«Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму
їм місце для спочинку,– говорить Владика
ГОСПОДЬ» (Єзекіїля, 34:15)
їм місце для спочинку,– говорить Владика
ГОСПОДЬ» (Єзекіїля, 34:15)
«Я маю й інших овець, які не з цієї кошари,
тож Мені треба і їх привести; вони почують
тож Мені треба і їх привести; вони почують
Мій голос, і буде одна отара й один Пастир»
(Івана, 10:16)
(Івана, 10:16)
1. Вступ
Чимала кількість християн чомусь вважають, про майбутнє правління Господа на землі повідомляється тільки в Новому Завіті, наприклад, Об'явл.11:15, 20:4-6. Однак у ТаНаХу міститься набагато більше відомостей щодо майбутньої епохи теократії.– "Форма правління, коли один лише Бог визнається вищою політичною владою ..." [Л.20].
Так настання есхатологічної теократії пророкують Йешайа (Іс.11:1-10, 35:1-10, 51:7-15, 60:1-22, 66:15-23), Зехарйа (Зах.2:10-12, 8:3-8, 14:9, 16-21), Йірмейа (Єр.23:1-8, 30:18-22, 32:37-42), Міха (4:1-8), Цефанйа (Соф.3:9-20), Амоц (Ам.9:11-15) і, звичайно, Йехезкейл.
Композиція віршів 34:10-15, 23-26. 1. Обіцянка Адоная вождям ам Йісраель позбавити їх влади (34:10).
2. Виклад головної теми – нова форма правління:
а) Бог особисто піклується про Свій народ (34:11-15);
б) керує Ізраїлем Месія (34:23, 24);
в) укладе завіт миру, дасть благословення (34:25, 26).
Головна тема. Заміна недосконалого людського керівництва досконалим Божим.
Мета написання. Втішити полонених євреїв, які постраждали від недалекоглядності, жадібності, беззаконня своїх правителів. Вседержитель не забув народ заповіту, Він подбає про овець; відшукає їх, збере, благословить.
Зміст. Яхве піде проти чиновників Ізраїлю, забере від тих, хто пасе себе самого, Своє стадо, позбавить його від щелеп нечестивих (34:10). У день хмарний й похмурий Він відшукає овець (34:11), визволить їх (вірш 12), збере з усіх країн, приведе в землю обітовану вірш (13); буде піклуватися про них (вірші 14, 15).
Господь дасть врятованим (34:22) одного справжнього Пастиря з роду Давида (вірші 23, 24), укладе з ними завіт миру, дарує безпечне життя, дасть благополуччя (уривок 25-27).
Проблеми тлумачення. Пророцтво відноситься до закінчення вавилонського полону або далекого майбутнього; кого мав на увазі пророк, називаючи його Давидом.
Так настання есхатологічної теократії пророкують Йешайа (Іс.11:1-10, 35:1-10, 51:7-15, 60:1-22, 66:15-23), Зехарйа (Зах.2:10-12, 8:3-8, 14:9, 16-21), Йірмейа (Єр.23:1-8, 30:18-22, 32:37-42), Міха (4:1-8), Цефанйа (Соф.3:9-20), Амоц (Ам.9:11-15) і, звичайно, Йехезкейл.
Композиція віршів 34:10-15, 23-26. 1. Обіцянка Адоная вождям ам Йісраель позбавити їх влади (34:10).
2. Виклад головної теми – нова форма правління:
а) Бог особисто піклується про Свій народ (34:11-15);
б) керує Ізраїлем Месія (34:23, 24);
в) укладе завіт миру, дасть благословення (34:25, 26).
Головна тема. Заміна недосконалого людського керівництва досконалим Божим.
Мета написання. Втішити полонених євреїв, які постраждали від недалекоглядності, жадібності, беззаконня своїх правителів. Вседержитель не забув народ заповіту, Він подбає про овець; відшукає їх, збере, благословить.
Зміст. Яхве піде проти чиновників Ізраїлю, забере від тих, хто пасе себе самого, Своє стадо, позбавить його від щелеп нечестивих (34:10). У день хмарний й похмурий Він відшукає овець (34:11), визволить їх (вірш 12), збере з усіх країн, приведе в землю обітовану вірш (13); буде піклуватися про них (вірші 14, 15).
Господь дасть врятованим (34:22) одного справжнього Пастиря з роду Давида (вірші 23, 24), укладе з ними завіт миру, дарує безпечне життя, дасть благополуччя (уривок 25-27).
Проблеми тлумачення. Пророцтво відноситься до закінчення вавилонського полону або далекого майбутнього; кого мав на увазі пророк, називаючи його Давидом.
2. Негідні пастирі (34:10)
Політична та релігійна еліти Північного царства (Йісраель) та Південного (Йеуда), як правило, не справлялися з покладеними обов'язками, вони дбали лише про себе (34:2-9). Настане час, коли Ель Шаддай покличе невірних пастирів до відповідальності, відбере у них керівництво суспільством.
«Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я виступаю проти пастирів і притягну їх до відповідальності за Мою отару,– Я усуну їх і більше не дозволю їм пасти Мою отару. Пастирі більше не будуть пасти самих себе. Я вирву Моїх овець з їхнього рота, аби вони (вівці) більше не були їхньою поживою» (34:10).
«Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я виступаю проти пастирів і притягну їх до відповідальності за Мою отару,– Я усуну їх і більше не дозволю їм пасти Мою отару. Пастирі більше не будуть пасти самих себе. Я вирву Моїх овець з їхнього рота, аби вони (вівці) більше не були їхньою поживою» (34:10).
У сільському господарстві Ізраїлю, Юдеї, багатьох інших близькосхідних країн, вівці (мал. 1) займали головне місце з найдавніших часів [Л.3]."Вівці не утримувалися в загоні і не залишалися самі по собі. Вони повністю залежали від пастуха, який захищав їх, приводив на пасовище, напував, давав їм притулок і дбав про них" [Л.4, стор. 707].
Подібно до інших пророків, Єзекіїль уподібнює ізраїльтян
вівцям, а їхніх вождів: царів, сановників, суддів, священиків – пастухам (34:2-10, 31).
"Їхнім обов'язком було піклуватися про народ, захищати його і стежити за тим, щоб його потреби задовольнялися" [Л.5, стор. 816].
Однак погані начальники, нехтуючи обов'язками (Єр.23:1-4, Іс.56:11), намагалися "пасти самих себе" (Єзекіїля, 34:10, в). Турбувалися виключно про своє харчування, нещадно поїдаючи "овець" (вірш 10, г); надалі, "вони не будуть їм за їжу" (вірш 10, д; пер. Огієнка), обіцяє Господь.
Деякі екзегети вважають, наві говорить про правителів останнього (вавилонського) періоду Юдейської держави. Або "про колишніх "пастирів", які довели народ Божий до такого незавидного стану ..." [Л.6, стор. 308; Л.7-9].
Можливо. Все ж, після повернення з вавилонського полону становище простих ізраїльтян НЕ змінилося. Більш того, в результаті першого і другого іудейських повстань проти римлян, вожді, священики і пророки довели Медінат Йісраель до національної катастрофи.
Навіть сьогодні євреї часто слугують поживою для поганих керівників; котрі говорять одне, роблять зовсім інше, закриваючи вхід до Царства Небесного собі та співвітчизникам. "Коли зруйнуються основи, що може зробити праведник?" (Пс.11:3).
3. Йом Адонай (34:11, 12)
Вседержитель обов'язково закличе до відповідальності негідних пастухів (34:10), осквернивших себе дотиком до зла. Він провчить їх, як написано, "Я покараю вас за ваші злочини" (Єремії, 23:2, в).
Покарання настане в Йом Яхве [Л.10], "похмурого та імлистого дня" (Єзекіїля, 34:12, 30:3). Йірмея закликає нащадків стогнати, ридати, волати, крутитися від болю, валятися у попелі, "тому що надійшов час вашого власного заколення" (Єремії, 25:34).
У той період, уражені Яхве Цеваот лежать по всій землі, загинуть вожді стада, розсіються вівці (вірші 29-38). Але навіть у таких драматичних обставинах вцілілим не слід впадати у відчай.
«Адже так говорить Владика ГОСПОДЬ: Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них» (Єзекіїля, 34:11, "буду піклуватися про них", пер. [Л.21], "дивитися за ними" [Л.1]).
"Бог усуне невірних правителів і візьме на Себе роль Пастиря" [Л.7]. Абсолютно вірно, але. "Важко віднести це пророцтво до повернення залишку з вавилонського полону ..." [Л.5, стор. 817]. Не тільки важко, але й помилково,
оскільки пророцтво стосується майбутніх подій. На це вказує зміст вірша 12.
«Як пастух переглядає (збирає) свою отару того дня, коли він перебуває посеред своїх розпорошених овець (коли воно розбіжиться), так Я перегляну (відшукаю) Мою отару й врятую овець з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені (в день хмари і густої імли) того похмурого та імлистого дня» (34:12; в дужках текст із [Л.21]).
Покарання настане в Йом Яхве [Л.10], "похмурого та імлистого дня" (Єзекіїля, 34:12, 30:3). Йірмея закликає нащадків стогнати, ридати, волати, крутитися від болю, валятися у попелі, "тому що надійшов час вашого власного заколення" (Єремії, 25:34).
У той період, уражені Яхве Цеваот лежать по всій землі, загинуть вожді стада, розсіються вівці (вірші 29-38). Але навіть у таких драматичних обставинах вцілілим не слід впадати у відчай.
«Адже так говорить Владика ГОСПОДЬ: Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них» (Єзекіїля, 34:11, "буду піклуватися про них", пер. [Л.21], "дивитися за ними" [Л.1]).
"Бог усуне невірних правителів і візьме на Себе роль Пастиря" [Л.7]. Абсолютно вірно, але. "Важко віднести це пророцтво до повернення залишку з вавилонського полону ..." [Л.5, стор. 817]. Не тільки важко, але й помилково,
оскільки пророцтво стосується майбутніх подій. На це вказує зміст вірша 12.
«Як пастух переглядає (збирає) свою отару того дня, коли він перебуває посеред своїх розпорошених овець (коли воно розбіжиться), так Я перегляну (відшукаю) Мою отару й врятую овець з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені (в день хмари і густої імли) того похмурого та імлистого дня» (34:12; в дужках текст із [Л.21]).
"Пастух, пастир, в міфопоетичній традиції має функції охоронця, захисника, годувальника, путівника, месії, патріарха, вождя і т.д." [Л.23, стор. 291].
Щодо якої хмарної та імлистої пори попереджає Яхве у вірші 34:12? про неї провидець говорить наступне. «День близький, день Господній близький – похмурий день ("чорних хмар", пер. [Л.21]), час біди для народів» (30:3, пер. [Л.1]).
Словосполучення "похмурий та імлистий" у вірші 34:12 "вказує на день Господній" [Л.9]. Даний висновок підтверджується іншими старозавітними пророцтвами (Йоіл.2:1-11, Соф.1:14-18, Ам.5:18-20, Іс.8:22, Єр.13:16).
Як сказав Благословенний (34:13), так обов'язково й станеться. Спочатку суд, подібний до часів Шемот (20:35, 36) та вилив люті (вірш 34).
Згодом пошук і порятунок розпорошених овець (34:11, 12), повернення їх на батьківщину (вірш 3). Тоді. "Нехай радіє пустеля і суха земля,– хай веселиться степ, і зацвіте, як лілея!" (Ісаї, 35:1; мал.2).
Адонай змусить текти річки в пустелі (43:19, 20), відкриє серед долин джерела й воду на горах (41:18).
Пророк бачить процвітання "в усіх поселеннях краю", біля
струмків (Єзекіїля, 34:13, в). Це щасливе майбутнє нерозривно пов'язане з наступною обітницею.
«Я пастиму їх на гарних пасовиськах,– їхні випаси будуть на високих Ізраїлевих горах. Там, на чудових пасовиськах вони відпочиватимуть,– годуватимуться на ситих випасах Ізраїлевих гір» (34:14).
Щодо якої хмарної та імлистої пори попереджає Яхве у вірші 34:12? про неї провидець говорить наступне. «День близький, день Господній близький – похмурий день ("чорних хмар", пер. [Л.21]), час біди для народів» (30:3, пер. [Л.1]).
Словосполучення "похмурий та імлистий" у вірші 34:12 "вказує на день Господній" [Л.9]. Даний висновок підтверджується іншими старозавітними пророцтвами (Йоіл.2:1-11, Соф.1:14-18, Ам.5:18-20, Іс.8:22, Єр.13:16).
4. Будущність ам Йісраель (34:13, 14)
Все-таки чому Йехезкейл називає Йом Адонай "днем чорних хмар"? (30:3, пер. [Л.21]) або "день хмар і густої імли" (34:12).
Справа в тому, що тривалий період атмосфера нашої планети буде мало прозорою, насиченою колосальними обсягами парів води, мінерального пилу, сажі, інших грубих дисперсних аерозолів [Л.13]. Все це спричинить атака небесного полчища [Л.14], напад, котрий викличе: "великий землетрус" (38:19), вогонь, кам'яний град, всепоглинаючу зливу (вірш 22).
В останні дні ізраїльтяни опиняться в евакуації, розсіються по різних місцях (34:12), але Господь урочисто обіцяє.
«Я повиводжу (заберу) їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих країн, і приведу (назад) їх у власний край,– Я пастиму їх на Ізраїлевих горах та в долинах (біля струмків), а також в усіх поселеннях краю» (34:13; в дужках текст із [Л.2]).
Справа в тому, що тривалий період атмосфера нашої планети буде мало прозорою, насиченою колосальними обсягами парів води, мінерального пилу, сажі, інших грубих дисперсних аерозолів [Л.13]. Все це спричинить атака небесного полчища [Л.14], напад, котрий викличе: "великий землетрус" (38:19), вогонь, кам'яний град, всепоглинаючу зливу (вірш 22).
В останні дні ізраїльтяни опиняться в евакуації, розсіються по різних місцях (34:12), але Господь урочисто обіцяє.
«Я повиводжу (заберу) їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих країн, і приведу (назад) їх у власний край,– Я пастиму їх на Ізраїлевих горах та в долинах (біля струмків), а також в усіх поселеннях краю» (34:13; в дужках текст із [Л.2]).
"Бог стане їх Пастирем – збере і приведе в землю, де буде правити ними (в період тисячолітнього царства)" [Л.22, стор. 1016]. Вірно, оскільки раніше наві стверджував, серед тих, хто повернувся до Ізраїлю, НЕ БУДЕ "пророків, які бачать помилкові видіння і говорять оманливі пророцтва" (13:9, пер. [Л.1]).
Значить у вірші 34:13 міститься есхатологічна обіцянка щодо повернення євреїв з місць евакуації. Адже, після закінчення вавилонського полону, в Ерец Йісраель повернулися і негідні пастирі, у тому числі пророки.
Значить у вірші 34:13 міститься есхатологічна обіцянка щодо повернення євреїв з місць евакуації. Адже, після закінчення вавилонського полону, в Ерец Йісраель повернулися і негідні пастирі, у тому числі пророки.
Як сказав Благословенний (34:13), так обов'язково й станеться. Спочатку суд, подібний до часів Шемот (20:35, 36) та вилив люті (вірш 34).Згодом пошук і порятунок розпорошених овець (34:11, 12), повернення їх на батьківщину (вірш 3). Тоді. "Нехай радіє пустеля і суха земля,– хай веселиться степ, і зацвіте, як лілея!" (Ісаї, 35:1; мал.2).
Адонай змусить текти річки в пустелі (43:19, 20), відкриє серед долин джерела й воду на горах (41:18).
Пророк бачить процвітання "в усіх поселеннях краю", біля
струмків (Єзекіїля, 34:13, в). Це щасливе майбутнє нерозривно пов'язане з наступною обітницею.
«Я пастиму їх на гарних пасовиськах,– їхні випаси будуть на високих Ізраїлевих горах. Там, на чудових пасовиськах вони відпочиватимуть,– годуватимуться на ситих випасах Ізраїлевих гір» (34:14).
5. Турботливий Пастух (34:15, 23)
Отже, Яхве Елохім обіцяє покарати зарозумілу еліту, позбавити її керівництва (34:10). У Йом Адонай, "похмурого та імлистого дня", Він Сам відшукає овець, визволить їх (уривок 11, 12), приведе до землі обітованої (вірш 13); особисто подбає про вцілілих, забезпечить відпочинком та їжею (вірш 14).
«Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму їм місце для спочинку,– говорить Владика ГОСПОДЬ»
(34:15).
Котрим чином Благословенний, відкинувши нікчемних чиновників, Сам (?!) справедливо керує ам Йісраель, виконує функції судді? (34:17-22).
«Я поставлю над ними єдиного пастиря, і він їх пастиме,– Мій слуга Давид буде їх пасти,– він же буде їхнім пастирем» (34:23).
«Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму їм місце для спочинку,– говорить Владика ГОСПОДЬ»
(34:15).
Котрим чином Благословенний, відкинувши нікчемних чиновників, Сам (?!) справедливо керує ам Йісраель, виконує функції судді? (34:17-22).
«Я поставлю над ними єдиного пастиря, і він їх пастиме,– Мій слуга Давид буде їх пасти,– він же буде їхнім пастирем» (34:23).
"Згадка імені Давида, природньо, не означає, що цар Давид буде в буквальному сенсі воскрешений і поставлений на царство" [Л.15, стор. 368]. Логічно, тоді про кого мова?
"І тут виникає непроста богословська проблема ... сам Єзекіїль міг сприймати його як якогось ідеального єврейського царя в майбутньому" [Л.6, стор. 308]. Однак ця думка суперечить словам провидця, він стверджує, керівником виявиться Сам Господь (34:11-15, 31), а зовсім не людина.
Маємо очевидну тотожність, повну подібність Бога і "раба Мого Давида" (вірш 23, пер. Огієнка). Це правління особливого нащадка старозавітного монарха НЕ ОБМЕЖЕНЕ рамками століть! "Мій слуга Давид повік ("вічно", пер. [Л.1]) буде їхнім правителем" (37:25, в), що неможливо навіть для "ідеального єврейського царя" [Л.6].
З зазначених та інших причин слід погодитись з традиційною думкою про доброго Пастиря. "Це стосується найвидатнішого представника роду Давида, Месії, Який буде царем Ізраїлю в Тисячолітньому царстві" [Л.9].
"Але коли Ізраїль збереться у своїй землі в останні часи, Месія буде правити ними" [Л.5; Л.16]. "Єзекіїль бачить майбутнього Пастиря народу Божого, прийдешнього Месію ..." [Л.8, стор. 296]. "Новий Завіт ототожнює цього Пастиря з Ісусом Христом" [Л.7, стор. 1110; [Л.22, стор. 1016]].
Розуміння прийде не раніше, ніж закінчиться Йом Адонай, в ті дні Його меч вразить праведного і нечестивого [Л.18].
Пізніше, євреї, що повернулися з евакуації, побудують Храм (мал.3), в нього увійде "ГОСПОДНЯ слава" (43:1-7).
З цього часу Владикою буде Иеhошуа ха Машіах, як іменує Його Батько, "Мій слуга Давид" (34:24, "Господь у вірші 24 – це Бог Отець" [Л.9]).
Цим же ім'ям, Месію називають інші пророки: Йірмейа (Єр.23:5, 30:5-9), Ошейя (Ос.3:4, 5), Йешайя (Іс.55:3, 4).
Останній, також іменує Його "Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру" (Ісаї, 9:5), Цар
(32:1).
Безсумнівно, наві передбачали прихід Машіаха, Ісуса Христа (Ів.4:25, 26, Дії.2:29-32). Він буде "правителем посеред них"
"І тут виникає непроста богословська проблема ... сам Єзекіїль міг сприймати його як якогось ідеального єврейського царя в майбутньому" [Л.6, стор. 308]. Однак ця думка суперечить словам провидця, він стверджує, керівником виявиться Сам Господь (34:11-15, 31), а зовсім не людина.
Маємо очевидну тотожність, повну подібність Бога і "раба Мого Давида" (вірш 23, пер. Огієнка). Це правління особливого нащадка старозавітного монарха НЕ ОБМЕЖЕНЕ рамками століть! "Мій слуга Давид повік ("вічно", пер. [Л.1]) буде їхнім правителем" (37:25, в), що неможливо навіть для "ідеального єврейського царя" [Л.6].
З зазначених та інших причин слід погодитись з традиційною думкою про доброго Пастиря. "Це стосується найвидатнішого представника роду Давида, Месії, Який буде царем Ізраїлю в Тисячолітньому царстві" [Л.9].
"Але коли Ізраїль збереться у своїй землі в останні часи, Месія буде правити ними" [Л.5; Л.16]. "Єзекіїль бачить майбутнього Пастиря народу Божого, прийдешнього Месію ..." [Л.8, стор. 296]. "Новий Завіт ототожнює цього Пастиря з Ісусом Христом" [Л.7, стор. 1110; [Л.22, стор. 1016]].
6. Месіанське царство (34:24)
Через пророка Єремію, Благословляючий обіцяє, "Я прийду заспокоїти Ізраїль" (Єремії, 31:2, б; пер. [Л.1]). В який час виконається обітниця?
"Коли весь світ оновиться, і Син Людський сяде на престолі Своєї слави ..." (Матвія, 19:28, пер. [Л.1]), іншими словами, після закінчення періоду Великої скорботи (24:21-30). Єшурун почне жити під прямим теократичним правлінням [Л.17], як обіцяно.
«Я, ГОСПОДЬ, буду їм Богом, а Мій слуга Давид – правителем посеред них. Я, ГОСПОДЬ, це сказав!»
(34:24).
Сьогодні Яхве не є абсолютним авторитетом для всього народу завіту, але тут передбачається епоха, коли бунтівний рід перестане ворогувати з Ним. "Вони зрозуміють, що Я, ГОСПОДЬ, їхній Бог, перебуваю з ними, а вони, Ізраїлів рід,– Мій народ ..." (вірш 30).
"Коли весь світ оновиться, і Син Людський сяде на престолі Своєї слави ..." (Матвія, 19:28, пер. [Л.1]), іншими словами, після закінчення періоду Великої скорботи (24:21-30). Єшурун почне жити під прямим теократичним правлінням [Л.17], як обіцяно.
«Я, ГОСПОДЬ, буду їм Богом, а Мій слуга Давид – правителем посеред них. Я, ГОСПОДЬ, це сказав!»
(34:24).
Сьогодні Яхве не є абсолютним авторитетом для всього народу завіту, але тут передбачається епоха, коли бунтівний рід перестане ворогувати з Ним. "Вони зрозуміють, що Я, ГОСПОДЬ, їхній Бог, перебуваю з ними, а вони, Ізраїлів рід,– Мій народ ..." (вірш 30).
Розуміння прийде не раніше, ніж закінчиться Йом Адонай, в ті дні Його меч вразить праведного і нечестивого [Л.18].Пізніше, євреї, що повернулися з евакуації, побудують Храм (мал.3), в нього увійде "ГОСПОДНЯ слава" (43:1-7).
З цього часу Владикою буде Иеhошуа ха Машіах, як іменує Його Батько, "Мій слуга Давид" (34:24, "Господь у вірші 24 – це Бог Отець" [Л.9]).
Цим же ім'ям, Месію називають інші пророки: Йірмейа (Єр.23:5, 30:5-9), Ошейя (Ос.3:4, 5), Йешайя (Іс.55:3, 4).
Останній, також іменує Його "Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру" (Ісаї, 9:5), Цар
(32:1).
Безсумнівно, наві передбачали прихід Машіаха, Ісуса Христа (Ів.4:25, 26, Дії.2:29-32). Він буде "правителем посеред них"
(Єзекіїля, 34:24), справедливо керуючи підданими. "Ідеальна форма правління – це блага абсолютна монархія, де царює Христос" [Л.22, стор. 1016].
«Мій слуга Давид буде царем над ними, тому один
пастир буде в них усіх. Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх» (37:24, "роблячи все, що Я їм скажу" пер. [Л.12]).
Дивно, невже Ісус почне говорити кожному єврею, як йому правильно чинити? Присутній на суді особисто, Сам розглядає позови "між вівцею та іншою вівцею"? (34:17). Очевидно, ні.
Правити ам Йісраель, іншими народами (Дан.7:13, Соф.3:9, Зах.9:10, Міх.4:3; Об'явл.11:15, 15:4) Владика миру стане через священика (Зах.6:12, 13). Обравши вірного служителя, призначивши для спілкування з Ним у святая святих надійного свідка, подібного до Мойсея (Числа.7:89), як при наверненні очевидця Савла (Дії.26:13-16).
Головний священик проводить денні, вечірні та святкові богослужіння в Храмі, але його основне покликання – відкривати очі грішникам. Щоб вони прийшли від темряви до світла, повернулися з-під влади сатани до свого Творця, через віру в спокутну жертву Христа отримали прощення гріхів (вірш 18).
Тому передбачено всім націям, відкриється вцілілим громадам виживання: "з Сіону вийде Закон, і слово ГОСПОДНЄ – з Єрусалима" (Ісаї, 2:2-4).
«Мій слуга Давид буде царем над ними, тому один
пастир буде в них усіх. Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх» (37:24, "роблячи все, що Я їм скажу" пер. [Л.12]).
Дивно, невже Ісус почне говорити кожному єврею, як йому правильно чинити? Присутній на суді особисто, Сам розглядає позови "між вівцею та іншою вівцею"? (34:17). Очевидно, ні.
Правити ам Йісраель, іншими народами (Дан.7:13, Соф.3:9, Зах.9:10, Міх.4:3; Об'явл.11:15, 15:4) Владика миру стане через священика (Зах.6:12, 13). Обравши вірного служителя, призначивши для спілкування з Ним у святая святих надійного свідка, подібного до Мойсея (Числа.7:89), як при наверненні очевидця Савла (Дії.26:13-16).
Головний священик проводить денні, вечірні та святкові богослужіння в Храмі, але його основне покликання – відкривати очі грішникам. Щоб вони прийшли від темряви до світла, повернулися з-під влади сатани до свого Творця, через віру в спокутну жертву Христа отримали прощення гріхів (вірш 18).
Тому передбачено всім націям, відкриється вцілілим громадам виживання: "з Сіону вийде Закон, і слово ГОСПОДНЄ – з Єрусалима" (Ісаї, 2:2-4).
7. Нова угода (34:25, 26)
Парадокс. Вже багато століть народ заповіту живе без союзу з Богом. Колишній договір євреї порушили (Єр.31:32; Іс.24:5, Ос.8:1, Мал.2:10), а новий укласти "не захотіли!" (Луки, 13:34, Ів.19:14-16).
Через те Адонай проведе винних під караючим жезлом [Л.18], знову введе "в союз Заповіту" (Єзекіїля, 20:37). У теократичній державі становище кардинально зміниться.
«Я укладу з ними угоду ("Заповіт миру", пер. CUV'23), яка принесе їм благоденство. Я винищу в цій країні всіх хижих звірів, щоб вони могли жити безтурботно в степу і спати спокійно в лісі» (34:25, пер. [Л.2]).
"Це вказує на новий завіт, про який сказано в Єр.31:31-34 і який буде в повній мірі діяти в Тисячолітньому царстві"
[Л.9]. Про вічний союз сповіщали Йірмейа [Л.19], Йешайа (55:3, 59:21, 61:8), Даніейл (9:27), також Йехэзкэйл. "Я укладу з ними Заповіт миру, і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх ..." (Єзекіїля, 37:26).
Важливу роль в облаштуванні та розмноженні ізраїльтян, що пережили Велике нещастя й загибель (Єр.4:6) в День Господній [Л.10, 13, 18], спричинить відсутність в країні хижих звірів. Їх винищить Ель Шаддай (34:25) різноманітними стихійними лихами, зокрема, багатоденною всепоглинаючою зливою (38:20, 22).
Ще одне благо для Ерец Йісраель – закінчення тривалої посухи [Л.13], відновлення регулярних атмосферних опадів. Ранніх осінніх і пізніх весняних дощів (Йоіл.2:23), від них залежала родючість грунту [Л.3, стор. 246].
«Я сповню їх і околиці Моєї гори благословеннями і посилатиму їм у належний час дощі. Це будуть дощі благословення» (34:26).
Через те Адонай проведе винних під караючим жезлом [Л.18], знову введе "в союз Заповіту" (Єзекіїля, 20:37). У теократичній державі становище кардинально зміниться.
«Я укладу з ними угоду ("Заповіт миру", пер. CUV'23), яка принесе їм благоденство. Я винищу в цій країні всіх хижих звірів, щоб вони могли жити безтурботно в степу і спати спокійно в лісі» (34:25, пер. [Л.2]).
"Це вказує на новий завіт, про який сказано в Єр.31:31-34 і який буде в повній мірі діяти в Тисячолітньому царстві"
[Л.9]. Про вічний союз сповіщали Йірмейа [Л.19], Йешайа (55:3, 59:21, 61:8), Даніейл (9:27), також Йехэзкэйл. "Я укладу з ними Заповіт миру, і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх ..." (Єзекіїля, 37:26).
Важливу роль в облаштуванні та розмноженні ізраїльтян, що пережили Велике нещастя й загибель (Єр.4:6) в День Господній [Л.10, 13, 18], спричинить відсутність в країні хижих звірів. Їх винищить Ель Шаддай (34:25) різноманітними стихійними лихами, зокрема, багатоденною всепоглинаючою зливою (38:20, 22).
Ще одне благо для Ерец Йісраель – закінчення тривалої посухи [Л.13], відновлення регулярних атмосферних опадів. Ранніх осінніх і пізніх весняних дощів (Йоіл.2:23), від них залежала родючість грунту [Л.3, стор. 246].
«Я сповню їх і околиці Моєї гори благословеннями і посилатиму їм у належний час дощі. Це будуть дощі благословення» (34:26).
Ще одне благо Ізраїлю, він піднімається з руїн, принесе шалом, безпечне мирне життя (34:27, 28; 28:25, 26). У месіанському царстві під справедливим, мудрим, турботливим правлінням Доброго Пастиря всі "зрозуміють, що Я, ГОСПОДЬ, їхній Бог, перебуваю з ними" (34:30, 31).
ЛІТЕРАТУРА
1. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
2. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
3. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999.- 1 088 с.
4. Словник біблійних образів.- СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1423 с.
5. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
6. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
7. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
8. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2002. - 787 с.
9. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2 201 с.
10. Стаття «10. Коментарі до Книги пророка Єремії. День Господній (25:29-38, 30:5-9)».
11. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1 002 с.
12. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
13. Стаття № 3 «День Господній».
14. Стаття «15. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Глава 38 – Напад полчища гогова на землю».
15. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
16. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
17. Стаття № 13 «Тисячолітнє царство».
18. Стаття «13. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Меч Яхве (21:1-13)».
19. Стаття «11. Коментарі до Книги пророка Єремії. Новий завіт (31:31-34, 32:37-42)».
20. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
21. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі.- М.: Видавництво ББІ, 2015.- 1856 с.
22. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт. - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.
23. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.
2. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
3. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999.- 1 088 с.
4. Словник біблійних образів.- СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1423 с.
5. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
6. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
7. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
8. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2002. - 787 с.
9. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2 201 с.
10. Стаття «10. Коментарі до Книги пророка Єремії. День Господній (25:29-38, 30:5-9)».
11. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1 002 с.
12. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
13. Стаття № 3 «День Господній».
14. Стаття «15. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Глава 38 – Напад полчища гогова на землю».
15. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
16. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
17. Стаття № 13 «Тисячолітнє царство».
18. Стаття «13. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Меч Яхве (21:1-13)».
19. Стаття «11. Коментарі до Книги пророка Єремії. Новий завіт (31:31-34, 32:37-42)».
20. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
21. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі.- М.: Видавництво ББІ, 2015.- 1856 с.
22. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт. - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.
23. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.