, так Бейт Адонай, архетипи священного місця, будувалися зовсім НЕ для жертвоприношень, ритуалів, масових молитов. "Храм був не приміщенням для загального богослужіння, а місцем перебування Бога серед Свого народу ... Перебування Бога було найважливішою особливістю храму" [Л.14, стор. 109, 587].
     Присутність Сина Божого виявиться "найважливішою особливістю" нового місця поклоніння. Наві Йірмейа і Зехарйа називають Його "Паросток" (Єр.23:5, Зах.6:12). «Саме Він збудує ГОСПОДНІЙ Храм, здобуде царську велич і зійде (буде правити) на Свій престол як Владика. Він буде також Священиком ...» (Захарії, 6:13).
     Дійсно, "визначну роль у майбутньому Царстві відіграватиме храм, споруджений на Сіоні ... звідси світом правитиме Сам Ісус Христос" [Л.15, стор. 490]. У старозавітну епоху, з волі Яхве Елохім, для Нього звели скинію (Вих. гл. 25-40), аналогічно, буде встановлено іншу оселю Його, для Нового заповіту, за обітницею.
      «І укладу з ними Заповіт (угоду, союз) миру, і цей Заповіт (угода) з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх, і навіки поставлю посеред них Мою Святиню» (Єзекіїля, 37:26).   "У них буде Моє (святе) житло" (вірш 27, а; пер. [Л.9], "Там Я буду перебувати з ними", пер. [Л.2]).
      Житло для Бога збудують відповідно до видіння пророка Єзекіїля (гл.40-43), у ті часи, «коли святиня (тобто, Храмова гора) і воїнство (небесне) будуть зневажені» (Даниїла, 8:13, Синод. пер.). Тривалість робіт складе «до двох тисяч трьохсот вечорів і ранків» (8:14, всього 1 150 діб). 
      Після завершення будівництва, при загальній радості евакуйованих, які повернулися із Заїорданья, священики освятять Бейт а-Мікдаш, символ національного відродження, подібно до освячення Другого дому молитви (Ездр.6:16). Благословиться і його головне приміщення Двір, святе святих (Дан.9:24), "Святиня буде знову очищена" (8:14). Храм "буде оголошеий чистим" (пер. [Л.7], "освячений заново" [Л.9], "відроджений" [Л.2].
      Безкровне кроплення Будинку святості (1Сам.15:22, Євр.9:11-14) вочевидь почнеться на Свято сурм (Рош-Га Шана) і триватиме 16 діб. Вісім піде на освячення території, вісім – самої будівлі [Л.14, стор. 510]. Тепер може прийти Господь у дім Свій (Зах.1:16), згідно з прислів'ям, "святе місце порожнім не буває". Але ... ще нечистий народ Його.    

11. Шма  Йісраель!

    У четвертий рік від початку Йом Адонай, на 10-ту добу освячення єрусалимського храму, для вцілілих євреїв настане момент очищення.
     День спокут, він же, "Йом-Кіппур", точніше, «Йом га-Кіппурім», або "День покриття", тому що погашення гріхів стосувалося всіх учасників заповіту (мал. 3).
     Пора довгоочікуваного «очищення (покути), щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого» (Левіти, 23:28, Синод. пер.). Звільнити від особистих гріхів [Л.16] та гріхів народу, скоєних через невігластво [Л.17, стор. 146].
     Нарешті Ізраїль припинить боротися з Яхве, перестане нехтувати заповідями Його. Діти бунтівних батьків оновляться розумом й душею, визнають себе винними (Ос.5:15). Згадають слова Благословенного (Мт.17:5), пророцтво Моше (Втор.18:15), заклики апостола Петра (Дії.3:19-23).
      Відбудеться масове покаяння, «вони дивитимуться на Мене,– на Того, Кого прокололи, і голоситимуть, як оплакують улюбленого  сина-одинака, та гірко сумуватимуть, як сумують за перворідним (первістком). Голосним того дня буде (великий) плач у Єрусалимі ...» (Захарії, 12:10-14; Єр.50:4,5, Об'явл.1:7).
      Змиривши душі повним постом, щирою молитвою, вбрані у чорний одяг, посипаючи голови попелом, б'ючи себе в груди, євреї стануть пафосно волати до Ашема Єгошуа ха Машіах. Вигукуючи, «Благословенний, Хто йде в ім'я Господнє!», бо настав час (Луки, 13:35; Ос.5:15).
      Настане час примирення з Богом, повернення до Нього. Затрублять священики в труби, оголосять урочисті збори. Виконуючи ясно виражену волю Йахве (Ос.6:6), принесуть інші жертви та всеспалення (Євр.10:4, 9-11, 18). Уже не покладають гріхів народу на домашніх тварин, не знадобиться цап-відбувайло для Азазеля.
     Піднесуть хвалу Отцю, Творцеві всесвіту; поклоняться Синові, Первосвященику і Царю своєму; прославлять Духа Святого, Духа втіхи та істини. Окроплять присутніх не кров'ю жертв, а чистою святою водою, що тече з-під Храму, обсиплють сіллю. Головний священик Будинку молитви увійде у свята святих, помолиться за народ заповіту.

12. Прощення      

        Слідом за загальною масовою молитвою покаяння, Милувальник скасує вирок, помилує бунтівний дім. «Тоді Господь обов'язково запалає ревністю за Свій край, і пожаліє Свій народ» (Йоіла, 2:17, 18; Іс.30:19).
      Бог Авраама, Іцхака, Яакова звільнить жителів Ерец Йісраель, як вони вибачали один одного в ювілейний рік; «гріхи тих, хто мешкає там, будуть прощені» (Ісаї, 33:24, пер. [Л.9]). Він не поставить у провину беззаконня, злочини, всі гріхи тих, хто виживе.
      «У ті дні й у той час, каже Господь, будуть шукати неправди (злочин, провину) Ізраїльської, і не буде (знайдено) її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх, бо пробачу (прощу) тих, кого залишу живими» (Єремії, 50:20, Синод. пер).
      Ель Шаддай у день гніву, скорботи, тісняви (Соф.1:14-16), повстане для спустошення, вогонь палкого гніву Його пожиратиме всі країни й народи (3:8). Потім скасує вирок, прожене ворога, стане Царем посеред ізраїльтян, вони більше не побачать зла (вірш 15). Успадкують землю і ВСІ виявляться праведними (Іс.60:21), тому що священики Його (61:6), викуплені Ним (62:12).
      Йоейл теж описує спустошливий Йом Адонай (Йоіл.2:1-11), вимагаючи повернутися до Нього (вірші 12-14), закликає нащадків покаятись (2:15-17), пророкуючи милість (вірш 18), рясні благословення (вірші 19-27). «Після цього (настане час) відбудеться таке, що Я зіллю Мого Духа на всіх людей» (3:1, а).
       Саме так станеться, Сущий уже не приховує обличчя Свого; у нові серця (Єз.36:26) виллє Дух Святий (39:29), на плем'я Ізраїлю (Іс.44:3). «Коли ГОСПОДЬ відбудує Сіон, Він з'явиться у Своїй славі» (Псалми, 102:17, "Відбудує наново Сіон, і здивує всіх Його слава", пер. [Л.7]).
       Один із таємничих виглядів, у них Бог відкривається жителям землі, це слава, євр. «кавод». Вона подібна до яскраво сяючого світла [Л.7, стор. 696]), таке Джерело наві Малахія називає «Сонце виправдання», зцілення у променях Його (Мал.3:20).
       Понад 3-и роки, залишок живе в цілодобовій напівтемряві 42-х місяців Великої скорботи із-за повсюдних пеплопадів [Л.3, 4]. Доти, доки не повернеться в єрусалимський храм Спаситель, не засяє Велике Світло.
       «Нині ті люди живуть у темряві, але велике світло побачать вони. Там, де вони живуть, темно, як у країні смерті, але "Велике Світло" засяє для них» (Ісаї, 9:2, пер. [Л.7]).
     В очікуванні пришестя Його, пророк радить городянам широко відчинити ворота. Рівняти зруйновану землетрусами дорогу, прибирати каміння, звільняючи шлях прочанам (62:10-12), котрі поспішають на Свято кущів (Зах.14:16-18). Той, Хто створив всесвіт (Євр.1:2), обов'язково ще раз відвідає Своє творіння, тепер у силі та славі (Мт.24:30).            

13. Явище  Христа       

       Він так говорить про Своє тріумфальне повернення. «Адже Син Людський має прийти у славі Свого Отця» (Матвія, 16:27; Лк.21:27); тому християни зрадіють, восторжествують "при з'явленні Його слави" (1Петра, 4:13).
      "Слава – створене сяйво, що оточує Бога, коли Він являє Себе" [Л.18, стор.1410]. Подібно до днів Моше (Вих.40:34, 35) і Шеломо (1Цар.8:10, 11) дивовижне сяйво наповнить новозбудований Бейт а-Мікдаш у Свято кущів (євр. «Хаг ха Суккот»). Це диво вказує на присутність Вседержителя [Л.19, стор. 1397].
     Пророку Йехзекейлу відкрито бачення згаданої майбутньої урочистої теофанії, «ГОСПОДНЯ слава ввійшла в Храм через браму, що звернена в східному напрямку» (Єзекіїля, 43:1-4). Зазначені т.зв. «Золоті ворота» або «ворота Милосердя» в огороджувальній стіні, зараз замуровані; їх знову відкриють, потім «... ГОСПОДНЯ слава наповнила Храм» (вірш 5).
      "Отже, з усього видно, що слава Божа повернеться до Тисячолітнього храму і встановить у ньому Свій престол, виконуючи функції царя і священика" [Л.27, стор. 378], "слава Бога Ізраїлевого повернеться в особі Господа Ісуса, коли Він стане правити Своїм царством" [Л.31, стор. 1021].
       Тому Спаситель підбадьорює тих, хто виживе у стихійних лихах, «випростайтеся (випряміть спини) і підніміть свої голови, бо наближається ваше визволення!» (Луки, 21:28). Якщо вони подивляться вгору, то побачать Тріумфатора небес з "силою і великою славою" (вірш 27).
      Закінчаться роки скорботи, тоді засоромляться юдеї, які ненавиділи братів, зневажали їх за ім'я Ісуса Христа, насміхалися над можливістю пришестя Його (Іс.66:5, Мт.27:29-43).
       Виповниться обіцянка, дана наві Захарії, Адонай буде чудовим каводом посеред Єрусалима, "вогняною стіною" (Захарії, 2:9). "Ця обітниця виразно пов'язана з особистою присутністю Господа – в особі Месії – в земному Єрусалимі, столиці Тисячолітнього царства" [Л.15, стор. 561].
       Сяйво, що сходить над святилищем, його бачили біблійні пророки, є апогей слави Бажаного всіма народами. Він повернеться, коли потрясе небо, землю, море та сушу (Агг.2:6, 7), відразу припиняться вічні поневіряння Агасфера. Довгоочікуваний апофеоз Ангела заповіту прочани побачать, коли посланець приготує Йому шлях, за Писанням.
       «Після цього зненацька прийде до Свого раму Господь, Котрого ви (з нетерпінням) чекаєте,– бажаний вами Ангел  Заповіту. Ось Він іде!» (Малахії, 3:1).
       "Згідно з іудейською традицією, Месія, який прийшов, повинен увійти в Єрусалим через Золоті ворота, що знаходяться на краю Храмової площі" [Л.35, стор. 234]. Відтепер вважаються найбільшою святинею як сам Дім молитви для всіх народів, у ньому перебуває ореол Сина Божого, так і весь простір на вершині святої гори (Єз.43:12).           

14. Посланець  нової  угоди     

        Наві Малахія у вірші 3:1, Ангелом називає Машиаха (Викупитель в Іс.59:20), посланого Отцем. Спаситель укладе договір з Ізраїлем, відповідно до старозавітних пророцтв.
      «Мій слуга Давид буде царем над ними, тому один  пастир буде в них усіх ... повік буде їхнім правителем. Я укладу з ними Заповіт миру, і цей Заповіт  з ними буде вічним» (Єзекіїля, 37:24-28; Єр.31:31-34, Іс.61:8).
      "Давид (тут Господь Ісус) буде цим царем, і народ буде коритися Йому від усього серця. Бог укладе з ними заповіт миру, заповіт вічний; храм буде встановлений серед них" [Л.31, стор. 1018].
       Нова угода з Ізраїлем (Рим.11:27) написана не на кам'яних скрижалях, ні, на живих серцях, вкладена не в ковчег, але в розум Духом Божим (Єр.31:33, Іс.59:21). Відтепер знаком угоди буде не позабутий древній ковчег, а Сам Посланець (Єр.3:16, 17).
     Після закінчення всіх стадій лиха (Лк.21:25, 26), оповитий загадковою хмарою повернеться Христос. Бо прийшов час прославитися Йому серед народів. «І тоді побачать Сина Людського, Який йде на хмарі з силою і великою славою» (вірш 27); настане Його царство (вірш 31).
       "Ніхто не може побачити Бога і залишитися в живих, тому Він прикриває Себе хмарою" [Л.36, стор. 700]. Іоанн так говорить про пришестя Господа. «І ось, Він прийде, оточений хмарами, і всі побачать Його на власні очі, включно з тими, що Його пронизали, і всі народи землі будуть ридати перед Ним. Це дійсно буде так, амінь!» (Об'явл.1:7, пер. [Л.20]; Зах.12:10).
       Багато християн буквально сприймають наведені вище вірші Лк.21:27, Об'явл.1:7, Дії.1:11, Іс.33:17. Припускаючи [Л.18, 21-24 та ін.], що Син Божий, як і раніше, з'явиться Сином Людським, у колишньому фізичному вигляді. Наприклад, "Ісус прийде на землю в тілі" [Л.28, стор. 815], "в тілесному вигляді" [Л.21, стор. 230]. "Христос знову в'їде в Єрусалим на ослятку ... Він увійде в храм" [Л.27, стор. 231]. 
      Однак у Біблії ясно написано, таке неможливо. Йахве Елохім каже Мойсею, «Мого обличчя ти побачити не зможеш,– підкреслив Він,– оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися при цьому живою» (Вихід, 33:20). Дозволено угледіти лише славу Його (33:19-23).
       Те ж саме стверджується в Новому Завіті. «Бога ніхто ніколи не бачив» (1Івана, 4:12; Ів.1:18), "ніхто з людей не бачив (Його) і бачити не може" (1Тимофія, 6:16). На небі, "воскреслий Христос є Дух" [Л.19, стор. 261], Він уже не принижений Син Людський, але у всій повноті Син Всевишнього.
       Бо написано, "Бог є Дух" (Івана, 4:24), "Господь є Дух" (2Коринтян, 3:17) і "Світло" (Ів.1:7-10). Ось чому під час повернення Його нам дозволено узріти лише "велике світло" з неба, подібно до Савла й тих, хто був із ним (Дії, 22:6-8). Можливо побачити шехіну Визволителя (Мт.17:2), Він прийде в сяючій хмарі з силою та славою великою (24:30).
       У роботі [Л.25] пояснюється. "Сяюча хмара – це знак шехіни, тобто Божої присутності, Його слави. Адже людина не може бачити Бога, і хмара одночасно і приховує Його, і сповіщає Його присутність" (стор. 156).

15. Яким  будет  знак  перебувания?       

      Шехіна означає "перебування" [Л.19, стор. 1179],– обіцяне есхатологічне  знамення (мал.4), його серед юдеїв поставить Адонай.
      Врятованих пошле по всій планеті, в усі племена, з Радісною звісткою   (Іс.66:19), у відповідь, «вони прийдуть і побачать Мою славу!» (вірш 18).
     Багато хто відвідає єрусалимський Бейт Елохім для поклоніння (2:1-4). Там  «зійде Сонце виправдання (у Масорі, “порятунку”) і оздоровлення  (зцілення) в Його крилах» (Малахії, 3:20, б).
     У дні Виходу раптове виникнення яскравого блискучого світла [Л.7],  позбавило двох людей від смерті (Числ.14:6-10).
     При поверненні Машіаха, чудове сяйво виявиться світлом для всіх жителів,  щоб порятунок розпростерся всюди (Іс.49:6). "Слава Христова виявиться на  землі  тільки тоді, коли Син Божий повернеться наприкінці часів" [Л.30, стор.  592].
     «Адже земля сповниться пізнанням ГОСПОДНЬОЇ слави, як море  наповнене водою» (Аввакума, 2:14). Цей вираз "відноситься до сяйва, що  спостерігається в присутності Бога" [Л.14, стор. 92]. "Наприкінці історії вся земля  буде наповнена Його славою" [Л.19, стор. 1180].
      Воістину так. Ні будь-яка оселя, ні територія, небо або всесвіт не можуть  уміщувати у свої межі Творця, «небеса і небеса небес не в стані Тебе  вмістити» (1Цар. 8:27), зможуть увібрати тільки Його кавод, ореол, шехіну (букв. “акт проживання”),– образ присутності Його у створеному Ним світі. 

16. Місце  престолу   Мессії      

      Таким чином через 42 місяці від початку Йом Адонай освятиться Храм, очистяться всі ізраїльтяни, які вціліли в катаклізмах. У Свято кущів (євр. "Суккот"), що починається через 5 днів після Йом-Кіпура, до тих, хто живе в куренях й очікує Гостя, прийде Спаситель.
      Іудеї вірили, "у месіанському віці вони знову стануть жити в куренях, і Бог житиме разом із ними" [Л.17, стор. 234]. Згідно з обіцянкою. «Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель,– до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха,– запевняє ГОСПОДЬ» (Ісаї, 59:20, "які грішили, але повернулися до Бога", пер. [Л.7]). "Месія прийде, щоб викупити вірний залишок Сіону" [Л.31, стор. 942].
      Так, Спаситель обов'язково повернеться, понад те, оселиться серед народу Свого. «Радісно співай і веселися, дочко Сіону, тому що Я прийду і замешкаю (оселюся) посеред тебе,– говорить ГОСПОДЬ» (Захарії, 2:14, "Я прийду, і буду жити в твоєму місті", пер. [Л.7]), «Слава житиме в країні нашій» (Псалми, 85:10, пер. [Л.2]).
      Знак шехіни вказує на постійну присутність Його на землі. Тієї пори колишні супротивники ізраїльтян побачать, виникне країна в один день, із сухих кісток одразу народжується новий народ (Іс.66:5-8, Єз.37:14). Тепер не євреї приховують свою національність, а самозванці видають себе за них.
     Біблійні пророки вказують де оселиться Машіах. У місті істини Єрусалимі, на горі святині, у святилищі; «це – місце Мого престолу й підніжок Моїх ніг, де (тут) Я назавжди поселюся (буду жити) серед Ізраїлевих дітей» (Єзекіїля, 43:7; 37:27, 28). Теж саме підтверджує інший пророк,  «Я вернуся на Сіон, і мешкатиму в Єрусалимі» (Захарії, 8:3), на святій горі (Йоіл.4:17).
      Ісая уточнює, власне, це руїни, вони радіють та співають разом із вартовими, «оскільки бачать власними очима, що повертається Господь до Сіону» (Ісаї, 52:8), Він відновить столицю, прославить її (62:7). Не вічно гнівається Ель Шаддай, що живе не тільки на висоті, «а також зі смиренними і скрушними духом» (57:15, 16).
      Парадокс! Бог перебуває в іманентному і трансцендентному світах одночасно. Однак саме так стверджується в Писанні, «Господь у святому храмі Своєму, Господь на небесному троні Своєму» (Псалми, 11:4, а; пер. [Л.9]). Наві закликає майбутнє населення столиці співати, веселитися, радіти, тому що "Величний посеред тебе" (Ісаї, 12:5, 6).
      Відтепер пуп землі отримає прізвисько "Господь там" (Єз.48:35). Зрадіють восторжествують не одні городяни, але всі, хто брав участь у стражданнях Христових, пройшов випробування вогнем (1Пет.4:12, 13). Слова апостола про майбутнє сяйво слави Ісуса збігаються з пророцтвами Йешайа, Йехезкейла, Хаваккука.
      Йоейл, закінчивши розповідь про палаючий день Адоная (Йоіл.2:1-11), передає Його пряму промову. «І тоді ви переконаєтесь, що Я – ГОСПОДЬ, Бог ваш, Котрий перебуває (мешкає, живе) на Сіоні,– на Моїй святій горі» (4:17, а). Він укладе Заповіт зі Своїм вірним залишком, принесе світло язичникам (Іс.42:6, Дан.9:24, 27). Тепер є в них Утішитель.
      Він перебуває в місті (Соф.3:14-17), на святій горі (Морія), у Бейт а-Мікдаш. Хмарою і димом вдень, блиском палаючого вогню в години ночі. Кожен житель планети дізнається, де зможе знайти Царя, Первосвященика, Пророка.
      Там, у святая святих, Премудрість Сина відкривається головному священикові, обраному Ним, який очолює богослужіння в Будинку молитви для усіх народів. Від нього прочани дізнаються накази Месії, як почув Савл (Дії.26:12-18). «Тоді ті, хто блукають (нестійкі) духом, пізнають мудрість (наберуться розуму), і непокірні навчаться послуху» (Ісаї, 29:24, Синод. пер.).           

17. Воцаріння      

       На тих, що набралися розуму, виллється Дух Божий (Єз.39:29, Іс.44:3), "дух милосердя і молитви" (Захарії, 12:10). Тому почнуть пророкувати чоловіки та жінки, віщі сни відвідають старців, видіння – юнаків (Йоіл.2:28).
      Після чого в ожилих буде нове серце й новий дух, їх дав Бог (Єз.36:26-28, 37:14). Тепер залишок ізраїльтян живе не за законом Мойсея, а за благодаттю Сина; з радістю виконуючи заповіді, статути, веління Отця під проводом вкладеного в них Святого Духа (36:27).
      «Тоді всі в народі твоєму будуть праведниками», обіцяє пророк (Ісаї, 60:21, пер. [Л.9]). Свідченням праведності слугує ореол, вінець, сяйво над головами жителів Єрусалима (35:10, 60:5, 61:3). Це знамення, покладене на них Адонаєм, щоб сповіщали славу Його іншим націям (66:19).
      На очищеній планеті припиняться війни. Пустеля стане садом, сад густим лісом (Ісаї, 32:15). «Ділом справедливості буде мир, а плодом праведності – спокій і довічна безпека» (вірш 17). "Справедливість і праведність восторжествують скрізь, тому люди житимуть у мирі, спокої та безпеці" [Л.31, стор. 920]. Сам Пастир "пастиме Свою отару" (40:9-11), «відтоді й на віки вічні» (Міхея, 4:7).
      Усі відзначають Свято Наметів (Зах.14:16-18), від нього почнеться відлік нової епохи. Суботи спокою, років царства, століть теократії (Зах.14:9, Об'явл.20:4-6); за молитвами нашими буде нам (Мт.6:10). Відновить Творець немічну плоть, навколишню природу, відкриє велику святу дорогу (Іс.35:5-9), зніме з шиї врятованих залізне ярмо.
      «Він прийде і спасе (врятує) вас!", урочисто оголошує таємновидець (вірш 4). Згодом. "Повернуться викуплені (врятовані) ГОСПОДОМ,– прийдуть (зійдуть) на Сіон з радісним співом (вигуками, шумною веселістю), і вічна радість вінчатиме їхні голови. Радість і веселощі залишаться з ними, а журба (смуток) і зітхання (скорбота) щезнуть!» (35:10; у дужках, уточнення з інших перекладів).
      "Повернення Ізраїлю з розсіяння по всьому світу проходитиме з радістю і тріумфуванням, тому що віруючі повернуться в дім Отця при Другому Приході Христа" [Л.31, стор. 921]. Машіах запанує на землі (Дан.7:14, Іс.32:1), примноженню влади Його немає межі (9:7). Він нащадок царя Давида (Об'явл.22:16), отримає від Отця престол, щоб справедливо правити навіки (Лк.1:32,33), Йому підкоряться вцілили мешканці, всі громади виживання.
      «Він сповістить мир народам, і панування Його буде від моря до моря і від річки (Ефрат) до кінців  землі» (Захарії, 9:10, Синод. пер. ). Це стародавнє пророцтво обов'язково здійсниться, подібно до того, як виповнилося перше (вірш 9).
      Наві Міха отримав дивовижне за точністю одкровення про народження Владики Ізраїлю, царство Месії, Його всесвітню славу (Міх. гл.5). У майбутньому, "слава Його дійде до краю землі" (5:4, пер. [Л.9]; "Він буде великий, і настане мир", пер. [Л.2]).
       Багато тих, хто так і не пізнав Спасителя, здивується від появи Його, правителі оніміють перед Ним, дізнавшись від Премудрості "таке, про що їм ніхто не говорив" (Ісаї, 52:15). На власні очі побачили дні Великої загибелі, дату настання котрої жоден з прозорлівців не зміг передбачити.  
      Іоанну пророцтва Захарії, Міхея, Ісаї відкрилися немов виповнені, «царство (цього) світу (мирське) стало Царством Господа нашого і Христа Його, і (Він) буде царювати на віки віків» (Об'явлення, 11:15, Синод. пер.; Єз.37:24, 25)). "Царство – це правління Бога, надприродне явище, а не результат роботи людей" [Л.19, стор. 1367].  

18. Дві  ріки  з  одного  джерела?

         Місце перебування Царя царів, слави Його, подібної до сяючого світла сонця (Іс.60:1-3, 19),– єрусалимський Дім Отця (Лк.2:49, Мал.3:1).
       Від південної стіни будівлі біжить струмок, як відображення річки життя, котра тече від престолу Його в Небесному Йерушалаїмі (Об'явл.22:1). Наві провидить, «з ГОСПОДНЬОГО Храму проб'ється (вийде) джерело, яке напоїть (оросить) Долину Шіттім» (Йоіла, 4:18, суха ерозійна западина-ваді, вона йде від долини Кедрон до Мертвого моря [Л.14]).
      "Бог житиме в храмі, тому звідти і потечуть води, стаючи все глибше і ширше" [Л.31, стор. 1024]. Цілий рік, влітку та взимку, в «той час потечуть (хлинуть) з Єрусалима живодайні (тобто, проточні) води: половина з них – до східного (Мертвого) моря, а друга її половина – до західного (Середземного) моря» (Захарії, 14:8, а).
       Так, в обидві сторони з міста вийдуть 2 струмки,  а, внаслідок великого землетрусу, Іудея перетвориться на рівнину (вірш 10). Як кажуть, "немає зла без добра", із-за масштабних зсувів грунту, в пустелі заб'ють ключі, в сухій землі виникнуть нові джерела (Іс.35:1, 6, 7; 41:18, 19; 43:20).
      Столиця "високо підноситиметься на своєму місці" (Захарії, 14:10), височить над навколишньою місцевістю, згідно з видінням іншого пророка. «В останні дні станеться так, що гора ГОСПОДНЬОГО дому (на якій – Храм Господа) стоятиме твердо на чолі (вище) інших гір» (Ісаї, 2:2, а).
       Хлинуть потоки з Єрусалиму, адже Адонай обіцяє. "Я відкрию на хребтах гір ріки" (41:18, а). Жива рідина біжить до двох морів, західного і східного, останнє називається вже не Мертвим, а Живим, багато всякої живності наповнює його (Єз.47:9-11), за Писанням.
     «Ці води течуть у напрямку східної округи краю (до долини Йордан), спускаються на рівнину (до Арави) й потрапляють у (Мертве) море,– коли вони увійдуть у брудне море,  його вода стане здоровою ... буде там дуже багато риби» (вірші 8, 9; у дужках, уточнення з інших перекладів).
       Неживе сьогодні надзвичайно солоне водоймище стане здоровим, бо через Ізреельську та Йорданську долини до нього потрапить вода із Середземного моря. Попаде разом з великими хвилями (цунамі), які протягом 5-и місяців періодично набігають на узбережжя. Прісна ж вода з'явиться завдяки потужним стокам в період багатоденних зливових дощів [Л.4].
     За вказаними причинами рівень Мертвого моря різко підніметься, більш ніж на 100 метрів! значно зросте його довжина. Солоність води знизиться з максимальних зараз 337 проміле (в середньому, 265 PSU) до 50 ... 100 проміле у верхніх шарах.
       Разом з цунамі, в колишню дуже солону безодню потрапить риба, інші живі істоти. Море оживе, "його вода стане здоровою". Стане живим і сухий грунт, оскільки закінчиться багаторічна посуха [Л.3]; від неї зникнуть злакові культури, пропадуть навіть дерева, як пророкує наві.
       «Засохли виноградні лози, а смоківниця (інжир) зів'яла. Так само загинули всі гранатові дерева, пальми і яблуні» (Йоіла, 1:12, 17; Лев.26:26). Адже суходіл нечистий перед Яхве Елохим у день гніву Його. "Ти – земля нечиста (неочищена), через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву!" (Єзекіїля, 22:24, б).
       Лише з укладанням заповіту, початком царювання Іеhошуа ха Машіах бен Давид, (34:23-25), знову наступлять атмосферні опади, "Це будуть дощі благословення" (вірш 26). Винагородить Благословляючий за неврожайні роки, пошле "дощ ранній і пізній, як і раніше" (Йоіла, 2:22-25). Відкриє нові джерела (Іс.41:18, 43:19), на кожній горі, на будь-якому пагорбі. Відразу за великою поразкою, "коли впадуть (обрушаться) вежі" (30:25).     

19. Визволення  

      "І так весь Ізраїль буде спасенний" (Римлян, 11:26, пер. [Л.8];  мал.5), що передбачено ще в Іс.59:20, 21 та Єз.36:27, й розвинуто у наступному реченні. "Спаситель явиться з Сіону і вижене з сім'ї Якова все зло, і Я укладу угоду (заповіт) з ними, коли відпущу їм їхні гріхи" (Римлян, 11:26, 27; пер. [Л.7]).
      Під словами "весь Ізраїль" Павло має на увазі не усіх євреїв (9:6), а тих, "хто виявиться записаним у Книзі Життя" (Даниїла, 12:1).
      Істинно так, залишок уникне смерті (Рим.9:27), отримає геулу від Єгошуа ха Машіах (Ів.4:25, 26); у тих тяжких роках відродження його. "Ізраїль не може врятуватися інакше, крім як вірою в Ісуса як Месію" [Л.26, с. 644].
    Священики прочитають вголос слова нового заповіту. У відповідь ті, що отримали інші серця й дух поклянуться. "Все, що сказав ГОСПОДЬ, виконаємо і будемо слухняні" (Вихід, 24:7). Христос почує молитви, простить гріхи, поверне землю, котру дав їхнім батькам; вкаже як жити за Його заповідями, знову пошле довгоочікувані дощі.
       Йірмейа, закінчивши пророкування нещасть (Єр.30:5, 6), з гіркотою вигукує. «Горе! Адже це великий (той) день, і подібного йому немає. Це (тяжкий) час страждань Якова» (вірш 7). Однак відразу втішає, "але він буде від них врятований!"; у Масоретському тексті, "у ньому ж його визволення".
      Стверджуючи те саме, "Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним" (Ісаї, 45:17, Синод. пер.), Йєшайа додає, «будуть виправдані й прославлені всі нащадки Ізраїля» (вірш 25).
      "Це відбудеться в Тисячолітньому царстві, коли всі люди визнають Господа Ісуса – єдине джерело праведності та сили" [Л.31, стор. 931]. "Християни знають, що Ісус є Месією. Одного разу Його як свого Царя приймуть і євреї" [Л.35, с.212].   
      З цього часу страх Божий буде скарбом мешканців Сіону, прощені всі їхні гріхи (Іс.33:6, 24). Сухі кістки стануть живою плоттю, бунтівники повернуться обличчям до Адоная, засохла на 2000 років смоківниця принесе плоди. Милосердний зробить ам Йісраэль відданою Йому нареченою. "Я обручуся з тобою вірністю, і ти впізнаєш Господа" (Осії, 2:20; пер. [Л.2]). 
      Але як осягти Його? Через розуміння жертовної любові Христа. Пізнавши її, багато хто почне ходити шляхами заповідей Його, любити Викупителя свого всім серцем, душею, всім розумінням, виконуючи накази Його.
      Відтепер будуть говорити. «Ось наш Бог! На Нього ми покладали надію (вірили Йому), і Він нас спас!. Це – ГОСПОДЬ, на Якого ми надіялись, тому будемо радіти і веселитися Його спасінням!» (Ісаї, 25:9). Ніхто з мешканців Єрусалиму не скаже "я хворий" (33:24).     

20. Порятунок 

       Йахве Елохім дає обітниці тим, хто переживе трагічні роки. «Тоді ви дізнаєтеся (зрозумієте), що Я серед Мого народу Ізраїлю, і що Я – Господь, Ваш Бог, і немає іншого. І Мій народ більше не зазнає ганьби!» (Йоіла, 2:27, пер. [Л.9]).    
       Порятунок у Ісусі Христі "прийде на горі Сіон і в Єрусалимі" (2:32, б; пер. [Л.7]), де Він живе (3:17, 21). Однак позбудуться наслідків гріха не одні юдеї та християни, але "усі, хто кличе Господа" (вірш 32, пер.  [Л.2] ).
     На півдні звернуться до Нього нащадки могутнього в давнину Єгипту, на півночі – грізної Ассирії (Іс.19:19-24); чимало інших племен на той час прийдуть до Адоная (18:7, Зах.2:11, Мих.7:12). Він покладе край війнам (Пс.46:10, Міх.4:3), очистить душі, дасть уста чисті, "аби всі вони прикликали ГОСПОДНЄ ім'я, і одностайно (пліч-о-пліч) служили Йому" (Софонії, 3:9).
      Маючий абсолютну владу розвінчає легіони хибних богів, "всі острови" будуть поклонятися Йому (2:11) в дусі та істині. Іоанн передбачає. «Усі народи прийдуть і поклоняться (ниць впадуть) перед Тобою, бо відкрилися (показані нині) суди Твої» (Об'явлення, 15:4, Синод. пер.). Жителі ВСІЄЇ планети пройшли через Велику скорботу, побачили силу, велич, святість Владики всесвіту (Єз.38:22, 23).
     Ісая провидить епоху, коли Машіах вразить світ жезлом вуст, уб'є нечестивого диханням Своїм. Після чого, «Він буде судити (справи) бідних, справедливо вирішувати справи (позови) бідняків (знедолених) землі» (Ісаї, 11:4, пер. [Л.9]).
     Мудрими, справедливими, милосердними рішеннями «Він здивує численні народи,– перед Ним замовкнуть царі, бо побачать таке, про що їм ніхто не говорив,  і зрозуміють те, про що досі не чули». (52:15).
       Вцілілі схилять коліна та скажуть. "Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш, Господь – цар наш; Він спасе нас" ( 33:22, Синод. пер.). Паломники понесуть десятини до Храму, слава його буде набагато більшою за колишню (Аг.2:7-9).
       Залишок людства живе за вічними заповідями Вседержителя, не за тимчасовими статутами грішників. Найвірніші зберуться разом, щоб служити Йому (Пс.102:23), сповіщати Його ім'я, возносити хвалу в Йерушалаїмі (вірш 22), де все свято (Зах.14:20, 21).
      Кінець кінцем норовливі зрозуміють просту істину. "Блаженніші ті, хто чує слово Боже і виконує його" (Луки, 11:28, пер. [Л.9]). Хто християнську етику ставить вище за релігійні ритуали (Ів.14:15, 13:35; Ос.6:6, Міх.6:8).  

21. Паломництво  до  столиці  світу      

        Широким святим шляхом прямуватимуть прочани в землю жадану, країну обітовану, місто святкових зібрань; осередок покаяння й прощення гріхів. Оскільки там Бог, за Писанням.
     «У той час називатимуть Єрусалим ГОСПОДНІМ престолом (троном); там, у Єрусалимі, зберуться всі народи (заради, щоб вшановувати) в Ім'я ГОСПОДА, і вже більше не діятимуть за впертістю свого злого серця» (Єремії, 3:17; Іс.2:2, 3, Зах.8:3).
      "Представники всіх країн і народів відвідуватимуть Єрусалим як духовний центр світу. У ньому вони будуть поклонятися і служити Ісусу Христу" [Л.35, стор. 242]. Маси пілігримів різних національностей потечуть до Дому молитви (Іс.56:7), щоб зустріти Спасителя свого, просити в Нього справедливого суду, зцілень душі й тіла.
     Вони побачать сяйво слави Його, що замінює світло сонця та місяця (60:19), сповістять про дивовижне диво одноплемінникам (66:18-20). «У ті дні по десять чоловік з усіх мов і народів схопляться за край одягу одного юдея і скажуть: «Дозволь нам іти з тобою, адже ми чули (дізнались), що з вами Бог!» (Захарії, 8:23, пер. [Л.9]).
       Будь-який прочанин, навіть сліпий, глухий або кульгавий, котрий сповідує Христа Сином Божим, у який завгодно час може увійти в Його присутність. Адже вказівка про Храм така, «верхів'я гори та вся його прилегла довкола місцевість,– це святиня святинь» (Єзекіїля, 43:12). Тому один день, проведений у дворах храму, кращий за тисячу днів, прожитих далеко від Нього.
       "Якщо в період Месіанського Царства можна буде говорити про світову столицю, то такою столицею буде не Рим, Вавилон або Вашингтон, а саме Єрусалим" [Л.27, стор. 243]. "Центром тисячолітнього Царства буде Єрусалим ...» [Л.29, стор. 611]), «місто більше ніколи не буде ні розорено, ні зруйновано» (Єремії, 31:40, б; пер. [Л.9]).
      Пророк вже бачив тих, хто прийде з багатьох країн (Міх.7:12), чув, що охочі стати учнями Премудрості кажуть один одному. «Ходімо, зійдемо на ГОСПОДНЮ гору, до Храму Бога Якова. Він (навчить) вкаже нам Свої дороги, й ми будемо ходити Його стежками!» (4:2). Додаючи від себе, "з Сіону вийде Закон,– і ГОСПОДНЄ слово – з Єрусалима".
       Те ж саме обіцяє Адонай наві Захарії. Делегати громад виживання, вони розмовляють різними мовами, прямують до духовного центру світу, щоб "помолитися перед обличчям ГОСПОДА" (Захарії, 8:20-23), бо Він там. Зазначене богопоклоніння НЕ означає повернення до старозавітної епохи.
      "Бо релігійна система Тисячолітнього царства не буде тотожна іудаїзму, але стане якоюсь новою, вселенською формою релігійних поглядів і відповідного до них порядку – спільними як для євреїв, так і для неєвреїв ..." [Л.15, стор. 584]. Чужі "релігійні погляди" викоріняться, тому що були насаджені людиною (Мт.15:13), від лукавого.    

22. Чи  можливе  масове  оновлення  умів?      

       Усіх, що прийшли до єрусалимського Будинку молитви з багатьох країн, від країв землі, в т.ч. з північної імперії зла, яка розпалася, священики благословлять, з ентузіазмом кажучи їм. "Нехай осяє тебе Господь лицем Своїм і помилує тебе".
       Згідно з дивовижним пророцтвом Іс.66:19-21, в якості священиків та левитів служать брати юдеям, тобто, християни. «Колись не народ, а нині народ Божий» (1Петра, 2:10, Синод. пер.), священики Його (Об'явл, 5:10). Понад те, навіть євнухи беруть участь у публічних богослужіннях (Іс.56:3-5).
      Оновлені розумом, вони пізнали волю Адоная, з чистими устами служитимуть Йому, пліч-о-пліч (Соф.3:9). Повністю остаточно виконається обіцянка Благословенного (Бут.12:3). У царстві Його, що настало на землі (Об'явл.11:15), в піднятому прапорі (Іс.62:10-12), служінні усіх язиків Йому (Дан.7:13, 14).
      Богомольці звернуться до Спасителя в молитві покаяння, скажуть, «тільки брехню успадкували наші батьки, порожнечу і те, в чому ніякої немає користі» (Єремії, 16:19, Синод. пер.; Зах.8:20-22).
      Вони зрозуміли, будь-яке зло приховує в собі прокляття тому, котрий завдає його, а добро приховує благословення тому, хто створив його. Згадуючи минуле, усвідомлять варварство цивілізації непомірного споживання, всю її мішуру, вади, гидоти, злочини.
      Хто шукав Творця свого, побачив сяйво слави Його, звернувся в молитві до Нього, навчився ходити стежками Правди, отримає зцілення (Мал.3:20). Пізнає, Він є шлях, істина, життя; «адже земля буде сповнена пізнання (знання) ГОСПОДА так, як вода наповнює море» (Ісаї,, 11:9; Авв.2:14, Єр.31:34).
     Уже не ховаються учні Його, скажуть, "ось Шлях, ідіть по ньому". Святі царюють у народах (Об'явл.5:10), вони є сіллю заповіту, виявляючи милість бідному, любов й милосердя ближньому. У кого залишиться дві сорочки, той одну віддасть іншому, якщо в нього немає жодної; у кого є їжа, поділиться їжею. Навіть закоренілий егоїст зрозуміє, щоб вижити самому потрібно допомагати іншим.
      Вирвані з мегаполісів, міст, селищ повернуться в країни свої (Єр.12:14-16) для ведення натурального господарства. Звернуться до свого призначення обробляти родючий грунт і доглядати його (Бут.2:15). Інші оселяться серед благословенних колін ізраїлевих у землі обітованій, під час її поділу (Єз.47:21-23), внаслідок чого країна виявиться занадто тісною (Іс.49:19, Зах.10:10).
     Після закінчення 3,5-річної посухи, коли охолоне атмосфера, почнуться благословенні дощі й потечуть струмки, як колись (Іс.30:23-26, Йоіл.2:23), повною мірою здійсниться обітниця Милосердного. «Адже Я напою спраглу (змучену) душу  і насичу кожного (скорботного) стомленого» (Єремії, 31:25).        

23. Зцілення  творіння       

       Паломники, у тому числі, з далеких країн, приходять молитися до Єрусалима, просити вилікувати природу, душу і тіло. Почує їх Господь, виконає все те добре, про що просять Його.
      Благословить закликаючих ім'я Його, що благоговіють перед Ним. Відплатить смиренним духом за роки великої посухи, коли не плодоносили дерева (Агг.2:19, Авв.3:17), від сарани, гусіні, жуків гинули рослини в полі (Йоіл.2:25). Дотримає обіцянку Всевишній.
      «Тому якщо Я замкну (затворю) небо, так що не буде дощу, або, коли скажу сарані, щоб спустошила край, якщо Я пошлю моровицю на Мій народ, але якщо ... (він) впокориься й почне  молитися, шукаючи спілкування зі Мною, якщо відвернеться від своєї дороги зла, то Я почую в небесах, і прощу їхні гріхи, й оздоровлю (зцілю) їхню землю» (2Хронік, 7:13, 14).
      У процесі оздоровлення планети, до моменту повернення Сина Божого на храмову гору в Єрусалимі, з атмосфери випадуть грубі дисперсні аерозолі . Виповниться загадково-незрозуміле есхатологічне пророцтво.
     «На цій горі Господь знищить покривало, що накрило всі народи, завісу (пелену), що огорнула всі племена» (Ісаї, 25:7, пер. [Л.2]). Ідеться про припинення цілодобового повсюдного пеплопаду, котрий 3,5 рокі огортав сірим покривалом усіх нечисленних мешканців; зникне завіса, що оповила пеленою пилу "всі племена".

      Тоді засяють сонце й місяць, запанує інше світло (Іс.30:26), Бог зробить усе новим (43:19, 65:17), від чого.
    «Розвеселиться пустеля і суха земля, і зрадіє країна безлюдна і розквітне, як (лілія) нарцис» (Ісаї, 35:1, Синод. пер.; Йоіл.2:21-24, мал.6).
     Створивший світобудову змусить текти річки в пустелі, дасть воду в сухому степу (Іс.43:19, 20), Іудея наповниться водою (Йоіл.4:18).
     Він благословить небо, воно почує заклик землі, відгукнеться дощем; родючий грунт уловить голос рослин, відповість хлібу, винограду, маслині; нова благодатна природа відгукнеться на потреби вцілілих (Ос.2:21-23).
    Із-за зсуву географічних полюсів і екваторіальних зон зміниться клімат на планеті. Внаслідок зрушення Північного полюса в море Баффіна, відповідно переміщення полярного кола, на півночі Азії та Європи значно потеплішає. У тундрі виростуть густі ліси, там можна вирощувати хліб. Розтане багатовікова крига на більшій частині Північного Льодовитого океану.
     Завдяки переміщенню Південного полюса в бік Австралії, частина Антарктиди, з боку Південної Америки, поступово звільниться від льоду, вкриється квітучими полями. В Австралії похолодає, майже всю територію Канади, окрім заходу та крайнього півдня, скує арктична крига, значно холодніше стане у США.

24. Благословіння

       Йахве Елохім розмножить плоди дерев, збільшить урожайність полів (Єз.36:29, 30, Іс.27:6, Ам.9:13; "до вавилонського полону ізраїльтяни були схильні приписувати родючість землі Ваалу, хоча й визнавали Яхве своїм національним Богом" [Л.14, стор. 937]).
      Сьогодні родючість грунту приписується досягненням людства, зовсім інакше стверджує Той, Хто змушує все рости. «Я посаджу (з волі Моєї виростуть) в пустелі кедр та акацію, мірт (вічнозелений чагарник) і оливкове дерево,– в степу разом ростимуть кипарис, в'яз і бук» (Ісаї, 41:19).
     Відновлення рослинності відбудеться на славу Його, немов знамення, як доказ (55:13). Спустошена пожежами, ураганами, повенями земля, відродиться; заросте густими лісами, з гір потечуть річки, в пустелях заплещуться моря.
    Зцілені від тимчасових фізіологічних розладів, прозріють сліпі, почують звуки глухі, побіжать кульгаві й заспівають німі, недорікуваті заговорять швидко й чітко, легковажні навчаться міркувати (Іс.32:3, 4; 35:5, 6). Очищені стражданнями підтримують одне одного, живуть за заповіддю "не нашкодь"; ні людині, ні тваринам, ні природі.
     У зла будуть вирвані зуби: невіглас не користується пошаною, негідника не назвуть високоморальним, скупого, який замислює підступне,– великодушним; але чесний встоїть у своїй шляхетності, побачить Царя (32:5-7, 33:15-17).
     «Тому праведні прославлятимуть Твоє ім'я, і справедливі (чесні) житимуть у Твоїй присутності» (Псалми, 140:14). Благочестивий любить Творця свого, а сходами любові спускається благодать. Блаженна людина, щасливий народ, благополучний рід людський, повелитель якого є Бог.
     «Смиренні (стражденні, пригнічені) знайдуть у Господі нову радість; бідняки (знедолені) зрадіють у Святому Ізраїля» (Ісаї, 29:19, пер. [Л.9]). Навпаки. «Нещадні (жорстокі, насильники) пропадуть, глумливі зникнуть, і всі, хто прихильний до зла (зловмисники), будуть винищені» (вірш 20) у дні Великої скорботи [Л.3].   

25. Плодіться  і  розмножуйтесь     

       Чесні, смиренні, бідні почнуть досягати повноти днів, перестануть боятися фізичної смерті. Оскільки старість призначена для підготовки до вічності, це збір плодів.
      Збільшенню тривалості буття сприяє припинення колосальних забруднень довкілля сміттям та отруйними відходами промислових виробництв, масового використання в сільському господарстві пестицидів, гербіцидів, інсектицидів, фугінцидів.
      Водночас різко зросте концентрація О₃ в озоносфері, вона оберігає від шкідливого впливу ультрафіолетової радіації Сонця. "Завдяки досконалим умовам на землі люди житимуть довго. Вони укладатимуть шлюби і матимуть дітей ..." [Л.33, стор. 687].
      Як передбачує пророк. «Люди житимуть так довго, що їм потрібні будуть палиці для ходьби» (Захарії, 8:4, пер. [Л.7]). Наприкінці днів, столітній виглядає юнаком, а той, котрий не досяг ста років, вважається грішником, якого наздогнало прокляття (Іс.65:20).   
      Хвороби лікуватимуться до їхньої появи; якщо ж хто захворіє, то очистивши душу від низького, а тіло позбавивши зайвого, одужає. Проте ті, що пережили стихійні лиха періоду Великої загибелі, а також наступні покоління, не перестануть вмирати, всупереч версії автора [Л. 6] про існування врятованих "протягом усієї тисячі років" (стор. 792).
      Насправді, "в період тисячолітнього царства люди будуть помирати" [Л.26, стор. 720], "гріх і смерть усе ще існуватимуть і після другого пришестя Месії" [Л.15, стор. 111, 124]), "ще залишатиметься можливість для гріха" [Л.27, стор. 247].
      Усе ж наслідки поганих вчинків перестануть "позначатися на прийдешніх поколіннях" (стор. 183), «кожна людина вмиратиме за власний гріх» (Єремії, 31:30; Єз.11:21). "Саме по собі життя в тисячолітньому царстві не може врятувати людину для вічності, якщо ця людина не відроджена духовно" [Л.1, стор. 984].     

26. Шалом      

       Ті, що залишилися в живих, коли у всіляких катаклізмах пройшли хрещення вогнем, водою, мідними трубами, нарешті стануть братами і сестрами один одному, налагодять стабільний побут.
      Засіють родючі долини, насадять виноградники, розведуть рибу, закладуть сади, поступово заселять деякі зруйновані міста (Іс. 32:14-20, 58:12, 65:21-23, Ам.9:13-15, Єз.36:33-38), тому що Владика обіцяє малому залишку мир.
      Єврейське слово шалом набагато ширше за поняття відсутністі війни. Воно включає в себе "здоров'я, процвітання, безпеку, дружбу і порятунок ... Цей стан досяжний завдяки присутності Бога і його благовоління до народу" [Л.30, стор. 374], за обітницею.
      «Люди сіятимуть і саджатимуть у мирі; виноградні лози дадуть виноград, земля дасть гарний врожай, а небеса дадуть росу і дощ. Усе це Я дам у спадок (залишку) уцілілим» (Захарії, 8:12, пер. [Л.7]).
      Благословляючий відновить спустошену планету, усуне з її лиця те, що вражало мешканців: стихійні лиха, голод, епідемії, лютих звірів (Єз.34:25, 29, Іс.49:10). Він укладе союз із тваринами (11:6-8, Ос.2:18), відновить загальну гармонію (вірші 21, 22).
     Імена ідолів, псевдопророки, нечистий дух зникнуть з Ерец Йісраель (Зах.13:2); «ось Його ім'я, яким Його називатимуть: ГОСПОДЬ - наша (справедливість, виправдання) Праведність» (Єремії, 23:6). "Богом всієї землі Він називається" (Ісаї, 54:5; Мал.1:11).
     Повернеться вік книг, настане епоха натурального господарства з кіньми, коровами, биками, вівцями; без автомобілів, телебачення, інтернету, електронних газет. Патріархальний рід людський знайде добробут: духовну свободу, радість, спокій, достаток, єднання з природою. Використовує поновлювані джерела енергії.
      Навчені духом збирають в душі скарби не для тимчасового існування, а для вічного життя. Праведність й правосуддя принесуть шалом (Іс.32:16-18), адже Бажаний усіма народами править ними (Об'явл.11:15-17, 1Кор.15:25).
      Песимізм великоскорбних днів замінить оптимізм. «Той, хто з плачем несе насіння, повернеться з радістю, несучи снопи свої» (Псалми, 126:6, Синод. пер.). Воістину, "долею всієї землі стануть праведність, справедливість і мир" [Л.15, стор. 570].
     Господь любить правосуддя, ненавидить грабіжництво з насильством (Іс.61:8). Надалі всі відкидають зло, творять добро, отримуючи відповіді від Бога перш, ніж звернуться до Нього (65:24).
     Виповниться пророцтво царя Соломона, «лише праведні населятимуть землю, і бездоганні (непорочні) залишаться на ній. Нечестиві ж будуть знищені з землі – злочинці (віроломні, невірні) викоріняться з неї» (Притчі, 2:21, 22; Іс.29:20).
      Праведні та непорочні звеселяться, співають від радості, бо Цар царів судить племена по справедливості, управляє народами по правді (Пс.67:5); покаравши нечестивих "жезлом Своїх уст " (Ісаї, 11:4, пер. [Л.9]). 

27. Теократія     

        "Форма правління, коли один лише Бог визнається вищою політичною владою, незалежно від того, чи має Він представника в особі людини-царя" [Л.19]. На жаль, мало країн, де "Бог визнається вищою політичною владою" і зовсім немає племен та народів зі справедливими правителями.
      У тисячолітній державі Месії, яка складається з невеликих автономних селищ, замість зруйнованих землетрусами мегаполісів, кардинально зміниться жалюгідне становище з правами простої людини. «Настане час, коли цар правитиме в праведності, і можновладці судитимуть (за законом) справедливо», пророкує наві (Ісаї, 32:1-8).
      Відтепер родюча земля, яка належить Створившому її, передається в користування громадам виживання на принципах, встановлених Ним (Лев.25:23-28), бо настала інша епоха. Кожен учень Його ділиться з бідним, сиротою, вдовою тим, що Він послав йому.
      Ніхто не наживається на біді іншого, навпаки, допомагає йому, не мислить зла в серці. Глави громад, у побожному страху перед Володарем, виконують волю Його, справедливо керують тими, які вижили, захищають їх (Іс.32:1, 2, 16). Повною мірою здійсниться пророцтво Давида.
      «Згадають, і звернуться до Господа всі кінці землі, і вклоняться (впадуть ниць) перед Тобою всі племена язичницькі, Бо Господнє є царство, і Він – Владика над народами» (Псалми, 21:28, 29, Синод. пер.).
     "Сам Господь буде правити всім світом" [Л.31, стор. 559], а вдячні піддані служать Йому. Пафосно сповіщаючи прийдешнім поколінням про теократію, справедливість Сина Божого, розповідаючи тим, хто народиться пізніше, про справи Його (вірші 31, 32). «У цей час Господь буде Царем над усім світом. Господь – Єдиний, і ім'я Його – Єдине» (Захарії, 14:9, пер. [Л.7]).
      «І Йому було дано владу, славу і царство (повне володарювання), аби всі народи, племена та язики (люди, що розмовляють усіма говірками) Йому служили» (Даниїла, 7:13, 14; Іс.66:18). Це спростовує думку автора [Л.6, стор. 792] про одну вселенську мову.
      Держава Божа розтрощила усі мирські, потрясла всі народи (Дан.2:44, Агг.2:6, 7). Тому суєтні цінності наші втратили значення, а воля Отця виконується на землі, як на небі.
      Тепер уцілілі скажуть, «ГОСПОДЬ – наш Суддя, ГОСПОДЬ – наш Законодавець, ГОСПОДЬ – наш Цар, Котрий і врятує нас!» (Ісаї, 33:22); вони шанують Його, матір, батька, сестер, братів, священиків.   

28. Система   правління   царством   

      Первосвященик Ісус Христос, Премудрість світу, управляє ним через головного священика біля престолу Його (Зах.6:12, 13; Єр.33:15-18). Сатана скутий у безодні на тисячу років, щоб не міг обманювати (Об'явл.20:1-3).
      Збудеться старозавітне пророцтво про Машіаха. «Від Мене вийде Закон, і Моє правосуддя стане світлом народів» (Ісаї, 51:4, б). Відтепер монотеїзм, закон, правосуддя для всіх країн виходять з Єрусалима. "У Божому Царстві буде своя адміністрація і своя система управління" [Л.27, стор. 246], розташовані в столиці світу.
      Праведний суд у самостійних громадах на місцях здійснюють обрані судді. Мудрі, з хорошою репутацією, сповнені віри та Святого Духа, подібно до часів апостолів (Дії.6:3-6). ВСІ посади у спільнотах виборні, таємним голосуванням, на один термін, не більше 5-и років.
     Обдаровані служителі вершать правосуддя, залагоджують суперечки, дають поради, усувають несправедливість, захищають незаможних, вдів, сиріт. Судять не за законами людськими, не від імені можновладців, а за приматом морального закону, заповіді Христової, від Його імені.
      Сповнені премудрості відкривають очі грішникам, «щоб вони навернулися від темряви до світла та від влади сатани до Бога» (Дії, 26:18), через віру в Спасителя «одержали вони прощення гріхів і спадок між освяченими».
      Після закінчення Армагедонської битви припиняться ворожнеча, конфлікти, колізії; ті, що блукали духом, навчаться відрізняти добро від зла. Перекують зброю на сільські господарські знаряддя, не стануть більше воювати, грабувати, плюндрувати, живуть мирно (Міх.4:3, Іс.32:17,18).
      Як передбачено. «Не чути буде більше насильства (забудуть про насильство) в землі твоїй, спустошення (грабежу) і розорення (руйнування) – у межах твоїх ...» (Ісаї, 60:18, Синод. пер.). Усім, що пережили потрясіння, Миротворець дасть мир (Агг.2:6-9).
      Бейт Адонай наповниться шехіною (2:7). «Слава цього останнього храму буде більшою, ніж попереднього!» (вірш 9, а); "слава останнього храму (храму тисячолітнього царства) буде більшою за славу всіх попередніх" [Л. 31, стор. 1106].      

29. Відновлення  Свята       

       До єрусалимського Дому молитви на зустріч з Господом, як до давньої скинії, приходять ті, що люблять Його. Дорослі, які живуть на відстані до 25 км, приходять кожного першого дня місяця (Іс.66:23) й кожної суботи (Єз.20:20, 46:3).
      Часи загального поклоніння: 1 нісана, 14 нісана, 15 тишрі (Єз.45:18-25),– пора паломництва. До висхідного сяйва слави Божої йдуть, пливуть, їдуть та несуть дорогоцінні дари багато вірян з різних країн (Іс.60:3-11, 17-20), зокрема тих, які воювали проти Ізраїлю. 
      Першоторжеством, днем радості, періодом загального поклоніння Царю царів  стане Свято кущів (мал.7), тобто, куренів, прикрашених гілками мирта.
      У цей час спокою явить Себе світові Син Божий Ісус Христос, тому здавна  це  свято називається "Хаг Адонай" (Лев.23:39).
     Зехарйа, розповідаючи про наслідки війни в прийдешній День  Господній  (14:1-3, 12-15), пророкує.
     «Деякі з тих, хто прийшов воювати проти Єрусалима, виживуть, і щороку  будуть приходити на поклоніння царю, Господу Всемогутньому. Вони прийдуть  на  святкування свята кущів» (Зах.14:16, пер. [Л.7]).
     Однак горе непокірним країнам, які відкидають Божі шляхи, вони зовсім  спорожніють, "в них не буде дощу", бунтівників спіткають жахливі хвороби  (14:17-19, Іс.60:12).
     Усім, хто промахнеться, обіцяно. «Ось, що буде за гріх Єгипту і за гріх  усіх  народів ("так буде покараний Єгипет і всі народи" [Л.27, 35]), які не  прийдуть святкувати (відзначати) свята кущів!» (Захарії, 14:19, Синод. пер.).

30. Хто  і  як  врятується?      

        Своєму пророку Йахве сказав, «Я розповім тобі про те, що зроблю для сусідів землі Ізраїльської. Ті люди дуже злісні, вони напали на землю, яку Я дав людям Ізраїлю. Я вирву їх і викину з землі, Я разом з ними вирву Юдею» (Єремії, 12:14, пер. [Л.7]), це все здійсниться в Йом Адонай.
      «Але після цього Я пожалію їх і приведу кожну сім'ю в її землю. Я хочу, щоб ці люди отримали гарний урок ... Але якщо люди не слухатимуть слів Моїх, то Я їх повністю викоріню» (вірші 15-17; у Синод. пер., "повністю винищу такий народ").
       Ось, так відповідає Біблія на питання про те, хто та як врятується в дні Великої скорботи, в Кому наше воскресіння й життя, котрі загинуть. Тому, друже, якщо не шукаєш Ісуса Христа, не сподіваєшся на Нього, поквапся наслідувати мудру пораду біблійного пророка.
      «Шукайте ГОСПОДА, поки можна Його знайти, волайте (закликайте) до Нього, поки Він близько!» (Ісаї, 55:6). Творець завжди поруч зі Своїм творінням, у радості й горі; ми не знаємо меж благодаті Його (2Пет.1:2).
      Апостол Павло вказує як вчинити тим, хто живе в останні дні. «Отже Бог, незважаючи (залишаючи) на часи незнання (невігластва), тепер наказує всім людям скрізь (де б вони не жили) каятися» (Дії, 17:30).
     Оскільки без покаяння немає спасіння. Вже закінчується Господне літо сприятливе, настає час молотьби, приходять місяці жнив (Мт.13:38-43, Об'явл.22:10-15). Остання порада, настанова царя Давида всім правителям та суддям.
      «Вшануйте Сина (всю вашу віру в Сина Божого виявіть), щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути на вашій дорозі, бо гнів Його запалиться незабаром. Блаженні (Але ті, хто поклався на Нього, благословенні!) всі, хто ("в Нього шукає притулку") на Нього покладає надію» (Псалми, 2:12, Синод. пер.; у дужках, текст з [Л. 7], у лапках – з [Л. 9]). 

ЛІТЕРАТУРА

1. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза, - Кременчук: Християнська зоря, 1999, - 1088 с.
2. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське біблійне товариство, 2011.- 1 408 с.
3. Стаття № 4 «Час великої скорботи».
4. Стаття № 5 «Так буде і в дні, коли Ісус Христос з'явиться».
5. Клеон Л. Роджерс - мл., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Заповіту. - М.: Біблія для всіх, 2001. - 1 008 с.
6. Баракман Х. Флойд. Практична християнська теологія. Всебічне дослідження основ християнського віровчення. - М.: Асоціація «Духовне відродження» ЄХБ, 2002. - 958 с.
7. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
8. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Заповіту в сучасному російському перекладі.- М.: Видавництво ББІ, 2015.- 1856 с.
9. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
10. Стаття № 3 «День Господній».
11. Тлумачення новозавітних послань і Книги Одкровення. Гл. ред. Харчлаа.- Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990.- 598 с.
12. Деннет Е. Коментарі до книг Захарії та Малахії. Благословенна надія. - Рівне: Живое слово, 2010. - 352 с.
13. Елкорн Ренді. Небеса. - Чернігів: In Lumine, 2011. - 364 с.
14. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. - СПб.: Мирт, 2003. - 984 с.
15. Тлумачення Старозавітних книг. Від Книги Ісаї по Книгу Малахії.- Ашфорд: Слов'янське Місіонерське видавництво, 1996. - 602 с.
16. Єврейські свята та обряди. - Сімферополь: Реноме, 2001. - 304 с.
17. Кузнєцова В.М. Євангеліє від Луки. Коментар.- М.: ОПУ ім. А.Меня, 2004.- 556 с.
18. Грудем Вейн. Систематичне богослов'я: Введення в біблійне вчення. - СПб.: Мирт, 2004. - 1453 с.
19. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
20. Біблія для нашого життя. Новий Заповіт.- Finland: International Bible Society, 1999.- 687 с.
21. Паш. Р. Друге пришестя Ісуса Христа. - Gummersbach: Миссия «Вестник Мира», 1995. - 287 с.
22. Сперджен Ч. Скажи нам, коли це буде? - Vancouver: Hope of Salvation Mission, 2008.- 238 с.
23. Тлумачення чотирьох Євангелій і Книги діянь Апостолів. Біблійна кафедра. - Київ: Демос, 1994. - 456 с.
24. Джон Ф. Мак-Артур. Друге пришестя: ознаки повернення Христа і кінець віку. - West Sacramento: Grace Publ. Int., 2007.- 358 с.
25. Кузнєцова В.М. Євангеліє від Марка. Коментар.- М.: ОПУ ім. А.Меня, 2004.- 320 с.
26. Ледд Дж. Е. Богослов'я Нового Заповіту. - СПб.: Біблія для всіх, 2003. - 800 с.
27. Прокопенко О.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. - Харків: Глобус, 2016. - 414 с.
28. Беркхоф Л. Систематичне богослов'я.- Мінськ: Поліграфкомбінат ім. Я.Коласа, 2014.- 2014.- 880 с.
29. Райрі Ч. Основи богослов'я. - Одеса: Християнське просвітництво, 2008. - 656 с.
30. Словник «Ісус і Євангелія» - М.: ББІ св. апостола Андрія, 2003, - 832 с.
31. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Заповіт - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.
32. Корефар Х., Пауль М.-Я. Богослов'я Старого Заповіту: Черкаси: Колоквіум, 2018.- 582 с.
33. Уірсбі У. Коментар на Новий Заповіт. Том II. - СПб.: Біблія для всіх, 2018. - 696 с.
34. Бівер Дж. Рухомі вічністю. - Україна, 2018.- 345 с.
35. Бухвальд В., Рягузов В. Майбутнє світу та Ізраїль.- СПб.: Біблія для всіх, 2010.- 256 с.
36. Словник біблійних образів. - СПб.: Біблія для всіх, 2016. - 1423 с.
37. Стаття № 2 «Гог із землі Магог: кінець світу цього».