Числа відіграють у Біблії значну роль [Л.2], за їхньою допомогою підраховують однорідні одиниці, включно з відрізками часу. Здебільшого використовують десяткову систему числення [Л.1]. Крім функціонального предметного значення, як поняття кількості, цифри нерідко мають і символічне [Л.2].
       Приміром, "четвірка" символізує цілісність створеного світу [Л.1], "сімка" – повноту, завершеність, досконалість [Л.2, 3]. Однак суто метафоричне тлумачення математичних знаків призводить до надмірного містицизму й одного з його проявів – каббали, езотеричної течії в іудаїзмі, вона виникла в ХII столітті від Р.Х.
       Каббала, нібито, пояснює таємний (?) сенс письмової Тори. Розкриває його, зокрема, через гематрію, пошук основи всіх речей у цифрах або буквах єврейського алфавіту, а цілющих засобів – у формулах та амулетах. Гематрія належить до нумерології, віри в езотеричні зв'язки між цифрами та фізичними об'єктами, у т.ч. живими.
      Заперечуючи зазначені вірування, християни все ж таки вважають, значення кількостей будь-чого, наведені у Священному Писанні, мають символічний характер, особливо в пророчих книгах. Навпаки, автори [Л.1] обгрунтовано пишуть, "можливе або визначальне символічне значення будь-якого числа жодним чином не виключає його предметного значення; те й інше може співіснувати" (стор. 1061).
      Більше того, в роботі [Л.28] стверджується, "є серйозні підстави саме буквально приймати цифри, наведені в кн. Одкровення" (стор. 554). Число, котре зустрічається в біблійних текстах, не обов'язково має символічний сенс [Л.2, стор. 1312].
      Наприклад, у єврейській апокаліптичній літературі повідомляється, "Бог уже призначив день і годину Свого явлення для Суду і не скасує його" [Л.4, стор. 243]. Він обіцяє. «У визначений ("призначений", пер. [Л.31]) Мною час  Я звершатиму праведний (справедливий) суд» (Псалми, 75:3).
      Спираючись на Систематичну есхатологію, розглянемо, які буквальні дати в Біблії мають відношення до останнього часу існування світу цього, коли 12 соколів знесуть одне яйце. Тоді виникне знамення чудовиська на небі в першій половині третього дня, воно не схоже на птаха, дику тварину чи людину.
     У години Божого суду захитається суша, "з усіма її мешканцями" (Псалми, 75:4). «Земля цілком буде зруйнована,– земля повністю буде розтрощена "(у різні сторони розповзеться", пер. [Л.33]),– земля (сильно) труситиметься до основ» (Ісаї, 24:19), каміння зрушиться з місць, заваляться вежі (30:25).      

1. Таємниця  ця  велика  є        

        Майже всі богослови вважають, в книзі наві Даниїла міститься пророцтво про 490 років історії держави Ізраїль. Ось, його загадковий текст.
      «Сімдесят седмін (у Масорі, "сімдесят семиліть", тобто, 490 років" [Л.31]) визначені (призначено чекати) для народу твого і святого міста твого, щоб покритий був злочин (покінчити зі злочинами), запечатані були гріхи (покласти край гріху) і загладжені беззаконня (спокутувати провину), і щоб приведена була правда вічна (праведність утвердити навіки), і запечатані (підтверджені) були видіння і пророк, і помазаний був Святий святих (помазання святині святинь)» (Даниїла, 9:24, Синод. пер.; у дужках, тексти з інших перекладів).
      Відповідно до священного семиричного поділу часу в євреїв, у вірші 24, очевидно, маються на увазі предметні числа. Подібно до раніше передбачених Єремією сімдесяти буквальних років вигнання в період вавилонського полону (Єр.25:12; 2Хронік, 36:20-23), про них Даніель згадує у вірші 9:2.
      Переважна точка зору серед тлумачів, 69 седмін (євр. "шавуа") до появи Христа Владики вже минули (Дан.9:25, 26), а сімдесята (вірш 27) це час Його діяльності в Друге пришестя [Л.3, 5, 6]. Нас не повинен бентежити розрив між 69-м і 70-м періодами, тому що у видіннях біблійних пророків межі проміжків "стерті" [Л.5, стор. 142].
      Останні сім років скорботи складаються з двох однакових стадій по 3,5 року кожна. Слідом за першою, «тих днях (скорботи) горя» (Матвія, 24:29) й масового занепаду духу, настане друга, її нерідко називають часом "Великої скорботи" [Л.8, стор. 131].
      Фахівці з біблійної есхатології, маючи різні судження, сходяться зазвичай в одному. Сімдесята седміна є кінець старого світу, Прийдешній же Вік (тисячолітнє царство) почнеться з повернення Христа. Набагато менше єдності з іншого питання, бо обіцяного три з половиною роки чекають. "Коли ж почнеться останнє семиріччя?".
    Одні переконують, одразу за захопленням Церкви, але в Біблії такі відомості відсутні. Інші, посилаючись на Дан.9:27, «затвердить заповіт (договір) для багатьох одна седміна» (Синод. пер.), наполягають, від моменту укладення антихристом договору з Медінат Йісраель. Але при такому трактуванні ігнорується факт використання Даниїлом слова "завіт" як угоди ізраїльтян з Богом, а віднють не з людиною.
       Деякі коментатори зазначають, пророцтво Дан.9:27 відноситься не до антихриста, а до Особистості, згаданої у вірші 26, а саме, до Христа (буквально, "Помазанник"). Насправді це так, повернувшись на землю, саме Він укладе заповіт з Ізраїлем [Л.7].    

2. Кінець  цивілізації?       

        Початок сімдесятого семиріччя пов'язаний зі спустошувачем (Дан.9:27), у віршах 2:34, 35, 45 пророк називає  його  "каменем", 
що відірвався від (світової) гори без сприяння рук. Він роздробить усе на планеті, а сам «став великою горою і заповнив усю землю» (2:35; [Л.9]).
      Іоанн називає спустошувача вершником (Об'явл.6:2), Ісая – сином зорі (Іс.14:12), Єзекіїль іменує Гогом (Єз.38:2), Єремія – винищувачем народів (Єр.4:7), Іов використовує архетип звіра-левіафана (Йов.40:20-41:26).
      Архаїчного дракона, він же, верховий на білому коні та камінь від світової гори, астрономи виявлять на півночі, біля краю неба, серед 7-и світильників сузір'я Цефей [Л.10]. Згодом астрономи визначать траєкторію польоту карликової планети та сателітів темної держави зла.
      На початку 70-го семиріччя приступлять до служіння Божі пророки. «І дам (силу) двом Своїм свідкам, одягненим у волосяниці (рубище),  щоби пророкувати тисячу двісті шістдесят днів» (Об'явлення, 11:3).
      Існує загальноприйнята думка, одним свідком виявиться Ілля, іншим – Мойсей або Єнох. Щоправда, деякі християни впевнені, повернення Елійяху, передбачене Малахією (Мал.3:23, 24), ВЖЕ відбулося, посилаючись на Мт.11:11-14.
      Однак Іоанн Хреститель тільки виконав служіння Іллі, вказавши на істинного Месію; Іван приходив у дусі й силі старозавітного наві (Лк.1:17). Він, за власним зізнанням, НЕ був пророком Елійяху (Ів.1:21), бо тоді ще не прийшов «великий і страшний ГОСПОДНІЙ день» (Малахії, 3:23).
       Крім двох очевидців, почнуть благовістити 144 000 обраних месіанських євреїв (Об'явл.7:3-8), непорочних, бо "Вони йдуть слідом за Агнцем" (14:1-5). Сповіщаючи кінець старої епохи, наближення Царства Божого на землі, пришестя Йегошуа ха Машіах бен Давид, тобто, Ісуса Христа (Ів.4:25, 26).
      Ніхто не зможе заподіяти шкоди двои свідкам (Об'явл.11:5), одягненим у волосяниці (вірш 3),– чорний одяг із грубої тканини, "як символ прийдешнього суду" [Л.1, стор. 173]. Їхні передбачення кінця лукавого, перелюбного, невірного роду цього, настання месіанського Царства супроводжуватимуться чудесами (вірш 6).
      Після закінчення 1 260 днів служіння пророків, «звір, який виходить з безодні, вестиме з ними війну (нападе на них), переможе їх і повбиває» (11:7, б).

 3. Повстання  проти  Бога          

        Ще якої події слід очікувати у першій половині останнього семиріччя? "тих днях (скорботи) горя" (Матвія, 24:29), вони передують другій половині, а саме, великого горя, "якого не було від початку світу" (вірш 21).
       Можна припустити, після виявлення плішивого карлика Гога та вовчої нічної зграї його, занепокоєння оволодіє втратившими страх перед Вседержителем. Коли астрономи підтвердять високу ймовірність перетину метеорно-астероїдним потоком орбіти нашої планети, порушиться спокій її мешканців, поповзе сильна тривога, яка переросте в паніку або депресію. 
      Нестримний страх охоплює все більшу кількість жителів, у міру наближення космічних прибульців до нашої планети. Тієї пори, кожен «кинеться до народу свого, побіжить (втікатиме) і сховається в землі своїй» (Ісаї, 13:14, б; пер. [Л.33]).
      Характеризуючи останні роки існування роду цього, Ісус Христос і апостол Павло попереджають про відпадання від Бога (Мт. 24:9-12), відступництво почнеться з появою сина погибелі (2Сол.2:3). Ініціатором повстання проти Господа й масового обурення, виявиться лжепророк (Об'явл.13:11-16, 16:13, 19:20; 2Сол.2:2-12).
      Причина загального відпадання християн – крах віри у людські вчення (2Тим.4:3, 4). Розчарування віруючих в улесливих байках про збереження «від години випробування, що має прийти на (увесь світ) Всесвіт» (Об'явлення, 3:10).
      Цілком з іншою промовою звертається Спаситель до обраних Своїх. «Бо ви виконали Мій наказ про терпіння ("зберіг Мій наказ бути стійким", пер. [Л.30]). Я ж, своєю чергою, охоронятиму вас під час випробувань, які насуваються на весь світ, щоб випробувати мешканців землі» (вірш 10, пер. [Л.11]).
      Заради вірних, Святий, охороняючи їх, скоротить дні суворих іспитів  й тяжких переживань, інакше не змогла б врятуватися жодна людина (Мк.13:20).
      Великий бунт проти Нього світських людей у першу половину останнього семиріччя виразиться в тому, "щоб усім ... було дано знак (накреслення, клеймо) на їхній правій руці або на їхніх чолах» (Об'явлення, 13:16).
      Без накреслення (контуру звіра) або імені (Гог), або числа імені його (666) жоден не зможе ні продавати, ні купувати в того, хто не має такого тавра (вірш 17). Тривалість заколоту співпаде зі служінням двох свідків й триватиме 1 260 днів (11:3).     

       За місяць до зіткнення нашої планети з полчищем гоговим, з огляду на небезпеку глобального імпактного землетрусу і викликаних ним велетеньских цунамі, почнуться евакуації небачених масштабів, у всіх країнах. Населення масово залишить мегалополіси, міста, селища; біженці приймуть рішення жити у відкритому полі ( Міх.4:10, Єр.4:24, 29).
       Повсюдно запанує гидота спустошення. Сцену занепаду покинутого поселення відкрив Господь одному зі Своїх пророків (Іс.1:1). «Дочка Сіону (Єрусалим) залишилась, немов (порожній намет) курінь  у (покинутому) винограднику, як сторожка на огірковому (пустому) баштані, як місто в облозі» (вірш 8, "як переможене місто", пер. [Л. 11]).
      Йешайя стверджує, спорожнілу столицю буде зруйновано (24:10), на виконання обіцянки Яхве Елохім тим, що відступили від Нього. Те ж саме пророкує Йірмейа.
    «Отже, Я (Господь) перетворю Єрусалим на руїни (купи каміння), де мешкатимуть шакали, а міста Юдеї зроблю (пустелею) безлюдними (не буде мешканця у них!) й спустошеними» (Єремії, 9:10).
      Видимо, про припинення церемоній поклоніння Богові, з подальшим розоренням міста напередодні мерзенної влади паскудного Гога, пророкував Даніейл:
     «а в половині седміни (середині семиріччя) припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде гидота (що походить від) спустошення» (Даниїла, 9:27, Синод. пер.]); у Масорі, "влада мерзенна існуватиме, аж доки не настане цілковите знищення". Від зазначених подій починається відлік пророчих 1 290  діб та 1 335 діб, оскільки передбачено.
     «Відтоді, як зупинено було (буде скасовано) щоденне священнодійство і замість нього (буде) запроваджено гидоту, що призводить до запустіння, мине тисяча двісті дев'яносто днів. Блаженний (щасливий той), хто чекає і хто доживе до часу, коли закінчаться тисяча триста тридцять п'ять днів" (Даниїла, 12:11, 12; пер. [Л.33] ).
      При настанні кінця світу (Мт.24:3, 14), він збігається із закінченням скорботи (вірш 29) та початком великої скорботи (вірш 21), Господь Ісус Христос радить євреям рятуватися втечею.
     «Отже, коли побачите гидоту спустошення (запустіння), що знаходиться на святому місці, провіщену пророком Даниїлом ... тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають (сховаються) у гори» (Матвія, 24:15, 16). Адже настав кінець невдячного лукавого роду цього, настала пора молотьби та жнив (13:38-40).  

5. Екліпс  Сонця       

       Останнім сигналом для тікаючих з небезпечних місцевостей проживання, розташованих невисоко від рівня моря (океану), послужить астрономічний знак, весняне затемнення [Л.7].
     Згідно з пророцтвом Йоейла, воно відбудеться ПЕРЕД виливанням Божого гніву. «Потьмяніє (перетвориться на темряву) сонце  ... перед настанням Дня ГОСПОДНЬОГО – великого і страшного» (Йоіла, 3:4).
      Пророк Амос уточнює, над територією Ізраїлю денне світило обернеться на темряву в полуденну пору. «У той день,– говорить (оголошує) Владика ГОСПОДЬ,– Я примушу сонце зайти опівдні,– так що серед білого (ясного) дня земля вкриється темрявою» (Амоса, 8:9, "посеред дня на землю опуститься морок", пер. [Л.11]).
      Авжеж, для жителів Йерушалаїма наша зірка потьмяніє опівдні, "викликаючи в усіх тривогу і (жах) страх" (Єремії, 15:8, 9) від наближення спустошувача. Солідарний з Єремією та Амосом наві Міха; від імені Яхве, він обіцяє оманливим пророкам, прозорливцям, ворожкам.
     «Через це вас чекає ніч без видінь,– темрява вас жде, а не одкровення. Сонце зайде над пророками, і потемніє над ними день» (Міхея, 3:5-7). Прийде на Ційон біда, згодом, горе оселиться в зруйнованій столиці (вірш 12).
       Ісус Христос, оповідаючи про ці події, вони передують Його поверненню, говорить про скорботу, нещастя, затьмарення світила. «Але в ті дні, після скорботи тієї, сонце (затьмиться) померкне ...» (Марка, 13:24, Синод. пер.).
      Господь називає затьмарення знаком, "і будуть ознаки (знамення) на сонці" (Луки, 21:25, а). Подібні скорботні ознаки вже бачив Іоанн, «сонце стало темне, як той волосяний міх» (Об'явлення, 6:12; "стало чорним, як мішковина з козиної волосини", пер. [Л.11]).
      Крім вражаючого астрономічного явища в останні дні, Іван і Амос спостерігали великий сильний землетрус (Об'явл.6:12, а). Його знакова особливість це коливання грунту подібне до хитання річкової хвилі (Ам.8:8).
      Хвилеподібними коливаннями поверхні землі може супроводжуватися винятково потужний струс, сейсмічна інтенсивність прояву якого не менш ніж  XII балів за міжнародною шкалою EMS-98.
     Треба врахувати, картини близьких за часом перипетій (затемнення світил, потім землетрус) Іоанном і Амосом викладаються у зворотній хронології.  

6. Екліпс  Місяця        

        Йоіл, повідомляючи про єсхатологічне сонячне затемнення, вказує ще на одну астрономічну прикмету настання Дня гніву Божого, а саме, на подальше затемнення тепер вже нічного світила [Л.7].
     «Потьмяніє (перетвориться на темряву) сонце, а місяць стане, як кров, перед настанням Дня ГОСПОДНЬОГО – великого і страшного» (Йоіла, 3:4). "Затьмарення місяця (і сонця) – знамення зміни порядку всесвіту в останні часи" [Л.3, стор. 753].
       Нічне світило, на відміну від денного, затьмарюючись,  НЕ "перетворюється" на темряву, а набуває криваво-червоного кольору, подібно до приватного затемнення 3 квітня 33 року від Р. Х. Тоді, після розп'яття Христа, померкло сонце (Лк.23:45), а місяць перетворився на кров.
       Ці астрономічні явища, за смертю Учителя, бачив апостол Петро, тому цитував пророцтво Йоіля про кривавий місяць (Дії.2:20). Оскільки цар ночі, навіть у фазі повного затемнення, підсвічується сонячними променями, заломленими й розсіяними в земній атмосфері, найбільш прозорій для світла червоно-помаранчевого діапазону спектра.
       Червоне нічне світило бачив Іоанн. Слідом за зняттям шостої печатки, "весь місяць став, наче кров" (Об'явлення, 6:12; "став кривавим" пер. [Л.11], "червоним як кров" [Л.12]).
      Таким чином, у період затемнення, він перестане світити звичним білим відбитим світлом. У точності з пророкуванням  Ісуса Христа, «місяць не дасть свого світла» (Марка, 13:24).
      Апокаліптичне затьмарення його диска, що станеться в повний місяць за 2 тижні від сонячного екліпса, виявиться другим небесним знаком пришестя Господа з силою та великою славою, адже написано. «І будуть ознаки (знамення) на сонці (1), і місяці (2) ...» (Луки, 21:25).
       Тільки після виконання пророцтва вірша 25, жителі планети побачать Сина Людського (вірш 27). Крім затемнень відбудуться дива дивні: «жахливі події (на небі), і будуть великі ознаки (знамення) з неба» (21:11, в).   

7. Які  великі  дива  Його!        

        Що за ознаки та жахливі події мав на увазі Ісус? (Лк.21:11). Відповідь можна знайти в передбаченні Йоейла, де він передає пряму мову Бога. «Я покажу ознаки (знамення, чудеса) на небі й на землі,– кров, вогонь і стовпи (клуби) диму» (Йоіла, 3:3).
       Даниїл та апостол Іван допомагають збагнути, чому виникнуть кров, вогонь, стовпи диму, одночасно, вгорі й унизу (Дан.2:34, 35, Об'явл.8:5-12). Наві пояснює вавилонському царю Навуходоносору II причину майбутньої загибелі останнього царства:
      «як ти бачив, що від гори відколовся камінь,  сам,  без  допомоги  рук,  і  розбив  (розтрощив)  у  порох  залізо,  мідь  
(бронзу), глину, срібло й золото» (Даниїла, 2:45, а).
       Камінь, по-науковому, «астероїд», Йешайа називає мечем Яхве на небі, він впаде на людей (Іс.34:4-6). Йехезкейл пророкує, меч, котрий Адонай витягне з піхов його на всяку плоть, у піхви назад уже НЕ ввійде (Єз.21:3-5).
       Йоханан іменує групу космічних тіл кадильницею, наповненою вогнем (Об'явл.8:5), немов би величезною горою, що палає вогнем (вірш 8), великою зіркою (вірш 10), зіркою (9:1), усі вони падають під звучання гучних сурм (8:5-12, 9:1), цебто, звукових ударних хвиль в атмосфері.
      В останні дні, нечестивих вразять кошмарні явища з неба,  «зірвалися град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю ...» (8:7; [Л.13]). Згадані Йоілем чудеса у височині апостол Іван бачить у морі та на суходолі:
         • кров, "третина моря стала кров'ю" (8:8);
         • вогонь, «третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, а зелена трава вся згоріла» (8:7);
         • скупчення аерозолів, «піднявся дим із колодязя, наче дим з великої (величезної) печі» (9:2).
       Кров, вогонь, стовпи диму (Йоіл.3:3) виникнуть унаслідок зіткнення з нашою планетою рою космічних тіл. Зграя нічних вовків увірветься через "отвір" радіанта метеорного потоку. Лякаюче нічне диво-знамення в сузір'ї Цефей побачать усі охочі [Л.14]. 
      Цей грандіозний новозавітний феномен називається "падіння зірок" (Мт.24:29, Мк.13:25, Об'явл.6:13) або знамення. «І тоді з'явиться ознака (знак, знамення) Сина Людського на небі» (Матвія, 24:30, а). Автори роботи [Л.5] вірно підмітили. "Катастрофічні події на небі будуть супроводжувати повернення Христа на землю для встановлення Тисячолітнього царства" (стор. 77).
       Викликаний масовим падінням "зірок" радіант послужить третім знаком пришестя, з перерахованих Господом Ісусом Христом. «І будуть ознаки (1) на сонці, і (2) місяці, і (3) зорях» (Луки, 21:25, а). У Дідахе, 3-й знак це "знамення отвору на небі" (Дід.16:6).
       Таємничий радіант, "отвір на небі", Хаваккук іменує Божою величчю, вона вкриває височінь, славою, що наповнює світ (Авв.3:3). «Блиск її (слави) – як сонячне світло; від руки (виходять) Його промені, і тут (там) схованка Його сили!» (вірш 4, Синод. пер.).        

8. Йом  Адонай  і  Песах        

       Поява знамення на небі (Мт.24:30) через 3,5 року від початку останнього семиріччя означатиме настання другої половини седмини Даниїла, періоду, коли Всемогутній втрутиться в історію для суду й порятунку [Л.1, 2, 13-15].
     У біблійних пророцтвах, екстраординарна пора жнив знаменує загибель лукавого роду людського (Іс.13:4-13, Йоіл.2:1-11, Соф.1:2-18, Мт.13:38-42, 2Пет.3:6, 7, 10). Початок суду слід очікувати в сприятливі для злодія години, згідно з передбаченням апостола Петра.
      «Прийде ж день Господній, як злодій вночі, і тоді небеса з (великим) шумом (гуркотом) перейдуть (зникнуть), стихії ж (небесні тіла), розгорівшись, зруйнуються, а земля і всі діла на ній (разом з усім, що на ній) згорять» (2Петра, 3:10, Синод. пер.).
      Вірно. Радіант, знак Господа на висоті, виникне темною порою [Л.9, 14]. Падінню стихій-метеорів, що розгорілися в Йом Адонай, передує місячне затемнення (Йоіл.3:4). Яскравий радіант безхмарної ночі, наблизить ранок, з ним і ... багатодобову темряву [Л.13].
     Дослідження, його результати викладено в роботі [Л.7], показує, початок виливання Божого гніву збігається з настанням єврейського Хаг ха Песах; єдиного свята, яке євреї відзначали з настанням сутінків. За священним (левитським) календарем воно починалося на 14-ту добу першого місяця (Лев.23:5), у перший повний місяць від весняного рівнодення [Л.16].
      Закінчувався Хаг ха Авів 15-го нісана, і починалося семиденне менш велике свято опрісноків (23:6), так вважали саддукеї [Л.29]. Жертвопринесення в перший його день, одночасно, "символізувало загальний початок жнив" [Л.1, стор. 695]. Хаг ха Мацот тривав до 21 авіва (нісана) включно, у той період заборонялося їсти квасне.
     Яхве Елохім у першу Пасху вразив Єгипет, в останню,– буде покараний увесь світ, що спотворив шлях свій. Про цю подію попереджають Цефанйа і Йоханан. «Замовкніть (мовчіть) перед лицем Господа Бога, бо близький день Господній. Уже приготував Господь жертовне заклання (жертву), призначив, кого покликати» (Софонії, 1:7, Синод. пер.; Об'явл.19:17).
     Святкову трапезу (євр. "Седер") треба здійснювати в пасхальні нічні години (Вих.12:8), покликавши сусідів (вірш 4), бідняків або самотніх одноплемінників. Йом Адонай теж настане вночі (2Пет.3:10). Згадані вище перипетії слідують майже одночасно, одна за одною:
            • настане Хаг ха Песах, момент звільнення ("Зман Херутейну");
            • почнеться затемнення Місяця;
           • виникне радіант метеорного потоку, котрий висвітлює всю планету. Декілька ночей поспіль охочі можуть спостерігати на небі знак великого червоного дракона, він же, звір багряний (Об'явл.12:3, 17:8).
     Незвичайний світильник-знамення використає Бог військової могутності й сили, щоб оглянути, точніше, обшукати Єрусалим (Соф.1:12) у темну частину доби (вірш 15). Подібно до господаря будинку, який несподівано прийшов "увечері, опівночі, чи (на світанку) як заспіває півень" (Марка, 13:35, тут стражі вказані за римським численням).
      Всі терміни, згадані Ісусом у вірші 35, а саме, з 6-ї години вечора до 6-ї ранку, приурочені до часу, коли видно сліди-треки падаючих, немов блискавка, метеорів, викликані "хитанням" сил небесних (вірш 25). У ті дні, "місяць не дасть свого світла" (13:24), "і зорі падатимуть з неба" (13:25).
      Тоді прийде Господар дому (вірш 26), виникнуть, "знамення отвору на небі, потім знамення звуку трубного" (Дідахе, 16:6). Розпочнуться дні лічби омера, 7 тижнів останніх жнив; усю землю пожне серп, що впаде із захмарної висоти (Об'явл.14:14-16, Втор. 16:9).       

9. Які  могутні  справи  Його!      

       Іоанну сказано, два свідки Божі пророкуватимуть «тисячу двісті шістдесят днів» (Об'явлення, 11:3). Після закінчення служіння, загадковий «звір, який виходить з безодні, вестиме з ними війну, переможе їх і повбиває» (вірш 7, б).
      Під архетипом алегоричної тварини, котра виходить з безодні, вона же, багряна химера, великий червоний дракон, вершник на вогненно-червоному (рудому) коні, пророк мав на увазі масивні космічні об'єкти. Їхнє падіння супроводжується акустичною ударною хвилею, потужним трубним звуком з неба (8:7-10, 9:1; [Л.9, 10, 13]).
      Хтонічне чудовисько «поглинатиме (пожере) всю землю, трощитиме (вимолотить її) та топтатиме» (Даниїла, 7:23, буде "руйнувати все на землі", пер. [Л.30], "пожирати всі народи по всьому світу" [Л.11]). Загинуть і двоє очевидців (Об'явл.11:7), імовірно, через 3,5 доби від виникнення знамення радіанта метеорного потоку; в ту пору розпочнуть падати масивніші космічні тіла (метеороїди).
       Коли закінчаться ще 3,5 доби, двоє мертвих свідків Божих дивовижним чином воскреснуть (Об'явл.11:11). Слідом за їхнім вознесінням (вірш 12), "в ту мить" розпочнеться "великий землетрус" (вірш 13). Він станеться на 7-й день Песах (3,5 доби + 3,5 доби), у час пам'ятного переходу євреїв посуху через Чермне море.
       Причина потужних струсів це падіння "зірки", як пише тайновидець, «я побачив зорю, що з неба впала на землю» (9:1, б). По-науковому, планетоподібного тіла діаметром близько 15 кілометрів (!), «наче велика (величезна), охоплена вогнем гора» (8:8). Тільки гора-астероїд таких гігантських розмірів і маси (приблизно 5 трильйонів тонн) може спричинити глобальний сейсм [Л.9].
     Його пророкує Ісая, зрозуміло, ДО науковою мовою, «підвалини землі потрясуться (здригнулись). Земля розколюється (руйнується), земля розпадається (розверзається, "в різні боки розповзається"), земля сильно струшується (тремтить). Хитається (заточуючись) земля, як п'яний, і гойдається, як колиска ..." (Ісаї, 24:17-22; у дужках, тексти з інших перекладів).
      Сильні сейсмічні коливання провидить Іоанн, "стався великий (потужний) землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі (за весь час існування людей): такий землетрус, такий потужний!» (Об'явлення, 16:18). Коли метеорна мережа зачепить обличчя Землі, полетить каміння, впадуть вежі, заваляться оселі, обрушаться гори.
       Усе ж вони не сховають народи від лиця Бога ангельських воїнств, не сховають їх від гніву Агнця (6:15-17). Потужний струс зруйнує ВСІ міста (16:19, б). Навіть спорожнілий Єрусалаїм, розпавшись на 3 частини (вірш 19), "стане купою руїн" (Міхея, 3:12). Оливна гряда завдовжки 1,5 км розпадеться на північну і південну частини (Зах.14:4, 5).
     На її західному схилі розкриються могили, з гробів випадуть кістки (Єр.8:1). Гориста Юдея «буде як рівнина, від Гаваона (на північному її кордоні) до Реммона (за 55 км на південний захід [Л.5]), на південь від Єрусалима» (вірш 10, Синод. пер.).
      Катастрофа станеться, найімовірніше, опівдні. Так пророкуючи про долю столиці, Йірмейа використовує сцену з умираючою матір'ю, для неї «сонце зайшло ще опівдні» (Єремії, 15:8, 9). Раптово всіх охопить страх, нападе жах від навали спустошувача в середині дня, коли «Я опівдні руйнівника пришлю» (вірш 8, пер. [Л.11], дивіться також 25:30-38).
      Появу руйнівника з небосхилу, з-за лінії видимого морського горизонту (звір з моря в Об'явл.13:1), можна побачити лише у світлу фазу доби. Бо Середземне море розташоване на захід від Єрусалима, а сузір'я Цефей, у тому ж напрямку, перебуває вдень (в останню Пасху роду цього).
     Ось чому 10-годинне бомбардування масивними космічними тілами продовжиться від ранку до вечора, його бачив Іоанн (8:7-9:2). Упаде вогонь ВІД сонця (16:8), він нагріває повітря до нестерпно високої температури (вірш 9), як не дивно, в умовах цілодобової темряви (вірш 10).             

10. Стихийні  лиха         

         Глобальні потрясіння, зумовлені нападом десяти гір-астероїдів, виявляться кульмінацією катастрофи. Максимальна інтенсивність обстрілу становитиме, очевидно, 10 годин. Адже написано про десять рогів звіра, «отримають вони владу правити кожен по одній годині» (Об'явлення, 17:12, пер. [Л.11]).
       Наймасивніший астероїд, майже прямовисно, впаде між Північним Льодовитим і Атлантичним океанами, у точці з координатами: 79,5^о північної широти, 68^о західної довготи. Надпотужний удар від палаючої вогнем гори (Об'явл.8:8) згенерує великий землетрус (16:18), він спричинить дуже високі морські хвилі (Авв.3:10).
      Численні цунамі, спровоковані імпактом і його наслідками, заливатимуть майже увесь суходіл 5 місяців активної вулканічної діяльності (Об'явл.9:1-3, 10). Ще близько 200 діб знадобиться, щоб вода поступово покинула затоплені території континентів (Бут.7:24).
      Сейсмічна буря відбудеться приблизно через 7 днів від початку входження нашої планети в метеорно-астероїдний потік з величезнного полчища сателітів, холопів Гога. Згодом, ще близько тижня, падатимуть тіла все менших розмірів: метеородиди, каміння, пісок, частинки космічного пилу [Л.10].
       З двох тижнів бомбардування, активна фаза становитиме не більше 7 діб [Л.9, 10]. «І якби не було скорочено ті дні,– до семи діб активної фази,– ніхто б не залишився в живих» (Матвія, 24:21, 22, пер. [Л.33]), вичавлених у великій давильні немов грона винограду (Об'явл.14:19, 20).
      Щойно розігріта, наповнена парою гомосфера, почне охолоджуватися, а пари води – конденсуватися, повсюдно хлинуть гарячі кислотні дощі кольору крові [Л.13]. Бо в День Господній «вікна (ворота повені) небесні відкриються, і захитаються основи землі» (Ісаї, 24:18, в).
       Також  Ісус   Христос   попереджає   про  майбутній   катаклізм,   подібний   періоду   життя   Ноя   (Лк.17:26, 27;  [Л.17]).   Тоді
«повідчинялися отвори небесні. І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ» (Буття, 7:11-12, "обрушилися найсильніші зливи", пер. [Л.11]).     

11. Будівництво  храму        

     Після закінчення 7-и тижневого періоду всесвітніх жнив нечестивих, припиняться безперервні 40-а добові зливи. Однак продовжиться траур неба, оскільки день змішається з ніччю.
      Слідом за зниженням рівня води, що залила суходіл, вцілілі на горах, пагорбах, височинах (Єз.7:16) почнуть повертатися з пунктів евакуації у свої міста, зруйновані землетрусами. Виникнуть чутки про пришестя Христа.
      По всьому світу з'явиться багато лжемесій, ошуканців, псевдопророків, які показують знамення та дива, намагаючись обдурити навіть обраних (Мт.24:23-26). Маніпуляторів, котрі дають поради та передбачення замість Бога. Але брехуни не дочекаються, щоб їх слова стали правдою, Він позбавить нахабних життя, як лжепророка Ананію.
      Врятовані, йдучи в місця проживання, з радістю кажуть один одному. «З ГОСПОДНЬОЇ милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується» (Плач Єремії, 3:22).
      Повернення біженців із піднесених пустельних місць завершиться за 1 260 днів (Об'явл.12:6) від початку Великої скорботи (Мт.24:21); але псевдопророки «в землю Ізраїлеву не ввійдуть» (Єзекіїля, 13:9).
       Залишок іудеїв (Соф.3:8-20), рухомий почуттями провини й подяки, повернеться до Ізраїлю за 16 тижнів від знакового сонячного затемнення, до початку місяця Ав, у якому були зруйновані перший і другий Бейт а-Мікдаш (9-го ава).
     Мета поспішного повернення евакуйованих – побудувати Дім молитви на Храмовій горі, підняти з руїн велике місто, що розвалилося на три частини [Л.7]. Адже для всіх, хто покличе ім'я Адоная, «в Єрусалимі буде виявлене спасіння»  (Йоіла, 3:5), там Він утішить народ Свій (Іс.66:13).
      Виповниться есхатологічне пророцтво Йірмейа про відновлення столиці, «зараз це місто просто пагорб, вкритий руїнами, але буде воно знов збудоване ("підніметься з руїн" [Л.31]), і царський палац (у Масорі та Синод. пер. – "храм") підніметься на колишньому місці» (Єремії, 30:18, пер. [Л.11]).
       Йешайя пророкує, під час повернення Господа, Йерушалаїм ще лежить в руїнах (Іс.52:8, 9). Він бачить, багато народів ідуть до міста миру (60:3-9) для участі у відновлювальних роботах. «Сини чужинців (інших народів) відбудують твої стіни, а їхні царі  служитимуть тобі» (вірш 10, а), стверджує наві. 

12. Армагедон       

        Початок будівництва третього Бейт Адонай на храмовій горі (сучасна араб. назва "Аль-Харам аль Кудс аш-Шаріф") на місці зруйнованого землетрусом мешхеда "Купол над Скелею" ("Куббат-ас-Сахра") призведе до збройного нападу на Ізраїль сусідніх країн [Л.18].
      Війна, тривалістю понад рік (Іс.29:1), описана в ТанаХу (Зах.12:1-9, 14:1-3, 12-15, Іоіл.3:1-12, Ієз.39:1-5, Іс.29:1-9), в Новому Завіті називається "Армагедон". «І зібрав їх (царів)  на місце, що по-єврейськи називається Армагедон» (Об'явлення, 16:16).
      На гористій місцевості біля руїн стародавнього міста Мегіддо, біля сучасного поселення з тією самою назвою, вибухне найбільша битва сторін; але ще до її початку Єрусалим буде окупований ворогом (Зах.14:2).
      Однак Всемогутній винищить нападників (12:9), вразивши лютою епідемією, пославши в їхні тіла жахливу хворобу. Від неї «їхні тіла гнитимуть, хоч вони ще стоятимуть на своїх ногах,– так само загниватимуть у своїх заглибинах очі, як і язик у роті кожної людини» (14:12).
      Медінат Йісраель значно розширить свою територію, майже до розмірів зазначених у давнину (Бут.15:18-21). Але в межі його землі все Заїорданьє не ввійде, відповідно до вказівок Йахве (Єз.47:13-20).
      Закінчення війни дасть змогу продовжити будівництво Храму, до нього повернеться слава ("шехіна") Божа (Єз.43:1-7), вона давно покинула колишню будівлю (10:18, 19, 11:23).
      План нового святилища був відкритий Єзекіїлю (глави 40-43), щоб він сповістив нащадкам про його устрій (43:10), закони (вірш 12), статути (вірш 18). Виміряти новий Дім Господній велено апостолу Івану (Об'явл.11:1, 2).
      Якщо нечестиві засоромляться своїх гріхів, свята гора перетвориться на «місце Мого престолу й підніжок Моїх ніг, де Я назавжди поселюся серед Ізраїлевих дітей» (Єзекіїля, 43:7), обіцяє Всевишній. Тому місто назветься «Яхве шамма» – "Господь там", в Єрусалимі; Бейт Адонай іменується "Домом молитви для всіх народів".
      У якості священиків та левитів служать як нащадки Цадока, так і християни різних національностей (Іс.66:19-21, 1Пет.2:9, 10, Об'явл. 5:10). Всі вони живуть у столиці світу, поблизу Храмової гори, на своїх наділах (Єз.45:1-5).    

13. Освячення  Бейт  а-Мікдаш         

        Зведення третього Храму почнеться в умовах невизначеної частини доби, бо не можна відрізнити день від ночі. Внаслідок грубих дисперсних аерозолів в атмосфері, вони послаблюють світло вранці (Об'явл.8:12), посилюють його ввечері [Л.13].
      Як пророкує Зехарйа, «не буде цього дня ні дня, ні ночі, і коли зазвичай опускається темрява (настане вечір), усе ще буде світло» (Захарії, 14:7, пер. [Л.11]). За відсутності справного годинника, в умовах змішання частин доби, почне «вставати людина за криком півня» (Еклезіаста, 12:4, Синод. пер.).
      Будівництво храму закінчиться через 1 150 днів, тисячу сто п'ятдесят вечорів плюс стільки ж ранків [Л.7]. Протягом яких воїнство небесне і місце святині Його (храмова гора) зневажені, сплюндровані, спустошені (Дан.8:9-13).
     Ось чому видіння простягається «до двох тисяч трьохсот вечорів і ранків» (в оригіналі, без сполучника «і»). Потім "святилище очиститься" (вірш 14) або "буде оголошено чистим", пер. [Л.11], "освячено заново", [Л.31], "буде справедливість" для нього (Масора).     
      Даніейл, під очищенням Дому Господнього, має на увазі його освячення і помазання, у т.ч. святая святих (9:24, євр. «двір»), згідно з історією. «Того дня, коли Мойсей закінчив спорудження Намету (скинії), він помазав його і освятив» (Числа, 7:1, а). За часів юдейського царя Йехізкійау, священики 8 днів вичищали та кропили територію храму, 8 днів – саму будівлю (2Хронік.29:16-18).
      Після закінчення будівництва очищався перший Бейт Елохім (1Цар.8:63) у Свято кущів (2Хронік.5:3), воно розпочиналося 15 числа місяця тишрі, тривало 7 днів (по 21 тишрі, включно).
    Зазначене забуте свято відновлено священиком й книжником Ездрою після повернення євреїв з вавилонського полону із Зоровавелем (Неєм.8:13-18), перед початком будівництва нового Бейт Адоной (Ездр.3:4-6).
     Другий єрусалимський Дім, подібно до першого, так само зробили ритуально чистим. «І здійснили сини Ізраїлеві, і священики, і левити, і інші (вигнанці), що повернулися з полону, освячення цього дому Божого з радістю» (6:16, Синод. пер.).
      Поодинокі віряни, наприклад [Л.19, стор. 1072], припускають, повернення Господа Ісуса Христа слід очікувати на свято сурм (Рош-Га Шана), на початку єврейського року, 1-го тишрі за цивільним календарем. Але це судження позбавлене логіки.
     У Свято шофарів, трубленням у баранячий ріг, слід закликати Йісраель до покаяння, оновлення стосунків з Богом. В день "щорічного небесного суду над усіма людьми" [Л.1, стор. 540] можна почати освячення Бейт а-Мікдаш, потім ще треба зробити чистим народ.     

14. Вилиття  Святого  Духа      

       Перед пришестям Господа священики не тільки освятять Дім Його, а й очистять народ, що плаче (Йоіл.2:12-16). Кожен сповідує свої гріхи, зроблені проти Благословенного, просить вибачення за нечестя предків (Неєм.9:1, 2).
      Десять діб "трепету і каяття", точніше з 3-го до 9-го тишрі, від Рош-Га Шана (Новий рік) до Йом-Кіпура ("День покриття" або очищення) пройдуть у пості, молитвах, плачу, риданнях; в чорній одежі, з попелом на головах [Л.20, 21, 29]. Така стадія каяття підготує душі до повного прощення, а не лише тимчасового покриття гріхів.
       Наві провидить. «Голосним того дня буде (великий) плач у Єрусалимі» (Захарії, 12:11, а); горюють усі сім'ї, у т.ч. царського й священицького родів (вірші 12-14). Сумують навіть священики в храмі, між притвором та жертовником (Йоіл.2:17).
      У День спокути ("Судний день"), 10-го тишрі, вцілілі у роки Великої скорботи, прийдуть на освячену територію Храму для загальних зборів національного покаяння (вірш16). Щоб визнати провину перед Богом (Ос.5:15), сповідати Ашамну, яка починається словами "ми згрішили, ми діяли віроломно ...". 
       Вони звернуться до Йегошуа ха Машіах бен Давид усім серцем, душею, всіма силами своїми, вигукуючи, «Благословенний, Хто
йде в ім'я Господнє!» (Луки, 13:35). Оскідьки прийшла пора,  адже очистилися кров'ю Первосвященика Ісуса Христа (Євр.7:22-27), назавжди (10:14).
       У такому разі Він помилує ам Йісраель, пробачить гріхи, беззаконня, провини його (Єр.31:34, Йоіл.2:18), дозволить помазати двир, «... щоб зупинити злочини, накласти печатку на гріхи (покласти кінець гріхам), очиститися від провини, внести вічну чесноту (праведність затвердити навіки), виконати видіння пророків і помазати Святе Святих» (Даниїла, 9:24, пер. [Л.11]).
      Зехарйа повідомляє про ту ж есхатологічну подію. «У ті часи для нащадків Давидового роду й для мешканців Єрусалима відкриється джерело для змиття гріха і нечистоти» (Захарії, 13:1, "щоб змити гріхи і очистити людей", пер. [Л.11]).
      Іншими словами, буквальне джерело води, що тече з-під Храму (14:8, Йоіл.3:18), його пророк називає "струмком порятунку" (Ісаї, 12:3, пер. [Л.11]), послугує для освячення народу заповіту. Господь відмиє ізраїльтян від невинної крові Своєї (Мт.27:25), зітре гріх "в один день" (Захарії, 3:9). 
     Всередині скрушеного духа, смиренної душі, чистого тіла уповаючого на Сина Божого Ісуса Христа, має перебувати Дух Святий, посланий Отцем (Ів.14:15-17). Кожен отримає дар Руах ха Кодеш слідом за хрещенням у джерелі життєдайної води (Дії 2:38); остаточно здійсниться старозавітне пророцтво.
      «І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть ...» (Йоіла, 3:1, Синод. пер.), "під "всякою плоттю" розуміли всіх іудеїв" [Л.5]. Отримавши безцінний дар, почнуть пророкувати про Месію сини і доньки тих, хто пронизав Його, стверджує Зехарйа.
      «А на рід Давида та на мешканців Єрусалима Я зіллю Дух милосердя (благодаті) і молитви (розчулення, миролюбності, смиренності),– вони дивитимуться на Мене, на Того, Кого (вони) прокололи, і голоситимуть, як оплакують (за смертю) улюбленого сина-одинака, та гірко сумуватимуть, як сумують за (смертю) перворідним» (Захарії, 12:10).
     Здійсниться обіцянка Яхве, "Я більше не буду приховувати від них Своє обличчя, коли виллю Свого Духа на дім Ізраїлю ..." (Єзекіїля, 39:29, пер. [Л.31]). Зіллє на весь народ (Іс.32:15), чому передують дні горя (вірші 10-12) і запустіння (вірші 13, 14); настане месіанське царство (вірші 15-20; гл. 35). 

15. Хаг  Адонай        

        В історії держави Ізраїль будівництво Храму й/або оновлення заповіту з Богом означали національне відродження. Так станеться з будівництвом третього Дому молитви.
       Його освячення, як і першого, закінчиться 15 тишрі в семиденне Свято кущів (євр. "суккот" означає курені або намети). Воно "завжди знаменувало собою торжество, пов'язане з укладенням заповіту або договору" [Л.16, стор. 524].
      Заради спогадів про 2 000 років мандрівок у пустелі без Йегошуа ха Машіах, усі народи стануть приходити до Єрусалима на поклоніння Богові саме у Свято кущів, згідно з біблійним пророцтвом (Зах.14:16-18). Першодень радості й торжества для всіх, що залишилися в живих (Мт.24:16-22).
      Отже, тим, хто тулиться в куренях, пришестя дорогоцінного Гостя треба очікувати в один з днів Суккот. Його друга назва «Хаг Адонай» означає "свято Господнє".
      Вочевидь, із зазначеної причини, старозавітні пророки називають Месію "Пагонець" (Іс.11:1, 4:2; Єр.23:5, 33:15; буквально, "гілка" або "пагін"). "Цим словом позначалися ... пальмові гілки, з яких будували курені під час стародавнього єврейського свята кущів (Лев.23:40-43)" [Л.3, стор. 231].
      Тріумфальне повернення Спасителя припаде на 21 тишрі, в останній (сьомий) найурочистіший день Гошана Раба, євр. "Велика осанна" або "велике спаси нас, ми молимо". У той час "виголошували особливу молитву про майбутнє Ізраїлю й останнє його викуплення" [Л.29, стор. 187].
      Закінчивши публічне проголошення Доброї звістки, яку читають вголос протягом тижня, рабини розкажуть про заповіді Йегошуа ха Машіах, Ісуса Христа (Ів.4:25, 26). Пояснять значення прочитаного (Неєм.8:8), окроплять плачучих чистою водою, що тече з-під святилища. Зрозумівши почуте, вони поділяться їжею з незаможними (8:10-12).
      Сім разів священики обійдуть Бейт а-Мікдаш, вигукуючи «Гошана!» (Врятуй!); молимо Тебе, Господи: врятуй нас!». І на кожен заклик присутні вигукнуть, «Благословенний, Хто йде в ім'я Господнє!» (Луки, 13:35).     

16. Суккот  Гошана  Раба       

       Довгоочікуваний Гість з'явиться у Гошана Раба, напевно, ввечері. Якраз, у ту пору, 7-го дня на території Храму ставили величезні світильники заввишки 23 метри [Л.2, стор. 985], щоб світити співакам і танцюристам [Л.1, стор. 774].
     Яскраве світло, видиме з усіх районів Єрусалаїма, символізувало шехіну Йахве; всенародне свято закінчувалося триразовим сурмлінням у шофари [Л.26, стор. 59].
      Для залишку фізично й духовно розчавлених ізраїльтян настане "кінець цих чудних пригод" (Даниїла, 12:6, Синод. пер.; "дивовижних подій", пер. [Л.11]).
     Від дивовижних перипетій: затемнення Місяця, тривожного Великодня, виникнення радіанта метеорного потоку та настання грізного Йом Адонай до пришестя Месії мине 3,5 роки. Про що Даніейл почув наступне.
      «Це здійсниться протягом трьох із половиною років (у Синод. пер. "час, часів і півчасу"). Сили святого народу будуть зломлені (низложені, розтрощені), і тоді все це, нарешті, здійсниться» (Даниїла, 12:7, пер. [Л.11]; "Коли не стане того, хто зломив сили святого народу", пер. [Л.31]).
      Таким чином у Суккот Гошана Раба закінчаться:
         • остання седміна (Дан.9:27), у т.ч. друга її половина, Велика скорбота (Лк.21:26-28);
         • панування звіра, воно тривало "сорок два місяці" (Об'явлення, 13:5, 12:14), тобто 3,5 року (Дан.7:25);
         • час нищення сили святого народу (Дан.12:7);
       •  влада язичників, які топтали вулиці столиці 42 місяці (Об'явл.11:2); бо ті з них, хто вцілів, покличуть ім'я справжнього Бога (Соф.3:9, Іс.60:14).
       Закінчиться також гидота запустіння, котра панувала на святому місці 1 290 днів, бо передбачено. "Відтоді як зупинено було щоденне священнодійство і замість нього запроваджено гидоту, що призводить до запустіння (у Масорі, "мерзоти безмовної"), пройде тисяча двісті дев'яносто днів" (Даниїла, 12:11, пер. [Л.33]; 9:27). 

17. Повернення         

      Коли залишок очиститься від гріха і освятиться святиня, «зненацька прийде до Свого храму Господь» (Малахії, 3:1, б). Посланець заповіту з'явиться до залишку народу, який шукає Його та каже.
      «Підемо й повернемося до Господа! Він заподіяв нам біль (уразив, "вразив нас") – Він і зцілить. Він поранив нас (вразив) – Він і перев'яже рани. Через два дні Він поверне нас до життя (оживить, "зцілить"). На третій день Він підніме (відновить) нас, і тоді ми житимемо поблизу (перед лицем) Його» (Осії, 6:1, 2, пер. [Л.11]; у дужках, текст із Синод. пер., у лапках – із [Л.31]).
      Його побачать у хмарі, на сході, з боку Єлеонської (Оливкової) гряди, розділеної землетрусом на дві частини (Зах.14:4). Раніше над нею, зі сходу від міста, зупинилася слава (шехіна) Йахве Елохім, що залишала перший Бейт а-Мікдаш (Єз.11:23), де вона перебувала ще від епохи царя Соломона (2Хронік.5:13, 14).
      З гори Єлеон вознісся Христос (Дії.1:9-12), Він обов'язково повернеться. «Цей Ісус, Який (нині) вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив (сходив) на небо!» (вірш 11). Тріумфальне пришестя обіцяв Сам Учитель. «І тоді побачать Сина Людського, Який йде (прийде) на хмарах з великою силою та славою» (Марка, 13:26).
      Аналогічне одкровення отримав апостол Іван. «Знайте: Він прийде в хмарах, і всі побачать Його» (Об'явлення, 1:7, пер. [Л.11]). У Новому Завіті про повернення Ісуса Христа, Іса Масіх - ібн Аллах, ідеться 318 разів у 260 розділах [Л.23, стор. 661].
      Спаситель повернеться в Дім Свій через східні ворота в огороджувальній стіні (т.зв. "Золота брама" або "ворота Милосердя"). Майже 500 років вони перебувають замурованими [Л.24], але їх відновлять після великого землетрусу, та відкриють. Через стародавню браму увійде в місто Суб'єкт апофеозу, за Писанням.
    «– Вище станьте ворота! Підніміться, стародавні двері! Нехай (щоб увійшов) Цар Слави увійде! - Хто цей Цар Слави? Господь, могутній і сильний. Господь, могучий (сильний у битвах) воїн» (Псалми, 24:7, 8, пер. [Л.30]). 
      Шехіна означає "слава перебування" [Л.3, стор. 1179], вона увійде в Дім молитви через 2 000 років, як Син Божий залишив його. Здійсниться пророцтво. «І я побачив, як зі сходу наближаєтьмя слава Ізраїлевого Бога. Його голос був, наче шум (гул) великої води ("немов шум бурхливого моря", пер. [Л.30 ]),– й земля освітилась (засяяла) сяйвом його слави ...
      І коли ГОСПОДНЯ слава ввійшла в Храм через (східну) браму, що звернена в східному напрямку ... І я побачив, як ГОСПОДНЯ слава наповнила (весь) Храм» (Єзекіїля, 43:2-5). Після цього східну браму закриють назавжди (44:2).
       Йешайа, внутрішнім поглядом споглядаючи в далекому майбутньому руїни Єрусалаїма [Л.5, стор. 16], радісно вигукує. «Світло моє, Єрусалиме, піднімися (встань, повстань)! Твоє світло (тобто, Бог) прийшло! І слава Господа буде над тобою сяяти ... Прийдуть народи до світла твого, прийдуть царі (до сяйва твоєї зорі) до сяйва висхідного» (Ісаї, 60:1-3, пер. [Л.11]).
      Відтепер над столицею світу (Єр.3:17, Іс.2:2, 3) сяє шехина Божа, яка позначає Його видиму присутність серед городян. Від яскравого світла засоромляться навіть місяць й сонце (24:23), вони вже не знадобляться для освітлення міста (60:19).
      Мелех величі прославить Єрусалаїм (62:7). У ті дні євреї вигукуватимуть, "Барух ата Адонай Елохейну, Мелех ха-Олам!", а прочани, котрі здалеку прийшли на зустріч з Ним, радісно повторюватимуть, "Благословенний Ти, Господи Боже наш, Цар всесвіту!". 

18. Укладання  договору        

     Гнів Божий, викликаний поведінкою ам Йісраель, розтягнувся майже на 2 000 років. За свідомі порушення закону внаслідок забудькуватості, а також за розп'яття Месії (Дії.2:36) з причини незнання; про це здавна попереджав Яхве Елохім  через Свого пророка.
     «Винищений буде народ Мій за брак знання: так як ти відкинув знання, то і Я відкину тебе від священнодійства (служіння) переді Мною, і як ти забув закон Бога твого, то і Я забуду дітей твоїх» (Осії, 4:6, Синод. пер.).
      Покарання забудькуватих невірних дітей досягне апогею в Йом Адонай, настане пора суду, очищення, укладення договору. «Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі єгипетського краю, так (Я буду) судитимусь і з вами,– каже Владика ГОСПОДЬ.
      Наче пастух, Я проведу вас під (жезлом, посохом) палицею ("Я оголошу вас винними і покараю", пер. [Л.11]), і введу вас в союз Заповіту» (Єзрекіїля, 20:36, 37; [Л.22]).
      Про останню угоду читаємо в книзі Єремії. «Надходить час,– говорить ГОСПОДЬ,– коли Я укладу з родом Ізраїля і поколінням Юди Новий Заповіт. Не такий Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками ... той Мій Заповіт вони порушили, хоч Я залишався їхнім Владикою» (Єремії, 31:31, 32).
      Зруйнували віроломно, незважаючи на те, що закон виразно був написаний на необтесаних каменях (Втор.27:8, Іс.Нав.8:32). За твердженням старозавітних пророків, союз постійно порушувався, "з правової точки зору його більше не існує" [Л.1, стор. 936].
      Тому, "після тих днів" (Єремії, 31:33, Синод. пер.),– закінчення циклу лих, спрямованих на зцілення непокірності бунтівних дітей, Бог напише Своє вчення на їхніх серцях. Здійсниться обіцянка ізраїльтянам. «Ось їм від Мне Завіт ("Я укладу з ними цей договір", пер. [Л.30]), коли усуну (знищу) їхні гріхи!» (Римлян, 11:27).
      В країну прийдуть іноземці, щоб пасти стада євреям, обробляти землю,  їхні виноградники. Юдеї користуватимуться багатствами народів, називатимуться "ГОСПОДНІМИ священиками" (Ісаї, 61:6). Він обіцяє їм, «Я укладу з вами вічнийі Заповіт» (55:3, б). 
      Укладення договору відбудеться, очевидно, в особливе самостійне свято Шміні Ацерет, восьму добу від початку Суккот. Йахве повелів в цей день скликати особливе Священне зібрання (Лев.23:36, Неєм.8:18), у годину спокою (Лев.23:39).
     На загальних зборах, при великому скупченні євреїв, усі тричі присягнуться. «Ми служитимо ГОСПОДУ, нашому Богові, і Його голосу будемо слухатись!» (Книга Ісуса Навина, 24:24). Після закінчення кожної клятви, священики кроплять присутніх живою водою, обсипають сіллю. Відтепер, із року в рік, у свято Симхат Тора (в Ізраїлі збігається з Шміні Ацерет) починається й закінчується щорічний цикл читання Біблії.
      Отже, ізраїльтяни, в особі вождів, левитів, священиків, які підписали договір (Неєм. 9:38), вступлять з Адонаєм у Новий союз, в якому давно перебувають усі, окроплені кров'ю Христа. Вони серцем, душею, розумом прийняли Його жертву за свої гріхи.
      Кінець безбожному віку настане з поверненням Спасителя (Мт.24:3, 30), а затвердження Заповіту ознаменує початок нової ери, Тисячолітнього царства Його (Об'явл.11:15, 20:6). Тепер, провидить Зехарйа. «Вони ("вцілілі", пер. [Л.11]) прикликатимуть Моє ім'я, і Я їм відповім, – Я скажу про них: Це Мій народ! А вони скажуть: ГОСПОДЬ – наш Бог!» (Захарії, 13:9; Ос.2:21-23).       

19. Епоха  теократії       

        Біблійним пророкам було відкрито картину майбутнього, у т.ч. як Син наділяється владою над ВСІЄЮ планетою. «А ще я побачив у нічних видіннях, як з небесними хмарами йшов ніби Людський Син ...
      І Йому було дано владу, славу (честь) і царство, аби всі народи, племена та язики ("люди, що розмовляють усіма говірками", пер. [Л.11]) Йому служили» (Даниїла, 7:13, 14; Зах.14:9).
       Саме це стверджує інший пророк. «Він сповістить (проголосить) мир (усім) народам. Його панування буде від моря до моря і від річки Євфрат – до країв землі» (Захарії, 9:10, пер. [Л.31]; Лк.1:32, 33).
      "Тисячолітнє царство – божественна монархія під управлінням Бога і Його Месії" [Л.2, стор. 1231]. Теократія, вона настане із закінченням 70-ї седмини Даниїла (Дан.9:24, 27; Об'явл.11:15), загладить беззаконня, припинить злочини, викриє гріхи, встановить справедливість.
       Адонай обіцяє вірному залишку славне майбутнє. «Надійде час (у прийдешньому), коли пустить коріння Яків,– зазеленіє та зацвіте Ізраїль,–  і своїми плодами (дітьми) наповнить цілий світ» (Ісаї, 27:6, дивіться також вірші 32:1-5, 15-20, 35:1-10).
      Бунтівний дім перестане боротися з Йахве, святе місто (Ель Кудс) стане обителлю миру (Йерушалаїм), а Правителя назвуть ім'ям "ГОСПОДЬ – наша Праведність" (Єремії, 23:6, у Масорі, "справедливість").
    Євреї, що бояться Вседержителя, ненавидять корисливість, правдиві та здібні, служать Йому: євангелістами (Іс.66:19), священиками, левитами (вірш 21), учителями (30:20), суддями та радниками (1:26), як у давнину (Вих.18:21).
      Бачення Царства Божого на землі містяться у пророцтвах Даниїла, Захарії, Ісаї, майже у всіх старозавітних пророків. Наприклад, настання теократії в останні дні пророкує Міхей (Міх.4:1-7).
     Єрусалимський Дім молитви почне відігравати визначну роль для країни і всього світу. У святому святих первосвященик зустрічався з Господом, так буде в епоху третього Храму. Але тепер можливість зустрітися з Ним з'явиться у будь-якої людини, слухняної Йому, яка прийшла у двір Храму.    

20. Головний  ієрей       

         Священик, якого обере Благословенний (Зах.6:13), зможе говорити з Ним у святому святих, подібно до днів Мойсея (Числ.7:89). Через служителя та свідка, Син передає вцілілим у дні Великої скорботи волю Свою, як її отримав Савл (Дії.26:13-16).
       На головному ієреї лежить відповідальність відкривати очі грішникам, «щоб вони навернулися від темряви до світла та від влади сатани до Бога» (вірш 18). Хто ж не послухається, порушить священний заповіт солі,  той помре (Втор.17:9-12). Багато громад виживання почнуть виконувати веління Спасителя, наслідуючи Ізраїль.
     «Ти сьогодні засвідчив ГОСПОДЕВІ, що Він буде тобі Богом, що ходитимеш Його дорогами (обіцяв жити, як Йому завгодно) і будеш дотримуватися Його постанов та Його Заповідей і прислухатимешся (будеш виконувати все, що Він велить тобі) до Його голосу» (Второзаконня, 26:17; у дужках, текст з [Л.11]).
       У такому випадку здійсняться обіцяні благословення (28:1-14). Творець усього сущого словом править багатьма племенами (Міх.4:2, 3, 7), слухняними Духові істини (Ів.16:13), які живуть за заповіддю Сина (13:34), виконують волю Отця (Мт.6:10).
      Після звуку останньої сьомої сурми Іоанн чує «гучні голоси на небі, що проголошували: Царство світу (мирське) стало царством нашого Господа та Його Христа, і Він царюватиме навіки-віків!» (Об'явлення, 11:15).
     В подальших одкровеннях, отриманих тайновидцем, уточнюється кількість століть,– десять (20:1-7). "Ідея тисячолітнього правління підтверджується такими уривками, як Дії.3:19-21 і 1Кор.15:23-36, де йдеться про майбутнє відродження країни і правління Христа" [Л.3, стор. 1253].
      Врешті християни отримають відповідь на молитву тривалістю у 2 тисячі років, «нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія, 6:10).
      До нещастя, після закінчення тисячі років спокушені сатаною повстануть проти нового світоустрою; армії заколотників оточать Єрусалим, але їх знищить вогонь із неба (Об'явл.20:7-9).     

21. Початок  дощів      

       Ще одне загадкове число, його треба віднести до останнього семиріччя, міститься в книзі Даніейла. «Блаженний (дуже щасливий) той, хто чекатиме і доживе до (завершення) тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів» (Даниїла, 12:12).
       З попереднього вірша 11 випливає, початком відліку зазначеного терміну послужить гидота запустіння, вона закінчиться за 1 290 діб із поверненням Машіаха. Яка ж ще важлива подія відбудеться за 45 днів? від неї блаженний будь-хто, кожний, що дочекається її.
       Стихійні лиха в останні дні знищать врожай, потім, слідом за закінченням 40-а добових злив, настане повсюдна тривала посуха [Л.25]. Протягом 3,5 років виноградна лоза, інжир, маслина, гранат НЕ дають плодів (Йоіл.1:12, Авв.3:17); лише згодом Адонай благословить їх (Зах.8:11, 12).
      Поверненням Сина Божого, укладенням нової угоди з ізраїльтянами, договору миру, страшна посуха закінчиться; так обіцяє Елохім. 
       «Я, ГОСПОДЬ, буду їм Богом ... Я укладу з ними Заповіт миру ... і посилатиму їм у належний час (у строк) дощі. Це будуть дощі благословення» (Єзекіїля, 34:24-26). Тому наві Йоейл, звертаючись до залишку, що збережеіг життя, закликає:
      «радійте і веселіться ... , тому що Він посилатиме вам  ранній дощ у міру,– Він даватиме вам дощі,– дощ ранній (іде з середини жовтня до початку листопада) і пізній (іде з кінця березня до початку квітня), як і раніше» (Йоіла, 2:23).
      Осінні благословенні атмосферні опади почнуться через 45 діб після закінчення свята Суккот, у його останній день до Адонаю спрямовувались палкі молитви про дарування води згори [Л.20, 29].
      Після закінчення урочистої церемонії, первосвященик виливав на жертовник Храму вміст двох золотих чаш (фляг). Одна з вином, інша, з водою із купальні Шилоах, Силоамського джерела [Л.26, стор. 58].
      Щасливий, хто дочекається тієї пори (Йоіл.2:24-26). Адже «земля даватиме свої (добрі) врожаї, і небеса посилатимуть свою росу (і дощ),– усе це Я дам як спадщину залишку  (вцілілим) цього народу» (Захарії, 8:12, пер. [Л.11]).      

22. Точка  відліку         

       Чи можна перелічені в попередніх розділах етапи останньої седміни розташувати на числовій осі? Так, якщо визначити точку відліку,– середину семиріччя, дату початку Дня Господнього, він же, велика загибель (Єр.4:6), він же, Велика скорбота (Мт.24:21, 22). Тоді виникне попереджувальний знак, астрономічне чудо-знамення (вірш 30).
     Цією особливою прикметою виявиться потужний радіант [Л.14], викликаний перетином орбіти Землі метеорно-астероїдним потоком Гога [Л.9, 13]. Оскільки точка відліку початку кінця нечестивого роду цього, а саме рік, місяць, день, година вже існували, щонайменше, за днів Іоанна (Об'явл.9:15).
      Апостол бачив, «велика (вражаюча) ознака (знамення)  з'явилася на небі: жінка, зодягнена в сонце, і місяць під її ногами, а на її голові – вінець (вінок) із дванадцяти зірок» (12:1; у дужках, пер. [Л.31]).
      Перебуваючи в дусі (1:10, 4:2), пророк побачив нашу планету, зодягнену в Сонце, під нею Місяць, над нею 12 зірок зодіакального сузір'я Діва. Космічні тіла, у згаданому тайновидцем поєднанні, видно тільки 1 раз на рік, з 12 березня по 18 квітня.
      У цей період наша супутниця, переміщаючись по орбіті навколо Землі, опиниться під її "ногами" з 1 квітня по 5 квітня. Знамення карликової планети,– великого червоного звіра-дракона із сімома головами-горами (12:3, 17:3, 7-9), буде видно до 10 квітня, після чого ВСЯ земна куля зануриться у темряву (16:10).
      В Біблії є більш просте й зрозуміле роз'яснення щодо точки відліку Дня Господнього, це вказівка такого ж астрономічного характеру, як і попередня (Об'явл.12:1). «Потьмяніє сонце, а місяць стане як кров, перед настанням Дня ГОСПОДНЬОГО – великого і страшного» (Йоіла, 3:4).
      Есхатологічне пророцтво вірша 4 пояснюється так. Перед настанням великої загибелі відбудеться затемнення сонця, згодом, через 14 днів, затьмарення місяця, він перетвориться "на кров". Обидва екліпси можуть спостерігатися з території Ізраїлю, точніше Єрусалима, оскільки пророцтво відноситься до Ційона (2:1, 15-18).
      Водночас затемнення місяця має збігатися з Песах, початись ввечері 14 нісана [Л.7]. У такому випадку, в темряві знадобиться світильник-радіант для освітлення столиці «в день жертви (у Масорі, "різанини") Господньої» (Софонії, 1:8-12, пер. [Л.31]), в Йом Адонай (1:14), години пітьми та мороку (вірш 15).
     Щодо Ерец Йісраель, такі умови, як весняне сонячне затемнення опівдні, з великою максимальною фазою, і наступне весняне затьмарення місяця, що збігається з Песах (у ХХI та ХХII століттях), будуть лише у 2034 році.      

23. Дні  світу  полічені            

        Що саме відбудеться навесні 2034 року? Повне затемнення Сонця 20 березня, тривалістю 4 хв. 9 сек., шириною тіні 159 км. Його обставини щодо міста Єрусалим: гранична фаза 0,782, початок об 11 год. 40 хв. 34 сек. (дивіться Ам.8:9); максимальна стадія о 13 год. 3 хв. 53 сек., закінчення – 14 год. 22 хв. 25 сек.
      3 квітня станеться приватне затемнення Місяця з найбільшою фазою 0,878; початок о 18 год. 51,8 хв.; максимальна стадія – 21 год. 6,8 хв., закінчення о 23 год. 21,7 хв.
      Песах почнеться 3 квітня ввечері, з появою на небі 3-х зірок (сонце зайде о 18 год. 3 хв.). Бачимо, це свято практично співпаде з початком й закінченням місячного затемнення.
       До 3 квітня 2034 року майже все населення покине територію Ізраїлю, виконавши наказ старозавітного пророка. «Встаньте й ідіть, бо країна ця не є місцем спокою; за нечистоту вона буде розорена (зруйнована), до того ж жорстоким (жахливим) спустошенням» (Міхея, 2:10, Синод. пер.; "буде воно вщент зруйноване! Це буде страшне руйнування!", пер. [Л.11]).
      У Єрусалаїмі, кварталі Меа Шаарім, залишаться лише ультраортодоксальні євреї для звершення великоднього Седеру, щоб не винищилася їхня душа (Числ.9:13). Харедим, стоячи, їдять песах втечі, гіркий морор покарання, мацу страждань; з'їдаючи все з поспіхом.
      Препоясавши довгополий чорний одяг, у взутті, з посохами і чорними капелюхами в руках; зібравшись у довгий шлях, готові "негайно вирушити в дорогу" [Л.1], подібно поспішним подіям Шемот (Вих.12:11).
       До такої рішучості закликає нас Ісус Христос. «Завжди будьте в повній готовності: одяг ваш підперезаний, і світильники запалені» (Луки, 12:35, пер. [Л.30]). Запалені світильники, в умовах зовнішньої темряви, знадобляться для здійснення останнього Великодня роду цього, це ніч пильнування.
      Після закінчення Седеру, з настанням ранку [Л.1], залишку населення Ізраїлю слід негайно евакуюватися в гори (Лк.21:21). Бо море незабаром зареве і розбурхається (вірш 25), виплесне "воду, наче ріку" (Об'явлення, 12:15). На жаль, не буде ні свята перших плодів бікурім, ні піднесення першого снопа, не почнеться відлік омера.

24. Скільки  років,  скільки  зим?         

        Автори фундаментального довідника з новозавітної біблеїстики [Л.32] стверджують. "З'ясувавши день тижня і день місяця, а також рік смерті Ісуса, ми доходимо до такого висновку: всі дані вказують, що Ісус помер у п'ятницю 14 нісана (3 квітня) 33 р. н.е." (стор. 722).
      Якщо День Господній теж настане 3 квітня, але 2034 року, тобто, на два тисячоліття пізніше, тоді події останніх 7 років (3,5 року скорботи + 3,5 року великої скорботи) розташуються в наступному хронологічному порядку (мал. 1).

Натисніть на малюнок для його збільшення     

        Восени – зоря, навесні – біда. Відлік кінця світу почнеться в жовтні 2030 року, коли з'явиться вершник на чорному коні, який тримає терези (Об'явл.6:5; за життя Іоанна сонце перебувало в зодіакальному сузір'ї Терези у вересні/жовтні).
       У жовтні 2030 року астрономи підтвердять високу ймовірність зіткнення із Землею метеорно-астероїдного потоку з далекого космосу. Тоді почнуть служіння свідки Божі, вони загинуть через 1 260 діб.
      Починаючи з 20 березня 2034 року, у спорожнілому Єрусалимі припиняться богослужіння, мерзота запустіння запанує на святому місці. Але ще за два тижні до березневого сонячного затемнення городяни в паніці масово покидатимуть свої домівки. Настане час овна, носія сонця, та дні червоного Марса, кішки, миші і вогню; від чого можна заціпеніти від страху й втратити розум.
      Затьмарення місяця, Песах, День Господній почнуться одночасно, ввечері 3 квітня 2034 року, рівно в половині данилової 70-ї седміни. На небосхилі північної півкулі, в сузір'ї Цефей виникне радіант метеорного потоку.
      Спочатку слабко помітний ввечері внаслідок низького розташування над горизонтом, і малого значення його зенітного годинного числа (ZHR). Згодом, у міру того як радіант підніметься над горизонтом і різко збільшиться його ZHR, вночі прийде день (2Пет.3:10).
      Настане друга половина седміни (з 03.04.2034 р.), це період у 3,5 роки або 42 місяці Великої скорботи. Будуть звільнені 4-ри стихії, приготовані точно для цієї години, дня, місяця і року (полудень 10 квітня 2034 р.).
      Адже опівдні 10 квітня, через тиждень від моменту появи метеорів в атмосфері, станеться глобальний землетрус, імпактного походження. Його викличе падіння дуже великого масивного космічного об'єкта діаметром близько 15 км, масою приблизно 5 трильйонів тонн.
     У підсумку зміняться: орбіта Землі, швидкості її обертання по орбіті та навколо (умовної) осі, розташування магнітних і географічних полюсів, лінія екватора, положення кліматичних зон, інше. На небозводі, Риби попливуть у сузір'я Овна, Рак потіснить Лева, Скорпіон накинеться на Стрільця.
      Інтервал бомбардування Землі астероїдами – 10 годин, атака почнеться на світанку. В атмосферу будуть викинуті колосальні обсяги газів; поступова конденсація парів води зумовить багатоденні повсюдні безперервні дощі. Зливи почнуться з 11 квітня 2034 року, а закінчаться лише в третій декаді травня; в Ізраїлі, після закінчення 7-и тижневих "жнив", це 23 травня.
     Багаті приношення до єрусалимського храму прочани понесуть у свято Суккот 2037 року, через 1 290 діб від початку мерзоти запустіння. Осінні дощі благословення проллються по закінченні 1 335 діб.     

       Залишок мешканців Єрусалаїма,  до зруйнованого міста він повернеться з місць евакуації в липні 2034 року,  скромно відзначить початок нового місяця Ав.
       Другого дня, 18 липня, городяни почнуть розбирати руїни та будувати Третій храм на місці зруйнованого землетрусом мешхеда "Куббат-ас-Сахра". Будівництво Бейт Адонай призведе до війни з навколишніми племенами тривалістю понад рік, з осені 2034 р. по кінець 2035 р. Усе ж таки, через 1 150 діб від початку,  споруда Будинку молитви завершиться .
      Його освячення  розпочнеться 10 вересня 2037 року у Свято сурм; обряд триватиме 16 днів. На Рош-Га Шана до Єрусалима зберуться всі євреї та багато паломників із ними. До зазначеного терміну закінчиться змішання днів та ночей, викликане сильною запиленістю атмосфери.
      У Йом-Кіпур, "День очищення", 19 вересня 2037 року Господь пробачить гріхи Ізраїлю, очистить його від усякої неправди. Тієї пори виливом Святого Духа буде закарбований кожен, хто покличе Єгошуа ха Машіах бен Давид.
      На торжество Суккот («Кущі»), у сьомий його день Гошана Раба, 30 вересня 2037 року, повернеться Господь Ісус Христос. Закінчиться остання седміна, почнеться Його тисячолітнє правління на землі.
      В Шміні Ацерет, на восьмий день від початку Суккот, відбудуться великі урочисті збори на Храмовій горі, там Спаситель укладе новий заповіт із залишком ізраїльтян, що покаялись. Через 45 днів підуть благословенні дощі, як раніше.
      Яхве Цеваот урочисто обіцяє, «піст четвертого місяця ("на пам'ять про розбиття Мойсеєм скрижалів заповіту") і піст п'ятого ("на пам'ять про руйнування храму Навузарданом"), і піст сьомого ("на пам'ять про вбивство Годолії"), і піст десятого ("на пам'ять про початок облоги Єрусалиму Навуходоносором") зробляться для дому Юдину радістю та веселощами урочистими» (Захарії, 8:19, Синод. пер.; у дужках, текст з [Л.1, стор. 442]).    
     Істинно так. Відтепер не потрібно страждати від гірких спогадів, бо Господь уклав із домом Юди новий Заповіт, замість ними розбитого. У п'ятому місяці почалося будівництво третьої святині, у сьомому – повернувся Месія, і піст 10-го місяця принесе радість, адже столиця вже не буде обложена ворогом, принаймні, протягом 1 000 років.
      «Отже, є особливі дні, в які відбуваються великі чудеса і великі одкровення Божі, в ці дні, ці незмінні Божественні свята (євр. “моед” перекладається, як "призначений час") зберігають своє значення з найдавніших часів і до наших днів" [Л.27, стор. 96].
      Чи означає викладене в статті "Числа", що кінець деградованої цивілізації почнеться обов'язково на Великдень, 3 квітня 2034 року? Хто знає ... «Приховане належить Господу, Богу нашому, а відкрите нам і синам нашим (навіки) до віку ...» (Второзаконня, 29:29). Йому слава, честь, визнання та поклоніння, любов і вдячність у всіх народах, навіки.         

26. Післямова         

        Перипетії, описані в статтях на сайті godday.kiev.ua, можливо, комусь здадуться малоймовірними, трактування біблійних текстів хибним, прив'язка до термінів – сумнівною.
       Найімовірніше, у Вас, шановний читачу, є більш правильна версія подій кінця; нехай буде так. Автор цих публікацій не наполягає на абсолютній точності тлумачень, готовий вислухати конструктивні зауваження.
       Моє завдання полягало в іншому, показати достовірність біблійних есхатологічних пророцтв шляхом ретельного дослідження Писання. Аналізу передбачень, порівняння паралельних віршів, врахування ДО наукового рівня знань й стародавніх міфологічних уявлень про природу; узагальнення відомостей, наведених у біблійних віршах, їхнього підтвердження за допомогою сучасних наукових знань.
     Сподіваюся, тепер у Вас немає сумнівів у реальності близького кінця лукавого, перелюбного, невірного роду цього? роду норовливого, войовничого, розбещеного, який губить своє середовище проживання. Навпаки, до норову природи потрібно пристосовуватись, а не гвалтувати її. Знищуючи землю, яку дав людині Творець, щоб вона обробляла та зберігала її, техногенна цивілізація прирікає себе на загибель.
       Якщо зникли сумніви в реальності катастрофи, що наближається, тоді обов'язково виникне питання «як врятувати своє життя?». На жаль, від прийдешніх катаклізмів не вціліти ні в землі, ні у воді, ні в повітрі; врятуватися можна тільки ... в Ісусі Христі.
      Ось чому написано. «І станеться (буде), що кожний, хто покличе Господнє ім'я (буде врятований), спасеться!» (Дії.2:21; Рим.10:8-14), «бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!» (4:12, "Ні в кому іншому немає порятунку", пер. [Л.30]).
      Що ж нам робити зараз, сьогодні? На подібне запитання розгублених сучасників (2:37) відповів учень Христа (вірш 38); аналогічну пораду апостол Петро пропонує нам. «Покайтесь же, та поверніться в лоно Господнє (до Бога), щоб вам пробачились гріхи ваші» (3:19, пер. [Л.11]).
       Друже, Вам вирішувати, кому довірити своє життя на землі напередодні месіанського Царства, з ким перебувати у Вічності.
     

ЛІТЕРАТУРА