«Надходить такий час,– говорить ГОСПОДЬ,– коли
Я виведу від Давида праведний паросток. Він, як
Цар, правитиме мудро та запровадить на землі
правосуддя і справедливість» (Єремії, 23:5)
«І сьомий ангел засурмив,– і виникли гучні голоси
на небі, що проголошували: Царство світу стало
царством нашого Господа та Його Христа, і Він
царюватиме навіки-віків!» (Об'явлення, 11:15).
1. Вступ
Укладення Нового Завіту [Л.1] між Яхве Елохім та іудеями (Єр.31:31-34) буде означати настання миру теократії. Як для Медінат Йісраель (23:1-12, 30:18-22), так і для всіх країн [Л.2, 3] та народів (3:17, 16:19).
Теократія це "Форма правління, коли один лише Бог визнається вищою політичною владою, незалежно від того, чи має Він представника в особі людини-царя" [Л.15, стор. 1236].
Композиція віршів 23:1-12, 30:18-22. 1. Вступ з попередження злим пастирям (23:1, 2).
2. Виклад головної теми – майбутнє царство:
а) збирання залишку (23:3, 4, 30:19, 20);
б) відновлення зруйнованого Єрусалима, будівництво Храму (30:18);
в) правління Месії (23:5, 30:21, 22).
3. Висновок із засудженням лицемірства (23:9-12).
Головна тема. Відновлення державності ізраїльтянам, які вижили під час Великого нещастя в останні дні.
Мета написання. Попередити про майбутнє покарання неправедних правителів, священиків та пророків, втішити безправних обіцянкою справедливого правління.
Зміст. Негідні керівники регулярно губили й розганяли овець Божої пастви (23:1, 11), тому будуть суворо покарані (23:2, 9, 10) в рік Його відвідування (23:12).
У ті дні Адонай Сам зібере залишок стада, поверне на колишнє місце, примножить й прославить його (23:3, 30:19, 20). Призначить їм дбайливих пастирів (23:4, 30:21) на чолі з Царем, праведним Паростком, Йеhошуа ха Машіах бен Давид (23:5).
Господь забезпечить врятованим безпечне, мирне, благословенне життя (23:6-8, 30:18), вони стануть Його народом, а Він – їхнім Богом (30:22).
Проблеми тлумачення. Пророцтва в уривках 23:1-12, 30:18-22 повністю або частково стосуються повернення євреїв з вавилонського полону чи вони ще не здійснилися. Як розуміти вірш 23:9.
Теократія це "Форма правління, коли один лише Бог визнається вищою політичною владою, незалежно від того, чи має Він представника в особі людини-царя" [Л.15, стор. 1236].
Композиція віршів 23:1-12, 30:18-22. 1. Вступ з попередження злим пастирям (23:1, 2).
2. Виклад головної теми – майбутнє царство:
а) збирання залишку (23:3, 4, 30:19, 20);
б) відновлення зруйнованого Єрусалима, будівництво Храму (30:18);
в) правління Месії (23:5, 30:21, 22).
3. Висновок із засудженням лицемірства (23:9-12).
Головна тема. Відновлення державності ізраїльтянам, які вижили під час Великого нещастя в останні дні.
Мета написання. Попередити про майбутнє покарання неправедних правителів, священиків та пророків, втішити безправних обіцянкою справедливого правління.
Зміст. Негідні керівники регулярно губили й розганяли овець Божої пастви (23:1, 11), тому будуть суворо покарані (23:2, 9, 10) в рік Його відвідування (23:12).
У ті дні Адонай Сам зібере залишок стада, поверне на колишнє місце, примножить й прославить його (23:3, 30:19, 20). Призначить їм дбайливих пастирів (23:4, 30:21) на чолі з Царем, праведним Паростком, Йеhошуа ха Машіах бен Давид (23:5).
Господь забезпечить врятованим безпечне, мирне, благословенне життя (23:6-8, 30:18), вони стануть Його народом, а Він – їхнім Богом (30:22).
Проблеми тлумачення. Пророцтва в уривках 23:1-12, 30:18-22 повністю або частково стосуються повернення євреїв з вавилонського полону чи вони ще не здійснилися. Як розуміти вірш 23:9.
2. Горе негідним пастухам (23:1, 2)
Правителі всіх країн у всі епохи значно впливають на життя співгромадян. Часто їхнє царювання мало згубний вплив на долі підданих (12:10), про це образно нагадує Йірмейа.
«Горе пастухам (пастирям), котрі нищать і розпорошують (розганяють) овець Моєї отари!– це слова
ГОСПОДА» (23:1; у дужках, пер. Івана Огієнка).
"Пастирями (пастухами) часто називалися політичні та релігійні лідери в Ізраїлі та Юдеї" [Л.26, стор. 881], "не тільки царі, але й поставлені царями правителі народу" [Л.6, стор. 39]. А саме: керманичі, судді, священики, вчителі, пророки. Всі вони повернулися спиною до Бога, осквернились, торкаючись до зла, не дбають про Його овець, нищать їх.
«Щось жахливе й огидне твориться в цій країні: пророки провіщають обман; священики, тримаючись за владу, все це підтримують, а Моєму народові таке подобається! А що ви будете робити, як настане тому кінець?» (5:30, 31). У фіналі, відплата вразить нечестивих, горе відвідає їх, відповідає наві на своє ж запитання.
«Тому так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, про пастирів, котрі пасуть Його народ: Це ви розпорошили
Моїх овець і розігнали їх (отари). Ви не турбувались про них! Через те Я покараю вас за ваші злочини,– говорить ГОСПОДЬ» (23:2).
Як сказав Яхве Елохім, так обов'язково станеться. Він карав нечестивих іудейських начальників за днів Єремії [Л.8, стор. 883, 884], також, до нього та після його смерті (стор. 1045, 1046). Безсумнівно, в майбутньому, "за лихі ваші вчинки" (пер. Івана Огієнка), Він покарає керівників Медінат Йісраель [Л.9, 10]. Син Хелкиї пророкує відплату негідним вождям, закликаючи їх горювати.
«Ридайте , пастирі! волайте (крутіться на землі від болю)і валяйтеся, ватажки стада, бо прийшли дні (час відплати) вашого заклання; і розіб'ю Я вас, і ви впадете, як (уламки) дорогоцінна посудина» (25:34, пер. [Л.7]; в дужках текст із [Л.4]).
Провидець стверджує, ватажкам не буде ні притулку, ні порятунку (25:35); він уже чує їхній крик й ридання (вірш 36). Спорожніє Ізраїль, його мирні оселі знищить палаючий гнів Всемогутнього (вірш 37), який залишив Своє житло (25:38, Синод. пер.).
«Горе пастухам (пастирям), котрі нищать і розпорошують (розганяють) овець Моєї отари!– це слова
ГОСПОДА» (23:1; у дужках, пер. Івана Огієнка).
"Пастирями (пастухами) часто називалися політичні та релігійні лідери в Ізраїлі та Юдеї" [Л.26, стор. 881], "не тільки царі, але й поставлені царями правителі народу" [Л.6, стор. 39]. А саме: керманичі, судді, священики, вчителі, пророки. Всі вони повернулися спиною до Бога, осквернились, торкаючись до зла, не дбають про Його овець, нищать їх.
«Щось жахливе й огидне твориться в цій країні: пророки провіщають обман; священики, тримаючись за владу, все це підтримують, а Моєму народові таке подобається! А що ви будете робити, як настане тому кінець?» (5:30, 31). У фіналі, відплата вразить нечестивих, горе відвідає їх, відповідає наві на своє ж запитання.
«Тому так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, про пастирів, котрі пасуть Його народ: Це ви розпорошили
Моїх овець і розігнали їх (отари). Ви не турбувались про них! Через те Я покараю вас за ваші злочини,– говорить ГОСПОДЬ» (23:2).
Як сказав Яхве Елохім, так обов'язково станеться. Він карав нечестивих іудейських начальників за днів Єремії [Л.8, стор. 883, 884], також, до нього та після його смерті (стор. 1045, 1046). Безсумнівно, в майбутньому, "за лихі ваші вчинки" (пер. Івана Огієнка), Він покарає керівників Медінат Йісраель [Л.9, 10]. Син Хелкиї пророкує відплату негідним вождям, закликаючи їх горювати.
«Ридайте , пастирі! волайте (крутіться на землі від болю)і валяйтеся, ватажки стада, бо прийшли дні (час відплати) вашого заклання; і розіб'ю Я вас, і ви впадете, як (уламки) дорогоцінна посудина» (25:34, пер. [Л.7]; в дужках текст із [Л.4]).
Провидець стверджує, ватажкам не буде ні притулку, ні порятунку (25:35); він уже чує їхній крик й ридання (вірш 36). Спорожніє Ізраїль, його мирні оселі знищить палаючий гнів Всемогутнього (вірш 37), який залишив Своє житло (25:38, Синод. пер.).
3. Навіщо збирати євреїв? (23:3, 4)
Ель Шаддай покарає як правителів, суддів, священиків, пророків, так й весь Свій народ, що залишив Джерело живої води, вижене його з землі обітованої в Йом Адонай [Л.10].
Все ж, "Владика не відкидає людей навіки!" (Плач.3:31, пер. [Л.11]). Навпаки, зібере тих, хто вцілів, поверне їх, згідно з обіцянкою.
«Я Сам зберу залишок ("уцілілих", пер. [Л.11]) Моєї отари з усіх країв, до яких Я їх (овець) раніше вигнав, і спроваджу їх на їхнє пасовисько,– вони будуть плідними і намножаться» (23:3, "у них буде багато дітей, і вони виростуть щасливими", пер. [Л.4]).
Все ж, "Владика не відкидає людей навіки!" (Плач.3:31, пер. [Л.11]). Навпаки, зібере тих, хто вцілів, поверне їх, згідно з обіцянкою.
«Я Сам зберу залишок ("уцілілих", пер. [Л.11]) Моєї отари з усіх країв, до яких Я їх (овець) раніше вигнав, і спроваджу їх на їхнє пасовисько,– вони будуть плідними і намножаться» (23:3, "у них буде багато дітей, і вони виростуть щасливими", пер. [Л.4]).
Яка частина співвітчизників, у які часи, мається на увазі? "Решта повернеться до Юдеї після полону, відновить храм і відродить національне життя", припускає автор роботи [Л.13].Сумнівно, оскільки Йехезкейл сповіщає, пророки, "які бачать помилкові видіння і говорять оманливі пророцтва ... в землю Ізраїлю не увійдуть" (Єзекіїля, 13:9, пер. [Л.11]).
Цього не сталося ні при поверненні з вавилонського полону, ні набагато пізніше. Залишок у вірші Єр.23:3 це євреї останніх днів, вони пережили роки Великого нещастя й загибелі (4:6-29), вертаються з евакуації (мал.1).
"Повернення іудеїв з Вавилону описано такою мовою, що в усій повноті це відноситься до остаточного повернення Божого народу "з усіх країн" (вірш 8) в дні Месії ... Ці пророцтва ще не здійснилися"
[Л.14, стор. 1081]. Вірно. Більше того, НЕ збулися дві Його обіцянки навіть сучасному Ізраїлю, "Я зцілю Мій народ і відкрию йому достаток миру і безпеки" (33:6, пер. [Л.11]).
Текст 23:3 свідчить, Господь вижене ізраїльтян з країни,, але у віршах 1 і 2 вина за розпорошення покладається на правителів. Зазначене протиріччя можна пояснити використанням наступного причинно-наслідкового зв'язку.
Причина покарання, "за лихі ваші вчинки" (пер. Івана Огієнка) правлячої еліти, наслідок – Його суд [Л.12]; вижене овець Своєї пастви саме Яхве (23:3). Він же зібере розсіяних (31:10), поверне "у двори їхні" (23:3, Синод. пер.; "Двори" – це земля обітована" [Л.22]), призначить гідних начальників.
«Я поставлю над ними (нових) пастирів, які пастимуть їх (будуть піклуватися про них), – вони вже більше не житимуть у страху, не жахатимуться і не загубляться,– говорить ГОСПОДЬ» (23:4, в дужках текст з [Л.4]).
4. Праведний Паросток (23:5)
Адонай відновить державність ам Йісраель. Поставить над ним праведних керівників, старійшин, священиків, суддів, вчителів, справедливого Монарха.
«Надходить такий час (Неодмінно настануть дні),– говорить ГОСПОДЬ,– коли Я виведу (воздвигну) від Давида праведний Паросток (Гілку). Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість» (23:5, в дужках текст із [Л.11]).
«Надходить такий час (Неодмінно настануть дні),– говорить ГОСПОДЬ,– коли Я виведу (воздвигну) від Давида праведний Паросток (Гілку). Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість» (23:5, в дужках текст із [Л.11]).
Слово "Гілка" в буквальному сенсі означає "пагін або відросток дерева або куща; в переносному – месіанська або інша духовна метафора" [Л.15, стор. 231]. "Месія зображений як Гілка (букв. "Паросток") родоводу Давида, Який буде правити Божим народом у майбутньому" [Л.14].
Інші тлумачі також впевнені, у віршах 23:5, 33:14-16, Іс.4:2-6, 11:1 містяться вказівки на Месію [Л.6, 13, 16, 17, 25, 26]. "Це пророцтво збулося в Ісусі Христі. Хоча вперше Він прийшов тільки як Месія Ізраїлю, повністю пророцтво Єремії здійсниться під час Його другого пришестя і подальшого тисячолітнього правління" [Л.12, стор. 168]).
Дане судження має підтвердження у есхатологічному пророцтві Йешайа. "Настане час, коли цар ("Цар", пер. [Л.4, 11], Синод. пер.) правитиме в праведності, і можновладці судитимуть справедливо" (Ісаї, 32:1).
Йехезкейл повідомляє, коли настане епоха теократії, за яким правом Цар стане керувати. «Загибель, загибель, загибель! Я наведу її! Не відродиться ця земля, поки не прийде Той, Кому вона по праву належить, Йому Я віддам її» (Єзекіїля, 21:27, пер. [Л.11]).
У Стародавньому світі підтримка порядку і справедливості в країні це головне завдання царя, намісника бога на землі [Л.18, стор. 323]. Багато правителів Юдеї, особливо Ізраїлю, не впоралися зі своїми обов'язками, покладеними на них Богом Авраама, Іцхака, Йаакова (Втор.17:14-20).
Тому через істинного Монарха буде встановлено мудре й справедливе теократичне правління. Як в Ерец Йісраель (Єр.23:5, 30:22), так в усьому світі (3:17, 16:19; Дан.7:13, 14, Зах.9:10, 14:9, Пс.22:28, 29).
"Праведною названа ця Гілка тому, що справедливість – перша чеснота правителя-пастиря і нею-то цілком буде володіти Гілка Давидова" [Л.6, стор. 40]. Але чому провидець у вірші 23:5 іменує Помазаника таким дивним словом "Гілка"?
По-перше, Він є Паростком родословного древа царя Давида. По-друге, Христос повернеться [Л.19] на свято Кущів (наметів), а гілкою називаються пальмові гіллячки (з них будували намети) та відгалуження золотого свічника в Храмі [Л.15].
Інші тлумачі також впевнені, у віршах 23:5, 33:14-16, Іс.4:2-6, 11:1 містяться вказівки на Месію [Л.6, 13, 16, 17, 25, 26]. "Це пророцтво збулося в Ісусі Христі. Хоча вперше Він прийшов тільки як Месія Ізраїлю, повністю пророцтво Єремії здійсниться під час Його другого пришестя і подальшого тисячолітнього правління" [Л.12, стор. 168]).
Дане судження має підтвердження у есхатологічному пророцтві Йешайа. "Настане час, коли цар ("Цар", пер. [Л.4, 11], Синод. пер.) правитиме в праведності, і можновладці судитимуть справедливо" (Ісаї, 32:1).
Йехезкейл повідомляє, коли настане епоха теократії, за яким правом Цар стане керувати. «Загибель, загибель, загибель! Я наведу її! Не відродиться ця земля, поки не прийде Той, Кому вона по праву належить, Йому Я віддам її» (Єзекіїля, 21:27, пер. [Л.11]).
У Стародавньому світі підтримка порядку і справедливості в країні це головне завдання царя, намісника бога на землі [Л.18, стор. 323]. Багато правителів Юдеї, особливо Ізраїлю, не впоралися зі своїми обов'язками, покладеними на них Богом Авраама, Іцхака, Йаакова (Втор.17:14-20).
Тому через істинного Монарха буде встановлено мудре й справедливе теократичне правління. Як в Ерец Йісраель (Єр.23:5, 30:22), так в усьому світі (3:17, 16:19; Дан.7:13, 14, Зах.9:10, 14:9, Пс.22:28, 29).
"Праведною названа ця Гілка тому, що справедливість – перша чеснота правителя-пастиря і нею-то цілком буде володіти Гілка Давидова" [Л.6, стор. 40]. Але чому провидець у вірші 23:5 іменує Помазаника таким дивним словом "Гілка"?
По-перше, Він є Паростком родословного древа царя Давида. По-друге, Христос повернеться [Л.19] на свято Кущів (наметів), а гілкою називаються пальмові гіллячки (з них будували намети) та відгалуження золотого свічника в Храмі [Л.15].
5. Наше виправдання (23:6)
Нащадки всіх 12-ти племен Ізраїлю (Північне царство) і Юди (Південне) возз'єднаються в месіанській державі для мирного життя. "З ГОСПОДНЬОЇ милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується"
(Плач.3:22).
«За Його днів ("у часи цієї Праведної Галузі", пер. [Л.4]) Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім'я, яким Його називатимуть: ГОСПОДЬ – наша Праведність» (23:6).
(Плач.3:22).
«За Його днів ("у часи цієї Праведної Галузі", пер. [Л.4]) Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім'я, яким Його називатимуть: ГОСПОДЬ – наша Праведність» (23:6).
Спасіння Юдеї, безтурботне життя Ізраїлю (мал.2) принесе справедливий Цар (23:5) Иеhошуа ха Машіах бен Давид, тобто, Господь Ісус Христос (Ів.4:25, 26).Його тріумфальну появу пророкують багато старозавітних пророків (Іс.9:6, 7, 11:1-10; Єз.34:22-25, 37:22-28; Дан.7:13, 14; Ос.3:4, 5; Мал.3:1, тощо).
Вони називали Месію: "Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру" (Ісаї, 9:5), "ГОСПОДНІЙ Пагінчик" (4:2, 11:1; Зах.6:12), Цар (Ісаї, 32:1; Єз.37:22), Давид (34:24, 37:24; Ос.3:5), Людський Син (Дан.7:13), Ангел Заповіту (Мал.3:1). Владика, "Його походження від початку, від часів віковічних" (Міхея, 5:1, б; Лк.1:32, 33).
Йірмейа називає Машіаха "праведний Паросток" (23:5, 33:15), передбачаючи Його ім'я (євр. "Ашем"), "Господь – наша Праведність" (23:6, пер. [Л.7]). "Згідно з 1 Коринтянам 1:30 і 2 Коринтянам 5:21, це піднесене ім'я відноситься тільки до Ісуса Христа" [Л.13].
Деякі тлумачі [Л.12, 16] вважають, у вірші 23:6 таємновидець спеціально назвав Месію таким титулом. Тим самим натякаючи сучасникам на співзвучне йому словосполучення "Господь – моя правда", це ім'я останнього нечестивого іудейського царя Седекії, "всупереч якому він чинив все життя" [Л.16; Л.26].
Можливо, припущення вірне, проте дане пророцтво призначене майбутнім поколінням, нащадкам, що живуть в месіанському царстві. Тоді саме в Спасителі наше виправдання (пер. [Л.5]), праведність [Л.4, 11] та справедливість [Л.7].
Цар царів розсудить чвари між залишками народів, всюди припинить розбрати. "Вони перекують свої мечі на лемеші", перестануть сваритися, "більше не будуть навчатись воювати" (Міхея, 4:3).
6. Жив Єдиний! (23:7, 8)
До сьогоднішнього дня, Шемот є однією з найважливіших подій в історичному літописі євреїв. Дивно, але Єремія
пророкує зменшення значення Виходу в майбутньому.
«Отже, неодмінно настануть дні, – сповіщає Господь,– коли не будуть більше говорити (вимовляти
стару клятву): «Вірю, як і те, що живий Господь (Єдиний), Який вивів ізраїльтян з Єгипту» (23:7, пер. [Л.11]; в дужках текст із [Л.4]).
Яка більш значна подія може затьмарити порятунок євреїв Адонаєм в період стародавнього Виходу?? Пророк отримав таке одкровення:
«а будуть говорити ("по-новому", пер. [Л.4]): "Вірно, як і те, що живий Господь, Який вивів і привів нащадків дому Ізраїлева з північних земель і з усіх країн, куди Він вигнав їх". Тоді вони (народ Ізраїлю) будуть жити у своїй землі» (23:8, пер. [Л.11]).
У коментарях до вірша 8 стверджується [Л.14, 22, 26], йдеться про повернення євреїв з вавилонського полону. Інша версія. "Пророк поєднує два моменти: позбавлення від вавилонського полону і прихід Месії" [Л.6]. Останнє судження поділяють інші автори, наприклад [Л.12, 13].
Однак малоймовірно, що залишок євреїв (23:3), який пережив Велике нещастя й загибель (4:6-29), буде згадувати короткий вавилонський полон 2 500-річної (!) давності. Натомість більш значного, важкого і тривалого періоду рабства в Єгипті перед Шемотом.
Крім того, Елоах виведе "нащадків дому Ізраїлева з північних земель і з усіх країн" (23:8, б), а НЕ ОДНОГО Вавилона. Котрий знаходився на сході, зовсім НЕ на півночі. Тому у вірші 8 маються на увазі, швидше за все, "останні дні" (30:24).
Яхве Цеваот в день Свій [Л.9, 10] спочатку вижене ізраїльтян на північ, схід та південь. Згодом, поверне евакуйованих в Ерец Йісраель (23:3, 8, 32:37), укладе з ними Новий Заповіт [Л.1].
«Отже, неодмінно настануть дні, – сповіщає Господь,– коли не будуть більше говорити (вимовляти
стару клятву): «Вірю, як і те, що живий Господь (Єдиний), Який вивів ізраїльтян з Єгипту» (23:7, пер. [Л.11]; в дужках текст із [Л.4]).
Яка більш значна подія може затьмарити порятунок євреїв Адонаєм в період стародавнього Виходу?? Пророк отримав таке одкровення:
«а будуть говорити ("по-новому", пер. [Л.4]): "Вірно, як і те, що живий Господь, Який вивів і привів нащадків дому Ізраїлева з північних земель і з усіх країн, куди Він вигнав їх". Тоді вони (народ Ізраїлю) будуть жити у своїй землі» (23:8, пер. [Л.11]).
У коментарях до вірша 8 стверджується [Л.14, 22, 26], йдеться про повернення євреїв з вавилонського полону. Інша версія. "Пророк поєднує два моменти: позбавлення від вавилонського полону і прихід Месії" [Л.6]. Останнє судження поділяють інші автори, наприклад [Л.12, 13].
Однак малоймовірно, що залишок євреїв (23:3), який пережив Велике нещастя й загибель (4:6-29), буде згадувати короткий вавилонський полон 2 500-річної (!) давності. Натомість більш значного, важкого і тривалого періоду рабства в Єгипті перед Шемотом.
Крім того, Елоах виведе "нащадків дому Ізраїлева з північних земель і з усіх країн" (23:8, б), а НЕ ОДНОГО Вавилона. Котрий знаходився на сході, зовсім НЕ на півночі. Тому у вірші 8 маються на увазі, швидше за все, "останні дні" (30:24).
Яхве Цеваот в день Свій [Л.9, 10] спочатку вижене ізраїльтян на північ, схід та південь. Згодом, поверне евакуйованих в Ерец Йісраель (23:3, 8, 32:37), укладе з ними Новий Заповіт [Л.1].
7. Незвичайні відчуття (23:9)
Йірмейа відносить до пастирів також пророків, покликаних сповіщати волю, яку Яхве передавав через них (Ам.3:7). Поряд із справжніми наві існували їхні вороги (Єр.18:18), фальшиві віщуни (5:31, 14:14). Перелюбники, що прагнуть до злочинів й неправди (23:10), лицеміри (вірш 11), шахраї, вони вселяють марні надії (16-18, 25-31).
Пророки фальшивих снів вводять людей в оману, від них одна біда, немає користі (23:32). Ель Шаддай наведе на провісників міражів лихо в рік покарання (вірш 12). Вражає, що загадкові фізіологічні наслідки майбутнього покарання
брехливих "провидців" відчув на собі сам Єремія!
«Про пророків: Серце моє рветься в мені, всі кістки мої здригаються ("тремтять", пер. [Л.11]), став я подібний до п'яного і подібний до чоловіка, якого здолало вино; через Господа, через святі слова Його» (23:9, пер. [Л.7]).
Пророки фальшивих снів вводять людей в оману, від них одна біда, немає користі (23:32). Ель Шаддай наведе на провісників міражів лихо в рік покарання (вірш 12). Вражає, що загадкові фізіологічні наслідки майбутнього покарання
брехливих "провидців" відчув на собі сам Єремія!
«Про пророків: Серце моє рветься в мені, всі кістки мої здригаються ("тремтять", пер. [Л.11]), став я подібний до п'яного і подібний до чоловіка, якого здолало вино; через Господа, через святі слова Його» (23:9, пер. [Л.7]).
Коли Небесний Воїтель напустить "лихо з півночі й велике нещастя!" (4:6), таємничі фізіологічні розлади вражатимуть усіх негідних пастирів: правителів, вельмож, священиків, пророків (вірш 9; 23:1, 2, 9-12).
В них затремтять серця, заціпеніють тіла, душі охопить раптовий жах (4:9, 19; 15:8). Серце рветься, усі кістки
здригаються, ноги підкошуються, немов у п'яного (23:9). Нутрощі болять (4:19, Плач.1:20), болісно тремтять крижі
(Іс.21:3) та коліна (Наум.2:11), дрижать руки (Єз.7:27) й губи (Авв.3:16).
У період лиха, перераховані стани виникнуть через фізичне явище резонансу. Із-за збігу частоти інфразвукових
коливань геосфери, гідросфери, атмосфери з частотою вібрації внутрішніх і зовнішніх органів тіла [Л.20].
Різке збільшення амплітуди коливань зчинить тріпотіння серця, тремтіння кісток, порушення нормальної роботи вестибулярного апарату. В останньому випадку, виникне незвичайне відчуття сп'яніння, БЕЗ вживання хмільного вина (23:9, 25:15-27). З'являться інші симптоми фізіологічної дезорганізації, про них попереджають Йешайа [Л.2] та Міха [Л.3].
Функціональні розлади вражатимуть під час раптового втручання Всевишнього в людські справи, «Я нашлю
("обрушу", пер. [Л.24]) на них лихо, коли прийде рік їхнього покарання,– сповіщає Господь» (Єремії, 23:12, б; пер. [Л.11]). "Єремією ніби володіє голос Божий" [Л.12].
В них затремтять серця, заціпеніють тіла, душі охопить раптовий жах (4:9, 19; 15:8). Серце рветься, усі кістки
здригаються, ноги підкошуються, немов у п'яного (23:9). Нутрощі болять (4:19, Плач.1:20), болісно тремтять крижі
(Іс.21:3) та коліна (Наум.2:11), дрижать руки (Єз.7:27) й губи (Авв.3:16).
У період лиха, перераховані стани виникнуть через фізичне явище резонансу. Із-за збігу частоти інфразвукових
коливань геосфери, гідросфери, атмосфери з частотою вібрації внутрішніх і зовнішніх органів тіла [Л.20].
Різке збільшення амплітуди коливань зчинить тріпотіння серця, тремтіння кісток, порушення нормальної роботи вестибулярного апарату. В останньому випадку, виникне незвичайне відчуття сп'яніння, БЕЗ вживання хмільного вина (23:9, 25:15-27). З'являться інші симптоми фізіологічної дезорганізації, про них попереджають Йешайа [Л.2] та Міха [Л.3].
Функціональні розлади вражатимуть під час раптового втручання Всевишнього в людські справи, «Я нашлю
("обрушу", пер. [Л.24]) на них лихо, коли прийде рік їхнього покарання,– сповіщає Господь» (Єремії, 23:12, б; пер. [Л.11]). "Єремією ніби володіє голос Божий" [Л.12].
8. Покарання пастирів ? (23:10, 11)
Суворе лихо від Яхве Цеваот вразить нечестивих керівників у "рік відвідування їх" (23:12, Синод. пер.), але чому?
«Тому що земля повна розпусників, тому що плаче земля під прокляттям, і згоріли в пустелі пасовища.
Шлях пророків злий, і їхня сила – несправедлива» (23:10, пер. [Л.11]; "силу свою віддають брехні", пер. [Л.4]).
Фальшиві наві (14:14, 23:21) прагнуть до зла, оскверняються злом, злодійство – мета їх (вірш 10, [Л.5]), силу свою вони віддають брехні [Л.4].
Юдеї залишили Бога, ходять до будинків блудниць (5:7, 8; мал. 3). "Невже Я не покараю за це? каже Господь" (вірш 9, Синод. пер.).
У прийдешній Йом Адонай кара проявиться у спустошених полях,
згорілих пасовищах, почорнілій годувальниці, що безперервно плаче багатоденними дощами, оскільки знаходиться під прокляттям (23:10).
Провісники, "разом зі священиками, ведуть до загибелі свій народ" [Л.6, стор. 40], "вони прагнуть до зла" [Л.22, стор. 379].
«Як пророк, так і священник ("лицемірять", пер. [Л.7])
однаково оскверняють себе,– навіть у Моєму Храмі Я бачу їхні беззаконня,– говорить ГОСПОДЬ» (23:11).
«Тому що земля повна розпусників, тому що плаче земля під прокляттям, і згоріли в пустелі пасовища.
Шлях пророків злий, і їхня сила – несправедлива» (23:10, пер. [Л.11]; "силу свою віддають брехні", пер. [Л.4]).
Фальшиві наві (14:14, 23:21) прагнуть до зла, оскверняються злом, злодійство – мета їх (вірш 10, [Л.5]), силу свою вони віддають брехні [Л.4].Юдеї залишили Бога, ходять до будинків блудниць (5:7, 8; мал. 3). "Невже Я не покараю за це? каже Господь" (вірш 9, Синод. пер.).
У прийдешній Йом Адонай кара проявиться у спустошених полях,
згорілих пасовищах, почорнілій годувальниці, що безперервно плаче багатоденними дощами, оскільки знаходиться під прокляттям (23:10).
Провісники, "разом зі священиками, ведуть до загибелі свій народ" [Л.6, стор. 40], "вони прагнуть до зла" [Л.22, стор. 379].
«Як пророк, так і священник ("лицемірять", пер. [Л.7])
однаково оскверняють себе,– навіть у Моєму Храмі Я бачу їхні беззаконня,– говорить ГОСПОДЬ» (23:11).
Лицемірство фальшивих пастирів автор [Л.13] бачить у перелюбі. "Потім вони йшли до храму і робили вигляд, що поклоняються Яхве (23:11), перетворюючи дім Бога на розбійницький вертеп (7:9-11)" (стор. 696). У роботі [Л.12] наведено інше міркування. "Вони в своїх інтересах спотворювали Тору" (стор. 168).
При будь-якому варіанті тлумачення, ясно, у вірші 11 йдеться про беззаконня начальників, поставлених Господом пасти Його народ (вірші 1, 2). Чи змінилося щось сьогодні в лицемірній поведінці керівників тієї епохи? Принципово, НІ, судячи з постійних громадських скандалів в Ізраїлі.
При будь-якому варіанті тлумачення, ясно, у вірші 11 йдеться про беззаконня начальників, поставлених Господом пасти Його народ (вірші 1, 2). Чи змінилося щось сьогодні в лицемірній поведінці керівників тієї епохи? Принципово, НІ, судячи з постійних громадських скандалів в Ізраїлі.
9. Впасти не біда, біда не піднятись (23:12)
Яка конкретна відплата чекає негідних служителів Яхве в останні дні, час відвідування? Пророк відповідає.
«За це їхній шлях стане слизьким, вони будуть вкинуті в темряву і там впадуть. Я нашлю ("обрушу", пер. [Л.24]) на них біду, коли прийде рік їхнього покарання ("відвідування", Синод. пер.),– сповіщає Господь» (23:12, пер. [Л.11]; в дужках текст із [Л.24]).
"Рік відвідування їх (вірш12) – це рік, коли суд відбудеться" [Л.12]. Знаряддям кари послужить Його "меч" (25:29-31), він же, "руйнівник народів" (4:6-8), разом з тим, "буря Господня, як лютість" (23:19, пер. Івана Огієнка) та сильний землетрус (4:24).
Згідно із загадковим баченням лиха за лихом, помста відбудеться у 3-и послідовні етапи, немов хвиля за хвилею (23:9, 12, 15). Перший, фізіологічні розлади (вірш 9), зумовлені інфразвуковим резонансом, що виникне внаслідок коливання землі, морської води, повітря.
Друга стадія, занурення лжепастирів у темряву, де вони падають на слизькому від безперервних дощів грунті (23:12). Цілодобову непроглядну темряву й сорокаденний гарячий дощ спричинить глобальний вихор від краю землі до її краю [Л.21].
На третьому етапі суду Ель Шаддай, здійсниться Його обіцянка, "Я нагодую їх полином ("гіркою їжею", пер. [Л.11]) і напою їх отруйною водою» (23:15, б).
Прокляттям для спустошеної вогнем плачучої почорнілої землі (23:10, 4:23-26) послужить КИСЛОТНИЙ дощ, котрий псує прісну воду (Об'явл.8:11). Питтям для нечестивих буде отруйна вода, їжею – гіркий полин (23:15), дихатимуть гарячим повітрям, як дикі осли у пустелі (14:6). Порожні поля заростуть бур'янами.
Тому Йірмейа ділиться скорботним одкровенням. «Чути голосіння пастирів і волання (ридання) керівників
отари, оскільки ГОСПОДЬ знищив їхні пасовиська» (25:36; 9:9). Горе їм (23:1, 2), біда руїнам Єрусалиму та містам Юдеї, вони обезлюдніли (9:10). Тепер стане зрозуміло, "внаслідок чого має бути знищена земля й вигорить наче пустеля, без перехожих?" (вірш 11).
«За це їхній шлях стане слизьким, вони будуть вкинуті в темряву і там впадуть. Я нашлю ("обрушу", пер. [Л.24]) на них біду, коли прийде рік їхнього покарання ("відвідування", Синод. пер.),– сповіщає Господь» (23:12, пер. [Л.11]; в дужках текст із [Л.24]).
"Рік відвідування їх (вірш12) – це рік, коли суд відбудеться" [Л.12]. Знаряддям кари послужить Його "меч" (25:29-31), він же, "руйнівник народів" (4:6-8), разом з тим, "буря Господня, як лютість" (23:19, пер. Івана Огієнка) та сильний землетрус (4:24).
Згідно із загадковим баченням лиха за лихом, помста відбудеться у 3-и послідовні етапи, немов хвиля за хвилею (23:9, 12, 15). Перший, фізіологічні розлади (вірш 9), зумовлені інфразвуковим резонансом, що виникне внаслідок коливання землі, морської води, повітря.
Друга стадія, занурення лжепастирів у темряву, де вони падають на слизькому від безперервних дощів грунті (23:12). Цілодобову непроглядну темряву й сорокаденний гарячий дощ спричинить глобальний вихор від краю землі до її краю [Л.21].
На третьому етапі суду Ель Шаддай, здійсниться Його обіцянка, "Я нагодую їх полином ("гіркою їжею", пер. [Л.11]) і напою їх отруйною водою» (23:15, б).
Прокляттям для спустошеної вогнем плачучої почорнілої землі (23:10, 4:23-26) послужить КИСЛОТНИЙ дощ, котрий псує прісну воду (Об'явл.8:11). Питтям для нечестивих буде отруйна вода, їжею – гіркий полин (23:15), дихатимуть гарячим повітрям, як дикі осли у пустелі (14:6). Порожні поля заростуть бур'янами.
Тому Йірмейа ділиться скорботним одкровенням. «Чути голосіння пастирів і волання (ридання) керівників
отари, оскільки ГОСПОДЬ знищив їхні пасовиська» (25:36; 9:9). Горе їм (23:1, 2), біда руїнам Єрусалиму та містам Юдеї, вони обезлюдніли (9:10). Тепер стане зрозуміло, "внаслідок чого має бути знищена земля й вигорить наче пустеля, без перехожих?" (вірш 11).
10. Відновлення Йерушалаїма (30:18)
Композиція 30-го розділу збігається з побудовою 23-ї глави. Слідом за пророцтвом горя всьому народу (30:4-7; в 23:1, 2 – покарання його пастирів), йде обіцянка теократичного правління (30:8-22; 23:3-8).
«Так сказав Господь: ось, Я поверну (відновлю) полонених наметів Йаакова і помилую місця його проживання, і буде місто (Йерушалаїм) відбудоване на своєму місці (підніметься з руїн), і храм буде стояти за його статутом» (30:18, пер. [Л.7]; в дужках текст з [Л.11]).
"У віршах 30:18-22 Бог говорить про майбутнє відновлення Єрусалима. Місто і храм будуть відбудовані знову" [Л.26, стор. 886]. Правильно, "будуть відбудовані знову", адже святилища на горі немає майже 2 000 років, але апостол Іоанн отримав вказівку виміряти есхатологічний храм (Об'явл.11:1, 2).
Устами провидця, Адонай вже дав обітницю зібрати залишок Йаакова, повернути у їхні двори (Єремії, 23:3), гарантувати спокійне мирне життя (30:10).
Тепер зобов'язання конкретизується відновленням благополуччя (30:18). Будуть помилувані, тобто, відновлені "місця його проживання" в Ізраїлі (Ам.9:14, 15).
Зруйнована великим землетрусом столиця (Об'явл.11:13, 16:18, 19, мал. 4) підніметься з руїн (Єр.30:18), більше ніколи не буде розорена (31:38-40).
«Так сказав Господь: ось, Я поверну (відновлю) полонених наметів Йаакова і помилую місця його проживання, і буде місто (Йерушалаїм) відбудоване на своєму місці (підніметься з руїн), і храм буде стояти за його статутом» (30:18, пер. [Л.7]; в дужках текст з [Л.11]).
"У віршах 30:18-22 Бог говорить про майбутнє відновлення Єрусалима. Місто і храм будуть відбудовані знову" [Л.26, стор. 886]. Правильно, "будуть відбудовані знову", адже святилища на горі немає майже 2 000 років, але апостол Іоанн отримав вказівку виміряти есхатологічний храм (Об'явл.11:1, 2).
Устами провидця, Адонай вже дав обітницю зібрати залишок Йаакова, повернути у їхні двори (Єремії, 23:3), гарантувати спокійне мирне життя (30:10).Тепер зобов'язання конкретизується відновленням благополуччя (30:18). Будуть помилувані, тобто, відновлені "місця його проживання" в Ізраїлі (Ам.9:14, 15).
Зруйнована великим землетрусом столиця (Об'явл.11:13, 16:18, 19, мал. 4) підніметься з руїн (Єр.30:18), більше ніколи не буде розорена (31:38-40).
«У той час називатимуть Єрусалим ГОСПОДНІМ престолом;
там, у Єрусалимі, зберуться всі народи в Ім'я (щоб вшанувати) ГОСПОДА, і вже більше не діятимуть за впертістю свого
злого серця» (3:17; в дужках тексті з [Л.11], в лапках – з [Л.5]).
Згідно із запевненням Благословенного, "храм буде влаштований як і раніше" (30:18, Синод. пер.). Крім того, святинею святинь вже не є тільки Двір, як у колишні епохи, але УВЕСЬ простір на вершині гори навколо святилища (Єз.43:12).
Після закінчення будівництва Бейт а-Мікдаш, його освячення, очищення ізраїльтян від гріха [Л.19], "зненацька прийде до Свого Храму Господь" (Малахії, 3:1, б). Тому слава останнього Дому молитов виявиться набагато більшою, ніж попереднього (Агг.2:6-9, Міх.4:1-3, Єз.37:26-28). Про насильство, розорення, грабежі вже не чути в Ізраїлі (Єр.23:6, Іс.60:18).
там, у Єрусалимі, зберуться всі народи в Ім'я (щоб вшанувати) ГОСПОДА, і вже більше не діятимуть за впертістю свого
злого серця» (3:17; в дужках тексті з [Л.11], в лапках – з [Л.5]).
Згідно із запевненням Благословенного, "храм буде влаштований як і раніше" (30:18, Синод. пер.). Крім того, святинею святинь вже не є тільки Двір, як у колишні епохи, але УВЕСЬ простір на вершині гори навколо святилища (Єз.43:12).
Після закінчення будівництва Бейт а-Мікдаш, його освячення, очищення ізраїльтян від гріха [Л.19], "зненацька прийде до Свого Храму Господь" (Малахії, 3:1, б). Тому слава останнього Дому молитов виявиться набагато більшою, ніж попереднього (Агг.2:6-9, Міх.4:1-3, Єз.37:26-28). Про насильство, розорення, грабежі вже не чути в Ізраїлі (Єр.23:6, Іс.60:18).
11. Яка доля залишку? (30:19, 20)
Після відновлення престолу, тобто, будівництва Храму, символу національного відродження ам Йісраель, Адонай розмножить "уцілілих" (23:3, пер. [Л.11]), які дякують Йому у святилищі, радіють в місті (31:12-14).
«І полине звідти пісня хвали й подяки, а також вигуки тих, що веселяться. Я намножу їх (пошлю їм численне потомство) так, що їх не буде менше. Я звеличу їх, і ніхто (не подивиться на них зверхньо) їх не зневажатиме» (30:19, в дужках текст з [Л.4]).
«І полине звідти пісня хвали й подяки, а також вигуки тих, що веселяться. Я намножу їх (пошлю їм численне потомство) так, що їх не буде менше. Я звеличу їх, і ніхто (не подивиться на них зверхньо) їх не зневажатиме» (30:19, в дужках текст з [Л.4]).
Обітниця обов'язково виконається. Хвалебні подяки і піснеспіви в Домі "молитви для всіх народів" (Ісаї, 56:7). Радісні вигуки в місті святкових зібрань: "Благословенний, Хто йде в Ім'я Господнє!" (Луки, 13:35), "ГОСПОДЬ – наша Праведність" (Єремії, 23:6, "виправдання наше!", Синод. пер.).
Надалі, залишок ізраїльтян ніколи кількісно не зменшиться, ніхто не посміє зневажати його (30:19).
Надалі, залишок ізраїльтян ніколи кількісно не зменшиться, ніхто не посміє зневажати його (30:19).
«Їхні сини стануть такими (бажані Мені), як у давні часи , а їхня громада утвердиться переді Мною. Що ж до їхніх гнобителів, то Я (покараю) відплачу їм Сам» (30:20, в дужках текст з [Л.7]).
Бунтівний дім Юди, що покаявся, стане слухняним, бажаним для Всевишнього, благословенним як раніше (Втор.28:1-13). Він укладе з ним нову угоду, напише її на серцях (Єр.31:31-33, [Л.1]). Громада "буде стояти переді Мною" (30:20, Синод. пер.),– це спільнота або "політичний і релігійний орган влади" [Л.25, стор. 466].
Яхве Елохім покарає всіх гнобителів євреїв, включаючи учасників майбутньої Армагедонської військової кампанії [Л.19]. Юдеям же надішле численне потомство, звеличить їх серед народів (30:19), гарантує безпечне життя (Єз.28:24-26).
«Я поставлю над ними пастирів, які пастимуть їх (піклуватися про них),– вони вже більше не житимуть у страху, не жахатимуться і не загубляться (жодна з них не пропаде),– говорить ГОСПОДЬ» (Єремії, 23:4, в дужках текст із [Л.24]).
Яхве Елохім покарає всіх гнобителів євреїв, включаючи учасників майбутньої Армагедонської військової кампанії [Л.19]. Юдеям же надішле численне потомство, звеличить їх серед народів (30:19), гарантує безпечне життя (Єз.28:24-26).
«Я поставлю над ними пастирів, які пастимуть їх (піклуватися про них),– вони вже більше не житимуть у страху, не жахатимуться і не загубляться (жодна з них не пропаде),– говорить ГОСПОДЬ» (Єремії, 23:4, в дужках текст із [Л.24]).
12. Теократія (30:21, 22)
Раніше Єремія повідомив слухачам одкровення про майбутнє відновлення державності Ізраїлю (23:3-8, 30:18-20) під управлінням справедливого мудрого Царя (23:5). Важливе доповнення до пророцтва міститься в загадковому вірші 21.
«І володар ("вождь", пер. [Л.11], "цар" [Л.7]) над ними буде з їхнього ж народу, і правитель – з них же, дам Я йому знак наблизитися, і він наблизиться до Мене. Бо хто посміє наблизитися до Мене з власної волі? - це сказано ГОСПОДОМ» (30:21, пер. [Л.24]).
«І володар ("вождь", пер. [Л.11], "цар" [Л.7]) над ними буде з їхнього ж народу, і правитель – з них же, дам Я йому знак наблизитися, і він наблизиться до Мене. Бо хто посміє наблизитися до Мене з власної волі? - це сказано ГОСПОДОМ» (30:21, пер. [Л.24]).
"Хто цей ідеальний вождь? Чи Давид (або хтось рівний йому; див. вірш 9) ... Чи Месія, як вважають багато богословів? Єдиної думки з цього приводу немає" [Л.12, стор. 180].
Володар у 30:21 не може бути ні Машіахом, ні Давидом, ні людиною, рівною йому. Бо Царем таємновидець раніше називав праведний Паросток родоводу Давида (23:5; [Л.6, 12-17]); про Нього йдеться в уривках 30:9 і 33:15, на відміну від тексту 30:21.
Мабуть, у фразі "вождь буде одним з них, їхній правитель вийде з їхнього середовища" (вірш 21, пер. [Л.11]) мається на увазі знатний єврей, "новий лідер" [Л.26], шанований залишком євреїв (23:3). Його та інших пастирів: священиків, суддів, вчителів поставить на служіння Сам Яхве (вірш 4).
Тому написано, «він наблизиться до Мене. Бо хто посміє наблизитися до Мене з власної волі? » (30:21, пер. [Л.24]). "Несанкціоноване входження в присутність Божу каралося смертю" [Л.25]. Яким чином новий правитель Медінат Йісраель наблизиться до Нього? Важко сказати.
Швидше за все, через головного священика, який очолює богослужіння в єрусалимському Храмі, його покличе до служіння Адонай (23:4, Зах.6:13). Лише обраний священик може говорити з Ним у святая святих, подібно до часів Моше (Числа. 7:89), передаючи Його волю народу, як при наверненні Савла (Дії 26:13-18). Благословляючий, у підсумку, урочисто проголошує.
Володар у 30:21 не може бути ні Машіахом, ні Давидом, ні людиною, рівною йому. Бо Царем таємновидець раніше називав праведний Паросток родоводу Давида (23:5; [Л.6, 12-17]); про Нього йдеться в уривках 30:9 і 33:15, на відміну від тексту 30:21.
Мабуть, у фразі "вождь буде одним з них, їхній правитель вийде з їхнього середовища" (вірш 21, пер. [Л.11]) мається на увазі знатний єврей, "новий лідер" [Л.26], шанований залишком євреїв (23:3). Його та інших пастирів: священиків, суддів, вчителів поставить на служіння Сам Яхве (вірш 4).
Тому написано, «він наблизиться до Мене. Бо хто посміє наблизитися до Мене з власної волі? » (30:21, пер. [Л.24]). "Несанкціоноване входження в присутність Божу каралося смертю" [Л.25]. Яким чином новий правитель Медінат Йісраель наблизиться до Нього? Важко сказати.
Швидше за все, через головного священика, який очолює богослужіння в єрусалимському Храмі, його покличе до служіння Адонай (23:4, Зах.6:13). Лише обраний священик може говорити з Ним у святая святих, подібно до часів Моше (Числа. 7:89), передаючи Його волю народу, як при наверненні Савла (Дії 26:13-18). Благословляючий, у підсумку, урочисто проголошує.
«Тоді ви знову станете Моїм народом, а Я буду вашим Богом» (30:22; цього вірша немає в Септуагінті [Л.23, стор. 150], але він є в Масорі [Л.7]).
Не тільки Богом євреям, але всім, хто вижив у роки Великого нещастя й загибелі (3:17, 4:2-6, 16:19, 32:27; Зах.2:10-12, 9:10, 14:9, 16-21; Міх.4:1-3; Іс.11:1-10; Дан.7:13, 14; Соф.3:9-20; Об'явл.11:15). Воістину, "з Сіону вийде Закон,– ГОСПОДНЄ слово – з Єрусалима" (Міхея, 4:2, в).
Коли збудуться пророцтва 30:18-22 про майбутнє теократичне царство на землі? Не раніше, ніж вибухне страшний буревій, великий лютий ураган обрушиться на голови нечестивих (вірш 23). "Все це належним чином зрозумієте в останні дні" (вірш 24), обіцяє пророк.
Коли збудуться пророцтва 30:18-22 про майбутнє теократичне царство на землі? Не раніше, ніж вибухне страшний буревій, великий лютий ураган обрушиться на голови нечестивих (вірш 23). "Все це належним чином зрозумієте в останні дні" (вірш 24), обіцяє пророк.
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття «11. Коментарі до Книги пророка Єремії. Новий Завіт (31:31-34, 32:37-42)».
2. Стаття «8. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Месіанське царство (35:1-10, 66:19-24)».
3. Стаття «6. Коментарі до Книги пророка Міхея. Глава 4 — Тисячолітнє царство».
4. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
5. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
6. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1 312 с.
7. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1 002 с.
8. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
9. Стаття «9. Коментарі до Книги пророка Єремії. Велика загибель (4:6-29)».
10. Стаття «10. Коментарі до Книги пророка Єремії. День Господній (25:29-38, 30:5-9)».
11. Біблія. Новий переклад російською мовою. — Herrljunga, Швеція: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007.- 1 228 с.
12. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по книгу Малахії.- Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
13. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х томах. Том II. Єздра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
14. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
15. Великий біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1 503 с.
16. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
17. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
18. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт.- СПб.: Мірт, 2003.- 984с.
19. Стаття № 14 «Числа».
20. Стаття №4 «Час великої скорботи».
21. Стаття №3 «День Господній».
22. Воргез А. Книга Єремії. Глави 1-25. – СПб.: Біблія для всіх, 2010.- 431 с.
23. Воргез А., Мітчел М. Книга Єремії. Розділи 26-52.- СПб.: Біблія для всіх, 2010.- 431 с.
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі.- М.: Видавництво ББІ, 2015.- 1856 с.
25. Коментарі до Старого і Нового Завітів. - Мінськ: Фонд «Лютеранська культурна спадщина», 2007. - 832 с.
26. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.