Гог із землі Магог: кінець світу цього

Viewed: 155 | Владилен Зарипов | Для тих, хто досліджує Писання

«Сину людський, повернись своїм  обличчям
 проти Гога в краю Магог,- проти володаря
Роша, Мешеха та Тувала, й проголоси проти
нього (Гога) пророцтво» (Єзекіїля, 38:2)

«через те тодішній світ,  потоплений
водою, загинув. А сьогоднішнє небо й земля …
тримаються для вогню на день суду і погибелі
безбожних людей» (2Петра, 3:6, 7)
 

1. Передбачення  катастрофи

       Наприкінці ХХ століття з'явилося багато публікацій, що передбачали знищення цивілізації у 1999, 2000 чи 2001 роках. Фатальні сценарії вражали уяву: термоядерна війна, навала інопланетян, зіткнення Землі з кометою, вибух Сонця чи близької наднової зірки, переміщення центру тяжкості нашої планети, реверс її обертання, розпад метастабільного вакууму, інше.
    При цьому автори несусвітніх публікацій посилалися на (1) думки сучасних вчених чи парапсихологів: ворожок, астрологів, ясновидців, (2) черпали "одкровення" з давніх езотеричних джерел (магічних книг, містичних навчань), (3) складали гороскопи. 
     Найбільш солідні провісники використовували всі три способи, обов'язково включаючи власну інтерпретацію туманних катренів середньовічного лікаря і астролога Мішеля Нострадамуса [Л.1]. Особливо часто цитувався катрен 72 із 10-ї центурії про всесвітню катастрофу у серпні 1999 року, але вона НЕ відбулася.
     Ще більше публікацій, особливо в Інтернеті, виникло у ХХI столітті. Практично не минає жодного року, за деякий час до якого певний учений чи оракул не передбачав би загибель людства. Скажімо, з 2008 року до 2020 року очікувалося не менше 12 передбачуваних "кінців світу".
     Однак для орієнтованих християн найавторитетніше джерело знань це Богом дана людству Книга. З роками і століттями з вражаючою точністю збувалися біблійні пророцтва, і нове Незбагненний у Своїй сутності сповіщає нам.
      «Те, що віддавна Мною було провіщено, відбулось, і тепер Я сповіщаю нове; перш ніж воно почне звершуватись, Я вам звіщу» (Ісаї, 42:9). «Адже Владика ГОСПОДЬ не вчинить нічого, не оголосивши наперед про Свої наміри (таємниці, задуми, плани) Своїм слугам, пророкам»(Амоса, 3:7).
    "Цілком ясно, що ми швидко наближаємося до кінця світу" [Л.3, стор. 23]. "Треба бути сліпим, щоб не бачити, наскільки нинішнє становище відповідає тому, що говорить Біблія про останній час" (стор. 24). 

2. Кончина  цього  віку

     Які фундаментальні відомості містяться в Святому Письмі про припинення існування цього грішного роду, про повернення Господа Ісуса Христа?
      По-перше, немає підстав вважати закінчення одного століття (тисячоліття) або початок іншого завершенням історії. По-друге. «Про той же день або годину не знає ніхто» (Марка, 13:32). По-третє, все, що станеться в той День викладається фрагментарно. Наш Наставник, за мудрістю Своєю, не дав послідовних, пов'язаних у просторі та часі картин Великої скорботи.
     Ускладнює розуміння екстраординарних подій також алегорична мова пророчих книг, особливо "Об'явлення Іоанна". З вказаних причин виникають різноманітні сумнівні версії загибелі світу, що суперечать біблійній есхатології, правилам герменевтики, принципам екзегетики.
    Серед сучасних християнських есхатологічних гіпотез, перекладених українською чи російською мовою, становлять інтерес судження авторів [Л.2-7] та тлумачення Апокаліпсису [Л.8-19, 24, 32, 36]. З цих робіт випливає, що Спаситель повернеться:
         1) після закінчення Тисячолітнього царства, встановленого Церквою, так вважають постміленаристи;
         2) на початок тисячолітньої епохи теократії, на думку преміленаристів;
        3) у період вже чинного царства, не буквального, а невидимої духовної реальності невизначеної тривалості (підхід аміленістів).
       Друге пришестя Господа, деякі богослови нарахують 2 або 3 (?!) других пришесть, і захоплення Церкви відбудуться:
          1) на початок Великої скорботи;
          2) після її завершення;
          3) у середині великоскорбних днів.
      Перед поверненням Христа з'явиться антихрист, потворний звір з моря (Об'явл.13:1), він виявиться:
          1) надлюдиною;
          2) демоном;
          3) папою римським;
          4) колективним злим духом чи ідеологією.
      Велика кількість полемічних думок, гіпотез, тлумачень, коментарів, лише дуже малу частину їх становлять роботи [Л.2-19, 21-24, 31, 32, 36, 40], фактично свідчить про відсутність узгодженої точки зору на загадкові перипетії кінця світу цього навіть у християнських авторів.
     Спробуємо самостійно розібратися в перелічених вище передбаченнях, спираючись на Біблію, за необхідності, залучаючи сучасні наукові знання; все-таки, на першому місці Писання. Тому що Пан неба і землі, "приховавши від мудреців і вчених, відкрив це немовлятам" , християнам (Матвія, 11:25, пер. [Л.39]). 

3. Що  ввечері  з'являється,  вночі  світить,  вранці  зникає

     Втручання Творця в основні етапи історії, зазвичай, супроводжується якимось знаком (Бут.9:13-16, Вих.4:1-30, Йоіл.2:30). Найважливіший етап це кінець богоборчої цивілізації та повернення Господа Ісуса Христа в силі та славі для правління в Тисячолітньому царстві.
        Логічно припустити, що провісником зазначених подій послужить астрономічний знак від Бога, як у перше пришестя (Мт.2:9). Саме «Він ... чинить чудеса і знамення на небі і на землі» (Даниїла, 6:27, Синодальний пер.). Загадкова чудо-прикмета на небосхилі обов'язково буде, про неї сповіщає Сам Учитель.
      «І тоді з'явиться ознака (знамення, знак) Сина Людського на небі..." (Матвія, 24:30, а), тому "всі народи землі заридають (заголосять) у розпачі» (вірш 30, б; пер. [Л.39]), "заволають від страху і сум'яття" (пер. [Л.42], бо насувається Велика скорбота (вірш 21).
     Ось чому жодна гіпотеза  тлумачів неспроможна вважатися плідною, якщо її автор не звертає уваги на зазначене попередження Вчителя чи дає йому поверхневе пояснення.
      Використовуючи ряд аналітичних засобів екзегетики і залучаючи деякі наукові дані, автор [Л.43] дійшов висновку: фізичним знаком настання дня Христового виявиться радіант метеорного потоку (латинською, "те, що  випускає промені"). Здійсниться пророцтво, "з'явиться (від грецького дієслова "світити") ознака (знамення) ... на небі" (Матвія, 24:30).
     Знак нічного сонця, що випромінює промені (мал.1), виникне через вторгнення в атмосферу безлічі «падаючих зірок»,- твердих космічних частинок метеорних тіл, вони летять від сузір'я "Цефей". Падають немов сяюче пір'я жар-птиці з тридесятого царства, наче гострі зуби в роззявленій пащі чудовиська (Йов.41:6), ефектні знаряддя гніву, що вилучаються зі сховища (Єр.50:25).

       Ісус, в поняттях, що існували, так характеризує таємниче астрономічне явище, «зорі падатимуть (впадуть) з неба, і небесні сили (тіла) захитаються (втратять стійкість)» (Матвія, 24:29, Марка, 13:25). "Коли сонце, місяць і зірки змінять порядок свого руху, настане кінець світу" пишуть автори [Л.20], коментуючи Об’явл.6:13.
       З ними солідаризується Макдональд [Л.21], пояснюючи Матвія 24:29,- "Зірки впадуть з неба, і планети зійдуть зі своїх орбіт", ніби борючись з нічними світилами (Суд.5:20, Об’явл.8:10-12 ).
       Іван бачить те, про що говорив Наставник: падіння "зірок" (Об'явл.6:13, 8:10), граду, вогню, великої гори (вірші 5-9). Святість Божа відкриється грішному світу в гніві Його та суді (16:5). ВСЕ вже пораховано, зважено, буде зламано; як написано про єдину у своєму роді біду.
   «Отже, тепер тобі кінець (загибель)! Я спроваджу (ізолью) на тебе Мій гнів і судитиму тебе за твоїми (справами) дорогами життя й поводження,- покараю тебе  за всі твої мерзотні вчинки» (Єзекіїля 7:3, "Я вас платити примушу за всі жахливі ваші справи", пер. [Л.33]). Бо переповнилася міра злочинів лукавого, перелюбного, невірного роду цього .     

4. Зорепад

        Насправді, чи становить реальну небезпеку у День Господній приголомшливе видовище масового падіння метеорів через пролом нічного неба? Так. Своїми надзвичайними катастрофічними наслідками:
    «і будуть місцями (у різних місцях) великі (сильні) землетруси, голод, пошесті (епідемії) й жахливі події, і будуть великі ознаки (знамення) з неба» (Луки, 21:11). Землетрусам і неботрясінням (Іс.13:13) передують великі ознаки (Лк.21:11), зловісні природні явища, інопланетний зірковий десант (Мт.24:29).
      Нечисті "зорі" боротимуться із Землею (Об'явл.6:13, 8:10-12, 9:1-5, 12:4), як у сиву давнину (Суддів.5:29). Стрибне небачений вогонь з широкого неба, воно ахне, потім зникне, згорнувшись ніби сувій (Іс.34: 4). Море зареве (5:30), кожен острів, всяка гора зрушать з місць своїх (Об'явл.6:12-14). Застогне планета від астроблем, закричить немовби при пологових схватках породіллі (12:2).
      У ті дні, "заголосять (заридають у розпачі) усі племена землі" (Матвія, 24:30, б), буквально, затремтять всі, хто живе (Йоіл.2:1, Наум.1:5, Єз.38:20). Іоанн бачив (Об’явл.14:20), "потекла кров (річка крові) із давильні (точила) аж коням до вуздечок, на тисячу шістсот стадій", тобто, глибина річки "крові" становитиме приблизно 1,5 м, довжина – 300 км !
     Автор роботи [Л.12], коментуючи Об’явл.6:13, пише, "під падаючими на землю зірками потрібно розуміти не сонця або планети, а метеори. 1833 року 13 листопада над американським континентом протягом 3-х годин падав справжній метеоритний дощ . Це явище було таке страшне, що люди думали, що це все - настає кінець. світу ..." (стор. 91).
    Ще один автор [Л.19], до вищеописаної події, т.зв. "зіркопаду 1833 року", додає. "Того дня люди падали навколішки, благаючи Бога про милість". Фактором масового падіння дрібних космічних тіл у ніч з 12 на 13 листопада 1833 року послужив сильний метеорний потік "Леоніди", викликаний речовиною комети Темпля-Туттля, його радіант перебував у сузір'ї Лева, ZHR = 34640.
       Трагічний період Великої загибелі (Єр.4:6) всім жителям пророкує Софонія. «Я цілковито знищу (винищу, змету) з поверхні землі все, - говорить ГОСПОДЬ! Змету (винищу, загублю) людей і худобу (тварин), знищу птахів небесних і риб морських ... Знищу з поверхі землі все людство, говорить ГОСПОДЬ» (Софонії,1:2,3).
       «Тоді наведу страх  на людей, так що ходитимуть (будуть бродити) наче сліпі, тому що вони згрішили проти ГОСПОДА. Їхня кров розіллється по землі, а їхні тіла лежатимуть гноєм ("Багато людей буде вбито, кров буде буде литися ... і трупи вистилатимуть землю, як гній", пер. [Л.33]).
      У день ГОСПОДНЬОГО гніву їх не врятує ні їхнє срібло, ані їхнє золото, тому що вогонь Його обурення охопить усю землю (згорить вся ця земля). Він готує страшне знищення (притому раптове) для всіх мешканців землі» (Соф.1:17, 18; Іс.13:6-13, Єр.4:13, 23:19, 20, 2Пет.3:10).
     "У біблійних образах кончини століття закладено два основні принципи. Перший - вселенські масштаби. Пророцтва про останні дні стосуються не конкретних людей, а природних сил і народів ... Друга особливість полягає в тому, що образи кінця світу вселяють жах, який ще більше посилюється завдяки розмаху пов'язаних із ними явищ” [Л.38, стор 869].    

5. Метеорний  рій

      Читаючи пророцтва Софонії, Йоіля, Єзекіїля, Даниїла, інших біблійних пророків, треба пам'ятати, вони отримали одкровення про майбутні катаклізми абсолютно не схожі на існуючі в їх часи. Бачення, які не мали жодних аналогів.
     Провидці "стояли перед майже нерозв'язною проблемою: як описати те, чого не знаєш? Як пояснити своїм сучасникам предмети та події з зовсім чужого світу, для якого у власному світі немає ні понять, ні аналогій?" [Л.35, стор. 51].
      Вони були змушені використовувати стародавні жанри алегорій, притч, метафор, загадок. У яких один предмет чи явище, часто незнайомі, заміщаються іншими, знайомими, що мають деяку схожість і подібні властивості.
      Так матеріальним знаряддям раптового винищення всього живого (Соф.1:2,3) послужить не сарана, тварини з моря чи людське військо, а метеорно-астероїдний потік. Величезна зграя хижих "тварин", рій розсерджених "комах",  що жалять до смерті, летять, як птах, виють наче звір.
    Зовсім не регулярна зустріч з невеликими дуже розрідженими хмарами метеорних частинок комет, що давно розпалися. Ні. Перетин орбіти Землі з траєкторією польоту безлічі досить великих космічних фрагментів, що колись виникли в результаті руйнування планет і астероїдів (мал.2).
     
      Астероїди, грецькою мовою "подібні до зірки", - планетоподібні тіла розмірами від 50 м до 1 000 км, що обертаються навколо Сонця, в основному між орбітами Марса і Юпітера. Вони мало небезпечні, але Землю може відвідати непроханий кам'яний гість із далекого космосу.
       Навколо малої планети, в ній зосереджено від 95% до 98% маси всієї "сім'ї", силами слабкого тяжіння утримуються сателіти: 7 астероїдів, їхні уламки, незліченне каміння, мільярди тонн піску, трильйони тонн пилу.
     Десантно-штурмова темна войовничість летить у вигляді "хмари", витягнутої вздовж напрямку руху на 50 ...100 млн. км, діаметром 30 ...40 млн. км та гіперзвуковою швидкістю, що перевищує швидкість звуку в повітрі більш ніж у 100 разів.
     Один з астероїдів-вбивць, хазяїн півночі, в діаметрі близько 15 км, масою приблизно 5 трильйонів тонн, тобто, майже дорівнює масі крижаного покриву всієї Арктики. Володіючи кінетичною енергією ≈ 3 х 1024 Дж, він з оглушливим гуркотом зіткнеться з Землею в області між Північним Льодовитим та Атлантичним океанами, біля північного узбережжя Гренландії та Канадського Арктичного архіпелагу.
  Небесний прибулець майже прямовисно впаде на лід Басейна Кейна протоки Нерса в точці з координатами: 79,5 о північної широти та 68 о західної довготи. Північні краї островів Елсмір і Гренландія будуть знищені жахливим за силою термічним вибухом, всі літосферні плити почнуть рухатися. Лід Північного Льодовитого океану, тріскаючись і ламаючись, зрушить у напрямку Канади та Гренландії, льоди Антарктиди - у бік Австралії.            

6. Карликова  планета

       Нічого доброго світу не принесе Північний потік-2. Зіткнення з непереможною армадою відбудеться в Арктиці, згідно з пророцтвом  "з півночі насувається лихо" (Єремії, 1:13, 14) і Велика загибель (4:6).
      Конвой, що супроводжує масивне планетоподібне тіло та його громили-астероїди, що летять "з півночі", очевидно, мав на увазі нави Йехезкейл (Єз. 38:1-15). Він представляє метеорно-астероїдний потік великим антропоморфним полчищем, зрозуміло, у термінах, поняттях, образах-архетипах своєї епохи.
     Жорстока відморожена північна імперія зла складається з багатьох національностей, які зневажаються вождем, ханом, перевертнем Гогом. Зборище з безлічі обертаючись юрких холопів, що «всі (?!) вони вершники на конях – велике полчище (зборище) з численним військом» (Єзекіїля, 38:3-7, 15).
    В арсеналі повітряного десанту орків багато потужних катапульт, далекобійних бомбард, гуркотливих вогняних колісниць; не порахувати багряних гарячих вершників на легких швидких конях, метальників дротиків і лучників на важких залізних візках (Іс.66:15, Йоіл.2:4-6, Наум.2:3, 4). Величезна ханська орда з неба, що штурмує Землю; у міцних обладунках, з тугими луками, довгими списами, гострими мечами.
       Покірні раби, що підіймаються від країв землі, несуть смерть, вони люті й нещадні (Єр.6:22-24), ревуть точно звірі (Іс.5:28-30). З гомеричним реготом кинуться на абордаж, похитнуть і нахилять небосхил, згорнуть його ніби сувій (Іс.34:4, Об’явл.6:14). Земля трісне немов шкірка на стиглі волоському горіху, закричить від болю (12:2).
      Таємничого руйнівника блудниці Іоанн нарікає багряним звіром (17:3), ворог роду людського вже відвідував нашу планету (вірш 8). Даниїл називає свиту четвертого звіра з великими металевими зубами "царством" , що відрізняється від усіх історичних країн; тоталітарна колгоспна федерація «поглинатиме (пожиратиме) всю землю, трощитиме (руйнуватиме) та топтатиме»(Даниїла, 7:23).
      Фізичним знаряддям терору топтання, трощі, дроблення послужить незвичайний камінь (2:35), вогняна колісниця Ель Шаддай (Іс.66:15). У такому страшному старозаповітному фрагментарному сценарії необхідно відзначити 3-и обставини.
       1. Напад, про нього попереджає Єзекіїль в 38 главі, станеться в "останні роки" (вірш 8), "останні дні" (16), тобто, відноситься до Дня Господа. Що підтверджується віршем 23, "явлю Себе (відкриюся) перед очима багатьох народів" (Синод. пер; порівняйте з Мт.24:30, Об’явл.1:7);
      2. В Біблії немає згадок про агресивного Гога, як існувавшому коли-небудь племені. Більше того, "Писання не дає підстав пов'язувати ці терміни з будь-яким сучасним народом" [Л.27, стор. 760].
    3. Титул "князь" євреї використовували також по відношенню до надприродних істот, наприклад, в Дан.10:13, Кумранських рукописах [Л.28, стор. 862]. 

7. Яка  тварина  має  людське  ім'я?

       Існує багато суперечок, що стосуються загадкового вождя Гога, "з християнського розуміння, антихриста" [Л.26, стор. 104]. Невідомий персонаж є князь Роша, але такого слова в оригіналі вірша Єз.38:2 нема. Понад те, "Рош" як найменування племені чи країни у Біблії немає.
      Відповідь на запитання, "чи людина Гог?"  є принциповою, хоча для тлумачів ця версія виглядає однозначною і привабливою. Ні. Слово "гог", можливо, означає "дорогоцінний золотий предмет"; у такому разі тут перевертництво, перехід персонажу з одного стану до іншого [Л.34, стор. 234, 235].
      По-перше, пророк, наділяючи перевертня властивостями особистості (38:10-12), тим не менш, сприймає його немов тварину (коня). «Ось Я виступаю проти тебе, Гогу, володарю (князю) Роша (може перекладатися як "глава" або "верховний правитель" [Л.39]), Мешеха і Тувала! Я заверну тебе ("Я примушу тебе піти в інший бік") [Л.37]), вклавши гачки (удила) в твої щелепи » (Єзекіїля, 38:3, 4).  
       До цього дня, "чисельні та різноманітні спроби (протягом століть!) ідентифікувати ці імена з конкретними народами успіхом не увінчалися" [Л.22, стор. 315]. І надалі навряд чи з'являться реальні кандидати з країн на землі. Слово "рош" буквально означає голова, вершина гори; "Мешех" - протяжність, "Тувал" – світ, всесвіт.
      По-друге, той, хто має гачки в щелепах своїх, підніметься «мов ураган (буря, смерч), і накинешся ("полетиш", пер. [Л.42]), як хмара, вкриваючи (закриваючи, щоб покрити) землю, а з тобою всі твої орди,- численні полчища (незліченні народи) твоїх однодумців, які довкола тебе» (38:9).
       Але хмара космічного пилу, орда, легіон темряви нелюдів з прірви, насправді, летить "як хмара", при її зіткненні з нашою планетою виникне "ураган", небачений глобальний вихор-гіперган. Поверхня суходолу покриється метеорним пилом і метеоритами, "незліченними народами".
   По-третє, унікальний ескорт найманців жорстокого правителя Гога нападе на мирні селища, "незахищений край (землю неогороджену)", "на безтурботних людей, що відчувають себе в безпеці" (вірш 11).
      Проллється кам'яний град, вогонь, сірка; затрясеться все, що повзає, бігає, плаває; обрушаться гори, впадуть скелі, зваляться стіни; хлине багатоденна всепоглинаюча злива, спалахне морова виразка (38:18-22).
     Тут бачимо опис космічної катастрофи планетарного масштабу, що викликає різноманітні стихійні лиха, зовсім не перелік військових дій земних армій. Про війну ізраїльтян із військовим злочинцем, авантюристом, плешивим кентавром Гогом у главі 38 нічого не повідомляється.
    За викладеними вище трьома причинами можна стверджувати, що страшне ефіопське полчище гогово, воно прилетить від "меж" півночі, точніше, від сузір'я Цефей у північній півкулі зоряного неба, є пророча персоніфікація. Перенесення властивостей людини (антропоморфізм) та/або тварини (зооморфізм), в даному випадку, на незнайомі неживі об'єкти.       

8. Потоп  у  дні  Ноя

      Прийдешній напад космічного агресора на нашу планету безпрецедентний? Ні. Причини майбутнього катаклізму треба шукати в переказах глибокої старовини, в шумерській, вавилонській, китайській, інших оповіданнях про Всесвітній потоп, в тому числі, біблійних.
      «Іноді люди про щось кажуть: Дивись, це щось нове,- проте в минулі віки (це вже бувало за старих часів), задовго до нас, воно вже було» (Еклезіаста, 1:10). У далекому минулому Всемогутній у гніві пересував, рушив, перевертав гори; переривав світло від сонця та зірок, розривав небо, зневажав морські хвилі, виливав потоки води (Йов.9:5-8, Бут.5-7, 7:17-20).).
     Іоанн отримав одкровення про неодноразове відвідування землян таємничою зооморфною істотою. «Звір цей, якого ти бачив, він колись був, і немає його, він знову підніметься (має прийти) з безодні, перш ніж загинути йому» (Об'явлення, 17:8, пер. [Л.42]). Зрозуміло, семиголової химери з довгоперіодичного метеорно-астероїдного потоку не було в дні апостола, немає і зараз.
    Все ж таки він з'явиться в майбутньому, на що вказують слова "знову підніметься з безодні". Метеорно-астероїдний рій, Північний потік-1, який привів той самий карлик "за старих часів", вже тероризував наш світ. Щонайменше один раз, на початку епохи мезоліту, майже 12 000 років тому, коли умовна точка географічного Північного полюса знаходилася на території сучасної Гренландії.
      Зіткнення з одним із великих сателітів Гога викликало екстремальний за потужністю землетрус: коливання, зрушення, фундаментальні перерозподіли континентальних мас планети, що оберталась. Як про всесвітній потоп в епоху Ноя написано в Книзі Праведного, зрозуміло, ДО науковою мовою.
    «І того дня Господь викликав землетрус по всій землі. І сонце померкло, і основи всесвіту вирували, і вся земля металася несамовито ...» (6:11). Очевидно, про цю подію лаконічно пише Давид. «Ти трусонув (потряс) землею й розколов (розбив, " розверз ", пер. [Л.41]) її. Направ її щилини (зціли ушкодження, зімкни ж розсілини), бо вона (ось-ось розвалиться) хитається» (Псалми, 60:4; 74:4, 81:5).
       У підсумку, Північний полюс змістився приблизно на 2 000 кілометрів у Північний Льодовитий океан через зміну положення (умовно)ї осі обертання завдяки дисбалансу. Стали іншими параметри обертання планети, топографія, положення термічного і магнітного екваторів і кліматичних зон, розташування зірок на небі, сходів і заходів сонця та місяця, інше.
       На північні узбережжя Азії обрушилися мегацунами з морської води і розкришеного льоду, що миттєво поховали все живе, останки якого добре збереглися в вічній мерзлоті до цього часу. Загинуло або вимерло до 75% тваринного світу, майже усі жителі потонули, за Писанням.
      «І загинуло (втратило життя) всяке створіння, що рухалось по землі ("всяке живе творіння, що мешкало на землі", пер. [Л.42]): птахи, худоба, звірі, та усі плазуни, що повзають по землі, і кожна людина» (Буття, 7: 21).

           9. Астероїд  Апокаліпсису

     Карлик-циркач Гог, що постійно обертається, служить антропоморфним образом-архетипом раніше небаченого Єзекіїлем величезного космічного тіла. Супутники його виникли в результаті руйнування планети-землі, мабуть, вона називалась Магог (Єз.38:2).
        Рош, голова мешеха, вершина тувала, є той самий загадковий камінь, що відірвався від світової гори без сприяння рук (Дан. 2:34, 35). Це вогняна колісниця (Іс.66:15), звір, що жує гори залізними зубами, мов м'які пагорби. Винищувач народів, про нього у Старому Заповіті неодноразово говорив через Своїх пророків Бог (Єр. 4:7, 6:26, Єз.38:17, Іс.14:12, 54:16, Дан.7:7, :10, Йоіл.2:11).
       У новозавітну епоху апостолу Івану відкриваються приголомшливі бачення майбутнього космічного бомбардування, що супроводжується потужними звуками ієрихонських труб зверху, з самого неба.
      «І засурмив перший (Ангел),- і зірвалися (посипалися) град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю: і третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, а  зелена трава  (вся) згоріла» (Об'явлення, 8:7, "синтаксис" вірша означає, що криваво-червона буря має з'явитися на небі і потім обрушитися на землю". [Л.20]).
      Час від часу не легше. «І другий ангел засурмив,- і наче велика (величезна), охоплена вогнем  (що палає вогнем) гора, була вкинена (впала) в море,- і третина моря стала кров'ю. І вимерла третина (живого) морських створінь, які мають душі, й загинула третина кораблів» (8: 8, 9).
     Далі ще гірше. «І третій ангел засурмив,- і з неба впала велика (величезна) зоря, що палала мов смолоскип  (як світильник, в грецькому оригіналі "факел" [Л.20]), і впала на третину рік водних джерел. А назва тієї  зорі – Полин. І третина вод стала (гіркою) як полин, і багато людей померло від води, бо вона стала гіркою» (8:10, 11).
        Цікавим є коментар, наведений у роботі [Л.23]. "Якщо ці вірші Книги Одкровення розуміти буквально, тоді, оскільки Бог досягає Своїх цілей за допомогою природи, можна уявити бомбардування планети астероїдами, затемнення неба і отруєння води іншими елементами з космосу, вогняні спалахи, що спалюють рослинність" (стор. 1103).
      В принципі, правильно. Той, "Хто створив небо, землю, море і джерела вод!" (Об'явл.14:7), використовує для суду над занепалим світом природні засоби. Джерела вод, море, сушу і височінь, що реве немов труба (8:5-12). Начебто хтонічні гіганти борються з богами, точно "олімпійці і титани кидають один в одного скелі та гори" [Л.26, стор. 332].
      Автор роботи [Л.19] вважає. "Фразою "велика гора, що палає вогнем" явно описується астероїд, якому астрономи дають таке визначення: кам'яна брила розміром з гору (діаметром від 1 до 1 000 км), що летить у космосі. Якби астероїд наблизився до Землі, то він почав би  палати через тертя з атмосферою" (стор. 114).
      Близькі до істини і тлумачення у [Л.24]. "Ймовірно, мова тут йде про розжарене небесне тіло, що впало в земний океан ... великого метеорита або зірки, в результаті чого будуть отруєні прісноводні джерела" (стор. 552).           

10. Дифузне  випромінювання

       Північний потік-2 швидко наближається до Землі. Центральне планетоподібне тіло назвемо Гогом, дамо йому титул царя північної імперії зла, він же плешива гора-голова Мешеха, Тувала, інших непроханих прибульців.
       Мала планета, що перекидається в космічному просторі,  чорного кольору. Однак, наближаючись до нашої сонячної системи, буде спостерігатись білою, коли частина її поверхні почне освітлюватись променями від Сонця.
     Потім, близько від Землі,- рудою, вогненно-червоною (мал.3) внаслідок зміни оптичних властивостей атмосфери, наповненої пилом, димом, іншими аерозолями. Оскільки 2/3 сонячних променів, що зараз розсіюються в газоподібній оболонці, це дифузне випромінювання. 
     
     Мешканців землі сягає світло від Сонця, відбите від зважених твердих атмосферних наночастинок і випадкових згущень молекул газів. Це так зване Релеєвське молекулярне розсіювання електромагнітних хвиль із співвідношенням (k) діаметрів наноелементів (d) до довжини хвилі світла (λ) менше 0,1.
      Сьогодні природний блакитний колір неба обумовлений розсіюванням переважно короткохвильової (0,38 ... 0,52 мкм) частини спектру сонячного світла: блакитних, синіх, фіолетових променів. Набагато менше червоних, за винятком ранкової та вечірньої пори.
     У період Великої скорботи колір небосхилу буде визначатися не молекулярним (k < 0,1), а більш інтенсивним аерозольним розсіюванням (0,1 < k < 10) на частинках розміром, порівнянним з довжиною хвилі червоного світла (λ = 0,76 мкм), що падає, тобто, набагато більшим зі згущень молекул газів.
      Аерозольне розсіювання створять аеродисперсні колоїдні системи з дрібних твердих та рідких елементів від 0,1 нанометра до кількох сотень мікронів. Власне аерозолі – до 0,1 мкм, дим – від 0,1 мкм до 5 мкм, пил – від 5 мкм до 100 мкм і більше.
       Частинки масово виникнуть внаслідок випаровування метеорних тіл у польоті, при зіткненні астероїдів з поверхнею нашої планети, конденсації в атмосфері гірських порід, що випарувалися; виверженнях вулканів, вибухах супервулканів, пожежах, пилових бурях та інше. Колоїдні системи утворюються також у вигляді сірчано-кисневих та азотоводневих сполук [Л.25] в результаті хімічних реакцій між викинутими у повітря газами.
      Через утворення дисперсійного середовища з грубих аерозолів, потьмяніє світло від сонця (Об’явл.9:2) настільки, що зникнуть тіні на землі, потьмяніють місяць і зірки (Іс.13:10, Йоіл. 3:15). Зміниться характер дифузного випромінювання піднебіння, воно стане червоним (мал.3); у кольорах крові спостерігаються вночі із Землі: диктатор Гог, його червона гвардія, Місяць, всі зірки (Об’явл.6:12, 12:3, Наум.2:3).      

11. Хто  біжить,  земля  тремтить?

      Єдиного свого роду вершника Іванн бачив на білому, рудому, вороному (чорному) конях (Об.6:2-6). Вони "виходять із присутності Господа і входять у світ, символізуючи втручання Божого суду в історичні події" [Л.38, стор. 1307].
       Передбачається, перший вершник, алегорія Христа або антихриста, другий, уособлення громадянської війни. Третій, служить зображенням голоду; чорний колір означає плач по відпалих від віри. Четвертий верховий, є алегорією епідемій, так звана "Чума" або "Мор".
      Насправді загадковий персонаж із видінь учня Ісуса не символ. Як можна побачити, наприклад, сам голод? чи те, що є умовним знаком? Тому деякі богослови вважають вершників ангелами.
      Однак навіщо ангелові кобила? та ще й без крил і вуздечки. Ні, тут не духовне, а реальне, але оживлене космічне тіло; у такому разі, до чого тут дивовижні коні?
      Уявлення архаїчних народів були засновані на архетипах, тому обожнювані небесні об'єкти пересувалися прозорим твердим куполом на скакунах або колісницях [Л.26, стор. 116, 666]. Так болід приймався за вогняний візок, у ньому спускався бог. Як транспортний засіб богів кінь служив посередником між небом та землею.
      Ті рисаки в Книзі пророка Захарії, що породжують здивування, іменуються "чотири небесні вітри" (Захарії, 6:1-6, пер. Л.37]). Кольори вітрів-тварин відбивають "різницю між чотирма окремими частинами небесного воїнства" [Л.37, стор. 545].
      Стародавні вважали все земне: кінь, вершник, спис, лук, меч це відображення подібного в іншому вишньому світі. Тому Іоанн сприймає невідому планету немов вершника, оживляючи щось, що рухається небозводом. Захарія бачить рисаків у колісницях перед Богом (Зах.6:5). Єзекіїль описує незвичайного вершника, що одночасно є твариною (Єз.38:4).
   Антропоморфне військо від "далекої півночі" складається з сателітів імперії надприродного князя Гога,- "всі (?!) вони вершники на конях" (вірш 15). Цілком неймовірно для армії інтервентів у роки життя пророка, тим більше, у наші дні.
      Нави Йоіл, двічі використовуючи порівняльний союз, повідомляє. "На вигляд вони подібні до коней, і женуться, як кіннота з  вершниками" (Йоіл.2:4). Народи опиняться в положенні захоплених зненацька обложених троянців, яким ахейці підкинули статую кобили.              

12. Атрибути  наїзника

       З приводу космічних троянців, деякі тлумачі книги Одкровення обґрунтовано стверджують, апостол у 6-му розділі оповідає про одного вершника. Цей перевертень лише змінює камуфляж та атрибути від етапу до етапу, відкритим тайновидцю без дотримання хронології подій.
      Той, хто їде верхи НЕ особистість, так як людських рис немає, осмислених дій НЕ виконує. Навпаки, пророк бачить нерукотворні наслідки його деспотії, «був великий (сильний) землетрус …
     І небесні зорі  попадали на землю ... І небо відійшло (зникло, сховалось, розкололося), згорнувшись, як сувій; і кожна гора та острів (усі гори та острови) зрушилися зі своїх місць » (Об'явлення, 6:12-17; Єз.38:18-22).
      Подібно до богині відплати Немезіди, яка карає за злочини, таємничий верховий на чорному неприборканому жеребці має ваги. «І я поглянув (та побачив) і ось – чорний (вороний) кінь. А той, хто сидів на ньому (вершник), мав у своїй руці вагу» (Об'явлення, 6:5, б). 
    Але навіщо наїзнику такий дивний аксесуар? "Прилад для зважування предметів за допомогою спеціальних гирьок" [Л.27, стор. 230]. "Металеві чашки терезів підвішувалися на мотузках, прикріплених до кінців трубчастої перекладини" [Л.38, стор.133].
      Ймовірно настав час зафіксувати справи безбожного людства, неприємні Творцеві всесвіту. Виміряти на терезах гори і гирками визначити масу пагорбів, поклавши на одну чашу Землю, на іншу - небесне каміння, знаряддя гніву Його (у євреїв терези називалися "камінням"). Через стихійні лиха настане голод, зерно почнуть зважувати малими порціями (вірш 6).
     При наближенні до царства Сонця, у лучника, що викликає страх, вже білий засіб задля пересування, а також вінець та особливий лук,- грізна зброя для поразки нашої планети стрілами метеорних тіл.
       «І я полянув (та побачив); і ось – білий кінь. А той, хто сидів на ньому (вершник), мав лук. І дано йому вінець, і він вийшов (виїхав) немов переможець, щоби перемогти» (6:2).
      Цю персону оточує незліченне військо, у якого всього один своєрідний сагайдак, "як відчинений гріб (відкрита труна)" (Єремія, 5:16), немов розчинена труна-печера в скелі. По-науковому, чорний отвір у центрі радіанта, повного безлічі смертоносних стріл, хоробрих воїнів; вони зжеруть ВСЕ на поверхні землі (вірші 15-17).
   Вершник має вінець-тюрбан, інкрустований дорогоцінним камінням з білих цяток невеликих астероїдів у кількості 666 штук,- число імені його (Об'явл.13:18), але важко порахувати їх. Подібний далекій зірці, узурпатор Гог виїхав з великої космічної прірви від півночі (Єр.1:13), "немов переможець, щоби перемогти» (Об’явл.6:2), пред'явити ультиматум Сонячній системі.          

13. Прапор  заграви

      Стривожиться заблокована Земля, побачивши ще один білий місяць, сховається за тонким покривалом, немов за легким щитом своїм.
      Хмара космічної сарани, зіткнувшись з нашою планетою, прорве це покривало над головою. Падаючі зірки-метеори почнуть випаровуватися в атмосфері, "небесні світила (воїнство)", за твердженням пророка, "усі позникають" (Ісаї, 34:4, "зітліє все небесне воїнство", Синод. пер.). Наскочивши на захист, згорять малі ватаги ворога, розвіються дрібним прахом; забарвиться кров'ю розбитих ворогів блакитний щит нашої заступниці.
        Виникне прапор заграви на горах рано-вранці, повертається вечірньої пори; з кожним днем ​​тьмяніє Сонце, зловісно червоніє Місяць (Йоіл.2:30, Об.6:12-14). Мікрочастинки зітлілих метеорів, дим, мінеральна пилюка, дрібні дисперсні продукти вулканічних вивержень змінять оптичні властивості атмосфери.
    Вдень сонячне світло потьмяніє (Іс.13:10, Йоіл.3:15), вночі світло, що відбивається Місяцем, червоніє (2:31, Об’явл.6:12). Невловимий вершник змінить свою білу невгамовну тварину на червону (грецьке «пірос» означає "вогненно-червоний").
      «І вийшов інший кінь – червоний. А тому, хто на ньому сидів, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного, і дано йому великий ("озброєний довгим мечем", пер. [Л.36]) меч» (6:4, грецьке "махаїра" означає великий ніж для заколювання).
       На даному етапі перевертень Гог має не ваги, потенційну загрозу голоду, не лук, реальну загрозу життю. Йому дано блискучий, гострий, колючий меч вузьких слідів метеорних тіл. Клинок Господній, буде "проти кожного тіла", вийде з піхов своїх (радіанта), але вже НЕ повернеться в них (Єзекіїль, 21:4, 5).
     Від галопу червоного шаленого скакуна стане темно. Сонце, місяць, зірки сховаються за щільним чорним покривалом, саваном смерті. У міру випадання з атмосфери великих твердих і рідких частинок сонячне світло почне розсіюватися на дрібніших, дифузне випромінювання неба поступово зміниться з червоного на жовто-зелений.
      Тому екзотичної зовнішності виявиться останній надприродний кінь, на ньому з'явиться смерть (Об’явл.6:8). Оскільки грецьке слово «хлорос» означає не чалий, а жовто-зелений, "подібний до кольору трупа або блідій особі людини, враженої жахом" [Л.20].       

14. Час  розкидати  каміння

     Фізичні наслідки перетину орбіти Землі хмарою з космічного пилу, піску, каміння, астероїдів, докладно, але у вигляді фрагментів описані в Біблії, зрозуміло, ДО науковою мовою. На підставі біблійних пророцтв можна скласти загальну картину ескалації лих лавиноподібного характеру, приблизно, протягом 2-х тижнів.
    Сукупність специфічних особливостей трагедії полягає в тому, що нещасливі пригоди охоплять ВСЮ планету від півночі до півдня, від сходу до заходу. "Кінець часів буде відзначений наростанням числа природних катаклізмів внаслідок Божого суду над землею" [Л.38, стор. 1171]. Стихійні лиха наринуть щохвилини, щогодини, щодня, щомісяця.
     На початку, протягом 3,5 діб, масово падають периферійні метеорні тіла дуже малих розмірів. Вони безшумно "згорять" у верхніх шарах атмосфери (крім мікрометеоритів), вночі їх сліди-треки видно немов "дощ вогненний та сірний" (Лк.17:29, 30, Синод пер.).
    Потім ловчою мережею під звуки канонади здійснить наліт основна ударна маса ворога, що дотримується субординації. Дрібний прах доповниться ескортом метеороїдів все зростаючих розмірів; вони ж, каміння з небес (Іс.Нав. 10:11), "залізні зуби" (Дан.7:7), "пожирущий вогонь  (Пс.18:9, гаряче вугілля), "зірки" (Мк.13:25, Об.6:13).
       Багато зла завдадуть ті, що ширяють у повітрі, орки з матюками, окупанти з кам'яним серцем: тупі, нахабні, нещадні. Мобільні загони штурмовиків раптово з'являються і зникають, гинуть, а не здаються, їдять і залишаються голодними. Що ненажерливі не зжеруть, то вандали зруйнують, що люті не зруйнують, то отруйні отруять; заберуть варвари все, чого не давали (Єремія, 5:15-17).
       У третій, найактивнішій фазі космічного бомбардування, на планету зваляться розпечені стихії (2Пет.3:10, 12), що "розгорілися", тобто, криваві списи болідів, гори вогню астероїдів, палаючі продукти імпактних викидів, що повертаються назад . У Землі немає можливості маневрувати, тому вона зазнає фіаско.
      З лютим ревом шарахне одіозний Гог царськими печатками своїми: вогнедишними снарядами стінобитних знарядь, розпеченим камінням катапульт, смолоскипами колісниць, що створюють при польоті довгі шлейфи розпечених частинок і газів, що світяться, 
     Кульмінаційний момент настане після першого тижня, коли протягом 10 годин кілька дуже масивних астероїдів зіткнуться з планетою. Рухне цинічна цивілізація,  колос  на  глиняних ногах  (Дан.2: 31-35),  "тому  що  вікна  небесні
відкриються (розчиняться), і захитаються (затремтять) основи землі" (Ісаї, 24:18, в); "пророк журиться, передбачаючи жахи Великого Скорботи" [Л.40, стор. 915], її 7 нерозділених бід.  
   
                                               15. Хто  летить  виє,  впаде,  землю  риє?

         При ударі космічного жука об поверхню нашої планети його потенційна енергія майже вся переходить у теплову, з випаровуванням та миттєвим розширенням речовин, це створює ефект вибуху неймовірної потужності, в еквіваленті, до 100 мільйонів мегатонн ТНТ (тринітротолуолу).
      Від цього "зрушиться зі свого місця земля " (Ісаї, 13:13), в сучасному розумінні, планета зміститься з орбіти! Збільшиться її ексцентриситет, зміняться швидкості обертання та руху по орбіті, положення географічних та магнітних полюсів і т.д. Виявляться іншими тривалість доби, місяців, року; розташування кліматичних зон; змістяться межі 4-х звичних природних сезонів.
       Північний географічний полюс зрушиться у море Баффіна, південний,- наблизиться до Австралії. Напрямок умовної осі обертання планети на Полярну зірку переміститься в сузір'я Цефей. Нахиляться небеса (Пс.18:10), нічні маяки всесвіту поведуть хоровод, попливуть по колу знаки зодіаку, вони займуть нові положення. Риби витіснять Овна, Овен - Тельця, змінять свої місця інші скупчення та лідери їх, як передбачено.
     "І багато глав зірок порушать порядок. І змінять вони свої орбіти і завдання, І не з'являться в час, наказаний їм" (Перша книга Еноха, 80:6). Місяць теж сходить, заходить рухається не в свою пору і не в тих сузір'ях (вірш 4), як і Сонце. Планети також змінять видимі з Землі свої шляхи серед нічних світил.

    

    Таким як у наші дні, після катастрофічної трансформації, світ уже не буде ніколи; нікому "колишнє не згадуватиметься, і не спаде на думку" (Ісаї, 65:17). Найсильніший імпакт, через майже прямовисне падіння планетоподібної махини (рис.4), викличе тектонічний катаклізм з магнітудою до 13 одиниць.
   Відбудуться тотальні деформації кори та верхньої мантії, зіткнення літосферних плит, горизонтальні та вертикальні зміщення континентальних мас. Виникнуть численні глибинні розломи, переважно на кордонах літосферних плит. Деякі ділянки суші підуть під воду, зануряться в Атлантичний, Тихий, Індійський океани та моря, піднімуться з води нові острови.
     Поряд із діючими, прокинуться сотні наземних вулканів та десятки підводних. Особливо багато їх активізується в області екватора, між Індійським та Тихим океанами в зоні Малайського архіпелагу, а також у Карибському морі, Андах, Кордильєрах, Антарктиді.

16. Наслідки  імпакту

       Таким чином, від нечуваної канонади вибухне небо, зруйнуються стихії, що розгорілися (2Пет. 3:10-12), випадуть залізні зуби і роги небаченого звіра (Дан.7:7, 8:8). Земля зрушить з орбіти (Іс.13:13), закрутиться у вирі екстремальних стихійних лих.
     Жахливим термічним вибухом, луна від якого рознесеться по всій планеті, в атмосферу буде викинута  імпактна речовина, що випарувалася ("дим" в Об’явленні, 9:2). Через кілька годин більша частина розплавленої та роздробленої речовини повернеться вогненним дощем (8:7), обмолочуючи землю. Як говорить давнє прислів'я, "біда не приходить одна, за нею поспішають ще багато бід".
       Так Іван бачив галасливе падіння в море як би великої гори, що палає вогнем (8:8), НЕ метеора, за версією автора [Л.12, стор. 106], але величезної скелі. Астероїд виявиться причиною фундаментальних руйнувань, смерті третини морських тварин, загибелі третини судів (вірш 9).
      Планетоїд  роздробить побудоване із заліза, глини, піску; розвіє на порох виготовлене з міді, срібла та золота (Дан.2:35). Вогняними стовпами здибить суходіл, величезними вирвами усіє землю, що сколихнулася.
     В апогеї сил стародавній левіафан розпоре дно киплячих океанів, поверне назад перебіг річок, змінить їх русла; роздробить віковий лід, розтопить сніг на горах, випарує води озер, поверхню морів перетворить на киплячу мазь (Йов.41:23). Велетенським грибом підніме у повітря пил, гази, попіл, пісок, грунт, роздроблені тверді породи.
      Йірмейа передбачає лихо з півночі і велику загибель (Єр.4:6). Називаючи велике тіло, що вторглося в атмосферу, киплячим котлом, "обличчя" його з'явиться з боку протилежному півдню, "киплячий казан (нависає), передня сторона якого нахилена в бік півночі" (1:13, пер. [Л.37]).
      Маса "казана", він же, камень, що руйнує все на планеті (Дан.2:34, 35), має налічувати трильйони тонн, діаметр – понад 10 кілометрів. Насправді, "наче (щось на зразок) велика, охоплена (що палає) вогнем гора" впаде в море (Об’явлення, 8:8, а).
       Згідно з пророцтвами єврейської сивіли, Бог, що змушує падати опади, покарає світ "полум'ям і дощем, що затоплює землю, і сірою, що з неба летить, камінням величезним, градом жахливим" (Сивілліни книги, 3:690, 691).
       У дуже давній легенді стверджується, що людство буде винищено двічі: перший раз потопом, другий – вогнем [Л.41, стор. 440]. Найзавбачливіші на кілька років сховаються в сховищах (Іс.2:19).

17. Труба,  голос,  дихання  Господа

      Падіння великої палаючої гори в море (Об’явл.8:8) супроводжується громом у польоті, нестерпним гуркотом,  що оглушує, по-науковому, "звукова ударна хвиля". Коли зареве трубою небо, закричить від болю Земля (8:8, 12:1, 2).
      Біблійні наві Амоц (Ам.1:2), Йоейл (Йоіл.2:11), Йешайа (Іс.30:30) називають сильний громоподібний шум зверху "голос ГОСПОДА". Від нього "затремтять (здригнуться) небо і земля" (Йоіл.4:16), потрясеться пустеля, оголяться ліси, ламаються дерева (Пс.28:5-9).
     Мешканці світу почують  "голос (грім) труби" (Ісаї, 18:3); істинно, "Владика ГОСПОДЬ затрубить трубою" (Захарії, 9:14), "потужно (страшно) загримить" (Єремії, 25:30), довго (4:21-26). Потужний звук, подібний до реву тисячі реактивних літаків, що злітають одночасно, "донесеться до країв (кінців) землі" (25:31).
      Величезний тепловий вибух під час удару астероїда об поверхню планети утворює кратер (т.зв. "зоряна рана ") глибиною до 20 км, діаметром до 250 км. Кратер, заповнюється киплячою магмою, розплавом речовин з температурою 1 700 оС  ... 2 000 оС. Один із старозаповітних пророків називає таку загадкову магматичну яму вогню місцем для спалення, Тофетом.
      Він «глибокий і широкий (Вогняна яма зроблена глибокою і широкою); в багатті його багато вогню і дров; подих Господа, як потік (палаючої) сірки запалить його» (Ісаї, 30:33, Синод пер.; у дужках, текст з [ Л.39]). Крім кратера з магмою, миттєво виникнуть буря, вихор, полум'я "пожираючого вогню", провидять Ісая (Іс.29: 6, 30:27) і Давид (Пс.17: 8, 9, 14).
      Пожухнуть пасовища пастухів, в першу чергу висохне рослинний покрив на горах і пагорбах (Ам.1:2, Іс.42:15). Вся рослинність на піднесених місцях засохне, вражена жаром (Пс.10:6, Об.16:9), засудженням Вседержителя, подихом духу гніву Його (2Цар.22:14-16) в день скорботи (Наум.1:7).
       Іоанн бачить, з трубним звуком «з  неба впала велика (величезна) зоря, що палала мов смолоскип (факел), і впала (упала) на третину рік та водних джерел» (Об'явлення, 8:10), "на третину всіх річок та водних джерел", пер. [Л.37]. Але яким чином зоряний смолоскип впаде на таку надвелику за площею сферу? В одному випадку, якщо він якось роздробиться в повітрі.
    Сучасна назва "зірки" у вірші 10 - "болід" (метеороїд), тобто, великий метеор яскравістю більше 4-ї зоряної величини. Політ метеороїду супроводжується оболонкою з вогню, снопами іскор, хвостом диму, змінною яскравістю освітлення місцевості, жаром. Єдиний стародавній аналог це факел з просмоленого клоччя, що горить на вітрі. Смолоскип давав язики вогню, снопи іскор, густий дим, блимаючий світ, сильний жар.
       Для космічних тіл масою менше 1 тонни політ закінчується найчастіше на висоті від 80 км до 20 км руйнуванням в гомосфері від термічних напруг усередині та динамічного тиску зовні. При цьому з області затримки випадає безліч дрібних метеоритів на велику площу у вигляді еліпса, т.зв. "кратерне поле".
       Боліди називаються в Біблії стрілами і списами Бога (Авв.3:11, Зах.9:14), вогнем з неба (Бут.19:24, Єз.38:22, Об.8:7), конями, що хропуть (Єр. 8:16), колісницями, що гримлять та палають, як смолоскипи, "миготять, наче блискавки"  (Наум.2:4, 5, 3:2, Йоїл.2:5). Вони стрімко рухаються небозводом, а політ нижче 55 км супроводжується вогнем, шлейфами диму, громовими ударами, гуркотом, свистом.                                      

                                                           18. Надзвукова  поверхня  розриву

       Крім метеороїдів на нашу планету впадуть масивніші космічні об'єкти. А семе, згадані в Писанні: нищівна гора (Єр.51:25), камінь (Дан.2:34, 35), язик Господа (Іс.30:27), жезл Його (11:4, Об’явл.19:15), як б велика гора, що палає вогнем, і велика зірка (8:8, 10, 9:1, 2).
      В результаті вибуху при зіткненні гори-астероїда з поверхнею Землі (Об’явл.8:8) синхронно виникає ударна хвиля, яка характеризується різким стрибком тиску, щільності і температури середовища. Миттєво утворюється гігантська напівсфера з розпечених газів, кам'яного пилу, піску.
    Потім формується вогненна куля діаметром кілька десятків кілометрів, що спливає на висоту до 100 км. Температура в центрі кулі близько мільйона градусів, вона розширюється із надзвуковою швидкістю. Така вогненна буря у ТанаХу називається:
       "полум'я пожираючого вогню" (Іс.29:6), "нищівний (гарячий, палючий) вітер" (Пс.11:6; "Вихор вогняний", пер. [Л.37]), "сухий (пекучий, спекотний) вітер" (Єр.4:11, Авв. .3:5,  буквально,  "палаючий  вогонь"), "буря" (Ос.8:7) «потужний  (великий, страшний) вітер,– настільки сильний, що руйнуватиме (роздиратиме) гори й трощитиме скелі» (1Цар.19:11), "ГОСПОДНІЙ подих" (Іс.30:33),, "крила вітру" (Пс.18:11).
      Великий ураган від півночі, руйнуючи міста, скелі, пагорби, дерева, знищить все навколо епіцентру вибуху на сотні кілометрів, загинуть всі, хто не закопається в ґрунт. Все ж, чому Давид, Єремія, Авакум незнайоме явище називають гарячим, пекучим або спекотним вітром?
      Єдиним аналогом ударної гарячої хвилі в давню епоху служив хамсин (араб. "п'ятдесят"), він же, самум. Пекучий шквал з розпеченого повітря, пилу, піску (температура до 40 ºС і більше, вологість менше 10 %).
      Самум налітає раптово, в середньому раз на тиждень протягом 50 днів після весняного рівнодення. Упродовж 2-х годин хмари пилу та піску з пустель, від поривів вітру до 100 км/год, затьмарюють сонце, значно знижують видимість.
      На крилах хамсину «ГОСПОДЬ виявить Себе у величі потужного голосу і покаже важку Свою руку ("яка обрушиться в ударі" [Л.39]) в шаленому гніві  та пожираючому полум'ї, в супроводі бурі ...» (Ісаї, 30:30). Іншими словами, у супроводі сильного вітру з великою масою дуже гарячих частинок та газів, викликаних потужним термічним вибухом.              

19. Обурення  Творця

       Цікаво, у євр. мові для вираження таємничого поняття "гнів Бога" використовується зокрема слово "charon-af", по-російські "вибух"; корінь ж слова гнів, буквально означає "гаряче дихання".
        Контужені  обуренням  Його  знепритомніють,  порушиться   серцева   діяльність і дихання.  Термічний  вибух 
"потужною силою (зірве гілки дерев) повідтинає галузки", вигубить величне, звалить все високе, "вирубає (посіче) хащі лісові (гущавину) залізом" (Іс.10:33, 34).
     Дійсно, імпактна хвиля, що летить з надзвуковою швидкістю від півночі, обламає дерева, немов піскоструминним апаратом обдере кору з них, тому гілки стануть "білими" (Йоіл.1:7). Пісок і дрібні камені дряпають гілки, січуть гущавину, пробивають одяг як свинцевий дріб.
    Негативні фактори ударної хвилі виникнуть в атмосфері, земляній корі, морській воді. Виконається обіцянка Спостерігаючого за звуками світу про прийдешнє неботрясіння, великий землетрус, небувалий моретрус.  «Я ... потрясу (здригну) небеса й землю, море й суходіл» (Аггея, 2:6, б).
      Суцільний фронт розжареної речовини, від нього відразу спалахнуть рослини, моментально пожере все, що легко згорає, за ним догоряє інше. В точності з пророкуванням біблійних пророків.
      «Адже надходить День, що палає як (ніби розпечена) піч ...". "Перед ним (пожирає) нищівний вогонь, а за ним – (палає) палахкотливе  полум'я. Перед ним (його приходом) земля, як Едемський сад, а позаду його (після нього) – спустошена пустеля! І вже нікому не буде порятунку» (Мал.3:19 , Йоіл.2:3; у дужках, текст з [Л.37]).
    Надзвукова поверхня розриву, через тепловий вибух астероїда діаметром 10 км, миттєво зруйнує все навколо епіцентру; навіть каміння розсиплеться в порошкоподібну речовину, схожу на вапно. Початкові параметри ударної хвилі: температура приблизно 700 000 ºС, тиск кілька тисяч МПа, швидкість фронту понад 100 000 м/сек.; тривалість її дії близько однієї години.
       На відстані до 1 500 км від центру імпакту, "нікому не буде порятунку", не залишиться нічого живого. В області радіусом 5 000 км буде "спустошена пустеля", вціліють дрібні звірі в норах. Тільки на віддаленні понад 8 000 км від астроблеми залишаться живими великі тварини. Температура приземного шару тропосфери зросте до 400 ºС, земну кулю огорне густа темрява, що розривається відблисками пожеж.           

20. Пожежі      

        В дні молотьби і жнив ліси затріщать від полум'я, загудуть ніби кукіль, що спалюється у печі (Мт.13:38-42). З-за вогню, що впав зверху, зникнуть зелені покриви нашої планети, згідно з видінням, відкритим Іоанну, "і третина дерев згоріла, а  зелена трава вся згоріла" (Об'явлення, 8:7).
       Однак чому апостол стверджує, що вогонь винищить ВСЮ траву і лише третину дерев? Розгадка полягає у швидкому переміщенні ударної хвилі, істотним падінням її температури в міру віддалення від епіцентру, повсюдними зливами з градом.
       Ось чому пожежі, що промчалися, швидко знищать всі невеликі рослини, а 2/3 деревних порід, особливо без весняного листя, не встигнуть спалахнути або повністю згоріти. Тим не менш, в гарячих вихорах та штормах-бурях обуглиться частина суходолу, оскільки температура його поверхні зросте до 300 ºС і більше.
       Тому написано, "ріки перетворяться на смолу, а його земля – на сірку" (Ісаї, 34:9), "земля та діла, що на ній, згорять" (2Петра.3:10). Гори розтануть, потім згорять немов хмиз (Іс.64:1-3), покинуті мегалополіси спалить великий вогонь Господній (Об’явл.18:8, 18); виявляється на нього працювали їхні жителі. Палає і суходіл і небо (2Пет.3: 7, 12).
      Неймовірно, але факт! спалахне навіть вода, полум'я вразить Світовий океан через виходи назовні горючих газів. Їх підпалять атмосферні плюми та іскри дощів з продуктів імпактів, що викинуті вибухом і повернулися назад. Як написано у християнському творі початку II століття від Р.Х., відомому в ранній Церкві, він увійшов у т.зв. "Канон Мураторі".
       "І буде в день суду... води обернуться в палаючі вугілля, і все на землі горітиме, і море стане вогнем, і під небом буде полум'я жорстоке ..." (Об'явлення Петра, 5:1-5). Від високої температури стихій, риби спливуть черевом вгору, птахи засмажаться у повітрі, перетворяться у вугілля трупи тварин і людей. 
       Схоже одкровення, набагато раніше (у VIII столітті до Р.Х.), отримав старозаповітний пророк Амос.  «Владика ГОСПОДЬ викликав для суду вогонь (вогненний дощ), аби той пожер велику безодню (загорілася велика безодня, частина згоріла),- і той почав пожирати наділи (частину) землі»(Амоса, 7:4; у дужках, текст з [Л.37]).
       У зоні ураження, повільно текуча вода в річках стане гарячою, густою, чорною як смола – "ріки перетворяться на смолу" (Ісаї, 34:9), засипані золою, сажею, розмеленою пемзою, вулканічним попелом, мінеральним пилом. Всіх уцілілих мешканців охопить нестерпний жар, ніби в розпеченій печі (Мал.3:19), немов у палаючій топці крематорію.  

21. Що  посіяли,  то  пожнемо?

      Завзято сіємо бурі чвар, у відповідь отримаємо гіпергани феноменальної сили, понад 12 балів за шкалою Бофорта. Вони зламають ліси та міста, зруйнують пагорби і скелі, здують пісок та каміння, піднімуть величезні хвилі в морях. В повітрі мчать вирвані з корінням дерева, дахи будівель, уламки стін, каміння, пісок, пил; також трупи птахів, звірів, морських тварин, людей.    
     
       Швидкість вітру, від звичайних 100 ... 200 км/год на суходолі до немислимих 500 .. .800 км/год над морем (у гіперганах). Над Світовим океаном виникнуть континентальних масштабів мегациклони,- турбулентні маси атмосферного повітря і вологи що спірально обертаються (мал.5), висотою до 30 км, діаметром "ока" до 300 км.
       Причина виникнення унікальних гіперганів це утворення локальних зон з високою температурою води, що набагато перевищує критичну величину в 50 оС. Наприклад, в епіцентрах падіння астероїдів, над підводними вулканами, що прокинулися, над тектонічними розломами океанічного дна. У таких місцях вода закипить і буде гарячою протягом тривалого часу (кілька тижнів), дозволяючи існувати першому потужному вітру і сформуватись наступним. Або виникнуть тропічні і не тропічні циклони при температурі рідини менше 50 оС, але понад 26,8 оС.
       Злякається Земля, тремтить, завиє, схопиться за одяг свій, та важко вберегти його. Могутні вихори високо піднімуть трильйони тонн пилу, піску і каміння пустель; закружляють покриви планети, сильні бурі з тріском розірвуть покривала її, що горять.
    Асаф пророкує пожежі і руйнівний вітер майбутньої загадкової теофанії так. «Іде (гряде) наш Бог, Він не мовчатиме! Перед Ним палаючий вогонь (поїдає), а навколо Нього надзвичайно потужна (сильна, грізна) буря» (Псалми, 50:3).
     Давид вказує на небесні явища як причину жару, що пожирає, перераховуючи фактори ураження: вугілля (по-науковому, метеори), гарячі продукти імпактів, розпечені гази ударної хвилі. «На нечестивих, наче дощем, Він (проллє) пошле (палаюче вугілля) вогонь, сірку та нищівний (палючий) вітер ("Вихор вогняний" [Л.37]), - як частку  (з чаші) їхньої долі» (Псалми, 11:6; Іс.29:6, Єр.25: 32, Наум.1: 3).
       Палаюча гора, що впала з чаші-радіанта в море (Об’явл.8:8), створить пекучий вихор не тільки в епіцентрі вибуху. За твердженням Давида, повсюдно, через падіння палаючого вугілля, язиків вогню, іскор сірки. Також повернуться назад розпечені продукти імпактів, викинуті в тропосферу, стратосферу, навіть мезосферу потужними вибухами.
      Ніби після детонації неба, дощем падає "гаряче вугілля", підпалюючи звільнені метан, сірководень, інші горючі гази, що потрапили в повітря. У приземному шарі атмосфери багато що згорить у бурхливому полум'ї. «Адже надходить (прийде) День, що палає, як (розпечена) піч» (Малахії.3:19, а).
       Відбудеться сильна температурна інверсія, тобто, збільшення температури повітря з висотою замість існуючого нині зниження, виникне рефракція гомосфери. Зміниться характер заломлення світла через колосальні обсяги різних аерозолів, викинутих термічними вибухами, виверженнями та вибухами вулканів, гіперганами.    

22. Великий струс

      Гуркіт космічних тіл, що руйнуються в повітрі, вразить небозвід, від ударів астероїдів коливається гідросфера і літосфера. Здригнеться Земля від убивчих вибухів, захитається, почне ходити ходуном; загримить прокльонами, втратить рівновагу, нахилиться.
      Завиє від страху, застогне від зоряних ран, вчепиться в одежу свою, що рветься, тужиться і кричить як при родових схватках, ніби вивертаються нутрощі її. Через біль і сором глибоко схвилюється ображена (Ам.8:8). Вибухне від гніву приголомшене небо, захитаються обурені океани, розплескаються моря, трясуться гори, танцюють пагорби (Пс.46:2-9).
      Вириваються з корінням дерева (29:4-6), руйнуються хмарочоси, провалюються будинки, вулиці, міські квартали, немов хтонічний Тифон повертається під землею. Опустяться або піднімуться великі ділянки суходолу та океанічного дна, в т.ч. гори та острови, особливо в зонах субдукції та спредінгу. Річки повернуть назад, перевертаються озера, наче планета перекинулась .
   Змішаються один з одним стихії, що ревуть і б'ються: повітря, вода, вогонь, твердь. «Ось що говорить ГОСПОДЬ Саваот: Я ще раз,- а це станеться незабаром, - потрясу (сотрясу) небеса й землю, море й суходіл» (Агг.2:6; Єв.12:26, ​​Пс.77:17-19;  др. евр. слово "землетрус" позначає сильний шум або оглушливий рев [Л.27, стор. 495]).
   Автор Послання до Євреїв, коментуючи вірш Агг.2:6 про покарання від Господа, стверджує. "Слова "ще раз" показують, все створене буде знищено ..." (Євр.12:27, пер. [Л.33]). "Адже наш Бог – це нищівний ("що спалює все", пер. [Л.42]) вогонь" (вірш 29).
     Пусковим механізмом серії суперструсів послужить мегапоштовх через тепловий вибух від падіння величезного астероїда,- "наче велика гора, охоплена (що палає) вогнем" (Об’явлення, 8:8) і "зоря" (9:1). В атмосфері виникне вогненна куля, що перетворюється на дуже значну за розмірами грибоподібну хмару.
      Зіткнення величезного космічного тіла з нашою планетою, що обертається, приведуть до дисбалансу мас і суттєвих деформацій кори і верхньої мантії, великих зсувів, тектонічних зрушень. Інтенсивні вертикальні та горизонтальні переміщення мас в зонах субдукції літосферних плит, що плавають астеносферою, викличуть наслідки світових масштабів:
  1) по лінії океанічних хребтів і западин,- геологічні розломи літосфери довжиною тисячі кілометрів, точніше,  "зони розломів" , тобто, місця однотипних геофізичних деформацій;
      2) численні великі провали, глибокі ями, довгі широкі тріщини, великі гірські обвали, зсуви, сіли, що перегороджують шляхи річкам; не вціліє жодна споруда, всі прибережні міста сповзуть у моря;
    3) випаровування великих об'ємів морської води за рахунок теплоти гарячої магми (2 000 °С ... 2 500 °С), що заповнює зони розломів, які утворюються між океанічними плитами, що розходяться;
    4) серії повсюдних земле- та моретрусів, одночасно, активну експлозію вулканів та вибухи супервулканів, внаслідок звільнення колосальної енергії в момент зіткнення тектонічних платформ по конвергентних кордонах;
     5) невпізнанно зміниться структура, мега- і макрорельєф планети: гори знизяться, а долини піднімуться; одні ділянки суходолу стануть великими водоймищами, навпаки, деякі моря висохнуть, як це вже було в історії;
    6) стане іншою циркуляція вод Світового океану, зокрема, навколо Антарктиди, у Північному Льодовитому океані, тепла течія Гольфстрім змінить свої шляхи.        

23. Крах  цивілізації

      У місці імпакту виникне астроблема, з грецької, «Зоряна рана», велетенський ударний кратер, "кладезь безодні" в Об’явл.9:1, 2 ("прохід, що веде до прірви", пер. [Л.33]). Початковою глибиною до 30 км, діаметром від 100  до 200 км. Високо в атмосферу потраплять розпечені гази, пари води, дрібнодисперсний пил ("дим" у вірші 9:2).
       Нечувану сейсмічну катастрофу "в день палаючого гніву Його" пророкують старозавітні пророки. Ісая (Іс.13:13; 24:19, 20, 29:6), Йоіл (Йоіл.2:10, 3:16), Міхей (Міх.1:2-4), Єремія (Єр.4:24) ), Єзекіїль (Єз.38:19, 20; "під великим землетрусом, мабуть, маються на увазі космічні катаклізми " [Л.28, стор. 834]).
    
      Іоанн бачить пророцтва наві здійсненими, "стався великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть  люди   на  землі ("як  з'явилася  людина",  пер. [Л.36]):  такий  землетрус,  такий  (великий)  потужний!"(Об’явлення, 16:18-20; 6:12, 8:5, 11:13, 19; мал.6).
     Суходіл здіймається немов морська хвиля, що підганяється ураганом, схватки нашої породіллі, колиски людства, миттєво зруйнують все, що створювалося століттями на її поверхні.
     Глобальне потрясіння " змінить все обличчя планети " [Л.24], " жодна країна чи народ, жодне місто чи село не уникнуть його ", " вся поверхня землі почне рухатися, почне хвилюватися і тремтіти, панічний жах охопить тоді все живе" [Л.12, стор. 91, 93]; "тепер удар обрушиться на всі міста землі. Усі вони будуть зруйновані і перетворяться на руїни" [Л.36, стор. 659].
       Безперечно, зруйнуються ВСІ міста, вежі, старовинні замки, дороги, мости, віадуки, дамби, пірси, буни, греблі, шлюзи, інші гідроспоруди, газо- і нафтопроводи, атомні електростанції, в т.ч. ядерні реактори та сховища відпрацьованого палива, інше.
     За період Великої скорботи сейсмічні поштовхи повністю знищать техногенну цивілізацію. Багато хто загине (Мт.24:21, 22, Лк.21:11) провалившись під землю, подібно до того, як вона поглинула тих, що зневажали Господа в дні Виходу (Числ.16:23-33).
       Ісус Христос, повідомляючи учням про появу попереджувального знака Свого повернення каже, «й заголосять (заплачуть, заридають у розпачі) усі племена (народи) землі» (Матвія, 24:30; у дужках, текст з [Л.37]). Дивно, чому, побачивши знак пришестя, ВСІ люди плачуть, а не радіють?
     Відповідь на закономірне питання міститься у книзі нави Амоца. «Бо Господь, Бог Всемогутній, торкнеться землі, і земля розтане ("похитнеться" [Л.37]) і всі, хто живе на ній, заридають» (Амоса, 9:5; пер. [Л.33]).
      Заридають, бо суходіл «здибиться, як Ніл, потім опуститься, як річка єгипетська» (вірш 5), за прислів'ям, "журба та горе з ніг звалять, а біда землею привалить".

                                                         24. Мікросейсмічні  коливання 
  
       Відбудеться так, як передбачено (Ам.9:5), вся світобудова потрясеться, згідно з обіцянням Бога (Агг.2:6), потім суша почне вагатися (Пс.18:8, Єр.4:24), піднімаючись і опускаючись наче річкова хвиля.
     «Схвилюється вся вона як річка, і підніматиметься і опускатиметься як річка Єгипетська» (Амоса, 8:8, Синод. пер.; "у ст.8 є передбачення землетрусу: коливання грунту, які при цьому будуть, порівнюються з підйомом і спадом води в річці Ніл"). [Л.22, стор. 456]). Розлючена планета скине з себе мучителів своїх, струсить безбожних назустріч зорі (Іов.38:13).
      Гори і пагорби сплющаться як глина під печаткою (ст.14), обрушаться навіть єгипетські піраміди, так як прийшов День Господа. "Він ступає,- і трясеться земля" (Авв.3:6, а). «Перед Ним тремтять гори, і тануть узгір’я (підгірки, пагорби).  Від  Його  присутності (перед обличчям Його)  хитається (здіймається, трясеться, коливається)  земля  та
Всесвіт,- у страху всі його мешканці» (Наум. 1:5; Ам.9:5).
       Внаслідок серії хвилеподібних макросейсмічних коливань океанічної та континентальної кори (з висотою хвилі до 10 метрів), у вигляді пружних деформацій земної кулі, що стрімко обгинають її менш ніж за 1 годину, відбудеться наступне:
       1) всі острови, гори та міста біля узбережжя рушать з місць своїх у серця морів (Об'явл.6:14, 16:20, 18:21; Пс.46:3), великі ділянки суходолу поринуть у бурхливі води;
    2) обваляться овдовілі мегалополіси (Об'явл.16:19, "міста народів", пер. [Л.39]), за їх загибеллю здалеку спостерігають городяни (18:9-10);
        3) знизяться гори і пагорби, піднесуться долини та яри (Іс.40:4, 24:20);
    4) раптово з тріском розкриються широкі провали, в ями та глибокі довгі тріщини впадуть жителі (24:18), їхні будинки і автомобілі, мости, дерева;
       5) розкриються могили, з трун випадуть кістки (Єр.8 1);
      6) гори тріскаються, скелі руйнуються, зіштовхуючись одна з одною і розсипаючись (Наум.1:6), вони плавляться немов віск (Пс.96:5, Авв.3:6);
      7) прокинуться сотні вулканів (Пс.104:32, Іс.64:1-3) від великого струсу та зіткнень літосферних плит, викидаючи в атмосферу попіл, пар, пил, отруйні гази на висоту 10 ... 30 км;
   8) зашумить (зареве), обуриться (розбушується) море (Лк.21:25, Іс.5:30), на сушу обрушаться гігантські хвилі, потонуть спорожнілі міста (Об.18: 21);
      9) рівнинні річки потечуть назад, пересунуться їх русла, перекинуться озера, затремтять і зблизяться "краї (кінці) землі" (Ис.41:5, ), світ зійдеться клином, кардинально зміниться рельєф територій.
    Все-таки, чому написано "краї землі затремтіли і, наближуючись, зійшлись"? (вірш 5, б). Ймовірно, в есхатологічному  баченні  пророк   спостерігав  ефект  "підняття   (нахилення)  горизонту",  зумовлений   позитивною
рефракцією та сильною температурною інверсією в атмосфері.
     Іншими словами, видимий геодезичний обрій піднявся розширився, його географічна дальність збільшилася настільки, що наблизилися місцевості, що зазвичай приховуються кривизною земної кулі. Дальність видимості стала "нескінченною", образно кажучи, краї землі "наближуючись, зійшлись" (Іс.41:5; у Масоретському тексті, "наблизилися вони і прийшли").
  Слідом за руйнівними повсюдними сейсмічними потрясіннями, найбільшу небезпеку становить затоплення суходолу морської водою протягом 5 місяців. Стільки, скільки триватиме активна вулканічна діяльність (Об’явл.9:1-3, 10).

25. Чому  горе,  коли  вирує  море?

      Від родових схваток Землі: глибоководних потрясінь, вивержень підводних вулканів і макросейсмів, тектонічних деформацій океанічного дна, континентальних надводних і підводних зсувів, різкого зсуву льодовиків, падінь астероїдів в гідросферу, локальних тривалих коливань рівня океанів, на суходолі з ревом ринуть гравітаційні хвилі(т.зв. "космогенні цунамі").
       Планета розхлюпає океани і моря, оголяться фундаментальні частини тіла її; шлейфи цунамі обгорнуть узбережжя, вщент розбиваючи їх, з прірви приллють солоні сльози. За образним виразом, "ринулися води (Води відступили від суші, пер. [Л.33]); безодня дала голос (заревіла) свій, високо підняла руки свої (Авв.3:10, "підняла свої хвилі вгору", пер. [Л.39]).
      Біля узбережжя морські вали піднімуться на висоту гір (Пс.104:6-8), так високо, ніби небо занурилося в Світовий океан. Про майбутній струс попереджає Зехарйа (Зах.10:9-11; у Масоретському тексті, «І пройде Він … і здибить у морі хвилі»).
       Перед появою цунамі вода далеко відступить від суходолу, відбудуться сильні відливи, через попадання берега у западину між верхівками 2-х сусідніх хвиль, віддалених одна від одної на 100 ... 300 км, оголиться дно (2Цар.22:16).
     Далі зі швидкістю від 500 до 1000 км/год на острови та узбережжя континентів ринуть водяні вали небаченої висоти, вони "підносяться до неба й знову опускаються у безодню (Псалми, 107:26; 46:3, 4).
      У відкритому морі, поза епіцентром, цунамі невисокі, але при виході на шельф хвиля стискається через гальмування її фронту (завширшки 150 ... 300 км і більше). Швидкість фронту падає приблизно до 100 км/год, яке висота зростає "до неба".
      Потім ревуча стихія, змітаючи все на своєму шляху, розіллється по обличчю суші; вириваючи дерева, на десятки кілометрів перекидаючи ератичні валуни, змиваючи піски островів, родючий ґрунт материків, руїни портових міст.
       На сотні і тисячі кілометрів безодня проникне вглиб континентів, викидаючи на суходіл мешканців Світового океану: риб, молюсків, тюленів, моржів, китів, кашалотів, акул, інших тварин. Заливаючи території багатьох країн, великими вирами розмиваючи грунт. Як кажуть, "завжди чекай на біди, перебуваючи біля морської води".
      Ось чому Ісус пропонує бігти в гори (Мт.24:16-18), бо злісне "море зашумить (зареве) і обуриться (розбушується)" (Лк.21:25, Синод. пер.), затопивши Юдею, Самарію, Галілею. Його пораду врахують жителі багатьох країн, все-таки, за оцінками фахівців, від величезних хвиль загине до 20% населення світу. Уцілілі стогнатимуть на горах і плакатимуть на пагорбах (Єр.3:21-23, Єз.7:16, Іс.2:21).                         

26. Причини  гравітаційних  хвиль

       Фізичними підставами обурення моря, його надвисоких водяних валів, послужать падіння астероїдів (Об.8:8, 9, мал.7) і спровоковані ними ефекти титанічного розмаху: підводні землетруси, виверження вулканів, масштабні зсуви, деформації океанічного дна океанів і т.ін.
       Цунами виникатимуть в океанах, морях, інших великих водоймах протягом не менше п'яти місяців (Бут.7:24). Потім ще 7 місяців знадобиться, щоб морська вода залишила суходіл (8:3-6, 13, 14), розтинаючи його бурхливими потоками (Авв.3:9, б), залишаючи за собою глибокі довгі каньйони, широкі промоїни, западини, бруд.   
     
       Згідно з комп'ютерним моделюванням, зіткнення із Землею астероїда діаметром 1 км призведе до заплеску води на висоту до 4 000 метрів. У відкритому морі одна за одною розійдуться 20 ... 40-метрові хвилі, на прилеглі узбережжя обрушаться цунамі заввишки до 1 000 метрів [Л.29].
      Деякі дослідники Біблії припускають, гора, що палає вогнем, впаде в Середземне море [Л.12, стор 106; Л.19, стор. 115]; ні, набагато далі, на лід Північного Льодовитого океану.
       У місці падіння планетоподібного тіла діаметром 2 км, цунамі, урагани, землетруси, повені охоплять область до 2 000 км, зона ж повної руйнації становитиме приблизно 500 км. На території розміром близько 800 х 800 км вирує вітер зі швидкістю до 500 км/год, область суцільних пожеж становитиме приблизно 200 км.
      Серії гігантських хвиль, спричинені первинним та вторинними наслідками падіння в Атлантичний океан астероїда діаметром 5 км, накриють майже весь європейський материк. Ще катастрофічніші руйнації очікуються при зіткненні із Землею астероїда еквівалентним діаметром 15 км.
      Утворюється кратер початковою глибиною до 30 км, розміром близько 200 х 200 км, з киплячою лавою на дні. В атмосферу буде викинуто до 70 трильйонів тонн речовин, їх більшість знову впаде на поверхню суші або гідросфери.
     Енергія, що виділиться при термічному вибуху, близько 3х1024 джоулів, в десять мільйонів разів перевищить енергію термоядерної 100 мегатонної бомби ([Л.30], точніше 58,6 Мт ТНТ, т.зв. "цар бомба"). Вибух астероїда масою 5 трильйонів тонн викличе руйнівні телецунамі та землетруси неймовірної сили, а балістична енергія викиду розплавлених порід зумовить повсюдне горіння всього, що може горіти майже на всіх континентах.
      Температура атмосфери підвищиться на сотні градусів, але потім настане т.зв. "астероїдна зима" зі сніжними бурями. На думку вчених, зіткнення з астероїдом діаметром 30 км, за деякими оцінками 60 км, призведе до знищення всіх високоорганізованих форм життя.

    27. Велика скорбота

       Отже покарання роду, що морально деградував, відпавши від Бога, і загруз у злі та проливає кров, невідворотно настає. Чому ж зруйнується сучасна технологічна цивілізація?
     Традиційна думка, країни знищать одна одну у пожежі тотальної термоядерної війни. Ні. Творець не допустить самознищення творіння, Сам судитиме світ за правдою (Пс.9:9, 96:13), засудить безбожних за справедливістю (Об’явл.14:7, 20:12-15).
      Той, Хто змушує падати гарячі знаряддя гніву Свого, вразить народи блискавками, голосом, громом; кам'яним градом, вогнем, сіркою; великим шумом, небо-і землетрусами, бурею та вихором; полум'ям всепожираючого вогню, нестерпною спекою, пітьмою; повінню, прахом зверху (Іс.29:6, 30:30, Єз.38:22, Об.16:8-10, 18-21, Втор.28:24).
       Третя світова війна блідне в порівнянні з неймовірним хаосом каскаду природних катаклізмів, що створює небачений ефект синергії. Чорним лебедем налетить «велике горе (скорбота), якого не було від початку світу" (Матвія, 24:21, б), «настане час скрути (тяжкий, час лих),- такої скрути, якої ще ніколи не було (не знав жоден народ) відколи,  існують люди (з'явилися народи)» (Дан.12:1).    
      Внаслідок стихійних лих кумулятивного характеру сильно постраждає біосфера. Загинуть великі ссавці, зникнуть багато видів тварин, риб, мешканців морів, птахів, комах, інших створінь; багато людей знищиться (Мк.13:20, Соф.1:2, 3, Об.6:8, 8:9-11, 9:18, 11:13, Іс.1:9, 24:6).
       Хто спробує зберегти життя, той втратить його, а хто втратить життя заради Христа, той отримає його (Ів.11:25). При великому ураженні, коли вибухне небо, вийдуть з берегів океани і моря, застогне залита кров'ю Земля, суходіл уподібниться гумну після молотьби, нехай не говорить нарікаючий, «сліпий випадок причина цього», але "Нехай би вона нарікала на власні гріхи" (Плач.3:39).
      Творець всесвіту поширив космос, дав закон усьому його війську (Іс.45:12), розгорнув царство Гога (Єз.38:3, 4) і не скасує Свого рішення (14:13-20). Небесний Воїн звертається до нас, які живуть останніми днями.  
      «Адже, коли Я кликав їх,- вони не відповідали (ніхто не відповів), Я говорив, - але вони не слухали, й чинили те, що є злом (справи ненависні) у Моїх очах" (Ісаї, 66:4, б). Понад те, "вони задовольняються своїми гидотами» (ст.3; "люблять гидоти свої", пер. [Л.37]).
       "Люди, які відкидають Божий заклик до покаяння і не бажають ходити Його шляхами, пізнають гнів Господа" [Л.40, с.946]. Настане відплата. «Так і Я вживу їх спокушання (у Масорі "виберу ганьбить їх") і наведу ("обреку їх на муки" [Л.37]) на них жахливе ("чого вони найбільше бояться" [Л.33]) для них» (ст.4, а; Синод. пер.).      

28. Останні  сторінки  світової  історії

        Обрушаться гори (Об.16:20, Єз.38:20, Міх.1:4), прокинуться вулкани (Пс.103:32), попливуть голі острови (Об’явл.6:14, 16:20, Іс.40:15, 41:5); покинуті жителями міста-примари зруйнує великий землетрус (Об’явл.11:13, 16:19, Єр.4:26, Іс.17:9, 25:2), не залишиться каменя на камені.
       Руїни заллє морська вода, засипле порох із неба, попіл, пил (Втор.28:24). Груди руїн заростуть травою, бур'янами, чагарниками, лісом (Мих.3: 12). У залишках зруйнованих будов поселяться дикі тварини та птиці (Іс.34: 11-15, Єр. 9: 11), нагромадження битої цегли засіються попелом і сіллю (Втор.29: 23).
      Наразі Земля забруднена шкідливими викидами газів, отруєна хімікатами, залита токсичними промисловими відходами, закидана нечистотами, засипана горами сміття. Тому в День Господній перетвориться на величезну клоаку, стане отруєним звалищем, нагромадженням утильсировини.
      Морська вода, що залила на рік території багатьох країн, навіть цілі континенти, частково повернеться в океани та моря. Потужними вирами і потоками несе дерева, сміття, ґрунт, пісок, каміння, глибоко розсікає землю (Авв.3:8, 9; Ам.9:6), "як бурхлива річка" (Іс.59:19, пер. [Л .39]), що риє яри і каньйони. Вода схлине, але залишаться внутрішні моря, гіркі озера, солоні болота.
     "Останні сторінки світової історії будуть найжахливішими і похмурішими, яких людство раніше не переживало" [Л.36, стор. 785]. Зодягнена в жалобу Земля, з перекошеним від горя обличчям, позбудеться всього прекрасного через безтурботність, жорстокість, жадібність мешканців її. Які тепер у роки Великої скорботи помирають від травм, голоду, холоду, хвороб, насильства; вцілілий нещасніший за небіжчика..    
       Деякі богослови припускають, що планети почнуть безладно носитися в просторі і всесвіт розвалиться [Л.20, 21, 31]. Ні, тут сильне перебільшення, проте руйнування набудуть планетарного розмаху. Бо "зрушиться ("рушить" [Л.39]) зі свого місця земля" (Ісаї, 13:13; Йов.9:5, 6).
       Унизиться все високе (Іс.2:12), підвищиться низьке, гірські ланцюги стануть рівнинами, вирівняється шлях Христа, з'явиться слава Його. «Чути голос волаючого (роздається) у пустелі: Приготуйте ГОСПОДЕВІ дорогу,- рівняйте (прямими зробіть) в степу стежку (шлях, дорогу) нашому Богові!
    Кожна долина (всякий дол) нехай підніметься (наповниться), а кожна гора та пагорб – понизяться (опустяться); кривизна нехай вирівняється, а вибоїстий (горбистий, нерівний) шлях  стане  (гладким) рівниною;
     І з'явиться (відкриється) слава ГОСПОДНЯ,- кожне творіння побачить її, бо так провістили ГОСПОДНІ уста». Кожен побачить те, що ніколи не бачила жодна людина.

                                                                                  ЛИТЕРАТУРА

1. Стівен Полас. Нострадамус 1999. Хто виживе? – Київ: Софія, 1997. – 256 с.
2. Йоахім Лангхаммер. Що буде з цим світом? - Бад Залцуфлен: Євангельська місія, 1995.-156 с.
3. Рене Паш. Друге пришестя Ісуса Христа. - Gummersbach: Місія Фріденсботе, 1995.-287 с.
4. Мартін Ллойд-Джонс. Церква і останні часи. – Харків: Видавництво Ткаченко Д.Ф., 2001. – 208 с.
5. Еріх Зауер. Тріумф розп'ятого. – Київ: Союз ЄХБ, 1991. – 220 с.
 6. Куйвенховен Е. День Господній.- Спб.: Мірт, 2006.- 220 с.
7. Леон Дж. Вуд. Біблія та події майбутнього. Огляд подій останніх днів. - СПб: Біблія для всіх, 2006. - 213 с.
8. Рей Стедмен. Останнє слово Бога. Осягаючи Одкровення. - Новосибірськ: Посох, 2004. - 416 с.
9. Хендріксен В. Переможці силою Христа. - Мінськ: Заповіт Христа, 2004. - 224 с.
10. Павло Рогозін. Таємниці Апокаліпсису. - Корнталь: Світло на Сході, 2003. - 432.
11. Фріц Грюнцвейг. Одкровення Іоанна. - Hanssler - Verlag, 1992. - 597 с.
12. Проп. Іван Барчук. Пояснення на книгу Об'явлення.- Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
13. Вільям Барклі. Тлумачення Одкровення Іоанна. - Всесвітній Союз Баптистів, 1986. - 439 с.
14. Майкл Вілкок. Одкровення Іоанна Богослова. - Спб: Мірт, 2000. - 219 с.
15. Музичко І.В. Світло Одкровення. - Торонто, 1995. - 224 с.
16. Біллі Грем. Чотири вершники Апокаліпсису. - М.: Паломник, 1992. - 267 с.
17. Канатуш В.Я. Таємниці Апокаліпсису. - Мінськ: Пробудження, 1993. - 168 с.
18. Олександр Мень. Читаючи Апокаліпсис. - М.: Фонд ім. А. Меня, 2000. - 264 с.
19. Кастер С. Від Патмосу до Раю. Тлумачення книги Одкровення. - Greenvill, BJU Press, 2006. - 255 с.
20. Клеон Л. Роджерс – мол., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Заповіту. - М.: Біблія для всіх, 2001. - 1008 с.
21. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Новий Заповіт. - Bielefeld, CLV, 2000. - 1465 с.
22. Тлумачення Старозаповітних Книг. Від Книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське Місіонерське Видавництво, 1996. - 602 с.
23. Стерн Д. Коментар до Єврейського Нового Заповіту. - М.: НП "Сілоам", 2004. - 1156 с.
24. Тлумачення Новозавітних послань та Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. - Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. - 598 с.
25. Звєрєва С.В. У світі сонячного світла. -Ленінград: Гідрометеоздат, 1988.
26. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 1. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 672 с.
27. Великий біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1503 с.
28. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт.- СПб.: Мірт, 2003. - 984с.
29. Астроблемы.
30. Фурман В. Фізика імпактних взаємодій космічних тіл із оболонками Землі.
31. Джон Ф. Мак-Артур, мл. Тлумачення книг Нового Заповіту. Євангеліє від Матвія, 24-28. - Мінськ: Слов'янське Євангельське Товариство, 2008. - 410 с.
32. Хедінг Д. Від часу у вічність. Книга Об'явлення.– Рівне: Живе слово, 2008. – 328 с.
33. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів.-М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
34. Міфи народів світу. Енциклопедія Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.
35. Зіменс Д. Кризи, катастрофи та Біблія. Що говорить Біблія про майбутнє нашого світу? - Meinerzhagen: Missionswerk Friedensbote, 2010. - 131с.
36. Дудник А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. - Харцизьк: Світло, 2012. - 975 с.
37. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
38. Словник біблійних образів. - СПб.: Біблія для всіх, 2016, 1423 с.
39. Біблія. Новий переклад на російську мову. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.
40. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Заповіт.- Bielefeld, CLV, 2009.- 1142с.
41. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.
42. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М: Вид-во ББІ, 2015. - 1856 с.
43. Стаття "Ознака та знамення другого пришестя Ісуса Христа".



              
 
      
         
      
     
 
      
          

Надрукувати

День Господень