Храм» (Захарії, 6:12, б)
А це місце Я сповню миром ...» (Аггея, 2:9)
1. Вступ
Один з трьох наві, включно із Захарією і Малахією, які жили в VI столітті до Р.Х., це Аггей, євр. Хаггай, означає "святковий". Він першим почав пророкувати після повернення євреїв з вавилонського полону [Л.1-10, 19].
Хаггай, вочевидь, бачив храм Соломона до зруйнування вавилонянами в 586 р. [Л.1, 3, 6, 8, 9], до його відновлення він так наполегливо гаряче закликав багато років потому. Про місце й час народження пророка, його походження, рід занять, життя, смерть нічого невідомо [Л.1, 6-9]. Помер Аггей у віці щонайменше 70 років [Л.6, 18], імовірно, ще до освячення Другого храму в 515 році [Л.9].
Час написання книги. Згідно з надписом (1:1), усі чотири звістки отримано від Господа в другий рік правління перського царя Дарія I, сина Гістаспа, тобто, в 520 р. до Р.Х. [Л.1, 8-10, 21]. Мабуть, манускрипт написаний у зазначений рік, протягом 4-х місяців [Л.1-3, 6, 18], можливо, його пророцтва кимось записані пізніше, під час освячення святилища [Л.3, 9].
Головна тема віршів 2:6-9. Божа слава, вона наповнить новий єрусалимський Дім молитви, побудований після закінчення глобальних стихійних лих у Йом Адонай.
Мета написання. Звернути серця слухачів до Бога, підбадьорюючи їх звісткою щодо прийдешньої слави Храму.
Зміст. Через пророка Господь відкриває Своєму народові майбутнє,– масштабні стихійні лиха, вони потрясуть небо, землю, море, сушу (2:6), усі країни (2:7, а). Потім прийдуть довгоочікувані благословення (вірш 7, б), святилище наповниться Його славою (7, в).
Усі коштовності світу належать їхньому Творцеві (2:8), Він бажає, щоб слава останнього Бейт а-Мікдаш перевершила популярність попереднього (2:9, а), а на землі запанував мир (вірш 9, б).
Проблеми тлумачення. До якого історичного періоду належить уривок 2:6, 7, як слід перекладати єврейське слово "хемда", у вірші 9 ідеться про другий чи третій Храм.
2. Основи світобудови потрясуться? (2:6, 7а)
Описуючи теофанію, цебто, майбутнє відвідування Йахве Елохім Свого творіння, старозавітні наві неодмінно пророкують катастрофічні зміни в природі [Л.11-13].
Зокрема, струс землі (Наум.1:5, Йоіл.2:10, Іс.24:19), коливання поверхні суходолу (Авв.3:6, Ам.8:8, Іс.24:20); здригання неба (Йоіл.4:16, 2:10, Іс.13:13), його згортання (34:4) і зникнення (51:6); раптове, вражаюче ВСІХ мешканців, тремтіння їхніх тіл (Авв.3:6, Наум.1:5, Єз.38:20). Подібне одкровення отримав Хаггай.
«Ось що говорить ГОСПОДЬ Саваот: Я ще раз (ще одне (лихо буде),– а це станеться незабаром (скоро),– потрясу (стрясу) небеса й землю, море й суходіл. Я потрясу (стрясу) всі народи ...» (2:6, 7; у дужках, текст із [Л.14]).
"Яхве відрізняється від інших богів стародавнього Близького Сходу в багатьох аспектах. Найважливіша відмінність полягає в Його трансцендентності, в тому, що Він існує поза світом і над світом. Це кардинально відрізняє Його від богів Месопотамії, які мешкали в матеріальному світі" [Л.21, стор. 735].
Чи означає це правдиве твердження, що Творець НЕ втручається в матеріальний світ? у Своє творіння, де перебуває Його Дух (Агг.2:5). НІ. Пророк наполягає, саме Адонай Цеваот сколихне "небо і землю, море і сушу" (вірш 6, Синод. пер.), потрясе "всі народи" (вірш 7, а).
Автори тлумачень [Л.5, 8] вважають, провидець сповіщає про природні ефекти, які супроводжували прийняття Синайського законодавства (заповіту). Але в ті колишні дні (Вих.19:16-18) затремтіли тільки "люди в таборі" (вірш 16), а не ВСІ народи. Здригалася одна гора Синай (вірш 18), зовсім не суходіл, море, твердь і височінь, згідно з Агг.2:6.
Значить цей вірш є не більше, ніж алюзія на Синайські перипетії. Саме так сприйняв слова старозавітного провидця автор Послання до Євреїв (Євр.12:26). Напрошується висновок. "У Новому Завіті Агг.2:6 цитується в контексті, де йдеться про Друге пришестя Христа (Євр.12:26-27), і це дає серйозні підстави думати про повне прийдешнє виконання цього пророцтва" [Л.19, стор. 1095].
Вираз "ще раз" вказує на майбутнє, усе повториться схожим чином, як на Синаї, і "це станеться незабаром" ("через деякий час", пер. [Л.15]). Слово "скоро" в Агг.2:6 "не означає хронологічної "негайності" події, але передбачає невідворотність зазначеної "акції" Божої, яка може відбутися в будь-який час" [Л.8, стор.550].
Також уривок 2:6 не слугує "можливою метафорою", як припускають у роботі [Л.3], а вірш 7 - "моральним впливом істинної релігії Ізраїлю на світ язичницький ... у сенсі перемоги сили Божої над ворожими Ізраїлю і Богу народами Гогом і Магогом" [Л.5]. ЗОВСІМ НІ.
У Книзі Невіїм ясно написано, трясіння населення й струс живої природи виявляться НЕ метафоричними, моральними, а
буквальними фізичними. Бо як аукнеться (Агг.2:6), так і відгукнеться, згідно з наступною обіцянкою Ель Шаддай.
«І затремтять (все живе буде трястися) переді Мною риби в морі та небесні птахи, польові звірі та всі плазуни, які живуть на землі, а також усі люди (кожна людина буде тремтіти), що заселяють землю ...» (Єзекіїля, 38:20; у дужках тексти з [Л.15]).
Але чому почне трястися все, що плаває, літає, бігає, повзає? з якої загадкової причини затремтять ВСІ мешканці?
3. Знаряддя розгрому

Масштабні потрясіння спричинять космічні об'єкти ([Л.13, 16], мал.1). Йешайа називає їх небесним воїнством (Іс.34:4), язиком Господа (30:27), бризками крові (63:3). Давид іменує палаючим жаром (Пс.18:14), Ісус Навин – камінням, що падає зверху від Бога (Іс.Нав. 10:11).
Зору Йоханана теж відкриваються небесні тіла (Об'явл.8:5-9:2), у т.ч. "кадильниця", наповнена вогнем (8:5), "велика, охоплена вогнем гора" (вірш 8), "велика зоря", яка палає наче смолоскип (вірш 10).
Падіння "зорі" на суходіл (9:1) призведе до гігантського термічного вибуху, відповідно, утвориться глибока зоряна рана – "колодязь безодні" (вірш 2, а); по-науковому, «астроблема». Відбудеться викид колосальної кількості речовин в атмосферу ("дим" у 9:2, б), від чого потьмяніє сонце, потемніє небо (вірш 2, в).
Нашу обитель, її наві називає всесвітом (Наум.1:5), вразить «великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи ("за весь час існування", пер. [Л.10]) живуть люди на землі» (Об'явлення, 16:18). Величезний струс викликаний імпактною деформацією кори, з подальшими переміщеннями континентальних мас, тектонічними зсувами і розривами.
Есхатологічний потужний сейсм, супроводжуваний підніманням й опусканням поверхні суші, пророкують майже усі біблійні пророки (Іс.24:18-20, 29:6; Ам.8:8, 9:5; Наум 1:5; Авв.3:6; Мих.1:3, 4; Йоіл.2:10, Єр.4:24 і т.д.).
Унікальність цього потрясіння планети полягає в ЗДРИГАННІ атмосфери, чого не буває при звичайних сейсмічних поштовхах. Потрясіння небосхилу буде викликане потужним трубним звуком, сильним шумом від прольоту космічних тіл: кадильниці, гори, що палає вогнем, великої "зірки", які з гуркотом долають опір щільних шарів гомосфери.
За твердженням пророка, "похитнеться небо" (Йоіла, 2:10, б, Синод. пер.; "тремтять небеса", пер. [Л.17; Л.14]), "здригається земля" (вірш 10, а), "тьмяніє сонце і місяць" (вірш 10, в). Також потрясеться гідросфера, тому що Йоханан бачив, як одне з масивних палаючих тіл упало в море (Об'явл.8:8).
Вгорі трісне і стукне, внизу хрясне та гримне; схвилюються вода і суша . Здійсниться обіцянка Небесного Воїна, «потрясу (стрясу) небеса й землю, море й суходіл» (Агг.2:6, б). Від такого струсу планета "зрушиться з місця свого" (Ісаї, 13:13, Синод. пер.), у сучасному розумінні, зміститься зі своєї орбіти!
Однак чому будуть стрясатися ВСІ народи? (Агг.2:7, а). Яка фізична причина трясіння тіл населення всіх країн? про нього попереджають Хаваккук (Авв.3:6), Йехехезкейл (Єз.38:20), Нахум (Наум.1:5, 2:10).
Річ у тім, що наслідками падіння масивних космічних об'єктів виявляться пружні низькочастотні коливання землі, води, повітря (т.зв. "інфразвук"). Збіг частот інфразвукових хвиль і власних коливань зовнішніх і внутрішніх органів тіла ("резонанс") викличе вібрацію, трепет, тремтіння в УСІХ мешканців, по всьому світу [Л.16].
4. Пришестя Машіаха (2:7)
Старозавітні наві передбачали потрясіння основ світобудови, коли Йахве Елохім особисто втрутиться в історію (Йом Адонай), відвідає землю (Богоявлення) для покарання роду цього за зло його (суд Господній).
Після закінчення стихійних лих відбудується та освятиться єрусалимський храм. До нього принесуть дорогоцінні дари численні прочани, навіть із країн, що воювали з Ізраїлем (Єр.30:18-22, Єз.37:25-28, Міх.4:1-4, Іс.60:1-10, Зах.14:16).
«І потрясу (стрясу) всі народи,– і прийде (прийдуть вони зі скарбами) Бажаний усіма народами, і наповню Дім цей славою, говорить Господь (Цеваот) Саваоф » (2:7, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.14]).
У даному тексті, євр. "хемда" перекладено словом “Бажаний”, вказуючи на "Месію, Визволителя, Якого чекають усі" [Л.6]. Все ж хемда, традиційно, означає "бажання", "предмет бажань" або "коштовність" [Л.8, 19], а дієслово "прийде" стоїть у множині [Л.2-4].
Сучасний переклад вірша 7 виглядає так. «Я потрясу народи, і вони прийдуть до вас зі скарбами з кожної країни ...» [Л.15; Л.10, 17]. Таке прочитання підтверджується іншими паралельними біблійними віршами, наприклад, Іс.60:1-10 та Міх.4:1-4. "Судячи з контексту, йдеться саме про скарби ..." [Л.4, стор. 26; Л.20, стор. 1106].
Проте, можливо, Аггей надає слову "хемда" додаткового значення. "Хоча прямих вказівок у розглянутому пророцтві, віршів 6-9, на особистість Месії не міститься, проте загальний месіанський сенс тексту очевидний ..." [Л.5, стор. 397].
Бо Господь, повернення Якого бажають християни в усіх країнах, насправді прийде в Йерушалаїм, оселиться в Бейт а-Мікдаш (Зах.2:10-12, 8:3, 14:4, 9; Мал.3:1; Йоіл.4:17; Соф.3:15; Єз.43:7, 37:27, 28). Будівля і весь простір навколо неї на вершині Храмової гори стануть найбільшою святинею святинь (43:12).
Зазначена історична подія настане не раніше, ніж "морок покриє землю, і темрява – народи" (Ісаї, 60:2, пер. [Л.10]). Потьомки викличе безперервний повсюдний цілодобовий пеплопад [Л.13].
Свідченням присутності Бога служить слава (шехіна) Його, вона постійно сяє над містом вдень та вночі (Іс.60:1-3, 19). Шехіна увійде «в Храм шляхом через браму, що звернена в східному напрямку ... І я побачив, як ГОСПОДНЯ слава наповнила Храм» (Єзекіїля, 43:1-5).
Наведений уривок свідчить, Йехезкейл бачив обіцяне Хаггаю,– "сповню цей Храм славою" (Аггея, 2:7), що до сих пір НЕ збулось. Навпаки, автор роботи [Л.2] пише. "Слава, про яку йдеться в Агг.2:7, - це слава, яку Ісус приніс до храму Єрусалима ..." (стор. 1046).
Це судження погано узгоджується з контекстом (2:6, 7 а), зазначених перипетій в історії ще НЕ БУЛО [Л.6]. Дане зауваження справедливе і щодо версії про другий Дім молитви Зерубавеля, більше того. "У Писанні не вказано, що Божа слава увійшла до храму Зоровавеля ..." [Л.6].
5. Кому належать усі скарби? (2:8, 9)
Про що йдеться? Скромна за розмірами проста споруда Зерубавеля, за правління Ірода Великого та його синів, була повністю перебудована, збільшена по висоті, багато прикрашена [Л.7], "але юдеї все одно називали його "другим храмом" [Л.2, стор 1046].

В останній третій Храм прийдуть представники всіх національностей "зі скарбами кожної країни" (Аггея, 2:7, пер. [Л.15]). Богомольці принесуть Адонаю срібло та золото, вони по праву належать Йому (вірш 8), бо не можна з'являтися перед Його обличчям з порожніми руками (Вих.23:15, 34:20).
Однак паломництво розпочнеться не раніше, ніж виповниться обіцянка Яхве Цеваот, "потрясу небеса й землю, море й суходіл. Я потрясу всі народи ..." (Аггея, 2:6, 7).
Після неботрясіння, землетрусу, тремтіння населення всіх країн, настануть важкі роки. Вцілілі їдять, та не досхочу; п'ють воду, але спрага мучить їх; одягаються тепло і не зігріваються; зерна сіють багато, збирають мало. Працюють не покладаючи рук та все марно, бо трудяться для себе, а не будують Дім для Бога (1:5-11).
Згодом ізраїльтяни схаменуться, через 2 300 вечорів-ранків від початку спустошень святилище відродиться (Дан.8:14, Єз.37:26), "храм влаштується як і раніше" (Єремії, 30:18, Синод. пер.) на священній горі (Міх.4:1, 2). Тоді "потягнуться до неї всі народи" (Ісаї, 2:2-4), добровільно понесуть десятини та цінні дари (18:7, 19:19-21). Ще чим примітним виявиться новий Бейт а Мікдаш?
«Слава цього останнього Храму буде більшою, ніж попереднього! – говорить ГОСПОДЬ Саваот. А це місце Я сповню миром,– говорить ГОСПОДЬ Саваот» (2:9).
Дійсно, "слава останнього храму (храму тисячолітнього царства) буде більшою за славу всіх попередніх" [Л.20, стор 1106]. Але ЧОМУ?
6. Барух Ашем
Шехіна "не відноситься до фізичного перебування Христа в храмі Ірода, тому що події, описані у віршах 6-9, не можуть вважатися історичними. Контекст вказує на встановлення Христом Його земного Тисячолітнього царства і на Його присутність у храмі під час цього царства" [Л.6, стор 1317]; "слава у вірші 9 – це слава храму тисячолітнього царства, під час правління Христа землі" [Л.2, стор. 1046]).
Правильно. Аггей пророкує майбутнє третього святилища, "це місце Я сповню миром,– говорить ГОСПОДЬ Саваот" (2:9, б). На жаль, миру НЕ БАЧИЛИ ні Будинок молитви Зоровавеля, ні, тим більше, Ірода (мал.3). Перебудований іродіанами Храм зруйнували римляни після його реконструкції [Л.7]. Тому в уривку 2:9 мається на увазі не другий історичний Бейт а-Мікдаш (Зоровавеля-Ірода), а подальший есхатологічний.

Чому ж Хаггай стверджує, почесна популярність "цього останнього Храму
буде більшою, ніж попереднього!"?
Автори роботи [Л.3] пишуть, "можна припустити, що тут "слава" означає просто багатство Храму" (стор. 524). В одному з перекладів початок вірша звучить саме так, він "буде багатий і славний більше колишнього..." [Л.17].
Логічно, так як всі нації принесуть у нього свої скарби (2:7). Все-таки "слава" у вірші 9, набагато значніша, ніж пишність майбутнього святилища або його популярність.
"З богословської точки зору слава храму залежить не від багатого оздоблення (як вважали багато народів), а від присутності Господа" [Л.19, стор 1096]. Тому написано, "Я сповню цей Храм славою" (2:7), коли Ангел заповіту Йегошуа ха Машіах "прийде до Свого Храму" (Малахії, 3:1).
Як у дні Моше (Вих.40:34, 35) або царя Шеломо (1Цар.8:10, 11), дивовижна шехіна наповнить третій Бейт Елохім. Бачення приголомшливої історичної події останніх днів відкрито Йехезкейлу.
«І я побачив, як зі сходу наближається слава Ізраїлевого Бога. Його голос був, наче шум (гул) великої води,– й земля освітилась сяйвом Його слави ... І я побачив, як ГОСПОДНЯ слава наповнила Храм» (Єзекіїля, 43:1-5).
"Вираз "слава Господня" відноситься до сяйва, що спостерігається в присутності Бога" [Л.21, с. 92]. Сяйво шехіни Спасителя освітлюватиме Його дім, забезпечить світлом увесь Йерушалаїм, куди прийдуть представники багатьох племен та правителі їх (Іс.60:1-3). Священна будівля у святому місті на священній горі стане Центром світу.
Адже там зійшло Сонце виправдання, у Його променях зцілення (Мал.3:20), благословення (Агг.2:19), довгоочікуваний мир (вірш 9). "Цей "шалом" має на увазі не тільки припинення воєн, а й гармонію у відносинах з Богом (що спричинить і відновлення відносин з ближнім)" [Л.19, стор 1096].
ЛІТЕРАТУРА
2. Уоррен Уірсбі. Коментар на Старий Завіт. У 2-х т. Том ІІ. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1111 с.
3. Новий Біблійний коментар у 3-х ч. Ч.2. Старий заповіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
4. Великий Біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1503 с.
5. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1312 с.
6. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2201 с.
7. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
8. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
9. Хоуард Джейкоб Гейлі Дж. (молодший). Коментарі до книг Старого Завіту. Том 18. - Одеса: Всесвітня спілка баптистів, 1993. - 188 с. 10. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
11. Стаття "3. Коментарі до Книги пророка Авакума. Глава 3 - Богоявлення".
12. Стаття "5. Коментарі до Книги пророка Наума. Розділ 1 - Гнів Господній".
13. Стаття №3 "День Господній".
14. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1002 с.
15. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
16. Стаття №4 "Час великої скорботи".
17. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
18. Коментарі до Старого та Нового Завітів. - Мінськ: Фонд "Лютеранська культурна спадщина", 2007. - 832 с.
19. Слов'янський біблійний коментар.- Київ: ЄААА, Книгоноша, 2016. – 1840 с.
20. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Заповіт. - Bielefeld: CLV, 2009. - 1142 с.
21. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. - СПб.: Мірт, 2003. - 984 с.