Коментарі до Книги пророка Єремії. День Господній (25:29-38, 30:5-9)

«адже самі з певністю знаєте, що день
Господній приходить, як злодій у ночі»
(1Солунян, 5:2)
 
«В результаті лежатимуть побиті Господом від
одного краю землі й до іншого краю землі.
Вони не будуть оплакані,– їх не позбирають
і не поховають,– вони будуть як гній на
просторах землі» (Єремії, 25:33)

      

1. Вступ

      Жахливий Йом Адонай – головна тема багатьох пророцтв старозавітних пророків, як "малих" [Л.1-4], так "великих" [Л.5, 6].
      Йірмейа, покликаний Богом до служіння (Єр.1:4-8), Котрий вклав Свої слова в його уста (вірш 9), також говорив про День суду.
Продовжуючи тему, розпочату у розділі 4 під назвою "Велика загибель" [Л.7], син Хелкиї пророкує масову смерть населення у главах 25 та 30.
      
Композиція уривків 25:29-38 і 30:5-9 схожа на структуру текстів Іс.34:1-9, 13:1-13 [Л.5].
           
1. Вступ, що закликає звернути увагу на промову наві (25:29).
           2. Опис головної теми – День Господній:
               
а) попередження щодо майбутньої кари (24:30);
               
б) знаряддя покарання (25:31, 32);
               
в) винищення жителів (25:33-38);
               г) наслідки лих (30:5-7).
          
3. Висновок, обітниця месіанського царства (30:8, 9).
      
Головна тема. Йом Адонай, час особистої участі Яхве Елохім в історії роду цього з метою змінити згубний напрямок його розвитку.
     
Мета написання. Попередити нехтуючих Богом відносно неминучого знищення, а вірний залишок втішити обіцянкою майбутньої теократичної держави.
     З
міст. Звертаючись до неслухняних іудеїв, які розгнівали злими вчинками Всевишнього (25:3–7), Єремія попереджає про біду (29, 30). Знаряддям покарання послужить великий вихор (вірш 32), супроводжуваний громом з неба (30), потужним гулом, що доходить до кінців землі (31).
   
В результаті глобальної катастрофи нечестиві загинуть по всій планеті (25:33, 34), навіть вожаки не знайдуть надійного притулку (35, 36). Мирні селища будуть знищені гнівом Божим (вірш 37), люттю Його спустошувача (38).
      
Збентеження, жах, судоми, болі вражатимуть відступників (30:5, 6), але в стихійних лихах буде їхнє спасіння (вірш 7). Потім ярмо буде зламане (8), ті, хто вижив у дні Великої загибелі, почнуть служити Йеhошуа ха Машиах бен Давид (вірш 9).
     
Проблеми тлумачення. "Образи, пов'язані з днем Господа,– одні з найскладніших для розуміння при вивченні Біблії" [Л.14, стор. 264]. Що мав на увазі провидець під термінами "меч Яхве" та "великий вихор", до якої епохи слід віднести уривки 25:29-38, 30:5-9.      

2. Застереження  про  нещастя (25:29)         

       Розповідь про майбутню Велику загибель, її Яхве Цеваот наведе з півночі [Л.7], Йірмейа починав з попередження (4:6). Те саме він робить від Його імені, продовжуючи тему в уривку 25:29-38.

     «Адже якщо на місто, в якому прикликається Моє Ім'я, Я починаю насилати лихо (посилаю біди), то хіба вас якимось чином омине покарання? Ви не залишитесь непокарані (не уникнете ви кари), оскільки Я закликаю меч на всіх мешканців землі,– говорить ГОСПОДЬ (Воїнств) Саваот» (25:29, в дужках текст з [Л.8]).

    Спочатку розділу 25 пророк звинувачує сучасників у непослуху Адонаю (25:1-7), це спричинить покарання вторгненням армії Навуходоносора II (вірші 9-25). На цій підставі, текст 29-38 розглядається інтерпретаторами мов наслідок вавилонської навали.
      "Нікого не омине "меч", вавилонське військо, за допомогою якого Яхве збирається здійснити Свій суд над народами" [Л.24, стор. 421].
"Тут у образній східній манері повторюється думка про неминучість Божого суду, що настане на всі народи тогочасного світу ..." [Л.9, стор. 172; Л.10].
    
Анітрохи. Екзегеза уривку 29-38 виконана авторами [Л.9, 10, 24] НЕВІРНО.
Тут ми стикаємося з так званою "пророчою перспективою" [Л.11]. "У своїх посланнях пророки часто починали з місцевої ситуації, а потім описували те, що Бог зробить в останні часи" [Л.12, стор. 700].
      Не вавилонське військо, а загадкова зброя Небесного Воїтеля, "в останні часи", раптово вразить всі царства, "які лише існують на землі" (25:26; 4:23-27).
Не уникне покарання і Йерушалаїм (9:11), осяяний ім'ям Його, понад те, не уникнуть кари всі його мешканці (25:29).
    Про яку холодну зброю (вірш 29) попереджає наві? Називаючи знаряддя божого гніву: "руйнівник (губитель) народів" (4:7), "спустошувач" (25:38), "ніщивна (згубна) горо" (51:25, "гора загибелі", пер. [Л.19]).
     Напевно, мова про надприродний ескалібур Ель Шаддай із есхатологічного пророцтва Йешайа. «Вогнем і мечем Своїм Господь вчинить суд над усіма, хто живе, і багато хто впаде від Його руки» (Ісаї, 66:16, пер. [Л.8]; "
багато буде убитих Господом", Синод. пер). 

3. Палаш  Ель  Шаддай

      Стародавні вірили, величезний меч солярних богів (мал.1) виготовлявся з НЕБЕСНОГО вогню [Л.13, стор. 149], оскільки "земні предмети є лише відображенням небесних" (стор. 653).
      А
тмосферні страхітливі катаклізми служили джерелом аналогів людської зброї: клинка, стріли, спису [Л.14, стор. 1165]. Скажімо, в сувої Теіллім написано.
     
«Він нагострить Свій меч, натягне Свій лук і націлить. Приготував знаряддя смерті, виготовив Свої палаючі стріли» (Пс.7:13, 14, буквальний пер. [Л.15]).
     
Перед холодною зброєю Його не може встояти жодна людина. «Меч Господній пожирає землю, від краю до краю, плоті живій ніде немає спокою» (Єремії, 12:12, пер. [Л.8]), тому пророк сумно вигукує.
     
«О горе, мечу ГОСПОДНІЙ! Коли нарешті ти заспокоїшся? Повернись у свої піхви, стримайся і вгамуйся» (47:6).
      
На жаль, небесний меч, його Бог витягне з піхов, потім у футляр радіанта "він туди вже не повернеться" (Єзекіїля, 21:10). Нищівні фактори цього божественного знаряддя з неба дуже загадкові. Вони проявляться в сп'янінні, блюванні, раптовій втраті рівноваги, несподіваному падінні, неможливості самостійно піднятися з землі навіть перед смертельною небезпекою.
     
«Пийте, п'янійте, блюйте, падайте, щоб вже не піднятися перед мечем, який Я на вас посилаю (Єремії, 25:27, пер. [Л.8]). Передбачений пророком дивовижний стан, по-науковому, називається розладом вестибулярного апарату, він проявиться у населення ВСІХ країн (вірші 15-26).
       
Вестибулярне сп'яніння доповниться тремтінням серця, заціпенінням тіла, раптовими нападами жаху (4:9, 19; 15:8, 30:5); струсом кісток, підкошуванням ніг (23:9), хвилюванням нутрощів (4:19, Плач.1:20), судомними болісними скороченнями м'язів живота (Єр.30:6). Трясуться крижі (Іс.21:3), коліна (Наум.2:10), опустяться руки (Єз.7:27), тремтять навіть губи (Авв.3:16).
   
Перераховані вище загадково-незрозумілі для потерпілих фізіологічні розлади [Л.16] виникнуть внаслідок  резонансу. Обумовленому збігом частоти коливань внутрішніх і зовнішніх органів тіла з інфразвуковими коливаннями землі, води, повітря. Їх викличуть наслідки імпактів від зіткнення астероїдів з поверхнею Землі. 

4. Страшний  гуркіт  зверху?  (25:30, 31)

       Опісля слів попередження (25:29) підступному роду (9:6), Адонай спонукає сина Хелкії вимовити загрозливе дивне пророцтво.

     «Промов їм усі ці слова і скажи їм: З висоти Господь загримить, з обителі Своїй святій піднесе голос, на кошару Свою загримить, закричить, як давильник винограду, на всіх мешканців землі!» (25:30, пер. [Л.8]).
    
     "Голос Божий буде подібний до криків тих, хто топче виноград у точилі" [Л.21, стор. 759].
НІ. Сказане наві, зовсім НЕ означає, що Він Сам закричить буквально, тим не менш, "з висоти Господь загримить" (25:30, "Під висотою тут краще розуміти висоту небесну ..." [Л.18, стор. 43]).
     Звук зверху, "Господь з небес гуркоче" (пер.[Л.15]), виникне через падіння із радіанта-давильні знарядь Його гніву. Апостол Петро називає їх "розпечені стихії" (2Пет.3:10, точніше, "небесні тіла", пер. [Л.8, 15, 19]), в сучасному розумінні, метеороїди, вони "розгорівшись, зруйнуються" (Синод. пер.).
      Політ та руйнування масивних тіл, що розгорілися в атмосфері, викличуть страшний гуркіт (грім), у т.ч. від потужного термічного вибуху під час удару. Сильний гул досягне найвіддаленіших куточків нашої планети, як передбачено.

    «Гуркіт пройде до краю землі, бо в Господа позов із народами; Він судитиметься з кожним і грішних віддасть мечу",– проголошує Господь» (25:31, пер. [Л.19]).
 
      Автори [Л.10] припускають, увесь 25-й розділ присвячений вавілонському нашестю на Юдею. Навпаки, у роботі [Л.20] уривок 30-33 приписується до віддаленого майбутнього.
    "Пророцтво, що охоплює суди, які настають на Юдею та інші народи, виражено словами, які стосуються подій останнього часу ... Воно має бути остаточно виконано під час лих, описаних у Об'явл.6-19"  [Л.20, стор. 1084].
       

5. Великий  вихор (25:32)

       Автор [Л.20] правий, текст 25:29-38 має відношення до кінця існування цього роду, "суд буде загальним і торкнеться всього людства" [Л.24, стор. 421]. Покарання здійснить меч Господа Воїнств (25:29, 31), тобто, холодна космічна зброя.
     Політ масивних тіл в земній атмосфері супроводжується громом з висоти (вірш 30).
Зіткнення з поверхнею планети викличе гуркіт та гул, що досягає "країв" світу (вірш 31). Відразу ж від країни до країни миттєво помчить саме лихо, як у загадці, "все зриваю, все ламаю, ніщо пощади немає".

     
«Так говорить Господь Воїнств: ось йде лихо від народу до народу, велика буря ("вихор", Синод. пер. ) від краю землі здіймається!» (25:32, пер. [Л.8]).
 
      Виправдається прислів'я, "лихо не лежить тихо", воно йде (вірш 32, а), піднімається (32, б), вражає (33, а). Краї це "Образний вираз, який позначає кордони, крайні межі землі" [Л.23, стор. 718]. Згідно з передбаченням (25:32), від країни до країни із-за обрію нагряне сильний (могутній) вітер, для суду (4:12).
      Обертання величезних мас повітря (мал.2, вид з космосу) Йірмейа називає "буревій" (30:23; "ураган", пер. [Л.8], "сильний смерч", [Л.19]).
Причиною виникнення урагану, точніше, гіпергану [Л.6], послужить падіння у Світовий океан дуже масивного астероїда, "наче велика ("величезна", пер. [Л.8, 15, 19]), охоплена вогнем гора "(Об'явлення, 8:8, а).

      Нещастя від надзвукової газо-пилової ударної хвилі помчить від  країни до  країни  (Єр.25:32) з півночі (4:6). Відбудуться руйнування  по всій планеті, в так  звані  "останні дні" (30:23, 24).
     Дане словосполучення "використовується в Писаннях стосовно  останнього  періоду існування відомого нам світу" [Л.23, стор. 1003].
    Буде знищено все, що підноситься над землею (Іс.2:12-17),  внаслідок  жахливої  швидкості ударної хвилі та її надзвичайно  високої температури,  приблизно  700 000 °С поблизу епіцентру.

     Потужний мегаземлетрус потрясе основи світобудови  (Об'явл.  16:18), від  нього  гори "тремтять, і всі пагорби коливаються"  (Єремії, 4:24, пер. [Л.19];  Авв.3:6, Наум.1:5). Крім того, величезні  біди принесуть гравітаційні морські хвилі  (Авв.3:10) заввишки  до  1000 метрів при виході на узбережжя [Л.3].
      Щоб врятуватися від цунамі та повені, мешканці рівнин побіжать  (Єр.4:6) на  вершини  гір  та  пагорбів;  
"ось  на  узгір'ях  чути  голос  (стон),  плач  і 
благання Ізраїлевих нащадків ..." (3:21).
     Постраждалі жалібно плачуть, благають Бога, "стогнатимуть,– вони загинуть з причин власного беззаконня" (Єзекіїля, 7:16). Великий вихор, мегаземлетрус, величезні цунамі, виверження й вибухи вулканів, інші катастрофічні результати потужного імпакту завдадуть незрівнянно більшої шкоди, ніж вавілонське нашестя у Стародавньому світі.

6. Хто  має  очі,  побачить  (25:33, 34)

      Передавши читачам попередження Йахве про майбутню кару (25:29, 30), із зазначенням її причини (вірш 31) і знаряддя покарання (32), Єремія переходить до теми винищення людей в Йом Адонай.

     «Того дня вбиті Господом будуть лежати по всій землі, від краю до краю. Не оплачуть їх, не зберуть, не поховають, як гній, на землі лежатимуть вони» (25:33, пер [Л.8]).
 
    "Пророки, використовуючи слова "того дня", зазвичай говорили про майбутнє, коли Бог судитиме народи світу ... " [Л.12, стор. 706]. У період молотьби та жнив, нечестивих вразять каміння з неба, велика буря, землетруси, цунамі.
      Ті, хто вважав Творця всього сущого ілюзією, загинуть: від повсюдного вогню, задухи із-за диму, отруєння токсічними газами і кислотною водою, від гігантського граду й величезних морських хвиль [Л.16].
     В усіх кінцях планети, "того  дня", живих залишиться так мало, а вбитих настільки багато (25:33, а), що нікому ні оплакати, ні зібрати мертві тіла, нема кому поховати їх (вірш 33, б). "Вони залишаться лежати землі, як  гній" (вірш 33, в; пер. [Л.15], "як покидьки", пер. [Л.19]). Нестерпний сморід пошириться в повітрі, а не приємні пахощі (Іс.3:24).
    Загибель населення в усіх країнах матиме масовий характер (Єр.25:33, 4:7, 7:33, 9:22, 16:4); навіть духовних керівників не мине трагічна доля, стверджує пророк.

     «Ридайте (стогніть), о пастирі, та голосіть ("крутіться на землі від болю"), і валяйтесь у попелі (обваляйтесь в золі, вожді), проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні ("настав час відплати") для зарізу (заклання), і вас розпорошу, і впадете (і розіб'єтеся), немов дорога та посудина! ...» (25:34, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.19], у лапках – з [Л.15]).
 
    "Метафора вождя як пастиря свого народу була широко поширена в давнину по всьому Близькому Сходу ... Бог вимагав звіту від царя, який був покликаний відповідати за процвітання народу" [Л.21, стор. 759].
     Правителі сп'яніють від вина люті Ель Шаддай й меча Його, виблюють, впадуть (25:27) наче розбита дорогоцінна посудина. Ридають, стогнуть, посипають голову попелом, валяються у золі, крутяться від болю (вірш 34), знаходячись у муках, як породілля (30:6).

7. Винищення  мирних  селищ? (25:35-38)

        Чимало багатіїв, побоюючись вражаючих чинників термоядерної війни,  збудували  різноманітні  притулки,  зокрема,
підземні. Однак від меча Бога небесних воїнств НЕ врятує жодне укриття.

     «Не буде для пастирів захисту (притулку),– жодного порятунку для провідників отари (вождям стада). Чути голосіння пастирів і волання керівників отари (вождів стада), оскільки  ГОСПОДЬ знищив  їхні  пасовиська,–»
(25:35, 36, у дужках Синод. пер. ).
 
    Вцілілим лідерам держав, "пастирям і вождям отар", залишається лише ридати та волати, "оскільки ГОСПОДЬ знищив їхні пасовиська" ("тут пророче минуле. У віршах 35-37 – живопис майбутнього лиха"  [Л.9, стор. 172]).
   
Розповідаючи про одне з есхатологічних видінь, наві описує розорену порожню землю, небо, що не дає світла; відсутність людей й птахів; квітучий край перетворився на пустелю, всі міста його зруйновані (4:23-26). Наприкінці глави 25 (вірші 33-38) тайновидець повертається до цієї теми:

    «спустошені (зруйновані будуть) мирні оселі від палаючого гніву (люті) ГОСПОДА. Він – наче лев, що залишив своє лігвище, і земля (стала) перетворюється на пустелю від кари спустошувача (люті гнобителя) та від Його палкого (полум'яного) гніву» (25:37, 38; у дужках текст з [Л.17]).

      
Деякі віруючі вважають, наша цивілізація загине внаслідок Третьої світової війни. Але ця думка помилкова, Небесний Воїтель САМ покарає "мешканців землі за їхні беззаконня" (Ісаї, 26:21; 63:3-6). Йірмейа підтверджує слова Йешайа, крім того, він повідомляє про руйнування мирних селищ Йахве Елохім (Єр.25:37). Коли "Він залишив житло Своє" (вірш 38, Синод. пер.), воно знаходиться на небесах (2Хр.30:27).

      Повсюдні руйнування мирних осель вчинчть небесні знаряддя полум'яного гніву Ель Шаддай, армія покарання з вершин, на чолі її – могутній виконавець слова Його (Йоіл.2:2-11, [Л.2, 5, 16]).
    "Як знаряддя Бог часто використовує сили природи..." [Л.14, стор. 670], "використовує природні засоби, щоб вершити Свою волю" [Л.23, стор. 658].
    Природного виконавця Його волі провидець називає "спустошувач" (25:38), "меч Йахве" (вірш 29), "винищувач народів" (4:7), "ніщивна горо" (51:25, в дні пророка її архетипом служив Вавилон).
     У Йом Адонай "охоплена вогнем гора" (Об'явл.8:8), згубна й обгоріла (мал.3), "яка нищила всю  землю!" (51:25, б), зруйнує мирні оселі, землю перетворить "на пустелю" (25:38).
     
Чи приходить щось добре від північної імперії зла? НІКОЛИ. Пророк бачить загадковий "киплячий котел, з півночі він нависає" (1:13, пер. [Л.8]). Казан без води, що димиться та піддувається сильним вітром, перетворить весняну квітучу планету на пустелю (25:37, 38).
      Наша годувальниця багато втратить через жадібність, жорстокість, байдужість її дітей.
Але все могло скластися інакше, якби ми слухалися Його. "Нічия смерть Мені не угодна, - каже Владика Господь.– Покайтеся і живіть!" (Єзекіїля, 18:32, пер. [Л.19]). 

8. Розгубленість  (30:5, 6)

        Лейтмотив долі творіння в Йом Адонай, Єремія продовжує у розділі 30, передаючи Його пряму мову.

    «
Так говорить ГОСПОДЬ: Ми чуємо (крики жаху) зойки страху (страх і сум'яття всюди!). Немає миру» (30:5, у дужках текст з [Л.8]).

   Крики переполоху, страх, жах,  повсюдне сум'яття викличе небесний меч Ель Шаддай (25:29), його політ супроводжується потужним гуркотом з висоти (вірш 30), а руйнація – громом, сильним шумом, гулом що досягає країв планети (31). Усіх, від малого до великого, вразять: грізна буря (вірш 32, по-науковому, гіперган), полум'я гніву Елоах, лють руйнівника-спустошувача Його (38).
      Вказані катаклізми потрясуть світ при кінці цього роду, "в останні дні" (30:24). Саме "образи кінця світу вселяють жах, який ще більше посилюється завдяки розмаху пов'язаних з ними явищ ... і раптовості, з якою вони роблять руйнування на землі" [Л.14, стор. 869].
      Потерпілих у стихійних лихах вразять загадкові небувалі функціональні розлади (4:9, 19, 6:24, 23:9, 25:16, 27). Про одне з них, найдивовижніше, Йірмейа повідомляє  у пророцтві 30:6, передаючи запитання, потім відповідь Бога.

      «Розпитайте (задай питання) і подумайте: Чи мужчина може народити?(Звичайно, ні) Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його крижах (кожен тримається за свій живіт), наче в породіллі (подібно до жінки при пологах), і з поблідлими обличчями? (30:6, у дужках текст з [Л.15]).
 
     Друга половина тексту 30:6 в одному з перекладів виглядає так, "чоловіки корчаться, немов породіллі! Спотворилися їхні обличчя смертельною блідістю" [Л.8]. НЕЗРОЗУМІЛО. Чому як породіллі корчиться сильна стать? (30:6), чому горе всім? (4:31).
     Автори [Л.14] пишуть. "Тремтіння від страху метафорично порівнюється з родовими муками" (стор. 1163). "Часто біблійний символ страждання – жінка, що народжує (Єр. 30:6), і цей образ використовується для опису скорботи останнім часом ..." [Л.12, стор. 706].
      НІ. В даному випадку, вірш 6 не метафора, НЕ "символ страждання", а ... САМЕ страждання, муки, нестерпний біль. Про такий майбутній стан попереджає християн апостол Павло.
    "Коли люди будуть говорити: "Всюди мир і безпека!" – Тоді і нагряне на них раптово загибель, як починаються перейми у породіллі, і не врятуватися втечею!" (1Сол.5:3, пер. [Л.8]).
     Раптові перейми, скорочення матки наче під час вагітності, виникнуть через згаданий раніше фізичний ефект резонансу (дивіться §3). Різке збільшення амплітуди коливань внутрішніх органів викличе судомні хворобливі скорочення м'язів живота [Л.16] як в жінок, так у чоловіків (Єр.4:31, 30:6).
    Крім того, резонанс призведе до порушення нормального функціонування вестибулярного апарату ("сп'яніння"), нудоти, блювання, падіння додолу (25:27). Ось чому "обличчя у всіх бліді" (30:6, Синод. пер.), або "спотворяться смертельною блідістю", пер. [Л.8], точніше, "позеленіють" [Л.17]).  

9. У  сльозах  горе  не  втопиш (30:7-9)

       Стурбованих слухачів, в першу чергу, цікавило питання про долю ізраїльтян в Йом Адонай. Тайновидець дає чітку відповідь.

     «Горе! Адже це великий день (страшний буде), і подібного йому немає (не було). Це час страждань (лиха для) Якова, але він буде від них врятований!» (30:7; в дужках текст з [Л.19]).
 
      У незрівнянний великий день буде стільки горя, "як піску у морі". Може скластися помилкове уявлення, при читанні  вірша 7, про позбавлення євреїв від нещастя або їх порятунок "від нього" [Л.19; Л.8]. Масоретський текст усуває зазначене непорозуміння. «Це час лиха для Йаакова, і в ньому же його позбавлення», пер.[Л.17].  
       Одне з суджень авторів [Л.9]. "Єремія пророкує тут час великої скорботи, коли "залишку" Ізраїлю та Юди доведеться пережити переслідування, не порівнянні з тим, що їм довелося пережити раніше ..." (стор. 179).
    В принципі вірно. Майбутнє ам Йісраель, "Ви не залишитесь непокарані" (25:29, 30:11), підтверджується численними іншими старозавітними пророцтвами [Л.1–7]. Але в чому виразиться порятунок Йаакова?
 
     «Того дня,– говорить Господь Саваот,– Я зламаю ярмо на вашій шиї й розіб'ю ваші кайдани, так що ви перестанете служити чужинцям» (30:8, "і не поневолять його більше чужинці)", пер. [Л.17]).
 
      Маємо обіцянку знищити тягар рабства, в якому перебували сучасники пророка та багато поколінь після нього. Ярмо поневолення Благословенний знищив у 1948 р., відновивши Медінат Йісраель. Однак тільки в Йом Адонай пророцтво виконається повністю. Навіть євреї розсіювання "не будуть вже служити чужинцям" (30:8, Синод. пер.). Зрозуміло, а кому?

      «Тоді ви почнете служити ГОСПОДУ, своєму Богові, й своєму цареві, нащадку Давида, якого Я поставлю для них» (30:9).
 
     "Обіцянка в Єремії 30:9 відноситься до майбутнього століття Царства, після великої скорботи, коли Месія буде правити Своїм народом" [Л.12, стор. 706]. Тоді юдеї стануть "царським священством і святим народом" (Вихід, 19:6), почнуть віддано служити Месії, Йеhошуа ха Машіах бен Давид, Ісусу Христу (Ів.4:25, 26).
    Виконувати обов'язки євангелістів, священиків чи левітів, працювати вчителями, суддями або радниками [Л.22]. Це люди обрані, здібні, богобоязливі, правдиві, непідкупні "з усього народу" (Вихід, 18:21).     

ЛІТЕРАТУРА

1. Стаття «2. Коментарі до Книги пророка Софонії. День Господній».
2. Стаття «1. Коментарі до Книги пророка Йоіля. Навала сарани».
3. Стаття «3. Коментарі до Книги пророка Аввакума. Глава 3 – Богоявлення».
4. Стаття «5. Коментарі до Книги пророка Наума. Глава 1 – Гнів Господній».
5. Стаття «1. Коментарі до Книги пророка Ісаї. День Господній (34:1-9, 13:1-13)».
6. Стаття №3 «День Господній».
7. Стаття «9. Коментарі до Книги пророка Єремії. Велика загибель (4:6-29)».
8. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
9. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї до Книги Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
10. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир – Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
11. Стаття №1 «Ознака і знамення Другого пришестя Ісуса Христа».
12. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
13. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2.- М.: Радянська енциклопедія, 1980.- 720 с.
14. Словник біблійних образів.- СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1423 с.
15. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
16. Стаття №4 «Час великої скорботи».
17. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1 002 с.
18. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
19. Біблія. Новий переклад на російську мову. - Herrljunga, Швеція: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007. - 1 228 с.
20. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
21. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мірт, 2003. - 984 с.
22. Стаття «7. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Майбутнє Ам Йісраель (2:1-4, 4:1-6, 61:5-8)».
23. Великий біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1 503 с.
24. Воргез А. Книга Єремії. Глави 1-25. - СПб.: Біблія для всіх, 2010.- 431 с.

21. Библейский культурно-исторический комментарий. Часть 1. Ветхий Завет.- СПб.: Мирт, 2003.- 984с.
22. Статья "7. Комментарии к Книге пророка Исаии. Будущность Ам Йисраэль (2:1-4, 4:1-6, 61:5-8)".
23. Большой Библейский словарь.- СПб.: Библия для всех, 2005.- 1 503 с.
24. Воргез А. Книга Иеремии. Главы 1-25. - СПб.: Библия для всех, 2010.- 431 с.