«Сімдесят років встановлені для твого народу
і святого міста, щоб припинити злочини ...»
(Даниїла, 9:24, пер. [Л.17])
«Жінці були дані два величезні орлині крила,
щоб вона змогла полетіти в місце, приготовлене
для неї в пустелі. Там її будуть годувати протягом
року, двох років і ще півроку, поза досяжністю
дракона» (Об'явлення, 12:14, пер. [Л.17])
1. Вступ
Через пророчі сни вавилонського царя Навуходоносора II [Л.1] і Даниїла [Л.2, 3], Яхве Елохім послав одкровення про віддалені події, есхатологічні дні гніву Його, кінець останньої епохи.
Безсумнівно, старозавітного наві насамперед цікавила доля одноплемінників, що перебували з ним у полоні, і тих, хто залишився в Юдеї. Він звернувся з гарячою молитвою до Бога (Дан.9:4-19) й отримав відповідь відносно Його планів щодо ам Йісраель, Йерушалаїма, Бейт а-Мікдаш.
Композиція віршів 9:24-27, 12:10-12. 1. Вказівка тривалості історичного періоду в цілому і 3-х основних його відрізків (9:24-26).
2. Тривалість останніх днів (9:27, 12:10-12).
3. Висновок про долю самого провидця (12:13).
Головна тема. Одкровення щодо сімдесяти сьомін, воно стосується долі іудеїв після закінчення вавилонського полону.
Мета написання. Передати співвітчизникам відповідь Адоная на молитву стосовно прощення Ізраїлю.
Зміст. Архангел Гавриїл, виконуючи наказ (9:23), передає знання (вірш 22) про долю країни протягом тривалого періоду (уривки 9:24-27, 12:10-12). Потім зникнуть злочини, настане кінець гріхам, загладяться беззаконня, утвердиться праведність, виповняться видіння пророків, освятиться святе святих (9:24).
Перераховане станеться не раніше, ніж відбудується Єрусалим за 7 сьомін, ще через 62 прийде Владика (вірш 25). Відтак Помазаника згублять, столицю й храм зруйнує народ майбутнього вождя (вірш 26).
Відкрита наві історія Медінат Йісраель завершиться останньою сьоминою, після її закінчення буде укладено завіт з нащадками (9:27, а), проте, ще в середині періоду встановиться огидна влада, але визначена загибель спіткає спустошувача (вірш 27, б).
Трагічні події другої половини останнього терміну виявляться серйозним випробуванням, не всі гідно витримають його (12:10); щасливий, хто дочекається закінчення пророцтва, настання нової ери (вірші 11, 12). Провидцю дано пораду йти своїм шляхом, упокоїться, згодом, воскреснути з мертвих, отримати свою частку в кінці днів (вірш 13).
Проблеми тлумачення. Яка тривалість сімдесяти сьомин, вони вже минули або ні, чи є проміжок між 69-м і 70-м етапами. Що означає "святе святих", хто укладе завіт з багатьма, що за таємничий спустошувач у вірші 9:27; коли починаються й закінчуються 1290 днів і 1335 днів.
Безсумнівно, старозавітного наві насамперед цікавила доля одноплемінників, що перебували з ним у полоні, і тих, хто залишився в Юдеї. Він звернувся з гарячою молитвою до Бога (Дан.9:4-19) й отримав відповідь відносно Його планів щодо ам Йісраель, Йерушалаїма, Бейт а-Мікдаш.
Композиція віршів 9:24-27, 12:10-12. 1. Вказівка тривалості історичного періоду в цілому і 3-х основних його відрізків (9:24-26).
2. Тривалість останніх днів (9:27, 12:10-12).
3. Висновок про долю самого провидця (12:13).
Головна тема. Одкровення щодо сімдесяти сьомін, воно стосується долі іудеїв після закінчення вавилонського полону.
Мета написання. Передати співвітчизникам відповідь Адоная на молитву стосовно прощення Ізраїлю.
Зміст. Архангел Гавриїл, виконуючи наказ (9:23), передає знання (вірш 22) про долю країни протягом тривалого періоду (уривки 9:24-27, 12:10-12). Потім зникнуть злочини, настане кінець гріхам, загладяться беззаконня, утвердиться праведність, виповняться видіння пророків, освятиться святе святих (9:24).
Перераховане станеться не раніше, ніж відбудується Єрусалим за 7 сьомін, ще через 62 прийде Владика (вірш 25). Відтак Помазаника згублять, столицю й храм зруйнує народ майбутнього вождя (вірш 26).
Відкрита наві історія Медінат Йісраель завершиться останньою сьоминою, після її закінчення буде укладено завіт з нащадками (9:27, а), проте, ще в середині періоду встановиться огидна влада, але визначена загибель спіткає спустошувача (вірш 27, б).
Трагічні події другої половини останнього терміну виявляться серйозним випробуванням, не всі гідно витримають його (12:10); щасливий, хто дочекається закінчення пророцтва, настання нової ери (вірші 11, 12). Провидцю дано пораду йти своїм шляхом, упокоїться, згодом, воскреснути з мертвих, отримати свою частку в кінці днів (вірш 13).
Проблеми тлумачення. Яка тривалість сімдесяти сьомин, вони вже минули або ні, чи є проміжок між 69-м і 70-м етапами. Що означає "святе святих", хто укладе завіт з багатьма, що за таємничий спустошувач у вірші 9:27; коли починаються й закінчуються 1290 днів і 1335 днів.
2. Блага звістка (9:24)
Йірмейа в 597 р. до Р.Х. передбачив 70-річне перебування євреїв у вавилонському полоні (Єр.25:11, 29:10). Даниїл, після краху Вавилонської імперії в 539 р. до Р.Х., звернув увагу на його пророцтво (Дан.9:1, 2).
Читання Єр.25:11 та 29:10 спонукало Даниїла до палкої молитви, благання, мольби про велике милосердя, прощення Богом гріхів ізраїльтян. Разом з тим, посіяло надію на повернення з полону, відновлення Єрусалима, будівництво Храму на святій горі (Дан. 9:3-20).
У відповідь на палку молитву з'являється архангел Гавриїл з важливою звісткою, пропонуючи провидцю вникнути в неї, зрозуміти видіння (9:21-23).
«Сімдесят семиліть заздалегідь визначені для народу твого і священного міста твого, щоб (1) покінчити зі злочинами, (2) знищити гріх, (3) спокутувати провину і (4) встановити справедливість навіки; (5) щоб скріпити печаткою (підтвердити) видіння і пророцтва і (6) помазати (освятити) святая святих» (9:24, пер. [Л.4]).
Читання Єр.25:11 та 29:10 спонукало Даниїла до палкої молитви, благання, мольби про велике милосердя, прощення Богом гріхів ізраїльтян. Разом з тим, посіяло надію на повернення з полону, відновлення Єрусалима, будівництво Храму на святій горі (Дан. 9:3-20).
У відповідь на палку молитву з'являється архангел Гавриїл з важливою звісткою, пропонуючи провидцю вникнути в неї, зрозуміти видіння (9:21-23).
«Сімдесят семиліть заздалегідь визначені для народу твого і священного міста твого, щоб (1) покінчити зі злочинами, (2) знищити гріх, (3) спокутувати провину і (4) встановити справедливість навіки; (5) щоб скріпити печаткою (підтвердити) видіння і пророцтва і (6) помазати (освятити) святая святих» (9:24, пер. [Л.4]).
Поміж різноманітних тлумачень загадкових текстів 9:24-27 можна виділити 4 основні гіпотези [Л.27, стор. 995]. Перша, мова про період тривалістю 490 років, він почався з руйнування Єрусалима в 586 р. до Р.Х., закінчився в 163 р. зі смертю Антіоха IV Епіфана.
Друга версія, проміжок від указу царя Кіра (538 р. до Р.Х.) до руйнування столиці Ізраїлю в 70 р. від Р.Х. Третя, сімдесят сьомін – символічний інтервал, він закінчиться Другим пришестям Ісуса Христа. Четверта гіпотеза, зазначену стадію треба сприймати буквально.
З метою правильного трактування уривків 9:24-27 треба відповісти на питання "виповнилися вони чи ні?". Деякі коментатори припускають, давно здійснилися [Л.5-8, 28], згідно з першою і другою версіями, інші – ще ні [Л.9-12, 25, 29]. Треті, не можуть дати однозначну відповідь [Л.13-16].
Дивно, розгадка проста, вона у вірші 24. Так у Медінат Йісраель: (1) зі злочинами НЕ покінчено, (2) гріх процвітає, (3) провину перед Йеhошуа ха Машіах належить ще спокутувати; (4) справедливість навіки НЕ встановлена, (5) далеко не всі пророцтва збулися. (6) Храм, його святе святих, тобто, потаємне приміщення (євр. "Двір"), досі позбавлені освячення, оскільки навіть НЕ ПОБУДОВАНІ.
Авторитетний висновок автора [Л.29] про майбутнє, "на початку тисячолітнього царства, в Єрусалимі буде помазаний (освячений) храм, описаний в Єз.40-44. Господь повернеться туди зі Своєю славою (Єз.43:1-5)" (стор. 1038). Усі, перераховані у Дан. 9:24 події (1-6), здійсняться через "сімдесят семиліть" (пер. [Л.4, 17]), це 490 років від указу про відновлення Йерушалаїма [Л.5, 6, 8-10, 12-17, 25, 29].
У деяких виданнях Біблії, євр. слово "шавуа" перекладено як "седмиці" [Л.18] або "тижні" [Л.19, пер. CUV'23], але такий переклад невдалий. У вірші 24 мова йде саме про РОКИ, а тижні провидець називає "седмиці днів" (10:2, 3, Синод. пер.).
"Гавриїл сповістив пророку про 70 семиліть, або 490 років" [Л.12, стор. 376]. "Ці 490 років пророцтво поділяє на дві частини, 483 роки і 7 років, з нерозкритим проміжком між ними" [Л.25, стор. 840]. Або "на три періоди: сім сьомин плюс шістдесят дві сьомини і – після великого проміжку часу – остання" [Л.29, стор. 1038].
Інші автори дотримуються інших дат початку відліку: 457 рік [Л.8], 445-й [Л.9, 10, 29], 444-й [Л.12], 457 або 445 роки [Л.17].
Як би там не було. "У цей час (тобто за 49 років) іудеї відновлять Єрусалим" [Л.9], відбудують вулиці, обнесуть місто фортечним ровом; "але в скрутні часи" (9:25).
З закінченням 7 років пройде ще 62, всього 483 роки між наказом про відновлення міста і приходом Владики Месії, Вождя- Помазаника (буквально, "Месія-Вождь", [Л.8]).
"Помазаник з Дан.9:25 – це хтось із часів самого Даниїла або незабаром після нього" [Л.5, стор. 250], "можливо, помазаним є Кір, перський цар, або Зоровавель, нащадок дому Давида, або Ісус– первосвященик, пов'язаний із Зоровавелем" [Л.14, стор. 155].
Навпаки, більшість екзегетів відносять вірш 25 до Господа Ісуса Христа, початку публічного служіння Йеhошуа ха Машіах (Ів.4:25, 26; мал.1).
Проте і тут немає єдиної думки. Залежно від початку відліку (дати указу), називаються різні роки з акінчення другого терміну:
25-й від Р.Х. [Л.25], 26-й рік [Л.13, 17], 27-й [Л.6, 16], з 29 по 30 рр. [Л.9], з 27 по 34 роки [Л.8], 33-й рік [Л.12, 16].
"Деякі богослови вважають, що цей період закінчився в той самий день, коли Господь урочисто увійшов до Єрусалима" [Л.10; Л.12]. Або "мова йде не просто про прихід Месії, а конкретно про Його смерть" [Л.29, стор. 1038].
Після насильницької смерті Месії (9:25, 26, мал. 2), освячення Єрусалимського храму НЕ відбулося. Навпаки, в 70-му році від Р.Х. будівля Бейт а-Мікдаш та його святая святих, були зруйновані
Гострий виріст (євр. "керен") і є зооморфно персоніфікованим обличчям
"спустошувача" (мал.3); "він" з'явиться як "вождь", представлений Даниїлу спочатку в образі одинадцятого (невеликого) рогу на голові четвертої звірини (див. 7:8)" [Л.12, стор. 380].
Освітлений сонцем вбивця всього живого, скине з неба частину воїнства небесного, частину зірок (8:10), "спричинить нечувані досі ("жахливі", пер. [Л.18]) нещастя" (вірш 24, б) на землі; "нищитиме сильних, і навіть святий народ" (24, в).
В результаті знищення всіх будівель (7:23), аж до роздроблення будівельних матеріалів, розвіяних сильним вітром, як полову на току (2:35), настане "гидота запустіння" (9:27).
Гориста Юдея перетвориться на рівнину (Зах.14:10), Єлеонська гряда розколеться навпіл (вірш 4), велике місто розпадеться "на три частини" (Об'явлення, 16:19);
Друга версія, проміжок від указу царя Кіра (538 р. до Р.Х.) до руйнування столиці Ізраїлю в 70 р. від Р.Х. Третя, сімдесят сьомін – символічний інтервал, він закінчиться Другим пришестям Ісуса Христа. Четверта гіпотеза, зазначену стадію треба сприймати буквально.
З метою правильного трактування уривків 9:24-27 треба відповісти на питання "виповнилися вони чи ні?". Деякі коментатори припускають, давно здійснилися [Л.5-8, 28], згідно з першою і другою версіями, інші – ще ні [Л.9-12, 25, 29]. Треті, не можуть дати однозначну відповідь [Л.13-16].
Дивно, розгадка проста, вона у вірші 24. Так у Медінат Йісраель: (1) зі злочинами НЕ покінчено, (2) гріх процвітає, (3) провину перед Йеhошуа ха Машіах належить ще спокутувати; (4) справедливість навіки НЕ встановлена, (5) далеко не всі пророцтва збулися. (6) Храм, його святе святих, тобто, потаємне приміщення (євр. "Двір"), досі позбавлені освячення, оскільки навіть НЕ ПОБУДОВАНІ.
Авторитетний висновок автора [Л.29] про майбутнє, "на початку тисячолітнього царства, в Єрусалимі буде помазаний (освячений) храм, описаний в Єз.40-44. Господь повернеться туди зі Своєю славою (Єз.43:1-5)" (стор. 1038). Усі, перераховані у Дан. 9:24 події (1-6), здійсняться через "сімдесят семиліть" (пер. [Л.4, 17]), це 490 років від указу про відновлення Йерушалаїма [Л.5, 6, 8-10, 12-17, 25, 29].
У деяких виданнях Біблії, євр. слово "шавуа" перекладено як "седмиці" [Л.18] або "тижні" [Л.19, пер. CUV'23], але такий переклад невдалий. У вірші 24 мова йде саме про РОКИ, а тижні провидець називає "седмиці днів" (10:2, 3, Синод. пер.).
"Гавриїл сповістив пророку про 70 семиліть, або 490 років" [Л.12, стор. 376]. "Ці 490 років пророцтво поділяє на дві частини, 483 роки і 7 років, з нерозкритим проміжком між ними" [Л.25, стор. 840]. Або "на три періоди: сім сьомин плюс шістдесят дві сьомини і – після великого проміжку часу – остання" [Л.29, стор. 1038].
3. Чотириста вісімдесят три роки (9:25)
Пророча епоха, розділена на 3-и основні нерівні частини, відкривається подією, передбаченою архангелом Гавриїлом.
«Знай і зрозумій: від виходу наказу (щоб вернути Ізраїля й) відновити і відбудувати Єрусалим до приходу Вождя-Помазаника (Владики Месії) пройде сім семиліть і шістдесят два семиліття (і вернеться народ). Місто буде відбудоване з вулицями і ровом, але в скрутні часи» (9:25, пер. [Л.17]; у дужках - пер. Івана Огієнка).
«Знай і зрозумій: від виходу наказу (щоб вернути Ізраїля й) відновити і відбудувати Єрусалим до приходу Вождя-Помазаника (Владики Месії) пройде сім семиліть і шістдесят два семиліття (і вернеться народ). Місто буде відбудоване з вулицями і ровом, але в скрутні часи» (9:25, пер. [Л.17]; у дужках - пер. Івана Огієнка).
"Вважається, що дата, з якої слід відраховувати 70 сьомин,– це указ про відновлення Єрусалима. Перські царі видали з цією метою три укази (539, 458 і 444 рр. до Р.Х.). Основним з них був указ 458 р. до Р.Х." [Л.13; Л.25].
Інші автори дотримуються інших дат початку відліку: 457 рік [Л.8], 445-й [Л.9, 10, 29], 444-й [Л.12], 457 або 445 роки [Л.17].Як би там не було. "У цей час (тобто за 49 років) іудеї відновлять Єрусалим" [Л.9], відбудують вулиці, обнесуть місто фортечним ровом; "але в скрутні часи" (9:25).
З закінченням 7 років пройде ще 62, всього 483 роки між наказом про відновлення міста і приходом Владики Месії, Вождя- Помазаника (буквально, "Месія-Вождь", [Л.8]).
"Помазаник з Дан.9:25 – це хтось із часів самого Даниїла або незабаром після нього" [Л.5, стор. 250], "можливо, помазаним є Кір, перський цар, або Зоровавель, нащадок дому Давида, або Ісус– первосвященик, пов'язаний із Зоровавелем" [Л.14, стор. 155].
Навпаки, більшість екзегетів відносять вірш 25 до Господа Ісуса Христа, початку публічного служіння Йеhошуа ха Машіах (Ів.4:25, 26; мал.1).
Проте і тут немає єдиної думки. Залежно від початку відліку (дати указу), називаються різні роки з акінчення другого терміну:
25-й від Р.Х. [Л.25], 26-й рік [Л.13, 17], 27-й [Л.6, 16], з 29 по 30 рр. [Л.9], з 27 по 34 роки [Л.8], 33-й рік [Л.12, 16].
"Деякі богослови вважають, що цей період закінчився в той самий день, коли Господь урочисто увійшов до Єрусалима" [Л.10; Л.12]. Або "мова йде не просто про прихід Месії, а конкретно про Його смерть" [Л.29, стор. 1038].
4. Смерть Помазаника (9:26)
Що ж станеться після закінчення 2-х пророчих інтервалів? Після урочистого в'їзду Царя в Йерушалаїм (Зах.9:9). Архангел продовжує.
«Після шістдесяти двох семиліть Помазаник буде відданий на смерть (хоч не буде на Ньому вини), і у Нього нічого не залишиться. Народ вождя, який прийде, зруйнує місто і святилище. Його кінець прийде подібно до повені, і до кінця передбачені війна і (гострі) спустошення» (9:26, пер. [Л.17]; у дужках - пер. Івана Огієнка).
«Після шістдесяти двох семиліть Помазаник буде відданий на смерть (хоч не буде на Ньому вини), і у Нього нічого не залишиться. Народ вождя, який прийде, зруйнує місто і святилище. Його кінець прийде подібно до повені, і до кінця передбачені війна і (гострі) спустошення» (9:26, пер. [Л.17]; у дужках - пер. Івана Огієнка).
"Швидше за все, мова йде про Онію III, первосвященика, який був страчений Антіохом Епіфаном в 171 р. до н.е. Багато дослідників вважають цю гіпотезу незаперечною ..." [Л.7; Л.5]. НІ, цю версію легко заперечити.
Так сирійський цар Антіох IV Епіфан (правив з 175 р. по 164 р. до Р.Х.) НЕ руйнував Бейт а-Мікдаш, а лише пограбував й осквернив його [Л.20, стор. 1040]. Але в пророчій звістці стверджується, військо "зруйнує місто і святилище" (9:26, б).
Руйнація сталася в 70-му році від Р.Х., "коли римська армія зруйнувала Єрусалим і храм" [Л.9]. Тому в Помазанику богослови бачать, як правило, Спасителя [Л.6, 8-17, 27-29]. Адже написано, «буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини» (ст. 26, пер. Огієнка). Відтепер, "єврейський народ більше не буде народом Месії" [Л.12].
У давнину, військові перемоги, захоплення територій, знищення поселень приписувалися царям (вождям), але у вірші 26 читаємо: "місто і святилище будуть зруйновані народом вождя" (Синод. пер.). Так й сталося.
Головнокомандувач римськими військами Тит Флавій (79-81 рр. від Р.Х.), син імператора Веспасіана, "як відомо, хотів пощадити храм, давав про це кілька наказів своїм солдатам, але вони цього разу не послухалися його" [Л.6]. "Один з римлян, кинувши палаючу головню в північну прибудову, підпалив споруду. Полум'я швидко охопило будівлю, і Храм завалився" [Л.20, стор. 1041].
Сам Йерушалаїм теж виявився повністю зруйнованим, збереглися лише три вежі палацу Ірода (там же, стор. 377). Слова і видіння, раніше відкриті Даниїлу, збулися дослівно. "Його кінець прийде подібно до повені," (9:26, пер. [Л.17]), "з цього моменту історія міста буде сповнена воєн і руйнувань" [Л.29, стор. 1039].
Так сирійський цар Антіох IV Епіфан (правив з 175 р. по 164 р. до Р.Х.) НЕ руйнував Бейт а-Мікдаш, а лише пограбував й осквернив його [Л.20, стор. 1040]. Але в пророчій звістці стверджується, військо "зруйнує місто і святилище" (9:26, б).
Руйнація сталася в 70-му році від Р.Х., "коли римська армія зруйнувала Єрусалим і храм" [Л.9]. Тому в Помазанику богослови бачать, як правило, Спасителя [Л.6, 8-17, 27-29]. Адже написано, «буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини» (ст. 26, пер. Огієнка). Відтепер, "єврейський народ більше не буде народом Месії" [Л.12].
У давнину, військові перемоги, захоплення територій, знищення поселень приписувалися царям (вождям), але у вірші 26 читаємо: "місто і святилище будуть зруйновані народом вождя" (Синод. пер.). Так й сталося.
Головнокомандувач римськими військами Тит Флавій (79-81 рр. від Р.Х.), син імператора Веспасіана, "як відомо, хотів пощадити храм, давав про це кілька наказів своїм солдатам, але вони цього разу не послухалися його" [Л.6]. "Один з римлян, кинувши палаючу головню в північну прибудову, підпалив споруду. Полум'я швидко охопило будівлю, і Храм завалився" [Л.20, стор. 1041].
Сам Йерушалаїм теж виявився повністю зруйнованим, збереглися лише три вежі палацу Ірода (там же, стор. 377). Слова і видіння, раніше відкриті Даниїлу, збулися дослівно. "Його кінець прийде подібно до повені," (9:26, пер. [Л.17]), "з цього моменту історія міста буде сповнена воєн і руйнувань" [Л.29, стор. 1039].
5. Чим важливе останнє семиріччя? (9:27)
Третя, найзагадковіша стадія пророцтва, налічує всього 7 років, але дуже насичених за кількістю та розмахом найважливіших подій. "Під час останньої сьомини відбуватимуться події вселенського масштабу" [Л.27, стор. 996].
«І затвердить завіт для багатьох одна сьомина (Він укладе міцний союз з багатьма), а в половині сьомини (в середині семиріччя) припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде гидота запустіння, і остаточна наперед визначена загибель (кінець) спіткає спустошувача» (9:27, Синод. пер.; в дужках текст з [Л.17]).
"Прихильники «позиції Першого пришестя» бачать в цих словах вказівку на земне служіння Христа. Ті ж, кому ближча «позиція Другого пришестя», вважають, що між подіями, передбаченими у віршах 26 і 27, пролягає деякий проміжок часу ..." [Л.16]. НІ, жодним чином.
У вірші 27 не може матися на увазі ні Перше пришестя (версія авторів [Л.6, 8]), ні, тим більше, період завоювань і смерті Антіоха IV Епіфана, як помилково вважається в [Л.5-7, 18, 28]. Оскільки до сих пір НЕ збулася ЖОДНА з 6-ти обіцянок ізраїльтянам (9:24), зокрема, "помазати (освятити) святая святих" (пер. [Л.4]).
«І затвердить завіт для багатьох одна сьомина (Він укладе міцний союз з багатьма), а в половині сьомини (в середині семиріччя) припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде гидота запустіння, і остаточна наперед визначена загибель (кінець) спіткає спустошувача» (9:27, Синод. пер.; в дужках текст з [Л.17]).
"Прихильники «позиції Першого пришестя» бачать в цих словах вказівку на земне служіння Христа. Ті ж, кому ближча «позиція Другого пришестя», вважають, що між подіями, передбаченими у віршах 26 і 27, пролягає деякий проміжок часу ..." [Л.16]. НІ, жодним чином.
У вірші 27 не може матися на увазі ні Перше пришестя (версія авторів [Л.6, 8]), ні, тим більше, період завоювань і смерті Антіоха IV Епіфана, як помилково вважається в [Л.5-7, 18, 28]. Оскільки до сих пір НЕ збулася ЖОДНА з 6-ти обіцянок ізраїльтянам (9:24), зокрема, "помазати (освятити) святая святих" (пер. [Л.4]).
Після насильницької смерті Месії (9:25, 26, мал. 2), освячення Єрусалимського храму НЕ відбулося. Навпаки, в 70-му році від Р.Х. будівля Бейт а-Мікдаш та його святая святих, були зруйновані "народом вождя" (вірш 26),– римлянами під командуванням Тита.
"Напрошується висновок про те, що між 69-ою і 70- ою "сьоминами" був передбачений інтервал» [Л.12, стор. 379; Л.9; Л.21, стор. 56, 57], " невизначеної тривалості" [Л.13; Л.16],
"Напрошується висновок про те, що між 69-ою і 70- ою "сьоминами" був передбачений інтервал» [Л.12, стор. 379; Л.9; Л.21, стор. 56, 57], " невизначеної тривалості" [Л.13; Л.16],
"нерозкритий проміжок" [Л.25, 29].
Крім того, "згадаймо про "стирання" тимчасових меж у видіннях
пророків!" [Л.12, стор. 142]. Іншими словами, всі перипетії
останнього етапу (з 490 років) потрібно віднести до далекого майбутнього, а саме, Другого пришестя Господа.
"Настають останні сім років пророчого календаря, який Гавриїл
Крім того, "згадаймо про "стирання" тимчасових меж у видіннях
пророків!" [Л.12, стор. 142]. Іншими словами, всі перипетії
останнього етапу (з 490 років) потрібно віднести до далекого майбутнього, а саме, Другого пришестя Господа.
"Настають останні сім років пророчого календаря, який Гавриїл
дав Даниїлу,– період, який нам відомий як "період великої скорботи", або "день Господній" [Л.9; Л.12]. Коли не буде ні мудрого ранку, ні розумного вечора.
"Тут чітко говориться про останній суд при Другому пришесті" [Л.11; Л.10, 17]. "Триватиме 70-а "сьомина" до повернення на землю Ісуса Христа" [Л.12, стор. 380]. Правильно, але коли почнеться останнє семиріччя? Багато християн вважають, відразу після захоплення Церкви, але в Біблії такого твердження немає.
"Тут чітко говориться про останній суд при Другому пришесті" [Л.11; Л.10, 17]. "Триватиме 70-а "сьомина" до повернення на землю Ісуса Христа" [Л.12, стор. 380]. Правильно, але коли почнеться останнє семиріччя? Багато християн вважають, відразу після захоплення Церкви, але в Біблії такого твердження немає.
6. Заключення угоди (9:27, а)
Головна подія для ам Йісраель, вона завершила перший важливий етап, це відновлення Йерушалаїма (9:25). Другий, завершився смертю Помазаника (вірш 26), третій, закінчиться підписанням договору.
«І затвердить завіт для багатьох одна сьомина ...» (9:27, Синод. пер.; "Він укладе договір з багатьма", пер. [Л.18]).
Найбільш популярне тлумачення загадкового вірша 27, таємновидець пророкує підписання й подальше розірвання угоди антихристом, "політичним диктатором в масштабі всієї планети" [Л.12, стор. 380]. Однак у роботі [Л.28] справедливо зауважено. "У цьому тексті не стверджується, що завіт семи років буде укладено антихристом, і що він буде порушений в половині сьомини" (стор. 178, 179).
Щоб екзегеза 9:27 виявилася достовірною, необхідно відповісти на питання "з ким саме буде укладений завіт"? Автори перекладу [Л.4] припускають, це "союз з володарями" або з "багатьма народами" [Л.19].
Але таке міркування суперечить віршу 24, історична епоха призначена "для твого народу", тобто, Ізраїлю, отже, подія стосується євреїв [Л.12]. Скажімо, з ізраїльтянами двосторонні обіцянки встановить римський князь, за версією автора [Л.29, стор. 1039].
Друге запитання, який конкретний документ мається на увазі? "Слово «завіт» (євр. «беріт») вживається в Святому Письмі для позначення союзів між народами, окремими особами, але найчастіше, а в книзі пророка Даниїла переважно, для позначення завіту – союзу Бога з людьми" [Л.6, стор. 266].
Правильно. Саме про такий беріт говорить наві, використовуючи слово "завіт" у своїй книзі, іноді додаючи прикметник "святий" (11:28, 30). Хто ж має право на святу угоду "Бога з людьми"?
Автори роботи [Л.15] вважають, "вірш 27а може відноситися до Христа, Який затвердить завіт Божий ..." (стор. 394). Або, більш категорично. "Мається на увазі те, що Месія ("Христос", вірш 26) затвердить Новий Завіт ...» [Л.26, стор. 514].
Логічно. По-перше, про Нього йшлося в попередніх текстах 25, 26. По-друге, останні сім років це інтервал, "який нам відомий як "період великої скорботи" [Л.9], після його закінчення повернеться Ісус (Мт.24:21, 27-30). Його прихід передбачив Йешайа. «Ось морок покриє землю, і темрява народи, але над тобою зійде Господь, і слава Його з'явиться над тобою» (Ісаї, 60:2, пер. [Л.17]).
По-третє, кому ще, як не Сину Божому, досягти домовленості з ам Йісраель? котрий раніше Його відкинув; тому обіцяно. «Ось їм від Мене Завіт, коли усуну ("знищу", пер. [Л.18]) їхні гріхи!» (Римлянам, 11:27).
Щодо майбутньої угоди між Богом та залишком ізраїльтян, що покаялись (Зах.12:10-14), є чимало пророцтв (Єр.31:31-34, 32:40-42; Іс.55:3, 61:8; Єз.20:37, 34:23-25, 37:26). ВСІ вони обов'язково збудуться. Прийняття нової обітниці станеться при поверненні Господа, після завершення останніх 7 років скорботи, ось чому написано. "Він заключить міцний союз" (Даниїла, 9:27, пер. [Л.17; Л.18]).
Згідно з Писанням, етап скорботи складається з двох половин по 42 місяці кожна. Перша, роки "скорботи (горя) тих днів" (Матвія, 24:29, Синод. пер.); друга половина,– "велика скорбота (горе), якої не було від початку світу" (вірш 21).
Розділить семиріччя на два рівних відрізки знаменна подія. «І тоді з'явиться ознака (знак) Сина Людського на небі, й заголосять (заридають у відчаї) усі племена (народи) землі ...» (24:30; в дужках текст з [Л.18]).
«І затвердить завіт для багатьох одна сьомина ...» (9:27, Синод. пер.; "Він укладе договір з багатьма", пер. [Л.18]).
Найбільш популярне тлумачення загадкового вірша 27, таємновидець пророкує підписання й подальше розірвання угоди антихристом, "політичним диктатором в масштабі всієї планети" [Л.12, стор. 380]. Однак у роботі [Л.28] справедливо зауважено. "У цьому тексті не стверджується, що завіт семи років буде укладено антихристом, і що він буде порушений в половині сьомини" (стор. 178, 179).
Щоб екзегеза 9:27 виявилася достовірною, необхідно відповісти на питання "з ким саме буде укладений завіт"? Автори перекладу [Л.4] припускають, це "союз з володарями" або з "багатьма народами" [Л.19].
Але таке міркування суперечить віршу 24, історична епоха призначена "для твого народу", тобто, Ізраїлю, отже, подія стосується євреїв [Л.12]. Скажімо, з ізраїльтянами двосторонні обіцянки встановить римський князь, за версією автора [Л.29, стор. 1039].
Друге запитання, який конкретний документ мається на увазі? "Слово «завіт» (євр. «беріт») вживається в Святому Письмі для позначення союзів між народами, окремими особами, але найчастіше, а в книзі пророка Даниїла переважно, для позначення завіту – союзу Бога з людьми" [Л.6, стор. 266].
Правильно. Саме про такий беріт говорить наві, використовуючи слово "завіт" у своїй книзі, іноді додаючи прикметник "святий" (11:28, 30). Хто ж має право на святу угоду "Бога з людьми"?
Автори роботи [Л.15] вважають, "вірш 27а може відноситися до Христа, Який затвердить завіт Божий ..." (стор. 394). Або, більш категорично. "Мається на увазі те, що Месія ("Христос", вірш 26) затвердить Новий Завіт ...» [Л.26, стор. 514].
Логічно. По-перше, про Нього йшлося в попередніх текстах 25, 26. По-друге, останні сім років це інтервал, "який нам відомий як "період великої скорботи" [Л.9], після його закінчення повернеться Ісус (Мт.24:21, 27-30). Його прихід передбачив Йешайа. «Ось морок покриє землю, і темрява народи, але над тобою зійде Господь, і слава Його з'явиться над тобою» (Ісаї, 60:2, пер. [Л.17]).
По-третє, кому ще, як не Сину Божому, досягти домовленості з ам Йісраель? котрий раніше Його відкинув; тому обіцяно. «Ось їм від Мене Завіт, коли усуну ("знищу", пер. [Л.18]) їхні гріхи!» (Римлянам, 11:27).
Щодо майбутньої угоди між Богом та залишком ізраїльтян, що покаялись (Зах.12:10-14), є чимало пророцтв (Єр.31:31-34, 32:40-42; Іс.55:3, 61:8; Єз.20:37, 34:23-25, 37:26). ВСІ вони обов'язково збудуться. Прийняття нової обітниці станеться при поверненні Господа, після завершення останніх 7 років скорботи, ось чому написано. "Він заключить міцний союз" (Даниїла, 9:27, пер. [Л.17; Л.18]).
Згідно з Писанням, етап скорботи складається з двох половин по 42 місяці кожна. Перша, роки "скорботи (горя) тих днів" (Матвія, 24:29, Синод. пер.); друга половина,– "велика скорбота (горе), якої не було від початку світу" (вірш 21).
Розділить семиріччя на два рівних відрізки знаменна подія. «І тоді з'явиться ознака (знак) Сина Людського на небі, й заголосять (заридають у відчаї) усі племена (народи) землі ...» (24:30; в дужках текст з [Л.18]).
7. Хто має очі, той побачить (9:27, б)
Згідно з пророцтвом (9:24), останні 7 років закінчаться: 1) припиненням злочинів; 2) знищенням гріха; 3) спокутуванням провини; 4) встановленням справедливості; 5) виконанням передбачень; 6) освяченням Храму перед поверненням Адоная [Л.22, 23].
Що ж передуватиме зазначеним подіям, відбудеться в середині останнього семиріччя? Таке важливе, як смерть Месії (9:25) або укладення завіту (вірш 27, а). Даниїл почув наступне пророцтво:
« а в половині сьомини (в середині семиріччя) припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища
Що ж передуватиме зазначеним подіям, відбудеться в середині останнього семиріччя? Таке важливе, як смерть Месії (9:25) або укладення завіту (вірш 27, а). Даниїл почув наступне пророцтво:
« а в половині сьомини (в середині семиріччя) припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища
(останніх двох слів немає в Масорі [Л.4]) буде гидота запустіння, і остаточна наперед визначена загибель
(кінець) спіткає спустошувача» (9:27, Синод. пер.; в дужках текст з [Л.17]).
Ключем до розгадки вірша 27 може служити його закінчення, цебто, фігура руйнівника народів (Єр.4:7) у трагічні дні великого нещастя (вірш 6). На жаль. "Сенс цього тексту (Дан.9:27) в єврейській мові неясний" [Л.17]. Якщо
спустошувачем останніх днів НЕ можуть бути ні Антіох Епіфан, ні полководець Тит Флавій, ні гіпотетична людина-антихрист, то хто?
Для відповіді на поставлене запитання потрібно згадати про сни царя Навуходоносора II [Л.1] й самого пророка [Л.2, 3]. Особливо цікаве таємниче видіння невеликого серповидного рогу, котрий викликає подив своєю екзотичністю.
(кінець) спіткає спустошувача» (9:27, Синод. пер.; в дужках текст з [Л.17]).
Ключем до розгадки вірша 27 може служити його закінчення, цебто, фігура руйнівника народів (Єр.4:7) у трагічні дні великого нещастя (вірш 6). На жаль. "Сенс цього тексту (Дан.9:27) в єврейській мові неясний" [Л.17]. Якщо
спустошувачем останніх днів НЕ можуть бути ні Антіох Епіфан, ні полководець Тит Флавій, ні гіпотетична людина-антихрист, то хто?
Для відповіді на поставлене запитання потрібно згадати про сни царя Навуходоносора II [Л.1] й самого пророка [Л.2, 3]. Особливо цікаве таємниче видіння невеликого серповидного рогу, котрий викликає подив своєю екзотичністю.
Гострий виріст (євр. "керен") і є зооморфно персоніфікованим обличчям"спустошувача" (мал.3); "він" з'явиться як "вождь", представлений Даниїлу спочатку в образі одинадцятого (невеликого) рогу на голові четвертої звірини (див. 7:8)" [Л.12, стор. 380].
Освітлений сонцем вбивця всього живого, скине з неба частину воїнства небесного, частину зірок (8:10), "спричинить нечувані досі ("жахливі", пер. [Л.18]) нещастя" (вірш 24, б) на землі; "нищитиме сильних, і навіть святий народ" (24, в).
В результаті знищення всіх будівель (7:23), аж до роздроблення будівельних матеріалів, розвіяних сильним вітром, як полову на току (2:35), настане "гидота запустіння" (9:27).
Гориста Юдея перетвориться на рівнину (Зах.14:10), Єлеонська гряда розколеться навпіл (вірш 4), велике місто розпадеться "на три частини" (Об'явлення, 16:19);
аж на Храмовій горі з'являться гидоти спустошувача (Дан.9:27, [Л.8]).
Не буде ні храмової жертви, ні приношення, «мерзотна влада існуватиме, поки не настане повне знищення і призначене не спіткає руйнівника»
(вірш 27, пер. [Л.4]). Він "буде знищений не людською силою" (8:25), зруйнується й згорить у вогні разом з химерою (7:11).
Старозавітний пророк використовує хитромудру мову загадок при описах унікальних фантастичних диких тварин (7:1-7) і малого рогу (8:10-12). Мабуть, з метою приховати від сучасників й наступних поколінь справжніх персонажів. "Ці слова приховані і будуть таємницею до кінця часів" (12:9, б; пер. [Л.19].
Не буде ні храмової жертви, ні приношення, «мерзотна влада існуватиме, поки не настане повне знищення і призначене не спіткає руйнівника»
(вірш 27, пер. [Л.4]). Він "буде знищений не людською силою" (8:25), зруйнується й згорить у вогні разом з химерою (7:11).
Старозавітний пророк використовує хитромудру мову загадок при описах унікальних фантастичних диких тварин (7:1-7) і малого рогу (8:10-12). Мабуть, з метою приховати від сучасників й наступних поколінь справжніх персонажів. "Ці слова приховані і будуть таємницею до кінця часів" (12:9, б; пер. [Л.19].
8. Яка тривалість перипетій? (12:10)
Всупереч заклику архангела Гавриїла, "знай і розумій" (9:25, пер. Огієнка), розсудливий Даниїл далеко не все зрозумів з відкритого йому вражаючого шокуючого видіння (вірш 23, 12:8).
На питання одного з ангелів, «Скільки часу мине до кінця цих незбагненних подій?» (12:6, пер. [Л.17]), він почув відповідь: "Рік, два роки і півроку" (вірш 7, "тобто, 3,5 роки", пер. [Л.17; 19, 29]). Таким чином, від початку Великого нещастя й загибелі (Єр.4:6) в середині семиріччя (Дан.9:27), до її закінчення з приходом Господа [Л.22, 23] пройде 3,5 роки (12:7, Об'явл.12:14).
Як стверджує Макдональд, "від початку великої скорботи до її кінця пройде ... три з половиною роки, 1260 днів" [Л.29, стор. 1044]. Трагічний «час скрути,– такої скрути, якої ще ніколи не було, відколи існують люди» (Дан.12:1).
У ті дні "повністю будуть знищені сили народу святого" (вірш 7, пер. [Л.4]). Ріг, разом з небаченим звіром з великого моря (7:19-25, Об'явл.13:1), почне воювати проти святих.
Чудо-юдо здобуде перемогу (13:7), "і дано йому владу діяти сорок два місяці" (вірш 5; 3,5 роки), це рівнозначно 1260 дням, протягом яких ам Йісраель ховається в пустелі (12:6).
Який вплив на мешканців матимуть незбагненні для пророка (Дан.12:8), вражаючі навіть для нас перипетії? Їхній сенс прихований "аж до часу кінця" (вірш 9). Провидець почув несподівану відповідь.
«Чимало буде людей очищених, вибілених і випробуваних вогнем. Нечестиві ж (лиходії) залишатимуться в своєму беззаконні (будуть чинити лиходійства). Жоден нечестивий не матиме пізнання (не збагнуть всі лиходії ), а розумні зрозуміють» (12:10; в дужках текст з [Л.4]).
На питання одного з ангелів, «Скільки часу мине до кінця цих незбагненних подій?» (12:6, пер. [Л.17]), він почув відповідь: "Рік, два роки і півроку" (вірш 7, "тобто, 3,5 роки", пер. [Л.17; 19, 29]). Таким чином, від початку Великого нещастя й загибелі (Єр.4:6) в середині семиріччя (Дан.9:27), до її закінчення з приходом Господа [Л.22, 23] пройде 3,5 роки (12:7, Об'явл.12:14).
Як стверджує Макдональд, "від початку великої скорботи до її кінця пройде ... три з половиною роки, 1260 днів" [Л.29, стор. 1044]. Трагічний «час скрути,– такої скрути, якої ще ніколи не було, відколи існують люди» (Дан.12:1).
У ті дні "повністю будуть знищені сили народу святого" (вірш 7, пер. [Л.4]). Ріг, разом з небаченим звіром з великого моря (7:19-25, Об'явл.13:1), почне воювати проти святих.
Чудо-юдо здобуде перемогу (13:7), "і дано йому владу діяти сорок два місяці" (вірш 5; 3,5 роки), це рівнозначно 1260 дням, протягом яких ам Йісраель ховається в пустелі (12:6).
Який вплив на мешканців матимуть незбагненні для пророка (Дан.12:8), вражаючі навіть для нас перипетії? Їхній сенс прихований "аж до часу кінця" (вірш 9). Провидець почув несподівану відповідь.
«Чимало буде людей очищених, вибілених і випробуваних вогнем. Нечестиві ж (лиходії) залишатимуться в своєму беззаконні (будуть чинити лиходійства). Жоден нечестивий не матиме пізнання (не збагнуть всі лиходії ), а розумні зрозуміють» (12:10; в дужках текст з [Л.4]).
У роки Великої скорботи чимало постраждалих переплавиться в небувалих за тяжкістю випробуваннях (Зах.13:8, 9), "звернувшись до Спасителя" [Л.12]. Випробувані вогнем, вибіляться, стануть "Чистими або придатними для служіння Богу" [Л.19]. У праведності проявиться мудрість служителів, розуміння вчителями сенсу покарання схибленого лукавого роду цього.
Однак лиходіїв вчити, що мертві душі лікувати. "Нечестиві ж залишатимуться в своєму беззаконні", продовжуючи чинити лиходійства (Дан.12:10). Ніхто з них нічого не зрозуміє доти, доки не з'явиться Господь (Іс.24:14-16, Єз.20:40-44, Зах.14:16-19). Він один "має силу впокорювати всіх зарозумілих!" (Дан.4:34).
Однак лиходіїв вчити, що мертві душі лікувати. "Нечестиві ж залишатимуться в своєму беззаконні", продовжуючи чинити лиходійства (Дан.12:10). Ніхто з них нічого не зрозуміє доти, доки не з'явиться Господь (Іс.24:14-16, Єз.20:40-44, Зах.14:16-19). Він один "має силу впокорювати всіх зарозумілих!" (Дан.4:34).
9. Загадкові 2 періоди (12:11-13)
Пророк отримав одкровення про майбутні 70 сьомин історії свого народу (9:24-27), зокрема, щодо найважливішої (другої) половини останнього семиріччя (вірш 27) тривалістю 3,5 роки (12:7). Згодом йому надсилаються додаткові відомості.
«З того часу, як буде скасована повсякденна жертва і встановлена гидота ("безмовна", пер. [Л.4])
спустошення, пройде тисяча двісті дев'яносто днів. Блаженний той, хто чекатиме і доживе до тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів» (12:11, 12).
«З того часу, як буде скасована повсякденна жертва і встановлена гидота ("безмовна", пер. [Л.4])
спустошення, пройде тисяча двісті дев'яносто днів. Блаженний той, хто чекатиме і доживе до тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів» (12:11, 12).
Тут мова йде про діяльність Антіоха Епіфана, припускається в [Л.6]. "Відповідно до цього і цифрові дані у віршах 11-12 повинні визначати її тривалість" (стор. 271). Навпаки. "Значення цих часових періодів неможливо визначити однозначно" [Л.16].
В Одкровенні Іоанна, той самий проміжок, "визначається як 42 місяці» (Об'явл. 11:2) і 1260 днів (Об'явл. 11:3). Як "пояснити "надлишок" у 30 днів (1290 днів порівняно з 1260)?" [Л12, стор. 392]. Пояснити "надлишок" можна наступним чином.
Етап в 3,5 роки або 42 місяці, чи 1260 днів починається в есхатологічний Йом Адонай (новозавітна "Велика скорбота"), а завершується приходом Ісуса Христа [Л.12, Л.22-24]. Отже, 1 290 великоскорбних вечорів-ранків також закінчаться радісною історичною подією, поверненням Спасителя в силі й славі.
Все ж зазначений термін починається не в День Господній, годину гніву Його, а на 30 діб раніше. "Ймовірно, гидота запустіння з'явиться в єрусалимському храмі за тридцять днів до початку великої скорботи ..." [Л.29, стор. 1044].
Саме "за тридцять", від початку «встановлення гидоти безмовної» (12:11, пер. [Л.4]), тоді жителі почнуть покидати свої міста у всіх країнах. Звісно, також з Єрусалима, який швидко спорожніє, його залишать майже всі жителі [Л.24].
При появі "мерзоти запустіння", богослужіння в столиці ("повсякденна жертва") припиняться. Проте "значення 1290 днів і 1335 днів не цілком зрозуміле ..." [Л.9]). Правильно, "не цілком зрозуміле", але піддається дослідженню.
Закінчення масової евакуації з Йерушалаїма послужить точкою відліку як 1290 діб, так і 1335. Але останній термін завершиться на 45 днів пізніше першого, закінчиться з початком ранніх осінніх дощів, після більш ніж 3-х річної найсильнішої всесвітньої посухи [Л.24].
Вціліли, "хто чекатиме і доживе" та переживе 1 335 діб, почнуть радіти благословенним дощам, знайдуть благополуччя в Божому царстві, котре настало на землі (7:14, 27). Яка ж доля очікує самого Даниїла?
«А ти йди (своїм шляхом) до свого кінця і відпочинеш (знайдеш спокій),– після цього встанеш для отримання своєї частки в кінці днів» (12:13; в дужках текст із [Л.18]).
В Одкровенні Іоанна, той самий проміжок, "визначається як 42 місяці» (Об'явл. 11:2) і 1260 днів (Об'явл. 11:3). Як "пояснити "надлишок" у 30 днів (1290 днів порівняно з 1260)?" [Л12, стор. 392]. Пояснити "надлишок" можна наступним чином.
Етап в 3,5 роки або 42 місяці, чи 1260 днів починається в есхатологічний Йом Адонай (новозавітна "Велика скорбота"), а завершується приходом Ісуса Христа [Л.12, Л.22-24]. Отже, 1 290 великоскорбних вечорів-ранків також закінчаться радісною історичною подією, поверненням Спасителя в силі й славі.
Все ж зазначений термін починається не в День Господній, годину гніву Його, а на 30 діб раніше. "Ймовірно, гидота запустіння з'явиться в єрусалимському храмі за тридцять днів до початку великої скорботи ..." [Л.29, стор. 1044].
Саме "за тридцять", від початку «встановлення гидоти безмовної» (12:11, пер. [Л.4]), тоді жителі почнуть покидати свої міста у всіх країнах. Звісно, також з Єрусалима, який швидко спорожніє, його залишать майже всі жителі [Л.24].
При появі "мерзоти запустіння", богослужіння в столиці ("повсякденна жертва") припиняться. Проте "значення 1290 днів і 1335 днів не цілком зрозуміле ..." [Л.9]). Правильно, "не цілком зрозуміле", але піддається дослідженню.
Закінчення масової евакуації з Йерушалаїма послужить точкою відліку як 1290 діб, так і 1335. Але останній термін завершиться на 45 днів пізніше першого, закінчиться з початком ранніх осінніх дощів, після більш ніж 3-х річної найсильнішої всесвітньої посухи [Л.24].
Вціліли, "хто чекатиме і доживе" та переживе 1 335 діб, почнуть радіти благословенним дощам, знайдуть благополуччя в Божому царстві, котре настало на землі (7:14, 27). Яка ж доля очікує самого Даниїла?
«А ти йди (своїм шляхом) до свого кінця і відпочинеш (знайдеш спокій),– після цього встанеш для отримання своєї частки в кінці днів» (12:13; в дужках текст із [Л.18]).
ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття «19. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Пророчий сон Навуходоносора (2:31-35, 44, 45)».
2. Стаття «20. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Глава 7 – Пророчий сон Даниїла».
3. Стаття «21. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Малий ріг (8:9-14, 23-27)».
4. Кетувим.- Йерушалаїм: Мосад Арав Кук, 1978.- 394 с.
5. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки.- Черкаси: Колоквіум, 2012.- 280 с.
6. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
7. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мирт, 2003. - 984 с.
8. Щедровицький Д.В. Пророцтва Книги Даниїла. - М.: Теревінф, 2003. - 278 с.
9. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія.- СПб.: Біблія для всіх, 2011.- 1 111 с.
10. Хедінг Джон. Книга пророка Даниїла. - Рівне: Живе слово, 2006. - 204 с.
11. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура.- Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2 201 с.
12. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
13. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2002. - 787 с.
14. Уоллес Рональд. Книга пророка Даниїла.- СПб.: Мирт, 2005.- 187 с.
15. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії.- СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
16. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
17. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
18. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
19. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
20. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1 088 с.
21. Вуд Леон Дж. Біблія і події майбутнього: Огляд подій останніх днів.- СПб.: Біблія для всіх, 2006.- 213 с.
22. Стаття "10. Коментарі до Книги пророка Малахії. 3:1-3; 4:1-6 – Пришестя Господа".
23. Стаття «6. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Пришестя Господа (40:1-5, 52:7-10, 60:1-3)».
24. Стаття № 14 «Числа».
25. Баракман Х. Флойд. Практична християнська теологія. Всебічне дослідження основ християнського віровчення. - М.: Асоціація «Духовне відродження» ЄХБ, 2002. - 958 с.
26. Коментарі до Старого і Нового Завітів. - Мінськ: Фонд «Лютеранська культурна спадщина», 2007. - 832 с.
27. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.
28. Уілмот Джон. Тлумачення біблійних пророцтв про останні часи. - Одеса: Християнська освіта, 2010. - 360 с.
29. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт. - Білефельд: CLV, 2009. - 1142 с.
2. Стаття «20. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Глава 7 – Пророчий сон Даниїла».
3. Стаття «21. Коментарі до Книги пророка Даниїла. Малий ріг (8:9-14, 23-27)».
4. Кетувим.- Йерушалаїм: Мосад Арав Кук, 1978.- 394 с.
5. Даума Йохем. Дорогами Старого Завіту. Т.4. Великі пророки.- Черкаси: Колоквіум, 2012.- 280 с.
6. Тлумачна Біблія. Коментар до всіх книг Святого Письма. Під ред. Лопухіна А.П. Том 2.- Мінськ: Харвест, 2001.- 1 312 с.
7. Біблійний культурно-історичний коментар. Частина 1. Старий Завіт. - СПб.: Мирт, 2003. - 984 с.
8. Щедровицький Д.В. Пророцтва Книги Даниїла. - М.: Теревінф, 2003. - 278 с.
9. Уоррен Уірсбі. Коментар до Старого Завіту. У 2-х т. Том II. Ездра - Малахія.- СПб.: Біблія для всіх, 2011.- 1 111 с.
10. Хедінг Джон. Книга пророка Даниїла. - Рівне: Живе слово, 2006. - 204 с.
11. Навчальна Біблія з коментарями Джона Мак-Артура.- Мінськ: Слов'янське Євангельське товариство, 2004.- 2 201 с.
12. Тлумачення Старозавітних книг. Від книги Ісаї по Книгу Малахії. - Ашфорд: Слов'янське місіонерське видавництво, 1966. - 602 с.
13. Біблійний довідник Геллея. - СПб.: Біблія для всіх, 2002. - 787 с.
14. Уоллес Рональд. Книга пророка Даниїла.- СПб.: Мирт, 2005.- 187 с.
15. Новий Біблійний коментар у 3 ч. Ч.2. Старий Завіт. Псалтир - Книга Пророка Малахії.- СПб.: Мирт, 2000. - 571 с.
16. Нова Женевська навчальна Біблія. - Hanssler-Verlag, 1998. - 2 052 с.
17. Біблія. Новий переклад російською мовою. - United Kingdom, Carlisle: Biblica Europe, 2011. - 1 185 с.
18. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту, канонічні. Сучасний російський переклад. - М.: Російське біблійне товариство, 2011. - 1 408 с.
19. Біблія. Сучасний переклад біблійних текстів. - М.: World Bible Translation Center, 2002. - 1150 с.
20. Рінекер Ф., Майєр Г. Біблійна енциклопедія Брокгауза. - Кременчук: Християнська зоря, 1999. - 1 088 с.
21. Вуд Леон Дж. Біблія і події майбутнього: Огляд подій останніх днів.- СПб.: Біблія для всіх, 2006.- 213 с.
22. Стаття "10. Коментарі до Книги пророка Малахії. 3:1-3; 4:1-6 – Пришестя Господа".
23. Стаття «6. Коментарі до Книги пророка Ісаї. Пришестя Господа (40:1-5, 52:7-10, 60:1-3)».
24. Стаття № 14 «Числа».
25. Баракман Х. Флойд. Практична християнська теологія. Всебічне дослідження основ християнського віровчення. - М.: Асоціація «Духовне відродження» ЄХБ, 2002. - 958 с.
26. Коментарі до Старого і Нового Завітів. - Мінськ: Фонд «Лютеранська культурна спадщина», 2007. - 832 с.
27. Слов'янський біблійний коментар. - Київ: ЕААА, Книгоноша, 2016. - 1840 с.
28. Уілмот Джон. Тлумачення біблійних пророцтв про останні часи. - Одеса: Християнська освіта, 2010. - 360 с.
29. Макдональд У. Біблійні коментарі для християн. Старий Завіт. - Білефельд: CLV, 2009. - 1142 с.