«Ісая виголошує про Ізраїль: Хоч буде кількість
синів Ізраїля, як піску в морі, але спасеться
останок!» (Римлян, 9:27)
«Того дня ГОСПОДНІЙ Пагінчик стане красою
та оздобою, а плід землі – величчю і красою
для тих, хто вцілів у Ізраїлі" (Ісаї, 4:2)
1. Вступ
Яка доля чекає на ізраїльтян? Після катастрофічних перипетій Дня Господа [Л.1], Суду над світом [Л.4], Великої скорботи [Л.2], теофанії [Л.3], перемоги в Армагедонській військовій кампанії [Л.5], пришестя Спасителя [Л.6].
У багатьох старозавітних наві можна знайти відповіді на поставлене запитання, але найдокладніші передбачення неминучої долі ам Йісраель містяться в Книзі пророка Ісаї.
Композиція віршів 2:1-4, 4:1-6, 61:5-8. 1. Введення, з написом про джерело інформації (2:1).
Композиція віршів 2:1-4, 4:1-6, 61:5-8. 1. Введення, з написом про джерело інформації (2:1).
2. Виклад головної теми – майбутнє одноплемінників:
а) видіння поклоніння (2:2, 3);
б) встановлення миру та благополуччя (2:4, 4:1-4);
в) пришестя Адоная (4:5, 6);
г) втіха (61:5-7).
3. Висновок, з обіцянкою вічного заповіту (61:8).
Головна тема. Доля Єрусалиму й уцілілих євреїв.
Мета написання. Сповістити майбутні покоління співвітчизників про видатну роль Медінат Йісраель серед усіх країн, які живуть у злагоді та мирі, поклоняючись одному Богу.
Зміст. Пророкові відкрилося видіння (2:1) останніх днів (вірш 2), коли багато народів прийдуть на поклоніння Господу (вірш 3). Йерушалаїм стане законодавчою столицею світу, більше не буде війн (вірш 4), але залишиться мало чоловіків (4:1).
Довгоочікувані слава і честь зійдуть на залишок мешканців Сіону, їх назвуть "святими" (4:3). Бог очистить їх духом суду та вогню (вірш 4), Він перебуває у Храмі (вірші 5, 6). Чужинці служать робітниками в Юдеї (61:5), а ізраїльтяни – священиками (вірш 6), удвічі благословенними Господом (вірш 7), бо вступлять у завіт із Ним (вірш 8).
Проблеми тлумачення. Пророцтва мають алегоричний або буквальний характер; вони не справдилися, виповнились частково чи повністю.
Головна тема. Доля Єрусалиму й уцілілих євреїв.
Мета написання. Сповістити майбутні покоління співвітчизників про видатну роль Медінат Йісраель серед усіх країн, які живуть у злагоді та мирі, поклоняючись одному Богу.
Зміст. Пророкові відкрилося видіння (2:1) останніх днів (вірш 2), коли багато народів прийдуть на поклоніння Господу (вірш 3). Йерушалаїм стане законодавчою столицею світу, більше не буде війн (вірш 4), але залишиться мало чоловіків (4:1).
Довгоочікувані слава і честь зійдуть на залишок мешканців Сіону, їх назвуть "святими" (4:3). Бог очистить їх духом суду та вогню (вірш 4), Він перебуває у Храмі (вірші 5, 6). Чужинці служать робітниками в Юдеї (61:5), а ізраїльтяни – священиками (вірш 6), удвічі благословенними Господом (вірш 7), бо вступлять у завіт із Ним (вірш 8).
Проблеми тлумачення. Пророцтва мають алегоричний або буквальний характер; вони не справдилися, виповнились частково чи повністю.
2. Видіння майбутнього (2:1, 2)
Безсумнівно, слухачів пророка цікавила доля своїх співвітчизників, як події найближчого майбутнього, так віддалені есхатологічні. Останнім, він присвятив чимало текстів [Л.1-6], завершуючи їх декількома ясними грунтовними передбаченнями (2:1-4, 4:1-6, 61:5-8). Вони починаються так.
«Слово, що прийшло у видінні Ісаї, синові Амоса, про Юду та Єрусалим» (2:1).
Зазначимо, у надписі міститься вказівка на джерело інформації, котре викликає довіру. "На сучасну мову ми, можливо, здатні перекласти цей вірш так: " Божественна істина, що була відкрита пророку ... " [Л.8]. Яка саме божественна істина відкрилася йому?
«Слово, що прийшло у видінні Ісаї, синові Амоса, про Юду та Єрусалим» (2:1).
Зазначимо, у надписі міститься вказівка на джерело інформації, котре викликає довіру. "На сучасну мову ми, можливо, здатні перекласти цей вірш так: " Божественна істина, що була відкрита пророку ... " [Л.8]. Яка саме божественна істина відкрилася йому?
«В останні дні гора ("на якій стоїть Храм", пер. [Л.24]) Господнього дому стане найвищою серед гір; піднесеться вона над пагорбами, і вирушать до неї всі народи» (2:2, пер. [Л.21]).
Вираз "останні дні", у більш точному перекладі, означає "кінець часів" [Л.10, стор. 16]. В даному випадку, тут НЕ епоха, "що включає період царювання Єзекії ...", полон або перше пришестя Христа, згідно з припущеннями авторів [Л.14]. І навіть не День Господа, Велика скорбота, теофанія; їх зміст розглянутий в роботах [Л.1-3].
НІ. "У писаннях єврейських пророків так називалася епоха Месії ... у християнському богослов'ї несе назву Тисячолітнього царства Христа" [Л.10, стор. 16, 17; Л.14, стор. 1046]. "Син Амосов бачить не лише нинішній хаос. Він бачить і майбутнє царство Месії" [Л.27, стор. 901].
НІ. "У писаннях єврейських пророків так називалася епоха Месії ... у християнському богослов'ї несе назву Тисячолітнього царства Христа" [Л.10, стор. 16, 17; Л.14, стор. 1046]. "Син Амосов бачить не лише нинішній хаос. Він бачить і майбутнє царство Месії" [Л.27, стор. 901].
В останні дні на височині Морія побудується й освятиться Бейт а-Мікдаш [Л.11], потім, шехіна увійде в нього, сяйво наповнить його (Єз.43:1-5). "Слава цього останнього Храму буде більшою, ніж попереднього!", стверджує Хаггай (Агг.2:9, а; [Л.12]), тому прочани масово прямують до Храмової гори, "вирушать до неї всі народи" (Ісаї, 2:2, а, пер. [Л.21]; мал.1).
Але чому Морія "стане найвищою серед гір; піднесеться вона над пагорбами"? (вірш 2, б). Насправді, "вона з усіх боків оточена кільцем пагорбів (включаючи Олійну гору), які значно вищі за неї" [Л.8, стор. 23].
Висота трьох вершин Олійної гряди – від 814 до 826 метрів над рівнем моря, а храмового пагорба лише 774 м, тобто, на 40 ... 50 метрів нижче. Тоді як можна пояснити дивовижне пророцтво 2:2, яке НЕ збігається з реальним становищем. Невже помилкою тайновидця?
3. Піднесення святого місця (2:2, 3)
Автори коментарів [Л.13] пояснюють суперечливе видіння вірша 2 в такий спосіб. "Особливості рельєфу використовуються в цьому пророцтві, щоб підкреслити майбутнє політичне піднесення Єрусалиму" (стор. 674), "це метафора Божого правління" [Л.10, стор. 17].
Приблизно так мислять інші коментатори [Л.8, 10, 14-17, 25]. Однак вказане трактування носить поверхневий характер, надаючи тексту 2:2 виключно метафоричну семантику. Тут довільна алегорія екзегетів, вона спотворює буквальний зміст, що добре видно із ще одного перекладу.
«Храм Господній на горі. В останні дні та гора стане найвищою з усіх гір, вона буде височіти над усіма пагорбами, і всі народи підуть до тієї гори» (2:2, пер. [Л.19]).
Йешайа і Міха [Л.20] провидять одну й ту ж реальну картину Єрусалима, після великого струсу, коли "земля зрушить з місця свого" (Ісаї, 13:13, Синод. пер.; 24:17-20, Мих.1:3, 4). Внаслідок чого місто розпадеться на 3-и частини, не стане гір (Об'явл. 16:18-20), Оливна гряда розколеться навпіл (Зах.14:4), горбиста Іудея перетвориться на рівнину (ст.10, а).
Тому столиця "високо підноситиметься на своєму місці" (вірш 10, б). Серед розтанутих скель й опалих пагорбів (Мих.1:4, Авв.3:6), піднятих долин та знизившихся височин (Іс.40:4), найвищою в окрузі виявиться храмова гора. Ось чому Морія "стане найвищою з усіх гір, вона буде височіти над усіма пагорбами" (2:2).
«Прийдуть численні народи (безліч племен) і скажуть (один одному): Ходіть, зійдемо на ГОСПОДНЮ гору, до Дому (у Храм) Бога Якова, а Він покаже нам Свої дороги, і ми ходитимо Його стежками! Адже з Сіону вийде Закон, і слово ГОСПОДНЄ – з Єрусалима» (2:3; у дужках текст з [Л.9]).
Приблизно так мислять інші коментатори [Л.8, 10, 14-17, 25]. Однак вказане трактування носить поверхневий характер, надаючи тексту 2:2 виключно метафоричну семантику. Тут довільна алегорія екзегетів, вона спотворює буквальний зміст, що добре видно із ще одного перекладу.
«Храм Господній на горі. В останні дні та гора стане найвищою з усіх гір, вона буде височіти над усіма пагорбами, і всі народи підуть до тієї гори» (2:2, пер. [Л.19]).
Йешайа і Міха [Л.20] провидять одну й ту ж реальну картину Єрусалима, після великого струсу, коли "земля зрушить з місця свого" (Ісаї, 13:13, Синод. пер.; 24:17-20, Мих.1:3, 4). Внаслідок чого місто розпадеться на 3-и частини, не стане гір (Об'явл. 16:18-20), Оливна гряда розколеться навпіл (Зах.14:4), горбиста Іудея перетвориться на рівнину (ст.10, а).
Тому столиця "високо підноситиметься на своєму місці" (вірш 10, б). Серед розтанутих скель й опалих пагорбів (Мих.1:4, Авв.3:6), піднятих долин та знизившихся височин (Іс.40:4), найвищою в окрузі виявиться храмова гора. Ось чому Морія "стане найвищою з усіх гір, вона буде височіти над усіма пагорбами" (2:2).
«Прийдуть численні народи (безліч племен) і скажуть (один одному): Ходіть, зійдемо на ГОСПОДНЮ гору, до Дому (у Храм) Бога Якова, а Він покаже нам Свої дороги, і ми ходитимо Його стежками! Адже з Сіону вийде Закон, і слово ГОСПОДНЄ – з Єрусалима» (2:3; у дужках текст з [Л.9]).
Безліч племен, у т.ч. воювавших проти Ізраїлю, приймуть рішення піти до святого місця, прийти в Храм, принести надбання, вклонитися Благословляючому (2:3, Зах.14:16). «Твої брами будуть постійно відкриті,– не замикатимуться ні вдень, ні вночі,– щоб можна було приносити до тебе скарби народів у супроводі їхніх царів» (Ісаї, 60:11).
Прочани йдуть навчитися шляхам Спасителя, жити за Його волею, виконуючи закони, устави, заповіді Його, слухняно дотримуватися їх. Тому що з Єрусалиму надходять повчання, слова Іеhошуа ха Машіах вирушать з Бейт Адонай (2:3, в). Те саме, від імені Його, наві повторює пізніше, у розділі 51.
"Адже від Мене вийде Закон, і Моє правосуддя стане світлом (для) народів" (51:4-6, "Мої рішення будуть світлом, яке покаже людям, як жити правильно", пер. [Л.19]). Нарешті виповниться обітниця. «Настане час, коли цар ("Цар", пер. [Л.21]) правитиме в праведності, і можновладці судитимуть справедливо» (32:1-4).
Прочани йдуть навчитися шляхам Спасителя, жити за Його волею, виконуючи закони, устави, заповіді Його, слухняно дотримуватися їх. Тому що з Єрусалиму надходять повчання, слова Іеhошуа ха Машіах вирушать з Бейт Адонай (2:3, в). Те саме, від імені Його, наві повторює пізніше, у розділі 51.
"Адже від Мене вийде Закон, і Моє правосуддя стане світлом (для) народів" (51:4-6, "Мої рішення будуть світлом, яке покаже людям, як жити правильно", пер. [Л.19]). Нарешті виповниться обітниця. «Настане час, коли цар ("Цар", пер. [Л.21]) правитиме в праведності, і можновладці судитимуть справедливо» (32:1-4).
4. Довгоочікуваний мир (2:4)
У чому полягає справедливе правління Царя (32:1)? повчання тих, хто прийшов до Бейт Елохім (2:3); які Його рішення вийдуть із Йерушалаїма? Тайновидець дає конкретні відповіді на ці запитання.
«Він судитиме народи і буде розсуджувати численні племена (розбере Він суперечки). Вони перекують свої мечі на плуги, а списи свої – на серпи (садові ножі); більше не підніматиме народ проти народу меча, і (не стануть надалі вивчати ремесло війни) не вчитимуться більше воювати» (2:4, у дужках текст з [Л.9]).
«Він судитиме народи і буде розсуджувати численні племена (розбере Він суперечки). Вони перекують свої мечі на плуги, а списи свої – на серпи (садові ножі); більше не підніматиме народ проти народу меча, і (не стануть надалі вивчати ремесло війни) не вчитимуться більше воювати» (2:4, у дужках текст з [Л.9]).
"Месія буде законодавцем і суддею Ізраїлю ... Він буде верховним суддею по всій землі" [Л.26, стор. 374], адже "Господь, Бог всіх людей" (Єремії, 32:27, пер. [Л.21]). Наві пророкує. «Справи бідних розсудить він ("Він", пер. [Л.19. 21]) чесно, позови знедолених на цій землі вирішить справедливо» (Ісаї, 11:4, пер. [Л.9]).
Чи означають тексти 2:4 і 11:4, що Бог буде розбирати суперечки в особистому спілкуванні? НІ. Навіть Мойсей сам не судив усіх справ, за порадою Йофора (Вих.18:21-26, мал.2). На жаль, Ісая не вказав, яким чином "з Сіону вийде Закон, і слово ГОСПОДНЄ – з Єрусалима" (2:3, г).
Очевидно, рішення Першосвященика Ісуса Христа з великих суперечок та принципових позовів урочисто оголошуватиме головний священик, який очолює денні та вечірні зміни богослужінь у Храмі; він обраний Викупителем, щоб говорив з Ним у свята святих, як Моше (Числ.7:89).
Малі справи вирішують обрані громадами виживання судді, згідно з обіцянкою. "Я знову поверну твоїх суддів, як було раніше,– твоїх радників, як напочатку ..." (1:26). Суддів здібних, богобоязливих, справедливих, непідкупних (Вих.18:21-26), які захищають права бідних та жебраків (Пр.31:9). Вони відкривають паломникам значення слів Адоная і Його заповідей, спочатку, навчившись від Нього (Іс.54:13).
Таким чином, вся планета "буде сповнена пізнання ГОСПОДА, як вода наповнює море" (11:9, "знання про Господа наповнить землю", пер. [Л.9]). Він збере ам Йісраель від усіх кінців, прославить його, зробить Корінь Єссея "знаменом для народів" (вірші 10-12).
"Це бачення нового світу, що відрізняється справедливістю, праведністю та миром, яким править ідеальний Цар, Месія, Син Давидів ..." [Л.8, стор. 114]. Керує Отрок Божий, проголошуючи справедливий суд (42:1), як написано. "Своєю рукою Я встановлю правосуддя серед народів" (51:4, пер.[Л.21]).
Конфлікти між країнами, ворожнеча серед племен, розбрат всередині громад виживання зникнуть. У месіанському царстві настане злагода (32:16-18, Зах.9:10), приборкані серця "не вчитимуться більше воювати" (2:4, в).
"Ці обіцянки не треба сприймати "в духовному сенсі" і відносити до церкви",– як зроблено в коментарях [Л.14, 15, 17],– "бо це буквальний опис прийдешнього царства правди і миру. Іудейський храм буде відновлений, і Слово Боже з Єрусалиму буде правити народами світу" [Л.18, стор. 588].
5. Якими будуть наслідки війни? (4:1, 2)
Загине дуже багато жителів [Л.1, 2], як у дні стихійного лиха (1:9, 24:6), так озброєних сутичок (3:24), в т.ч. облоги Єрусалиму (29:1-9). Мешканці статнуть рідкістю, тепер "легше видобути золото, ніж знайти на землі людей" (13:12, пер. [Л.24]), особливо, сильної статі. Йешайа бачить та чує.
«У той день сім жінок вхопляться за одного чоловіка й скажуть (вмовлятимуть його): Свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити, (візьми нас заміж) аби лише називатись твоїм ім'ям,– (дай нам народити дітей!) зніми з нас сором!» (4:1, у дужках текст із [Л.24]).
«У той день сім жінок вхопляться за одного чоловіка й скажуть (вмовлятимуть його): Свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити, (візьми нас заміж) аби лише називатись твоїм ім'ям,– (дай нам народити дітей!) зніми з нас сором!» (4:1, у дужках текст із [Л.24]).
"Багато чоловіків буде вбито, а тому жінкам не вистачатиме чоловіків" [Л.18]. Жінки потребують захисту й "раді будуть на будь-яких умовах увійти під дах і заступництво одного й того ж чоловіка ..." [Л.10, стор. 20]. Ще одне тлумачення вірша 4:1. "Їх прагнення придбання сімейного статусу пояснюється",- зокрема,- "необхідністю влаштувати будинок для дітей, народжених у результаті згвалтування ворожими солдатами" [Л.13, стор. 677].
Згвалтують жінок під час грабежів (13:16) в Йом Адонай (вірші 6, 13), включаючи облогу міста (Зах.14:2). У тексті Іс.4:2, наві продовжує тему, розпочат в уривку 2:2-5, тему втіхи свого народу обітнецею благословень.
«Того дня (у ті часи) ГОСПОДНІЙ Пагінчик (Юдея) стане красою та оздобою (буде великий і прекрасний), а плід землі – величчю і красою для тих, хто вцілів у Ізраїлі» (4:2; у дужках текст з [Л.19]).
Деякі християни впевнені, Пагінчиком називається "залишок вцілилих віруючих", а судячи з перекладу [Л.19], галуззю є Юудея. Все ж таки, в одному з найточніших перекладів [Л.21], вірш 2 виглядає інакше, більш зрозуміло й достовірно.
"Того дня Господня Гілка ("Росток", пер. [Л.24]) буде прекрасна і прославлена, і плід землі буде гордістю та славою вцілілих в Ізраїлі". У виносці повідомляється, "Гілка – це ім'я Ісуса Христа поєднує в собі функції царя і священика ...". Аналогічнне судження, "Христос – це галузь" [Л.27, стор. 902].
Інші екзегети також наполягають, у тексті 4:2 мається на увазі Син Божий [Л.10, 14], міститься вказівка на Месію [Л.8, 16, 17]. "Галузь Господа" – месіанський титул Ісуса Христа ..." [Л.18]. "На думку багатьох євангельських богословів, йдеться про повернення Христа у славі і про Тисячолітнє Царство " [Л.25, стор. 806; Л.10, стор. 21].
6. Святий залишок (4:3)
Який статус отримають ізраїльтяни у тисячолітньому царстві Іеhошуа ха Машіах бен Давид? коли "плід землі буде гордістю і славою вцілілих в Ізраїлі" (4:2, б; пер. [Л.21]). Провидець відповідає.
«Тоді (у ті часи) ті, що залишилися на Сіоні і уцілілі (що вижили) в Єрусалимі (всі вони) будуть іменуватися святими, усі вписані (записані) в книгу для життя в Єрусалимі» (4:3, Синод. пер.; у дужках, текст з [Л.19]).
Містяни, котрі зосталися у столиці в період евакуації (залишилися на Сіоні) перед настанням Йом Адонай, які вижили в роки Великої скорботи та облоги ворогами (уціліли в Єрусалимі), називаються "святими".
У роботі [Л.10] пропонується розширювальне тлумачення вірша 3, де уцілілі це всі, "що пережили час "великої скорботи" (стор. 21). Вони святі, бо очищені від гріхів, "гідні жити поблизу Господа, що повернувся" (там же).
Прийнято. Тим не менш, тут очевидна вказівка на адміністративну ознаку святості, "усі вписані в книгу для життя" (4:3, в "списки городян, які мають право жити в місті", [Л.17]). Син Амоца називає святими ВСІХ мешканців (62:11, 12), навіть саме поселення (52:1), у ньому ВСЕ святе (Зах.14:20, 21).
Можливо, в Іс.4:3 повідомляється про священне служіння тих, хто має право проживати в столиці, адже написано для невдоволених на Сіоні. «А вас називатимуть ГОСПОДНІМИ священиками,– величатимуть слугами нашого Бога» (61:6, а).
Вказане служіння буде левитського (66:21), євангелізаційного (вірш 19) та загального (61:6) характеру. Однак Йешайа навряд чи має на увазі священицьку службу УСІХ (?!) городян, скоріше якийсь зовнішній знак. Через таке знамення, ВСІ, "що залишилися на Сіоні і уціліли в Єрусалимі будуть іменуватися святими" (4:3, а).
Очевидно, ознакою виявиться сяйво над кожним жителем, "їхні голови увінчає вічна радість" (35:10, пер. [Л.21]); "буде короною на їхніх головах" (пер. [Л.19]). Корону-ореол покладе на них Йахве Елохім, як знак (66:19), наче вінець слави замість попелу, що роками падав на голови уцілилих (61:3).
Всевишній помилує тих, хто мешкає на Цийоні. Вони вже не плачуть (30:19), насичені плодами своєї землі, яка рясно плодоносить під благословенними дощами (вірш 23), серед потоків вод (вірш 25), під яскравим світлом сонця та місяця (вірш 26). Більше того, "ніхто з мешканців не скаже: Я хворий!" (33:24, а).
Наві пророкує Йерушалаїму почесну долю в месіанському царстві. "Тоді побачать народи твою справедливість (праведність), й усі царі – твою славу" (62:2, а).
«Тоді (у ті часи) ті, що залишилися на Сіоні і уцілілі (що вижили) в Єрусалимі (всі вони) будуть іменуватися святими, усі вписані (записані) в книгу для життя в Єрусалимі» (4:3, Синод. пер.; у дужках, текст з [Л.19]).
Містяни, котрі зосталися у столиці в період евакуації (залишилися на Сіоні) перед настанням Йом Адонай, які вижили в роки Великої скорботи та облоги ворогами (уціліли в Єрусалимі), називаються "святими".
У роботі [Л.10] пропонується розширювальне тлумачення вірша 3, де уцілілі це всі, "що пережили час "великої скорботи" (стор. 21). Вони святі, бо очищені від гріхів, "гідні жити поблизу Господа, що повернувся" (там же).
Прийнято. Тим не менш, тут очевидна вказівка на адміністративну ознаку святості, "усі вписані в книгу для життя" (4:3, в "списки городян, які мають право жити в місті", [Л.17]). Син Амоца називає святими ВСІХ мешканців (62:11, 12), навіть саме поселення (52:1), у ньому ВСЕ святе (Зах.14:20, 21).
Можливо, в Іс.4:3 повідомляється про священне служіння тих, хто має право проживати в столиці, адже написано для невдоволених на Сіоні. «А вас називатимуть ГОСПОДНІМИ священиками,– величатимуть слугами нашого Бога» (61:6, а).
Вказане служіння буде левитського (66:21), євангелізаційного (вірш 19) та загального (61:6) характеру. Однак Йешайа навряд чи має на увазі священицьку службу УСІХ (?!) городян, скоріше якийсь зовнішній знак. Через таке знамення, ВСІ, "що залишилися на Сіоні і уціліли в Єрусалимі будуть іменуватися святими" (4:3, а).
Очевидно, ознакою виявиться сяйво над кожним жителем, "їхні голови увінчає вічна радість" (35:10, пер. [Л.21]); "буде короною на їхніх головах" (пер. [Л.19]). Корону-ореол покладе на них Йахве Елохім, як знак (66:19), наче вінець слави замість попелу, що роками падав на голови уцілилих (61:3).
Всевишній помилує тих, хто мешкає на Цийоні. Вони вже не плачуть (30:19), насичені плодами своєї землі, яка рясно плодоносить під благословенними дощами (вірш 23), серед потоків вод (вірш 25), під яскравим світлом сонця та місяця (вірш 26). Більше того, "ніхто з мешканців не скаже: Я хворий!" (33:24, а).
Наві пророкує Йерушалаїму почесну долю в месіанському царстві. "Тоді побачать народи твою справедливість (праведність), й усі царі – твою славу" (62:2, а).
7. День Господній (4:4)
Багато поколінь ізраїльтян з нетерпінням чекали настання месіанського царства, обіцяного пророками. І даремно, бо Ісая вказує на есхатологічну епоху важливої ролі Ізраїлю у світі (4:4-6).
«Коли Владика Господь обмиє бруд (скверну) дочок Сіону і духом суду та духом вогню (винищення) очистить плями крові Єрусалиму з-посеред нього» (4:4; у дужках текст з [Л.7]).
"Дочки Сіону у вірші 4 представляють народ загалом. Це він буде очищений від пролитої ним невинної крові за допомогою (духом) суду та вогню, тобто грізних Божих кар ..." [Л.10]. "Обидва висловлювання вказують на дію грізного Божого суду" [Л.17].
Логічно. Все-таки, що мається на увазі під духом суду і вогню ("духом винищення", пер. [Л.7]) конкретно? Ймовірно, дихоння вуст Ель Шаддай, "Його подих, як вируючий потік" (30:28). Це дихання Господа Іеhошуа ха Машіах, "Він справедливо судить і воює" (Об'явлення, 19:11).
У часи Великої загибелі, Небесний Воїтель "подихом Своїх уст знищить нечестивого" (Ісаї, 11:4; Об'явл.19:15), бо "Його язик,– як пожираючий вогонь" (Ісаї, 30:27). Мов полум'я всепожираючого вогню (29:6), його людям неможливо згасити (Мт.3:12, мал.3).
«Коли Владика Господь обмиє бруд (скверну) дочок Сіону і духом суду та духом вогню (винищення) очистить плями крові Єрусалиму з-посеред нього» (4:4; у дужках текст з [Л.7]).
"Дочки Сіону у вірші 4 представляють народ загалом. Це він буде очищений від пролитої ним невинної крові за допомогою (духом) суду та вогню, тобто грізних Божих кар ..." [Л.10]. "Обидва висловлювання вказують на дію грізного Божого суду" [Л.17].
Логічно. Все-таки, що мається на увазі під духом суду і вогню ("духом винищення", пер. [Л.7]) конкретно? Ймовірно, дихоння вуст Ель Шаддай, "Його подих, як вируючий потік" (30:28). Це дихання Господа Іеhошуа ха Машіах, "Він справедливо судить і воює" (Об'явлення, 19:11).
У часи Великої загибелі, Небесний Воїтель "подихом Своїх уст знищить нечестивого" (Ісаї, 11:4; Об'явл.19:15), бо "Його язик,– як пожираючий вогонь" (Ісаї, 30:27). Мов полум'я всепожираючого вогню (29:6), його людям неможливо згасити (Мт.3:12, мал.3).
За очищенням ливарним вогнем (Мал.3:2, Зах.13:8, 9), "Господь обмиє бруд" (Ісаї, 4:4) багатоденним зливовим дощем, якому немає ні кінця ні краю [Л.22]. Тому що "вікна небесні відкриються, і захитаються (потрясуться) основи землі" (24:18, "Брама повені відкриється в небі", пер. [Л.19]).
Потім закінчаться Суди: землетрус, буря, полум'я пожираючого вогню (29:6), каміння граду, багатоденна злива, повінь (30:30, 28:2).
Тоді "Викупитель прийде на Сіон, до тих в Якові, хто покається в гріхах,– проголошує Господь" (59:20, пер. [Л.21]). Уцілілий у стихійних лихах залишок євреїв виконає Йому хвалебну пісню (12:1-6). Бог гнівався, але гнів Його минув, Він потішив Свій народ (вірш 1), котрий веселиться та радіє на Цийоні, бо "величний посеред тебе Святий Ізраїлів!" (вірш 6).
8. Велич перебування (4:5, 6)
Ознакою присутності Всевишнього в храмі служить чудо, Його шехіна [Л.6], "славу Божу буде видно в Єрусалимі" [Л.10, стор. 21]. Про неї таємновидець сповіщає у текстах 60:1-3, 19, 20, також у вірші 4:5:
«тоді ГОСПОДЬ створить над усім простором гори Сіону і над Його святковими зібраннями (над місцями святкових зборів) вдень хмару і дим, а світло палаючого вогню – вночі. Адже над (усією славою) усім буде розпростерта Божа слава (покрив), як захист» (4:5, у дужках текст із [Л.9]).
«тоді ГОСПОДЬ створить над усім простором гори Сіону і над Його святковими зібраннями (над місцями святкових зборів) вдень хмару і дим, а світло палаючого вогню – вночі. Адже над (усією славою) усім буде розпростерта Божа слава (покрив), як захист» (4:5, у дужках текст із [Л.9]).
Закінчення уривку в перекладі [Л.19] виглядає так, "будуть у небі ці докази над кожним будинком та над кожною групою людей, що прийшли на Сіон". Дійсно, ці ознаки підтвердять перебування Адоная серед Свого народу. Так було в дні Шемот (Вих.13:20-22), закінчення будівництва скинії (40:34-38, Числ.9:15) та першого храму (1Цар.8:10, 11).
У ті роки шехіна наповнювала лише Дім молитви, а Йешайа бачить Світло над горою (4:5), над усім містом (60:1, 2). Йехезкейл, описуючи майбутню теофанію, стверджує. «Така постанова щодо Храму: Територія верхів'я гори та вся його прилегла довкола місцевість,– це святина святинь. Ось такий закон про Храм» (Єзекіїля, 43:12).
Зрозуміло. Але який загадковий покрив бачить пророк над простором гори? (Ісаї, 4:5). Автори тлумачення [Л.10] припускають, слава Божа, образ захисту від лих, покривало її [Л.16], "Божий захист і заступництво" [Л.14].
Однак у Масорі та Септуагінті написано, "над всією славою буде покрив" [Л.7, 9, 21, пер. Івана Огієнка], тобто, зовсім не вона служить наметом. Що ж бачив наві? написавши.
«І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!» (4:6, пер. Івана Огієнка).
Якщо трактувати видіння буквально, то повернувшись, Господь створить над Храмовою горою намет (покрив). Ні фізичну природу вражаючої споруди, ні матеріал шатра, ні спосіб його кріплення провидець не повідомляє. Але чи є щось неможливе для Бога? (Єр.32:17).
Євреї займуть високе становище, вони називаються "святими" (Іс.4:3), разом з містом Йерушалаїм (52:1), бо святий Спаситель їхній Ісус Христос.
Нарешті здійсниться дивовижне пророцтво. "Усі (!) твої люди будуть праведними" (60:21, а).
Мешканці різних країн величатимуть юдеїв "слугами нашого Бога" (61:6), адже кожен з них віддано служить Йому: євангелістом (66:19), священиком або левитом (вірш 21), учителем (30:20), суддею, радником (1:26, Єз.44:24).
Посадових осіб вибирають з усього народу, "мудрих, надійних чоловіків, які бояться Бога, й ненавидять користолюбство" (Вихід, 18:21). Йісраель користується багатством, надбанням усіх країн; тим, що несуть прочани до Будинку молитви (60:3-9, Агг.2:7, 8).
Слава найвідоміших націй перейде до Ізраїлю (Іс.61:6, г), котрий радіє новим землі, небу, Єрусалиму (65:17-19), тривалому щасливому мирному життю (вірші 20-25). Знову переповниться жителями країна, вона спорожніла через стихійні лиха у Йом Адонай.
«Ти ще почуєш, як скажуть діти, що народилися в тебе після втрати колишніх: " Це місце для нас занадто тісно; дай нам більше землі, щоб жити” (49:20, пер. [Л.21]).
Вірність Йахве Елохім висловиться у виконанні обітниць, у т.ч. укладання Заповіту (42:6, 61:8, Єр.31:31-34). Цей договір Ізраїль ніколи не розірве, як в односторонньому порядку розірвав попередній, розп'яттям Ісуса Христа (Ів.19:14, 15, Мт.27:25).
Залишок, що покаявся (Зах.12:10-13:1), Бог нагородить миром (Іс.2:2-4), честю, святістю (4:2, 3), славою, багатством (61:5-7); укладе з ним "вічний Заповіт" (ст.8; 59:20, 21).
«А народу святих Всевишнього будуть віддані царственість, влада і велич всіх царств під небесами. Царство його – царство вічне, всяка влада підкориться і служитиме йому» (Дан.7:27, пер. [Л.9]).
9. Майбутність ам Йісраель (61:5, 6)
В одному з видінь Ісаї відкривається небачене звеличення залишку ізраїльтян у месіанському царстві (61:4-9). Коли ж настане ця благословенна пора?
Пророк відповідає, після закінчення Дня відплати (61:2). Тоді знедолені отримають замість безперервно падаючого з неба попелу сяючий вінець слави над головою, плач із-за страждань замістить єлей радості, дух розпачу від тривалої скорботи замінить одяг хвали Богові (вірш 3). Понад те.
«І прийдуть іноземці (ваші вороги), і будуть пасти отари ваші (піклуватися про ваши вівці); і сини чужинців (діти ваших ворогів) будуть вашими землеробами та вашими виноградарями (працюватимуть у ваших полях і садах)» (61:5, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.19]).
Пророк відповідає, після закінчення Дня відплати (61:2). Тоді знедолені отримають замість безперервно падаючого з неба попелу сяючий вінець слави над головою, плач із-за страждань замістить єлей радості, дух розпачу від тривалої скорботи замінить одяг хвали Богові (вірш 3). Понад те.
«І прийдуть іноземці (ваші вороги), і будуть пасти отари ваші (піклуватися про ваши вівці); і сини чужинців (діти ваших ворогів) будуть вашими землеробами та вашими виноградарями (працюватимуть у ваших полях і садах)» (61:5, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.19]).
Сусідні племена, навіть ті, хто воював з Ізраїлем [Л.5], приходять як на поклоніння Адонаю (2:2-4, Зах.14:16), так для виконання сільськогосподарських (Іс.61:5) та будівельних (60:10) робіт. "Іноземці будуть перебувати у ізраїльтян на службі, шануючи їх священиками і слугами Господа нашого" [Л.27, стор. 943]. Що ж роблять юдеї? вільні від праці на пасовищах, полі, виноградниках та на будівництві.
«А вас називатимуть ГОСПОДНІМИ священиками,– величатимуть слугами нашого Бога. Багатствами інших народів ви будуте користуватись, і будете пишатись їхньою славою» (61:6, "слава їхня перейде до вас", пер. Л.24]).
Звільнений від землеробства, скотарства, будівництва ам Йісраель (мал.4) стане "царським священством" (Вих.19:6). "У Мессианском Царстві весь народ виконуватиме священицькі і левитські функції, тому представники інших народів будуть пасти їх стада і обробляти їх землю" [Л.26, стор. 265].
«А вас називатимуть ГОСПОДНІМИ священиками,– величатимуть слугами нашого Бога. Багатствами інших народів ви будуте користуватись, і будете пишатись їхньою славою» (61:6, "слава їхня перейде до вас", пер. Л.24]).
Звільнений від землеробства, скотарства, будівництва ам Йісраель (мал.4) стане "царським священством" (Вих.19:6). "У Мессианском Царстві весь народ виконуватиме священицькі і левитські функції, тому представники інших народів будуть пасти їх стада і обробляти їх землю" [Л.26, стор. 265].
Євреї займуть високе становище, вони називаються "святими" (Іс.4:3), разом з містом Йерушалаїм (52:1), бо святий Спаситель їхній Ісус Христос. Нарешті здійсниться дивовижне пророцтво. "Усі (!) твої люди будуть праведними" (60:21, а).
Мешканці різних країн величатимуть юдеїв "слугами нашого Бога" (61:6), адже кожен з них віддано служить Йому: євангелістом (66:19), священиком або левитом (вірш 21), учителем (30:20), суддею, радником (1:26, Єз.44:24).
Посадових осіб вибирають з усього народу, "мудрих, надійних чоловіків, які бояться Бога, й ненавидять користолюбство" (Вихід, 18:21). Йісраель користується багатством, надбанням усіх країн; тим, що несуть прочани до Будинку молитви (60:3-9, Агг.2:7, 8).
Слава найвідоміших націй перейде до Ізраїлю (Іс.61:6, г), котрий радіє новим землі, небу, Єрусалиму (65:17-19), тривалому щасливому мирному життю (вірші 20-25). Знову переповниться жителями країна, вона спорожніла через стихійні лиха у Йом Адонай.
«Ти ще почуєш, як скажуть діти, що народилися в тебе після втрати колишніх: " Це місце для нас занадто тісно; дай нам більше землі, щоб жити” (49:20, пер. [Л.21]).
10. Втіха залишку (61:7, 8)
Слідом за покаянням й очищенням [Л.23], святий залишок ам Йісраель рясно благословиться Господом.
«Оскільки ваша (минула) ганьба була подвійною і вашою долею були сором і приниження, то й ваша спадщина (наділ) у власній країні буде подвійною. Вічна радість (їх чекає) стане вашим уділом» (61:7; у дужках текст з [Л.9]).
«Оскільки ваша (минула) ганьба була подвійною і вашою долею були сором і приниження, то й ваша спадщина (наділ) у власній країні буде подвійною. Вічна радість (їх чекає) стане вашим уділом» (61:7; у дужках текст з [Л.9]).
Євреї, як ніякий інший народ, зазнали в історії чимало безчестя. У багатьох країнах вони нерідко займали ганебне принизливе становище, викликали презирство і образи, що часто призводили до погромів, зокрема, геноциду.
Устами провидця, Благословенний втішає їх, обіцяючи подвійну відплату за "сором і приниження" (61:7). Чи втілиться нагорода у подвійному наділі на спорожнілій землі, згідно з перекладами [Л.9, 21, 24], або у вічному щасті [Л.19], однозначно, сказати важко.
Ясно одне, ізраїльтян чекає вагома "спадщина " (вірш 7, б), тому що Іеhошуа ха Машіах бен Давид править в тисячолітньому царстві [Л.6, 22, 12, 20]. Відтепер, їх долею стане вічна радість (ст.7, в).
«Адже Я, ГОСПОДЬ, люблю правосуддя і ненавижу грабіж та кровопролиття! Тому Я дам вам належну винагороду і укладу з вами вічний Заповіт» (61:8).
Устами провидця, Благословенний втішає їх, обіцяючи подвійну відплату за "сором і приниження" (61:7). Чи втілиться нагорода у подвійному наділі на спорожнілій землі, згідно з перекладами [Л.9, 21, 24], або у вічному щасті [Л.19], однозначно, сказати важко.
Ясно одне, ізраїльтян чекає вагома "спадщина " (вірш 7, б), тому що Іеhошуа ха Машіах бен Давид править в тисячолітньому царстві [Л.6, 22, 12, 20]. Відтепер, їх долею стане вічна радість (ст.7, в).
«Адже Я, ГОСПОДЬ, люблю правосуддя і ненавижу грабіж та кровопролиття! Тому Я дам вам належну винагороду і укладу з вами вічний Заповіт» (61:8).
Вірність Йахве Елохім висловиться у виконанні обітниць, у т.ч. укладання Заповіту (42:6, 61:8, Єр.31:31-34). Цей договір Ізраїль ніколи не розірве, як в односторонньому порядку розірвав попередній, розп'яттям Ісуса Христа (Ів.19:14, 15, Мт.27:25).
Залишок, що покаявся (Зах.12:10-13:1), Бог нагородить миром (Іс.2:2-4), честю, святістю (4:2, 3), славою, багатством (61:5-7); укладе з ним "вічний Заповіт" (ст.8; 59:20, 21).
«А народу святих Всевишнього будуть віддані царственість, влада і велич всіх царств під небесами. Царство його – царство вічне, всяка влада підкориться і служитиме йому» (Дан.7:27, пер. [Л.9]).
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття "1. Коментарі до Книги пророка Ісаї. День Господа (34:1-9, 13:1-13)".
2. Стаття "2. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Велика скорбота (24:17-23, 2:10-22)".
3. Стаття "3. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Теофанія (30:27-30, 63:1-6, 64:1-3)".
4. Стаття "4. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Наслідки суду (19:5-8, 24:1-13)".
5. Стаття "5. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Армагеддон (29:1-9)".
6. Стаття "6. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Пришестя Господа (40:1-5, 52:7-10, 60:1-3)".
7. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1002 с.
8. Джон Ф.А. Соєр. Коментарі до книг Старого Завіту. Книга пророка Ісаї. Том 13. - USA, Scottdale, ВСБ, 1993.- 243 с.
9. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
10. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
11. Стаття №10 "День Господа близький".
12. Стаття "9. Коментарі до Книги пророка Аггея. Вірші 2:6-9 – Останній храм".
13. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. - СПб.: Мірт, 2003. - 984 с.
14. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2052 с.
15. Новий Біблійний коментар у 3-х ч. Ч.2. Старий заповіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
16. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське суспільство, 2004. - 2 201 с.
17. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 1. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1168 с.
18. Уоррен Уірсбі. Коментар на Старий Завіт. У 2-х т. Том ІІ. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1111 с.
19. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
20. Стаття "6. Коментарі до Книги пророка Міхея. Глава 4 - Тисячолітнє царство".
21. Біблія. Новий Переклад на Російську Мову.- Herrljunga, Sweden: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007.- 1228 с.
21. Біблія. Новий Переклад на Російську Мову.- Herrljunga, Sweden: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007.- 1228 с.
22. Стаття №3 "День Господній".
23. Стаття "4. Коментарі до Книги пророка Захарії. Глави 12-14 - Армагеддон".
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
25. Слов'янський біблійний коментар. – Київ: ЄААА, Книгоноша, 2016. – 1840 с.
26. Прокопенко О.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. – Харків: Глобус, 2016. – 414 с.
27. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Заповіт. - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.