«Ти здіймешся, мов, ураган, і накинешся, як
хмара, вкриваючи землю, а з тобою всі твої
орди,– численні полчища твоїх однодумців,
які довкола тебе» (Єзекіїля, 38:9)
хмара, вкриваючи землю, а з тобою всі твої
орди,– численні полчища твоїх однодумців,
які довкола тебе» (Єзекіїля, 38:9)
«Перед ними здригається земля й тремтять
небеса,– тьмяніє сонце і місяць, втрачають
свій блиск зорі» (Йоіла, 2:10)
1. Вступ
Одкровення про майбутні катаклізми, отримане Єзекіїлем, відноситься до трагічної долі Єгипту [Л.1], Ізраїлю, інших країн (7:1-18, 30:1-8). УСІ народи покарає небесний меч Яхве Елохім [Л.2], він у піхви свої вже ніколи не повернеться (21:10).
Подробиці щодо самої зброї та наслідків гніву Божого містяться у 38-му розділі. Майже всі сучасні коментатори відносять виконання цього пророцтва до далекого майбутнього, наприклад [Л.3-9].
Композиція розділу 38. 1. Введення, що вказує на джерело одкровення (38:1).
2. Виклад головної теми – напад полчища Гога:
а) наказ споряджати рать (2-9);
б) роздуми агресора (10-13);
в) вказівка напасти на Ізраїль (14-19).
г) наслідки інциденту (20-22).
3. Висновок, обіцянка теофанії (38:23).
Головна тема. Покарання занепалого роду у День Господа, коли Він втрутиться в його історію, пославши нищівне знаряддя Свого гніву .
Мета написання. Попередити нащадків, котрі живуть останніми днями, про велике лихо, утішити вцілілих обіцянкою явища Адоная.
Зміст. Йехезкейл отримав звістку (38:1) щодо прийдешнього нашестя Гога із землі Магог (вірш 2), наві запропоновано пророкувати проти нього (вірш 3), передати йому наказ Ель Шаддая споряджувати військове з'єднання з багатьох народів (уривок 4-7). Це зборище знадобиться для нападу на Ерец Йісраель (текст 8, 9), інші країни (вірш 13).
Подробиці щодо самої зброї та наслідків гніву Божого містяться у 38-му розділі. Майже всі сучасні коментатори відносять виконання цього пророцтва до далекого майбутнього, наприклад [Л.3-9].
Композиція розділу 38. 1. Введення, що вказує на джерело одкровення (38:1).
2. Виклад головної теми – напад полчища Гога:
а) наказ споряджати рать (2-9);
б) роздуми агресора (10-13);
в) вказівка напасти на Ізраїль (14-19).
г) наслідки інциденту (20-22).
3. Висновок, обіцянка теофанії (38:23).
Головна тема. Покарання занепалого роду у День Господа, коли Він втрутиться в його історію, пославши нищівне знаряддя Свого гніву .
Мета написання. Попередити нащадків, котрі живуть останніми днями, про велике лихо, утішити вцілілих обіцянкою явища Адоная.
Зміст. Йехезкейл отримав звістку (38:1) щодо прийдешнього нашестя Гога із землі Магог (вірш 2), наві запропоновано пророкувати проти нього (вірш 3), передати йому наказ Ель Шаддая споряджувати військове з'єднання з багатьох народів (уривок 4-7). Це зборище знадобиться для нападу на Ерец Йісраель (текст 8, 9), інші країни (вірш 13).
Для пограбування, полководець задумає вийти проти них (38:10-12), насправді, спрямовує його Йахве Елохім (уривок 4-7). Коли ізраїльтяни відчують себе у безпеці, від меж півночі нагряне армія загарбника Гога (38:14-16); про нього багато разів попереджав Бог через Своїх пророків (вірш 17).
Того дня спалахне Його гнів (38:18), Він вразить світ великим землетрусом (вірш 19). Обрушаться гори, скелі, стіни; затремтять риби, птахи, звірі, люди (вірш 20). Проллються: кров, всепоглинаюча злива, град каміння, вогонь, палаюча сірка (38:21, 22). Потім Господь явить Свою славу перед очима народів (вірш 23).
Проблеми тлумачення. "Багато дослідників Біблії зараховують цей розділ до найважчих пророчих місць Писання ..." [Л.4, стор. 825]. Хто чи що ховається за головним персонажем Гогом? людина, народ, країна чи щось інше. В якій конкретній битві братиме участь натовп численних полчищ загарбників проти ізраїльтян.
Того дня спалахне Його гнів (38:18), Він вразить світ великим землетрусом (вірш 19). Обрушаться гори, скелі, стіни; затремтять риби, птахи, звірі, люди (вірш 20). Проллються: кров, всепоглинаюча злива, град каміння, вогонь, палаюча сірка (38:21, 22). Потім Господь явить Свою славу перед очима народів (вірш 23).
Проблеми тлумачення. "Багато дослідників Біблії зараховують цей розділ до найважчих пророчих місць Писання ..." [Л.4, стор. 825]. Хто чи що ховається за головним персонажем Гогом? людина, народ, країна чи щось інше. В якій конкретній битві братиме участь натовп численних полчищ загарбників проти ізраїльтян.
2. Міжнародний терорист (38:1, 2)
Пророк починає одкровення з вказівки на його джерело і таємничу ключову загадкову фігуру останніх днів.
«Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: Сину людський, повернись своїм обличчям проти Гога в краю Магог,– проти володаря Роша (цього слова немає в оригіналі, [Л.19]), Мешеха та Тувала, й проголоси проти нього (Гога) пророцтво» (38:1, 2).
«Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: Сину людський, повернись своїм обличчям проти Гога в краю Магог,– проти володаря Роша (цього слова немає в оригіналі, [Л.19]), Мешеха та Тувала, й проголоси проти нього (Гога) пророцтво» (38:1, 2).
"З приводу того, хто такий Гог, дослідники сперечаються протягом століть. Найбільш поширена версія полягає в тому, що це ім'я – похідне від імені лідійського царя Гіга, який згадується в ассирійських та грецьких джерелах" [Л.11, стор. 833].
В епоху еллінізму та Римської імперії орди загарбників ототожнювали зі скіфами, мідянами, парфянами; пізніше, з татаро-монголами [Л.22, стор. 307]. Все-таки зміст неясних віршів 1, 2 богослови відносять, як правило, до далекого майбутнього, котре не має відношення до зниклих войовничих племен.
Тому виникли інші тлумачення. "У вірші 1 Гог сприймається скоріш як обличчя, що головує у землі Магог і є "князем" [Л.9, стор. 315]. Він "наприкінці часів вторгнеться на чолі величезного війська в Палестину з півночі ..." [Л.12, стор. 198]). "Якийсь князь Мешеха, що правитиме землею Магог" [Л.20, стор. 305].
Зазначені версії зіштовхуються з великими труднощами, оскільки в ТаНаХу відсутня назва країни "земля Магог", також не згадується "Гог – як народ" [Л.9, стор. 315]. Навряд чи вони з'являться у майбутньому, до настання Дня Господа.
У Синодальному перекладі мова йде про насі Роша, Мешеха і Фувала. Деякі тлумачі, наприклад [Л.5, 32, 33], довільно співвідносять їх з Російською імперією, її містами Москвою та Тобольськом; "своїми іменами вони виразно вказують на Москву і Тобольськ", "відпадає всякий сумнів, що то буде Росія" [Л.33, стор. 262, 263]. Ні, це не так.
Слушно зауважується, "Єзекіїль мав на увазі міста та країни свого часу, а не сьогоднішні географічні назви" [Л.9, стор. 314]. Тим не менш, автори роботи [Л.12] наполягають, "Гог уособлює собою язичницьку, богопротивну світову державу" (стор. 198). У такому разі. "Союзники Гога очевидно є членами федерації десяти націй ... Ця федерація складатиметься з народів Середземномор'я" [Л.25, стор. 844].
Підсумовуючи короткий огляд думок на зміст тексту 38:1, 2, можна зробити висновок, імена та назви НЕ піддаються розпізнанню з усіх відомих нам країн чи націй. Крім книги Йехезкейла, "Гог" або "Магог" не згадуються у Старому Завіті ні як правитель, ні плем'я чи земля.
До цього дня, "численні та різноманітні спроби (протягом століть!) ідентифікувати ці імена з конкретними народами успіхом не увінчалися" [Л.9, стор. 315]. "Ототожнити Гога з якоюсь історичною особистістю не вдається" [Л.13, стор. 371]. "Ймовірно, це ім'я навмисно було оточене таємницею і означало загадкового, досі не виявленого ворога Божого народу" [Л.29, стор. 502].
В епоху еллінізму та Римської імперії орди загарбників ототожнювали зі скіфами, мідянами, парфянами; пізніше, з татаро-монголами [Л.22, стор. 307]. Все-таки зміст неясних віршів 1, 2 богослови відносять, як правило, до далекого майбутнього, котре не має відношення до зниклих войовничих племен.
Тому виникли інші тлумачення. "У вірші 1 Гог сприймається скоріш як обличчя, що головує у землі Магог і є "князем" [Л.9, стор. 315]. Він "наприкінці часів вторгнеться на чолі величезного війська в Палестину з півночі ..." [Л.12, стор. 198]). "Якийсь князь Мешеха, що правитиме землею Магог" [Л.20, стор. 305].
Зазначені версії зіштовхуються з великими труднощами, оскільки в ТаНаХу відсутня назва країни "земля Магог", також не згадується "Гог – як народ" [Л.9, стор. 315]. Навряд чи вони з'являться у майбутньому, до настання Дня Господа.
У Синодальному перекладі мова йде про насі Роша, Мешеха і Фувала. Деякі тлумачі, наприклад [Л.5, 32, 33], довільно співвідносять їх з Російською імперією, її містами Москвою та Тобольськом; "своїми іменами вони виразно вказують на Москву і Тобольськ", "відпадає всякий сумнів, що то буде Росія" [Л.33, стор. 262, 263]. Ні, це не так.
Слушно зауважується, "Єзекіїль мав на увазі міста та країни свого часу, а не сьогоднішні географічні назви" [Л.9, стор. 314]. Тим не менш, автори роботи [Л.12] наполягають, "Гог уособлює собою язичницьку, богопротивну світову державу" (стор. 198). У такому разі. "Союзники Гога очевидно є членами федерації десяти націй ... Ця федерація складатиметься з народів Середземномор'я" [Л.25, стор. 844].
Підсумовуючи короткий огляд думок на зміст тексту 38:1, 2, можна зробити висновок, імена та назви НЕ піддаються розпізнанню з усіх відомих нам країн чи націй. Крім книги Йехезкейла, "Гог" або "Магог" не згадуються у Старому Завіті ні як правитель, ні плем'я чи земля.
До цього дня, "численні та різноманітні спроби (протягом століть!) ідентифікувати ці імена з конкретними народами успіхом не увінчалися" [Л.9, стор. 315]. "Ототожнити Гога з якоюсь історичною особистістю не вдається" [Л.13, стор. 371]. "Ймовірно, це ім'я навмисно було оточене таємницею і означало загадкового, досі не виявленого ворога Божого народу" [Л.29, стор. 502].
3. Загадковий ворог (38:3, 4)
Адонай Елохім наказує пророку звернутися до таємничого завойовника з дивною промовою:
«і скажи: Так говорить Владика Господь: "Я – твій ворог, о Гог, верховний правитель Мешеха та Тувала.
Я поверну тебе назад ("примушу тебе піти в інший бік", пер. [Л.10]), просуну в твої щелепи гаки ("Я полоню тебе і приведу назад", пер. [Л.14]) і виведу тебе і твою рать: коней, вершників у всеозброєнні і величезне полчище з великими і малими щитами – всіх, хто володіє мечем» (38:3, 4; пер. [Л.17]).
«і скажи: Так говорить Владика Господь: "Я – твій ворог, о Гог, верховний правитель Мешеха та Тувала.
Я поверну тебе назад ("примушу тебе піти в інший бік", пер. [Л.10]), просуну в твої щелепи гаки ("Я полоню тебе і приведу назад", пер. [Л.14]) і виведу тебе і твою рать: коней, вершників у всеозброєнні і величезне полчище з великими і малими щитами – всіх, хто володіє мечем» (38:3, 4; пер. [Л.17]).
Ватажок банди загарбників (уривок 1-3) у вірші 4 змінює вигляд, перетворюється на загнуздану тварину, стає перевертнем. "Для переходу з одного стану в інший потрібно повернутися, перевернутися ..." [Л.26, стор. 235].
Перевертнем зробить його Яхве, Він прийде до загадкового Гога, полонить його, просуне удила в щелепі його і всього зборища, примусить їх піти в інший бік (назад).
Дивує безліч мобільних солдатів (38:4),– "всі вони вершники на конях" (вірш 15). Це дуже незвично, адже у стародавньому Близькому Сході на військовій службі перебувала переважно ПІХОТА, а не вершники. Але Єзекіїль
провидить величезне полчище, воно складається виключно з кінноти. Не міг пророк мати на увазі й сучасну армію, у ній коні вже НЕ використовуються.
У всьому розділі немає жодних відомостей про якусь битву ізраїльтян з Гогом, верховним правителем озброєних до зубів грабіжників, незважаючи на його обіцянку (38:11, 12).
Крім того, титул "князь" [Л.19] у вірші 3 (євр. "насі") іудеї застосовували також до надприродних істот, наприклад, в Дан.10:13 або Кумранських рукописах [Л.11, стор. 862].4. Символ зла?
Крім того, у подібному стародавньому жанрі як загадка, один предмет заміщується іншим, подібним. Цілком розумно "в загадковому пророцтві про Гога" [Л.9, стор. 313], для його розгадки, використати гіпотезу, запропоновану в статті [Л.15].
Бояри, князі, безліч холопів являють собою рій космічних тіл. Силами гравітації "величезне полчище" нелюдів утримує навколо
себе планетоподібне тіло, плішивий карлик-мандрівник з кам'яним серцем (мал.1).
Він названий "Рош", буквальний переклад "голова" (вершина),
тому що окремі ділянки гір євреї називали різними частинами людського тіла [Л.27, стор. 180]; верх нарікався головою. "Для жителів древнього Близького Сходу ... гірська вершина була місцем перебування божества" [Л.11, стор. 763].
Гори-астероїди надприродного семиголового звіра Іоанн теж називає головами (Об'явл.17:9). Чотири з них є в одного із зверюг у загадковому сні Даніела (Дан.7:6).
Перевертнем зробить його Яхве, Він прийде до загадкового Гога, полонить його, просуне удила в щелепі його і всього зборища, примусить їх піти в інший бік (назад).
Дивує безліч мобільних солдатів (38:4),– "всі вони вершники на конях" (вірш 15). Це дуже незвично, адже у стародавньому Близькому Сході на військовій службі перебувала переважно ПІХОТА, а не вершники. Але Єзекіїль
провидить величезне полчище, воно складається виключно з кінноти. Не міг пророк мати на увазі й сучасну армію, у ній коні вже НЕ використовуються.
У всьому розділі немає жодних відомостей про якусь битву ізраїльтян з Гогом, верховним правителем озброєних до зубів грабіжників, незважаючи на його обіцянку (38:11, 12).
Крім того, титул "князь" [Л.19] у вірші 3 (євр. "насі") іудеї застосовували також до надприродних істот, наприклад, в Дан.10:13 або Кумранських рукописах [Л.11, стор. 862].
4. Символ зла?
Зіткнувшись із непереборними труднощами при екзегезі уривка 38:1-4, сформувалися "прихильники міфологічного тлумачення, для них Гог символізує зло, що активно протистоїть добру" [Л.20, стор. 305].
Враховуючи викладене у § 3, слід визнати, північна імперія хаосу на чолі з насі, це НЕ богопротивне царство на землі, символ зла або поетична алегорія. Тому використані пророком найменування Гог, Магог, Мешех, Тувал досі не ідентифіковані.
Згідно архаїчних космологічних вірувань, "Земній географії відповідає географія небесна ... земні предмети являють собою лише відображення небесних" [Л.26, стор. 653]. Людська армія є лише архетип зоряного воїнства, відтвореного не за допомогою наукової термінології (вона була відсутня), а змальованого у чуттєво-конкретних наочних образах.
Враховуючи викладене у § 3, слід визнати, північна імперія хаосу на чолі з насі, це НЕ богопротивне царство на землі, символ зла або поетична алегорія. Тому використані пророком найменування Гог, Магог, Мешех, Тувал досі не ідентифіковані.
Згідно архаїчних космологічних вірувань, "Земній географії відповідає географія небесна ... земні предмети являють собою лише відображення небесних" [Л.26, стор. 653]. Людська армія є лише архетип зоряного воїнства, відтвореного не за допомогою наукової термінології (вона була відсутня), а змальованого у чуттєво-конкретних наочних образах.
Крім того, у подібному стародавньому жанрі як загадка, один предмет заміщується іншим, подібним. Цілком розумно "в загадковому пророцтві про Гога" [Л.9, стор. 313], для його розгадки, використати гіпотезу, запропоновану в статті [Л.15].Бояри, князі, безліч холопів являють собою рій космічних тіл. Силами гравітації "величезне полчище" нелюдів утримує навколо
себе планетоподібне тіло, плішивий карлик-мандрівник з кам'яним серцем (мал.1).
Він названий "Рош", буквальний переклад "голова" (вершина),
тому що окремі ділянки гір євреї називали різними частинами людського тіла [Л.27, стор. 180]; верх нарікався головою. "Для жителів древнього Близького Сходу ... гірська вершина була місцем перебування божества" [Л.11, стор. 763].
Гори-астероїди надприродного семиголового звіра Іоанн теж називає головами (Об'явл.17:9). Чотири з них є в одного із зверюг у загадковому сні Даніела (Дан.7:6).
5. Пророча персоніфікація (38:5, 6)
Міфологічне мислення [Л.11, стор. 18] передбачало, за всім неживим ховається живе. Отже у вірші 38:4 ми стикаємося з уособленням (персоніфікацією), в даному випадку, перенесенням властивостей людини (антропоморфізм) на незнайомі пророку НЕЖИВІ об'єкти. Інакше, як описати те, сутність чого не розумієш?
Слово "Гог, можливо, означає "дорогоцінний, золотий предмет" [Л.12]. Це ім'я зіставляли з тюркським словом "гег", визначало небо, і перським "ког" – гора [Л.7], адже антропоморфізм служив єдиним методом пізнання і пояснення
незрозумілих явищ, цебто, феноменів.
Як форма анімізму, дане уособлення часто зустрічається в Біблії (Авв.2:11, Іс.Нав.24:27, Іс.55:12, Пс.148:3, 98:8, Суд.5:20 і т.д.). Оживлені камені, зірки, річка або тварини, можуть чути, розмовляти, битися, здійснювати інші осмислені
речі.
Отож через те, наві переносить міфологічні образи на реальні небесні тіла, наділяючи людськими властивостями загадкового Гога з невідомої країни Магог; уподібнює його летючі кінні підрозділи до військових з'єднань своєї епохи:
Слово "Гог, можливо, означає "дорогоцінний, золотий предмет" [Л.12]. Це ім'я зіставляли з тюркським словом "гег", визначало небо, і перським "ког" – гора [Л.7], адже антропоморфізм служив єдиним методом пізнання і пояснення
незрозумілих явищ, цебто, феноменів.
Як форма анімізму, дане уособлення часто зустрічається в Біблії (Авв.2:11, Іс.Нав.24:27, Іс.55:12, Пс.148:3, 98:8, Суд.5:20 і т.д.). Оживлені камені, зірки, річка або тварини, можуть чути, розмовляти, битися, здійснювати інші осмислені
речі.
Отож через те, наві переносить міфологічні образи на реальні небесні тіла, наділяючи людськими властивостями загадкового Гога з невідомої країни Магог; уподібнює його летючі кінні підрозділи до військових з'єднань своєї епохи:
«персів, ефіопів, а також лівійців зі щитами і в шоломах. А разом з тобою також Гомера з усією його ордою, плем'я Тогарми з далекої півночі з усім його військом, та всі інші численні народи» (38:5, 6; "що йдуть за тобою", [Л.10]).
Автори коментаря [Л.11] стверджують. "Перераховуючи ці географічні назви, Єзекіїль згадує народи, які проживали в найвіддаленіших частинах відкритого для них світу" (стор. 822).]. Дивно, чого саме "в найвіддаленіших частинах"? а не сусіди Ізраїлю, історично ворожі йому.
Чому ВСІ численні народи вийдуть "з далекої півночі"? (38:15). Хоча, щодо Ізраїлю, ефіопи та лівійці проживали на півдні, а перси (сучасний Іран) – на сході. Відповідь на це запитання може підказати значення стародавнього поняття "північ", буквально, "захований", по євр. Zaphon.
Гора, з тією ж назвою Zaphon, як вважалося, знаходилася на околиці захованої далекої країни. "Звідти Бог керує всесвітом, наказуючи небесному воїнству ..." [Л.18, стор. 1050]. На високих горах лежав небосхил, "як на опорних стовпах" [Л.12, стор. 625]. Ось чому "бойове військо" (Ісаї, 13:4, пер. [Л.19]; Єз.38:4-7) прийде "від меж півночі" (вірш 15, Синод. пер.; в давнину вважали, у неї десь далеко є межа).
Інакше кажучи, банда міжнародного вбивці Гога нападе згори, від арктичного сузір'я Цефей [Л.23], міфічного царя Ефіопії. "У середземноморських широтах північні навколополярні зірки ніколи не заходять і завжди залишаються на небі ..." [Л.18, стор. 1050].
Згідно із стародавніми віруваннями, герої пересувалися по небу на конях, у тому числі, обожнювані астрономічні об'єкти [Л.11, стор. 459; Л.22, стор. 116, 666]. Таким чином, інтернаціональна таємнича кіннота прилетить з боку, протилежного півдню (Єз.38:6, 15), із надхмарної висоти.
Насправді, із-за обрію, згідно пророцтва Йешайа. «Вони йдуть з далеких країн, від краю небес ("із-за обрію", пер. [Л.14]). ГОСПОДЬ і знаряддя Його гніву прийдуть, щоб знищити всю землю!» (Ісаї, 13:5).
Атакуюча ватага гогова (мал.2) налетить і покриє землю немов грозова хмара, обрушиться на народи наче великі краплі сильного дощу.
«Ти піднімешся, як буря ("велике лихо", пер. [Л.19]), полетиш, немов хмара, що нависла над землею, разом зі своїм військом та всіма численними народами, що будуть з тобою!» (38:9, пер. [Л.28]).
"Буря і хмара – образи великого лиха" [Л.7]. Правильно, однак за цими символами-архетипами ховається щось реальне,– громада небесних тіл, "що нависла над землею". Адже в Біблії "символіка завжди грунтується на фізичних властивостях самого предмета" [Л.18, стор. 134].
При зіткненні з нашою планетою небаченої "хмари", виникне "буря" (ураган, пер. CUV'23; смерч [Л.17]), гроза [Л.10], шторм [Л.14]). Поверхню грунту засиплють метеорити з натовпу, котрий оточує Гога, "незліченні народи, що йдуть за тобою" (вірш 9, пер. [Л.10]). У щелепи перевертнів Йахвє Елохім вже вклав гачки, повернув, направив в інший бік (38:4), приведе на землю (вірш 16).
Велике лихо в пророцтві Єзекіїля, Йірмейа називає "завірюха ГОСПОДНЬОГО гніву" (Єремії, 23:19), Його меч
(25:27-29), грізна буря (вірш 32, або вихор, смерч, лихо). Мешканці загинуть "від кари спустошувача" (уривок 33-38), він же, "руйнівник (винищувач) народів" (4:7), нищівна гора, претворена на обгорілу (51:25).
Насправді, хмарою з небес керує не злий геній Гога, а Бог (Єз.38:4, 16; Йоіл.2:11). Результати нападу унікальної зграї розбійників ще раніше описав Йоейл (2:1-10), зрозуміло, у термінах, поняттях, міфологічних образах СВОЄЇ епохи. Його розповідь закінчується одкровенням про виконавця волі Адоная.
«І голос Свій видасть Господь (Подібно до грому прозвучить голос Господній) перед військом Своїм, бо табір Його величезний (армія незліченна), бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто (витримає) зможе його перенести?» (Йоіла, 2:11; у дужках текст із [Л.17]).
Чому ВСІ численні народи вийдуть "з далекої півночі"? (38:15). Хоча, щодо Ізраїлю, ефіопи та лівійці проживали на півдні, а перси (сучасний Іран) – на сході. Відповідь на це запитання може підказати значення стародавнього поняття "північ", буквально, "захований", по євр. Zaphon.
Гора, з тією ж назвою Zaphon, як вважалося, знаходилася на околиці захованої далекої країни. "Звідти Бог керує всесвітом, наказуючи небесному воїнству ..." [Л.18, стор. 1050]. На високих горах лежав небосхил, "як на опорних стовпах" [Л.12, стор. 625]. Ось чому "бойове військо" (Ісаї, 13:4, пер. [Л.19]; Єз.38:4-7) прийде "від меж півночі" (вірш 15, Синод. пер.; в давнину вважали, у неї десь далеко є межа).
Інакше кажучи, банда міжнародного вбивці Гога нападе згори, від арктичного сузір'я Цефей [Л.23], міфічного царя Ефіопії. "У середземноморських широтах північні навколополярні зірки ніколи не заходять і завжди залишаються на небі ..." [Л.18, стор. 1050].
Згідно із стародавніми віруваннями, герої пересувалися по небу на конях, у тому числі, обожнювані астрономічні об'єкти [Л.11, стор. 459; Л.22, стор. 116, 666]. Таким чином, інтернаціональна таємнича кіннота прилетить з боку, протилежного півдню (Єз.38:6, 15), із надхмарної висоти.
Насправді, із-за обрію, згідно пророцтва Йешайа. «Вони йдуть з далеких країн, від краю небес ("із-за обрію", пер. [Л.14]). ГОСПОДЬ і знаряддя Його гніву прийдуть, щоб знищити всю землю!» (Ісаї, 13:5).
6. Наказ Господа (38:7, 8)
Країна Магог, хан Мешеха та Фувала, його кінне величезне військо (вірш 4) відсутні на нашій планеті, що означає, вони знаходяться у всесвіті, йдуть "від краю небес" (Ісаї, 13:5), отримавши наказ Небесного Воїна.
«Готуйся і будь напоготові з усіма своїми полчищами (військом), що оточують тебе (зібралося навколо тебе),– будь у них (наглядачем) за сторожа!» (Єзекіїля, 38:7; у дужках текст із [Л.10]).
З тексту вірша 7 "слідує, що народи, які поведе Гог,– не піддані його, і що він лише стане ними командувати (поки це дозволено буде Богом)" [Л.9, стор. 315]. Цілком правильно, "він лише стане ними командувати",– різнорідним розрідженим космічним натовпом, величезним "як хмара" (38:9) з пилу, піску, дрібних каменів, метеороїдів, астероїдів, усі вони летять з шаленою швидкістю [Л.15].
Небесні блукачі зібралися й утримуються силами гравітації навколо гори-голови, оточують малу планету (мал.1). У ній зосереджено від 95% до 98% маси всього збіговиська, іменованого "численні народи" (вірш 6), вони зібралися навколо нього (вірш 7). Північний деспот, "головний вождь" (38:2, 3; пер. [Л.10]), сторожить натовп, він його наглядач (пер. [Л.10, 19]). Але з якою метою утримує й стереже?
«Через багато років ти будеш покликаний! (тебе покличуть діяти) У ті майбутні роки ти підеш (вторгнешся)
на землю, відроджену після війни,– її жителі після розсіяння серед численних народів зібралися на горах Ізраїлевих, що пустували (довго перебували в запустінні), повернулися з розсіювання серед народів і стали жити (тепер живуть), нічого не побоюючись» (38:8; пер. [Л.10]; у дужках текст з [Л.17]).
Ель Шаддай покличе головнокомандувача, направить його армію діяти "в останні роки" (Синод. пер. [Л.14]),
"наприкінці років" (38:8, пер. [Л.19], точніше, "у кінці днів" (38:16, пер. [Л.19). "Вираз, який використовується в Писанні стосовно останнього періоду існування відомого нам світу" [Л.20, стор. 1003].
"Пророцтва про останні дні стосуються не конкретних людей, а природних сил і народів ..." [Л.18, стор. 869], "наприкінці світу" [Л.9, стор. 315], коли "встановиться Царство Месії" [Л.29, стор. 502].
Авжеж, безсумнівно, загадкове передбачення відноситься до кінця існування нинішньої цивілізації, на що вказує не тільки використання словосполучення "останні роки", але прогнози Йехезкейла, котрі вже здійснилися.
Так земля обітована довго перебувала у запустінні, її мешканці розсіялись серед багатьох національностей більш ніж у 150 країнах світу. Потім проголошення Декларації незалежності Мединат Йісраель 14 травня 1948 року спонукало євреїв повернутися на рідні гори, які "довго перебували в запустінні"; сьогодні вони живуть відносно безпечно (38:8).
«Готуйся і будь напоготові з усіма своїми полчищами (військом), що оточують тебе (зібралося навколо тебе),– будь у них (наглядачем) за сторожа!» (Єзекіїля, 38:7; у дужках текст із [Л.10]).
З тексту вірша 7 "слідує, що народи, які поведе Гог,– не піддані його, і що він лише стане ними командувати (поки це дозволено буде Богом)" [Л.9, стор. 315]. Цілком правильно, "він лише стане ними командувати",– різнорідним розрідженим космічним натовпом, величезним "як хмара" (38:9) з пилу, піску, дрібних каменів, метеороїдів, астероїдів, усі вони летять з шаленою швидкістю [Л.15].
Небесні блукачі зібралися й утримуються силами гравітації навколо гори-голови, оточують малу планету (мал.1). У ній зосереджено від 95% до 98% маси всього збіговиська, іменованого "численні народи" (вірш 6), вони зібралися навколо нього (вірш 7). Північний деспот, "головний вождь" (38:2, 3; пер. [Л.10]), сторожить натовп, він його наглядач (пер. [Л.10, 19]). Але з якою метою утримує й стереже?
«Через багато років ти будеш покликаний! (тебе покличуть діяти) У ті майбутні роки ти підеш (вторгнешся)
на землю, відроджену після війни,– її жителі після розсіяння серед численних народів зібралися на горах Ізраїлевих, що пустували (довго перебували в запустінні), повернулися з розсіювання серед народів і стали жити (тепер живуть), нічого не побоюючись» (38:8; пер. [Л.10]; у дужках текст з [Л.17]).
Ель Шаддай покличе головнокомандувача, направить його армію діяти "в останні роки" (Синод. пер. [Л.14]),
"наприкінці років" (38:8, пер. [Л.19], точніше, "у кінці днів" (38:16, пер. [Л.19). "Вираз, який використовується в Писанні стосовно останнього періоду існування відомого нам світу" [Л.20, стор. 1003].
"Пророцтва про останні дні стосуються не конкретних людей, а природних сил і народів ..." [Л.18, стор. 869], "наприкінці світу" [Л.9, стор. 315], коли "встановиться Царство Месії" [Л.29, стор. 502].
Авжеж, безсумнівно, загадкове передбачення відноситься до кінця існування нинішньої цивілізації, на що вказує не тільки використання словосполучення "останні роки", але прогнози Йехезкейла, котрі вже здійснилися.
Так земля обітована довго перебувала у запустінні, її мешканці розсіялись серед багатьох національностей більш ніж у 150 країнах світу. Потім проголошення Декларації незалежності Мединат Йісраель 14 травня 1948 року спонукало євреїв повернутися на рідні гори, які "довго перебували в запустінні"; сьогодні вони живуть відносно безпечно (38:8).
7. Хто горя не знає, а гірко плаче? (38:9)
Атакуюча ватага гогова (мал.2) налетить і покриє землю немов грозова хмара, обрушиться на народи наче великі краплі сильного дощу. «Ти піднімешся, як буря ("велике лихо", пер. [Л.19]), полетиш, немов хмара, що нависла над землею, разом зі своїм військом та всіма численними народами, що будуть з тобою!» (38:9, пер. [Л.28]).
"Буря і хмара – образи великого лиха" [Л.7]. Правильно, однак за цими символами-архетипами ховається щось реальне,– громада небесних тіл, "що нависла над землею". Адже в Біблії "символіка завжди грунтується на фізичних властивостях самого предмета" [Л.18, стор. 134].
При зіткненні з нашою планетою небаченої "хмари", виникне "буря" (ураган, пер. CUV'23; смерч [Л.17]), гроза [Л.10], шторм [Л.14]). Поверхню грунту засиплють метеорити з натовпу, котрий оточує Гога, "незліченні народи, що йдуть за тобою" (вірш 9, пер. [Л.10]). У щелепи перевертнів Йахвє Елохім вже вклав гачки, повернув, направив в інший бік (38:4), приведе на землю (вірш 16).
Велике лихо в пророцтві Єзекіїля, Йірмейа називає "завірюха ГОСПОДНЬОГО гніву" (Єремії, 23:19), Його меч
(25:27-29), грізна буря (вірш 32, або вихор, смерч, лихо). Мешканці загинуть "від кари спустошувача" (уривок 33-38), він же, "руйнівник (винищувач) народів" (4:7), нищівна гора, претворена на обгорілу (51:25).
Насправді, хмарою з небес керує не злий геній Гога, а Бог (Єз.38:4, 16; Йоіл.2:11). Результати нападу унікальної зграї розбійників ще раніше описав Йоейл (2:1-10), зрозуміло, у термінах, поняттях, міфологічних образах СВОЄЇ епохи. Його розповідь закінчується одкровенням про виконавця волі Адоная.
«І голос Свій видасть Господь (Подібно до грому прозвучить голос Господній) перед військом Своїм, бо табір Його величезний (армія незліченна), бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто (витримає) зможе його перенести?» (Йоіла, 2:11; у дужках текст із [Л.17]).
8. І ти, Гогу? (38:10-12)
В Біблії деякі персоніфіковані неживі об'єкти наділяються здібностями чути, розмовляти, битися (дивіться § 5), також розмірковувати, подібно до голови-гори антропоморфного Гога, серце якого – камінь.
«Господь Всемогутній сказав: "У цей час тебе відвідає думка, і ти задумаєш зло. Ти скажеш: "Піду і нападу на міста, що не мають стін (Ізраїль), вони живуть мирно і вважають себе в безпеці, їхні міста не захищені стінами, у них немає замків на воротах і немає самих воріт» (38:10, 11; пер. [Л.14]).
"Ізраїль до цієї війни готовий не буде" [Л.30, стор. 965]. Дивне твердження, адже Медінат Йісраель має одну з найкращих армій у світі. Ступінь її постійної бойової готовності дуже високий, це підтверджують військові конфлікти протягом останніх сімдесяти семи років.
Але ізраїльтяни зовсім не готові до протистояння масованій космічній агресії. Мирні міста їх не мають ні стін, ні воріт (38:10), вони покажуться легкою здобиччю для банди інопланетних загарбників.
«Господь Всемогутній сказав: "У цей час тебе відвідає думка, і ти задумаєш зло. Ти скажеш: "Піду і нападу на міста, що не мають стін (Ізраїль), вони живуть мирно і вважають себе в безпеці, їхні міста не захищені стінами, у них немає замків на воротах і немає самих воріт» (38:10, 11; пер. [Л.14]).
"Ізраїль до цієї війни готовий не буде" [Л.30, стор. 965]. Дивне твердження, адже Медінат Йісраель має одну з найкращих армій у світі. Ступінь її постійної бойової готовності дуже високий, це підтверджують військові конфлікти протягом останніх сімдесяти семи років.
Але ізраїльтяни зовсім не готові до протистояння масованій космічній агресії. Мирні міста їх не мають ні стін, ні воріт (38:10), вони покажуться легкою здобиччю для банди інопланетних загарбників.
«Грабуватиму і розкрадатиму; зверну руку проти знову заселених руїн і проти людей, зібраних із чужих народів, що багаті худобою та добром і живуть посеред землі» (38:12, пер. Л.17]).
У вірші 12 "вказівка не лише на сімдесят років вавилонського полону, а й на значний часовий проміжок між руйнуванням Єрусалима Тітом у 70 р. та відновленням держави Ізраїль у 1948 р." [Л.30, стор. 965]. Суперечлива думка.
Автор коментарів до розділів 38-39 [Л.4] висуває, а потім ретельно доводить іншу точку зору. "Деякі кажуть, що тут йдеться про битву при Армагедоні, передбачену в Об'явленні 16:13-16 і 19:11-21, але різниця між двома описами надто очевидна" (стор. 825).
Інші інтерпретатори дотримуються протилежних переконань [Л.6]. "Правильніше розуміти, що час вторгнення відноситься до кінця майбутнього семирічного періоду скорботи ... Антихрист прийде до світового правління і матиме владу та володіння" (стор. 1192).
Найбільш близьким до істини можна вважати четверте висловлювання. "Але як це часто буває у пророків, ближнє
видіння як би зливається у Єзекіїля з баченням далеких подій" [Л.9, стор. 315]. Наприклад, поразка Єгипту від вавилонян і загибель АРЄ останніми днями [Л.1].
Виповнення передбачення вторгнення грабіжників з неба послужить, за змістом, початком Великої скорботи [Л.24]. За строками, пророцтво глави 38 зливається з пізнішою подією, близькосхідною Армагедонською військовою кампанією (гл.39), нападом людини, з прозвищем Гог, та її загонів на Ізраїль [Л.21].
Автор коментарів до розділів 38-39 [Л.4] висуває, а потім ретельно доводить іншу точку зору. "Деякі кажуть, що тут йдеться про битву при Армагедоні, передбачену в Об'явленні 16:13-16 і 19:11-21, але різниця між двома описами надто очевидна" (стор. 825).
Інші інтерпретатори дотримуються протилежних переконань [Л.6]. "Правильніше розуміти, що час вторгнення відноситься до кінця майбутнього семирічного періоду скорботи ... Антихрист прийде до світового правління і матиме владу та володіння" (стор. 1192).
Найбільш близьким до істини можна вважати четверте висловлювання. "Але як це часто буває у пророків, ближнє
видіння як би зливається у Єзекіїля з баченням далеких подій" [Л.9, стор. 315]. Наприклад, поразка Єгипту від вавилонян і загибель АРЄ останніми днями [Л.1].
Виповнення передбачення вторгнення грабіжників з неба послужить, за змістом, початком Великої скорботи [Л.24]. За строками, пророцтво глави 38 зливається з пізнішою подією, близькосхідною Армагедонською військовою кампанією (гл.39), нападом людини, з прозвищем Гог, та її загонів на Ізраїль [Л.21].
9. Йом Адонай (38:13, 14)
Попри думку деяких екзегетів, текст 38:13 свідчить, у попередньому вірші 12 мова НЕ про "сімдесят років вавилонського полону" [Л.30] або світове правління Антихриста, навіть не Армагедонська битва, але, без сумніву, продовження видіння Йом Адонай [Л.1, 2].
«Шева та Дедан, і купці Таршішу з усіма його левчуками-крамарями тебе запитають: Ти прийшов, щоб грабувати? Невже заради здобичі ти зібрав такі свої орди аби награбувати срібла й золота,– забрати худобу й майно, захопити якомога більше здобичі?» (38:13).
«Шева та Дедан, і купці Таршішу з усіма його левчуками-крамарями тебе запитають: Ти прийшов, щоб грабувати? Невже заради здобичі ти зібрав такі свої орди аби награбувати срібла й золота,– забрати худобу й майно, захопити якомога більше здобичі?» (38:13).
Відповідно до старозавітних пророцтв, в останні дні військові дії навколишніх народів будуть спрямовані проти ОДНІЄЇ країни, а саме, Мединат Йісраель (Зах.12:1-9, 14:1-3; Йоіл.4:9-16; Міх.4:11-13; Авд.15, 16; Іс.29:1-7).
Тут же (Єз.38:13), навпаки, збройному грабунку зазнають ІНШІ країни й народи: царство Шева,– великий торговий центр південно-західної Аравії (сучасний Ємен), оазис Дедан в центральній Аравії, таршішські купці на узбережжі Іспанії [Л.11].
У День Господа від Його меча постраждає не один Ізраїль (21:1-5), але Єгипет, Ефіопія, Лівія, Лідія, інші країни (30:1-5), це "час біди для народів" (вірш 3, пер. [Л.17]).
Тривожні питання купців Шеви, Дедана, Таршиша, у ту епоху, "Найбільш торгові країни світу ..." [Л.7, стор 198], не марні. В результаті пограбування "грабунком великим" (38:13, пер. [Л.19]), ВСЕ буде зруйноване, роздробиться навіть "срібло і золото" (Даниїла, 2:34, 35).
Отари худоби, врожаї, дерева, хліб, самих жителів з'їсть сильне стародавнє плем'я (Єр.5:15-17). Тому найбільше плачуть й ридають про загибель цивілізації саме купці (Об'явл.18:11-16), вони загинуть (Соф.1:11).
«Тому проріки пророцтво, смертний, сповісти Гогу слова Владики ГОСПОДА: "Коли Ізраїль, народ Мій, стане жити безпечно, тоді ти виступиш проти них» (38:14, пер. [Л.28]).
Тут же (Єз.38:13), навпаки, збройному грабунку зазнають ІНШІ країни й народи: царство Шева,– великий торговий центр південно-західної Аравії (сучасний Ємен), оазис Дедан в центральній Аравії, таршішські купці на узбережжі Іспанії [Л.11].
У День Господа від Його меча постраждає не один Ізраїль (21:1-5), але Єгипет, Ефіопія, Лівія, Лідія, інші країни (30:1-5), це "час біди для народів" (вірш 3, пер. [Л.17]).
Тривожні питання купців Шеви, Дедана, Таршиша, у ту епоху, "Найбільш торгові країни світу ..." [Л.7, стор 198], не марні. В результаті пограбування "грабунком великим" (38:13, пер. [Л.19]), ВСЕ буде зруйноване, роздробиться навіть "срібло і золото" (Даниїла, 2:34, 35).
Отари худоби, врожаї, дерева, хліб, самих жителів з'їсть сильне стародавнє плем'я (Єр.5:15-17). Тому найбільше плачуть й ридають про загибель цивілізації саме купці (Об'явл.18:11-16), вони загинуть (Соф.1:11).
«Тому проріки пророцтво, смертний, сповісти Гогу слова Владики ГОСПОДА: "Коли Ізраїль, народ Мій, стане жити безпечно, тоді ти виступиш проти них» (38:14, пер. [Л.28]).
10. Хто має очі, побачить (38:15)
Таємнича армія насі Гога, знаряддя гніву Вседержителя, знадобиться "в останні роки" (38:8); на той час Ізраїль "житиме безтурботно" (вірш 14).
«Так, ти вирушиш з твого краю (з місця твого),– з далекої (окраїни) півночі, разом з багатьма народами,– всі вони вершники на конях – велике полчище (натовп величезний) з численним військом» (38:15; у дужках текст з [Л.19]).
«Так, ти вирушиш з твого краю (з місця твого),– з далекої (окраїни) півночі, разом з багатьма народами,– всі вони вершники на конях – велике полчище (натовп величезний) з численним військом» (38:15; у дужках текст з [Л.19]).
Безсумнівно, у розділі 38 мова про майбутні перипетії [Л.3-9], вони відбудуться "в останні роки" (вірш 8), "в останні дні" (вірш 16), потім прийде Господь (вірш 23). Дозвольте, дозвольте, в сучасних моторизованих арміях НЕМАЄ коней, але пророк стверджує: "всі (!) вони вершники на конях" (38:15, б), збіговисько величезне з численним військом. Чому така РАЗЮЧА розбіжність?
Очевидно, Йехезкейл має на увазі НЕ земне військо, а, подібно до Йешайа, "небесні сили" (Ісаї, 34:4, мал.3), "зоряне воїнство", пер. [Л.17].В уявленнях народів Стародавнього Сходу обожнювані об'єкти пересувалися небозводом, переміщались з однієї сфери світобудови в іншу на конях або колісницях неземного походження [Л.22, стор. 116, 666; Л.11, стор. 459].
Появу небаченого численного народу, він скаче по вершинах гір (?!), передбачає інший наві. "Вигляд його як вид коней, і скачуть вони як вершники" (Йоіла, 2:4, Синод. пер.; "летять ніби скакуни", пер. [Л.10]). Зехарйя називає незвичайних коней "чотири небесні вітри" (Захарії, 6:1-5).
Йоханан, перебуваючи в Дусі, теж бачив ЩОСЬ дивовижне, незнайоме, страшне, котре несе загрозу землі та жителям її, називаючи побачене конями і вершниками (Об'явл.6:1-8, 9:16-19).
Нічого доброго для світу не приходить із північної імперії зла. Наїзник Гог, він же жеребець, вирушить із свого місця,– "далекої (окраїни) півночі" (Єзекіїля, 38:15). Точніше, із сузір'я Цефей, розташованого в Північній півкулі зоряного неба, біля північного полюса [Л.15].
Атака зоряного воїнства (вірш 15, "незліченна сила", пер. [Л.10]) створить астрономічне знамення (Мт.24: 29, 30), а саме, знак радіанта метеорного потоку. Увечері, на широті Йерушалаїма, він спалахне на ПІВНОЧІ, біля краю неба [Л.23].
Нічого доброго для світу не приходить із північної імперії зла. Наїзник Гог, він же жеребець, вирушить із свого місця,– "далекої (окраїни) півночі" (Єзекіїля, 38:15). Точніше, із сузір'я Цефей, розташованого в Північній півкулі зоряного неба, біля північного полюса [Л.15].
Атака зоряного воїнства (вірш 15, "незліченна сила", пер. [Л.10]) створить астрономічне знамення (Мт.24: 29, 30), а саме, знак радіанта метеорного потоку. Увечері, на широті Йерушалаїма, він спалахне на ПІВНОЧІ, біля краю неба [Л.23].
11. Кінець світу цього? (38:16, 17)
Біблійних наві цікавила доля, насамперед, одноплемінників. Тому їх передбачення майбутніх перипетій, навіть світового масштабу, належали в основному до Ерець Йісраель, подібно пророцтву Єзекіїля.
«І підіймешся на народ Мій, на Ізраїля, як хмара, щоб покрити землю, це буде в останні (майбутні) дні, і Я приведу (пошлю) тебе на землю Мою, щоб народи впізнали (пізнали) Мене, коли Я над тобою (через тебе), Гогу, явлю святість Мою перед очима їх» (38:16, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.17]).
«І підіймешся на народ Мій, на Ізраїля, як хмара, щоб покрити землю, це буде в останні (майбутні) дні, і Я приведу (пошлю) тебе на землю Мою, щоб народи впізнали (пізнали) Мене, коли Я над тобою (через тебе), Гогу, явлю святість Мою перед очима їх» (38:16, Синод. пер.; у дужках текст із [Л.17]).
Таємновидець застосовує термін "останні дні" (євр. "кінець часів", він же, "час кінця" у Дан.12:4, 9). "Вираз, який використовується в Писанні стосовно останнього періоду існування відомого нам світу" [Л.20, стор. 1003].
"Події кінця історії відбуватимуться у величезних масштабах, створюючи враження стихійного масового лиха, що веде до страшної катастрофи" [Л.18, стор. 869]. Абсолютно вірно.
Наприкінці існування лукавого роду цього Ель Шаддай пошле руйнівне військо Своє. Воно "як хмара, що покриває землю" (38:16, а; пер. [Л.28]); "народи дізнаються про Мою могутність і навчаться Мене почитати, зрозуміють, що Я святий" (вірш 16, б; пер. [Л.14]). Ким же виявиться загадковий голова-гора Гог?
«Так говорить Владика Господь: "Хіба не про тебе Я споконвіку ("у прадавні дні", пер. CUV'23) говорив через Моїх слуг, пророків Ізраїля? Вони роками ("багато років", пер. [Л.28]) пророкували в ті часи про те, що Я нашлю тебе на них» (38:17, пер. [Л.17]).
"Для тлумачів Св. Письма вірш 17 завжди був важкий: адже ніхто з колишніх пророків прямо на Гога ніколи не посилався" [Л.9, стор. 315, 316]. Правильно, крім того, про нього "більше не згадується в жодному іншому пророцтві Старого завіту ..." [Л.8].
Істинно так. Все-таки, заради справедливості, до Йехезкейла, таємновидці НІЧОГО не повідомляли про людину (деякі ототожнюють її з новозавітним Антихристом). Однак. "Вони роками пророкували в ті часи" (38:17) щодо
надприродного знаряддя гніву Яхве Цеваот, Він пошле його, "щоб знищити всю землю!" (Ісаї, 13:4-13).
Пророки говорили про один і той самий архетип: меч Адоная (Єз.21:1-8, Єр.25:16, 27, Іс.34:1-6,66:16), небесні
сили (34:4), численне воїнство (Йоіл.2:11), великий камінь, що зруйнує всі царства на землі (Дан.2:34, 35); руйнівник народів, спустошувач, нищівна гора (Єр.4:7, 25:38, 51:25), син зірниці, погромник усіх народів (Іс.14:12-17), всепоглинаюче лихо (28:17-19), звір із моря (Дан.7:7), левіафан (Йов.41:4-26).
Разом з ними, син Бузі антропоморфно персоніфікує неживий архетип та відкриває нам його ім'я "Гог" (Єз.38:2),
могутній виконавець слова Бога небесних воїнств (Йоіл.2:11, Синод. пер.).
"Події кінця історії відбуватимуться у величезних масштабах, створюючи враження стихійного масового лиха, що веде до страшної катастрофи" [Л.18, стор. 869]. Абсолютно вірно.
Наприкінці існування лукавого роду цього Ель Шаддай пошле руйнівне військо Своє. Воно "як хмара, що покриває землю" (38:16, а; пер. [Л.28]); "народи дізнаються про Мою могутність і навчаться Мене почитати, зрозуміють, що Я святий" (вірш 16, б; пер. [Л.14]). Ким же виявиться загадковий голова-гора Гог?
«Так говорить Владика Господь: "Хіба не про тебе Я споконвіку ("у прадавні дні", пер. CUV'23) говорив через Моїх слуг, пророків Ізраїля? Вони роками ("багато років", пер. [Л.28]) пророкували в ті часи про те, що Я нашлю тебе на них» (38:17, пер. [Л.17]).
"Для тлумачів Св. Письма вірш 17 завжди був важкий: адже ніхто з колишніх пророків прямо на Гога ніколи не посилався" [Л.9, стор. 315, 316]. Правильно, крім того, про нього "більше не згадується в жодному іншому пророцтві Старого завіту ..." [Л.8].
Істинно так. Все-таки, заради справедливості, до Йехезкейла, таємновидці НІЧОГО не повідомляли про людину (деякі ототожнюють її з новозавітним Антихристом). Однак. "Вони роками пророкували в ті часи" (38:17) щодо
надприродного знаряддя гніву Яхве Цеваот, Він пошле його, "щоб знищити всю землю!" (Ісаї, 13:4-13).
Пророки говорили про один і той самий архетип: меч Адоная (Єз.21:1-8, Єр.25:16, 27, Іс.34:1-6,66:16), небесні
сили (34:4), численне воїнство (Йоіл.2:11), великий камінь, що зруйнує всі царства на землі (Дан.2:34, 35); руйнівник народів, спустошувач, нищівна гора (Єр.4:7, 25:38, 51:25), син зірниці, погромник усіх народів (Іс.14:12-17), всепоглинаюче лихо (28:17-19), звір із моря (Дан.7:7), левіафан (Йов.41:4-26).
Разом з ними, син Бузі антропоморфно персоніфікує неживий архетип та відкриває нам його ім'я "Гог" (Єз.38:2),
могутній виконавець слова Бога небесних воїнств (Йоіл.2:11, Синод. пер.).
12. Велике потрясіння (38:18, 19)
Адонай багаторазово попереджав народи про майбутнє покарання за нечестя [Л.1, 2, 15]. Коли ж прийде кара Його? наві так відповідає на це можливе запитання слухачів.
«І станеться того дня (в той день), у дні приходу Гога на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог (розгориться Мій гнів і Моя лють), увійде ревність Моя в ніздрі Мої» (38:18, пер. Івана Огієнка; в дужках текст із [Л.28]).
«І станеться того дня (в той день), у дні приходу Гога на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог (розгориться Мій гнів і Моя лють), увійде ревність Моя в ніздрі Мої» (38:18, пер. Івана Огієнка; в дужках текст із [Л.28]).
У старозавітних пророків, гнів і лють Ель Шаддай "в той день", означає вогонь з неба,– місцеперебування Його (2Хронік, 30:27). Палаючий гнів з ніздрів Бога, буквально, "гаряче дихання", Він спровадить на ізраїльтян (Єз.7:3), віддасть належне за їх "мерзенну поведінку" (вірш 8).
Зброєю покарання послужить незвичайний жезл (вірш 10, пер. [Л.10, 17, 19, 28] ), він же, перевертень Гог (38:14-18), він же, меч Йахве, який не повертається в піхви свої (21:8-10). Оголосять тривогу на землі, "але ніхто не кинеться у бій" (7:14), оскільки у всіх руки ослабнуть, всі коліна затремтять (вірш 17). Потерпілих охопить відчуття жаху, трепет вразить нутрощі, почервоніють обличчя (вірш 18).
Ще раз провидець наполегливо повторює. "У кожного серце розтане, як віск, опустяться руки, душа заціпеніє, рідкими стануть коліна!" (21:7, пер. [Л.10]; "всі коліна затремтять як вода", Синод. пер.). Який же чинник цього майбутнього масового безпорадного стану?
«Тож у Своєму обуренні та у вогні Мого гніву Я скажу: Того дня в Ізраїлевому краю станеться великий ("страшний", пер. [Л.17]) землетрус» (38:19; "велике потрясіння", Синод. пер.).
"Під "великим потрясінням", мабуть, маються на увазі космічні катаклізми" [Л.11, стор. 834]. Логічно, адже "Ізраїль розташований на околиці (сейсмічної) зони, центр якої знаходиться в Малій Азії" (стор. 835), тому сейсмічні коливання відбуваються в Палестині вкрай нечасто.
Однак у День Господній "станеться великий (страшний) землетрус» " (38:19), внаслідок імпактної [Л.15] події (Дан.2:34, 35, Об'явл.8:5-10, 9:1, 2). "Єврейське слово "землетрус" означає сильний шум чи оглушливий рев ... " [Л.20, стор. 459].
Удар із космосу виявиться дуже сильним (Іс.24:18-20), "здригнеться, зрушиться зі свого місця земля" (13:13). По-науковому, наша планета змінить орбіту, її ексцентриситет, орбітальну швидкість і швидкість обертання навколо (умовної) осі, зрушать зі своїх місць географічні та магнітні полюси Землі, зміститься умовна лінія екватора.
Однак у День Господній "станеться великий (страшний) землетрус» " (38:19), внаслідок імпактної [Л.15] події (Дан.2:34, 35, Об'явл.8:5-10, 9:1, 2). "Єврейське слово "землетрус" означає сильний шум чи оглушливий рев ... " [Л.20, стор. 459].
Удар із космосу виявиться дуже сильним (Іс.24:18-20), "здригнеться, зрушиться зі свого місця земля" (13:13). По-науковому, наша планета змінить орбіту, її ексцентриситет, орбітальну швидкість і швидкість обертання навколо (умовної) осі, зрушать зі своїх місць географічні та магнітні полюси Землі, зміститься умовна лінія екватора.
13. Наслідки великого землетрусу (38:20)
Катастрофічні результати великого потрясіння (38:19) виявляться "в усьому світі" [Л.4, стор. 827], позначаться на природі, як живий, так й неживий.
«І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі (усі тварі, якими кишить земля), і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища (падуть скелі), і всякий мур (стіна) на землю впаде» (38:20, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.10]).
«І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі (усі тварі, якими кишить земля), і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища (падуть скелі), і всякий мур (стіна) на землю впаде» (38:20, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.10]).
Дійсно, слідом за небувало великим землетрусом (Об'явл.16:18, Іс.24:18-20, Єр.4:23-26, Міх.1:2-4) розваляться ВСІ міста народів (Об'явл.16:19, Іс.17:9, 25:2, Єр 4:26), зруйнуються гори (Об'явл.16:20, Міх.1:4, Єз.38:20), "всякий мур на землю впаде" (вірш 20; мал. 4). Не допоможуть ні рідні стіни, ні міцні мури.
Затремтять риби, вони служать "основним зооморфним класифікатором нижньої космічної зони" у 3-и рівневій схемі всесвіту [Л.26, стор. 391]. Трусяться птиці (верхня зона) та звірі (середня зона), задрижить навіть "всяка людина, що на поверхні землі" (вірш 20, б.)Але чому вони тремтять? "кожна людина тремтітиме від страху", припускають автори одного з перекладів ([Л.14], хоча слово "страх" відсутнє в оригінальному тексті вірша 38:20.
Допустимо, від СТРАХУ, а риби, птахи і все, "що плазує по землі", " мається на увазі вся природа" [Л.29], теж почне
труситись від переляку? НІ.
Будь-яка істота має певну частоту коливань своїх органів, її збіг із частотою інфразвукових хвиль, котрі виникають внаслідок струсів грунту, води та/або повітря, призводить до збільшення амплітуди коливань (резонансу [Л.24]). Виникнуть вібрація, трепет, тремтіння окремих органів та організму в цілому (7:17, 27).
Із-за резонансу, потерпілі дрижать навіть під час їжі, трусяться, коли п'ють воду, здригається дихання їх [Л.24]. Риби, птахи, звірі, "всі тварі, якими кишить земля" (38:20, пер. [Л.10]), "всі люди" затремтять НЕ через напад страху, а від сейсмічних коливань (вірш 19). Всемогутній стверджує, це станеться "перед Моїм лицем " (вірш 20, пер. Огієнка; Об'явл.6:16, 17; Іс.64:1, 2), тобто, у присутності потужного сяйва радіанта на небі [Л.23].
Крім того, "великий землетрус" (Єзекіїля, 38:19) розколе Елеонську гряду на 2 частини (Зах.14:4). Долина Кедрон покриється численними, випавшими з трун, сухими кістками мешканців Єрусалима (Єр.8:1). «І була та долина сповнена кісток ... їх була незліченна безліч у тій долині» (Єзекіїля, 37:1, 2; пер. [Л.10]).
Крім того, "великий землетрус" (Єзекіїля, 38:19) розколе Елеонську гряду на 2 частини (Зах.14:4). Долина Кедрон покриється численними, випавшими з трун, сухими кістками мешканців Єрусалима (Єр.8:1). «І була та долина сповнена кісток ... їх була незліченна безліч у тій долині» (Єзекіїля, 37:1, 2; пер. [Л.10]).
14. Покарання (38:21-22)
Нашестя легіонів Гога, які спрямовуються Адонаєм, не обмежиться сильним землетрусом. Від нього руйнуються гори, валяться урвища, падають стіни; тремтять риби, птахи, плазуни та ВСІ люди (38:20). У наступних віршах, наві продовжує список Божих кар.
«І покличу (призову) проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!
І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ (зливу проливну) та камінний град
(град каміння), огонь та сірку на нього та на відділи (загони) його, та на численні народи, що з ним» (38:21, 22, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.19]).
«І покличу (призову) проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!
І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ (зливу проливну) та камінний град
(град каміння), огонь та сірку на нього та на відділи (загони) його, та на численні народи, що з ним» (38:21, 22, пер. Івана Огієнка; у дужках текст із [Л.19]).
"Список знарядь Божих характеризує покарання, яке у світових масштабах відбудеться в останній "день Господній" [Л.29, стор. 503]. Саме так.
У пору молотьби, на голови нечестивих посиплються: град каміння, буквально, "камені величезні" [Л.7], язики вогню (по-науковому, боліди [Л.23]), іскри палаючої "сірки" (метеори), заливний дощ, змішаний з "кров'ю" гідратованих оксидів заліза [Л.1].
Який фізичний процес викличе падіння унікальної суміші з крові, граду каміння, вогню, сірки з неба? Це буде масове повернення порід, роздроблених надпотужним імпактом і термічним вибухом викинутих в атмосферу.
Через кілька годин палаючі речовини вогненним дощем шарахнуть по землі, наче "обваляться палаючі небеса і розплавляться розпечені стихії!" (2Пет.3:12, б; пер. [Л.28]). Вбивчий град палаючих метеорних тіл, разом з великим землетрусом (Єз.38:19) і цунамі (Авв.3:10), виявляться кульмінацією страшного суду.
Завершенням покарання послужить багатоденний "заливний дощ" (Єзекіїля, 38:22) та згубна моровиця, тобто, масові епідемічні інфекційні хвороби [Л.24]).
У пору молотьби, на голови нечестивих посиплються: град каміння, буквально, "камені величезні" [Л.7], язики вогню (по-науковому, боліди [Л.23]), іскри палаючої "сірки" (метеори), заливний дощ, змішаний з "кров'ю" гідратованих оксидів заліза [Л.1].
Який фізичний процес викличе падіння унікальної суміші з крові, граду каміння, вогню, сірки з неба? Це буде масове повернення порід, роздроблених надпотужним імпактом і термічним вибухом викинутих в атмосферу.
Через кілька годин палаючі речовини вогненним дощем шарахнуть по землі, наче "обваляться палаючі небеса і розплавляться розпечені стихії!" (2Пет.3:12, б; пер. [Л.28]). Вбивчий град палаючих метеорних тіл, разом з великим землетрусом (Єз.38:19) і цунамі (Авв.3:10), виявляться кульмінацією страшного суду.
Завершенням покарання послужить багатоденний "заливний дощ" (Єзекіїля, 38:22) та згубна моровиця, тобто, масові епідемічні інфекційні хвороби [Л.24]).
15. Явлення Господа (38:23)
Навіть у таких важких обставинах стихійних лих відбудуться озброєні сутички, мародерство, згвалтування, грабежі, вбивства, "піднімуть люди мечі один на одного" (38:21, пер. [Л.28]).Всупереч ясно вираженого бажання Спасителя, «не хочу бачити людей умираючими, навіть злих людей. Я не хочу, щоб вони вмирали. Я хочу, щоб вони повернулися до Мене, щоб змінили своє життя» (33:11, б; пер. [Л.14]).
Численні старозавітні пророцтва й новозавітні одкровення вказують на глобальний характер суду Творця над занепалим творінням [Л.1, 2, 15, 24]. Не виняток пророча звістка Єзекіїля (наприклад, 30:3-5), хоча в уривках 7:2-4, 21:2-4, 38:14-16 він пророкує покарання саме ам Йісраель, Гога, воїнів його (вірші 21, 22).
Яку кінцеву мету має Адонай Цеваот? крім покарання світу цього за зло його.
«Таким чином явлю Свою велич, славу й святість ("і з'явлюсь", пер. [Л.19]) перед очима численних народів, і вони пізнають, що Я – ГОСПОДЬ» (38:23, "Я відкриюсь багатьом народам", пер. [Л.28, Л.17]).
Яку кінцеву мету має Адонай Цеваот? крім покарання світу цього за зло його.
«Таким чином явлю Свою велич, славу й святість ("і з'явлюсь", пер. [Л.19]) перед очима численних народів, і вони пізнають, що Я – ГОСПОДЬ» (38:23, "Я відкриюсь багатьом народам", пер. [Л.28, Л.17]).
Нападом космічної армади в "останні дні" (38:16), стихійними лихами (вірші 19-22), перемогою в Армагеддоні (39:1-13), будівництвом третього єрусалимського храму (глави 40-47), Адонай покаже Свою велич. Потім явить Себе в Бейт а-Мікдаш "перед очима численних народів" (38:23), у обіцяному порядку.
«Загибель (руїни), загибель (руїни), загибель (руїни)! Я наведу її! Не відродиться ця земля, поки не прийде Той (у якого суд), Кому вона по праву належить; Йому Я віддам її» (21:27, пер. [Л.17]; у дужках текст з [Л.19]).
Наша Земля по праву належить Сину Божому, Котрий викупив її Своєю кров'ю, тому, після повернення, Цар царів вступить у володіння всім світом. "Так що сказане Єзекіїлем у 21:27 виповниться тільки в Ісусі Христі" [Л.9].
«Загибель (руїни), загибель (руїни), загибель (руїни)! Я наведу її! Не відродиться ця земля, поки не прийде Той (у якого суд), Кому вона по праву належить; Йому Я віддам її» (21:27, пер. [Л.17]; у дужках текст з [Л.19]).
Наша Земля по праву належить Сину Божому, Котрий викупив її Своєю кров'ю, тому, після повернення, Цар царів вступить у володіння всім світом. "Так що сказане Єзекіїлем у 21:27 виповниться тільки в Ісусі Христі" [Л.9].
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття "14 Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Загибель Єгипту (30:1-8, 32:5-8)".
2. Стаття "13 Коментарі до Книги пророка Єзекіїля. Меч Яхве (21:1-13)".
3. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки. – Черкаси: Колоквіум, 2012. – 280 с.
4. Уоррен Уірсбі. Коментар на Старий Завіт. У 2-х т. Том ІІ. Ездра - Малахія. - СПб.: Біблія для всіх, 2011. - 1111 с.
5. Келлі У. Коментарі до книги пророка Єзекіїля. - Рівне: Живе слово, 2009. - 264 с.
6. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура. - Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004. - 2201 с.
7. Тлумачна Біблія. Коментар на всі книги Святого Письма. За ред. Лопухіна О.П. Том 2. - Мінськ: Харвест, 2001. - 1312 с.
8. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2052 с.
9. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
10. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне суспільство, 2011. - 1408 с.
11. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Заповіт. - СПб.: Мірт, 2003. - 984 с.
12. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1088 с.
13. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий заповіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії. - СПб.: Мірт, 2000. - 571 с.
14. Біблія. Сучасний переклад Біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
15. Стаття № 2 "Гог із землі Магог: кінець світу цього".
16. Стаття № 9 "Антихрист: хто він?".
17. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
18. Словник біблійних образів. – СПб.: Біблія для всіх, 2016. – 1423 с.
19. Перші та останні пророки. - Йерушалаїм: Мосад Арав КУК, 1975. - 1002 с.
20. Великий біблійний словник.- СПб.: Біблія для всіх, 2005.- 1 503 с.
21. Стаття № 8 "Армагедон".
22. Міфи народів світу. Енциклопедія Том 1. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 672 с.
23. Стаття № 1 "Ознака та знамення Другого пришестя Ісуса Христа".
24. Стаття № 4 "Час великої скорботи".
25. Баракман Х. Флойд. Практична християнська теологія. Всебічне дослідження основ християнського віровчення. - М.: Асоціація "Духовне відродження" ЄХБ, 2002. - 958 с.
26. Міфи народів світу. Енциклопедія Том 2. - М.: Радянська енциклопедія, 1980. - 720 с.
27. Новий біблійний словник: у 2 ч. Ч.2. Біблійні реалії. - СПб.: Мірт, 2001. - 1014 с.
28. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту в сучасному російському перекладі. - М.: Видавництво ББІ, 2015. - 1856 с.
29. Коментарі до Старого та Нового Завітів. - Мінськ: Фонд "Лютеранська культурна спадщина", 2007. - 832 с.
30. Слов'янський біблійний коментар. – Київ: ЄААА, Книгоноша, 2016. – 1840 с.
31. Біблія або Книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту. – Українське біблійне товариство, 1991. – 1256 с.
32. Скотт Вальтер. Майбутня слава.- Ужгород: GBV, 71 с.
33. Барчук І. Пояснення на книгу Об'явлення.- Київ: Дорога правди, 1993.- 288 с.