«Земля вщент буде знищена, і цілковито
пограбована, бо це слово промовив ГОСПОДЬ!»
пограбована, бо це слово промовив ГОСПОДЬ!»
(Ісаї, 24:3)
«І засурмив перший,– і зірвалися град та вогонь,
перемішані з кров'ю, і впали на землю: і третина
землі згоріла, і третина дерев згоріла, а зелена
трава вся згоріла» (Об'явлення, 8:7)
1. Вступ
Основна тема майже всіх пророчих книг Біблії це майбутній суд, "яким завершиться людська історія" [Л.1, стор. 602], закінчиться епоха роду, котрий відвернувся від Бога.
Численні пророцтва Ісаї теж відносяться до останніх днів [Л.2-4], фатальних перипетій вселенського масштабу, "стихійного масового лиха, що веде до страшної катастрофи" [Л.5, стор. 869]. У цій статті розглянемо результати покарання божевільного світу, він спотворив вказаний шлях, переповнився злочинами.
Композиція віршів 24:1-13, 19:5-8. 1. Вступ (24:1),– загальна картина спустошеної планети, доля мешканців (вірш 2).
2. Виклад головної теми, підсумки покарання:
а) землі (24:3-6);
б) її мешканців (24:7-13);
в) єгиптян (19:5-8).
Головна тема. Трагічний ефект Дня Господа, доля населення всіх країн.
Мета написання. Зробити попередження щодо майбутньої розплати за порушення вічного завіту з Творцем, викривлення Його статутів, нехтування Його заповідями.
Зміст. Пророк розповідає про видіння землі, спустошеної Яхве Елохім (24:1, 3-5); її мешканці, незалежно від соціального стану, будуть винищені, залишок – розсіяний (вірші 1, 2, 6).
Щезне веселість (24:7-11), знелюдніють зруйновані міста (вірші 10-13); висохнуть річки, обміліють канали; без води, загине риба, засохнуть рослини (19:5-8).
Проблеми тлумачення. Уривок 24:1-13 містить метафори, загадки, притчі або відображення реальних видінь. Пророцтво у віршах 19:5-8 відноситься до ассирійської навали або воно ще не виповнилось.
Численні пророцтва Ісаї теж відносяться до останніх днів [Л.2-4], фатальних перипетій вселенського масштабу, "стихійного масового лиха, що веде до страшної катастрофи" [Л.5, стор. 869]. У цій статті розглянемо результати покарання божевільного світу, він спотворив вказаний шлях, переповнився злочинами.
Композиція віршів 24:1-13, 19:5-8. 1. Вступ (24:1),– загальна картина спустошеної планети, доля мешканців (вірш 2).
2. Виклад головної теми, підсумки покарання:
а) землі (24:3-6);
б) її мешканців (24:7-13);
в) єгиптян (19:5-8).
Головна тема. Трагічний ефект Дня Господа, доля населення всіх країн.
Мета написання. Зробити попередження щодо майбутньої розплати за порушення вічного завіту з Творцем, викривлення Його статутів, нехтування Його заповідями.
Зміст. Пророк розповідає про видіння землі, спустошеної Яхве Елохім (24:1, 3-5); її мешканці, незалежно від соціального стану, будуть винищені, залишок – розсіяний (вірші 1, 2, 6).
Щезне веселість (24:7-11), знелюдніють зруйновані міста (вірші 10-13); висохнуть річки, обміліють канали; без води, загине риба, засохнуть рослини (19:5-8).
Проблеми тлумачення. Уривок 24:1-13 містить метафори, загадки, притчі або відображення реальних видінь. Пророцтво у віршах 19:5-8 відноситься до ассирійської навали або воно ще не виповнилось.
2. Апокаліпсис Йешайа (24:1)
Майже всі екзегети відносять передбачення глави 24 до останніх днів, кінця світу, загибелі цивілізації [Л.1, 6-10, 12 та ін.], приписують їх апокаліптичній літературі [Л.1, 7, 9, 10].
"У розділах 24-27, званих богословами "апокаліпсисом Ісаї", описується як те, що відбудеться в роки великої скорботи (катастрофа, яка спіткає всю землю), так і благословення, які прийдуть на землю і на частину людства, що вижила, після цього – в Тисячолітньому царстві Христа" [Л.1, стор. 61].
Таку думку поділяють інші автори, наприклад. "Це справді апокаліптичний уривок, у тому сенсі, що в ньому йдеться про кінець світу", тут присутні "також космічні та астрономічні метафори" [Л.10, стор. 181]. Звернемося і ми до тексту 24-ї глави, щоб дізнатися які саме "космічні та астрономічні метафори" маються на увазі.
«Ось, Господь спустошує (нищить) землю і робить її безплідною; змінює вигляд (поверхню) її і розсіює тих, що живуть на ній» (24:1, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.24]).
Метафора, притча, загадка це образні мови, де сказане вживається у переносному значенні. Однак ВСІ слова у вірші 1 використані у буквальному сенсі, це підтверджує контекст розділу 24 та паралельних віршів в інших главах.
Планета насправді буде розорена (24:3-6; мал. 1), так як передбачено. "Спустошить Господь всю землю, всього її позбавить" (вірш 1, пер. [Л.22]).
Мегарельєф сильно зміниться, "риси землі спотворяться" (24:1, пер. [Л.13]) із-за великого землетрусу (вірші 18-20) у день відвідування Ель Шаддай воїнства вгорі і правителів народів внизу (вірш 21).
Наві попереджає про Його гнів, падіння метеорних тіл [Л.2-4], згортання неба, перетворення річок і грунту на палаючу смолу, загибель всього живого (34:1-9); гидоти запустіння (6:12, 33:9-12, 34:11-15).
"У розділах 24-27, званих богословами "апокаліпсисом Ісаї", описується як те, що відбудеться в роки великої скорботи (катастрофа, яка спіткає всю землю), так і благословення, які прийдуть на землю і на частину людства, що вижила, після цього – в Тисячолітньому царстві Христа" [Л.1, стор. 61].
Таку думку поділяють інші автори, наприклад. "Це справді апокаліптичний уривок, у тому сенсі, що в ньому йдеться про кінець світу", тут присутні "також космічні та астрономічні метафори" [Л.10, стор. 181]. Звернемося і ми до тексту 24-ї глави, щоб дізнатися які саме "космічні та астрономічні метафори" маються на увазі.
«Ось, Господь спустошує (нищить) землю і робить її безплідною; змінює вигляд (поверхню) її і розсіює тих, що живуть на ній» (24:1, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.24]). Метафора, притча, загадка це образні мови, де сказане вживається у переносному значенні. Однак ВСІ слова у вірші 1 використані у буквальному сенсі, це підтверджує контекст розділу 24 та паралельних віршів в інших главах.
Планета насправді буде розорена (24:3-6; мал. 1), так як передбачено. "Спустошить Господь всю землю, всього її позбавить" (вірш 1, пер. [Л.22]).
Мегарельєф сильно зміниться, "риси землі спотворяться" (24:1, пер. [Л.13]) із-за великого землетрусу (вірші 18-20) у день відвідування Ель Шаддай воїнства вгорі і правителів народів внизу (вірш 21).
Наві попереджає про Його гнів, падіння метеорних тіл [Л.2-4], згортання неба, перетворення річок і грунту на палаючу смолу, загибель всього живого (34:1-9); гидоти запустіння (6:12, 33:9-12, 34:11-15).
3. Загальна доля (24:2)
Пророцтва щодо останніх днів, вони ж, велике горе (Мт.24:21), День Господа (2:10-22, 13:2-13, 24:1-23, 34:1-9), велике нещастя (Єр.4:6, "люта загибель", пер. [Л.12]) вказують на глобальний характер майбутнього катаклізму.
Автор [Л.21], коментуючи Іс.24:1-12, пише. "Без сумнівів, тут розповідається про події космічного масштабу. Бог приходить судити світ!" (стор. 161). Правильно, Його суд вразить УСІ країни. "Однакова доля спіткає всіх людей, незалежно від їхнього суспільного стану та матеріального достатку" [Л.1, стор. 61].
«І те, що буде з народом, те саме й зі священником; що зі слугою, те і з його господарем; що зі служницею, те і з її господинею; що з покупцем, те і з продавцем; що з боржником, те і з позикодавцем; що з лихварем, те і з його боржником» (24:2, "одна осягне всіх доля", пер. [Л.22]).
Автор [Л.21], коментуючи Іс.24:1-12, пише. "Без сумнівів, тут розповідається про події космічного масштабу. Бог приходить судити світ!" (стор. 161). Правильно, Його суд вразить УСІ країни. "Однакова доля спіткає всіх людей, незалежно від їхнього суспільного стану та матеріального достатку" [Л.1, стор. 61].
«І те, що буде з народом, те саме й зі священником; що зі слугою, те і з його господарем; що зі служницею, те і з її господинею; що з покупцем, те і з продавцем; що з боржником, те і з позикодавцем; що з лихварем, те і з його боржником» (24:2, "одна осягне всіх доля", пер. [Л.22]).
Конкретно, яка ОДНА судьба чекає на усіх відступників? байдужих до Бога або шануючих Його лише вустами, рівних один одному (вірш 2) в дні Великої загибелі [Л.3]. Пророк відповідає, їх жереб – "закляття" (34:2; "заклання", пер. [Л.22]; "смерть", [Л.11]; "бійня" [Л.12]; "різанина", [Л.13]). Бо "Він прирік їх закляттю", прирік нечестивих на повне знищення.
«І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крові» (34:3, пер. Івана Огієнка). Справді, замість приємних пахощів стоїть нестерпний сморід (3:24). Спустошена "земля занепаде наче (старий) одяг, і її мешканці загинуть, як мошки" (51:6, пер. [Л.13]).
Цефанйа передбачає те саме [Л.14], передаючи Його пряму мову. «Я цілковито знищу з поверхні землі все,– говорить ГОСПОДЬ! Змету людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських ... Знищу з поверні землі все людство,– говорить ГОСПОДЬ» (Софонії, 1:2, 3).
Після знищення залишиться дуже мало жителів (Іс.1:9, 13:12, 24:6), розсіяних Всемогутнім по обличчю планети (вірш 1), як передбачено таємновидцем. "Від грізного (громоподібного) голосу Твого побіжать народи; коли повстанеш (підіймаєшся), розсіються (розбігаються) племена" (33:3, Синод. пер.; у дужках текст з [Л.12]).
Незавидна доля чекає на ВСІХ: мирян, священиків, слуг і панів, покупців, продавців, боржників й кредиторів (24:2), сильних чоловіків та слабких жінок.
«І буде, замість приємних пахощів,– сморід (замість бальзаму – гній), а замість пояса – шнурок (виразки), замість мистецьки укладеного на голові волосся – лисина, замість оздобленого вбрання – тісно облягаюча мішковина (ганчір'я), і замість краси – ганебне тавро» (3:24, у дужках текст з [Л.15]). Дійсно, залишиться ганебне випалене тавро на тілі.
Пророкуючи однаково трагічну долю мешканцям ВСІХ країн, наві уточнює хто ж саме загине. "Нещадні ("жорстокі", пер. [Л.11]) пропадуть, глумливі зникнуть, і всі, хто відданий злу, будуть винищені" (29:20, пер. [Л.12]).
«І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крові» (34:3, пер. Івана Огієнка). Справді, замість приємних пахощів стоїть нестерпний сморід (3:24). Спустошена "земля занепаде наче (старий) одяг, і її мешканці загинуть, як мошки" (51:6, пер. [Л.13]).
Цефанйа передбачає те саме [Л.14], передаючи Його пряму мову. «Я цілковито знищу з поверхні землі все,– говорить ГОСПОДЬ! Змету людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських ... Знищу з поверні землі все людство,– говорить ГОСПОДЬ» (Софонії, 1:2, 3).
Після знищення залишиться дуже мало жителів (Іс.1:9, 13:12, 24:6), розсіяних Всемогутнім по обличчю планети (вірш 1), як передбачено таємновидцем. "Від грізного (громоподібного) голосу Твого побіжать народи; коли повстанеш (підіймаєшся), розсіються (розбігаються) племена" (33:3, Синод. пер.; у дужках текст з [Л.12]).
Незавидна доля чекає на ВСІХ: мирян, священиків, слуг і панів, покупців, продавців, боржників й кредиторів (24:2), сильних чоловіків та слабких жінок.
«І буде, замість приємних пахощів,– сморід (замість бальзаму – гній), а замість пояса – шнурок (виразки), замість мистецьки укладеного на голові волосся – лисина, замість оздобленого вбрання – тісно облягаюча мішковина (ганчір'я), і замість краси – ганебне тавро» (3:24, у дужках текст з [Л.15]). Дійсно, залишиться ганебне випалене тавро на тілі.
Пророкуючи однаково трагічну долю мешканцям ВСІХ країн, наві уточнює хто ж саме загине. "Нещадні ("жорстокі", пер. [Л.11]) пропадуть, глумливі зникнуть, і всі, хто відданий злу, будуть винищені" (29:20, пер. [Л.12]).
4. Зруйнована планета (24:3, 4)
Якщо у текстах 2:10-22, 13:2-13, 24:17-22, 30:27:30, 34:1-9 Йешайа виклав процес покарання, то в пророцтві 24:3-6 він повідомляє жахливі результати самого суду.
«Буде розорена земля, спустошена вона буде. Це слово вимовив Господь. Сумує, пропадає земля ("стане безплідною", пер. [Л.11]), гине, пропадає весь світ, гинуть ("згасають", пер. [Л.12]) сильні люди землі!» (24:3, 4, пер. [Л.13]).
«Буде розорена земля, спустошена вона буде. Це слово вимовив Господь. Сумує, пропадає земля ("стане безплідною", пер. [Л.11]), гине, пропадає весь світ, гинуть ("згасають", пер. [Л.12]) сильні люди землі!» (24:3, 4, пер. [Л.13]).
Згідно планів Яхве, зруйнує поверхню планети великий землетрус (24:17-20). Розорять її буря, вихор, полум'я всепожираючого вогню (29:6). Спустошить гаряче дихання гніву Його, згублять великі злива та град (30:27-30).
У результаті. "Країна зачахне і спорожніє. Земля, раніше населена, захиріє і стане безплідною" (24:4, а; пер. [Л.11]). Понад те, "гине, пропадає весь світ " (пер. [Л.13]). "Наслідком Божого суду буде світ спустошений і зруйнований" [Л.6, стор. 604].
Бачення розореної світобудови отримали інші наві. Йірмейа (Єр.4:23-27), Йехезкейл (Єз.30:2-8), Йоейл (Йоіл.1:10-20, 2:1-3), Цефанія (Соф.1:2-18, 2:6).Поверхня землі "захиріє і стане безплідною" (Ісаї, 24:4, пер. [Л.11]) внаслідок кислотних дощів, піщано-пилових бур, густих пеплопадів, зменшення інтенсивності сонячного світла, тривалої посухи [Л.16].
Насіння хлібороба зітліє в грунті, а ті рослини, що зійшли, чахнуть у напівтемряві. "Сумує, пропадає земля" (пер. [Л.13]), вона висихає (мал.2), все "згасає і в'яне" (пер. [Л.12]).
Згасають також знатні, "поникнуть всі, хто був на землі високий" (вірш 4, пер. [Л.22]), правителі "втратять сили" [Л.11]. "Бо прийде день Господа Саваота на все горде (на кожного гордовитого) і зарозуміле і на все звеличене (кожного, що піднявся),– і воно буде принижено" (2:12-17, Синод. пер.; у дужках текст з [Л.15]).
5. За що, Отче? (24:5, 6)
Слухачі сина Амоца й всі наступні покоління з нечистими вустами, яких карав Бог, ставили одне запитання: "за що?". Знаючи відповідь, лукавим, сподіваючись почути щось інше, але справжній пророк завжди каже правду.«Земля заплямована своїми мешканцями (відступаючи від повчань Бога), тому що вони порушили Закон (не підкорялися Його законам) і змінили Заповіді, зламали вічний Заповіт» (24:5; у дужках текст з [Л.11]).
Дивно, але факт, Ісая бачить причину знищення світу в його опоганенні, що означає зганьбити, зробити наругу, принизити, чимось заплямувати. Не підкоряючись законам Творця, нерозумні зганьбили Його творіння.
Все-таки, мабуть, пророк бачить щось більше, а саме, буквальну наругу над планетою, вона "осквернена її жителями" (вірш 5; пер. [Л.12; 13, 22]. Дійсно, природа забруднена жадібністю, принижена варварської експлуатацією, отруєна промисловими і побутовими відходами.
Хоча все створено Богом "дуже добре" (Бут.1:31), а завдання людини: обробляти, доглядати, зберігати годувальницю (2:15). На жаль, ми зламали вічний Заповіт із Ним, змінили устави, нехтуємо Заповідями, сказали Йому "ні". На наше відступництво, у Бога є відповідь – СУД.
«Через те прокляття пожирає землю, і за гріх свій несуть покарання (страждають) її мешканці (через провину свою). Тому будуть спалені ті, котрі проживають на землі, і небагато (зовсім мало) залишиться людей» (Іс.24:6; в дужках текст з [Л.22]).
Початок вірша 6 у перекладі [Л.11] має такий вигляд. "Ті, хто живе на цій землі, винні в тому, що чинили невірно ...". Тому "прокляття", тобто, безплідність грунту, "поїдає" її (24:6, а), страждають ті, хто живе на ній (6, б). У Синод. перекладі та [Л.12] винуватці "спалені", "винищені" [Л.8, 9] або "зникають" [Л.13], але в Масорі – "чахнуть" [Л.15], "тануть вони як у вогні" [Л.22].
Зазначена розбіжність немає принципового значення. Народи справді будуть спалені (33:12), разом з тим, поступово
зчахнуть (10:16-18); від травм, опіків, хвороб, голоду, холоду; так, як передбачено.
«Небеса ці розвіються (зникнуть), наче дим, і земля занепаде, немов одяг, і її мешканці загинуть (вимруть), як мошки ...» (51:6, пер. [Л.13]). Згідно давньоєврейській легенді, "людство буде винищено двічі: потопом і вогнем" [Л.25, стор. 440].
У роки великої скорботи відступники від Бога масово загинуть у вогні (24:6), вцілілі вимруть із-за холоду, наче незліченні мошки (51:6). За будь-якого прочитання вірша 24:6, пророк бачить підсумок покарання, "небагато залишиться людей", "зовсім мало їх залишилося!" (пер. [Л.22]), "лише деякі вціліють" [Л.11].
Ель Шаддай повною мірою звільнить Своє обурення, хто вижив після покарання Його гнівом, змиряться (Пс.75:11, пер. [Л.12]). «Тоді ті, що блукають духом пізнають мудрість (прийдуть до розуміння), і непокірні (приймуть повчання) навчаться послуху» (Ісаї, 29:24, Синод. пер.; у дужках текст з [Л.12]).
6. Зникнення веселощів (24:7-9)
Після закінчення суду над землею й мешканцями її, приголомшений світ живе в депресії, занурений у пітьму. «Ми чекали, що стане ясно, але навколо темрява, чекали світла, але блукаємо в темряві» (59:9, б; пер. [Л.13]). Погляду таємновидця відкрилася гнітюча картина майбутнього.«Плачуть соком виногрона, зів'яла виноградна лоза, стогне кожний, хто недавно радів серцем. Не чути радісних звуків бубна, затих святковий галас веселощів, не чути урочистого звучання гусел. Вже не п'ють вина з піснями,– гіркім став міцний напій для тих, котрі його п'ють» (24:7-9).
Вцілілі від вогню сільськогосподарські культури перебувають у пригніченому стані; зів'януть виноградні лози (вірш 7), трава, квіти (40:7), немає листя (33:9), засохнуть плодові дерева (Йоіл.1:10-12).
Пропадуть веселощі, радісний шум змінять тяжкі зітхання із-за безпліддя грунту, загибелі рослин (Іс.24:1, 6, 7), сінців, ран, хвороб (1:5, 6), насильства, голоду (51:19), горя та непроглядної темряви (8:22).
«І будуть вони блукати по землі, жорстоко пригнічені і голодні; і під час голоду будуть злитися, хулити (проклинати) царя свого і Бога свого» (8:21, Синод. пер.).
Змовкнуть музика й веселий спів по всій чорній від горя планеті, урочистості перетворяться на стогнання, пісні – на плач. Гіркими виявляться для п'яниць хмільні напої (24:9, "шейхар", пер. [Л.15], "сикера" у Синод. пер.).
Жорстоко пригнічені та голодні вимушені їсти полин, пити воду з жовчю (Єр.9:15), дихати гарячим повітрям, як дикі осли на голих пагорбах без трави (14:6). Тоді.
«Поникнуть горді погляди людини (очі гордовитого потупляться), буде принижена людська зарозумілість (гординя), і лише один ГОСПОДЬ у той день буде (возвеличений) піднесений» (Ісаї, 2:11; у дужках текст з [Л.12]).
«Зруйноване місто спорожніло; всі будинки замкнені (люди не можуть повернутися в будинки) – не увійти (двері завалені). На вулицях плач – не дісталося вина (люди шукають вино на ринках); затьмарилася всяка радість, вигнано всі веселощі земні. Місто залишено в руїнах, ворота його розбиті вщент» (24:10-12, пер. [Л.12]; у дужках текст з [Л.11]).
Пропадуть веселощі, радісний шум змінять тяжкі зітхання із-за безпліддя грунту, загибелі рослин (Іс.24:1, 6, 7), сінців, ран, хвороб (1:5, 6), насильства, голоду (51:19), горя та непроглядної темряви (8:22).
«І будуть вони блукати по землі, жорстоко пригнічені і голодні; і під час голоду будуть злитися, хулити (проклинати) царя свого і Бога свого» (8:21, Синод. пер.).
Змовкнуть музика й веселий спів по всій чорній від горя планеті, урочистості перетворяться на стогнання, пісні – на плач. Гіркими виявляться для п'яниць хмільні напої (24:9, "шейхар", пер. [Л.15], "сикера" у Синод. пер.).
Жорстоко пригнічені та голодні вимушені їсти полин, пити воду з жовчю (Єр.9:15), дихати гарячим повітрям, як дикі осли на голих пагорбах без трави (14:6). Тоді.
«Поникнуть горді погляди людини (очі гордовитого потупляться), буде принижена людська зарозумілість (гординя), і лише один ГОСПОДЬ у той день буде (возвеличений) піднесений» (Ісаї, 2:11; у дужках текст з [Л.12]).
7. Мерзотність запустіння (24:10-12)
Чому блукають "жорстоко пригнічені" (8:21), хіба вони не мають житла? Прикро, але місця проживання будуть зруйновані, це провидять Йоханан (Об'явл.16:19), Йехезкейл (38:20), Йешайа.«Зруйноване місто спорожніло; всі будинки замкнені (люди не можуть повернутися в будинки) – не увійти (двері завалені). На вулицях плач – не дісталося вина (люди шукають вино на ринках); затьмарилася всяка радість, вигнано всі веселощі земні. Місто залишено в руїнах, ворота його розбиті вщент» (24:10-12, пер. [Л.12]; у дужках текст з [Л.11]).
Автори [Л.11] називають згадане пророком спорожніле поселення "Повне сум'яття", у роботі [Л.10] – "Місто хаосу". "Збірний образ, символ людської цивілізації" [Л.9]. "Місто у вірші 10 представляє землю загалом" [Л.1]. "Воно повинно сприйматися як узагальнення, а не як вказівку на якесь певне місто" [Л.6; Л.8].
Столиця хаосу в уривку 10-12 подібна до Вавилону з видінь Йоханана, це символ усіх язичницьких поселень (Об'явл.17:18-18:24). Тільки Іван бачить знищення великої блудниці вогнем (18:8) та морськими хвилями (вірш 21), а Ісая – землетрусом (24:10-20; мал. 3). Але чому наві стверджує, буде зруйнований град спорожнілий? в ньому "всі будинки замкнені" (вірш 10, точніше, "двері завалені", пер. [Л.11]).
До настання глобального струсу імпактного характеру [Л.17] жителі покинуть мегалополіси, містечка, селища, попередньо замкнувши квартири чи особняки. Евакуйовані живуть у полі (Міх.4:10), щоб не загинути під уламками падаючих будівель.
По закінченні землетрусів вони НЕ можуть повернутися назад, тому що навіть двері завалені, "ввійти в них неможливо" (24:10), "знищена й розбита брама" (вірш 12, "у руїнах місто, від воріт – одні уламки", пер. [Л.22]). "Кожне місто, яке представляло собою організоване співтовариство, перетвориться на купу руїн" [Л.23, стор. 418].
Адже щодо привидів урбанізації, передбачено, "будуть спустошені міста (ляжуть руїнами) і залишаться без мешканців, а будинки (будуть кинуті) без людей ..." (6:11, у дужках текст із [Л.12]). Чи уникне такої долі Йерушалаїм?
НІ. Яхве Елохім перетворить його "в купу каміння", разом з чертогами чужинців (25:2). "Місто у вірші 2 символізує (мається на увазі множина) саме країни і міста (порівняйте з 24:12-13)" [Л.1, стор. 63]. Столиця розпадеться на 3 частини (Об'явл.16:19).
Внаслідок загибелі виноградних лоз перестануть торгувати молодим вином (Іс.24:7), покупці нарікають із-за браку алкогольних виноградних напоїв, згасне радість, "потьмяніли веселощі" (вірш 11).
8. Скільки мешканців уціліє? (24:13, 19:5)
Розповідь про кульмінацію покарання (24:17-20), його результати (вірші 1-12) провидець закінчує розповіддю про масштабні видіння, використовуючи яскраві алегорії.«("Народи на землі спіткає таке", пер. CUV'23), Як при оббиванні маслини або після збирання винограду залишається лише трохи ягід, так само буде на землі і серед народів» (24:13, пер. [Л.12]).
Пророк бачить обмолочену планету під час небувалих жнив, після них, у всіх країнах "небагато залишиться людей" (24:6, г). Вони "будуть скинуті з лиця землі, як маслини струшують восени з дерев. Лише небагато залишиться в живих, як на лозах залишають кілька грон, після того, як прибраний врожай" [Л.10, стор. 183].
Вірно, більше того. "Якби Господь Воїнств не зберіг цей малий залишок, нас спіткала б доля Содома, на нас чекала б доля Гоморри!" (1:9, пер. [Л.13]; Плач.3:22, Мр.13:20).
Цефанйа, завершивши пророцтво щодо загибелі всього живого в Йом Адонай (Соф.1:2-18), переходить до деталей, розповідаючи про участь відомих йому країн (2:4-15). Результати суду у видіннях Йешайа теж мають загальний план (24:1-13, 2:11-17) та окремі епізоди, вони стосуються Ерець Йісраель (1:4-9) і навколишніх територій (1:4-9, 17:1-14, 21:1-17).
Головне місце в есхатологічних видіннях сина Амоца, деяких інших наві, займає Міцрайім. Ель Шаддай відвідає єгиптян на легкій швидкій хмарині (19:1, а), тоді, від імені Його, потрясуться рукотворні ідоли, із-за резонансних вібрацій затремтять й розтануть серця мешканців (вірш 1, б). Потім.
«У морі води не стане (води моря відступлять), висохне Ніл і весь (обміліє) пересохне» (19:5, пер. [Л.22]; у дужках текст з [Л.13]).
Висихання морських і річкових вод (затоки Єгіпетського моря, р. Євфрат), передбачається також у вірші 11:15 [Л.11, 12, 22]. Так само Йоханан бачить зникнення води в Євфраті (Об'явл.16:12), Йехезкейл і Зехарйа – у річці Ніл (єгип. "Хапі"), каналах-рукавах її (Єз.29:3-10, Зах.10:11).
Знамениті Ніл та Євфрат ще НЕ пересохли. Саме тому думка автора [Л.6], "пророцтво, мабуть, виповнилося 670 р. до Р.Х., коли Єгипет був захоплений Есархаддоном, царем Ассирії ", помилкова. Подібно до наступного твердження,– уривок 19:5-10 це "Картини розрухи та запустіння, викликані внутрішніми війнами та ассирійською навалою" [Л.9].
9. Висихання великих водойм (19:6)
Чому відступлять солоні води моря (19:5)? та вичерпаються прісні потоки, як Хапі і Євфрат (араб. "Ель-Фурат"). Невже через внутрішні війни і зовнішні вторгнення? Ісая дає чітку відповідь.«В той день Господь молотитиме ("потрясе все", Синод. пер.) від річки Євфрату до річки на кордоні Єгипту» (27:12, пер. [Л.12]). Тремтіння гір, танення пагорбів, коливання суходолу перед Богом (Наум.1:5) приведуть до ситуації,– море "висохне, обміліють усі ріки" (вірш 4, мал.4).
Причина криється у катастрофічних змінах будови поверхні, її мега-, макро- і мезорельєфів, викликаних землетрусом; одні ділянки опустяться, інші піднімуться (Іс.24:17-20, 40:4). Річкова система Нілу, довжиною 6 852 км, бере початок у гірському масиві Східно-Африканського плоскогір'я. Найбільша артерія Західної Азії, Євфрат, довжиною 2781 км, починається на Вірменському нагір'ї.
Внаслідок потужного глобального струсу відбудуться численні скидання гірських порід. Тому водостоки у верхів'ях річок, особливо в тих, що беруть початок у горах, змінять русла.
Скажімо, Ніл ще у Південному Судані, Євфрат у Туреччині, очевидно, в гряді Тавра. Наві бачить, "ріка пересохне" (19:5, б), як єгипетська частина русла Нілу, так сирійсько-іракська – Євфрату (11:15, б).
Ясно. Все-таки, чому загадково-незрозуміло "зникне вода моря"? (19:5, "води не стане", пер. [Л.22]). Хіба таке можливе внаслідок навіть потужного тектонічного катаклізму? Ні, це нездійсненно, Червоне або Середземне моря повністю не зникнуть. Але їхній рівень, насправді, знизиться на кілька метрів [Л.18]. "Води моря відступлять" (вірш 5, пер. [Л.13]). Згодом.
«Канали почнуть смердіти; річки Єгипту обміліють і пересохнуть. Вигорять і очерет, і комиш" (19:6, пер. [Л.12]).
Канали почнуть смердіти від гниючої дохлої риби (50:2) із-за припинення надходження цілющої нільської вологи. Іригаційні протоки, "річки Єгипту", загальною довжиною 13 440 км "обміліють і висохнуть" (19:6, б), не дивлячись на залишки зруйнованих дамб і гребель.
У результаті масштабних пожеж, "вигорять і очерет, і комиш", (вірш 6, в). Але НЕ від посухи як припускається у роботі [Л.1], "оскільки головна річка ніколи не висихала повністю" [Л.10, стор. 152].
10. Виснаження природних ресурсів (19:7, 8)
Віддалені наслідки майбутньої космічної катастрофи добре видно з прикладу Єгипту, загибелі його великих харчових ресурсів. Так Йешайа передбачає.«Рослинність, що при гирлі ріки (Ніл), і все посіяне біля ріки, посохне, буде розвіяне і загине» (19:7).
На територію АРЕ випадає дуже мало опадів, тому в усі епохи основою процвітання сільського господарства служив Ніл, його розлив [Л.19, 23]. "Єгипет існує виключно за рахунок річки Ніл. З давніх-давен на берегах цієї річки щороку відкладається тонкий шар родючого грунту" [Л.20, стор. 396].
Якщо "висохне Ніл і весь пересохне" (19:5, пер. [Л.22]), припиниться життєдіяльність родючої заплави (гірла) шириною від 10 км до 15 км, разом з великою дельтою довжиною 200 км з півночі на південь і 185 км із заходу на схід [Л.20]. Усе, що тут росте, "посохне, буде розвіяне і загине" (вірш 7).
Русло стане суходолом, а Міцрайим перетвориться на пустелю (Йоіл.3:19), його територія уподібниться Сахарі, якою протікає Хапі. Те саме очікує інші країни, де "висохли водні джерела" (1:20; Іс.33:9).
Ніл завжди був наповнений рибою [Л.1, 8], ще одним важливим джерелом їжі, але пророк бачить, рибальство занепаде.
«Засмутяться рибалки, і плакатимуть усі, хто ловить рибу відкою; а ті, котрі закидають у воду невід, ридатимуть» (19:8, "на Нілі, який годував їх, а тепер пересох", пер. [Л.11]).
Русло стане суходолом, а Міцрайим перетвориться на пустелю (Йоіл.3:19), його територія уподібниться Сахарі, якою протікає Хапі. Те саме очікує інші країни, де "висохли водні джерела" (1:20; Іс.33:9).
Ніл завжди був наповнений рибою [Л.1, 8], ще одним важливим джерелом їжі, але пророк бачить, рибальство занепаде.
«Засмутяться рибалки, і плакатимуть усі, хто ловить рибу відкою; а ті, котрі закидають у воду невід, ридатимуть» (19:8, "на Нілі, який годував їх, а тепер пересох", пер. [Л.11]).
Безрадісну картину втрати Міцром харчових ресурсів доповнює відчай обробляючих льон (чесальників) і ткачів полотен (вірш 9); пересохли всі зрошувальні канали, зник і льон. Водночас, у страхітливому есхатологічному пророцтві (19:5-9) міститься втіха для майбутніх поколінь.
«Господь покарає (уразить) людей Єгипту і цим зцілить (вилікує) їх, вони повернуться до Бога. Господь почує їхні молитви і (дасть їм зцілення) пробачить» (19:22 пер. [Л.11]; у дужках текст із CUV'23).
«Господь покарає (уразить) людей Єгипту і цим зцілить (вилікує) їх, вони повернуться до Бога. Господь почує їхні молитви і (дасть їм зцілення) пробачить» (19:22 пер. [Л.11]; у дужках текст із CUV'23).
Пробачить, якщо єгиптяни разом з іншими народами "будуть служити Господу" (19:23, Синод. пер.) у месіанському царстві (2:2-4), на новій землі, під новим небом (65:17, 66:22). Стануть щороку приходити в Йерушалаїм на поклоніння, святкувати Суккот (Зах.14: 18, 19).
Старозавітний таємновидець повідомляє істину, справедливу завжди і скрізь. «Тим, хто твердий у вірі, ти даруєш досконалий спокій, бо на Тебе вони сподіваються» (Ісаї, 26:3, пер. [Л.22]).
Старозавітний таємновидець повідомляє істину, справедливу завжди і скрізь. «Тим, хто твердий у вірі, ти даруєш досконалий спокій, бо на Тебе вони сподіваються» (Ісаї, 26:3, пер. [Л.22]).
ЛІТЕРАТУРА
1. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї до Книги Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
2. Стаття "1. Коментарі до книги пророка Ісаї. День Господа (34:1-9, 13:1-13)".
3. Стаття "2. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Велика скорбота (24:17-23, 2:10-22)".
4. Стаття "3. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Теофанія (30:27-30, 63:1-6, 64:1-3)".
5. Словник біблійних образів. – СПб.: Біблія для всіх, 2016.- 1 423 с.
6. Уоррен Уірсбі. Коментар на Старий Завіт. У 2-х т. Том ІІ. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1111 с.
7. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий заповіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
8. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 1. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1168 с.
9. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2052 с.
10. Джон Ф.А. Соєр. Коментарі до книг Старого Завіту. Книга пророка Ісаї. Том 13. - USA, Scottdale, ВСБ, 1993.- 243 с.
11. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
11. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
12. Біблія. Новий Переклад на Російську Мову.- Herrljunga, Sweden: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007.- 1228 с.
13. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
14. Стаття "2. Коментарі до Книги пророка Софонії. День Господній".
15. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1002 с.
16. Стаття №4 "Час великої скорботи".
17. Стаття №3 "День Господній".
18. Стаття №5 "Так буде й у дні, коли Ісус Христос явиться".
19. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
20. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
21. Дерек Т. Ісая. - Мінськ: Поліграфкомбінат ім. Я.Коласа, 2013. – 400 с.
21. Дерек Т. Ісая. - Мінськ: Поліграфкомбінат ім. Я.Коласа, 2013. – 400 с.
22. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с. 23. Коментарі до Старого та Нового Завітів. - Мінськ: Фонд "Лютеранська культурна спадщина", 2007. - 832 с.
24. Біблія або Книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту. – Українське біблійне товариство, 1991. – 1256 с.
25. Міфи народів світу. Енциклопедія Том 1. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.