«Адже серце цього народу огрубіло, і вухами
недочувають, і очі свої замружили, аби не
недочувають, і очі свої замружили, аби не
побачити очима і не почути вухами; та й
серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб
серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб
Я зцілив їх» (Матвія, 13:15)
«Я дам вам нове серце і нового духа вкладу
в вас,– і видалю з вашого тіла кам'яне серце
і дам вам серце тілесне» (Єзекіїля, 36:26)
1. Вступ
Багато старозавітних наві пророкують настання теократії (Зах.2:10-12, 8:3-8, 14:9, 16-21; Соф.3:9-20; Ам.9:11-15 та інші; [Л.1-4]). Але тільки Єзекіїль залишив докладний опис змісту есхатологічних подій, персонажів, об'єктів. До них, зокрема, відносяться.
Пришестя Господа (43:2-7), устрій єрусалимського Дому молитви (глави 40-43), храмові служителі (гл.44), земельні наділи для священиків, приношення (гл.45, 46), визначні пам'ятки Ерец Йісраель, її кордони (гл.47), поділ землі, ворота Йерушалаїма (гл.48).
Син Бузі просвітив одноплемінників одкровенням про майбутнє економічне, політичне, соціальне становище (гл.33-37), у т.ч. нові серце й дух.
Композиція віршів 36:24-30, 37:22-28. 1. Вступ, що містить обіцянку Адоная (36:24).
2. Виклад головної теми – настання Його царства:
а) ритуальне й духовне очищення ізраїльтян (36:25-27);
б) підвищення родючості грунту (36:28-30);
в) теократія (37:22-27).
3. Висновок щодо пізнання народами Божого задуму (37:28).
Головна тема. Відродження ам Йісраель під прямим керівництвом справедливого Царя.
Мета написання. Підбадьорити слухачів обіцянкою Елоах благословити врятованих майбутнім процвітанням.
Зміст. Він збере євреїв з усіх країн, поверне на місце (36:24), омиє від скверни (вірш 25), дасть нові серце і дух (26), щоб дотримувалися заповідей Його (27). У той час Адонай благословить землю батьків-патріархів, вона відповість достатком (36:28-30).
Ізраїль стане однією спільнотою, під управлінням одного Пастиря (37:22-25), Який поєднається з ним Завітом миру (вірш 26). Бог особисто буде присутній у побудованому для Нього святилищі (уривок 26-28), всі народи пізнають задум Його (вірш 28).
Проблеми тлумачення. До якого періоду історії слід віднести виконання тексту 36:24-30, кого пророк називає Царем, Пастирем, Давидом (37:22-25).
Пришестя Господа (43:2-7), устрій єрусалимського Дому молитви (глави 40-43), храмові служителі (гл.44), земельні наділи для священиків, приношення (гл.45, 46), визначні пам'ятки Ерец Йісраель, її кордони (гл.47), поділ землі, ворота Йерушалаїма (гл.48).
Син Бузі просвітив одноплемінників одкровенням про майбутнє економічне, політичне, соціальне становище (гл.33-37), у т.ч. нові серце й дух.
Композиція віршів 36:24-30, 37:22-28. 1. Вступ, що містить обіцянку Адоная (36:24).
2. Виклад головної теми – настання Його царства:
а) ритуальне й духовне очищення ізраїльтян (36:25-27);
б) підвищення родючості грунту (36:28-30);
в) теократія (37:22-27).
3. Висновок щодо пізнання народами Божого задуму (37:28).
Головна тема. Відродження ам Йісраель під прямим керівництвом справедливого Царя.
Мета написання. Підбадьорити слухачів обіцянкою Елоах благословити врятованих майбутнім процвітанням.
Зміст. Він збере євреїв з усіх країн, поверне на місце (36:24), омиє від скверни (вірш 25), дасть нові серце і дух (26), щоб дотримувалися заповідей Його (27). У той час Адонай благословить землю батьків-патріархів, вона відповість достатком (36:28-30).
Ізраїль стане однією спільнотою, під управлінням одного Пастиря (37:22-25), Який поєднається з ним Завітом миру (вірш 26). Бог особисто буде присутній у побудованому для Нього святилищі (уривок 26-28), всі народи пізнають задум Його (вірш 28).
Проблеми тлумачення. До якого періоду історії слід віднести виконання тексту 36:24-30, кого пророк називає Царем, Пастирем, Давидом (37:22-25).
2. Збирання ам Йісраель (36:24, 25)
Заради святого імені, Всевишній припинить страждання розсіяного бунтівного дому, явивши на ньому святість Свою (36:21-23).
«Я візьму (заберу) вас з-посеред народів, зберу вас (разом) з усіх країн і поверну (приведу) вас у вашу землю» (36:24; в дужках текст із [Л.5]).
Зрозуміло, все ж, про яку епоху йдеться? У роботі [Л.6] передбачається,– днях звільнення з вавилонського полону (стор. 370). Однак Йехезкейл стверджує, Яхве забере євреїв з народів, збере їх "з усіх країн" (вірш 24), зовсім НЕ з однієї Вавилонії.
Автори тлумачення [Л.7] вважають, пророцтва у розділі 36 збулися частково. "Але цілком пророцтву ... призначено
здійснитись при другому пришесті Христа" (стор. 310). Інші коментатори висловлюються більш категорично. "Це ще не сталося ..." [Л.8, стор. 1189]. "Саме до цих майбутніх подій відносяться дані пророцтва, хоча в деякій мірі вони стосуються і минулого" [Л.9, стор. 163].
Можливо, наві передбачає відновлення Медінат Йісраель у ХХ столітті від Р.Х.? коли до країни повернулися євреї з більш ніж 150 країн світу. НІ, це припущення спростовує есхатологічний уривок 34:25-30.
«І окроплю вас чистою водою,– ви звільнитесь від усіх ваших нечистот,– від усіх ваших ідолів Я вас
очищу» (36:25).
"Окроплення або поливання водою – це ритуальне очищення в разі осквернення (Лев.14:52, Числа.19:17-19)" [Л.11, стор. 1108]. Тут же оббризкування призначене "для змиття гріха і нечистоти" (Захарії, 13:1, б). Точніше, як "майбутнє позбавлення іудеїв від усіх їх духовних скверн, "осередком" яких було ідолопоклонство" [Л.7].
Але чому Бог обіцяє саме так? "окроплю вас чистою водою" (34:25); такий вираз у ТаНаХу більше не зустрічається [Л.12, стор. 833]. Що це за особлива таємнича рідина?
Очевидно, провидець має на увазі святу воду, якою священики оббризкають залишок, що повернувся з евакуації на свою землю (36:24) з інших країн [Л.2, 4, 13, 23]. Вона струмує "з-під порога Храму" (47:1-12), відновленого Бейт а-Мікдаш (глави 40-43). Його будівництво й освячення закінчаться до кінця Великої скорботи [Л.13], завершаться перед приходом Господа (43:2-7).
«Я візьму (заберу) вас з-посеред народів, зберу вас (разом) з усіх країн і поверну (приведу) вас у вашу землю» (36:24; в дужках текст із [Л.5]).
Зрозуміло, все ж, про яку епоху йдеться? У роботі [Л.6] передбачається,– днях звільнення з вавилонського полону (стор. 370). Однак Йехезкейл стверджує, Яхве забере євреїв з народів, збере їх "з усіх країн" (вірш 24), зовсім НЕ з однієї Вавилонії.
Автори тлумачення [Л.7] вважають, пророцтва у розділі 36 збулися частково. "Але цілком пророцтву ... призначено
здійснитись при другому пришесті Христа" (стор. 310). Інші коментатори висловлюються більш категорично. "Це ще не сталося ..." [Л.8, стор. 1189]. "Саме до цих майбутніх подій відносяться дані пророцтва, хоча в деякій мірі вони стосуються і минулого" [Л.9, стор. 163].
Можливо, наві передбачає відновлення Медінат Йісраель у ХХ столітті від Р.Х.? коли до країни повернулися євреї з більш ніж 150 країн світу. НІ, це припущення спростовує есхатологічний уривок 34:25-30.
«І окроплю вас чистою водою,– ви звільнитесь від усіх ваших нечистот,– від усіх ваших ідолів Я вас
очищу» (36:25).
"Окроплення або поливання водою – це ритуальне очищення в разі осквернення (Лев.14:52, Числа.19:17-19)" [Л.11, стор. 1108]. Тут же оббризкування призначене "для змиття гріха і нечистоти" (Захарії, 13:1, б). Точніше, як "майбутнє позбавлення іудеїв від усіх їх духовних скверн, "осередком" яких було ідолопоклонство" [Л.7].
Але чому Бог обіцяє саме так? "окроплю вас чистою водою" (34:25); такий вираз у ТаНаХу більше не зустрічається [Л.12, стор. 833]. Що це за особлива таємнича рідина?
Очевидно, провидець має на увазі святу воду, якою священики оббризкають залишок, що повернувся з евакуації на свою землю (36:24) з інших країн [Л.2, 4, 13, 23]. Вона струмує "з-під порога Храму" (47:1-12), відновленого Бейт а-Мікдаш (глави 40-43). Його будівництво й освячення закінчаться до кінця Великої скорботи [Л.13], завершаться перед приходом Господа (43:2-7).
3. Новий дух (36:26, 27)
Слідом за покаянням в Йом-Кіпур [Л.13]), священики окроплять присутніх водою (36:25), вона тече на схід "з-під порога Храму" (47:1, мал. 1).Земний струмок стане відображенням ріки "живої води", котра
плине від престолу Бога в Небесному Єрусалимі (Об'явл. 22:1). За
моральним очищенням, підуть кардинальні внутрішні зміни, обіцяє Благословляючий.
«Я дам вам нове серце і нового духа вкладу в вас,– і видалю з вашого тіла кам'яне серце і дам вам серце ("живе", пер. [Л.24]) тілесне» (36:26).
«Серце, як вважалося, відповідає за розум і волю людини, її спонукання і наміри» [Л.12, стор. 833]. Воно може бути добрим, але й злим, жорстоким, бунтівним (2:3-5).
Все ж настане інша епоха. "Замість скам'янілого серця, не здатного любов'ю і послухом відповідати на заповіді і укази Божі, Бог дарує людям нове серце і новий дух" [Л.11]. Яким чином??
Невже Адонай візьме, точніше, "вирве" (пер. [Л.10]) кам'яний орган, натомість вкладе живий, трепетний, люблячий; у який спосіб виконає Свою обіцянку (36:26, 11:19), без "хірургічних" операцій?
«Я дам вам Мого Духа, й зроблю так, що ви будете жити за Моїми Заповідями та ("ретельно", пер. [Л.14]) дотримуватись Моїх Законів, виконуючи їх» (36:27, "ви будете ходити в заповідях Моїх і статутів Моїх будете дотримуватися і виконувати", Синод. пер.).
Все ж настане інша епоха. "Замість скам'янілого серця, не здатного любов'ю і послухом відповідати на заповіді і укази Божі, Бог дарує людям нове серце і новий дух" [Л.11]. Яким чином??
Невже Адонай візьме, точніше, "вирве" (пер. [Л.10]) кам'яний орган, натомість вкладе живий, трепетний, люблячий; у який спосіб виконає Свою обіцянку (36:26, 11:19), без "хірургічних" операцій?
«Я дам вам Мого Духа, й зроблю так, що ви будете жити за Моїми Заповідями та ("ретельно", пер. [Л.14]) дотримуватись Моїх Законів, виконуючи їх» (36:27, "ви будете ходити в заповідях Моїх і статутів Моїх будете дотримуватися і виконувати", Синод. пер.).
Ні свідомість людини, ні її воля НЕ МОЖУТЬ змінити грішника на краще, при всьому його бажанні; але тільки "Дух Божий, що перетворює кожного, в якому оселиться". Саме Він "дасть йому можливість дотримуватися заповідей Божих" [Л.11, стор. 1108].
Зобов'язання, "Я дам вам Мого Духа" (36:27, пер. [Л.5]), виконається в День Господній (Йоіл.3:1-5, Зах.12:3-10). Це станеться ПІСЛЯ закінчення Великого нещастя й загибелі (Єр.4:6), хрещення "чистою водою" (Єзекіїля, 36:25), прощення "тих, кого залишу в живих" (Єремії, 50:20, пер. [Л.14]).
Тепер Спаситель більше не приховує Свого обличчя (Єз.39:29) від тих, кому зберіг життя. Він мешкає в Єрусалимі (Зах.8:3), на святій горі (Йоіл.4:17), в Храмі (Єз.43:4-7).
Зобов'язання, "Я дам вам Мого Духа" (36:27, пер. [Л.5]), виконається в День Господній (Йоіл.3:1-5, Зах.12:3-10). Це станеться ПІСЛЯ закінчення Великого нещастя й загибелі (Єр.4:6), хрещення "чистою водою" (Єзекіїля, 36:25), прощення "тих, кого залишу в живих" (Єремії, 50:20, пер. [Л.14]).
Тепер Спаситель більше не приховує Свого обличчя (Єз.39:29) від тих, кому зберіг життя. Він мешкає в Єрусалимі (Зах.8:3), на святій горі (Йоіл.4:17), в Храмі (Єз.43:4-7).
4. Інший колишній світ? (36:28-30)
Пророк відкриває майбутнє перетворених сухих кісток дому Ізраїлевого, окроплених живою водою (36:25), які отримали нові серця й дух (вірш 26), виконують Божі заповіді та Його статути (27).
«Ви будете мешкати в краю, який Я дав вашим батькам ("предкам", пер. [Л.5, 14, 24]), і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом» (36:28).
«Ви будете мешкати в краю, який Я дав вашим батькам ("предкам", пер. [Л.5, 14, 24]), і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом» (36:28).
У такому випадку мається на увазі оновлена колишня країна, де керує ізраїльтянами Сам Господь [Л.15]. Джерело чистої води змінить на краще як мешканців, осквернених злом, так й безплідну внаслідок катаклізму природу.
«Я звільню (позбавлю) вас від усіх ваших нечистот,– викличу для вас врожаї і намножу їх, (надалі) не допускаючи, щоб ви голодували.
Я примножу на деревах плоди та щедрі врожаї на полі, аби вам більше не доводилось терпіти (приниження) наругу від (сусідніх) народів через голод» (36:29, 30, в дужках текст із [Л.10]).
«Я звільню (позбавлю) вас від усіх ваших нечистот,– викличу для вас врожаї і намножу їх, (надалі) не допускаючи, щоб ви голодували.
Я примножу на деревах плоди та щедрі врожаї на полі, аби вам більше не доводилось терпіти (приниження) наругу від (сусідніх) народів через голод» (36:29, 30, в дужках текст із [Л.10]).
Ще в давні часи Яхве Елохім обіцяв цареві Соломону суворо карати ам Йісраель за відступництво (2Хр.7:19-22). Але якщо жорстокі серцем впокоряться, стануть молитись, почнуть Його шукати, відвернуться від огидних своїх шляхів, то Він клянеться, "прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю" (вірші 13, 14).Майбутнє зцілення краю після катастрофи [Л.16] відкрито провидцю (Єз.36:29-34), "спорожніла земля стала як сад Едемський" (вірш 35, Синод. пер., мал.2). Те саме, але більш живописно, передбачує інший пророк, Йешайа.
"Радітимуть пустеля і безводна земля, і веселитися буде степ, і розквітне, як лілія. Пишно розквітне і веселитися буде, радіючи і ликуючи ..." (Ісаї, 35:1, 2; пер. [Л.17]), в новому світі (65:17, 66:22).
Нарешті зійде посіяне, виноградні лози принесуть плоди, небо – опади, грунт дасть рясний врожай, "усе це Я дам як спадщину ("вцілілому", пер. [Л.10]) залишку цього народу" (Захарії, 8:12), обіцяє Вседержитель.
5. Відродження (37:22, 23)
Коли пишно розквітне й повеселішає країна, покарана мечем Небесного Воїна (21:1-18, [Л.16]), воскреснуть сухі кістки ам Йісраель, оживотворені Духом Божим (37:1-14), об'єднані в унікальну націю із спільним серцем.
«Я зроблю їх єдиним народом у тій землі,– на Ізраїлевих горах,– і один цар ("Цар", пер. [Л.14]) правитиме над усіма. Вони більше не будуть двома різними народами й ніколи більше не ділитимуться на два царства» (37:22).
«Я зроблю їх єдиним народом у тій землі,– на Ізраїлевих горах,– і один цар ("Цар", пер. [Л.14]) правитиме над усіма. Вони більше не будуть двома різними народами й ніколи більше не ділитимуться на два царства» (37:22).
"Це бачення пророкує відродження розсіяного Ізраїлю, його повернення на власну землю і возз'єднання Ізраїлю та Юдеї під владою вічного царя, іменованого "Давидом". Це чітке пророцтво про навернення юдеїв до Христа, як передбачав Павло в Рим.11:15-26" [Л.18, стор. 297].
Правильно. Більше того, ізраїльтяни, які розбіжаться по багатьох країнах в останні дні [Л.15], повернуться на батьківщину зовсім іншими, духовно перетвореними.
«Вони більше не будуть опоганюватись (осквернятися) своїми ідолами, своїми гидотами, та всякими своїми злочинами. Я врятую (виведу) їх від усіх тих місць (поселень), де вони грішили, й очищу їх,– вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом» (37:23; в дужках текст з [Л.17]).
Правильно. Більше того, ізраїльтяни, які розбіжаться по багатьох країнах в останні дні [Л.15], повернуться на батьківщину зовсім іншими, духовно перетвореними.
«Вони більше не будуть опоганюватись (осквернятися) своїми ідолами, своїми гидотами, та всякими своїми злочинами. Я врятую (виведу) їх від усіх тих місць (поселень), де вони грішили, й очищу їх,– вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом» (37:23; в дужках текст з [Л.17]).
У День Господній, період лих й відплати (30:3), Він розшукає овець Своїх, врятує їх "з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені" (34:12), поверне з евакуації "у власний край" (вірш 13, 36:24).
Там Викупитель очистить їх від гріхів, окропить водою очищення (вірш 25), дасть нові лагідне серце й сильний дух (26), зцілить землю (уривок 28-30). Ті, хто вижив у дні Великого нещастя й загибелі, перестануть оскверняти себе кумирами, гидотами, злочинами (37:23), "будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом", сповіщає Всевишній (вірш 23).
Там Викупитель очистить їх від гріхів, окропить водою очищення (вірш 25), дасть нові лагідне серце й сильний дух (26), зцілить землю (уривок 28-30). Ті, хто вижив у дні Великого нещастя й загибелі, перестануть оскверняти себе кумирами, гидотами, злочинами (37:23), "будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом", сповіщає Всевишній (вірш 23).
6. Слуга і Пастир (37:24)
Відтепер Ізраїлем буде правити Самодержець (37:22), Йехезкейлу та іншим наві (Ос.3:4, 5, Єр.23:5, 30:5-9, Іс.55:3, 4) відкрито Його ім'я.
«А раб Мій Давид буде Царем над ними і (єдиним) Пастирем всіх їх, і вони будуть ходити (жити) в заповідях Моїх і статутів Моїх будуть дотримуватися і виконувати їх (роблячи все, що Я їм скажу)» (Єзекіїля, 37:24, Синодальний пер.; в дужках текст із [Л.5]).
Кого має на увазі пророк? "Очевидно, що мова йде про Месію, Якого єврейський народ нарешті впізнає в Ісусі Христі" [Л.25, стор. 963].
"Це Месія Ісус Христос, нащадок Давида" [Л.8; Л.19]. "Новий Завіт ототожнює цього Пастиря-Царя з Ісусом" [Л.11], "але Христос не як Глава Церкви в небесах, а як Цар Ізраїлю, що царює на землі" [Л.9].
Він, буквально, не є воскреслим сином Єссея [Л.20], навіть не людським нащадком з його стародавнього роду. Правити ожившим народом буде Сам Адонай (34:11-15, 31), зовсім не "ідеальний єврейський цар", як передбачається в роботі [Л.7, стор. 308].
Тому провидець ототожнює Спасителя зі старозавітним монархом (вірші 23, 24; 37:24, мал. 3), найвидатнішим в історії керівником 12 колін Ізраїлевих.
З ним же безпосередньо пов'язане перше пришестя Господа (Мт.1:1-17),– Іеhошуаха Машіах бен Давид другого пришестя.
Йешайа називає Його «Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру» (Ісаї, 9:5), разом з тим,
"Цар" (32:1) подібно до Йірмея (23:5) та Йехезкейла (37:22, 24).
Керує Медінат Ісраель та іншими країнами (Дан.7:13, Соф.3:9, Зах.9:10) саме Син Божий. У тисячолітній теократії (Об'явл. 11:15, 15:4, 20:6), "Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх" (Єзекіїля, 37:24).
У всякій суперечці, священники, обрані Яхве, розбирають тяжби, судять за Його законами (44:24), а не за уставами, придуманими людьми.
«А раб Мій Давид буде Царем над ними і (єдиним) Пастирем всіх їх, і вони будуть ходити (жити) в заповідях Моїх і статутів Моїх будуть дотримуватися і виконувати їх (роблячи все, що Я їм скажу)» (Єзекіїля, 37:24, Синодальний пер.; в дужках текст із [Л.5]).
Кого має на увазі пророк? "Очевидно, що мова йде про Месію, Якого єврейський народ нарешті впізнає в Ісусі Христі" [Л.25, стор. 963]."Це Месія Ісус Христос, нащадок Давида" [Л.8; Л.19]. "Новий Завіт ототожнює цього Пастиря-Царя з Ісусом" [Л.11], "але Христос не як Глава Церкви в небесах, а як Цар Ізраїлю, що царює на землі" [Л.9].
Він, буквально, не є воскреслим сином Єссея [Л.20], навіть не людським нащадком з його стародавнього роду. Правити ожившим народом буде Сам Адонай (34:11-15, 31), зовсім не "ідеальний єврейський цар", як передбачається в роботі [Л.7, стор. 308].
Тому провидець ототожнює Спасителя зі старозавітним монархом (вірші 23, 24; 37:24, мал. 3), найвидатнішим в історії керівником 12 колін Ізраїлевих.
З ним же безпосередньо пов'язане перше пришестя Господа (Мт.1:1-17),– Іеhошуаха Машіах бен Давид другого пришестя.
Йешайа називає Його «Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру» (Ісаї, 9:5), разом з тим,
"Цар" (32:1) подібно до Йірмея (23:5) та Йехезкейла (37:22, 24).
Керує Медінат Ісраель та іншими країнами (Дан.7:13, Соф.3:9, Зах.9:10) саме Син Божий. У тисячолітній теократії (Об'явл. 11:15, 15:4, 20:6), "Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх" (Єзекіїля, 37:24).
У всякій суперечці, священники, обрані Яхве, розбирають тяжби, судять за Його законами (44:24), а не за уставами, придуманими людьми.
7. Щасливе майбутнє (37:25, 26)
Очищеному консолідованому залишку Ізраїлю, він слухняно дотримується заповідей Бога, виконує Його постанови (37:22-24, 44:24), гарантовано благополучне існування.
«Вони знову оселяться на землі, яку Я дав Моєму слузі Якову, і де жили їхні батьки (предки). Там вони мешкатимуть, як і їхні діти та діти їхніх дітей, повіки (навіки), а Мій слуга Давид повік (вічно) буде їхнім правителем» (37:25; в дужках текст з [Л.14]).
«Вони знову оселяться на землі, яку Я дав Моєму слузі Якову, і де жили їхні батьки (предки). Там вони мешкатимуть, як і їхні діти та діти їхніх дітей, повіки (навіки), а Мій слуга Давид повік (вічно) буде їхнім правителем» (37:25; в дужках текст з [Л.14]).
Євреї з особливою любов'ю ставляться до своєї країни. Вона подарована їм Богом Авраама, Іцхака, Йаакова за обітницею (Бут.15:18). Адже в нащадках ам Йісраель "благословляться всі народи землі" (26:3, 4).
На жаль, ізраїльтяни були вигнані зі своєї території, неодноразово відчували гіркоту розсіювання, трагедію втрати державності майже на 2 тисячі років. Тому для слухачів Єзекіїля й багатьох наступних поколінь великою втіхою служили його слова про майбутнє щасливе життя на землі предків (Єз.37:25).
Пророцтво ще НЕ збулося, хоча відновлений Медінат Йісраель існує з 1948 року від Р.Х. Обіцянка у вірші 25 виконається з поверненням Іеhошуа ха Машіах бен Давид, Він "повік (вічно) буде їхнім правителем" (25, б). Згідно обітниці.
«Я укладу з ними Заповіт миру (договір, який принесе їм благоденство), і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх (зроблю численними), і навіки поставлю посеред них (святилище) Мою Святиню»
(37:26; в дужках текст із [Л.10]).
На жаль, ізраїльтяни були вигнані зі своєї території, неодноразово відчували гіркоту розсіювання, трагедію втрати державності майже на 2 тисячі років. Тому для слухачів Єзекіїля й багатьох наступних поколінь великою втіхою служили його слова про майбутнє щасливе життя на землі предків (Єз.37:25).
Пророцтво ще НЕ збулося, хоча відновлений Медінат Йісраель існує з 1948 року від Р.Х. Обіцянка у вірші 25 виконається з поверненням Іеhошуа ха Машіах бен Давид, Він "повік (вічно) буде їхнім правителем" (25, б). Згідно обітниці.
«Я укладу з ними Заповіт миру (договір, який принесе їм благоденство), і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх (зроблю численними), і навіки поставлю посеред них (святилище) Мою Святиню»
(37:26; в дужках текст із [Л.10]).
Але навіщо Яхве Елохім вступати в союз з євреями? Адже Він уклав його ще в давні часи (Вих. гл. 19-24). Це правда, однак. "Всі пророки стверджують: завіт постійно порушується народом, тому з правової точки зору його більше не існує (Іс.24:5; Єр.31:32; Єз.16:8, 15; Ос.6:7 і т.д.)" [Л.20, стор. 936].
"Вашими гидкими вчинками ви зламали ("розірвали", пер. [Л.14]) Мій Заповіт!", стверджує Адонай (Єз.44:7, в), ось чому, в Його царстві, іудеям буде потрібен інший договір, замість анульованого ними.
Благоденство оживших смиренних жителів з новими вірними серцями гарантується укладенням союзу миру. Бо "завіт включає в себе безпеку країни і достаток плодів землі" [Л.11, стор. 1106], "завіт милості здійсниться з приходом Божественного Месії, Чий прообраз закладений вже в особистості Давида" [Л.20].
Іеhошуа ха Машіах, для укладення вічного договору з Ізраїлем, прийде не раніше, ніж закінчиться судочинство покарання палицею (20:35-37). Унікальною особливістю нового договору виявиться спосіб фіксації.
«Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його» (Єремії, 31:31-34). Господь облаштує ізраїльтян, розмножить їх, поставить в Єрусалимі святилище Своє (Зах.6:12, 13). Надалі, "місто більше ніколи не буде ні розорене, ні зруйноване" (Єремії, 31:40, пер. [Л.14] ).
Яке саме житло мається на увазі? Безсумнівно, єрусалимський Дім молитви (мал.4). У вірші 27 міститься образ "храму, названого тут вже "житлом Божим", тому що Бог в ньому буде мешкати не менше, ніж на небі" [Л.21].
Будівництво обителі в Йерушалаїмі почнеться після закінчення глобального землетрусу, а завершиться до кінця Великої скорботи [Л.22]. Апостолу Іоанну доручено виміряти майбутній Бейт Адонай (Обявл.11:1, 2).
Слідом за його очищенням та освяченням, тріумфально повернеться Господь [Л.23], як обіцяно, "явлю Себе перед
очима багатьох народів" (Єзекіїля, 38:23, Синод. пер.).
Храм це "нове Боже святилище, про яке докладно йдеться в гл.40-43, буде служити не тільки новому Ізраїлю, але і всім народам землі (вірш 28) видимим нагадуванням про присутність Бога в обітованій землі" [Л.7, стор. 313].
«І коли Моя Святиня буде посеред них повіки, тоді народи пізнають, що Я – ГОСПОДЬ, Який освячує Ізраїль» (37:28, "Я зроблю Ізраїль священним", пер. [Л.5]).
"Вашими гидкими вчинками ви зламали ("розірвали", пер. [Л.14]) Мій Заповіт!", стверджує Адонай (Єз.44:7, в), ось чому, в Його царстві, іудеям буде потрібен інший договір, замість анульованого ними.
Благоденство оживших смиренних жителів з новими вірними серцями гарантується укладенням союзу миру. Бо "завіт включає в себе безпеку країни і достаток плодів землі" [Л.11, стор. 1106], "завіт милості здійсниться з приходом Божественного Месії, Чий прообраз закладений вже в особистості Давида" [Л.20].
Іеhошуа ха Машіах, для укладення вічного договору з Ізраїлем, прийде не раніше, ніж закінчиться судочинство покарання палицею (20:35-37). Унікальною особливістю нового договору виявиться спосіб фіксації.
«Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його» (Єремії, 31:31-34). Господь облаштує ізраїльтян, розмножить їх, поставить в Єрусалимі святилище Своє (Зах.6:12, 13). Надалі, "місто більше ніколи не буде ні розорене, ні зруйноване" (Єремії, 31:40, пер. [Л.14] ).
8. Бейт а-Мікдаш (37:27, 28)
Через Свого пророка, Адонай обіцяє благословити ізраїльтян у майбутньому, поставити над ними одного Царя-Пастиря (37:22-26). Отже, Він Сам з'явиться на землі!
«У них буде Моє житло ("там Я буду перебувати з ними", пер. [Л.10]). Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом» (37:27, пер. [Л.14]).
«У них буде Моє житло ("там Я буду перебувати з ними", пер. [Л.10]). Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом» (37:27, пер. [Л.14]).
Яке саме житло мається на увазі? Безсумнівно, єрусалимський Дім молитви (мал.4). У вірші 27 міститься образ "храму, названого тут вже "житлом Божим", тому що Бог в ньому буде мешкати не менше, ніж на небі" [Л.21].Будівництво обителі в Йерушалаїмі почнеться після закінчення глобального землетрусу, а завершиться до кінця Великої скорботи [Л.22]. Апостолу Іоанну доручено виміряти майбутній Бейт Адонай (Обявл.11:1, 2).
Слідом за його очищенням та освяченням, тріумфально повернеться Господь [Л.23], як обіцяно, "явлю Себе перед
очима багатьох народів" (Єзекіїля, 38:23, Синод. пер.).
Храм це "нове Боже святилище, про яке докладно йдеться в гл.40-43, буде служити не тільки новому Ізраїлю, але і всім народам землі (вірш 28) видимим нагадуванням про присутність Бога в обітованій землі" [Л.7, стор. 313].
«І коли Моя Святиня буде посеред них повіки, тоді народи пізнають, що Я – ГОСПОДЬ, Який освячує Ізраїль» (37:28, "Я зроблю Ізраїль священним", пер. [Л.5]).
Святий зробить Єшурун священним, присвятивши його Собі, відокремивши для священного служіння. Жителі ВСІХ країн дізнаються про Бога, коли серед Ерец Йісраель, в Йерушалаїмі буде побудований Його дім (37:26; Єр.30:18, Міх.3:12-4:2, Агг.2:7-9).
Очевидці побачать, «ГОСПОДНЯ слава ввійшла в Храм через браму, що звернена в східному напрямку» (Єзекіїля, 43:4). Відтепер й назавжди Він живе серед Ізраїлю (вірш 7), мешкаючи в Єрусалимі (Зах.8:3), на святій горі (Йоіл.4:17). Тому найбільшою святинею виявиться як будівля Бейт а-Мікдаш, так й весь простір на вершині; бо написано.
«Така постанова щодо Храму: Територія верхів'я гори та вся його прилегла довкола місцевість,– це святиня святинь. Ось такий закон про Храм» (43:12).
Відтепер вся територія стане місцем покаяння, спокутування, морального очищення від гріхів. Зовсім не кришка ковчега в сокровенному двірі, його міг відвідати лише первосвященик, один раз на рік, з кров'ю жертовних тварин за гріхи співвітчизників (Лев.16:14-17, Євр.9:7).
"Отже, брати, завдяки крові Ісуса ми маємо вільний доступ до святилища" (Євреїв, 10:19), пер. [Л.10]; "можемо сміливо увійти до Святого Святих", пер. [Л.14]). Ось, суть закону про Дім молитви в Йерушалаїмі. Там Благословляючий дасть "нове серце і нового духа" (Єзекіїля, 36:26) всім, хто покладається на Нього.
Очевидці побачать, «ГОСПОДНЯ слава ввійшла в Храм через браму, що звернена в східному напрямку» (Єзекіїля, 43:4). Відтепер й назавжди Він живе серед Ізраїлю (вірш 7), мешкаючи в Єрусалимі (Зах.8:3), на святій горі (Йоіл.4:17). Тому найбільшою святинею виявиться як будівля Бейт а-Мікдаш, так й весь простір на вершині; бо написано.
«Така постанова щодо Храму: Територія верхів'я гори та вся його прилегла довкола місцевість,– це святиня святинь. Ось такий закон про Храм» (43:12).
Відтепер вся територія стане місцем покаяння, спокутування, морального очищення від гріхів. Зовсім не кришка ковчега в сокровенному двірі, його міг відвідати лише первосвященик, один раз на рік, з кров'ю жертовних тварин за гріхи співвітчизників (Лев.16:14-17, Євр.9:7).
"Отже, брати, завдяки крові Ісуса ми маємо вільний доступ до святилища" (Євреїв, 10:19), пер. [Л.10]; "можемо сміливо увійти до Святого Святих", пер. [Л.14]). Ось, суть закону про Дім молитви в Йерушалаїмі. Там Благословляючий дасть "нове серце і нового духа" (Єзекіїля, 36:26) всім, хто покладається на Нього.
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття «6. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Пришестя Господа (40:1-5, 52:7-10, 60:1-3)».
2. Стаття «8. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Месіанське царство (35:1-10, 66:10-24)".
3. Стаття «12. Коментарі до Книги пророка Єремії. Теократичне царство (23:1-12, 30:18-22)».
4. Стаття "6. Коментарі до Книги пророка Міхея. Глава 4 – Тисячолітнє царство".
5. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів.- М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
6. Новий біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
2. Стаття «8. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Месіанське царство (35:1-10, 66:10-24)".
3. Стаття «12. Коментарі до Книги пророка Єремії. Теократичне царство (23:1-12, 30:18-22)».
4. Стаття "6. Коментарі до Книги пророка Міхея. Глава 4 – Тисячолітнє царство".
5. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів.- М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
6. Новий біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
7. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
8. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
9. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
10. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
11. Нова Женевська навчальна Біблія.- Hanssler-Verlag, 1998.- 2 052 с.
12. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт.- СПб.: Мирт, 2003.- 984 с.
13. Стаття № 13 «Тисячолітнє царство».
14. Біблія. Новий переклад російською мовою. — United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
15. Стаття «17. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Господь, Пастир наш (34:10-15, 23-26)".
16. Стаття «13. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Меч Яхве (21:1-13)».
17. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975.- 1 002 с.
18. Біблійний довідник Геллея.- СПб.: Біблія для всіх, 2002.- 787 с.
19. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія.- СПб.: Біблія для всіх, 2011.- 1 111 с.
20. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза.- Кременчук: Християнська зоря, 1999.- 1 088 с.
21. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
22. Стаття №10 «День Господній наближається».
23. Стаття №13 «Числа».
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
25. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.
8. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
9. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
10. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
11. Нова Женевська навчальна Біблія.- Hanssler-Verlag, 1998.- 2 052 с.
12. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт.- СПб.: Мирт, 2003.- 984 с.
13. Стаття № 13 «Тисячолітнє царство».
14. Біблія. Новий переклад російською мовою. — United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
15. Стаття «17. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Господь, Пастир наш (34:10-15, 23-26)".
16. Стаття «13. Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Меч Яхве (21:1-13)».
17. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975.- 1 002 с.
18. Біблійний довідник Геллея.- СПб.: Біблія для всіх, 2002.- 787 с.
19. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія.- СПб.: Біблія для всіх, 2011.- 1 111 с.
20. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза.- Кременчук: Християнська зоря, 1999.- 1 088 с.
21. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
22. Стаття №10 «День Господній наближається».
23. Стаття №13 «Числа».
24. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
25. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.