«А сім ангелів, які мали сім сурм, приготувалися
затрубити» (Об'явлення, 8:6)
«Затрубіть трубою на Сіоні, оголосіть тривогу на
Моїй святій горі! Нехай затремтять усі мешканці
землі, тому що надходить ГОСПОДНІЙ День,–
він уже близько!» (Йоіла, 2:1)
1. Вступ
Основні драматичні сцени Об'явлення зосереджені у видіннях 7 печаток (глави 6, 8), 7 труб (8, 9, 11), 7 чаш (15, 16). Архетипи печаток, труб, чаш взаємопов'язані один з одним та взаємозумовлені [Л.1].
Проте тут не історичні епохи, не три періоди Великої скорботи, ні різні групи покарань, відокремлені невизначеними проміжками часу, як передбачається в роботах [Л.2-6, 29].
НІ. Усі епізоди відносяться до одного і того ж суду. Спочатку він сповіщається зняттям печаток зі сувою, потім здійснюється під звуки труб, далі описуються його наслідки через вилив 7 чаш.
Схожий висновок міститься в Словнику Нового Заповіту [Л.7], "очевидно, перед нами не нескінченний перелік покарань, а три паралельні описи одного й того самого короткого періоду Божого суду" (стор. 516). Фабула оповідання НЕ запозичена зі Старого Заповіту, всупереч поглядам авторів [Л.26].
Для правильного розуміння Апокаліпсису, зокрема, розділу 8, необхідно врахувати наступну обставину. У давнину, небо, земля, підземний світ сприймалися як сукупна впорядкована триярусна структура (грецьке, "космос" ). "Таким чином, весь всесвіт являв собою величезну сферу, в центрі якої знаходилася земля" [Л.33, стор. 720].
Композиція віршів 8:5-12. 1. Вступ, підготовка до глобального процесу (8:5, 6).
2. Виклад головної теми – масове падіння небесних тіл:
а) граду, змішаного з вогнем та кров'ю (вірш 7);
б) охопленої вогнем гори (текст 8, 9);
в) великої зорі, що палає мов смолоскип (уривок 10, 11).
3. Підсумок, що звертає увагу на загадкові атмосферні явища (вірш 12).
Головна тема. Таємничі знаряддя гніву Бога: кадильниця, гора, зоря, вони зумовлюють катастрофічні руйнування планетарного масштабу.
Мета написання. Відкрити всім народам зміст майбутнього покарання світу, котрий лежить у злі.
Зміст. Після зняття 7-ї печатки апостолу відкривається видіння ангелів з трубами, архетипами Божого суду (8:1, 2). Один з них наповнив кадильницю вугіллям з жертовника, кинув її донизу (вірш 5), це послужило сигналом іншим ангелам (6).
Трубні звуки супроводжують падіння: а) граду, крові та вогню, котрі спалили всю траву й третину дерев (8:7); б) як би охопленої вогнем великої гори, вона перетворила частину моря на кров (вірш 8), погубила третину його мешканців (9); в) великої зорі, що отруїла частину джерел прісної води (10, 11).
Слідом за звуками четвертої труби на третину ослабне сяйво сонця, місяця, зірок; тому треті частини дня і ночі втратять світло (8:12).
Проблеми тлумачення. Уривок 8:5-12 треба сприймати алегорично чи буквально. Що мав на увазі таємновидець
називаючи це кадильницею, величезною горою, великою зіркою; який зв'язок граду з вогнем та кров'ю. Чому останніми днями зменшиться інтенсивність надходження світла до землі.
Проте тут не історичні епохи, не три періоди Великої скорботи, ні різні групи покарань, відокремлені невизначеними проміжками часу, як передбачається в роботах [Л.2-6, 29].
НІ. Усі епізоди відносяться до одного і того ж суду. Спочатку він сповіщається зняттям печаток зі сувою, потім здійснюється під звуки труб, далі описуються його наслідки через вилив 7 чаш.
Схожий висновок міститься в Словнику Нового Заповіту [Л.7], "очевидно, перед нами не нескінченний перелік покарань, а три паралельні описи одного й того самого короткого періоду Божого суду" (стор. 516). Фабула оповідання НЕ запозичена зі Старого Заповіту, всупереч поглядам авторів [Л.26].
Для правильного розуміння Апокаліпсису, зокрема, розділу 8, необхідно врахувати наступну обставину. У давнину, небо, земля, підземний світ сприймалися як сукупна впорядкована триярусна структура (грецьке, "космос" ). "Таким чином, весь всесвіт являв собою величезну сферу, в центрі якої знаходилася земля" [Л.33, стор. 720].
Композиція віршів 8:5-12. 1. Вступ, підготовка до глобального процесу (8:5, 6).
2. Виклад головної теми – масове падіння небесних тіл:
а) граду, змішаного з вогнем та кров'ю (вірш 7);
б) охопленої вогнем гори (текст 8, 9);
в) великої зорі, що палає мов смолоскип (уривок 10, 11).
3. Підсумок, що звертає увагу на загадкові атмосферні явища (вірш 12).
Головна тема. Таємничі знаряддя гніву Бога: кадильниця, гора, зоря, вони зумовлюють катастрофічні руйнування планетарного масштабу.
Мета написання. Відкрити всім народам зміст майбутнього покарання світу, котрий лежить у злі.
Зміст. Після зняття 7-ї печатки апостолу відкривається видіння ангелів з трубами, архетипами Божого суду (8:1, 2). Один з них наповнив кадильницю вугіллям з жертовника, кинув її донизу (вірш 5), це послужило сигналом іншим ангелам (6).
Трубні звуки супроводжують падіння: а) граду, крові та вогню, котрі спалили всю траву й третину дерев (8:7); б) як би охопленої вогнем великої гори, вона перетворила частину моря на кров (вірш 8), погубила третину його мешканців (9); в) великої зорі, що отруїла частину джерел прісної води (10, 11).
Слідом за звуками четвертої труби на третину ослабне сяйво сонця, місяця, зірок; тому треті частини дня і ночі втратять світло (8:12).
Проблеми тлумачення. Уривок 8:5-12 треба сприймати алегорично чи буквально. Що мав на увазі таємновидець
називаючи це кадильницею, величезною горою, великою зіркою; який зв'язок граду з вогнем та кров'ю. Чому останніми днями зменшиться інтенсивність надходження світла до землі.
2. Небачене панікадило (8:5, 6)
Розповідь Іоанна про послідовність та зміст майбутніх трагічних перипетій, їх дивовижних персонажів (6:1-11) закінчився зі зняттям 6-ї печатки.
Сьома (8:1) відкриває серію приголомшливих апокаліптичних видінь, котрі вказують як здійсняться раніше відкриті пророку явища космічної есхатології [Л.8]. Дія починається на небесах, в ній приймають участь Божі посланці (вірші 2-4).
«І взяв ангел кадильницю, наповнив її вогнем з жертовника та й кинув на землю. І зчинилися (1) громи, і (2) голоси ("гуркотнява", пер. Огієнка; "гуркіт", пер. [Л.28]), і (3) блискавки ("спалахи", пер. [Л.9]), і (4) землетрус» (8:5).
Сьома (8:1) відкриває серію приголомшливих апокаліптичних видінь, котрі вказують як здійсняться раніше відкриті пророку явища космічної есхатології [Л.8]. Дія починається на небесах, в ній приймають участь Божі посланці (вірші 2-4).
«І взяв ангел кадильницю, наповнив її вогнем з жертовника та й кинув на землю. І зчинилися (1) громи, і (2) голоси ("гуркотнява", пер. Огієнка; "гуркіт", пер. [Л.28]), і (3) блискавки ("спалахи", пер. [Л.9]), і (4) землетрус» (8:5).
"У старозавітній скинії була важка мідна кадильниця, вона служила для перенесення вугілля, що горить, з мідного жертовника ...", в ній "носили палаюче вугілля" [Л.6, стор. 551]. "Під час Соломонова храму кадильниці були золотими" [Л.27, стор. 987].
Ясно. Але що саме хотів розповісти учень Христа? побачивши таємниче панікадило (8:3), кинуте з НЕБА "на землю" (вірш 5). Очевидно мова про космічні тіла, по-науковому, боліди, котрі вторгаються в атмосферу у вигляді палаючого вугілля, оповитого кадильним димом (мал.1).
Ясно. Але що саме хотів розповісти учень Христа? побачивши таємниче панікадило (8:3), кинуте з НЕБА "на землю" (вірш 5). Очевидно мова про космічні тіла, по-науковому, боліди, котрі вторгаються в атмосферу у вигляді палаючого вугілля, оповитого кадильним димом (мал.1).
Завдання ангела, "висипати це вугілля на землю,– з висоти небесного склепіння ... Ціе гаряче вугілля, висипане на землю, повинно було означати початок страт Божого гніву, настання часу Божого суду та помсти" [Л.10]. Так політ суперболідів супроводжується (1) громом, коли вони долають звуковий бар'єр, та подальшою (2) гуркотнявою на всьому відрізку руху.
Закінчується їх політ (3) "блискавками", тобто, потужними
світловими спалахами внаслідок вибухів небесних тіл у повітрі.
Зіткнення ж астероїда з поверхнею нашої планети спричинить потужний імпакт і (4) "землетрус".
Подібне судження у автора [Л.16]. "Ангел кинув вугілля на землю, і вони викликали сильні вибухи, громи, блискавки і землетруси", проте нечестиві не перехрестилися [Л.18]. Та ж причина вказується в роботі [Л.6], він "... вивернув палаюче вугілля з кадильниці на землю".
«А сім ангелів, які мали ("тримали", пер. [Л.12]) сім сурм, приготувалися затрубити» (8:6).
У давнину сурма (ріг) застосовувалася у різних цілях. "Найчастіше труби використовувалися на війні: вони закликали на бій, давали сигнал до атаки ... попереджали про напад або проголошували перемогу" [Л.13, стор. 1225]. В Біблії, "трубний звук став есхатологічним образом, який в апокаліптичній літературі є ознакою кінця часів" [Л.33, стор. 711].
На небі сигнали до атаки дадуть сурми ангелів (8:6-12). У нашому світі, "громи, і гуркотнява" (вірш 5, пер. Огієнка) створить канонада ударних акустичних хвиль від польоту небачених чудовиськ [Л.1]. Звуки ревучих в агонії космічних химер, їх почують усі жителі землі, прийдуть зверху, з НЕБА.
3. Той, хто має вуха, почує (8:7)
Наслідки викидання ангелом вмісту кадильниці (8:5), котрі дивують своєю незвичністю, провидець розкриває у вірші 7.
«І засурмив перший,– і зірвалися град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю: і третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, а зелена трава вся згоріла» (8:7).
Такого не може бути! Звідки візьметься екзотична СУМІШ із дивовижних атмосферних опадів? вони впадуть зверху
від звуків ієрихонської труби.
"Чи слід під цим розуміти бурю єресей, суміш жахливих помилок, що вразили церкву, або військову бурю, що вибухнула над країнами світу,– серед тлумачів немає згоди з цього питання" [Л.3]. Немає порозуміння навіть серед богословів-футуристів, які відкидають подібні алегоричні чи історичні підходи до інтерпретації Об'явлення.
Приміром. "Ми вважаємо, що "град вогонь і кров" слід розуміти не символічно, а буквально" [Л.29, стор. 568]. Або. "Вогонь "може позначати блискавку під час лютої грози" [Л.32, стор. 656]. "Можливо, ця кара буде відповідати певному явищу природи, сьогодні людям невідомому ..." [Л.6].
"У даному випадку нам важко зрозуміти: як серед граду опиниться кров. Можна припустити, що страшний град поб'є багато живих істот, у тому числі й людей, а вітер страшної сили підхопить їхню кров і змішає з градом. Таким чином, град і матиме червоне забарвлення" [Л.2; Л.14].
Інші автори дотримуються менш чудернацького трактування. "Можливо, це опис вулканічних вивержень ... Під час виверження пар і вода, що вирвалися в небо, можуть сконденсуватися в град і випасти на землю разом з палаючою лавою. Пил і гази можуть настільки забруднити воду, що вода матиме криваво-червоний колір" [Л.15; Л.16].
Проте всі припущення, згідно із дослідженням авторів [Л.17], страждають серйозним недоліком. "Синтаксис вірша означає, що криваво-червона буря повинна з'явитися на небі і потім обрушитися на землю" (стор. 947). Іншими словами, загадкові опади виникнуть в атмосфері, зовсім НЕ закидаються з поверхні суходолу.
Деякі екзегети, наприклад [Л.5], висувають гіпотезу вибухів атомних та водневих бомб (стор. 159). Але в Біблії чітко зазначено, Творець Всесвіту Сам покарає мешканців планети, без людської допомоги (Іс.63:3-6, 26:21, Соф.3:8 і т.д.).
Він запалить вогонь (Єз.20:47, 48), використовуючи ангелів (Об'явл.8:2-13), а не атомні або водневі бомби. "Перший Ангел засурмив, і на землю пролилися град і вогонь, змішані з кров'ю ..." (вірш 7, пер. [Л.19]).
«І засурмив перший,– і зірвалися град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю: і третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, а зелена трава вся згоріла» (8:7).
Такого не може бути! Звідки візьметься екзотична СУМІШ із дивовижних атмосферних опадів? вони впадуть зверху
від звуків ієрихонської труби.
"Чи слід під цим розуміти бурю єресей, суміш жахливих помилок, що вразили церкву, або військову бурю, що вибухнула над країнами світу,– серед тлумачів немає згоди з цього питання" [Л.3]. Немає порозуміння навіть серед богословів-футуристів, які відкидають подібні алегоричні чи історичні підходи до інтерпретації Об'явлення.
Приміром. "Ми вважаємо, що "град вогонь і кров" слід розуміти не символічно, а буквально" [Л.29, стор. 568]. Або. "Вогонь "може позначати блискавку під час лютої грози" [Л.32, стор. 656]. "Можливо, ця кара буде відповідати певному явищу природи, сьогодні людям невідомому ..." [Л.6].
"У даному випадку нам важко зрозуміти: як серед граду опиниться кров. Можна припустити, що страшний град поб'є багато живих істот, у тому числі й людей, а вітер страшної сили підхопить їхню кров і змішає з градом. Таким чином, град і матиме червоне забарвлення" [Л.2; Л.14].
Інші автори дотримуються менш чудернацького трактування. "Можливо, це опис вулканічних вивержень ... Під час виверження пар і вода, що вирвалися в небо, можуть сконденсуватися в град і випасти на землю разом з палаючою лавою. Пил і гази можуть настільки забруднити воду, що вода матиме криваво-червоний колір" [Л.15; Л.16].
Проте всі припущення, згідно із дослідженням авторів [Л.17], страждають серйозним недоліком. "Синтаксис вірша означає, що криваво-червона буря повинна з'явитися на небі і потім обрушитися на землю" (стор. 947). Іншими словами, загадкові опади виникнуть в атмосфері, зовсім НЕ закидаються з поверхні суходолу.
Деякі екзегети, наприклад [Л.5], висувають гіпотезу вибухів атомних та водневих бомб (стор. 159). Але в Біблії чітко зазначено, Творець Всесвіту Сам покарає мешканців планети, без людської допомоги (Іс.63:3-6, 26:21, Соф.3:8 і т.д.).
Він запалить вогонь (Єз.20:47, 48), використовуючи ангелів (Об'явл.8:2-13), а не атомні або водневі бомби. "Перший Ангел засурмив, і на землю пролилися град і вогонь, змішані з кров'ю ..." (вірш 7, пер. [Л.19]).
4. Глобальний катаклізм?
В час відплати Небесний Воїн використовує для покарання нечестивих "небо, землю, море і джерела вод!", які САМ створив (14:7), зокрема, небесні тіла (6:13, 8:5-10; Іс. Нав.10:11).
Незвичайні опади, в такому неймовірному поєднанні, як "град, змішаний з кров'ю та вогнем" (8:7, пер. [Л.9]) з'являться внаслідок бомбардування Землі знаряддями Божого гніву [Л.1]. Глиби льоду, кожна вагою біля 35 (!) кілограмів (Об'явл.16:21), масово утворяться із-за величезних об'ємів парів і крапель води. Їх викинуть високо в холодну атмосферу потужні термічні вибухи від потрапляння астероїдів у Світовий океан [Л.18].
Приголомшливу картину одного із їх падінь бачить Іоанн після звуків другої сурми, "наче велика, охоплена вогнем, гора була вкинена в море" (8:8). Громоподібний вибух струсоне ВСЮ планету, згодом, у великій кількості випадуть великі шматки льоду. В точності з написаним: (1) "загримів грім, (2) стався землетрус, і (3) пішов сильний град" (11:19, пер. [Л.19]).
Гаразд, мабуть переконлива наукова гіпотеза … а звідки у висоті візьметься таємнича кров? Її появу зумовить хімічна реакція між парами води, киснем і вільним залізом мікрочастинок від залізних, залізо-кам'яних, кам'яних
метеорних тіл, що випаруються [Л.1]. Утворяться червоні оксиди заліза, вони забарвлять краплі води та крижані кулі у світло-червоний колір (мал.2).
Незвичайні опади, в такому неймовірному поєднанні, як "град, змішаний з кров'ю та вогнем" (8:7, пер. [Л.9]) з'являться внаслідок бомбардування Землі знаряддями Божого гніву [Л.1]. Глиби льоду, кожна вагою біля 35 (!) кілограмів (Об'явл.16:21), масово утворяться із-за величезних об'ємів парів і крапель води. Їх викинуть високо в холодну атмосферу потужні термічні вибухи від потрапляння астероїдів у Світовий океан [Л.18].
Приголомшливу картину одного із їх падінь бачить Іоанн після звуків другої сурми, "наче велика, охоплена вогнем, гора була вкинена в море" (8:8). Громоподібний вибух струсоне ВСЮ планету, згодом, у великій кількості випадуть великі шматки льоду. В точності з написаним: (1) "загримів грім, (2) стався землетрус, і (3) пішов сильний град" (11:19, пер. [Л.19]).
Гаразд, мабуть переконлива наукова гіпотеза … а звідки у висоті візьметься таємнича кров? Її появу зумовить хімічна реакція між парами води, киснем і вільним залізом мікрочастинок від залізних, залізо-кам'яних, кам'яних
метеорних тіл, що випаруються [Л.1]. Утворяться червоні оксиди заліза, вони забарвлять краплі води та крижані кулі у світло-червоний колір (мал.2).
Водночас, почервонілий град змішається також із вогнем(8:7)!! Але таке диво можливе лише в ЄДИНОМУ випадку.
Якщо разом із шматками льоду впадуть: (1) боліди у вогненній
оболонці з розпечених газів та твердих частинок; плюс (2) палаючі
продукти імпактних викидів у гомосферу, які повертаються.
На подібне явище займистого неба в День Господній, вказує
апостол (2Пет.3:10-12). Він стверджує, "розпечені стихії ("небесні
тіла", пер. [Л.12, 19]), розплавляться "; із зазначеної причини,
"земля та діла, що на ній, згорять" (вірш 10, в).
Іоанн уточнює, згорить НЕ вся суша, обуглиться лише третина її поверхні. Під терміном "третина" мається на увазі, скоріше, не кількісна характеристика (33,33%), а якісна, щось дуже значне, але менше половини (8:7-12).
Учень Христа бачить. "третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, а зелена трава вся згоріла» (8:7, б). Автор [Л.16] радить. "Зверніть увагу, що лише одна третина дерев згоріла, але трава згоріла вся". Дякую, друже, тепер звернули увагу. Але чому згорить ВСЯ зелена весняна трава і ВСЬОГО "третина дерев"?
Тому що від з вогню зверху (вірш 7, а) швидко згорять дрібні рослини. Дві третини великих деревних порід, особливо без весняного листя, не встигнуть спалахнути або повністю згоріти; в основному, через повсюдні криваві зливові дощі, змішані з градом.
5. Хто має очі, побачить (8:8, 9)
Кульмінація вселенського катаклізму відкривається Іоанну під час наступного етапу Божого суду.
«І другий ангел засурмив,– і наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена ("величезна гора вогню упала", пер. [Л.12]) в море,– і третина моря стала кров'ю» (8:8).
«І другий ангел засурмив,– і наче велика, охоплена вогнем гора була вкинена ("величезна гора вогню упала", пер. [Л.12]) в море,– і третина моря стала кров'ю» (8:8).
"Під цією горою деякі розуміють вождя або вождів єретиків ... Рим" [Л.3]. "Гора, що палає вогнем" – це образ ангела" [Л.31, стор. 93], або "може бути метафорою царства" [Л.26]. "Можливо якийсь прибережний вулкан типу Кракатау, викидаючи вогненну лаву, від дії підземних сил перекинеться в море і отруїть воду ..." [Л.20; Л.16]. Ні, не вулкан, "не людина, не метеорит" [Л.30], а "вибухи водневих бомб" [Л.5].
Все-таки більшість тлумачів [Л.2, 4, 6, 10, 14, 15 та ін.] бачать у вірші 8 саме "бомбардування планети астероїдами" [Л.21]. Тут "явно описується астероїд, якому астрономи дають таке визначення: кам'яна брила розміром з гору (діаметром від 1 до 1000 км), що летить у космосі. Якби астероїд наблизився до землі, він почав би палати через тертя з атмосферою" [Л.22].
Дійсно, пророк насправді бачив стрімке падіння в морську стихію палаючого величезного каменю (8:8), подібно до випадку, згаданого древнім полководцем (Іс.Н.10:11). Хоча до кінця XVIII століття від Р.Х. вчені заперечували можливість падіння каміння з НЕБА.
Все-таки більшість тлумачів [Л.2, 4, 6, 10, 14, 15 та ін.] бачать у вірші 8 саме "бомбардування планети астероїдами" [Л.21]. Тут "явно описується астероїд, якому астрономи дають таке визначення: кам'яна брила розміром з гору (діаметром від 1 до 1000 км), що летить у космосі. Якби астероїд наблизився до землі, він почав би палати через тертя з атмосферою" [Л.22].
Дійсно, пророк насправді бачив стрімке падіння в морську стихію палаючого величезного каменю (8:8), подібно до випадку, згаданого древнім полководцем (Іс.Н.10:11). Хоча до кінця XVIII століття від Р.Х. вчені заперечували можливість падіння каміння з НЕБА.
Падіння великої гори, охопленої вогнем (Об'явл.8:8, мал.3), вона ж, вогненна колісниця (Іс.66:15), супроводжується: «(1) громом, (2) землетрусом, і (3) страшним шумом, (4) ураганом, (5) бурею, і (6) полум'ям пожираючого вогню»
(29:6, пер. [Л.19]).
Очевидно, космічний об'єкт буде залізним або навіть кам'яним, але маючим значну кількість (понад 15%) хімічного елемента Fe у вільному стані.
В результаті потужного імпакту, відповідно, випаровування астероїда та подальшої взаємодії мікрочастинок з атмосферними парами води, утворяться оксиди заліза.
Разом з пилом фералітних ґрунтів пустель, розсіяного по всій планеті, вони пофарбують поверхню гідросфери в криваво- червоний колір, як написано, "третина моря стала кров'ю" (Об'явлення, 8:8, б).
На цьому нещастя для мешканців Світового океану не закінчаться:
«і вимерла третина морських створінь, які мають душі, й загинула третина кораблів» (8:9).
Значна частина морських тварин, риби, молюсків, мікроорганізмів загине. Не так від перетворення моря в кров, як передбачається, але, в основному, внаслідок високої температури води, аж до її кипіння, і ударних гідродинамічних хвиль, викликаних потужним термічним вибухом.
Гігантські телецунамі обрушаться на узбережжя [Л.23]. Третя частина ВСІХ кораблів, вони сховалися в гаванях, буде знищена або їх викине на суходіл. Так пророк бачить, "загинула третина кораблів" (8:9, б). "Це буде екологічна та економічна катастрофа "безпрецедентного масштабу" [Л.32, стор. 656].
Гігантські телецунамі обрушаться на узбережжя [Л.23]. Третя частина ВСІХ кораблів, вони сховалися в гаванях, буде знищена або їх викине на суходіл. Так пророк бачить, "загинула третина кораблів" (8:9, б). "Це буде екологічна та економічна катастрофа "безпрецедентного масштабу" [Л.32, стор. 656].
6. Смолоскип з неба (8:10)
Зі звуком третьої есхатологічної труби таємновидцю відкривається ще одна апокаліптична картина.
«І третій ангел засурмив,– і з неба впала велика зоря ("величезна зірка", пер. [Л.9, 12, 19]), що палала, мов смолоскип, і впала на третину рік та водних джерел» (8:10).
«І третій ангел засурмив,– і з неба впала велика зоря ("величезна зірка", пер. [Л.9, 12, 19]), що палала, мов смолоскип, і впала на третину рік та водних джерел» (8:10).
Зустрічається безліч тлумачень загадкового астрономічного об'єкта. А саме: видатний політичний чи церковний діяч [Л.3], ангел [Л.24, 26]; фізична вогненна маса [Л.6] або, навпаки, фігуральний образ [Л.13, стор. 366]; балістичний снаряд чи зброя хімічної війни [Л.2], атомний вибух [Л.5]; метеорит [Л.20], комета [Л.14-16, 22], інше.
"Хоча події, пов'язані з третьою трубою, багато хто намагався тлумачити символічно, видається, що правильніше розуміти їх буквально – у тому сенсі, що йдеться про падіння на землю великого метеорита чи зірки ..." [Л.6].
Правильно. З контексту глави випливає, мається на увазі НЕБЕСНИЙ персонаж. Очевидно не ангел, оскільки про падаючих і палаючих, наче смолоскип, ангелів у Біблії нічого НЕ повідомляється. Об'єкт не схожий і на малу планету у вигляді гори, котра горить (8:8, 9).
Щоб впасти на "третину рік", їй треба розвалитися на безліч частин. Або підлітаючи до Землі, тоді буде не одна "велика зоря", а багато невеликих; чи роздробитися у її атмосфері, але це з великими масивними тілами НЕ відбувається.
Вочевидь під джерелом світла на НЕБІ Іоанн має на увазі метеороїд, тобто, великий болід чи маленький астероїд [Л.1]. Його стрімкий політ у повітрі характеризується оболонкою з вогню, тріском, снопами іскор, хвостом "диму", змінною яскравістю освітлення місцевості, сильним жаром.
ЄДИНИМ відповідним аналогом метеороїда в давнину служив смолоскип, "зв'язка лозин, обмотана клоччям або ганчірками, просоченими жиром або смолою" [Л.27, стор. 863].
Факел давав язики полум'я, іскри, тріск, хвіст диму, блимаючий світ, сильний жар. Ось чому про велику "зірку" зі схожим хвостом з вогню, диму, іскор, вона випромінює миготливе світло, написано, "палала, мов смолоскип". 
Політ боліда (мал.4) закінчується, як правило, в гомосфері, він руйнується аеродинамічними силами із-за динамічного тиску, від 0,1 МПа до 1 МПа. В результаті випадає безліч дрібних метеоритів на велику площу у вигляді еліпса [Л.23].
"Хоча події, пов'язані з третьою трубою, багато хто намагався тлумачити символічно, видається, що правильніше розуміти їх буквально – у тому сенсі, що йдеться про падіння на землю великого метеорита чи зірки ..." [Л.6].
Правильно. З контексту глави випливає, мається на увазі НЕБЕСНИЙ персонаж. Очевидно не ангел, оскільки про падаючих і палаючих, наче смолоскип, ангелів у Біблії нічого НЕ повідомляється. Об'єкт не схожий і на малу планету у вигляді гори, котра горить (8:8, 9).
Щоб впасти на "третину рік", їй треба розвалитися на безліч частин. Або підлітаючи до Землі, тоді буде не одна "велика зоря", а багато невеликих; чи роздробитися у її атмосфері, але це з великими масивними тілами НЕ відбувається.
Вочевидь під джерелом світла на НЕБІ Іоанн має на увазі метеороїд, тобто, великий болід чи маленький астероїд [Л.1]. Його стрімкий політ у повітрі характеризується оболонкою з вогню, тріском, снопами іскор, хвостом "диму", змінною яскравістю освітлення місцевості, сильним жаром.
ЄДИНИМ відповідним аналогом метеороїда в давнину служив смолоскип, "зв'язка лозин, обмотана клоччям або ганчірками, просоченими жиром або смолою" [Л.27, стор. 863].
Факел давав язики полум'я, іскри, тріск, хвіст диму, блимаючий світ, сильний жар. Ось чому про велику "зірку" зі схожим хвостом з вогню, диму, іскор, вона випромінює миготливе світло, написано, "палала, мов смолоскип".
7. Зірка "Полин" (8:11)
Політ боліда (мал.4) закінчується, як правило, в гомосфері, він руйнується аеродинамічними силами із-за динамічного тиску, від 0,1 МПа до 1 МПа. В результаті випадає безліч дрібних метеоритів на велику площу у вигляді еліпса [Л.23]. «А назва тієї зорі – Полин. І третина вод стала ("гіркою", пер.[Л.19]) як полин, і багато людей померло від води, бо вона стала гіркою» (8:11).
Непокірному творінню, сповненому отрутою, остаточно і
повністю виповниться обіцянка Бога. "Я нагодую цей народ,
повністю виповниться обіцянка Бога. "Я нагодую цей народ,
полином і напою їх отруйною водою!" (Єремії, 9:14, б).
Малоймовірно, що рідину отруїть саме космічне тіло, згідно з гіпотезою деяких тлумачів [Л.14, 22, 30 та ін.]. Скоріше, отруять НАСЛІДКИ зіткнення, зокрема, поява колосальних обсягів оксидів деяких хімічних елементів.
Скажімо, оксиди сірки та азоту, після взаємодії з киснем і водяними парами в атмосфері, утворять сірчану кислоту та азотну кислоту [Л.18]. Вони послугують основною причиною багатоденних повсюдних кислотних дощів, що викличуть
тотальне закислення прісної води.
Понад те, більшість джерел, річок, озер, штучних прісних сховищ заллє солона вода від численних морських цунамі. Вони також принесуть трупи людей, тварин, риб, птахів, що розкладаються (Ос.4:3, пер. [Л.9, 19]).
Вцілілі в стихійних лихах змушені пити гірку, ніби полин, шкідливу рідину, яка погано пахне; тому Іван бачить, "багато людей померло від води" (8:11).
Скажімо, оксиди сірки та азоту, після взаємодії з киснем і водяними парами в атмосфері, утворять сірчану кислоту та азотну кислоту [Л.18]. Вони послугують основною причиною багатоденних повсюдних кислотних дощів, що викличуть
тотальне закислення прісної води.
Понад те, більшість джерел, річок, озер, штучних прісних сховищ заллє солона вода від численних морських цунамі. Вони також принесуть трупи людей, тварин, риб, птахів, що розкладаються (Ос.4:3, пер. [Л.9, 19]).
Вцілілі в стихійних лихах змушені пити гірку, ніби полин, шкідливу рідину, яка погано пахне; тому Іван бачить, "багато людей померло від води" (8:11).
8. Хіба ураження світил можливе? (8:12)
Атака з космосу спричинить значне зменшення повного світлового потоку на Землі.
«І четвертий ангел засурмив,– і уражена була ("затьмарилися", пер. [Л.9]) третина сонця, і третина місяця, і третина зірок, щоб затьмарилася їх третя частина, аби не світили вони третину дня і також ночі» (8:12).
«І четвертий ангел засурмив,– і уражена була ("затьмарилися", пер. [Л.9]) третина сонця, і третина місяця, і третина зірок, щоб затьмарилася їх третя частина, аби не світили вони третину дня і також ночі» (8:12).
Фактор такого значного зниження яскравості астрономічних об'єктів у дні Великої скорботи, вона ж велике нещастя
й загибель (Єр.4:6), носить надприродний характер [Л.15], наука не може його пояснити [Л.2, 14]. "Але всі ці образи ... зовсім неможливо розуміти в буквальному значенні" [Л.31, стор. 94].
Відтак. "Рання іудейська традиція трактувала страту темряви в символічному значенні" [Л.26]. Протилежний погляд.
"Переважно буквальне тлумачення цього місця ... " [Л.6]. Останнє міркування вірне, але воно супроводжується неймовірними припущеннями.
Приміром, "темрява охоплює повністю день і ніч" [Л.30], а не "третину", як написано (8:12). Або "доба триватиме лише 16 годин" [Л.25], "тривалість доби скоротиться до шістнадцяти годин замість двадцяти чотирьох" [Л.29, стор. 569].
"Очевидно, що сонце, місяць і зірки будуть так пошкоджені (??), що зможуть давати тільки третину звичайного світла" [Л.11], "на третину менше того, що вони давали до свого пошкодження" [Л.10; Л.6]. Інше судження, "ураження небесних тіл призводить до скорочення площі їхнього випромінювання, а не до зниження інтенсивності світла, що випромінюється ними" [Л.24].
Стійте. Зупиніться ... в результаті яких фізичних процесів буде пошкоджено (?!) Сонце, Місяць і, особливо, далекі зірки? Або на третину знизиться "площа їхнього випромінювання"? "Очевидно, це вказівка на сонячне затемнення ..." [Л.27, стор. 1190].
Автор роботи [Л.5] також бачить у вірші 8:12 ефект незрозумілих сонячних і місячних затемнень. Забуваючи, у випадках затьмарень світил, блиск зірок ПОСИЛЮЄТЬСЯ, а не слабшає, як зазначено в біблійних віршах: Іс.13:10, Йоіл.2:10, 4:15, Єз.32:7.
Найбільш достовірна гіпотеза міститься у книзі [Л.16]. "Атмосферні та астрономічні умови сформують великі бар'єри для світла, що досягає землі" (стор. 132). Правильно, але які саме загадкові "великі бар'єри"?
Розгадку дають раніше одержані пророком есхатологічні картини. Він бачив НЕ пошкодження світил, а падіння с НЕБА на землю: кадильниці з вогнем (8:5), вогню, перемішаного з кров'ю (вірш 7), охопленої вогнем величезної гори (8),
великої зірки (10), зорі (9:1).
Зіткнення космічних тіл із поверхнями води чи суші нашої планети супроводжуватимуться дуже потужними, подібними до атомних, термічними вибухами. Вони спричинять стовпи диму ( 9:2), великомасштабні пожежі (8:7), великі
й загибель (Єр.4:6), носить надприродний характер [Л.15], наука не може його пояснити [Л.2, 14]. "Але всі ці образи ... зовсім неможливо розуміти в буквальному значенні" [Л.31, стор. 94].
Відтак. "Рання іудейська традиція трактувала страту темряви в символічному значенні" [Л.26]. Протилежний погляд.
"Переважно буквальне тлумачення цього місця ... " [Л.6]. Останнє міркування вірне, але воно супроводжується неймовірними припущеннями.
Приміром, "темрява охоплює повністю день і ніч" [Л.30], а не "третину", як написано (8:12). Або "доба триватиме лише 16 годин" [Л.25], "тривалість доби скоротиться до шістнадцяти годин замість двадцяти чотирьох" [Л.29, стор. 569].
"Очевидно, що сонце, місяць і зірки будуть так пошкоджені (??), що зможуть давати тільки третину звичайного світла" [Л.11], "на третину менше того, що вони давали до свого пошкодження" [Л.10; Л.6]. Інше судження, "ураження небесних тіл призводить до скорочення площі їхнього випромінювання, а не до зниження інтенсивності світла, що випромінюється ними" [Л.24].
Стійте. Зупиніться ... в результаті яких фізичних процесів буде пошкоджено (?!) Сонце, Місяць і, особливо, далекі зірки? Або на третину знизиться "площа їхнього випромінювання"? "Очевидно, це вказівка на сонячне затемнення ..." [Л.27, стор. 1190].
Автор роботи [Л.5] також бачить у вірші 8:12 ефект незрозумілих сонячних і місячних затемнень. Забуваючи, у випадках затьмарень світил, блиск зірок ПОСИЛЮЄТЬСЯ, а не слабшає, як зазначено в біблійних віршах: Іс.13:10, Йоіл.2:10, 4:15, Єз.32:7.
Найбільш достовірна гіпотеза міститься у книзі [Л.16]. "Атмосферні та астрономічні умови сформують великі бар'єри для світла, що досягає землі" (стор. 132). Правильно, але які саме загадкові "великі бар'єри"?
Розгадку дають раніше одержані пророком есхатологічні картини. Він бачив НЕ пошкодження світил, а падіння с НЕБА на землю: кадильниці з вогнем (8:5), вогню, перемішаного з кров'ю (вірш 7), охопленої вогнем величезної гори (8),
великої зірки (10), зорі (9:1).
Зіткнення космічних тіл із поверхнями води чи суші нашої планети супроводжуватимуться дуже потужними, подібними до атомних, термічними вибухами. Вони спричинять стовпи диму ( 9:2), великомасштабні пожежі (8:7), великі
землетруси (6:12, 8:5, 11:13, 19, 16:18), від яких прокинеться безліч вулканів.
В результаті зазначених та деяких інших фізичних процесів, в атмосферу потраплять колосальні об'єми диму, сажі, пари і крапель води, золи, вулканічного попелу, розмеленої пемзи, мінерального пилу, інших грубих дисперсних аерозолів [Л.18, 23].
Почорнілу від пожеж земну кулю, на багато місяців, огорне суцільна жалобна пелена пилу; виникнуть "великі бар'єри для світла, що досягає землі" [Л.16]. Тому Іоанн бачить, "день втратив третину світла свого, і ніч також" (8:12, пер. [Л.9]).
В результаті зазначених та деяких інших фізичних процесів, в атмосферу потраплять колосальні об'єми диму, сажі, пари і крапель води, золи, вулканічного попелу, розмеленої пемзи, мінерального пилу, інших грубих дисперсних аерозолів [Л.18, 23].
Почорнілу від пожеж земну кулю, на багато місяців, огорне суцільна жалобна пелена пилу; виникнуть "великі бар'єри для світла, що досягає землі" [Л.16]. Тому Іоанн бачить, "день втратив третину світла свого, і ніч також" (8:12, пер. [Л.9]).
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття № 7 "Апокаліпсис Іоанна Богослова".
2. Дудник А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. - Харцизьк: Світло, 2012.- 975 с.
3. Метью Генрі. Тлумачення на книги Нового Завіту. Том 6. – Netherlands, Dutch Reformed Trast Society, 2004.- 405 с.
4. Рогозін П. Таємниці Апокаліпсису. - Корнталь: Світло на Сході, 2003.- 432 с.
5. Канатуш В.Я. Апокаліпсис та Друге Пришестя. - М.: ХРЦ "Протестант", 2000.- 384 с.
6. Тлумачення новозавітних послань та Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. - Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. 598 с.
7. Словник Нового Завіту. Т.2. Світ Нового Завіту. - М.: ББІ св. ап. Андрія, 2010.- 960 с.
8. Стаття "3. Коментарі до книги Об'явлення. Шоста печатка (6:12-17)".
9. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
10. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001.- 1312 с.
11. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Новий Заповіт. Bielefeld: CLV, 2000.- 1465 с.
12. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське біблійне суспільство, 2011.- 1408 с.
13. Словник біблійних образів.- СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1423 с.
14. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.- Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
15. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура.- Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2201 с.
16. Хедінг Д. Від часу у вічність. Книга Одкровення.- Рівне: Живе слово, 2008.- 328 с.
17. Клеон Л. Роджерс – мол., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Завіту. - М.: Біблія для всіх, 2001.- 1008 с.
18. Стаття №3 "День Господній".
19. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
20. Музичко І.В. Світло одкровення. - Торонто, 1995.- 224 с.
21. Стерн Д. Коментар до Єврейського Нового Завіту. - М.: НП "Сілоам", 2004.- 1156 с.
22. Кастер С. Від Патмосу до Раю. Тлумачення книги Одкровення. - Greenvill, BJU Press, 2006. - 255 с.
23. Стаття №2 "Гог із землі Магог: кінець світу цього".
24. Новий Біблійний коментар: у 3 част. Ч.3. Новий Завіт. - СПб.: Мірт, 2001.- 751 с.
25. Біблійний довідник Геллея.- СПб.: Біблія для всіх, 2006.- 787 с.
26. Старий Завіт на сторінках Нового. Дії св. Апостолів. Загальні листи. Одкровення.- Черкаси: Колоквіум, 2013.- 592 с.
27. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
28. Біблія або Книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту.– Українське біблійне товариство, 1991.- 1256 с.
29. Райрі Ч. Основи богослов'я. - Одеса: Християнське просвітництво, 2008.- 656 с.
30. Фріскні Т. Сила до перемоги. - М.: Звістка, 2003. - 221 с.
2. Дудник А.В. Тлумачення на книгу Одкровення Іоанна Богослова. - Харцизьк: Світло, 2012.- 975 с.
3. Метью Генрі. Тлумачення на книги Нового Завіту. Том 6. – Netherlands, Dutch Reformed Trast Society, 2004.- 405 с.
4. Рогозін П. Таємниці Апокаліпсису. - Корнталь: Світло на Сході, 2003.- 432 с.
5. Канатуш В.Я. Апокаліпсис та Друге Пришестя. - М.: ХРЦ "Протестант", 2000.- 384 с.
6. Тлумачення новозавітних послань та Книги Одкровення. Гол. ред. Харчлаа. - Seligenstadt: Християнське видавництво, 1990. 598 с.
7. Словник Нового Завіту. Т.2. Світ Нового Завіту. - М.: ББІ св. ап. Андрія, 2010.- 960 с.
8. Стаття "3. Коментарі до книги Об'явлення. Шоста печатка (6:12-17)".
9. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
10. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001.- 1312 с.
11. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Новий Заповіт. Bielefeld: CLV, 2000.- 1465 с.
12. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське біблійне суспільство, 2011.- 1408 с.
13. Словник біблійних образів.- СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1423 с.
14. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.- Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.
15. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура.- Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2201 с.
16. Хедінг Д. Від часу у вічність. Книга Одкровення.- Рівне: Живе слово, 2008.- 328 с.
17. Клеон Л. Роджерс – мол., Клеон Роджерс III. Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Завіту. - М.: Біблія для всіх, 2001.- 1008 с.
18. Стаття №3 "День Господній".
19. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011.- 1 185 с.
20. Музичко І.В. Світло одкровення. - Торонто, 1995.- 224 с.
21. Стерн Д. Коментар до Єврейського Нового Завіту. - М.: НП "Сілоам", 2004.- 1156 с.
22. Кастер С. Від Патмосу до Раю. Тлумачення книги Одкровення. - Greenvill, BJU Press, 2006. - 255 с.
23. Стаття №2 "Гог із землі Магог: кінець світу цього".
24. Новий Біблійний коментар: у 3 част. Ч.3. Новий Завіт. - СПб.: Мірт, 2001.- 751 с.
25. Біблійний довідник Геллея.- СПб.: Біблія для всіх, 2006.- 787 с.
26. Старий Завіт на сторінках Нового. Дії св. Апостолів. Загальні листи. Одкровення.- Черкаси: Колоквіум, 2013.- 592 с.
27. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
28. Біблія або Книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту.– Українське біблійне товариство, 1991.- 1256 с.
29. Райрі Ч. Основи богослов'я. - Одеса: Християнське просвітництво, 2008.- 656 с.
30. Фріскні Т. Сила до перемоги. - М.: Звістка, 2003. - 221 с.
31. Мень А. Апокаліпсис. Одкровення Іоанна Богослова. - Рига: Фонд ім. А.Меня, 1992. - 180 с.
32. Уірсбі У. Коментар на Новий Завіт. Том II.- СПб.: Біблія для всіх, 2018.- 696 с.
33. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мірт, 2003.- 984 с.
32. Уірсбі У. Коментар на Новий Завіт. Том II.- СПб.: Біблія для всіх, 2018.- 696 с.
33. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мірт, 2003.- 984 с.