1. Вступ
Син Бузі жив на південний схід від Вавилону, у селищі Тел-Авів, розташованому на березі річки Ховар [Л.9, 11], вона протікала через місто Ніппур [Л.4, 6], яке знаходилось за 100 км від Вавилону [Л.2]. На час перебування в полоні йому виповнилося 25 років, через 5 років Господь покликав наві на служіння [Л.4, 9].
"Крім Єремії та Захарії, тільки Єзекіїль був одночасно священиком і пророком" [Л.8]. Однак на відміну від старшого сучасника, Єремії, який вже служив за кілька років до народження Йехезкейла [Л.1], останній, свою пророчу частину життя провів на чужині [Л.4, 7, 11].
Його служіння тривало щонайменше 22 роки [Л.3], з 31 липня 593 р. [Л.1, 8] по 26 березня 571 р. [Л.8]. Дата і обставини смерті провидця точно невідомі [Л.4, 6], за переказами, його вбив ображений іудейський князь-ідолопоклонник в 560 р. до Р.Х. [Л.9].
Час написання книги. З датованих пророцтв можна вважати, вона писалася період із 593 р. по 571 рік [Л.8, 10].
Композиція віршів 21:1-13. Автори коментаря [Л.7] стверджують. "Видіння згруповані в основному за тематичним принципом, а не в хронологічному порядку. Кожне видіння цілком самостійно" (стор. 338). Тому дані статті коментарів викладені послідовно у часі та пов'язані один з одним. Композиція теми "Меч Яхве" виглядає наступним чином.
1. Вступ, що вказує на джерело одкровення, його адресат (21:1, 2).
2. Розкриття головної теми – унікальна холодна зброя Йахве Елохім:
а) перше пророцтво про покарання мечем (21:3-7);
б) друге пророцтво (21:8-13).
Головна тема. Проголошення суду над Медінат Йісраель, його покарає небачене смертоносне знаряддя Ель Шаддай.
Мета написання. Попередити про майбутню розплату, тим самим спонукаючи євреїв до покаяння.
Зміст. Наві починає обидва пророцтва (тексти 21:1-7, 8-13) з вказівки на Всевишнього як джерело отриманого одкровення (вірші 1, 8), призначеного для Ерец Йісраель (вірші 2, 3). Меч (21:3) вигубить всяку людину, як праведну, так нечестиву (уривок 3-5).
Тому пророку запропоновано стогнати (21:6), потім розповісти про основні фізіологічні розлади, вони виникнуть від загадкового разючого клинка Яхве Елохім (вірш 7), який зневажає дерево й сяє наче блискавка (вірш 10). Він уже готовий до бою (21:9, 11), ізраїльтянам залишається ридати та кричати, бо всі підуть під меч (вірші 12, 13).
2. Хто має вуха, той почує (21:1-3)
Укладання договору (вірш 37), а також попередній суд пророк образно переказав в уривку 21:1-4. Всемогутній Сам запалить вогонь, його бурхливе полум'я не згасне поки не спалить ВСЕ, "від півдня й до півночі" (вірш 3).
Слухачі, вражені грізною звісткою, відмовлялися сприймати її буквально, сподіваючись, це тільки притчі (вірш 5, "казки", пер. [Л.13], "байки" [Л.14]). Тому Йехезкейл повторює отримане раніше одкровення, але в більш зрозумілих розлогих виразах.
«Було (прийшло) до мене (знову) слово Господа: – Сину людський, зверни обличчя до Єрусалиму і пророкуй проти святилища (його святих місць). Пророкуй (проти) про землю Ізраїля» (21:1, 2; пер. [3], у дужках текст із [Л.13]).
«Сповістити Ізраїлю, що говорить Господь: "Я йду проти тебе, Ізраїлю! Витягну Свій меч з піхов і винищу в тебе і праведника, і нечестивця» (21:3, пер. [Л.23]; "винищу і твоїх праведників, і твоїх лиходіїв", пер. [Л.3]).
Бог не хоче нічиєї смерті (вірш 32), але щоб усі залишили свої гріховні шляхи (33:11). Покаялися, створили собі "нове серце та новий дух", зберегли життя (18:31), повернувшись до Нього. "Але вони відповіли: Не підемо!" (Єремії, 6:16, в).
«Тому Я змушений вилити на них Свій гнів,– знищити їх у вогні Мого обурення,– повертаючи їхні злі вчинки на їхню ж голову,– говорить Владика ГОСПОДЬ!» (Єзекіїля, 22:31).
Якщо в останні дні існування цього лукавого роду, в Ізраїлі виявляться три праведники подібні до Ноаха, Данела, Ійова (14:14), то врятуються лише вони троє (вірші 17, 18).
3. Зброя Небесного Воїна
Обвинувальний вирок бунтівному роду людському виконає таємничий Господній "меч з піхов" (21:3), холодна зброя з довгим гострим металевим лезом.
Стародавні вважали, не тільки людина, а й бог користується клинком, але надприродним величезним (мал.1), виготовленим з небесного вогню [Л.15, стор. 149]). "У Біблії меч згадується понад чотириста разів в основному в буквальному сенсі, але слово меч може набувати і переносного значення" [Л.16, стор. 608].
Так думає автор [Л.1],суто алегорично коментуючи 21-й розділ. Цей предмет "вказує на вторгнення і напад вавилонської армії ... Бог говорить про "Свій меч", тому що це Він закликав вавилонську армію покарати Його грішний народ" (стор. 791, 792).
Подібного погляду дотримуються майже всі інтерпретатори [Л.6, 8-10, 17 та ін.], часто посилаючись на текст 21:19. "Бог дозволив, щоб меч Навуходоносора став знаряддям суду над ізраїльтянами" [Л.4, стор. 524].
Однак вірш 21:19 відноситься до ІНШОГО видіння Єзекіїля, у нього, "Кожне видіння цілком самостійне" [Л.7, стор. 338]. Тематичний принцип побудови книги [Л.7], якраз, передбачає сусідство 2-х схожих на тему пророцтв, історичного та есхатологічного, розділених тривалим проміжком часу.
У такому разі, про чию холодну зброю йдеться в тексті 21:1-13? Зрозуміло, Небесного Воїтеля, бо тричі поспіль повторено "меч Мій" (уривок 3-5); його появу при відвідуванні
Ним землі пророкують інші наві (Іс.34:1-9, 66:15, 16; Єр.25:29-33, 47:6; Об'явл.19:11-15, 21).
Вражаюче знаряддя криваво-червоного кольору виникне на небосхилі (Іс.34:5, 6). У той час, "небесні світила усі позникають ... всі його зорі попадають" (вірш 4, пер. Івана Огієнка). Ель Шаддай витягне "меч з піхов" (Єзекіїля, 21:3), по-науковому, з "отвору" радіанта метеорно-астероїдного потоку [Л.18, 19].
У давнину вірили, "земні предмети являють собою лише відображення небесних, але обидві субстанції мають кожна свої виміри" [Л.15, стор. 653].
4. Де знаходяться піхви Його еспадона? (21:4, 5)
Наприклад, боліди, масивні метеороїди у вигляді вогненних куль з довгими, спочатку прямими шлейфами з розпечених газів й твердих частинок, котрі яскраво світяться [Л.20]. Політ такого знаряддя покарання закінчується руйнуванням ("вибухом") у повітрі або зіткненням із поверхнею суходолу чи води.
«А для того, щоб винищити в тебе праведного і нечестивого (правих і винних), меч Мій з піхов своїх піде (обрушиться) на всяку плоть (на все живе) від півдня до півночі» (21:4, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.14]).
Внаслідок космічного бомбардування загине багато жителів, як лиходіїв, так і доброчинців. Прийдешній суд не пощадить нікого, "безперечно, що від лих, котрі наздоганяють землю, поряд з "нечестивцями", страждають і праведні" [Л.8, стор. 277].
Тричі поспіль Йехезкейл називає загадковий астрономічний феномен "піхви" (вірші 3-5), тобто, футляр с одним отвором. Інші пророки, круглу темну "діру" у центрі радіанта сприймають інакше, "як відкритий гріб" (Єр.5:16, точніше, "відчинена гробниця", пер. [Л.3, 5]), цебто, відтулина печери в скелі, ніби "таємниця (схованка) Його сили" (Аввакума, 3:4), немов "велика давильня Божого гніву" (Об'явлення, 14:19, 19:15; Ісаї, 63:3).
Особливий небачений меч Його обрушиться на УСЕ живе (Єз.21:4) "від півдня до півночі", від сходу до заходу (Іс.34:1-3, Єр.25:31-33). Він знищить всіх, хто знаходиться близько до піхов Божого еспадона; тих, що далеко, згубить морова виразка; вціліли помруть з голоду.
«І зрозуміють усі ті, що живуть, що Я, Господь, витяг Свій меч із піхов,- і назад у піхви він уже не повернеться» (21:5, пер. [Л.14])
Інші судження. "Обставинами, що оточують це пророцтво, служить військовий похід Навуходоносора в 588 р. до Р.Х. для придушення повстання в Юдеї, а також у Тирі та Аммоні" [Л.9]; "майбутній суд Божий є саме суд мечем через посередництво Навуходоносора ..." [Л.10, стор. 154], "знаряддям суду Божого з'явиться меч Навуходоносора" [Л.8, стор. 277].
Проте згаданий цар благополучно повернувся до Вавилону з цього та інших військових походів до Юдеї [Л.11]. НІ. Провидець назвав піхвами невідомий йому радіант [Л.20]. В нього НЕ ЗМОЖЕ повернутись жодне падаюче небесне тіло, як би Йірмейа не вмовляв булат Господній (Єр.47:6).
Адонай витягне з піхов-радіанта меч-болід, котрий "назад у піхви він уже не повернеться" (Єзекіїля, 21:5, пер. [Л.14]). У ті дні. "Все зміниться: низьке стане високим, високе – низьким" (вірш 26, б; пер. [Л.14]).
Нарешті зрозуміють ті, хто втратив страх перед Богом, дізнається кожна людина, як Він карає за зло та нечестя. Будуть їсти в тривозі, пити зі страхом, задихатися від жаху. «Загибель, загибель, загибель! Я наведу її! Не відродиться ця земля, поки не прийде Той, Кому вона по праву належить; Йому Я віддам її» (21:27, пер. [Л.3]).
5. Плач, стогін, горе (21:6, 7)
людей особливим Божим мечем.
«А ти, сину людський, стогни (плач!), (як) з перебитим попереком, і в гіркоті (горі) стогни (плач) перед очима їх» (21:6, пер. [Л.12] вірша 21:11; у дужках, текст з [Л.14]).
«Коли вони запитають тебе: "Чому ти стогнеш?" - Відповідай: "Із-за звісток, що йдуть (наближаються). Всі серця знеможуть, всі руки втратять силу (ослабнуть); всякий дух ослабне (зсякне) і всяке коліно затремтить, як вода". Це прийде і неодмінно справдиться, - проголошує Владика Господь» (21:7, пер. [Л.3]; у дужках текст з [Л.13]).
Іншими словами, психічний реактивний стан матиме МАСОВИЙ характер. Не стільки через страшні чутки (вірш 7, а), скільки від жахів стихійних лих (30:1-8, 38:19-22) в той день, День Господа (Іс.13:6, 9, 24:17-21; Єр.25:29-38, 30:5-9).
Відповідно до клінічної картини "захворювання" (Єз.21:7), афективно-шокові реакції супроводжуються вегетативними та соматичними порушеннями:
брадикарєю ("серця знеможуть", 21:7), спазмами м'язів ("руки втратять силу", "коліна затремтять", 7:17), тремором ("дрижанням"; Авв.3:16), тахікардією ("серце переживає стрес", "тремтить" Іс.21:4), блашинг-синдромом ("обличчя полум'яніють" Іс.13:8), іншими раптовими функціональними розладами.
При катаклізмах важкі реактивні психози можуть протікати як у вказаному вище ступорозному вигляді, так, одночасно, у формі сутінкового затьмарення свідомості. Ось чому наві, в до наукових термінах, передбачає, "всякий дух ослабне" (21:7; "затьмариться", пер. [Л.12]; "занепадатиме", пер.CUV'23; "розтане", пер. Івана Огієнка).
У роки Великої скорботи, вона ж, Велике нещастя й загибель (Єр.4: 6), помре безліч людей [Л.21]. Тому, звертаючись до тих, хто живе останніми днями, зі словами "нічия смерть Мені не угодна" (Єзекіїля, 18:32, а; пер. [Л.5]), Всевишній вказує яким чином уникнути заслуженого покарання: "тож наверніться ("покайтеся", пер. Івана Огієнка) і живіть!" (вірш 32, в).
6. Ті, що взяли його, від нього загинуть (21:8-10, а)
"І було мені слово Господнє таке: Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!" (21:8, 9, пер. Івана Огієнка).
ГОЛОВНА особливість таємничої зброї Йахве Елохім, що підкреслена пророком, "меч, нагострений він та блискучий!" (Пер. [Л.14]). "Меч (Вавилон) був "нагострений" вважає автор коментарів [Л.9]. "Вичищений, щоб одним сяйвом здалеку лякати ворогів" [Л.10].
Напрочуд дивне тлумачення, котре приписує Вавилону, Навуходоносорові II або його армії "нагостреність" (?), наче якусь найважливішу відмінну рису.
Якщо ж "піхви" (21:4, 5) це радіант, а клинок Його (ст.3-5) – великий об'єкт, що вторгся від меж півночі в земну атмосферу (мал.2), тоді вірш 9 стає зрозумілим.
Справді, основні характерні риси польоту яскравого боліда: 1) "нагостреність" із-за вузького, довгого, прямого хвоста з потовщенням внизу; 2) він "блискучий!" від розпечених газів й
частинок речовини, що випаровується. Тому написано, "меч загострений, заточений до блиску!" (21:9, пер. [Л.14]), але навіщо?
Що горить без вогню? як грозовий розряд, а й еспадон Ель Шаддай, загострений для вбивства, з метою винищити правих і винних (вірш 4), " щоб сяяв, як блискавка! " (21:10, а), зрізуючи дерева (вірш 10, б).
Тут наві порівнює з блискавкою вторгнення боліда, із-за (1) блискучого сліду, що сяє переливчастим світлом, (2) громоподібного лякаючого звуку, (3) малої тривалості польоту. Як кажуть, "спочатку блиск, за блиском тріск, за тріском стрес".
Йоханан теж бачить битву небесних воїнств на чолі з Господом ( Об'явл.19:11-14), називаючи Його знаряддя
"залізним жезлом" (вірш 15). Таке "залізо", не під силу зламати нікому (Єр.15:12), воно гордо дивиться на дерева (Єз.21:10, б), рубає лісову хащу немов сокира (Іс.10:34).
7. Зброя спадкоємця (21:10, б)
"Чи радіти нам, що жезл (призначений для) сина Мого зневажає всяке (інше) дерево? (інші народи)" (21:10, б; у дужках, слова вірша 15 із пер. [Л.12], відсутні в оригіналі).
Інші переклади. "Ти, сину Мій, відмовився від покарання дерев'яним жезлом" [Л.13]. "Як нам радіти жезлу мого сина, якщо меч сильніший збудь-якої подібної дерев'янки?" [Л.3] або "будь-якої тростинки" [Л.5].
Тут ми бачимо. "Протистояння царств Юди і Навуходоносора" [Л.6], "син Мій може вказувати на Юдею або на царя, як Божого сина" [Л.9], "жезл сина Мого уособлює царів Ізраїлю" [Л.8]. Дані трактування ставлять під сумнів найбільш вдалий переклад, близький до Синодального.
"(Я випробую жезл сина Мого,- що гордовито дивиться на дерева!)" [Л.14], буквально, "ріж, винищуй, відкидай всяке дерево", Септуагінта [Л.23]). Якого сина, Його жезл гордовито дивиться на дерева, має на увазі таємновидець?
Християни знають лише одного спадкоємця, "Його Помазаника" (вірш 2),– Єhошуа ха Машіах, Ісуса Христа (Дії, 13:33, Євр.1:1-5). Саме Йому дано наказ проти бунтівних народів, "Ти їх розгромиш залізним жезлом, розіб'єш їх, як глиняний посуд" (Псалми, 2:9).
Чим вони будуть розгромлені відкрито в одному з видінь Йоханану. "І Його з уст виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він їх пастиме залізним жезлом ..." (Об'явлення, 19:15); оскільки увесь суд Отець віддав Сину (Ів.5:22).
Чи радіти нам, якщо небесна зброя, котра зневажає дерево, вразить усі народи? І так і ні. Мало радості в тому, що винищиться нечестивий й загине праведний (Єз.21:4), але велике щастя відчути любов, захист , турботу Пастиря свого (34:11, 12), пізнати спасіння Його (вірші 22-26; Лк.21:25-28).
8. Пророча перспектива? (21:11)
Два передбачення есхатологічні (1-17) і два історичні (18-32), об'єднані прогресуючим виконанням пророцтв [Л.20]. Вони поєднали в ОДНЕ ціле віддалені перипетії (кінець роду цього) з близькими – похід армії Навуходоносора II восени 589 р. до Р.Х. проти Єрусалима, Тіра, Равви (столиця амонітян).
Біблійна провидницька перспектива, як правило, НЕ має вказівок на перехід між схожими подіями, розділеними тривалим проміжком часу (дивіться приклади в [Л.20]). Все ж таки, звістка Йехезкейла про незвичайний клинок Йахве містить згаданий перехід.
«Вже начищено меч, він вже готовий для застосування. І можна дати його вже в караючу ("вбивці", пер. [Л.14, 23], "згубника", [Л.3, 5]) руку» (21:11, пер. [Л.13]).
Таємничий вбивця-згубник у вірші 11, очевидно, Гог і численне полчище його (гл. 38),– великий рій космічних тіл, що оточують плешивого карлика [Л.22]. спустошувач (25:38), нищівна горо, згубна та обгоріла (51:25); Даніейл – камінь, що відірвався від (світової) гори (Дан.2:34, 35), четвертий звір (7:7, 23),
спустошник (9:27); Йешайа – "досвітня зоре", син зірниці (Ісаї, 14:12-15).
Тим не менш, за образом губителя останніх днів (Єз.21:4-10), у вірші 11 починають проступати риси історичного персонажа, сина Набопаласара [Л.1, 4, 8, 10], царя Нововавилонської держави,– Навуходоносора II, що правив з 605 по 562 роки (мал.3). Саме про нього йдеться у третьому пророцтві (Єз.21:18-23).
Як передбачив наві, так сталося, Навуходоносор II направив війська в Йерушалаїм, оточив його. Внаслідок майже трирічної облоги, 18 липня 586 р. він захопив місто, зруйнував будівлі, в т.ч. єрусалимський храм.
9. Меч, що зневажає жезл (21:12, 13)
«Кричи, ридай людина! Бо меч занесений над Моїм народом, над усіма вождями Ізраїля. Здобиччю меча вони стануть разом із Моїм народом! Тому бий себе по стегнах!» (21:12, пер. [Л.14]; "бий себе в груди від горя", пер. [Л.5]).
«Адже випробування неодмінно прийде, і що, якщо жезло царя Юдеї, яке буде знищено мечем, припинить своє існування?" – проголошує Владика Господь» (21:13, пер. [Л.3]).
Є інші тексти важкого для перекладу вірша 13. "Випробування настало – і що ж? Не буде гордовитого жезла!" [Л.14]. Або. "Ти ухилився від покарання жезлом, що ще Мені використовувати для покарання, крім меча?" [Л.13].
Незважаючи на розбіжності у перекладах, історичний сенс пророцтва 21:13 можна звести до перемоги булату Навуходоносора II над булавою Седекії, котра втілювала його царську владу [Л.1, 6, 8-10]. Ось чому написано, "він (меч) зневажає і жезло" (21:13, Синод пер.).
Подібним чином жезло Сина "легковажить усякеє дерево" (вірш 10, пер. Івана Огієнка), воно вразить правого, винищить винного (вірш 4). Але на відміну від меча вавилонського царя, "назад у піхви він уже не повернеться" (вірш 5; Об'явлення, 15-21).
ЛІТЕРАТУРА
2. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки. - Черкаси: Колоквіум, 2012. - 280с.
3. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
4. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
5. Біблія. Новий Переклад на Російську Мову.- Herrljunga, Sweden: Міжнародне Біблійне Товариство, 2007.- 1228 с.
6. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2052 с.
7. Новий Біблійний коментар у 3 част. Ч.2. Старий заповіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
8. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
9. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2201 с.
10. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1312 с.
11. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
12. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1002 с.
13. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
14. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
15. Міфи народів світу. Енциклопедія. Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.
16. Словник біблійних образів. – СПб.: Біблія для всіх, 2016. – 1423 с.
17. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
18. Стаття "1. Коментарі до книги пророка Ісаї. День Господа (34:1-9, 13:1-13)".
19. Стаття "10. Коментарі до Книги пророка Єремії. День Господній (25:29-38, 30:5-9)".
20. Стаття №1 "Ознака та знамення Другого пришестя Ісуса Христа".
21. Стаття №4 "Час великої скорботи".
22. Стаття №2 "Гог із землі Магог: кінець світу цього".
23. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.