«І з'явилася на небі інша ознака ... його хвіст
змів третину небесних зірок і скинув їх на
землю» (Об'явлення, 12:3, 4, а)
«Він дотягнувся аж до небесного воїнства, і
скинув на землю частину воїнства та зірок,
і потоптав їх» (Даниїла, 8:10)
1. Вступ
Завдяки сну вавилонського царя Навуходоносора II, Господь відкрив наві Даниїлові долю людського роду [Л.1]. Через 50 років щось подібне наснилося йому самому [Л.2].
Обидва сни пророкують катастрофічні руйнування й загибель цивілізації, котра відвернулася від Бога. Землю зруйнує незвичайний камінь, він з'явиться нізвідки, відірветься від архетипу світової гори без чиєїсь допомоги (2:34, 35).
У першому сновидінні пророк називає знаряддя руйнування звіром (7:7, 23). Його головним помічником виявиться гострий виріст на голові, що викликає здивування, це давньоєврейський "керен" (7:8, 20-26). У розділі 8 про нього надаються додаткові відомості.
При тлумаченні тексту глави, потрібно згадати концепцію пророчої перспективи [Л.19]. У даному випадку, відносно близька історична перипетія, війна Греції з Мідо-Персією (8:3-8, 15-22), у Даніела зливається з віддаленою подією, есхатологічним нападом дивного звіра [Л.2], його малого відростка (8:9-14, 23-26).
Композиція віршів 8:9-14, 23-27. 1. Діяльність рогатого персонажа (8: 9-12).
2. Довготривалість безбожності (8:13, 14).
3. Тлумачення сновидіння (8:23-25).
4. Висновок щодо термінів виконання передбачення, фізичного стану автора (8:26, 27).
Головна тема. Вражаючий ріг, його руйнівна діяльність на небі та землі.
Мета написання. Зберегти одкровення стосовно останніх днів, щоб попередити нащадків про майбутнє спустошення.
Зміст. Слідом за останнім тривожним сном (8:1) провидець отримав нове знання про загадковий керен. Він надзвичайно розрісся (вірш 9), скинув з неба частину воїнства небесного, частину зірок (10), повстав проти Всевишнього (11), мав успіх у справах (12). Спустошення триватиме 2 300 вечорів-ранків, закінчиться освяченням відновленого єрусалимського храму (уривок 13, 14).
Моторошний антропоморфно персоніфікований образ характеризується нахабством, підступністю (8:23), силою, прагненням до вбивства (вірш 24); все-таки його початковий успіх обернеться поразкою й смертю (25). Наві дано вказівку зберегти пророцтво, котре відноситься до далекого майбутнього (8:26), він жахнувся від такого видіння, не зрозумів його (вірш 27).
Проблеми тлумачення. Хто ховається за образом таємничого рогу, що за подія мається на увазі під кінцем часу гніву останніх днів, яка тривалість періоду в 2 300 вечорів-ранків; чи виповнилося пророцтво глави 8.
7. Скільки триватиме розорення?
Обидва сни пророкують катастрофічні руйнування й загибель цивілізації, котра відвернулася від Бога. Землю зруйнує незвичайний камінь, він з'явиться нізвідки, відірветься від архетипу світової гори без чиєїсь допомоги (2:34, 35).
У першому сновидінні пророк називає знаряддя руйнування звіром (7:7, 23). Його головним помічником виявиться гострий виріст на голові, що викликає здивування, це давньоєврейський "керен" (7:8, 20-26). У розділі 8 про нього надаються додаткові відомості.
При тлумаченні тексту глави, потрібно згадати концепцію пророчої перспективи [Л.19]. У даному випадку, відносно близька історична перипетія, війна Греції з Мідо-Персією (8:3-8, 15-22), у Даніела зливається з віддаленою подією, есхатологічним нападом дивного звіра [Л.2], його малого відростка (8:9-14, 23-26).
Композиція віршів 8:9-14, 23-27. 1. Діяльність рогатого персонажа (8: 9-12).
2. Довготривалість безбожності (8:13, 14).
3. Тлумачення сновидіння (8:23-25).
4. Висновок щодо термінів виконання передбачення, фізичного стану автора (8:26, 27).
Головна тема. Вражаючий ріг, його руйнівна діяльність на небі та землі.
Мета написання. Зберегти одкровення стосовно останніх днів, щоб попередити нащадків про майбутнє спустошення.
Зміст. Слідом за останнім тривожним сном (8:1) провидець отримав нове знання про загадковий керен. Він надзвичайно розрісся (вірш 9), скинув з неба частину воїнства небесного, частину зірок (10), повстав проти Всевишнього (11), мав успіх у справах (12). Спустошення триватиме 2 300 вечорів-ранків, закінчиться освяченням відновленого єрусалимського храму (уривок 13, 14).
Моторошний антропоморфно персоніфікований образ характеризується нахабством, підступністю (8:23), силою, прагненням до вбивства (вірш 24); все-таки його початковий успіх обернеться поразкою й смертю (25). Наві дано вказівку зберегти пророцтво, котре відноситься до далекого майбутнього (8:26), він жахнувся від такого видіння, не зрозумів його (вірш 27).
Проблеми тлумачення. Хто ховається за образом таємничого рогу, що за подія мається на увазі під кінцем часу гніву останніх днів, яка тривалість періоду в 2 300 вечорів-ранків; чи виповнилося пророцтво глави 8.
2. Антіох Єпіфан (8:9)
Через два роки від незвичайного сну (7:1) Даниїл отримав нове знання (8:1). Біблійні сновидіння це образи, типажі, події, зазвичай, віддалені; вони відкриваються Богом пророкам та іншим особам.
Якщо незрозуміле одкровення важко розповісти в термінах, поняттях, аналогіях, знайомих слухачам, то наві вдаються до жанру загадок та міфопоетичної мови, використовуючи антропо- або зооморфізми. Наприклад, з великого моря виходять чотири міфічні дикі тварини алегоричного опису (7:1-8).
На відміну від першої мирної картини (уривок 1-8), у другій, звірі люто борються один з одним (8:2-7). Козел перемагає барана, та його ріг ламається, на місці великого виростають чотири інших (вірш 8). Вважається, загадкове передбачення ВСЕ Ж справдилось.
"Предметом видіння цього розділу є історія зміни мідо-перського панування греко-македонським..." [Л.3]. Овен
"символізує собою царів Мідії та Персії ... Козел символізує Грецьку імперію. Великий ріг – це вказівка на Олександра Македонського ..." [Л.4; Л.27, 29, 30].
Із смертю Олександра в 323 р. до Р.Х. у віці 33-х років, "величезна імперія була поділена між його чотирма воєначальниками, яких і символізують чотири роги, що виросли" [Л.5, стор. 882]. На одному з них, "виростає новий ріг, саме він знаходиться у центрі всього видіння" [Л.4].
«З одного з них вийшов інший ріг, який спочатку був малий, але потім сильно виріс на південь, і на схід, і до Прекрасної країни» (8:9, пер. [Л.6], "тобто до Ізраїлю").
Якщо незрозуміле одкровення важко розповісти в термінах, поняттях, аналогіях, знайомих слухачам, то наві вдаються до жанру загадок та міфопоетичної мови, використовуючи антропо- або зооморфізми. Наприклад, з великого моря виходять чотири міфічні дикі тварини алегоричного опису (7:1-8).
На відміну від першої мирної картини (уривок 1-8), у другій, звірі люто борються один з одним (8:2-7). Козел перемагає барана, та його ріг ламається, на місці великого виростають чотири інших (вірш 8). Вважається, загадкове передбачення ВСЕ Ж справдилось.
"Предметом видіння цього розділу є історія зміни мідо-перського панування греко-македонським..." [Л.3]. Овен
"символізує собою царів Мідії та Персії ... Козел символізує Грецьку імперію. Великий ріг – це вказівка на Олександра Македонського ..." [Л.4; Л.27, 29, 30].
Із смертю Олександра в 323 р. до Р.Х. у віці 33-х років, "величезна імперія була поділена між його чотирма воєначальниками, яких і символізують чотири роги, що виросли" [Л.5, стор. 882]. На одному з них, "виростає новий ріг, саме він знаходиться у центрі всього видіння" [Л.4].
«З одного з них вийшов інший ріг, який спочатку був малий, але потім сильно виріс на південь, і на схід, і до Прекрасної країни» (8:9, пер. [Л.6], "тобто до Ізраїлю").
Думка інтерпретаторів на диво одностайна, у вірші 9 виростом тварини названий цар із династії селевкідів Антіох IV Єпіфан [Л.3-14, 29, 30], правитель Сирії з 175 по 164 р.р. до Р.Х. [Л.15]. Все ж таки еллінський монарх міг бути лише прообразом єврейського керена, оскільки "видіння стосується часу кінця" (8:17, "Букв.: про час кінця" [Л.28]). Для нас це пророцтво має есхатологічний характер, зовсім не історичний.
Архангел Гавриїл розповів, "що буде в кінці гніву" (вірш 19), "в останні дні" (Єр.30:24, Іс.2:2, Ос.3:5, Міх.4:1).
"Вираз, який використовується в Писанні стосовно останнього періоду існування відомого нам світу ... Кульмінацією останніх днів, а отже, і всієї історії, стане "день Господній", який настане раптово (1Фес.5:2)" [Л.15, стор. 1003].
Дійсно, наш Творець раптово зруйнує створений Їм світ, що занепав [Л.1, 2]. Ось чому архангел Гаврило каже: "я тобі сповіщаю про те, що буде в кінці гніву" (вірш 19, б). Треба взяти до уваги, цар Антіох IV Єпіфан помер майже
2 200 років назад, а Йом Адонай, період Його гніву на усі народи, ще НЕ настав. 4. Що на небі біліє, світить, а не гріє?
Архангел Гавриїл розповів, "що буде в кінці гніву" (вірш 19), "в останні дні" (Єр.30:24, Іс.2:2, Ос.3:5, Міх.4:1).
"Вираз, який використовується в Писанні стосовно останнього періоду існування відомого нам світу ... Кульмінацією останніх днів, а отже, і всієї історії, стане "день Господній", який настане раптово (1Фес.5:2)" [Л.15, стор. 1003].
Дійсно, наш Творець раптово зруйнує створений Їм світ, що занепав [Л.1, 2]. Ось чому архангел Гаврило каже: "я тобі сповіщаю про те, що буде в кінці гніву" (вірш 19, б). Треба взяти до уваги, цар Антіох IV Єпіфан помер майже
2 200 років назад, а Йом Адонай, період Його гніву на усі народи, ще НЕ настав.
3. Загадкове військо (8:10)
Ми з'ясували, Антіох Єпіман не може ототожнюватися з таємничою особою у вірші 8:9, через божевілля та смерть у 164 р. від Р.Х. У такому разі, яке знамення, воно ж диво (3:33), бачив пророк? Відповісти на поставлене запитання допомагає наступний текст.
«І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав ї х»
(8:10, пер. Івана Огієнка).
«І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав ї х»
(8:10, пер. Івана Огієнка).
При читанні вірша 10 на думку спадає стародавня загадка, "поле не міряно, вівці не лічені, пастух рогатий". У такому ж дусі алегорії, інтерпретатори тлумачать і таємничий сон старозавітного наві.
"Зірки як актори космічної Божої драми – архетип апокаліптичних видінь про кінець історії, де вони описуються або як згаслі (Іс.13:10; Йоіл.2:10; 3:15), або як падаючі з небес (Мф.24:29; Мк.13:25)". Вважається, Даніель має на увазі ангелів (8:10). Малоймовірно, тому що у Писанні нічого не повідомляється про кимось розтоптаних або "згаслих" ангелів.
Інша думка. "Вираз "воїнство небесне" ... має два абсолютно різних значення: перше відноситься до зірок, а друге – до Божого небесного війська, тобто, мабуть, до ангелів" [Л.26, стор. 667]. "Небесне воїнство найчастіше спостерігається у вигляді зірок" (стор. 668). "Воїнство небесне" – це планети і зірки ..." [Л.13, стор. 748].
У такому випадку, чим являється знаряддя апокаліпсису? котре наводить жах (8:10). При відповіді на це питання треба зауважити, біблійна символіка НЕ МАЄ казковий чи абстрактний характер, вона завжди заснована на тих чи інших фізичних властивостях самого предмета. Також приймемо до уваги, людині неможливо піднятися на небо, скинути вниз й розтоптати астрономічні об'єкти; народи можуть лише поклонятися їм (Втор.4:19).
Маленький ріг та колючий. Він різниться від ангела, який НЕ може розростатися "на південь, на схід" (Дан.8:9).
"Зірки як актори космічної Божої драми – архетип апокаліптичних видінь про кінець історії, де вони описуються або як згаслі (Іс.13:10; Йоіл.2:10; 3:15), або як падаючі з небес (Мф.24:29; Мк.13:25)". Вважається, Даніель має на увазі ангелів (8:10). Малоймовірно, тому що у Писанні нічого не повідомляється про кимось розтоптаних або "згаслих" ангелів.
Інша думка. "Вираз "воїнство небесне" ... має два абсолютно різних значення: перше відноситься до зірок, а друге – до Божого небесного війська, тобто, мабуть, до ангелів" [Л.26, стор. 667]. "Небесне воїнство найчастіше спостерігається у вигляді зірок" (стор. 668). "Воїнство небесне" – це планети і зірки ..." [Л.13, стор. 748].
У такому випадку, чим являється знаряддя апокаліпсису? котре наводить жах (8:10). При відповіді на це питання треба зауважити, біблійна символіка НЕ МАЄ казковий чи абстрактний характер, вона завжди заснована на тих чи інших фізичних властивостях самого предмета. Також приймемо до уваги, людині неможливо піднятися на небо, скинути вниз й розтоптати астрономічні об'єкти; народи можуть лише поклонятися їм (Втор.4:19).
Маленький ріг та колючий. Він різниться від ангела, який НЕ може розростатися "на південь, на схід" (Дан.8:9).
Отже таємновидець бачив якийсь предмет,– "не звір, не птиця, а ніс як спиця", тільки схожий на єдиний у своєму роді унікальний ріг.
Цікаво, дієслівна форма слова "керен" (початкове значення "вістря" [Л.25, стор. 841]) і похідне від неї дієслово "каран" (сяяти) [Л.26, стор. 1001], однакові при написанні, а відрізняються лише розголосом. Яке ж таємниче буквальне сяйво бачив наві?
Вочевидь, у тексті 8:10, йдеться про частково освітлену сонцем карликову планету в нічному небі. Оскільки у давнину оживотвореним уявлявся весь світ, зокрема, космічні тіла [Л.25, стор. 344, Л.15, стор. 116], їм поклонялися багато народів, це так звана "астролатрія" і "сабеїзм", як одна з її течій.
Астролатрія, що передувала халдейській астрології (Дан.2:10, 27, 5:11; [Л.15, стор. 117]), набула особливого поширення у Вавилоні та Ассирії, де планети шанувалися як могутні істоти, котрі володіли розумом і волею, впливали на природу, смертних, на все земне.
Цікаво, дієслівна форма слова "керен" (початкове значення "вістря" [Л.25, стор. 841]) і похідне від неї дієслово "каран" (сяяти) [Л.26, стор. 1001], однакові при написанні, а відрізняються лише розголосом. Яке ж таємниче буквальне сяйво бачив наві?
Вочевидь, у тексті 8:10, йдеться про частково освітлену сонцем карликову планету в нічному небі. Оскільки у давнину оживотвореним уявлявся весь світ, зокрема, космічні тіла [Л.25, стор. 344, Л.15, стор. 116], їм поклонялися багато народів, це так звана "астролатрія" і "сабеїзм", як одна з її течій.
Астролатрія, що передувала халдейській астрології (Дан.2:10, 27, 5:11; [Л.15, стор. 117]), набула особливого поширення у Вавилоні та Ассирії, де планети шанувалися як могутні істоти, котрі володіли розумом і волею, впливали на природу, смертних, на все земне.
4. Що на небі біліє, світить, а не гріє?
Даніель, що усі дорослі роки прожив серед вавилонян, зображує незвичайного героя свого сну в уривках 8:-14, 22-27. Злий ліліпут, цар північної імперії зла, спочатку з'явиться у вигляді невеликого керена (мал.1). Потім, у міру наближення до Землі, він "дуже розрісся" (8:9, мал.2).
У видінні пророка, "маленький ріг став дуже великим" (8:10, пер. [Л.18]), оскільки, наближаючись, побільшала
сяюча смужка освітлюваного сонцем плането подібного тіла (мал.2). Йоханан називає її серпом на небі (Об'явл.,
14:14-16), ймовірно, за аналогією з місяцем в єврейські свята Новомісяччя [Л.15, стор. 886]. Маленький горбатенький, а весь світ обмолотить й рясні жнива нак.
Апостол бачить, "Той, Хто сидить на хмарі, пустив ("кинув", пер. [Л.6, 28], "шпурнув" [Л.20]), Свого серпа на землю, і земля була вижата" (Об'явлення, 14:16). Давні вірили, навколишні предмети є відображенням небесних, але мають інші (менші) розміри.
Надзвичайне розростання вигнутого знаряддя жнив у нічному НЕБІ відбудеться в першій половині сьомини (Дан.9:24-27), а закінчиться в середині семиріччя МАСОВИМ падінням метеорних тіл (Іс.34:4, Об'явл.6:13).
Адже написано, ріг "скинув на землю частину воїнства та зірок" (Дан.8:10, по-науковому, "метеорів" [Л.33, стор. 244, 616]). Як дрібних частинок зоряного пилу [Л.19], так воїнства, – великих метеороїдів (болідів).
Розрослий тиран скине й розтопче повітряний десант (8:10, в), точніше, скинуті боліди зруйнуються, а мікрочастинки пилу "згорять", випаруються, зотліють в атмосфері [Л.19]. Як стверджує Йешайа, "зірки на небі зотліють", а "все зоряне воїнство впаде" (Ісаї, 34:4, пер. [Л.6]).
Безперечно, пророки мали на увазі метеорні тіла, зовсім НЕ справжні зірки, масивні космічні об'єкти з газу й плазми. У давнину поняття зірки "застосовувалося до будь-яких небесних тіл, що світяться, крім сонця і місяця" [Л.24, стор. 306].
сяюча смужка освітлюваного сонцем плането подібного тіла (мал.2). Йоханан називає її серпом на небі (Об'явл.,
14:14-16), ймовірно, за аналогією з місяцем в єврейські свята Новомісяччя [Л.15, стор. 886]. Маленький горбатенький, а весь світ обмолотить й рясні жнива нак.
Апостол бачить, "Той, Хто сидить на хмарі, пустив ("кинув", пер. [Л.6, 28], "шпурнув" [Л.20]), Свого серпа на землю, і земля була вижата" (Об'явлення, 14:16). Давні вірили, навколишні предмети є відображенням небесних, але мають інші (менші) розміри.
Надзвичайне розростання вигнутого знаряддя жнив у нічному НЕБІ відбудеться в першій половині сьомини (Дан.9:24-27), а закінчиться в середині семиріччя МАСОВИМ падінням метеорних тіл (Іс.34:4, Об'явл.6:13).
Адже написано, ріг "скинув на землю частину воїнства та зірок" (Дан.8:10, по-науковому, "метеорів" [Л.33, стор. 244, 616]). Як дрібних частинок зоряного пилу [Л.19], так воїнства, – великих метеороїдів (болідів).
Розрослий тиран скине й розтопче повітряний десант (8:10, в), точніше, скинуті боліди зруйнуються, а мікрочастинки пилу "згорять", випаруються, зотліють в атмосфері [Л.19]. Як стверджує Йешайа, "зірки на небі зотліють", а "все зоряне воїнство впаде" (Ісаї, 34:4, пер. [Л.6]).
Безперечно, пророки мали на увазі метеорні тіла, зовсім НЕ справжні зірки, масивні космічні об'єкти з газу й плазми. У давнину поняття зірки "застосовувалося до будь-яких небесних тіл, що світяться, крім сонця і місяця" [Л.24, стор. 306].
Наві раніше вже бачив загадковий ріг, що справляє сильне враження (7:8, 20), він належить неприборканому четвертому звірові-левіафану (вірші 7, 19). Його міфологічний образ таємновидець переніс на небесне тіло, великий залізо-кам'яний об'єкт із десятьма рогами, залізними зубами, мідними кігтями метеорів [Л.2].
Приголомшливу апокаліптичну химеру на небі Йоханан називає знаменням великого червоного дракона з сімома головами та десятьма гострими виростами на них (Об'явл.12:3). "Хвіст його захопив з неба третину зірок і кинув їх на землю" (вірш 4, Синод. пер.). Куди ріг, туди і хвіст. Тут йдеться про шлейфи диму за падаючими на землю астероїдами чи болідами, тобто, смуги з розпечених газів і частинок, що сублімуються.
Оскільки на знаменитому пагорбі збудується Бейт Елохім (мал.3), будова "буде відроджена" (пер. [Л.20]), справедливість по відношенню до неї відновлена.
Із закінченням будівництва будинок "очиститься" (Синод. пер.; "буде оголошено чистим", [Л.18]), потім "освячено заново" [Л.6].
Ритуально очиститься аналогічно освяченню скинії, першого і
Приголомшливу апокаліптичну химеру на небі Йоханан називає знаменням великого червоного дракона з сімома головами та десятьма гострими виростами на них (Об'явл.12:3). "Хвіст його захопив з неба третину зірок і кинув їх на землю" (вірш 4, Синод. пер.). Куди ріг, туди і хвіст. Тут йдеться про шлейфи диму за падаючими на землю астероїдами чи болідами, тобто, смуги з розпечених газів і частинок, що сублімуються.
5. Не бик, а рогатий (8:11, 12)
У міфологічній моделі світу єдиним способом пояснення незрозумілих явищ служив антропоморфізм, поруч із зооморфізмом [Л.21]. Через те, надприродному керену надано людські органи та якості: очі, вуста, здатність пригнічувати (7:20-25).
Згідно з давніми віруваннями євреїв, над творінням одноосібно панує Йахве Елохім [Л.4, 13, 15]. Тому оживлений об'єкт-архетип, він виникає вгорі і скидає на землю частину зірок (8:10), створених Творцем, вважається повсталим проти Нього.
«І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва (позбавив Його щоденних жертвоприношень), і покинене (зруйнував) місце святині Його» (8:11, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.20]).
Згідно з давніми віруваннями євреїв, над творінням одноосібно панує Йахве Елохім [Л.4, 13, 15]. Тому оживлений об'єкт-архетип, він виникає вгорі і скидає на землю частину зірок (8:10), створених Творцем, вважається повсталим проти Нього.
«І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва (позбавив Його щоденних жертвоприношень), і покинене (зруйнував) місце святині Його» (8:11, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.20]).
"Йдеться, ймовірно, про жертву всеспалення, яка приносилася щодня вранці та ввечері" [Л.13]. Ці жертви втратить Вождь вишнього війська, через занедбаність гори Морія, а саме, місця розташування святилища. Самого храму пророк не бачить, на його території багато століть стоїть мешхед "Купол над скелею", а неподалік – мечеть Аль-Акса.
У дні рогу, що розрісся, чертоги іноплемінників зруйнуються (Іс.25:2) великим землетрусом (Об'явл.16:18-20). Сповниться пророцтво, "місце Його святилища було зганьблено" (Даниїла, 8:11, пер. [Л.6]). "Зганьблено" – так перекладено слово "гушлах", що означає "кинуто додолу", "скинуто" [Л.22, стор. 148].
«І воїнство, слідом за щоденним жертвопринесенням, було віддане йому на наругу. Він кинув Істину додолу; у діяннях своїх він досяг успіху» (8:12, пер. [Л.20]).
Вбивця, який лякає своєю незвичайністю, успішно скине вниз зірки, небесне воїнство, місце святилища, істину (уривок 10-12). Дехто вважає, "під воїнством небесним" (вірш 10) і просто "воїнством" (вірш 13) тут розуміється народ Ізраїлю" [Л.14, стор. 370]. Подібне судження поділяють інші автори [Л.3, 5, 8, 9, 11, 15, 22, 30].
Але це припущення помилкове. "Небесним воїнством на стародавньому Близькому Сході називали збори богів, багато з яких були представлені небесними тілами (планетами чи зірками)" [Л.13, стор. 858].
Зверху можна скинути богів (Іс.14:12-15, Єз.28:14-16) або "зірки" (Іс.34:4, Об'явл.6:13, Дан. 8:10). Однак неможливо
скинути з НЕБА (?) додолу ізраїльтян чи інших смертних. Алегоричне тлумачення уривку 8:10-12, начебто, йдеться про народ Ізраїлю, НЕМАЄ підстав, воно спотворює сенс біблійного тексту.
У дні рогу, що розрісся, чертоги іноплемінників зруйнуються (Іс.25:2) великим землетрусом (Об'явл.16:18-20). Сповниться пророцтво, "місце Його святилища було зганьблено" (Даниїла, 8:11, пер. [Л.6]). "Зганьблено" – так перекладено слово "гушлах", що означає "кинуто додолу", "скинуто" [Л.22, стор. 148].
«І воїнство, слідом за щоденним жертвопринесенням, було віддане йому на наругу. Він кинув Істину додолу; у діяннях своїх він досяг успіху» (8:12, пер. [Л.20]).
Вбивця, який лякає своєю незвичайністю, успішно скине вниз зірки, небесне воїнство, місце святилища, істину (уривок 10-12). Дехто вважає, "під воїнством небесним" (вірш 10) і просто "воїнством" (вірш 13) тут розуміється народ Ізраїлю" [Л.14, стор. 370]. Подібне судження поділяють інші автори [Л.3, 5, 8, 9, 11, 15, 22, 30].
Але це припущення помилкове. "Небесним воїнством на стародавньому Близькому Сході називали збори богів, багато з яких були представлені небесними тілами (планетами чи зірками)" [Л.13, стор. 858].
Зверху можна скинути богів (Іс.14:12-15, Єз.28:14-16) або "зірки" (Іс.34:4, Об'явл.6:13, Дан. 8:10). Однак неможливо
скинути з НЕБА (?) додолу ізраїльтян чи інших смертних. Алегоричне тлумачення уривку 8:10-12, начебто, йдеться про народ Ізраїлю, НЕМАЄ підстав, воно спотворює сенс біблійного тексту.
6. Спустошливе нечестя (8:13, 14)
Моторошний ріг скине частину зірок (8:10). Понад те, стане "гнобити святих Всевишнього" (7:25), серед іншого, позбавляючи їх можливості приносити Йому щоденні жертви.
«І почув я одного святого промовляючого, і сказав цей святий комусь, що запитував: "на скільки часу простягається це видіння про щоденну жертву і про спустошливе нечестя ("наругу й руйнування", пер. [Л.20]), коли святиня і воїнство ("віддані на топтання", пер. Огієнка) будуть розтоптані?» (8:13, Синод. пер.).
У вірші 13 мається на увазі власне не "Святилище ", як у перекладах [Л.6, 20, 28], а "місце" (8:11), тобто, Храмова гора в Йерушалаїмі. Вона буде покинута, розорена, її поверхня, разом із впавшим воїнством небесним, розтоптана (вірш 13), як ВСЕ на землі (7:23, 2:35).
Якщо період руйнувань вимірювати щоденними храмовими жертвами, якою є тривалість "спустошливого нечестя"? буквально, "те, що лякає або жахає" [Л.27, стор. 272]. Провидець почув загадково-незрозумілу відповідь.
«А він відповів: Аж до двох тисяч трьохсот вечорів і ранків ("вечорів-ранків", пер. [Л.17, Л.32]), після чого Святиня буде знову очищена» (8:14, буде справедливість для святилища", пер. [Л.17]).
«І почув я одного святого промовляючого, і сказав цей святий комусь, що запитував: "на скільки часу простягається це видіння про щоденну жертву і про спустошливе нечестя ("наругу й руйнування", пер. [Л.20]), коли святиня і воїнство ("віддані на топтання", пер. Огієнка) будуть розтоптані?» (8:13, Синод. пер.).
У вірші 13 мається на увазі власне не "Святилище ", як у перекладах [Л.6, 20, 28], а "місце" (8:11), тобто, Храмова гора в Йерушалаїмі. Вона буде покинута, розорена, її поверхня, разом із впавшим воїнством небесним, розтоптана (вірш 13), як ВСЕ на землі (7:23, 2:35).
Якщо період руйнувань вимірювати щоденними храмовими жертвами, якою є тривалість "спустошливого нечестя"? буквально, "те, що лякає або жахає" [Л.27, стор. 272]. Провидець почув загадково-незрозумілу відповідь.
«А він відповів: Аж до двох тисяч трьохсот вечорів і ранків ("вечорів-ранків", пер. [Л.17, Л.32]), після чого Святиня буде знову очищена» (8:14, буде справедливість для святилища", пер. [Л.17]).
У Синодальному перекладі, святилище "очиститься", або "буде відроджено", пер. [Л.20)], чи "освячено заново" [Л.6]), "очищено" [Л.28]. Незважаючи на відмінності у перекладах, всі вони вірні. Дійсно, після закінчення Йом Адонай [Л.16], "буде справедливість для святилища" (пер. [Л.17]).
Оскільки на знаменитому пагорбі збудується Бейт Елохім (мал.3), будова "буде відроджена" (пер. [Л.20]), справедливість по відношенню до неї відновлена.Із закінченням будівництва будинок "очиститься" (Синод. пер.; "буде оголошено чистим", [Л.18]), потім "освячено заново" [Л.6].
Ритуально очиститься аналогічно освяченню скинії, першого і
другого храмів (Числ.7:1, 1Цар.8:6-10, 63, Ездр.6:16), зокрема,
помажеться мирром внутрішнє приміщення (Двір) – Святе Святих (Дан.9:24).
Від початку будівництва третього Бейт Адонай до його очищення пройде "дві тисячі триста вечорів ранків" (8:14, пер. [Л.17]), себто, 1150 днів, точніше, діб [Л.16]. "Після чого святилище ... знову займе належне йому місце у житті народу" [Л.14, стор. 370].
Від початку будівництва третього Бейт Адонай до його очищення пройде "дві тисячі триста вечорів ранків" (8:14, пер. [Л.17]), себто, 1150 днів, точніше, діб [Л.16]. "Після чого святилище ... знову займе належне йому місце у житті народу" [Л.14, стор. 370].
7. Скільки триватиме розорення?
Щодо питання вечорiв-ранкiв (8:14, пер. [Л.32]) немає єдиної думки. "Тлумачі запропонували три варіанти: 1150 днів, 2300 днів і 2300 років" [Л.27, стор. 272]. Деякі з них наполягають, йдеться про роки [Л.22]. Все ж у Писанні рік ніколи не називається словосполученням "вечір-ранок".
Понад те, "видіння стосується часу кінця" (8:17), "далекого часу" (вірш 26), "в кінці гніву" (вірш 19). Кінець ще не настав, а 1844-й чи 1967-й роки давно минули, але Храм не очищений (вірш 14), навіть НЕ побудований. Вірш 8:14 в одному із сучасних перекладів має такий вигляд.
"Це відбуватиметься протягом двох тисяч і трьохсот днів..." [Л.18]. "Святиня (єрусалимський храм) і воїнство (єврейський народ) були зневажені 2300 вечорів і ранків, тобто ~ 6,3 року" [Л.30, стор. 180]. Аналогічна думка у авторів робіт [Л.3, 4, 8, 11].
"Більш кращим, однак, є інше тлумачення. Воно виходить із того, що під "2300" розуміються щоденні ранкові та вечірні жертвопринесення ..." [Л.14, стор. 373]. "Мова йде не просто про дні, а про вечірні та ранкові жертвопринесення" [Л.29, стор. 992]. "З розрахунку принесення двох жертв на день має пройти 1150 днів" [Л.13].
Треті екзегети не можуть відповісти, це 2300 чи 1150 діб [Л.5, 7, 9, 10, 12, 27]. Щоб зробити правильний вибір із наявних версій, необхідно відповісти на два запитання:
1) чому написано "дві тисячі триста вечорів ранків" ? (8:14, пер. [Л.17]), а не 1150 чи 2300 днів, що набагато зрозуміліше;
2) з якої причини так сильно здивувався тайновидець? він "остовпів з того видіння" (8:27, пер. Огієнка).
У роботі [Л.22] стверджується. "Вираз "ерев бокер", буквально "вечір-ранок", вказує також на невизначений час доби, змішання темряви і світла, "розгубленість" (стор. 151). Стан розгубленості, "змішення темряви і світла" настануть у роки Великої скорботи [Л.23], вона ж, велике нещастя й загибель (Єр.4:6), у другу половину останньої сьомини (9:24-27).
Внаслідок сильної запиленості атмосфери грубими дисперсними аерозолями, в світлу пору стане похмуро (Іс.60:2), у темну – посвітлішає (Ам.5:8). Стане неможливим 24 години відрізнити одна від одної, як передбачено "ні то день, ні то ніч" (Захарії, 14:7). Точніше, "не буде в цей день ні дня, ні ночі" (пер. [Л.18]), лише "у вечірній час засяє світло!"
(пер. [Л.28]).
Тим не менш, існує можливість рахувати сходи та заходи світила, а не дні, що злилися з ночами,– "змішення темряви і світла" [Л.22]. Згадаймо, в архаїчні епохи використовувалися "Схід і захід Сонця, як вказівка часу" [Л.25, стор. 925].
Визначати кількість ДІБ потрібно по зорях, коли засяє вечірнє (1150 вечорів) і ранкове (1150 ранків) криваво-червоне світло на горизонті. З розрахунку ДВІ зорі в "невизначений час" [Л.22], пройде 1150 діб або "дві тисячі триста вечорів і ранків" (Дан.8:14, пер. [Л.6, 20, 28]).
Природне явище змішання темряви та світла, злиття днів із ночами протягом більше трьох років може здивувати й привести в розгубленість навіть сучасну людину, тим більше пророка (вірш 27), який жив 2 500 років тому.
Понад те, "видіння стосується часу кінця" (8:17), "далекого часу" (вірш 26), "в кінці гніву" (вірш 19). Кінець ще не настав, а 1844-й чи 1967-й роки давно минули, але Храм не очищений (вірш 14), навіть НЕ побудований. Вірш 8:14 в одному із сучасних перекладів має такий вигляд.
"Це відбуватиметься протягом двох тисяч і трьохсот днів..." [Л.18]. "Святиня (єрусалимський храм) і воїнство (єврейський народ) були зневажені 2300 вечорів і ранків, тобто ~ 6,3 року" [Л.30, стор. 180]. Аналогічна думка у авторів робіт [Л.3, 4, 8, 11].
"Більш кращим, однак, є інше тлумачення. Воно виходить із того, що під "2300" розуміються щоденні ранкові та вечірні жертвопринесення ..." [Л.14, стор. 373]. "Мова йде не просто про дні, а про вечірні та ранкові жертвопринесення" [Л.29, стор. 992]. "З розрахунку принесення двох жертв на день має пройти 1150 днів" [Л.13].
Треті екзегети не можуть відповісти, це 2300 чи 1150 діб [Л.5, 7, 9, 10, 12, 27]. Щоб зробити правильний вибір із наявних версій, необхідно відповісти на два запитання:
1) чому написано "дві тисячі триста вечорів ранків" ? (8:14, пер. [Л.17]), а не 1150 чи 2300 днів, що набагато зрозуміліше;
2) з якої причини так сильно здивувався тайновидець? він "остовпів з того видіння" (8:27, пер. Огієнка).
У роботі [Л.22] стверджується. "Вираз "ерев бокер", буквально "вечір-ранок", вказує також на невизначений час доби, змішання темряви і світла, "розгубленість" (стор. 151). Стан розгубленості, "змішення темряви і світла" настануть у роки Великої скорботи [Л.23], вона ж, велике нещастя й загибель (Єр.4:6), у другу половину останньої сьомини (9:24-27).
Внаслідок сильної запиленості атмосфери грубими дисперсними аерозолями, в світлу пору стане похмуро (Іс.60:2), у темну – посвітлішає (Ам.5:8). Стане неможливим 24 години відрізнити одна від одної, як передбачено "ні то день, ні то ніч" (Захарії, 14:7). Точніше, "не буде в цей день ні дня, ні ночі" (пер. [Л.18]), лише "у вечірній час засяє світло!"
(пер. [Л.28]).
Тим не менш, існує можливість рахувати сходи та заходи світила, а не дні, що злилися з ночами,– "змішення темряви і світла" [Л.22]. Згадаймо, в архаїчні епохи використовувалися "Схід і захід Сонця, як вказівка часу" [Л.25, стор. 925].
Визначати кількість ДІБ потрібно по зорях, коли засяє вечірнє (1150 вечорів) і ранкове (1150 ранків) криваво-червоне світло на горизонті. З розрахунку ДВІ зорі в "невизначений час" [Л.22], пройде 1150 діб або "дві тисячі триста вечорів і ранків" (Дан.8:14, пер. [Л.6, 20, 28]).
Природне явище змішання темряви та світла, злиття днів із ночами протягом більше трьох років може здивувати й привести в розгубленість навіть сучасну людину, тим більше пророка (вірш 27), який жив 2 500 років тому.
8. Тлумачення видіння (8:23, 24)
На допомогу Даниїлу, котрий намагався зрозуміти видіння (8:15), більш того, зомлів (вірш 18), приходить архангел Гавриїл. Він відкриває таємницю, "що станеться в останні дні – дні гніву" (вірш 19, пер. [Л.28]), пояснюючи як майбутню історичну подію (текст 20-22), так дуже віддалену (уривок 23-25).
«А в кінці їхнього царювання ("в останні дні тих царств", пер. [Л.28]), коли відступники наповнять міру беззаконня повстане жорстокий на вигляд цар, вправний у підступності» (8:23).
«А в кінці їхнього царювання ("в останні дні тих царств", пер. [Л.28]), коли відступники наповнять міру беззаконня повстане жорстокий на вигляд цар, вправний у підступності» (8:23).
Усі коментатори припускають, в уривку 8:9-14, невеликим рогом на небі, що скидає зірки, представлений сирійський правитель Антіох IV Єпіфан, у вірші 23 – всесвітній диктатора-антихриста [Л.5, 8, 9, 11, 12, 14, 30]. Незрозумілий поділ одного й того ж тексту, розподіл, що порушує закони логіки. Нібито, в ньому одночасно розповідається про Антіоха IV Епифана, сатрапа II віку до Р.Х., і антихриста дуже далекого майбутнього, як мінімум, 2 000-х років від Р.Х.
Ця очевидна невідповідність усунута у роботі [Л.13]. "Опис у віршах 23-25 відноситься до Антіоха IV Єпіфана ..." (стор. 859). Логічно, у текстах 9-14 і 23-25 оповідається про ОДИН і ТОЙ ЖЕ персонаж, його прообразом цілком міг служити жорстокий підступний селевкідскій тиран. Все-таки НЕ він дійова особа одкровення, оскільки "видіння відноситься до кінця часів" (8:17, пер. [Л.6]).
Коли помножаться відступники від Бога, а беззаконня досягне повної міри, з'явиться антропоморфно персоніфікований "цар, нахабний, жорстокий і підступний" (8:23, пер. [Л.18]). Надприродний деспот, котрий викликає почуття жаху, повстане з небаченої імперії, неземного походження [Л.2].
"На стародавньому Близькому Сході вважали, що царі пов'язані з божеством синівськими узами і навіть народжені божеством" [Л.13, стор. 26], "земний правитель" сприймався лише ставлеником, "просто намісником бога" (стор. 722), бога таємничого захмарного світу.
«Він досягне могутності, хоча й не своєю силою (але сила його не виходитиме від нього самого). Він спричинить нечувані (жахливі) досі нещастя (спустошення) та нищитиме сильних, і навіть святий народ» (8:24, у дужках текст із [Л.18]).
Ця очевидна невідповідність усунута у роботі [Л.13]. "Опис у віршах 23-25 відноситься до Антіоха IV Єпіфана ..." (стор. 859). Логічно, у текстах 9-14 і 23-25 оповідається про ОДИН і ТОЙ ЖЕ персонаж, його прообразом цілком міг служити жорстокий підступний селевкідскій тиран. Все-таки НЕ він дійова особа одкровення, оскільки "видіння відноситься до кінця часів" (8:17, пер. [Л.6]).
Коли помножаться відступники від Бога, а беззаконня досягне повної міри, з'явиться антропоморфно персоніфікований "цар, нахабний, жорстокий і підступний" (8:23, пер. [Л.18]). Надприродний деспот, котрий викликає почуття жаху, повстане з небаченої імперії, неземного походження [Л.2].
"На стародавньому Близькому Сході вважали, що царі пов'язані з божеством синівськими узами і навіть народжені божеством" [Л.13, стор. 26], "земний правитель" сприймався лише ставлеником, "просто намісником бога" (стор. 722), бога таємничого захмарного світу.
«Він досягне могутності, хоча й не своєю силою (але сила його не виходитиме від нього самого). Він спричинить нечувані (жахливі) досі нещастя (спустошення) та нищитиме сильних, і навіть святий народ» (8:24, у дужках текст із [Л.18]).
Невеликий серпоподібний ріг-вбивця подвійної зоо-антропоморфної природи набере сили, але вона "не виходитиме від нього самого" (пер. [Л.17]). Сила походить від четвертого звіра, що народив керена (7:8, 19-21), карликової планети [Л.2], яка напала на володіння нашого Сонця. Темна держава неприборканої тварюки, "буде різнитися від усіх царств" (7:23), вона прийде на землю.
Безжалісний плішивий самодержець північної імперії зла, що розрісся, пожирач живих і мертвих, "спричинить
нечувані досі нещастя" (8:24), жахливе, "незбагненне спустошення" (пер. [Л.6]). Зокрема, нищитиме сильних світу цього і навіть святий народ (7:21, 8:24, Об'явл.13:7, 15, 6:15-17).
Безжалісний плішивий самодержець північної імперії зла, що розрісся, пожирач живих і мертвих, "спричинить
нечувані досі нещастя" (8:24), жахливе, "незбагненне спустошення" (пер. [Л.6]). Зокрема, нищитиме сильних світу цього і навіть святий народ (7:21, 8:24, Об'явл.13:7, 15, 6:15-17).
9. Кінець малого рогу (8:25-27)
Бунт занепалого творіння проти Вождя небесного воїнства (8:9-11), його спочатку успішна битва з мешканцями планети закінчиться крахом.
«Хитрий, він досягне успіху в підступності - і загордиться. Багатьох він несподівано розтрощить ("знищить багато людей тоді, коли вони цього найменше очікують", пер. [Л.18]) - і повстане проти Владики Владик. Він буде знищений ("зламаний", пер. [Л.32], "зруйнований", пер. [Л.6, 28]) - але не рукою людини" (8:25, пер. [Л.20]).
Навіюючий страх камінь, що розтрощить все на землі (2:35),
"без допомоги рук від гори відколовся" (вірш 34, пер. [Л.28]), таким же чином, "без руки буде зламаний" (8:25, пер. Огієнка).
Гордовитий підступний кам'яний гість зламає не рука людини, а сили гравітації (мал. 4), потім він згорить у вогні Божого суду (7:26).
Перетвориться на попіл, як і той бог, що його породив,– моторошний четвертий звір, "тіло його розтрощене і віддане на спалення вогню" (вірш 11, Синод. пер.). Саме він дав царю-рогу силу "чинити дивовижні спустошення" (8:24; 25).
«Отже, показане тобі видіння про вечори і ранки правдиве. Ти запечатай це видіння, бо воно стосується далекого часу» (8:26, "далекого майбутнього", пер. [Л.6]).
«Хитрий, він досягне успіху в підступності - і загордиться. Багатьох він несподівано розтрощить ("знищить багато людей тоді, коли вони цього найменше очікують", пер. [Л.18]) - і повстане проти Владики Владик. Він буде знищений ("зламаний", пер. [Л.32], "зруйнований", пер. [Л.6, 28]) - але не рукою людини" (8:25, пер. [Л.20]).
Навіюючий страх камінь, що розтрощить все на землі (2:35),"без допомоги рук від гори відколовся" (вірш 34, пер. [Л.28]), таким же чином, "без руки буде зламаний" (8:25, пер. Огієнка).
Гордовитий підступний кам'яний гість зламає не рука людини, а сили гравітації (мал. 4), потім він згорить у вогні Божого суду (7:26).
Перетвориться на попіл, як і той бог, що його породив,– моторошний четвертий звір, "тіло його розтрощене і віддане на спалення вогню" (вірш 11, Синод. пер.). Саме він дав царю-рогу силу "чинити дивовижні спустошення" (8:24; 25).
«Отже, показане тобі видіння про вечори і ранки правдиве. Ти запечатай це видіння, бо воно стосується далекого часу» (8:26, "далекого майбутнього", пер. [Л.6]).
Видіння святилища (8:14) відноситься до далекого майбутнього, воно здійсниться "в останні дні – дні гніву" (вірш 19, пер. [Л.28]), тому НЕ МАЄ прямого відношення до Антіоха Епіфана, який помер в 163 році до Р.Х. Ось чому наві отримує пораду приховати, буквально, запечатати загадкове пророцтво, зберегти його текст [Л.13] для далеких нащадків (12:9), "для майбутніх поколінь" [Л.29].
«Після цього я, Даниїл, настільки заслаб, що кілька днів пролежав хворий. Потім я встав і продовжував, як і раніше, служити цареві, але був у жаху від цього одкровення і не знаходив пояснення побаченому»
(8:27, пер. [Л.28]).
«Після цього я, Даниїл, настільки заслаб, що кілька днів пролежав хворий. Потім я встав і продовжував, як і раніше, служити цареві, але був у жаху від цього одкровення і не знаходив пояснення побаченому»
(8:27, пер. [Л.28]).
Що ж так вразило провидця, від чого він занедужав, лежав хворий, "був у жаху" ?! (вірш 27). Невже він злякався зорових образів Антіоха Епіфана або антихриста? Ні. Вавилонські монархи, царі над Даниїлом, були не менш жорстокими, нахабними, підступними.
Здивувати й вразити старого 70-річного пророка, який багато побачив за своє життя, могло ЩОСЬ не знайоме земне, а страхітливе небесне, згідно віршів 10:5-9. У даному випадку, жахливий керен на зоряному небі (мал.1, 2).
Ріг-вбивця розрісся, скинув на землю частину воїнства (по-науковому, "болідів"), частину зірок ("метеорних тіл"). Повстав проти Яхве, спричинив жахливі спустошення на землі, розтрощив багатьох, все ж "буде знищений - але не рукою людини" (8:9-12, 23-25" пер. [Л.20]).
Зрозуміти одкровення не міг ні старозавітний провидець (вірш 27), ні багато поколінь після нього. Один Господь, у призначений термін, "дає мудрість мудрим і пізнання розумним" (2:21, пер. Огієнка). Наві повинен запечатати пророцтво, щоб зберегти справжній текст, його виконання "стосується далекого майбутнього" (8:26, пер. [6]).
Здивувати й вразити старого 70-річного пророка, який багато побачив за своє життя, могло ЩОСЬ не знайоме земне, а страхітливе небесне, згідно віршів 10:5-9. У даному випадку, жахливий керен на зоряному небі (мал.1, 2).
Ріг-вбивця розрісся, скинув на землю частину воїнства (по-науковому, "болідів"), частину зірок ("метеорних тіл"). Повстав проти Яхве, спричинив жахливі спустошення на землі, розтрощив багатьох, все ж "буде знищений - але не рукою людини" (8:9-12, 23-25" пер. [Л.20]).
Зрозуміти одкровення не міг ні старозавітний провидець (вірш 27), ні багато поколінь після нього. Один Господь, у призначений термін, "дає мудрість мудрим і пізнання розумним" (2:21, пер. Огієнка). Наві повинен запечатати пророцтво, щоб зберегти справжній текст, його виконання "стосується далекого майбутнього" (8:26, пер. [6]).
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття «19. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Пророчий сон Навуходоносора (2:31-35, 44, 45)».
2. Стаття «20. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Глава 7 – Пророчий сон Даниїла».
3. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
4. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії.- СПб.: Мирт, 2000.- 571 с.
5. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
6. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
7. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки. - Черкаси: Колоквіум, 2012. - 280 с.
8. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
9. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
10. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2006. - 787 с.
11. Хедінг Джон. Книга пророка Даниїла.- Рівне: Живе слово, 2006.- 204 с.
12. Уоллес Рональд. Книга пророка Даниїла. - СПб.: Мирт, 2005. - 187 с.
13. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мирт, 2003. - 984 с.
14. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
15. Великий біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1 503 с.
16. Стаття № 14 «Числа».
17. Кетувим. — Йерушалаїм: Мосад Арав Кук, 1978.- 394 с.
18. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів.- М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
19. Стаття № 1 «Ознака і знамення Другого пришестя Ісуса Христа».
20. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське біблійне товариство, 2011.- 1 408 с.
21. Стаття № 9 «Антихрист: хто ж він?».
22. Щедровицький Д.В. Пророцтва Книги Даниїла. — М.: Теревінф, 2003.- 278 с.
23. Стаття № 4 «Час великої скорботи».
24. Новий біблійний словник. У 2 ч. Ч. 2. Біблійні реалії. - СПб.: Мірт, 2001. - 1 014 с.
25. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
26. Словник біблійних образів. - СПб.: Біблія для всіх, 2016, 1 423 с.
27. Едлін Дж. Книга Даниїла. - СПб.: Біблія для всіх, 2014. - 394 с.
28. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
29. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.
30. Прокопенко А.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. - Харків: Глобус, 2016.- 414 с.
31. Мелло А. Пристрасті пророків. Теми пророчої духовності. - М.: Видавництво ББІ, 2016. - 197 с.
32. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту.- Українське біблійне товариство, 1991.- 1256 с.
33. Сарфаті Дж. Д. Хроніка початку.- Київ: Книгоноша, 2018,- 864 с.
2. Стаття «20. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Глава 7 – Пророчий сон Даниїла».
3. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
4. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії.- СПб.: Мирт, 2000.- 571 с.
5. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1 111 с.
6. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
7. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки. - Черкаси: Колоквіум, 2012. - 280 с.
8. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2 201 с.
9. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
10. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2006. - 787 с.
11. Хедінг Джон. Книга пророка Даниїла.- Рівне: Живе слово, 2006.- 204 с.
12. Уоллес Рональд. Книга пророка Даниїла. - СПб.: Мирт, 2005. - 187 с.
13. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мирт, 2003. - 984 с.
14. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
15. Великий біблійний словник. - СПб.: Біблія для всіх, 2005. - 1 503 с.
16. Стаття № 14 «Числа».
17. Кетувим. — Йерушалаїм: Мосад Арав Кук, 1978.- 394 с.
18. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів.- М.: World Bible Translation Center, 2002.- 1150 с.
19. Стаття № 1 «Ознака і знамення Другого пришестя Ісуса Христа».
20. Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад.- М.: Російське біблійне товариство, 2011.- 1 408 с.
21. Стаття № 9 «Антихрист: хто ж він?».
22. Щедровицький Д.В. Пророцтва Книги Даниїла. — М.: Теревінф, 2003.- 278 с.
23. Стаття № 4 «Час великої скорботи».
24. Новий біблійний словник. У 2 ч. Ч. 2. Біблійні реалії. - СПб.: Мірт, 2001. - 1 014 с.
25. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
26. Словник біблійних образів. - СПб.: Біблія для всіх, 2016, 1 423 с.
27. Едлін Дж. Книга Даниїла. - СПб.: Біблія для всіх, 2014. - 394 с.
28. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
29. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.
30. Прокопенко А.В. Вісники Царства: Богослов'я старозавітних пророків. - Харків: Глобус, 2016.- 414 с.
31. Мелло А. Пристрасті пророків. Теми пророчої духовності. - М.: Видавництво ББІ, 2016. - 197 с.
32. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту.- Українське біблійне товариство, 1991.- 1256 с.
33. Сарфаті Дж. Д. Хроніка початку.- Київ: Книгоноша, 2018,- 864 с.